Ловягін Іван Ізотович: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
(Створена сторінка: {{Архітектор |bgcolour = <!-- колір фону для Ім'я, якщо не задано - сірий --> |colour = <!-- колір шрифт...) |
|||
(Не показано 42 проміжні версії 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Othernames|Ловягін}} |
|||
{{Архітектор |
|||
{{Картка:Лідер |
|||
|bgcolour = <!-- колір фону для Ім'я, якщо не задано - сірий --> |
|bgcolour = <!-- колір фону для Ім'я, якщо не задано - сірий --> |
||
|colour = <!-- колір шрифту для Ім'я, якщо не задано - чорний --> |
|colour = <!-- колір шрифту для Ім'я, якщо не задано - чорний --> |
||
| ім'я = Ловягін Іван Ізотович |
| ім'я = Ловягін Іван Ізотович |
||
| |
| оригінальне_ім'я = |
||
|зображення = |
|зображення = |
||
| ширина = <!-- '''ширина''' картинки, за замовчуванням 250px; НЕ ''thumb''! --> |
| ширина = <!-- '''ширина''' картинки, за замовчуванням 250px; НЕ ''thumb''! --> |
||
| підпис = <!-- опис картинки --> |
| підпис = <!-- опис картинки --> |
||
| посада = Міський голова Катеринослава |
|||
| початок_терміну = 1847 |
|||
| кінець_терміну = 1863 |
|||
| попередник = Бєлявський Прокопій Андрійович |
|||
| наступник = Мінаков Дей Михайлович |
|||
|ім'я при народженні = <!-- повне ім'я при народженні --> |
|ім'я при народженні = <!-- повне ім'я при народженні --> |
||
| |
| дата_народження = ? |
||
| |
| місце_народження = [[Катеринослав]], [[Катеринославська губернія]], [[Російська імперія]] |
||
| |
| дата_смерті = 1863 |
||
| |
| місце_смерті = [[Катеринослав]], [[Російська імперія]] |
||
| поховання = <!-- місце поховання --> |
| поховання = <!-- місце поховання --> |
||
| релігія = <!-- релігія --> |
| релігія = <!-- релігія --> |
||
Рядок 18: | Рядок 24: | ||
| підданство = <!-- підданство --> |
| підданство = <!-- підданство --> |
||
| навчався = |
| навчався = |
||
| |
| працював_у_містах = <!-- міста у яких працював --> |
||
| стиль = <!-- стиль --> |
| стиль = <!-- стиль --> |
||
| найважливіші споруди = <!-- найважливіші споруди --> |
|||
| містобудівні проекти = <!-- містобудівні проекти --> |
|||
| реставрація пам'яток = <!-- Реставрація пам'яток --> |
|||
|нереалізовані проекти = <!-- Нереалізовані проекти --> |
|||
| наукові праці = <!-- наукові праці --> |
|||
| нагороди = |
|||
| сайт = <!-- офіційний сайт --> |
|||
| автограф = <!-- Підпис.jpg; НЕ ''thumb''! --> |
|||
| примітки = |
| примітки = |
||
}} |
}} |
||
'''Ловягін Іван Ізотович''' ({{lang-ru|Ловягин Иван Изотович}}; ?, [[Дніпро (місто)|Катеринослав]] — |
'''Ловягін Іван Ізотович''' ({{lang-ru|Ловягин Иван Изотович}}; ?, [[Дніпро (місто)|Катеринослав]] — 1863, [[Дніпро (місто)|Катеринослав]]) — купець першої гільдії, гласний міської думи Катеринослава, міський голова Катеринослава (обирався на цю посаду 7 разів). |
||
== Міський голова == |
|||
З 1834 по 1863 роки Ловягіна обирали гласним катеринославської думи. Сім разів він обіймав посаду міського голови, що є рекордом для міста. Вперше обрано на цю посаду у 1847 році. На цій посаді він працював до 1863 року, за винятком перерви у 1851-1854 рр., коли міським головою був купець П. Бєлявський. Купці Дупленко і Кірпічников запропонували Ловягіну балотуватися на посаду міського голови. <ref>Лазебник В. Екатеринославский городской голова.// Новый город. – №12, 2008. – С. 62-63.</ref> |
|||
У перший же рік каденції, І.І. Ловягіну довелося боротися з епідемією [[Холера|холери]], що охопила всю Катеринославську губернію. У другій половині 1848 р. ця страшна хвороба з’явилася в Катеринославі. Лікарні були переповнені хворими. Був створений особливий комітет для боротьби з холерою. Одним із його активних членів та попечителем 1-ї частини (району) Катеринослава був призначений міський голова І.І. Ловягін.<ref>[http://www.museum.dp.ua/exhibits_003.html/ Кавун М.Е. І.І. Ловягін — мер-«довгожитель»]Сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького</ref> |
|||
У цей період Ловягін відзначився актом [[Благодійність|благодійництва]]. У січні 1849 р. було вирішено продати з торгів споруди Богоугодних закладів — медичних закладів міста. Будинки придбав купець Остроухов за 500 руб. Ловягін уплатив власні 500 руб., щоб будинки й надалі служили місту. |
|||
Ще одним справжнім випробуванням стала [[Кримська війна]] 1853-1856 років. Саме тоді Катеринослав стає «шпитальною столицею». У місті одночасно працювали 23 шпиталі: у будинку [[Потьомкінський палац|палацу Потьомкіна]] (нині Палац культури студентів ДНУ), у «Богоугодных заведениях» ([[Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова|обласна лікарня ім. Мечникова]]) та ін.<ref>[http://www.museum.dp.ua/exhibits_003.html/ Кавун М.Е. І.І. Ловягін — мер-«довгожитель»]Сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького</ref> |
|||
За ініціативою І.І. Ловягіна, малозабезпечені городяни отримали можливість споряджати підводи для військ по черзі. Ціна на підводи стала фіксованою і також контролювалася міським головою.<ref>[http://www.museum.dp.ua/article0532.html/ Лазебник В. Екатеринославский городской голова]Сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького</ref> |
|||
За багатолітню та корисну діяльність його було відзначено «Похвальною грамотою» від Катеринославського купецького та міщанського товариства. Івана Ізотовича було нагороджено дев’ятьма золотими медалями. Але найбільшою нагородою сам Ловягін вважав подорож до Москви на святкування коронації [[Олександр II (російський імператор)|Олександра II]], куди було запрошено міських голів губернських міст. Під час коронації він був присутній на службах в Успенському, [[Архангельський собор (Москва)|Архангельському]] та [[Благовіщенський собор Казанського кремля|Благовіщенському]] соборах, підносив імператору хліб-сіль на срібляному блюді від імені міста Катеринослава та його мешканців, потім разом з іншими головами був запрошений к міністру внутрішніх справ для святкового обіду. Ловягін відвідав [[Большой театр]], бал, обід з Його Імператорським Величеством, розважився на народному дійстві та помилувався феєрверком, який завершив коронацію.<ref>Лазебник В. Екатеринославский городской голова.// Новый город. – №12, 2008. – С. 62-63.</ref> |
|||
Пішов з життя раптово у 1863 році. Іван Ловягін виявив себе великим меценатом, справжнім «батьком Катеринослава». |
|||
На посаду міського голови обирався у: 1847, 1851, 1854, 1856, 1858, 1861, 1863 роки |
|||
== Пам'ять == |
|||
[[Файл:Ловягін.jpg|міні|Пам'ятна дошка, Дніпро|ліворуч]] |
|||
У вересні 2013 року в Дніпрі на вулиці Європейській, 13 в будинку, де колись мешкав Іван Ізотович, відкрили пам'ятну дошку з бронзовою фігурою І. Ловягіна. Автори проекту: скульптор Олександр Зобенко. Ідея - Юрія Якуби, мешканця Дніпра. Бронзову фігуру Ловягіна відлили на [[Південний машинобудівний завод|Південмаші]].<ref>[https://gorod.dp.ua/news/84851/ Городского главу Екатеринослава увековечили в бронзе]</ref> |
|||
== Публікації == |
|||
*Лазебник В. Екатеринославский городской голова.// Новый город. – №12, 2008. – С. 62-63. |
|||
*Кавун М.Е. І.І. Ловягін — мер-«довгожитель» // http://www.museum.dp.ua/exhibits_003.html |
|||
*Лазебник В. Екатеринославский городской голова // Музей і майбутнє: Доповіді та повідомлення наукової конференції до Міжнародного дня музеїв, травень 1997 р. — Дніпропетровськ, 1998. — 106 с. |
|||
*Лазебник В.І. Як працювала катеринославська міська дума // Джерело: З минувшини Подніпров’я. — Дніпропетровськ: «Дніпро», 1995. — 177 с. |
|||
== Примітки == |
|||
[[Категорія:Уродженці Дніпра]] |
|||
[[Категорія:Уродженці Катеринославської губернії]] |
|||
[[Категорія:Мери]] |
|||
[[Категорія:Політики]] |
|||
[[Категорія:Очільники міст]] |
|||
[[Категорія:Місцеве самоврядування]] |
|||
[[Категорія:Купецтво]] |
|||
[[Категорія:Торгівля]] |
|||
[[Категорія:Міські голови Дніпра]] |
Версія за 08:35, 29 січня 2021
Ловягін Іван Ізотович | |
---|---|
Міський голова Катеринослава | |
1847 — 1863 | |
Попередник | Бєлявський Прокопій Андрійович |
Наступник | Мінаков Дей Михайлович |
Народився |
невідомо Катеринослав, Катеринославська губернія, Російська імперія |
Помер |
1863 Катеринослав, Російська імперія |
Ловягін Іван Ізотович (рос. Ловягин Иван Изотович; ?, Катеринослав — 1863, Катеринослав) — купець першої гільдії, гласний міської думи Катеринослава, міський голова Катеринослава (обирався на цю посаду 7 разів).
Міський голова
З 1834 по 1863 роки Ловягіна обирали гласним катеринославської думи. Сім разів він обіймав посаду міського голови, що є рекордом для міста. Вперше обрано на цю посаду у 1847 році. На цій посаді він працював до 1863 року, за винятком перерви у 1851-1854 рр., коли міським головою був купець П. Бєлявський. Купці Дупленко і Кірпічников запропонували Ловягіну балотуватися на посаду міського голови. [1]
У перший же рік каденції, І.І. Ловягіну довелося боротися з епідемією холери, що охопила всю Катеринославську губернію. У другій половині 1848 р. ця страшна хвороба з’явилася в Катеринославі. Лікарні були переповнені хворими. Був створений особливий комітет для боротьби з холерою. Одним із його активних членів та попечителем 1-ї частини (району) Катеринослава був призначений міський голова І.І. Ловягін.[2]
У цей період Ловягін відзначився актом благодійництва. У січні 1849 р. було вирішено продати з торгів споруди Богоугодних закладів — медичних закладів міста. Будинки придбав купець Остроухов за 500 руб. Ловягін уплатив власні 500 руб., щоб будинки й надалі служили місту.
Ще одним справжнім випробуванням стала Кримська війна 1853-1856 років. Саме тоді Катеринослав стає «шпитальною столицею». У місті одночасно працювали 23 шпиталі: у будинку палацу Потьомкіна (нині Палац культури студентів ДНУ), у «Богоугодных заведениях» (обласна лікарня ім. Мечникова) та ін.[3]
За ініціативою І.І. Ловягіна, малозабезпечені городяни отримали можливість споряджати підводи для військ по черзі. Ціна на підводи стала фіксованою і також контролювалася міським головою.[4]
За багатолітню та корисну діяльність його було відзначено «Похвальною грамотою» від Катеринославського купецького та міщанського товариства. Івана Ізотовича було нагороджено дев’ятьма золотими медалями. Але найбільшою нагородою сам Ловягін вважав подорож до Москви на святкування коронації Олександра II, куди було запрошено міських голів губернських міст. Під час коронації він був присутній на службах в Успенському, Архангельському та Благовіщенському соборах, підносив імператору хліб-сіль на срібляному блюді від імені міста Катеринослава та його мешканців, потім разом з іншими головами був запрошений к міністру внутрішніх справ для святкового обіду. Ловягін відвідав Большой театр, бал, обід з Його Імператорським Величеством, розважився на народному дійстві та помилувався феєрверком, який завершив коронацію.[5]
Пішов з життя раптово у 1863 році. Іван Ловягін виявив себе великим меценатом, справжнім «батьком Катеринослава».
На посаду міського голови обирався у: 1847, 1851, 1854, 1856, 1858, 1861, 1863 роки
Пам'ять
У вересні 2013 року в Дніпрі на вулиці Європейській, 13 в будинку, де колись мешкав Іван Ізотович, відкрили пам'ятну дошку з бронзовою фігурою І. Ловягіна. Автори проекту: скульптор Олександр Зобенко. Ідея - Юрія Якуби, мешканця Дніпра. Бронзову фігуру Ловягіна відлили на Південмаші.[6]
Публікації
- Лазебник В. Екатеринославский городской голова.// Новый город. – №12, 2008. – С. 62-63.
- Кавун М.Е. І.І. Ловягін — мер-«довгожитель» // http://www.museum.dp.ua/exhibits_003.html
- Лазебник В. Екатеринославский городской голова // Музей і майбутнє: Доповіді та повідомлення наукової конференції до Міжнародного дня музеїв, травень 1997 р. — Дніпропетровськ, 1998. — 106 с.
- Лазебник В.І. Як працювала катеринославська міська дума // Джерело: З минувшини Подніпров’я. — Дніпропетровськ: «Дніпро», 1995. — 177 с.
Примітки
- ↑ Лазебник В. Екатеринославский городской голова.// Новый город. – №12, 2008. – С. 62-63.
- ↑ Кавун М.Е. І.І. Ловягін — мер-«довгожитель»Сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького
- ↑ Кавун М.Е. І.І. Ловягін — мер-«довгожитель»Сайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького
- ↑ Лазебник В. Екатеринославский городской головаСайт Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д.І. Яворницького
- ↑ Лазебник В. Екатеринославский городской голова.// Новый город. – №12, 2008. – С. 62-63.
- ↑ Городского главу Екатеринослава увековечили в бронзе