Гавриїл (Кризина): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(упорядкування і невелике доповнення)
м (чинний титул присвоєно 5.02.2019)
Мітка: Скасування
(Не показані 60 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Архієрей
| ім'я = Єпископ Гавриїл
| ім'я при народженні = Ярослав Васильович Кризина
| портрет = Gabriel Kryzyna.jpg
| ширина портрету = 200
| титул = єпископ Рівненський і Сарненський
| церква = [[Православна церква України]]
| порядок =
| періодпочаток = 5 лютого 2019
| періодкінець =
| наступник =
| титул_2 = єпископ Рівненський і Волинський
| церква_2 = [[Українська автокефальна православна церква (1990–2018)|Українська автокефальна православна церква]]
| періодпочаток_2 = 3 вересня 2018 — 5 лютого 2019
| попередник_2 = [[Макарій (Малетич)]]


|науковий ступінь = доктор богословських наук, професор
|вчене звання = професор
ширина =

| тезоіменитство = [[26 липня]]

}}
'''Єпископ Гавриїл''' (в миру '''Кризина Ярослав Васильович'''; нар. [[6 березня]] [[1973]] року, с. [[Березово (Україна)|Березово]] [[Хустський район|Хустського району]] Закарпатської області) — архієрей [[Православна церква України|Православної церкви України]] (до [[15 грудня]] [[2018]] року — [[Українська автокефальна православна церква (1990–2018)|УАПЦ]]), єпископ Рівненський і Сарненський, керуючий [[Рівненсько-Волинська єпархія ПЦУ|Рівненсько-Волинською єпархією]].
'''Єпископ Гавриїл''' (в миру '''Кризина Ярослав Васильович'''; нар. [[6 березня]] [[1973]] року, с. [[Березово (Україна)|Березово]] [[Хустський район|Хустського району]] Закарпатської області) — архієрей [[Православна церква України|Православної церкви України]] (до [[15 грудня]] [[2018]] року — [[Українська автокефальна православна церква (1990–2018)|УАПЦ]]), єпископ Рівненський і Сарненський, керуючий [[Рівненсько-Волинська єпархія ПЦУ|Рівненсько-Волинською єпархією]].


Рядок 5: Рядок 29:
Єпископ Гавриїл народився 6 березня 1973 в селі [[Березово (Україна)|Березово]] [[Хустський район|Хустського району]] Закарпатської області в сім'ї іконописця. Мати та старша сестра після смерті батька прийняли чернецтво, молодша сестра — дружина священика.
Єпископ Гавриїл народився 6 березня 1973 в селі [[Березово (Україна)|Березово]] [[Хустський район|Хустського району]] Закарпатської області в сім'ї іконописця. Мати та старша сестра після смерті батька прийняли чернецтво, молодша сестра — дружина священика.


В 1989 р. закінчив на «відмінно» середню загальноосвітню школу, в 1993 р. — Київську духовну семінарію (КДС), в 1997 р. — Київську духовну академію (КДА) [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]].
В 1989 р. закінчив середню загальноосвітню школу, в 1993 р. — Київську духовну семінарію (КДС), в 1997 р. — Київську духовну академію (КДА) [[Українська православна церква (Московський патріархат)|УПЦ МП]].


В 1998 р. здобув науковий ступінь кандидата богослов'я в КДА.
В 1998 р. здобув науковий ступінь кандидата богослов'я в КДА.
Рядок 35: Рядок 59:
В 1997—2007 рр. ніс послухи помічника інспектора, завідувача бібліотеки та викладача в КДАіС УПЦ МП.
В 1997—2007 рр. ніс послухи помічника інспектора, завідувача бібліотеки та викладача в КДАіС УПЦ МП.


У 2006—2007 рр. ніс послух повноважного представника УПЦ в секретаріаті Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.
У 2006—2007 рр. ніс послух повноважного представника УПЦ МП в секретаріаті Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.


З вересня 2007 р. — проректор з представницької роботи УУБА та Карпатського університету (КаУ) й завідувач представництва УУБА в м. Києві.
З вересня 2007 р. — проректор з представницької роботи УУБА та Карпатського університету їм. Августина Волошина (КаУ) й завідувач представництва УУБА в м. Києві.


З липня 2008 р. — професор кафедри теоретичного богослов'я та історії Церкви УУБА. Під його керівництвом підготовлено одного доктора богословських наук, п'ятнадцять докторів та трьох кандидатів богослов'я.
З липня 2008 р. — професор кафедри теоретичного богослов'я та історії Церкви УУБА. Під його керівництвом підготовлено одного доктора богословських наук, п'ятнадцять докторів та трьох кандидатів богослов'я.
Рядок 45: Рядок 69:
У 2010 р. закінчив богословсько-філософський факультет КаУ й отримав державну кваліфікацію «магістр богослов'я, викладач вищого навчального закладу».
У 2010 р. закінчив богословсько-філософський факультет КаУ й отримав державну кваліфікацію «магістр богослов'я, викладач вищого навчального закладу».


У 2010 р. здобув науковий ступінь доктора богословських наук в УУБА та отримав благословення на носіння докторського хреста як другого наперсного.
У 2010 р. здобув науковий ступінь доктора богословських наук в УУБА.

З листопада 2011 р. — заступник Уповноваженого УПЦ МП з питань вищої освіти і науки.


17 лютого 2012 р. Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений другим хрестом з прикрасами (Посвідчення підписане Предстоятелем УПЦ 14 березня 2012 р., № 186).
17 лютого 2012 р. Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений другим хрестом з прикрасами (Посвідчення підписане Предстоятелем УПЦ 14 березня 2012 р., № 186).
Рядок 57: Рядок 79:
У 2012—2016 р. — завідувач Науково-дослідного відділу державного [[Музей історії Десятинної церкви|Музею історії Десятинної церкви]].
У 2012—2016 р. — завідувач Науково-дослідного відділу державного [[Музей історії Десятинної церкви|Музею історії Десятинної церкви]].


З 2016 р. — член Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту при Міністерстві освіти та науки України.
З 2016 р. — член Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту при Міністерстві освіти і науки України.

27 квітня 2017 р. рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно державне вчене звання професора (атестат АП № 000105).


З 12 червня 2018 року — клірик Київської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.
З 12 червня 2018 року — клірик Київської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.
Рядок 67: Рядок 91:
Є автором книг:
Є автором книг:


1). Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ). — К., 1999. — 200 с.
* «Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени»;

* «Православна Церква в Закарпатті (вік ХХ)»;
* «Твердиня Православ'я Закарпаття — Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир»;
2). Твердиня Православ'я Закарпаття — Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир. — К., 2004. — 52 с.

* «Вступ до православної теології» (2018 і 2019) у співавторстві.
3). Церковная археология. Учебное пособие для студентов 4 курса КДА. — К., 2005. — 100 с.

4. Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени. — К., 2011. — 216 с.

5. Вступ до православної теології: Посібник. — К., 2018. 296 с. (У співавторстві).

6. Соціальне служіння Православної Церкви. — К., 2018. — 254 с. (У співавторстві).

7. Вступ до православної теології: Посібник. — 2-ге вид. — К., 2019. — 296 с. (У співавторстві).


Також є автором Житія прп. Алексія Карпаторуського й Собору Карпаторуських святих; консультантом фільмів про монастирі УПЦ відеостудії «Лавра».
Також є автором Житія прп. Олексія Карпаторуського й Собору Карпаторуських святих; консультантом фільмів про монастирі УПЦ МП відеостудії «Лавра».


== Нагороди ==
== Відзнаки ==
Має церковні нагороди [[Російська православна церква|РПЦ]] і УПЦ МП:
Церковні відзнаки УПЦ МП і [[Російська православна церква|РПЦ]]:


* ювілейний орден «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
* ювілейний орден «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
* орден прп. Нестора Літописця ІІІ ст. (2003 р.) й ІІ ст. (2008 р.);
* ордени прп. Нестора Літописця ІІІ ст. (2003 р.) й ІІ ст. (2008 р.);
* орден рівноап. кн. Володимира ІІІ ст. (2008 р.);
* орден рівноап. кн. Володимира ІІІ ст. (2008 р.);
* орден «1020 років хрещення Київської Русі» (2008 р.);
* орден «1020 років хрещення Київської Русі» (2008 р.);
Рядок 86: Рядок 119:
* ювілейну медаль «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
* ювілейну медаль «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
* медаль «Добрий пастир» Відділу у справах молоді РПЦ (2007 р.);
* медаль «Добрий пастир» Відділу у справах молоді РПЦ (2007 р.);
* медалі Хустської єпархії УПЦ — золоту прп. Алексія Карпаторуського (2004 р.) й «100-річчя Акафістної ікони Божої Матері» (2008 р.);
* медалі Хустської єпархії — золоту прп. Алексія Карпаторуського (2004 р.) й «100-річчя Акафістної ікони Божої Матері» (2008 р.);
* медалі УУБА — прп. Алексія (Кабалюка) (2003 р.), свв. Кирила і Мефодія (2008 р.), прп. Нестора Літописця ІІ ст. (2011 р.) й прп. Мойсея Угрина ІІ ст. (2011 р.);
* медалі УУБА — прп. Олексія (Кабалюка) (2003 р.), свв. Кирила і Мефодія (2008 р.), прп. Нестора Літописця ІІ ст. (2011 р.) та прп. Мойсея Угрина ІІ ст. (2011 р.);
* благословенні грамоти Предстоятеля УПЦ (2008 р.) й Священного Синоду УПЦ (2005, 2007 й 2008 рр.).
* благословенні грамоти Предстоятеля УПЦ МП (2008 й 2013 рр.) та Священного Синоду УПЦ МП (2005, 2007 й 2008 рр.).


Має державні нагороди: почесну відзнаку «За заслуги в розвитку інформаційної сфери держави» ІІІ ст. Державного комітету телебачення та радіомовлення України (2007&nbsp;р.) й почесну грамоту Міністерства культури та мистецтв України (2005&nbsp;р.)<ref>{{Cite web|title=Біографія професора, архімандрита Гавриїла (Кризини) — Офіційний сайт Української богословської академії|url=http://www.uuba.org.ua/biografiya-profesora-arkhimandrita-gavrijila-krizini/105-biografiji|website=www.uuba.org.ua|accessdate=2019-02-27}}</ref>.
Державні відзнаки: почесна відзнака «За заслуги в розвитку інформаційної сфери держави» ІІІ ст. Державного комітету телебачення та радіомовлення України (2007&nbsp;р.) й почесна грамота Міністерства культури та мистецтв України (2005&nbsp;р.)<ref>{{Cite web|title=Біографія професора, архімандрита Гавриїла (Кризини) — Офіційний сайт Української богословської академії|url=http://www.uuba.org.ua/biografiya-profesora-arkhimandrita-gavrijila-krizini/105-biografiji|website=www.uuba.org.ua|accessdate=2019-02-27}}</ref>.


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 17:15, 3 березня 2019

Єпископ Гавриїл
Gabriel Kryzyna.jpg
єпископ Рівненський і Сарненський
з 5 лютого 2019
Церква: Православна церква України
єпископ Рівненський і Волинський
з 3 вересня 2018 — 5 лютого 2019
Церква: Українська автокефальна православна церква
Попередник: Макарій (Малетич)
 
Альма-матер: Київська духовна семінарія (1993) і Київська духовна академія (1997)
Науковий ступінь: доктор богословських наук, професор
Діяльність: священнослужитель, богослов
Тезоіменитство: 26 липня
Ім'я при народженні: Ярослав Васильович Кризина
Народження: 6 березня 1973(1973-03-06) (49 років)
Березово

Нагороди:

орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня (УПЦ МП) Орден преподобного Нестора Літописця 2 ступеня Орден преподобного Нестора Літописця 3 ступеня

CMNS: Гавриїл у Вікісховищі

Єпископ Гавриїл (в миру Кризина Ярослав Васильович; нар. 6 березня 1973 року, с. Березово Хустського району Закарпатської області) — архієрей Православної церкви України (до 15 грудня 2018 року — УАПЦ), єпископ Рівненський і Сарненський, керуючий Рівненсько-Волинською єпархією.

Життєпис

Єпископ Гавриїл народився 6 березня 1973 в селі Березово Хустського району Закарпатської області в сім'ї іконописця. Мати та старша сестра після смерті батька прийняли чернецтво, молодша сестра — дружина священика.

В 1989 р. закінчив середню загальноосвітню школу, в 1993 р. — Київську духовну семінарію (КДС), в 1997 р. — Київську духовну академію (КДА) УПЦ МП.

В 1998 р. здобув науковий ступінь кандидата богослов'я в КДА.

20 березня 1996 р. пострижений в ченці проректором КДАіС архімандритом Митрофаном (Юрчуком) (нині — митрополит Луганський і Алчевський, голова Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ МП) в Дальніх печерах Святої Успенської Києво-Печерської Лаври з іменем Гавриїл, на честь Архангела Гавриїла.

16 квітня 1996 р. рукоположений в сан ієродиякона,

26 травня того ж року — в сан ієромонаха Блаженнішим Володимиром, Митрополитом Київським і всієї України, Предстоятелем УПЦ МП.

До дня Святої Пасхи 1997 р. нагороджений Блаженнішим Митрополитом Володимиром золотим наперсним хрестом.

До дня Святої Пасхи 1998 р. — саном ігумена.

До 10-літнього ювілею КДС (28 серпня 1999 р.) — хрестом з прикрасами.

До дня Святої Пасхи 2001 р. — саном архімандрита.

З вересня 1999 р. — представник УПЦ МП в Міжконфесійній раді християнської молоді України.

З грудня 2000 р. — голова Спілки православної молоді України в ім'я прп. Нестора Літописця.

З грудня 2003 р. — доцент кафедри Загальноцерковної історії Ужгородської української богословської академії імені святих Кирила і Мефодія (УУБА).

З грудня 2003 р. — заступник голови Синодального відділу УПЦ МП у справах молоді.

У 2005 р. отримав науковий ступінь доктора богослов'я в УУБА (по нострифікації).

В 1997—2007 рр. ніс послухи помічника інспектора, завідувача бібліотеки та викладача в КДАіС УПЦ МП.

У 2006—2007 рр. ніс послух повноважного представника УПЦ МП в секретаріаті Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій.

З вересня 2007 р. — проректор з представницької роботи УУБА та Карпатського університету їм. Августина Волошина (КаУ) й завідувач представництва УУБА в м. Києві.

З липня 2008 р. — професор кафедри теоретичного богослов'я та історії Церкви УУБА. Під його керівництвом підготовлено одного доктора богословських наук, п'ятнадцять докторів та трьох кандидатів богослов'я.

28 серпня 2009 р. наказом по Міністерству України у справах сім'ї, молоді та спорту за № 3050 уведений до складу Громадської ради при Міністерстві з питань співпраці з релігійними організаціями.

У 2010 р. закінчив богословсько-філософський факультет КаУ й отримав державну кваліфікацію «магістр богослов'я, викладач вищого навчального закладу».

У 2010 р. здобув науковий ступінь доктора богословських наук в УУБА.

17 лютого 2012 р. Блаженнішим Митрополитом Володимиром нагороджений другим хрестом з прикрасами (Посвідчення підписане Предстоятелем УПЦ 14 березня 2012 р., № 186).

У 2011—2014 рр. — заступник Уповноваженого УПЦ МП з питань вищої освіти і науки.

5 вересня 2012 р. рішенням організаційного Пленуму Міжнародної академії богословських наук обраний академіком.

У 2012—2016 р. — завідувач Науково-дослідного відділу державного Музею історії Десятинної церкви.

З 2016 р. — член Комісії з державного визнання документів про вищу духовну освіту при Міністерстві освіти і науки України.

27 квітня 2017 р. рішенням Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України присвоєно державне вчене звання професора (атестат АП № 000105).

З 12 червня 2018 року — клірик Київської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви.

25 липня 2018 року рішенням Архієрейського Собору і Патріаршої ради УАПЦ обраний єпископом Рівненським і Волинським.

2 вересня 2018 року в кафедральному храмі Успіння Божої Матері м. Львова була звершена архієрейська хіротонія, яку очолив Предстоятель УАПЦ Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Макарій (Малетич) у співслужінні архієпископа Тернопільського і Бучацького Тихона (Петранюка), єпископа Мукачівського і Карпатського Віктора (Бедь) та єпископа Херсонського і Миколаївського Бориса (Харко).

Є автором книг:

1). Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ). — К., 1999. — 200 с.

2). Твердиня Православ'я Закарпаття — Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир. — К., 2004. — 52 с.

3). Церковная археология. Учебное пособие для студентов 4 курса КДА. — К., 2005. — 100 с.

4. Паламізм та духовно-культурне відродження православної екумени. — К., 2011. — 216 с.

5. Вступ до православної теології: Посібник. — К., 2018. — 296 с. (У співавторстві).

6. Соціальне служіння Православної Церкви. — К., 2018. — 254 с. (У співавторстві).

7. Вступ до православної теології: Посібник. — 2-ге вид. — К., 2019. — 296 с. (У співавторстві).

Також є автором Житія прп. Олексія Карпаторуського й Собору Карпаторуських святих; консультантом фільмів про монастирі УПЦ МП відеостудії «Лавра».

Відзнаки

Церковні відзнаки УПЦ МП і РПЦ:

  • ювілейний орден «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
  • ордени прп. Нестора Літописця ІІІ ст. (2003 р.) й ІІ ст. (2008 р.);
  • орден рівноап. кн. Володимира ІІІ ст. (2008 р.);
  • орден «1020 років хрещення Київської Русі» (2008 р.);
  • орден «450-річчя принесення на Волинь чудотворної Почаївської ікони Божої Матері» (2009 р.);
  • орден свт. Димитрія (Туптала), митрополита Ростовського (2010 р.);
  • орден св. благов. кн. Київського Ярослава Мудрого (2011 р.);
  • ювілейну медаль «Різдво Христове 2000» І ст. (2000 р.);
  • медаль «Добрий пастир» Відділу у справах молоді РПЦ (2007 р.);
  • медалі Хустської єпархії — золоту прп. Алексія Карпаторуського (2004 р.) й «100-річчя Акафістної ікони Божої Матері» (2008 р.);
  • медалі УУБА — прп. Олексія (Кабалюка) (2003 р.), свв. Кирила і Мефодія (2008 р.), прп. Нестора Літописця ІІ ст. (2011 р.) та прп. Мойсея Угрина ІІ ст. (2011 р.);
  • благословенні грамоти Предстоятеля УПЦ МП (2008 й 2013 рр.) та Священного Синоду УПЦ МП (2005, 2007 й 2008 рр.).

Державні відзнаки: почесна відзнака «За заслуги в розвитку інформаційної сфери держави» ІІІ ст. Державного комітету телебачення та радіомовлення України (2007 р.) й почесна грамота Міністерства культури та мистецтв України (2005 р.)[1].

Примітки

  1. Біографія професора, архімандрита Гавриїла (Кризини) — Офіційний сайт Української богословської академії. www.uuba.org.ua. Процитовано 27 лютого 2019.