Іраклій II

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:38, 11 березня 2018, створена 91.124.50.138 (обговорення) (→‎Посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іраклій II
Heraclius II of Eastern Georgia.jpg
Біографічні дані
Релігія Грузинська православна церква
Народження 7 листопада 1720(1720-11-07)
Телаві, Грузія[1]
Смерть 11 січня 1798(1798-01-11) (77 років)
Телаві, Грузія[1]
Поховання
У шлюбі з Darejan Dadiani[d] і Anna Abashidze[d]
Діти Vakhtang Batonishvili[d], Iulon Bagrationi[d], Георгій XII, Alexander, son of Erekle II of Georgia[d], Anton II of Georgia[d], Parnaoz[d], Elene batonishvili[d], Prince Mirian of Georgia[d], Vakhtang, son of Heraclius II of Georgia[d], Princess Mariam of Georgia[d], Levan[d], Princess Anastasia of Georgia[d], Princess Ketevan of Georgia[d] і Princess Thecla of Georgia[d]
Династія Багратіоні
Батько Теймураз II
Мати Tamar II of Kartli[d]
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Олександра Невського
King Erekle II signature.svg
Медіафайли у Вікісховищі?

Іраклій II (*1720, Телаві — †1798) — грузинський цар, державний діяч та полководець. З 1744 цар Кахетії, з 1762 Картлійсько-Кахетинського царства (Східна Грузія). З династії кахетинських Багратіоні.

Життєпис[ред. | ред. код]

Прагнув до об'єднання розрізнених грузинських володінь в централізовану державу, вільну від ірано-османського панування, і до розширення впливу Грузії у Закавказзі. Уклав Георгіївський трактат 1783 року, що встановив протекторат Російської імперії над Східною Грузією.

Внутрішня політика Іраклія II була направлена на підняття продуктивних сил країни і зміцнення оборони. Для цього він, зокрема, заснував в 1773 постійне військо.

Намагався обмежити свавілля феодалів відносно кріпосних селян, заохочував заселення порожніх земель. Заснував державні школи і семінарії в Тбілісі (1756), Телаві (1782).

Обширна програма відродження Грузії не була виконана через відсутність матеріальних засобів і внутрішньої єдності в країні.

У 1795 році іранські війська Ага Мохаммед-хана знов вторглися до Закавказзі, захопивши і розграбувавши Тбілісі. Виконуючи зобов'язання по Георгіївському трактату, Російська імперія направила до Персії Каспійський корпус, проте у грудні 1796 війська були відкликані у зв'язку зі вступом на російський престол Павла I і зміною курсу зовнішньої політики.

Після смерті Іраклія II трон дістався його синові, Георгію XII Багратіоні. Георгій XII став останнім грузинським царем. Не маючи сил для боротьби з агресією Персії і з домаганнями братів на престол, Георгій XII попросив Павла I про ухвалення Грузії в підданство Російській імперії. 22 грудня 1800 Павло I підписав маніфест про приєднання Грузії до Російської імперії, обнародуваний вже після смерті Георгія XII.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]