Відмінності між версіями «Ізольт»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (оформлення)
м (оформлення)
(Не показані 44 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{сирий переклад}}


[[Файл:Gaston_Brussiere23.jpg|міні| ''Ізольда: принцеса Кельтів'', Гастон Бюсьєр (1911)]]
[[Файл:Gaston_Brussiere23.jpg|міні|380 пкс|''"Ізольда: принцеса кельтів"'', Гастон Бюсьєр ([[1911]])]]
'''Ізольт''' ({{IPAc-en|ɪ|ˈ|s|uː|l|t|,|ɪ|ˈ|z|uː|l|t}}), також відома - '''Ізолда''' (англ. - ɪˈsoʊld(ə), ɪˈzoʊld(ə)) - ім'я декількох персонажів з легенди про [[Трістан та Ізольда|Трістана та Ізольду]]. Найвідоміша з них - Ізольда Ірландська, дружина Марка Корнуольського і коханка, а пізніше й дружина [[Трістан|сера Трістана]]. Її мати, королева Ірландії, також звали Ізольт. Третя - Ізольт Білі Руки, дочка Хоела з [[Бретань (історична область)|Бретані]] та сестра Кахедіна.
'''Ізольт''' ({{IPAc-en|ɪ|ˈ|s|uː|l|t|,|ɪ|ˈ|z|uː|l|t}}), також відома - '''Ізолда''' (англ. - ɪˈsoʊld(ə), ɪˈzoʊld(ə)) - ім'я декількох персонажів з легенди про [[Трістан та Ізольда|Трістана та Ізольду]]. Найвідоміша з них - Ізольда Ірландська, дружина Марка Корнуольського і коханка, а пізніше й дружина [[Трістан|сера Трістана]]. Її мати, королеву Ірландії, також звали Ізольт. Третя - Ізольт Білі Руки, дочка Хоела з [[Бретань (історична область)|Бретані]] та сестра [[Кахедін|Кахедіна]].


== Ім'я ==
== Ім'я ==


Її ім'я по-різному подається як '''Ізольда''', '''Ізольда''', '''Іесульт''', '''Іесольт''', '''Ісод''', '''Ісауд''', '''Ісеут''', '''Ісаут''' (Старо-французька версія), '''Ісойд''' (ірландська), '''Есилт''' (валійська), '''Іеселла''' (корнуольська), '''Ізольда''' (португальська, іспанська), '''Ісотта''' (італійська). Найдавніша згадка - роман Беруля 12 століття, згадує її ім’я як ''Іесеут'' або ''Ісеут''. Етимологія невизначена. Більшість джерел позв'язують ім'я з [[Давньоверхньонімецька мова|давньоверхненемецкими]] словами ("[[лід]]") і ''hiltja'' ("[[битва]]") <ref>{{Cite book
Її ім'я по-різному подається як '''Ізольда''', '''Ізольда''', '''Іесульт''', '''Іесольт''', '''Ісод''', '''Ісауд''', '''Ісеут''', '''Ісаут''' (Старо-французька версія), '''Ісойд''' (ірландська), '''Есилт''' (валійська), '''Іеселла''' (корнуольська), '''Ізольда''' (португальська, іспанська), '''Ісотта''' (італійська). Найдавніша згадка - роман Беруля [[12 століття]], згадує її ім’я як ''Іесеут'' або ''Ісеут''. Етимологія невизначена. Більшість джерел позв'язують ім'я з [[Давньоверхньонімецька мова|давньоверхненемецкими]] словами ("[[лід]]") і ''hiltja'' ("[[битва]]") <ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com/books?id=oENmAAAAMAAJ&q=Iseult++hiltja
|url=https://books.google.com/books?id=oENmAAAAMAAJ&q=Iseult++hiltja
|title=Das grosse Buch der Vornamen: Herkunft, Ableitungen und Verbreitung, Koseformen, berühmte Namensträger, Gedenk- und Namenstage, verklungene Vornamen
|title=Das grosse Buch der Vornamen: Herkunft, Ableitungen und Verbreitung, Koseformen, berühmte Namensträger, Gedenk- und Namenstage, verklungene Vornamen
Рядок 44: Рядок 43:
== Ізольт Ірландська ==
== Ізольт Ірландська ==


[[Файл:William_Morris_001.jpg|ліворуч|міні| ''La Belle Iseult'', [[Вільям Морріс]] (1858)]]
[[Файл:William_Morris_001.jpg|ліворуч|міні|320 пкс| ''La Belle Iseult'', [[Вільям Морріс]] ([[1858]])]]
Ірландська принцеса, Ізольд Ірландії (також ''Ізолт Ла Бель'' або ''Ізолт ля Блондинка'', "Ізольт Ярмарок"), є донькою короля Ірландії Ангіш та королеви Ізольт Старшої. Вона є головним героєм у віршах ''Трістана'' з Беруля, [[Томас Британський|Томас Великобританії]] і [[Готфрід Страсбурзький|Готфріда Страсбурзького]] і в опері ''[[Трістан та Ізольда (опера)|Трістан і Ізольда]]'' від [[Ріхард Вагнер|Ріхарда Вагнера]] .
Ірландська принцеса, Ізольд Ірландська (також ''Ізолт Ла Бель'' або ''Ізолт Білявка'', "Ізольт Ярмарок"), є донькою короля Ірландії Ангіша та королеви Ізольт Старшої. Є головною героїнею поеми ''"Трістан"'' Беруля, [[Томас Британський|Томаса Британского]] і [[Готфрід Страсбурзький|Готфріда Страсбурзького]], а також опери [[Ріхард Вагнер|Ріхарда Вагнера]] ''"[[Трістан та Ізольда (опера)|Трістан та Ізольда]]"''.


Ізолт вперше розглядається як молода принцеса, яка лікує [[Трістан|Трістана]] від ран, які він отримав у битві з її дядьком [[Лицарі Круглого столу|Моргольтом]] . Коли його особистість виявляється, Трістан тікає назад на свою землю. Пізніше Трістан повертається в Ірландію, щоб отримати руку Ізольта у шлюбі зі своїм дядьком, королем Марк [[Корнуолл|Корнуольським]] . Вона заручена зі злим стюардом, який стверджує, що вбив [[Дракон|дракона,]] і показує його голову, але коли Трістан доводить, що він убив дракона, показуючи, що він уже взяв його язик, батьки Ісеульта погоджуються дозволити йому відвести її до Марка. По дорозі назад до Корнуолла Ізолт і Трістан випадково випивають зілля кохання, приготоване для неї та Марка Ізольтом та охороняне Бренґейн, [[Фрейліна|леді]] Ізолт. Вони безнадійно закохуються і починають роман, який закінчується, коли Марк виганяє Трістана з Корнуолла.
Ізольт вперше згадується як молода принцеса, що виліковує [[Трістан|Трістана]] від ран, які він отримав у битві з її дядьком [[Моргольт|Моргольтом]]. Коли виявляється ким є Трістан, тікає додому. Коли Трістан повертається в Ірландію, щоб отримати руку Ізольт для свого дядька, короля Марком [[Корнуолл|Корнуольського]], вона вже заручена зі злим стюардом, який стверджує, що вбив [[Дракон|дракона]]. Наречений Ізольт демонструє на доказ голову дракона, але Трістан доводить, що це саме він убив його, батьки Ізольт погоджуються відвести Ізольт до Марка. По дорозі до Корнуолла Ізолт і Трістан випадково випивають зілля кохання, приготоване для неї та Марка. Вони безнадійно закохуються і заводять роман, який закінчується, коли Марк виганяє Трістана з Корнуолла.


У віршованій традиції закохані не зустрічаються знову, поки Трістан не опиниться на смертному одрі (див. Нижче), але у пізнішій прозі <nowiki><i id="mwUQ">Трістана</i></nowiki> та творах, заснованих на ній, Трістан повертається з [[Бретань (історична область)|Бретані,]] і вони поновлюють свій роман. У цих версіях Марк виявляє набагато менше співчуття, і закохані зрештою тікають від його гніву. [[Ланселот]] дає їм притулок у своєму маєтку Радісний сад, і вони беруть участь у багатьох подальших пригодах.
У віршованій традиції закохані не зустрічаються знову, поки Трістан не опиняється при смерті, але у пізнішій прозі та творах, заснованих на ній, Трістан повертається з [[Бретань (історична область)|Бретані]] і вони відновлюють стосунки. У цих версіях Марк виявляє набагато менше співчуття, і закохані тікають від його гніву. [[Ланселот]] дає їм притулок у своєму маєтку "Радісний сад" і вони беруть участь у багатьох подальших пригодах.


У прозаїчних версіях кінець закоханих настає, коли Марк знаходить їх, коли Трістан грає під аркою на арфі для Ісеульта. Жорстокий король вколює свого племінника ножем у спину, а Трістан, на прохання Ізо, смертельно розчавлює кохану в міцних обіймах як його останній акт. Одне з її місць поховання - Чапелізод у Дубліні, Ірландія.
Прозаїчні версії закінчуються тим, що Марк викриває їх стосунки, коли Трістан грає під аркою на арфі для Ізольт. Король заколює свого племінника ножем у спину, а Трістан, на прохання Ізольт, смертельно розчавлює кохану в міцних обіймах перед тим як померти. Одне з ймовірних місць поховання Ізольт - Чапелізод у Дубліні, Ірландія.


== Ізольт Бретонська ==
== Ізольт Бретонська ==


[[Файл:Isolde_-_illustration_by_Percy_Anderson_for_Costume_Fanciful,_Historical_and_Theatrical,_1906.jpg|праворуч|міні| ''Ізольда'' - Персі Андерсон (1906)]]
[[Файл:Isolde_-_illustration_by_Percy_Anderson_for_Costume_Fanciful,_Historical_and_Theatrical,_1906.jpg|праворуч|міні|320 пкс| ''Ізольда'' - Персі Андерсон (1906)]]
Після того, як король Марк дізнається про таємний роман між Трістаном та Ізолтом, він висилає Трістана до Бретані, щоб ніколи не повернутися до Корнуолла. Там Трістан передається на опіку Хоелу Бретані після отримання рани. Він знайомиться і одружується на дочці ''Гоела, Ізолт Бланшмейнс'' (Ізолт "Білих рук"), тому що вона поділяє ім'я його колишнього коханого. Вони ніколи не закінчують шлюб через любов Трістана до Ізольди Ірландії.
Після того, як король Марк дізнається про таємний роман між Трістаном та Ізолтом, він висилає Трістана до Бретані, заборонивши назавжди повертатися до Корнуолла. Там Трістан потрапляє під опіку Хоелу Бретонського, після отримання серьозного поранення. Він знайомиться і заручується з дочкою Хоела, ''Ізолт Бланшмейнс'' (Ізолт "Білі ручки"), тому що вона має таке саме ім'я, як і його колишня кохана, однак вони не оформлюють шлюб через любов Трістана до Ізольди Ірландської.


Під час однієї пригоди в Бретані Трістан зазнає отруєної рани, яку може вилікувати лише Айзелт Ірландія, найдосвідченіший лікар світу. Він посилає корабель за нею, просячи, щоб її екіпаж повертався білими вітрилами при поверненні, якщо Ісолт на борту, і чорним, якщо її немає. Ісеульт погоджується поїхати, і корабель мчить додому, білі паруса високо. Однак Трістан занадто слабкий, щоб дивитися у вікно, щоб побачити сигнал, тому він просить дружину перевірити його. У хвилину ревнощів Ізолт Білих Рук каже йому, що вітрила чорні, і Трістан негайно закінчує розпач. Коли Ірландська Ізольта приїжджає знайти свого коханого мертвим, горе долає її, і вона помирає поруч з ним.
Під час однієї з пригод у Бретані Трістан зазнає отруєної рани, яку може вилікувати лише Ізольт Ірландська, найдосвідченіший лікар світу. За нею посилають корабель, просячи, щоб її екіпаж прибув з білими вітрилами, якщо Ісолт на борту, і з чорними - якщо її не буде. Ізольт погоджується і корабель мчить додому з білими парусами на щоглах, однак Трістан занадто слабкий, щоб дивитися у вікно і побачити сигнал, тому він просить наречену перевірити його. У хвилину ревнощів Ізолт Білі Ручки каже йому, що вітрила чорні і Трістан вмирає від розпачу. Коли Ізольт Ірландська прибуває до свого коханого і знаходить його мертвим, то горе вбиває її і вона помирає поруч з Трістаном.


Ця послідовність смерті не фігурує у прозі ''Трістана'' . Насправді, хоча Айзолт Білих Рук фігурує в деяких нових епізодах, вона ніколи більше не згадується після повернення Трістана в Корнуолл, хоча її брат Кахедін залишається видатним персонажем. Сюжетний елемент фатального нерозуміння білих і чорних вітрил подібний - і міг би бути отриманий [[Егей|з - історії про Егей і Тесей]] у грецькій міфології.
Ця послідовність смерті не зберігається у прозі ''Трістана''. І хоча Ізолт Білі Ручки фігурує в деяких нових епізодах, вона ніколи більше не згадується після повернення Трістана в Корнуолл, хоча її брат Кахедін залишається значущим персонажем. Елемент фатальної підміни білих і чорних вітрил подібний до сюжетів з грецької міфології і міг бути запозичений з історії про [[Егей|Егея]] і [[Тесей|Тесея]].


== У новітніх творах ==
== У новітніх творах ==


* Німецький композитор [[Ріхард Вагнер]] склав оперу " [[Трістан та Ізольда (опера)|Тристан і ізольда" за]] мотивами " ''Тристан"'' - оповідання про лицарський роман середньовіччя [[Готфрід Страсбурзький|Готфріда фон Страсбурга]] .
* Німецький композитор [[Ріхард Вагнер]] склав оперу " [[Трістан та Ізольда (опера)|Тристан та ізольда"]] за мотивами оповідання про лицарський роман середньовіччя [[Готфрід Страсбурзький|Готфріда фон Страсбурга]] "Трістан".
* У ''[[Королівські ідилії|''фільмі «Останній турнір'']]'' [[Альфред Теннісон|Теннісона]] » Ізольт зображений набагато менш прихильно. "Вона розпачлива і вимоглива, зневажливо ставиться до Марка і пишається Трістрам, люблячи і ненавидячи нераціонально і нерівномірно". <ref>[https://d.lib.rochester.edu/camelot/theme/tristanisolt Heckel, N.M., "Tristan and Isolt", The Camelot Project, University of Rochester]</ref>
* У ''"[[Королівські ідилії|Королівських ідиліях]]"'' [[Альфред Теннісон|Теннісона]] Ізольт зображена менш прихильно. "Вона розпачлива і вимоглива, зневажливо ставиться до Марка і пишається Трістрамом, люблячи і ненавидячи нераціонально і нерівномірно" <ref>[https://d.lib.rochester.edu/camelot/theme/tristanisolt Heckel, N.M., "Tristan and Isolt", The Camelot Project, University of Rochester]</ref>.
* [[Меф'ю Арнольд|Метью Арнольд]] у своїй поемі 1852 року « ''Трістрам та Ізольт»'' зосереджується на Ізольді Бретані в контексті вікторіанського культу домашнього життя. <ref>[https://go.gale.com/ps/i.do?id=GALE%7CA203482055&sid=googleScholar&v=2.1&it=r&linkaccess=abs&issn=00425206&p=AONE&sw=w&userGroupName=nysl_oweb&isGeoAuthType=true Ranum, Ingrid. "A woman's castle is her home: Matthew Arnold's Tristram and Iseult as domestic fairy tale", '' Victorian Poetry'', vol. 47, no. 2, 2009, p. 403+]</ref>
* [[Меф'ю Арнольд]] у своїй поемі [[1852]] року "''Трістрам та Ізольт''" зосереджує увагу на Ізольді Бретанській в контексті вікторіанського культу домашнього життя <ref>[https://go.gale.com/ps/i.do?id=GALE%7CA203482055&sid=googleScholar&v=2.1&it=r&linkaccess=abs&issn=00425206&p=AONE&sw=w&userGroupName=nysl_oweb&isGeoAuthType=true Ranum, Ingrid. "A woman's castle is her home: Matthew Arnold's Tristram and Iseult as domestic fairy tale", '' Victorian Poetry'', vol. 47, no. 2, 2009, p. 403+]</ref>.
* Ізолду Ірландії (у ролі Ізольди) зіграла [[Софія Майлс|Софія Майлз]] в екранізації 2006 року, « ''[[Трістан та Ізольда (фільм, 2006)|Трістан та Ізольда»]]'' .
* В екранізації [[2006]] року "''[[Трістан та Ізольда (фільм, 2006)|Трістан та Ізольда»]]" Ізольду Ірландську зіграла [[Софія Майлс|Софія Майлз]].
* Ізольду плутають з [[Мінерва|Мінервою]] у фільмі 1960 року [[Жан Кокто|Жана Кокто]] ''[[Заповіт Орфея|«Заповіт Орфея»]]'' .
* Ізольду плутають з [[Мінерва|Мінервою]] у фільмі 1960 року [[Жан Кокто|Жана Кокто]] ''[[Заповіт Орфея|"Заповіт Орфея2]]''.
* Автор, науковець та історик Розалінда Майлз написала трилогію вигаданих романів, заснованих на романтиці Ізольта, починаючи з ''Ізольди: Королева Західного острова'' (2002), потім ''«Покоївка з білих рук»'' (2005) і закінчуючи ''«Леді» моря'' (2005).
* Автор, науковець та історик Розалінда Майлз написала трилогію фантастичних романів, заснованих на романтиці Ізольт - ''"Ізольда: Королева Західного острова"'' (2002), ''"Покоївка - білоручка"'' ([[2005]]) та ''"Леді моря"'' ([[2005]]).
* Ізольда зіграла ірландська актриса Чарлі Мерфі <ref name=":0">{{Cite web|last=|first=|date=|title=The Last Kingdom - Queen Iseult|url=https://www.bbc.co.uk/programmes/profiles/4sTNByRdNWYYZnDyVXgyc5z/queen-iseult|archiveurl=|archivedate=|accessdate=2021-01-22|website=www.bbc.co.uk}}</ref> у ''[[Останнє королівство|фільмі «Останнє королівство»]]'', британському історичному художньому [[Телевізійна передача|телесеріалі за]] мотивами серії романів Бернара Корнуелла « ''Саксонські історії'' », де Ізолт родом із Кернову чи Корнуолу (сучасний Корнуол). <ref>{{Cite web|title='The Last Kingdom' Beautifully Blends Fact with Fiction (SPOILERS)|url=https://www.distractify.com/p/is-the-last-kingdom-based-on-real-events|accessdate=2021-01-22|website=Distractify|language=en}}</ref>
* У британському історичному художньому [[Телевізійна передача|телесеріалі]] ''[[Останнє королівство|"Останнє королівство"]]'', знятого за мотивами серії романів Бернара Корнуелла ''"Саксонські історії"'' Ізольду зіграла ірландська актриса Чарлі Мерфі <ref name=":0">{{Cite web|last=|first=|date=|title=The Last Kingdom - Queen Iseult|url=https://www.bbc.co.uk/programmes/profiles/4sTNByRdNWYYZnDyVXgyc5z/queen-iseult|archiveurl=|archivedate=|accessdate=2021-01-22|website=www.bbc.co.uk}}</ref>. В цьому серіалі Ізольт зображена , як дівчина, родом із Кернову чи Корнуолу (сучасний Корнуол) <ref>{{Cite web|title='The Last Kingdom' Beautifully Blends Fact with Fiction (SPOILERS)|url=https://www.distractify.com/p/is-the-last-kingdom-based-on-real-events|accessdate=2021-01-22|website=Distractify|language=en}}</ref>.

== Див. також ==

* [[Мабіногіон]]
* [[Король Артур]]
* [[Валлійські тріади]]
* [[Лугнасад]]
* [[Смерть Артура]]


== Примітки ==
== Примітки ==
Рядок 79: Рядок 86:
* Ронан Коглан ''«Ілюстрована енциклопедія легенд про Артура»'', Нью -Йорк, 1993.
* Ронан Коглан ''«Ілюстрована енциклопедія легенд про Артура»'', Нью -Йорк, 1993.
* Норріс Дж. Лейсі (редактор) ''The New Arthurian Encyclopedia'', New York: Garland, 1996.
* Норріс Дж. Лейсі (редактор) ''The New Arthurian Encyclopedia'', New York: Garland, 1996.

{{сирий переклад}}


{{Артуріана}}
{{Артуріана}}

Версія за 20:52, 12 вересня 2021

"Ізольда: принцеса кельтів", Гастон Бюсьєр (1911)

Ізольт ([ɪˈsltˌɪˈzlt]), також відома - Ізолда (англ. - ɪˈsoʊld(ə), ɪˈzoʊld(ə)) - ім'я декількох персонажів з легенди про Трістана та Ізольду. Найвідоміша з них - Ізольда Ірландська, дружина Марка Корнуольського і коханка, а пізніше й дружина сера Трістана. Її мати, королеву Ірландії, також звали Ізольт. Третя - Ізольт Білі Руки, дочка Хоела з Бретані та сестра Кахедіна.

Ім'я

Її ім'я по-різному подається як Ізольда, Ізольда, Іесульт, Іесольт, Ісод, Ісауд, Ісеут, Ісаут (Старо-французька версія), Ісойд (ірландська), Есилт (валійська), Іеселла (корнуольська), Ізольда (португальська, іспанська), Ісотта (італійська). Найдавніша згадка - роман Беруля 12 століття, згадує її ім’я як Іесеут або Ісеут. Етимологія невизначена. Більшість джерел позв'язують ім'я з давньоверхненемецкими словами ("лід") і hiltja ("битва") [1] [2]. Інші автори виводять його з бриттського Adsiltia - "та, що дивився на" [3] [4].

Ізольт Ірландська

La Belle Iseult, Вільям Морріс (1858)

Ірландська принцеса, Ізольд Ірландська (також Ізолт Ла Бель або Ізолт Білявка, "Ізольт Ярмарок"), є донькою короля Ірландії Ангіша та королеви Ізольт Старшої. Є головною героїнею поеми "Трістан" Беруля, Томаса Британского і Готфріда Страсбурзького, а також опери Ріхарда Вагнера "Трістан та Ізольда".

Ізольт вперше згадується як молода принцеса, що виліковує Трістана від ран, які він отримав у битві з її дядьком Моргольтом. Коли виявляється ким є Трістан, тікає додому. Коли Трістан повертається в Ірландію, щоб отримати руку Ізольт для свого дядька, короля Марком Корнуольського, вона вже заручена зі злим стюардом, який стверджує, що вбив дракона. Наречений Ізольт демонструє на доказ голову дракона, але Трістан доводить, що це саме він убив його, батьки Ізольт погоджуються відвести Ізольт до Марка. По дорозі до Корнуолла Ізолт і Трістан випадково випивають зілля кохання, приготоване для неї та Марка. Вони безнадійно закохуються і заводять роман, який закінчується, коли Марк виганяє Трістана з Корнуолла.

У віршованій традиції закохані не зустрічаються знову, поки Трістан не опиняється при смерті, але у пізнішій прозі та творах, заснованих на ній, Трістан повертається з Бретані і вони відновлюють стосунки. У цих версіях Марк виявляє набагато менше співчуття, і закохані тікають від його гніву. Ланселот дає їм притулок у своєму маєтку "Радісний сад" і вони беруть участь у багатьох подальших пригодах.

Прозаїчні версії закінчуються тим, що Марк викриває їх стосунки, коли Трістан грає під аркою на арфі для Ізольт. Король заколює свого племінника ножем у спину, а Трістан, на прохання Ізольт, смертельно розчавлює кохану в міцних обіймах перед тим як померти. Одне з ймовірних місць поховання Ізольт - Чапелізод у Дубліні, Ірландія.

Ізольт Бретонська

Ізольда - Персі Андерсон (1906)

Після того, як король Марк дізнається про таємний роман між Трістаном та Ізолтом, він висилає Трістана до Бретані, заборонивши назавжди повертатися до Корнуолла. Там Трістан потрапляє під опіку Хоелу Бретонського, після отримання серьозного поранення. Він знайомиться і заручується з дочкою Хоела, Ізолт Бланшмейнс (Ізолт "Білі ручки"), тому що вона має таке саме ім'я, як і його колишня кохана, однак вони не оформлюють шлюб через любов Трістана до Ізольди Ірландської.

Під час однієї з пригод у Бретані Трістан зазнає отруєної рани, яку може вилікувати лише Ізольт Ірландська, найдосвідченіший лікар світу. За нею посилають корабель, просячи, щоб її екіпаж прибув з білими вітрилами, якщо Ісолт на борту, і з чорними - якщо її не буде. Ізольт погоджується і корабель мчить додому з білими парусами на щоглах, однак Трістан занадто слабкий, щоб дивитися у вікно і побачити сигнал, тому він просить наречену перевірити його. У хвилину ревнощів Ізолт Білі Ручки каже йому, що вітрила чорні і Трістан вмирає від розпачу. Коли Ізольт Ірландська прибуває до свого коханого і знаходить його мертвим, то горе вбиває її і вона помирає поруч з Трістаном.

Ця послідовність смерті не зберігається у прозі Трістана. І хоча Ізолт Білі Ручки фігурує в деяких нових епізодах, вона ніколи більше не згадується після повернення Трістана в Корнуолл, хоча її брат Кахедін залишається значущим персонажем. Елемент фатальної підміни білих і чорних вітрил подібний до сюжетів з грецької міфології і міг бути запозичений з історії про Егея і Тесея.

У новітніх творах

  • Німецький композитор Ріхард Вагнер склав оперу " Тристан та ізольда" за мотивами оповідання про лицарський роман середньовіччя Готфріда фон Страсбурга "Трістан".
  • У "Королівських ідиліях" Теннісона Ізольт зображена менш прихильно. "Вона розпачлива і вимоглива, зневажливо ставиться до Марка і пишається Трістрамом, люблячи і ненавидячи нераціонально і нерівномірно" [5].
  • Меф'ю Арнольд у своїй поемі 1852 року "Трістрам та Ізольт" зосереджує увагу на Ізольді Бретанській в контексті вікторіанського культу домашнього життя [6].
  • В екранізації 2006 року "Трістан та Ізольда»" Ізольду Ірландську зіграла Софія Майлз.
  • Ізольду плутають з Мінервою у фільмі 1960 року Жана Кокто "Заповіт Орфея2.
  • Автор, науковець та історик Розалінда Майлз написала трилогію фантастичних романів, заснованих на романтиці Ізольт - "Ізольда: Королева Західного острова" (2002), "Покоївка - білоручка" (2005) та "Леді моря" (2005).
  • У британському історичному художньому телесеріалі "Останнє королівство", знятого за мотивами серії романів Бернара Корнуелла "Саксонські історії" Ізольду зіграла ірландська актриса Чарлі Мерфі [7]. В цьому серіалі Ізольт зображена , як дівчина, родом із Кернову чи Корнуолу (сучасний Корнуол) [8].

Див. також

Примітки

Джерела

  • Ронан Коглан «Ілюстрована енциклопедія легенд про Артура», Нью -Йорк, 1993.
  • Норріс Дж. Лейсі (редактор) The New Arthurian Encyclopedia, New York: Garland, 1996.