Адвент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:45, 30 грудня 2020, створена 195.200.65.131 (обговорення)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Адвент у Центрі християнської медитації і духовності єпархії Лімбурга у церкві св. Хреста у Франкфурті-на-Майні-Борнхайм у вигляді критського лабіринту, зробленого з 2500 палаючих чайних свічок.

Адве́нт (від лат. adventus — прихід) — назва періоду Різдвяного посту, що побутує серед християн Католицької та деяких Протестантських церков. Поняття «Адвент» походить від латинського слова «adventus», що означає «прихід» і є перекладом грецького слова «parousia».

Адвент — час очікування, що передує Різдву Христовому, у цей час триває піст і приготування до свята. У східному християнстві Різдвяний піст триває 40 днів у період від 28 листопада до 6 січня і називається — Пилипівський піст.

Згідно з календарем римо-католицької, англіканської, лютеранської, моравської, пресвітеріанської і методистської церков, Адвент починається за чотири тижні до Різдва в період від 27 листопада до 3 грудня, а завершується 24 грудня.[1]

Духовний сенс Адвенту — подвійний. По-перше, це час радісного очікування, період приготуваннь до святкування Різдва, по-друге, час для роздумів про прийдешнє друге пришестя Христа.

Перші свідчення про святкування Адвенту в західній церкві належать до IV ст. (380 рік), коли Сарагоський собор запровадив особливі правила богослужінь від 17 грудня до свята Богоявлення.

На час Адвенту припадає низка католицьких свят: св. Варвари, св. Миколи тощо. В ці дні печуть різдвяне печиво, готують чи купують подарунки. В громадських місцях встановлюють ялинки, влаштовують різдвяні базари. Першу згадку в історії про Адвент можна знайти в «Історії франків». Вона розповідає, що 480 року деякі християни дотримувались посту тричі на тиждень у кілька останніх тижнів перед Різдвом.

Основними кольорами Адвенту під час прикрашання вінків, різдвяних базарів та ін. здавна є червоний (як символ крові Христа) та зелений (символ вірності вірян Христу і його вірності вірянам, символ надії).

Однією з найвідоміших традицій, що стосуються Адвенту, є «віночок Адвенту» — вінок з ялинкових гілок, в який уплетено чотири свічки. У першу неділю запалюють одну свічку, в другу — дві і так далі, тобто з кожним днем стає щораз світліше. У день Різдва Христового запалюють усі свічки, символізуючи тим самим світле свято. Такими вінками прикрашають як церкви, так і помешкання вірян. Ще одна відома традиція — Різдвяний календар для дітей, розділений на квадрати за кількістю днів Адвенту, де за кожним листочком з датою міститься коробочка з ласощами.

Перший день Адвенту визначається як четверта неділя до Різдва Христового. Залежно від року цей день випадає на період з 27 листопада до 3 грудня. Кожна з чотирьох неділь Адвенту має певну тематику, відтворену в євангельських недільних читаннях Письма на богослужінні в Церкві та вдома в сімейному колі. Цей звичай поширився по всьому світу з Німеччини, а прабатьками сучасної прикрашеної ялинки були гілки садових дерев: вишні, бузку, бузини, каштана. У день святої Барбари, 4 грудня, гілки зрізали, вносили в тепле приміщення і ставили в воду, щоб вони встигли розквітнути до Різдва.

Чотири свічки Адвентського віночка:

Перша неділя — залізний або вишневий Адвент. Запалюють білу свічку. Свічка  — символ прийдешнього пришестя Ісуса Христа.

У цей день запалюють першу свічку у вінку Адвента — свічку Пророцтва. Вона символізує старозавітні пророцтва пришестя Спасителя. Ми святкуємо виконання цих пророцтв — пришестя Спасителя на землю Немовлям, Його пришестя в наші серця через віру в Слово Боже, і Його останнє пришестя в славі, щоб судити всіх людей. Перша неділя Адвенту вважається початком нового літургійного (церковного) року. Кожна неділя Адвенту присвячується певному спогаду, якому відповідають євангельські читання під час богослужіння: першу неділю присвячено прийдешньому пришестю Ісуса Христа в кінці часів.


Друга неділя — мідний або бузковий Адвент. Запалюють білу свічку. Свічка — Івана Хрестителя.

Друга неділя Адвенту відзначається рівно через тиждень після першої неділі Адвенту. У цей день запалюють Свічку пророцтва і другу свічку у вінку Адвенту — Вифлеємську свічку. Вифлеємська свічка — символ пришестя на землю Ісуса, Сина Божого, народженого від Діви Марії. Це світлий символ приготування до зустрічі Немовляти Христа.

Третя неділя — срібний або бузиновий Адвент. Запалюють червону або рожеву  свічку. Свічка — Пастухів-вівчарів.

У третю неділю Адвенту запалюють перші дві свічки і приєднують третю свічку — Свічку Пастухів-вівчарів. Свічка Пастирів означає пришестя Спасителя в серця через віру в Його святе Слово.Як пастухи побачили Спасителя на власні очі й увірували, так і ми бачимо Його очима віри. Свічка також символізує те, як ми ділимося своєю вірою в Христа, подібно до пастухів, які розповідали про Христа всім зустрічним. У західних християнських країнах кольором Адвенту вважають фіолетовий (ліловий, пурпуровий), в таких відтінках зазвичай виконані декорування в церквах і навколо церков, а також вбрання священнослужителів. Будинки жителів також витримані в спокійних відтінках фіолетового кольору.

А в третю неділю Адвенту допускаються прикраси рожевого кольору. Рожевою може бути і Свічка Вівчарів.


Четверта неділя — золотий або каштановий Адвент. Запалюють білу свічку. Свічка — Ангельська свічка або свічка останнього пришестя у славі з усіма ангелами.

У цей день запалюють перші три свічки і приєднують останню — ангельську Свічку. Вона означає останнє пришестя Спасителя у славі з усіма Ангелами, щоб взяти всіх істинно віруючих з собою на небеса.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]