Гоголь-моголь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:23, 15 грудня 2017, створена В.Галушко (обговорення | внесок) (Етимологія: доповнення, джерело)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гоголь-моголь

Ґоґоль-моґоль, ґоґель-моґель[1] — десерт з яєць. Страва готується з яєчних жовтків, розтертих з цукром та невеликою кількістю рому чи коньяку, однак може готуватися і без алкоголю. Отримана суміш розводиться водою і збовтується з льодом. Існує безліч рецептів страви, які, крім вищенаведених основних, містять й інші інгредієнти — шоколад, фруктовий сік, полуницю тощо.

Традиційно вважається, що гоголь-моголь гарно впливає на горло — допомагає вгамувати біль чи навіть повернути або ж покращити голос.

Етимологія[ред. | ред. код]

Назва його походить через посередництво пол. kogel-mogel від нім. Kuddel-muddel («мішанина», «безладдя»), походження якого не з'ясоване (можливо, від koddeln — «тримати брудну білизну» і Modder — «гниль»)[1]. Вважають, що гоголь-моголь придумав кондитер Манфред Кекенбауер під час експериментів з консервування солодощів, а патент на його масове виробництво придбав один відомий харчовий концерн за півтора мільйона марок. Однак існує легенда, що понад сто років тому цей напій вигадав кантор Ґоґель з могильовської синагоги, який через втрату голосу позбувся роботи. У пошуках засобу, що могло б повернути йому голос, Ґоґель придумав рецепт: «взяти сире яєчко і цокнути в кухоль, покришити хліба, посолити і збовтати». Інша легенда оповідає про те, що графиня Броніслава Потоцька з Великої Своротви дещо модернізувала рецепт, замінивши в ньому хліб на мед і перейменувала напій з «ґоґель-моґель» на «ґоґоль-моґоль»[2].

У художніх творах[ред. | ред. код]

  • Персонаж К. І. Чуковського лікар Айболить в однойменній віршованій казці лікує звірів ґоґолем-моґолем.
  • В оповіданні О. І. Купріна «Ґоґоль-моґоль» герой вирішує приготувати напій як засіб для гарного голосу, але не додержує рецептури (що не заважає йому з блиском виступити).
  • У повісті Л. А. Кассіля «Кондуїт і Швамбранія» Оська плутає ґоґоль-моґоль з Ґоґом і Маґоґом («— Все швамбраны погибли, как гоголь-моголь. — Не как гоголь-моголь, а как Гог и Магог, ты хочешь сказать, — засмеялась Донна Дина».).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — 632 с.
  2. Шейпак А. А. История науки и техники. Материалы и технологии. Учебное пособие. Часть 1. — М. : МГИУ, 2009. — С. 276.

Література[ред. | ред. код]

  • Л. С. Паламарчук. Словник української мови, с. 612 // Українська мова: енциклопедія. — К.: Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004.