Агатай-хан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:07, 1 лютого 2022, створена Haida (обговорення | внесок) (→‎Життєпис)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Агатай-хан
Помер 1557
Ургенч, Узбецька РСР
Діяльність монарх
Посада хан
Рід Shaybanidsd
Діти Хаджи Мухаммад-хан

Агатай (Акатай, Окатай)-хан (д/н—1557) — 8-й хівинський хан у 15471557 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з роду Арабшахів, гілки Шибанідів. Онук Ядгар-хана, володаря Держави кочових узбеків. Син Амінека, що у 1508 році був претендентом на титул хана Ногайської Орди.

Посів трон 1547 року після смерті брата Кахлана. Переніс столицю до міста Вазіра. Загалом продовжив політику Кахлан-хана, домігшись повного відродження політичної й економічної потуги держави. Спрямував політику на зменшення напівнезалежних володінь. 1550 року конфіскував у синів Кахлана місто Кят, а в синів Суфіян-хана — Ургенч. Усі вони втекли до Бухари.

Втім хан потребував підтримки родичів. Тому надав Алі-султану, сину Аванеш-хана місто Дарун, його братові Сари-Махмуд-султану — Ургенч, власному синові Хаджи-Мухаммаду — Багабад. Впливовий син Аванеш-хана — Дін-Мухаммад отримав Нісу й Абівард. Сини Буджуґа-хана отримали Хіву, Хазарасп і Кят.

1556 року Юнус-султан, син Суфіян-хана, діставши допомоги ногайців, захопив Ургенч, де стратив Сари Махмуд-султана. Тоді Агатай-хан виступив проти Юнус-султана, проте зазнав поразки. Невдовзі його було схоплено і 1557 року страчено. Втім спроба Юнуса стати ханом провалилася, оскільки владу перебрав Дост-хан.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Howorth, Henry Hoyle. History of the Mongols, from the 9th to the 19th Century. Part II division II. The so-called tartars of Russia and Central Asia. Londres: Longmans, Green and Co, 1880.
  • История Хорезма. Под редакцией И. М. Муминова. Ташкент, 1976
  • История Узбекистана в источниках. Составитель Б. В. Лунин. Ташкент, 1990