Ромоло Біццотто

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:21, 28 серпня 2018, створена Thevolodymyr (обговорення | внесок) (Посилання: шаблон)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ромоло Біццотто
Romolo Bizzotto.jpg
Особові дані
Народження 16 лютого 1925(1925-02-16) (93 роки)
  Череа, Італія
Смерть 27 березня 2017(2017-03-27)[1] (92 роки)
  Турин, Італія
Громадянство Flag of Italy.svg Італія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
? Італія «Аудаче»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1942–1943 Італія «Аудаче» 5 (0)
1945–1949 Італія «Верона» 125 (14)
1949–1953 Італія «Ювентус» 46 (2)
1952–1953   Італія СПАЛ 10 (0)
1953–1954 Італія «Палермо» 22 (1)
1954–1955 Італія «Каррарезе» 25 (0)
1955–1957 Італія «Луккезе-Лібертас» 32 (3)
1957–1959 Італія «Роверето» ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1958–1959 Італія «Роверето»
1959–1960 Італія «Верона» (мол.)
1960–1961 Італія «Верона»
1961–1962 Італія «Верона» (мол.)
1962–1965 Італія «Ріміні»
1965–1970 Італія «Реджяна»
1970–1971 Італія «Реджина»
1971–1972 Італія «Ювентус» (дублери)
1972–1988 Італія «Ювентус» (помічник)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ромоло Біццотто (італ. Romolo Bizzotto, нар. 16 лютого 1925, Череа) — італійський футболіст, що грав на позиції . По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Верона» та «Ювентус».

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 16 лютого 1925 року в місті Череа. Вихованець футбольної школи клубу «Аудаче».

У дорослому футболі дебютував 1942 року виступами за цю ж команду, в якій провів один сезон, взявши участь лише у 5 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу «Верони» з Серії Б, до складу якого приєднався 1945 року[2]. Відіграв за команду з Верони наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Верони», був основним гравцем команди.

1949 року уклав контракт з клубом «Ювентус»[3], у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. За цей час двічі виборював титул чемпіона Італії[4], проте основним гравцем не став, програвши конкуренцію Джакомо Марі та Альберто Піччініні. Через це на сезон 1952/53 Біццотто був відданий в оренду в СПАЛ[5], після чого став гравцем «Палермо», також з Серії А.

В подальшому виступав за нижчолігові «Каррарезе» та «Луккезе-Лібертас».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Роверето», за який виступав протягом 1957—1959 років.

За свою кар'єру він провів 78 матчів (3 голи) в Серії А, і 104 матчів (8 голів) в Серії B.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У складі збірної Італії був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1948 року у Лондоні.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1958 року, ставши граючим тренером «Роверето».

З 1959 року працював з молодіжною командою «Верони», а у сезоні 1960/61 навіть очолював основну команду, що виступала у Серії Б, після чого повернувся до «молодіжки».

В подальшому тренував команди «Ріміні», «Реджяна» та «Реджина».

1981 року став тренером дублю «Ювентуса», а вже наступного року був переведений до головної команди, де став асистентом Честмира Вицпалека. Після звільнення чехрсловацького фахівця залишався асистентом його наступників Карло Парола, Трапаттоні та Ріно Маркезі і покинув посаду лише 1988 року, коли новий тренер турінців Діно Дзофф взяв своїм асистентом Гаетано Ширеа.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Ювентус»: 1949–50, 1951–52

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]