Жіноча боротьба
Жіноча боротьба — змагання з боротьби серед жінок. Поєдинки проводяться за правилами вільної боротьби. Жіночі змагання за правилами греко-римської боротьби не проводяться[1].
Перший чемпіонат з жіночої боротьби був проведений 1987 році у норвезькому місті Лоренског. Наступного року борчині вперше змагалися на чемпіонаті Європи у Франції в м.Діжон. З 1989 року світові чемпіонати проводить ФІЛА (міжнародна федерація об'єднаних стилів боротьби). У програму Олімпійських ігор жіноча боротьба була включена в 2004 році.[2]
В Україні жіноча боротьба культивується з 1990-х років. Перший чемпіонат пройшов у 1991 році. Найбільш титулованою українською борчинею є Ірина Мерлені (олімпійська чемпіонка та неодноразова чемпіонка світу та Європи).[3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Єдиний вид спорту, куди не допускають жінок. Поки що...?. ІП «СПОРТ ОЛІМП». 18 березня 2017. Архів оригіналу за 6 листопада 2021. Процитовано 6 листопада 2021.
- ↑ Історія розвитку олімпійських видів спортивних єдиноборств, с. 21-22.
- ↑ Історія розвитку олімпійських видів спортивних єдиноборств, с. 40-44.
Джерела[ред. | ред. код]
- Історія розвитку олімпійських видів спортивних єдиноборств (боротьби греко-римської, вільної, дзюдо та тхеквондо). Методичні рекомендації для самостійної роботи здобувачів вищої освіти з дисципліни «ТМ боротьби», ТМС обраного виду спорту / М.П. Махінько, М.Г. Ставрінов, О.В. Лукіна, О.С. Кусовська. — Дніпро, 2019. — 56 с.