Стівен Келлерт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Стівен Келлерт (англ. Stephen Robert Kellert) — відомий американський екосоціолог і екофілософ. Професор соціальної екології Школи лісівництва та природоохоронних наук Єльського університету. Провідний спеціаліст у галузі природоохоронних мотивацій і ціннісних орієнтацій. Автор відомих книг «Гіпотеза біофілії»[1] англ. The Biophilia Hypothesis (спільно з Е. Вілсоном англ. E.O. WilsonЕдвард Осборн Вілсон), «Цінність життя» англ. The value of life[2].

З творчої біографії

Однією з найважливіших теоретичних розробок Стівена Келлерта є подальший розвиток концепції біофілії. Біофілія — генетично відбита в людській природі любов до живих істот. Цей термін був введений відомим американським біологом Е. Вільсоном в 1984 році. На думку Келлерта, дев'ять цінностей (матеріальна, натуралістична, науково- екологічна, естетична, символічна, доміністична, гуманістична, моралістична, негативістська), що є біологічними за походженням, «являють собою основні структури людського ставлення та адаптації до природного світу, що розвинулися в ході людської еволюції (…). Вважається, що ці дев'ять цінностей відображають спектр фізичних, емоційних і інтелектуальних виразів біофільної тенденції асоціюватися з природою»[3].

Як вважає Стівен Келлерт, на відміну від «міцно прив'язаних» інстинктів дихання і живлення, які здійснюються майже автоматично, біофільні цінності повинні культивуватися, щоб досягти їх повного вираження. Люди потребують приєднання до природи і різноманітності життя: завдяки цьому поліпшується їхній духовний і фізичний стан. Іншими словами, ідея біофілії заявляє про властиву людині потребу цінувати життя і природні процеси і може бути взята як важлива складова ідеології природоохорони. Що, на жаль, поки не робиться. «Цим можна пояснити існуюче нині порочне коло: заперечення суспільством важливості багатих і винагороджуючих відносин з природою вносить свій внесок у кризу знищення, що, в свою чергу, ще більше віддаляє людей від світу природи»[3].

Як соціолог С. Келлерт провів численні дослідження в США, Західній Європі та Японії. Його висновки дуже цікаві та надають поборникам екологічної етики значущі аргументи.

«Наше дослідження ясно відкрило зв'язок між жорстокістю по відношенню до тварин в дитинстві і агресивною і антигромадською поведінкою серед насильницьких злочинців в зрілому віці. Ці результати демонструють, що погані відносини з живими істотами можуть породити збочену відчуженість і невдоволення. Навпаки, культивування більш доброго ставлення до тварин могло б підтримувати більш м'яке ставлення до інших людей і суспільства», — пише вчений[2].

Келлерт вважає, що освіта і етика стануть вже в недалекому майбутньому так само важливі, як наука, політика і менеджмент в досягненні цілей охорони природи. «Знаючі й етично відповідальні громадяни — екологічно грамотні і морально заклопотані — будуть невід'ємним інгредієнтом у забезпеченні та відновленні цілісності і здоров'я біосфери (…). Заклики до грамотності в галузі навколишнього середовища стали чимось на зразок кліше і висловлюються з великою урочистістю і іноді переконаністю. Сумною реальністю, однак, залишається те, що освіта в галузі навколишнього середовища отримує набагато меншу фінансову підтримку або професійну престижність, ніж наука про природні ресурси, чи політика, або менеджмент (…). Багато армій марширують під прапором освіти в галузі навколишнього середовища (…). Але зв'язок з громадськістю і зусилля засобів масової інформації ніколи не зможуть замінити виконання більш складної і важливої задачі екоосвіти (…). Хоча інформована, свідома і оцінююча публіка є незамінною, цього недостатньо. Точно так важлива потреба в культивуванні етики турботи і співчуття щодо різноманітності життя»[2].

На думку вченого етика, заснована тільки на матеріалістичних або альтруїстичних аргументах, не може бути дієвою. Необхідно розглядати всі істоти як такі, що мають внутрішню цінність і право на життя, розширювати наше розуміння того, що люди отримують кошти до фізичного і духовного існування від багатства своїх зв'язків з широким розмаїттям життя.

Премії і нагороди

  • 2011. Achievement Award, Connecticut Outdoor and Environmental Education Association
  • 2010. Service Award, Yale School of Forestry & Environmental Studies
  • 2009. George B. Hartzog Award for Environmental Conservation, Clemson University
  • 2008. American Publishers Professional and Scholarly Best Book of Year Award in Architecture and Urban Planning for «Biophilic Design»
  • 2006. Outstanding Research Award for contributions to theory and science. North American Association for Environmental Education.
  • 2000. Listed and work described: "American Environmental Leaders: From Colonial Times to the Present. Anne Beecher, ed. Santa Barbara: ABC-CLIO Books.
  • 2001. The Wildlife Society, Outstanding Edited Book, «Ecology and Management of Large Mammals in North America» (contributor)
  • 1997. National Conservation Achievement Award, National Wildlife Federation
  • 1990. Distinguished Individual Achievement, Society for Conservation Biology
  • 1987. Winner, Best Publication of Year, International Foundation for Environmental Conservation
  • 1985–1986 Fulbright Research Fellow, Japan, Council for International Exchange of Scholars, Japan-US Educational Commission
  • 1983. Special Achievement Award, National Wildlife Federation

Див. також

Публікації

  • Келлерт С. Девять основных ценностей природы и биофилия // Любовь к природе. Мат. Междунар. школы-семинара Трибуна-6. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1997. — С. 7-26.
  • Kellert S. Urban american perceptions of animals and the natural environmental // Urban ecology. — 1984. — № 8. — Р. 209–228.
  • Kellert S. The biophilia hypothesis: aristotelian echoes of the «good life». — Yale Univ. Press, 1993. — 42 p.
  • Kellert S. The value of life. — Covelo: Island Рress/Shearwater Books, 1996. — 250 p.
  • Kellert S. Kinship to mastery. — Washington, D.C., Covelo, California: Island Press-Shearwater Books, 1997. — 256 p.
  • Kellert S., Powell R., Ham S. Interactional theory and the sustainable nature-based tourism experience // Society and Natural Resources. — 2009. — Vol. 22. — P. 761–776.
  • Kellert S., Auster P. et all. Developing an ocean ethic: science, utility, aesthetics, self-interest, and different ways of knowing // Conservation Biology. — 2009. — Vol. 23. — P. 233–235.

Про нього

  • Curruculum Vita
  • Борейко В. Е. Введение в природоохранную эcтетику / Изд. 2-е, доп. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1999. — 128 с.

Примітки

  1. Kellert S. The biophilia hypothesis: aristotelian echoes of the «good life». — Yale Univ. Press, 1993. — 42 p.
  2. а б в Kellert S. The value of life, Covelo: Island Рress/Shearwater Books, 1996. — 250 p.
  3. а б Келлерт С. Девять основных ценностей природы и биофилия // Любовь к природе. Мат. Междунар. школы-семинара Трибуна-6. — К.: Киев. эколого-культурный центр, 1997. — С. 7-26.

Ресурси Інтернету