Коваль Олексій Володимирович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
ВізуальнийВікірозмітка
(біографія та фото)
Мітки: Візуальний редактор перше редагування
 
(фото серій)
(Не показані 40 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{недоліки
== Коваль Олексій Володимирович (16 жовтня 1977, м.Київ) - український художник ємальєр, колекціонер, член Національної Спілки Художників України. ==
|{{значимість|дата=січень 2021}}
У 1996 році закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (клас живопису). З 1996 по 2002 роки навчався в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, факультет живопису (майстерня В. І. Забашти). З 2000 року працює у монументальному мистецтві. У його доробку –– фрески, мозаїки,  ескізи вітражів.
|{{стиль|дата=січень 2021}}
}}
{{Художник
|зображення = Художник_ємальєр_Олексій_Коваль.jpg
|ім'я = Ко́валь Олексі́й Володи́мирович
|дата народження = 16 жовтня 1977
|місце народження = Київ, Україна
|навчання = Республіканська художня школа ім.Т.Г.Шевченка (м.Київ), Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (м.Київ)
|напрямок = Живопис
|премії = Премія імені Катерини Білокур
|автограф = О.К.
|сайт = www.oleksiikoval.com
|Вчителі = Забашта В.І., Кириченко І.М.
|Техніка = Гаряча емаль
}}


'''Ко́валь Олексі́й Володи́мирович''' ( {{н}} 16 жовтня [[1977]], [[Київ]]) — український художник [[емальєр]], колекціонер, член [[Україна|Національної спілки художників України]]. Лауреат [[Премія імені Катерини Білокур|Премії імені Катерини Білокур]], 2020.
Співпрацював з українськими та закордонними   архітекторами, зокрема С. М. Миргородським, Ю. Остапенко, В. Завгороднею, К. Любек, М. Бізатті. З 2006 по 2009 роки навчався техніці гарячої емалі в майстерні І. М. Кириченка та вивчав особливості техніки у приватних майстернях усього світу: в Китаї, Індії, країнах Європи. З 2009 року багато і плідно працює, використовуючи різні можливості техніки та різні матеріали – срібло, мідь, бронзу, коштовне каміння.
[[Файл:Художник Олексій Коваль.jpg|міні|Художник Олексій Коваль]]


=== '''Творча біографія''' ===
У 1996 році закінчив [http://dergartschool.kiev.ua/ Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка] (клас живопису). З 1996 по 2002 роки навчався в [http://naoma.edu.ua/ua/news/ Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури], факультет живопису (майстерня [[Забашта Василь Іванович|В. І. Забашти]]). З 2000року працює у монументальному мистецтві. У його доробку –– фрески, мозаїки, ескізи вітражів.


Співпрацював з українськими та закордонними   архітекторами, зокрема С. М. Миргородським, Ю. Остапенко, В. Завгороднею, К. Любек, М. Бізатті. З 2006 по 2009 роки навчався техніці гарячої емалі в майстерні І. М. Кириченка та вивчав особливості техніки у приватних майстернях усього світу: в країнах Європи, Китаї, Індії. З 2009 року багато і плідно працює, використовуючи різні можливості техніки та різні матеріали — срібло, мідь, бронзу, коштовне каміння.
'''Персональні виставки:'''


Олексій Коваль - автор [[Монументалізм|монументальних]] картин з емалі та митець, якому вдалося підкорити і переосмислити цю надскладну техніку. Емаль — довготривала техніка не тільки з огляду на її стійкість до впливу часу та дії зовнішніх чинників. Сама робота над однією картиною може займати рік від задуму до створення, особливо коли йдеться про кількаметрові панно. За загальноприйнятою класифікацією, роботи Олексія Коваля у техніці гарячої емалі належать до живописного різновиду цієї техніки (на відміну, наприклад, від перегородчастої, виїмчастої, вітражної, розписної та інших видів емалі). Він починав навчатися техніці гарячої емалі у приватній майстерні Івана Кириченка і засвоїв своєрідний графічний підхід до роботи із живописною емаллю. У роботі з емаллю Олексій Коваль застосовує сегментовані мідні дошки з попередньо протравленим заглибленим рельєфом — подібні до підготовлених до друку офортних форм. Власне, перед тим як розрізати мідну дошку на фрагменти для випікання емалі, Олексій навіть друкує деякі свої форми-протоемалі на папері — виготовляє естампи, ідентичні відбиткам [[Офорт|офорту]]. Поєднання заглибленого рельєфу на міді і переливів опуклої напівпрозорої емалі надає роботам Коваля неперевершену оптичну багатовимірність. Поділ мідної дошки на невеликі модулі дозволяє обійти обмеження по формату готової картини, яке накладається порівняно невеликими розмірами муфельної печі. Окрім того, продумані рішення при сегментації форми нерідко додають роботі композиційних акцентів чи, навпаки, м’якої пластичної динаміки.
2020 – «Жива Земля», галерея Portal11, м.Київ


=== Виставки ===
2020 – «З минулого в майбутнє», Український архів – музей, м.Клівленд, США


==== Персональні ====
2019-2020 – «Мова емалі», галерея Бейолу, м.Стамбул, Туреччина
* 2020&nbsp;— «Жива Земля», галерея Portal11<ref>{{Cite web|title=Олексій Коваль {{!}} PORTAL 11|url=https://portal11.com.ua/artists/koval/|website=PORTAL 11 - сучасна арт галерея українських художників {{!}} Київ|date=2016-01-05|accessdate=2021-01-25|language=uk}}</ref>, м. Київ
* 2020&nbsp;— «З минулого в майбутнє», Український архів&nbsp;— музей, м. Клівленд, США
* 2019—2020&nbsp;— «Мова емалі», галерея Бейолу, м. [[Стамбул]], Туреччина<ref>{{Cite web|title=26 Aralık 2019 ve 17 Ocak 2020 tarihleri arasında ‪Başkanlık Binası Sergi Salonu’nda Ukraynalı sanatçı Oleksii Koval’ın "Emaye Dili" sergisi düzenlenecektir - Новини Генерального консульства|url=http://istanbul.old.mfa.gov.ua/ua/news/consular-news/76716-26-aralk-2019ve-17-ocak-2020-tarihleri-arasnda-bakanlk-binas-sergi-salonunda-ukraynal-sanat-oleksii-kovalnemaye-dili-sergisi-dzenlenecektir|website=istanbul.old.mfa.gov.ua|accessdate=2021-01-25|language=ua}}</ref>
* 2019&nbsp;— «З минулого в майбутнє», Музей народної архітектури та побуту «<nowiki/>[[Пирогів (Київ)|Пирогів]]<nowiki/>», м. Київ
* 2019&nbsp;— «Мова емалі», Верховна Рада України, м. Київ
* 2019&nbsp;— «Навколо», галерея «[https://www.triptych-art.com/?lang=en Триптих Арт]», м. Київ
* 2019&nbsp;— «Мова емалі», Національний заповідник «<nowiki/>[[Софія Київська]]<nowiki/>», м. Київ
* 2019&nbsp;— «Земля і Небо», галерея «<nowiki/>[[Зелена канапа|Зелена Канапа]]<nowiki/>», м. Львів
* 2018&nbsp;— [[Український національний музей Чикаго|Український національний музей, м. Чикаго]], США
* 2018&nbsp;— «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», [[Чернівецький художній музей]], м. Чернівці<ref>{{Cite web|title=В Чернівцях — виставка картин в техніці гарячої емалі {{!}}|url=http://0372.com.ua/v-chernivtsyah-vistavka-kartin-v-tehnitsi-garyachoyi-emali/|accessdate=2021-01-25|language=ru-RU}}</ref>
* 2018&nbsp;— «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», [[Хмельницький обласний художній музей]], м. Хмельницький<ref>{{Cite web|title=Відкриття мистецького проекту Олексія Коваля “Емалі:Історія.Україна.Світ” {{!}} Управління інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації|url=http://kultura.km.ua/archives/22830|website=kultura.km.ua|accessdate=2021-01-25}}</ref>
* 2018&nbsp;— «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», [[Музей мистецтв Прикарпаття]], м. Івано-Франківськ<ref>{{Cite web|title=Мистецтво ювелірів демонструє тематична виставка в Івано-Франківську (ВІДЕО)|url=https://www.vezha.org/mystetstvo-yuveliriv-demonstruye-tematychna-vystavka-v-ivano-frankivsku-video/|accessdate=2021-01-25|language=uk}}</ref>
* 2018&nbsp;— «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», [[Тернопільський обласний художній музей]], м. Тернопіль<ref>{{Cite web|title=Олексій Коваль. Емалі:Історія. Україна. Світ. Афіша Тернополя - moemisto.ua.|url=https://moemisto.ua/te/oleksiy-koval-emaliistoriya-ukrayina-svit-76373.html|website=moemisto.ua|accessdate=2021-01-25|language=uk}}</ref>
* 2018&nbsp;— галерея «Триптих Арт», м. Київ
* 2017&nbsp;— «Український портрет», галерея КУМФ, м. Торонто, Канада
* 2017&nbsp;— «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Національний музей ім. А.Шептицького, м. Львів<ref>{{Cite web|title=Олексій Коваль. Мистецький проект "Емалі Історія Україна Світ"|url=https://afisha.lviv.ua/events/oleksiy-koval-mysteckyy-proekt-emali-istoriya-ukrayina-svit|website=Афіша розваг Львова|accessdate=2021-01-25|language=uk}}</ref>
* 2017&nbsp;— «Зустріч», галерея «Зелена канапа», м. Львів
* 2016&nbsp;— «Радощі життя», галерея «Менора», м. Дніпро&nbsp;
* 2016&nbsp;— «Зимовий сад<ref>{{Cite web|title=Виставка. Андрій КописовМузей українського живопису|url=http://museum.net.ua/zmi-pro-nas/oleksij-koval-zimovij-sad/|website=museum.net.ua|accessdate=2021-01-25}}</ref>», [[Музей українського живопису (Дніпро)|Музей українського живопису]], м. Дніпро
* 2016&nbsp;— «Червона лінія», Музей духовних скарбів<ref>{{Cite web|title=Червоні лінії життя на емалях Олексія Коваля|url=http://artukraine.com.ua/n/chervoni-linii-zhittya-na-emalyakh-oleksiya-kovalya/|website=ART Ukraine|accessdate=2021-01-25}}</ref>, м. Київ
* 2016&nbsp;— «Лінії життя», галерея «Триптих Арт», м. Київ
* 2015&nbsp;— «Магічний світ», галерея «[http://sadypobedy.od.ua/gallery/ Сади Перемоги]», м. Одеса
* 2015&nbsp;— «Пілігріми», галерея «[http://parsuna.ua/ Парсуна]», м. Київ
* 2015&nbsp;— «Світи. Погляди. Подорожі», галерея «Зелена канапа», м. Львів


==== Симпозіуми, пленери ====
2019 – «З минулого в майбутнє», Музей народної архітектури та побуту «Пирогів», м.Київ
* 2019&nbsp;— Міжнародний фестиваль емалі, «<nowiki/>[[Музей українського живопису (Дніпро)|Музей українського живопису]]<nowiki/>», м. Дніпро
* 2016&nbsp;— «International puppets festival», м. Рига (Латвія)
* 2016&nbsp;— «[https://www.teddybaer-total.de/de/the-show/ Internationaler PUPPENFrühling] 2016», м. Мюнстер (Німеччина)
* 2016&nbsp;— Майстер класи з лакового живопису, Університет Мистецтв, м. Ханой, [[Національна академія мистецтв України|В'єтнам]]
* 2015&nbsp;— «Kraft Vilnus», м.[[Вільнюс]] (Литва)
* 2013&nbsp;— «Медитативна Покхара», м. Покхара ([[Непал]])
* 2012, 2015, 2016&nbsp;— Міжнародний симпозіум в м.Разлог ([[Болгарія]])
* 2004—2012&nbsp;— Симпозіум художників, м.[[Хвар (місто)|Хвар]], м.&nbsp;[[Дубровник]], м.[[Задар]] ([[Хорватія]])
* 2001&nbsp;— «Пейзажі Флоренції», м.Флоренція ([[Італія]])
* 1998—2004&nbsp;— Конгрес молодих митців, м.Алупка, м.[[Чернівці]] (Україна)


==== Колективні &nbsp; &nbsp; '''                 ''' ====
2019 – «Мова емалі», Верховна Рада України, м.Київ
* 2019&nbsp;— [https://redwoodartgroup.com/artexpo-new-york/ Art Expo], Нью Йорк, США
* 2018&nbsp;— «Сучасні українські графіки», [[Український інститут модерного мистецтва]], м. Чикаго, США
* 2017&nbsp;— «Фіксація мнимого», [[Національний музей Тараса Шевченка]], м. Київ
* 2016&nbsp;— «Козацькі казки», [[Музей гетьманства]], м. Київ
* 2016&nbsp;— «25 років незалежності», [[Національна спілка художників України]], м. Київ
* 2016&nbsp;— «Романтичний пейзаж», [[Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»|Національний Історико-культурний заповідник «Качанівка»]], с. Качанівка 
* 2015&nbsp;— Міжнародне трієнале графіки, [[Національна спілка художників України]]


=== '''Серії робіт''' ===
2019 – «Навколо», галерея «Триптих Арт», м.Київ


==== Українська серія ====
2019 – «Мова емалі», Національний заповідник «Софія Київська», м.Київ
Українська Серія налічує 30 творів і починає свій відлік із диптиху «Українські весільні портрети». Перші твори світ побачив у 2015 році у Києві. Після цього серія виставлялася в Львівському національному музеї ім. Шептицького (2017р.), [[Тернопільський обласний художній музей|Тернопільському обласному художньому музеї]] (2018р.), [[Музей мистецтв Прикарпаття|Музеї мистецтв Прикарпаття]] (2018р.), Художніх музеях Чернівців та Хмельницького (2018р.), [[Національний заповідник «Софія Київська»|Національному заповіднику Софія Київська]] (2019р.), [[Національний музей народної архітектури та побуту України|Національному музеї народної архітектури та побуту України]] «Пирогів» (2019 р.) та кулуарах [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] (2019р.). Роботу над цією темою художник планує продовжувати впродовж усього життя, доповнюючи цей проект новими творами як у техніці емалі, так і у інших техніках. За задумом художника, український проект має бути дуже масштабним, адже він має стати явищем, помітним із суттєвої історичної дистанції.


==== Мала українська серія ====
2019 – «Земля і Небо», галерея «Зелена Канапа», м.Львів
[[Файл:Мольфар мідь емалі.jpg|ліворуч|міні|"Мольфар", емалі, мідь, ретро світлина, 2017. Серія "Мала українська серія".]]
Серія виповнена з особливою поетикою фольклору і своєрідного новітнього міфу. В основу композицій етносерії покладено старі чорно-білі світлини. Колекційні фотореліквії автор поєднує з візерунками зі старих килимів, рушників, вишиванок, порохівниць, огортаючи в емалево-металеве оздоблення. Контрастуючи із чорно – білими світлинами, кольорова гама емалі оточує їх  глибоко насиченими барвами чевоного, бордового, складними відтінками чорного, білого, бузкового та гірчичного із незмінною домішкою графіки тьмяної міді у контурах.Традиційна орнаментика, переплавлена і трансформована в емаль, отримує нове естетичне звучання і нові філософські змісти. Композиційною особливістю серії є видовжені форми панно, на зразок традиційних українських вишитих рушників – оберегів. Інтерпретовані орнаментальні схеми є знаковими, добре відомими кожному українцеві взірцями вишивок, рушників з мотивами « Дерева Життя» чи килимів з обереговою символікою.


2018 – Національний український музей, м.Чикаго, США


2018 – «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Художній музей, м.Чернівці


==== Місця сили ====
2018 – «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Художній музей, м.Хмельницький
[[Файл:"Пінія".webp|міні|"Пінія", емалі, мідь, 2019. Серія "Місця сили".]]
Серія складається з творчих робіт Олексія Коваля, присвячених оточуючому світу, країнам, які відвідав художник. До серії належать такі твори, як: "Великі дерева", "Весна іде", "Зірки. Платани. Барселона", "Полуничні дерева", "Тераси", "Золота ріка", "Пінія".


==== Ляльки ====
2018 – «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ
[[Файл:Дари волхвів емалі мідь.jpg|ліворуч|міні|"Дари волхвів", емалі, мідь, бронза, 2015. Серія "Ляльки".]]
Серія емалей «Ляльки» складається із більш ніж тридцяти робіт. Завдяки рельєфному трактуванню облич та рук персонажів, відкритим обрисам та виступаючим елементам, емалі із цього циклу балансують на межі з малими скульптурними формами. Для перших «ляльок» Олексій Коваль самостійно ліпив усі обличчя, у другій частині серії він намагається подарувати нове життя старовинним металічним маскаронам, придбаним на антикварних ринках України й Європи. Образи, що постають у галереї «ляльок», вже не етнографічні, як у попередніх мандрівних серіях, але міфологічні, причому окрім загальновідомих міфічних персонажів (біблійних волхвів, казкових гігантів), художник викликає до життя цілком оригінальних постатей: морського царя, генерала-лахмітника, пірата й піратриці, сторожів воріт. Кожен персонаж — герой окремої історії, уособлення свого власного міфу, ретельно продуманого та втіленого художником. Робота із скульптурними елементами та травлений рисунок на міді, кольорова  гама та орнамент емалі, інкрустовані елементи — усі деталі покликані служити на посилення образу, розкривати історію персонажа, задуману його автором.


2018 – «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Тернопільський обласний художній музей, м.Тернопіль


==== Символи ====
2018 - галерея «Триптих Арт», м.Київ
До серії увійшли твори, що, в першу чергу, присвячені українським символам. Це - "Соняшник", "Мотанка", "Земля", "Чумацький шлях", "Калина", "Трави". Роботи з даної серії експонувались в галереї "Триптих Арт" (м.Київ), галереї "Portal 11" (м.Київ), в виставкових залах Національного заповідника "Софія Київська", в залах Національної спілки художників України. Панно "Чумацький шлях" є надбанням було презентовано в місті Нью Йорк, США в 2019р. та зараз є надбанням [https://columbusconventions.com/ Greater Columbus Convention Center], м.[[Колумбус (Огайо)|Коламбус]], штат Огайо, США.


==== Східна серія ====
2017 - «Український портрет», галерея КУМФ, м.Торонто, Канада
Створена після подорожі до Індії у 2008р. До серії увійшли портрети, пейзажі та орнаментальні композиції Серія нараховує 18 авторських робіт. Деякі з творів, що увійшли до цієї серії, було експоновано на персональній виставці художника в галереї "Beyoglu" мерії міста Стамбул, Туреччина в 2019-2020рр.


=== '''Музеї та приватні колекції''' ===
2017 – «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Національний музей ім. А.Шептицького, м. Львів
Твори знаходяться в музеях та приватних колекціях: Національний музей ім. А.Шептицького (м. Львів), Канадсько-Українська Мистецька Фундація (м.Торонто, Канада), [https://columbusconventions.com/ Greater Columbus Convention Center] (м.[[Колумбус (Огайо)|Коламбус]], штат Огайо, США), Juanita Folmsbee Collection (м.[[Марракеш]], [[Марокко]]), [https://www.reesebrothersproductions.com/work.html Reese Brothers Productions] (США), Художній музей (м. Чернівці), Художній музей (м. Хмельницький), [[Музей українського живопису (Дніпро)|Музей українського живопису]], м. Дніпро, Тернопільський обласний художній музей.


=== '''Публікації''' ===
2017 – «Зустріч», галерея «Зелена канапа», м. Львів


==== Друковані видання ====
2016 – «Радощі життя», галерея «Менора», м. Дніпро 


# Журнал «<nowiki/>[[Пам'ятки України: історія та культура|Пам’ятки України]]<nowiki/>», №1-2 (245-246), 2018, стр.58-67
2016 – «Зимовий сад», Музей українського живопису, м. Дніпро
# Журнал «<nowiki/>[[Образотворче мистецтво (журнал)|Образотворче мистецтво]]<nowiki/>», №3, 2017, стр. 44-46
# Журнал «[https://ukrpeople.com/ Ukrainian people]», 16 лютого 2017
# Журнал «[https://razom.media/ Разом]», №49, 2017, стр.26-27
# Журнал «[https://www.idmagazine.com.ua/ ID. Interior Design]», №12-01, 2016-2017
# Журнал «<nowiki/>[[Антиквар (журнал)|Антиквар]]<nowiki/>», № 5-6, 2016, стр.138-143
# [[Країна (журнал)|Журнал «Країна]]<nowiki/>», №4 (307), 2016, стр.11
# Журнал «<nowiki/>[[Міжнародний туризм (журнал)|Міжнародний туризм]]<nowiki/>», №2 (128), 2016, стр.120-125
# [http://www.turkiyegazetesi.com.tr/ Газета «Turkiye»], січень 2020
# Газета «<nowiki/>[[Сьогодні (газета)|Сьогодні]]<nowiki/>», 22 травня, 2018
# Газета «Форвард», 2 березня, 2018
# [https://www.newpathway.ca/about-us/ Газета української діаспори в Америці «Новий шлях»], 21 березня, 2017, стр.12
# [[Газета «Свобода» (значення)|Газета «Свобода»]] (США), 10 березня 2017
# Газета «<nowiki/>[[Сьогодні (газета)|Сьогодні]]<nowiki/>», 30 березня 2017
# [[День (газета)|Газета «День]]<nowiki/>», №56 (454), 21 травня 2015


==== Інтернет видання ====
2016 – «Червона лінія», Музей духовних скарбів, м. Київ
1.      «Вічні картини емальєра Олексія Коваля» <ref>{{Cite web|title=“ВІЧНІ” КАРТИНИ ЕМАЛЬЄРА ОЛЕКСІЯ КОВАЛЯ|url=https://ukrainianpeople.us/%d0%b2%d1%96%d1%87%d0%bd%d1%96-%d0%ba%d0%b0%d1%80%d1%82%d0%b8%d0%bd%d0%b8-%d0%b5%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d1%8c%d1%94%d1%80%d0%b0-%d0%be%d0%bb%d0%b5%d0%ba%d1%81%d1%96%d1%8f-%d0%ba%d0%be/|website=Ukrainian people|date=2020-02-07|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>


2.      «Як Коваль вишиває квіти зі скла»<ref>{{Cite web|title=Час i Подii|url=https://www.chasipodii.net/article/20863/=|website=www.chasipodii.net|accessdate=2021-01-27}}</ref>
2016 – «Лінії життя», галерея «Триптих Арт», м. Київ


3.      «Емалі Олексія Коваля»<ref>{{Cite web|title=Емалі Олексія Коваля -Музей українського живопису|url=http://museum.net.ua/news/emali-oleksiya-kovalya/|website=museum.net.ua|accessdate=2021-01-27}}</ref>
2015 – «Магічний світ», галерея «Сади Перемоги», м. Одеса


4.      «Емалі потужні і вимагають навколо себе простору»<ref>{{Cite web|title=Олексій Коваль “Емалі – потужні і потребують навколо себе простору.”|url=https://www.uapost.us/blog/oleksiy-kovalj-emali-vony-e-potuzhnymy-i-potrebuyutj-navkolo-sebe-prostoru/|website=UaPost - Ukrainian American Media|accessdate=2021-01-27}}</ref>
2015 – «Пілігріми», галерея «Парсуна»,  м. Київ


5.      «Емалі Олексія Коваля, або навіщо створювати те, що неможливо зруйнувати»<ref>{{Cite web|title=Емалі Олексія Коваля, або Навіщо створювати те, що неможливо зруйнувати?|url=http://artukraine.com.ua/a/emali-oleksiya-kovalya-abo-navishcho-stvoryuvati-te-shcho-nemozhlivo-zruynuvati/|website=ART Ukraine|accessdate=2021-01-27}}</ref>
2015 – «Світи. Погляди. Подорожі», галерея «Зелена канапа», м. Львів


6.      «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ»<ref>{{Cite web|title=Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ {{!}} 2018 рік {{!}} Виставки {{!}} Художній музей|url=http://artmuseum.te.ua/44|website=artmuseum.te.ua|accessdate=2021-01-27}}</ref>
'''Участь у симпозіумах, пленерах:'''


7.      «Художник Олексій Коваль малює емаллю та вогнем»<ref>{{Cite web|title=Художник Олексій Коваль малює емаллю та вогнем - 20 хвилин|url=https://te.20minut.ua/Vystavky/malyue-emallyu-ta-vognem-10672131.html|website=te.20minut.ua|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>
2019 – Міжнародний фестиваль емалі, «Музей українського живопису», м. Дніпро


8.      «Олексій Коваль. Місця сили»<ref>{{Cite web|title=Алексей Коваль: Места силы {{!}} CHERNOZEM.INFO|url=https://chernozem.info/journal/koval/|website=СHERNOZEM.INFO портал візуальної культури|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>
2016 – «International puppets festival»,  м. Рига ( Латвія)


9.      «Майстер-емальєр Олексій Коваль любить світ і хоче, щоб світ любив Україну»<ref>{{Cite web|title=Майстер-емальєр Олексій Коваль любить світ і хоче, щоб світ любив Україну|url=https://razom.media/majster-emaljer-oleksij-koval-lyubyt-svit-i-hoche-schob-svit-lyubyv-ukrajinu/|website=РАЗОМ Media Group|date=2017-09-19|accessdate=2021-01-27|language=en-US}}</ref>
2016 – «Internationaler PUPPENFrühling 2016»,  м. Мюнстер (Німеччина)


11.  «Вічність емалі у творах Олексія Коваля»<ref>{{Cite web|title=Вічність емалі у творах Олексія Коваля (фото) – Терен|url=https://teren.in.ua/2018/02/09/vichnist-emali-u-tvorah-oleksiya-kovalya-foto/|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>
2016 – Майстер класи з лакового живопису, Університет Мистецтв, м. Ханой, В’єтнам


12.  «В пошуках вічного мистецтва»<ref>{{Cite web|title=В поисках вечного искусства: эмали Алексея Коваля|url=https://antikvar.ua/v-poiskah-vechnogo-iskusstva-emali-ale/|website=Антиквар|date=2016-10-11|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>
2015 – «Kraft Vilnus», м. Вільнюс (Литва)


13.  «Як Коваль вишиває квіти зі скла»<ref>{{Cite web|title=Як Коваль «вишиває» квіти зі скла|url=http://www.gazeta1.com/statti/yak-koval-vyshyvaye-kvity-zi-skla/|website=Тижневик "Номер один"|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>
2013 – «Медитативна Покхара»,  м. Покхара (Непал)


14.  «Київський художник Олексій Коваль»<ref>{{Cite web|title=КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНИК ОЛЕКСІЙ КОВАЛЬ...|url=https://kiekray-nadin.blogspot.com/2019/01/blog-post_17.html|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>
2012, 2015, 2016 – Міжнародний симпозіум в м. Разлог (Болгарія)


15.  «Зміст і краса емаллю»<ref>{{Cite web|title=Зміст і краса емаллю|url=https://proskuriv.khm.gov.ua/2018/04/26/%d0%b7%d0%bc%d1%96%d1%81%d1%82-%d1%96-%d0%ba%d1%80%d0%b0%d1%81%d0%b0-%d0%b5%d0%bc%d0%b0%d0%bb%d0%bb%d1%8e/|website=газета Проскурів|date=2018-04-26|accessdate=2021-01-27|language=uk}}</ref>
2004-2012 –  Симпозіум художників, м. Хвар, м.  Дубровник, м. Задар (Хорватія)


==== Фільми ====
2001 – «Пейзажі Флоренції», м. Флоренція (Італія)
«Олексій Коваль», режисер Андрій Павлюк, 2016, [[Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів]].


==== Окремі видання ====
1998-2004 – Конгрес молодих митців, м. Алупка, м. Чернівці (Україна)
"Oleksii Koval": Альбом-каталог. - К.: [https://www.arthuss.com.ua/ Art Huss], 2016 - 127c. - ISBN 978-617-711074-2. (укр.) (англ.)
#


=== '''Примітки''' ===
'''Участь у виставках:                      '''
<references />


=== '''Посилання''' ===
2019 – Art Expo, Нью Йорк, США


# https://www.oleksiikoval.com/
2018 – “Сучасні українські графіки”, Український інститут сучасного мистецтва, м.Чикаго, США
#[https://www.youtube.com/watch?v=zck4UsuYPzA Документальний фільм "Олексій Коваль"]

#[https://issuu.com/bolsheznat/docs/kovalc Альбом "Олексій Коваль"], видавництво [https://www.arthuss.com.ua/ Art Huss]
2017 –«Фіксація мнимого», музей Т.Г.Шевченка, м.Київ
[[Категорія:Члени Національної спілки художників України]]

2016 – «Козацькі казки», Музей гетьманства, м.Київ

2016 –  «25 років незалежності», Національна спілка художників України, м. Київ

2016 – «Романтичний пейзаж», Національний Історико-культурний заповідник «Качанівка»,       с.Качанівка 

2015 – Міжнародне трієнале графіки, Спілка художників України, м. Київ

Версія за 08:18, 28 січня 2021

Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (січень 2021)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (січень 2021)
Ко́валь Олексі́й Володи́мирович
Художник ємальєр Олексій Коваль.jpg
Народження 16 жовтня 1977
Київ, Україна
Навчання Республіканська художня школа ім.Т.Г.Шевченка (м.Київ), Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури (м.Київ)
Напрямок Живопис
Член Національна спілка художників України
Премії Премія імені Катерини Білокур
Автограф Файл:О.К.
Сайт oleksiikoval.com
CMNS: Коваль Олексій Володимирович у Вікісховищі

Ко́валь Олексі́й Володи́мирович ( нар. 16 жовтня 1977, Київ) — український художник емальєр, колекціонер, член Національної спілки художників України. Лауреат Премії імені Катерини Білокур, 2020.

Творча біографія

У 1996 році закінчив Республіканську художню школу ім. Т. Г. Шевченка (клас живопису). З 1996 по 2002 роки навчався в Національній академії образотворчого мистецтва та архітектури, факультет живопису (майстерня В. І. Забашти). З 2000року працює у монументальному мистецтві. У його доробку –– фрески, мозаїки, ескізи вітражів.

Співпрацював з українськими та закордонними   архітекторами, зокрема С. М. Миргородським, Ю. Остапенко, В. Завгороднею, К. Любек, М. Бізатті. З 2006 по 2009 роки навчався техніці гарячої емалі в майстерні І. М. Кириченка та вивчав особливості техніки у приватних майстернях усього світу: в країнах Європи, Китаї, Індії. З 2009 року багато і плідно працює, використовуючи різні можливості техніки та різні матеріали — срібло, мідь, бронзу, коштовне каміння.

Олексій Коваль - автор монументальних картин з емалі та митець, якому вдалося підкорити і переосмислити цю надскладну техніку. Емаль — довготривала техніка не тільки з огляду на її стійкість до впливу часу та дії зовнішніх чинників. Сама робота над однією картиною може займати рік від задуму до створення, особливо коли йдеться про кількаметрові панно. За загальноприйнятою класифікацією, роботи Олексія Коваля у техніці гарячої емалі належать до живописного різновиду цієї техніки (на відміну, наприклад, від перегородчастої, виїмчастої, вітражної, розписної та інших видів емалі). Він починав навчатися техніці гарячої емалі у приватній майстерні Івана Кириченка і засвоїв своєрідний графічний підхід до роботи із живописною емаллю. У роботі з емаллю Олексій Коваль застосовує сегментовані мідні дошки з попередньо протравленим заглибленим рельєфом — подібні до підготовлених до друку офортних форм. Власне, перед тим як розрізати мідну дошку на фрагменти для випікання емалі, Олексій навіть друкує деякі свої форми-протоемалі на папері — виготовляє естампи, ідентичні відбиткам офорту. Поєднання заглибленого рельєфу на міді і переливів опуклої напівпрозорої емалі надає роботам Коваля неперевершену оптичну багатовимірність. Поділ мідної дошки на невеликі модулі дозволяє обійти обмеження по формату готової картини, яке накладається порівняно невеликими розмірами муфельної печі. Окрім того, продумані рішення при сегментації форми нерідко додають роботі композиційних акцентів чи, навпаки, м’якої пластичної динаміки.

Виставки

Персональні

  • 2020 — «Жива Земля», галерея Portal11[1], м. Київ
  • 2020 — «З минулого в майбутнє», Український архів — музей, м. Клівленд, США
  • 2019—2020 — «Мова емалі», галерея Бейолу, м. Стамбул, Туреччина[2]
  • 2019 — «З минулого в майбутнє», Музей народної архітектури та побуту «Пирогів», м. Київ
  • 2019 — «Мова емалі», Верховна Рада України, м. Київ
  • 2019 — «Навколо», галерея «Триптих Арт», м. Київ
  • 2019 — «Мова емалі», Національний заповідник «Софія Київська», м. Київ
  • 2019 — «Земля і Небо», галерея «Зелена Канапа», м. Львів
  • 2018 — Український національний музей, м. Чикаго, США
  • 2018 — «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Чернівецький художній музей, м. Чернівці[3]
  • 2018 — «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Хмельницький обласний художній музей, м. Хмельницький[4]
  • 2018 — «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Музей мистецтв Прикарпаття, м. Івано-Франківськ[5]
  • 2018 — «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Тернопільський обласний художній музей, м. Тернопіль[6]
  • 2018 — галерея «Триптих Арт», м. Київ
  • 2017 — «Український портрет», галерея КУМФ, м. Торонто, Канада
  • 2017 — «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ», Національний музей ім. А.Шептицького, м. Львів[7]
  • 2017 — «Зустріч», галерея «Зелена канапа», м. Львів
  • 2016 — «Радощі життя», галерея «Менора», м. Дніпро 
  • 2016 — «Зимовий сад[8]», Музей українського живопису, м. Дніпро
  • 2016 — «Червона лінія», Музей духовних скарбів[9], м. Київ
  • 2016 — «Лінії життя», галерея «Триптих Арт», м. Київ
  • 2015 — «Магічний світ», галерея «Сади Перемоги», м. Одеса
  • 2015 — «Пілігріми», галерея «Парсуна», м. Київ
  • 2015 — «Світи. Погляди. Подорожі», галерея «Зелена канапа», м. Львів

Симпозіуми, пленери

Колективні                      

Серії робіт

Українська серія

Українська Серія налічує 30 творів і починає свій відлік із диптиху «Українські весільні портрети». Перші твори світ побачив у 2015 році у Києві. Після цього серія виставлялася в Львівському національному музеї ім. Шептицького (2017р.), Тернопільському обласному художньому музеї (2018р.), Музеї мистецтв Прикарпаття (2018р.), Художніх музеях Чернівців та Хмельницького (2018р.), Національному заповіднику Софія Київська (2019р.), Національному музеї народної архітектури та побуту України «Пирогів» (2019 р.) та кулуарах Верховної Ради України (2019р.). Роботу над цією темою художник планує продовжувати впродовж усього життя, доповнюючи цей проект новими творами як у техніці емалі, так і у інших техніках. За задумом художника, український проект має бути дуже масштабним, адже він має стати явищем, помітним із суттєвої історичної дистанції.

Мала українська серія

"Мольфар", емалі, мідь, ретро світлина, 2017. Серія "Мала українська серія".

Серія виповнена з особливою поетикою фольклору і своєрідного новітнього міфу. В основу композицій етносерії покладено старі чорно-білі світлини. Колекційні фотореліквії автор поєднує з візерунками зі старих килимів, рушників, вишиванок, порохівниць, огортаючи в емалево-металеве оздоблення. Контрастуючи із чорно – білими світлинами, кольорова гама емалі оточує їх  глибоко насиченими барвами чевоного, бордового, складними відтінками чорного, білого, бузкового та гірчичного із незмінною домішкою графіки тьмяної міді у контурах.Традиційна орнаментика, переплавлена і трансформована в емаль, отримує нове естетичне звучання і нові філософські змісти. Композиційною особливістю серії є видовжені форми панно, на зразок традиційних українських вишитих рушників – оберегів. Інтерпретовані орнаментальні схеми є знаковими, добре відомими кожному українцеві взірцями вишивок, рушників з мотивами « Дерева Життя» чи килимів з обереговою символікою.


Місця сили

"Пінія", емалі, мідь, 2019. Серія "Місця сили".

Серія складається з творчих робіт Олексія Коваля, присвячених оточуючому світу, країнам, які відвідав художник. До серії належать такі твори, як: "Великі дерева", "Весна іде", "Зірки. Платани. Барселона", "Полуничні дерева", "Тераси", "Золота ріка", "Пінія".

Ляльки

Файл:Дари волхвів емалі мідь.jpg
"Дари волхвів", емалі, мідь, бронза, 2015. Серія "Ляльки".

Серія емалей «Ляльки» складається із більш ніж тридцяти робіт. Завдяки рельєфному трактуванню облич та рук персонажів, відкритим обрисам та виступаючим елементам, емалі із цього циклу балансують на межі з малими скульптурними формами. Для перших «ляльок» Олексій Коваль самостійно ліпив усі обличчя, у другій частині серії він намагається подарувати нове життя старовинним металічним маскаронам, придбаним на антикварних ринках України й Європи. Образи, що постають у галереї «ляльок», вже не етнографічні, як у попередніх мандрівних серіях, але міфологічні, причому окрім загальновідомих міфічних персонажів (біблійних волхвів, казкових гігантів), художник викликає до життя цілком оригінальних постатей: морського царя, генерала-лахмітника, пірата й піратриці, сторожів воріт. Кожен персонаж — герой окремої історії, уособлення свого власного міфу, ретельно продуманого та втіленого художником. Робота із скульптурними елементами та травлений рисунок на міді, кольорова  гама та орнамент емалі, інкрустовані елементи — усі деталі покликані служити на посилення образу, розкривати історію персонажа, задуману його автором.


Символи

До серії увійшли твори, що, в першу чергу, присвячені українським символам. Це - "Соняшник", "Мотанка", "Земля", "Чумацький шлях", "Калина", "Трави". Роботи з даної серії експонувались в галереї "Триптих Арт" (м.Київ), галереї "Portal 11" (м.Київ), в виставкових залах Національного заповідника "Софія Київська", в залах Національної спілки художників України. Панно "Чумацький шлях" є надбанням було презентовано в місті Нью Йорк, США в 2019р. та зараз є надбанням Greater Columbus Convention Center, м.Коламбус, штат Огайо, США.

Східна серія

Створена після подорожі до Індії у 2008р. До серії увійшли портрети, пейзажі та орнаментальні композиції Серія нараховує 18 авторських робіт. Деякі з творів, що увійшли до цієї серії, було експоновано на персональній виставці художника в галереї "Beyoglu" мерії міста Стамбул, Туреччина в 2019-2020рр.

Музеї та приватні колекції

Твори знаходяться в музеях та приватних колекціях: Національний музей ім. А.Шептицького (м. Львів), Канадсько-Українська Мистецька Фундація (м.Торонто, Канада), Greater Columbus Convention Center (м.Коламбус, штат Огайо, США), Juanita Folmsbee Collection (м.Марракеш, Марокко), Reese Brothers Productions (США), Художній музей (м. Чернівці), Художній музей (м. Хмельницький), Музей українського живопису, м. Дніпро, Тернопільський обласний художній музей.

Публікації

Друковані видання

  1. Журнал «Пам’ятки України», №1-2 (245-246), 2018, стр.58-67
  2. Журнал «Образотворче мистецтво», №3, 2017, стр. 44-46
  3. Журнал «Ukrainian people», 16 лютого 2017
  4. Журнал «Разом», №49, 2017, стр.26-27
  5. Журнал «ID. Interior Design», №12-01, 2016-2017
  6. Журнал «Антиквар», № 5-6, 2016, стр.138-143
  7. Журнал «Країна», №4 (307), 2016, стр.11
  8. Журнал «Міжнародний туризм», №2 (128), 2016, стр.120-125
  9. Газета «Turkiye», січень 2020
  10. Газета «Сьогодні», 22 травня, 2018
  11. Газета «Форвард», 2 березня, 2018
  12. Газета української діаспори в Америці «Новий шлях», 21 березня, 2017, стр.12
  13. Газета «Свобода» (США), 10 березня 2017
  14. Газета «Сьогодні», 30 березня 2017
  15. Газета «День», №56 (454), 21 травня 2015

Інтернет видання

1.      «Вічні картини емальєра Олексія Коваля» [10]

2.      «Як Коваль вишиває квіти зі скла»[11]

3.      «Емалі Олексія Коваля»[12]

4.      «Емалі потужні і вимагають навколо себе простору»[13]

5.      «Емалі Олексія Коваля, або навіщо створювати те, що неможливо зруйнувати»[14]

6.      «Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ»[15]

7.      «Художник Олексій Коваль малює емаллю та вогнем»[16]

8.      «Олексій Коваль. Місця сили»[17]

9.      «Майстер-емальєр Олексій Коваль любить світ і хоче, щоб світ любив Україну»[18]

11.  «Вічність емалі у творах Олексія Коваля»[19]

12.  «В пошуках вічного мистецтва»[20]

13.  «Як Коваль вишиває квіти зі скла»[21]

14.  «Київський художник Олексій Коваль»[22]

15.  «Зміст і краса емаллю»[23]

Фільми

«Олексій Коваль», режисер Андрій Павлюк, 2016, Київський міжнародний фестиваль короткометражних фільмів.

Окремі видання

"Oleksii Koval": Альбом-каталог. - К.: Art Huss, 2016 - 127c. - ISBN 978-617-711074-2. (укр.) (англ.)

Примітки

  1. ↑ Олексій Коваль | PORTAL 11. PORTAL 11 - сучасна арт галерея українських художників | Київ (укр.). 5 січня 2016. Процитовано 25 січня 2021. 
  2. ↑ 26 Aralık 2019 ve 17 Ocak 2020 tarihleri arasında ‪Başkanlık Binası Sergi Salonu’nda Ukraynalı sanatçı Oleksii Koval’ın "Emaye Dili" sergisi düzenlenecektir - Новини Генерального консульства. istanbul.old.mfa.gov.ua (ua). Процитовано 25 січня 2021. 
  3. ↑ В Чернівцях — виставка картин в техніці гарячої емалі | (ru-RU). Процитовано 25 січня 2021. 
  4. ↑ Відкриття мистецького проекту Олексія Коваля “Емалі:Історія.Україна.Світ” | Управління інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької обласної державної адміністрації. kultura.km.ua. Процитовано 25 січня 2021. 
  5. ↑ Мистецтво ювелірів демонструє тематична виставка в Івано-Франківську (ВІДЕО) (укр.). Процитовано 25 січня 2021. 
  6. ↑ Олексій Коваль. Емалі:Історія. Україна. Світ. Афіша Тернополя - moemisto.ua.. moemisto.ua (укр.). Процитовано 25 січня 2021. 
  7. ↑ Олексій Коваль. Мистецький проект "Емалі Історія Україна Світ". Афіша розваг Львова (укр.). Процитовано 25 січня 2021. 
  8. ↑ Виставка. Андрій КописовМузей українського живопису. museum.net.ua. Процитовано 25 січня 2021. 
  9. ↑ Червоні лінії життя на емалях Олексія Коваля. ART Ukraine. Процитовано 25 січня 2021. 
  10. ↑ “ВІЧНІ” КАРТИНИ ЕМАЛЬЄРА ОЛЕКСІЯ КОВАЛЯ. Ukrainian people (укр.). 7 лютого 2020. Процитовано 27 січня 2021. 
  11. ↑ Час i Подii. www.chasipodii.net. Процитовано 27 січня 2021. 
  12. ↑ Емалі Олексія Коваля -Музей українського живопису. museum.net.ua. Процитовано 27 січня 2021. 
  13. ↑ Олексій Коваль “Емалі – потужні і потребують навколо себе простору.”. UaPost - Ukrainian American Media. Процитовано 27 січня 2021. 
  14. ↑ Емалі Олексія Коваля, або Навіщо створювати те, що неможливо зруйнувати?. ART Ukraine. Процитовано 27 січня 2021. 
  15. ↑ Олексій Коваль: Емалі. Історія. Україна. Світ | 2018 рік | Виставки | Художній музей. artmuseum.te.ua. Процитовано 27 січня 2021. 
  16. ↑ Художник Олексій Коваль малює емаллю та вогнем - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 27 січня 2021. 
  17. ↑ Алексей Коваль: Места силы | CHERNOZEM.INFO. СHERNOZEM.INFO портал візуальної культури (укр.). Процитовано 27 січня 2021. 
  18. ↑ Майстер-емальєр Олексій Коваль любить світ і хоче, щоб світ любив Україну. РАЗОМ Media Group (амер.). 19 вересня 2017. Процитовано 27 січня 2021. 
  19. ↑ Вічність емалі у творах Олексія Коваля (фото) – Терен (укр.). Процитовано 27 січня 2021. 
  20. ↑ В поисках вечного искусства: эмали Алексея Коваля. Антиквар (укр.). 11 жовтня 2016. Процитовано 27 січня 2021. 
  21. ↑ Як Коваль «вишиває» квіти зі скла. Тижневик "Номер один" (укр.). Процитовано 27 січня 2021. 
  22. ↑ КИЇВСЬКИЙ ХУДОЖНИК ОЛЕКСІЙ КОВАЛЬ... (укр.). Процитовано 27 січня 2021. 
  23. ↑ Зміст і краса емаллю. газета Проскурів (укр.). 26 квітня 2018. Процитовано 27 січня 2021. 

Посилання

  1. https://www.oleksiikoval.com/
  2. Документальний фільм "Олексій Коваль"
  3. Альбом "Олексій Коваль", видавництво Art Huss
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Коваль_Олексій_Володимирович&oldid=30634808