Міхіна Тетяна Володимирівна: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Немає опису редагування
(Не показані 49 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{особа
{{особа
|зображення = Український театр обкладинка.jpg
|Підпис = Тетяна Міхіна і Олексій Богданович у виставі «Живий труп»}}
|опис = Тетяна Міхіна на обкладинці журналу «[[Український театр (журнал)|Український театр]]» №2 (2012)
'''Тетя́на Володи́мирівна Мі́хіна''' ({{нар}} {{ДН|4|3|1979}}, [[Маріуполь]])&nbsp;— українська актриса театру і кіно, [[народний артист України|народна артистка України]] ([[2021]]).<ref name='ukaz-92-2021'>{{УПУ|92/2021|8 березня 2021|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня|link=https://www.president.gov.ua/documents/922021-37289}}</ref>
}}

'''Тетя́на Володи́мирівна Мі́хіна''' ({{нар}} {{ДН|4|3|1979}}, [[Маріуполь]])&nbsp;— [[Україна|українська]] актриса театру і кіно, артистка драми&nbsp;— провідний майстер сцени [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка]], [[Народна артистка України]] (2021)<ref name='ukaz-92-2021'>{{УПУ|92/2021|8 березня 2021|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня|link=https://www.president.gov.ua/documents/922021-37289}}</ref>. Актриса різнопланового характеру, яка «вміло знаходить ви­разні засоби гри в різних драматичних жанрах», втілила на сцені образи грайливої [[Наталка Полтавка|Наталки Полтавки]], харизматичної [[Едіт Піаф]], вразливої [[Трамвай «Бажання» (п'єса)|Бланш]], нещасної вдови [[Лимерівна|Лимерихи]]<ref name="ЕСУ">[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=68953 Н. А. Пономаренко . Міхіна Тетяна Володимирівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021 (дата звернення: 17.10.2021)]</ref><ref name="Укрінформ" />.


== Життєпис ==
== Життєпис ==
Народилася [[4 березня]] [[1979]] року у місті [[Маріуполь]] [[Донецька область|Донецької області]].
По закінченню [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківського інституту мистецтв імені Івана Котляревського]] працювала акторкою [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківського українського драмтеатру імені Тараса Шевченка]] (2000—2002 роки).


Із чотирирічного віку займалася у шкільному танцювальному гуртку народних танців, протягом 14 років&nbsp;— у національному ансамблі танцю. Мріяла про кар'єру танцівниці, але вибір щодо вищої освіти було зроблено на користь театрального закладу&nbsp;— [[Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського|Харківського інституту мистецтв ім. Івана Котляревського]] (курс [[Тягнієнко Михайло Іванович|Михайла Тягнієнка]] та Любові Шульги)<ref name="Кіно-Театр 2019">{{citeweb|url=http://ft.org.ua/ua/news/tetyana-mihina---robota-nad-vistavoyu---ce-nibi-podorozh-|title=Тетяна Міхіна: «Робота над виставою&nbsp;— це ніби подорож»|publisher=''Г-та «Журнал «[[Кіно-Театр (журнал)|Кіно-Театр]]» №6''|author=|date=2019|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref>.
З 2004 року працює акторкою [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка]], м. [[Київ]].

; Театр
Театральну кар'єру почала з [[Театр-студія «Арабески»|Харківської театр-студії «Арабески»]], у якій грала під керівництвом [[Олешко Світлана Юріївна|Світлани Олешко]] («Мері Крістмас, Джізус Крайст! (Veseloho Rizdva, Isuse!). Вертеп. Ток-шоу»). З 2000 по 2002 роки працювала акторкою [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка|Харківського українського драмтеатру ім. Тараса Шевченка]], де у маленькій ролі постановки «Гамлет. Сни» режисера [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрія Жолдака]] на Тетяну звернув увагу [[Ступка Богдан Сильвестрович|Богдан Ступка]], який і запропонував молодій акторці пройти прослуховування до київського національного театру. На конкурсі показала уривки з «[[Мина Мазайло|Мини Мазайло]]» [[Куліш Микола Гурович|Миколи Куліша]], над якою того часу працювала у [[Харків|Харкові]], й після піврічного очікування (стільки складав інтервал між турами), отримала запрошення на роботу у [[Київ|Києві]]&nbsp;— з 2002-го&nbsp;— акторка [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка]]<ref name="Сайт театру" />. Першою столичною роботою стала роль дівчини-русалки у виставі «Божественна самотність» [[Білозуб Олександр Сергійович|Олександра Білозуба]]&nbsp;— постановка за п’єсою «Оксана» [[Денисенко Олександр Володимирович|Олександра Денисенка]]<ref name="Укрінформ">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3214915-tetana-mihina-aktrisa-teatru-j-kino-narodna-artistka-ukraini.html|title=Тетяна Міхіна, актриса театру й кіно. Ступка мене помітив, коли я грала у масовці|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=Любов БАЗІВ|date=27 березня 2021|lang=ua|accessdate=2021-10-17}}</ref><ref name="Зірочка">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/zirochka-na-imya-tetyana-mihina|title=Зірочка на ім’я Тетяна Міхіна|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=Олена ВАРВАРИЧ|date=14 серпня 2008|lang=ua|accessdate=2021-10-17}}</ref><ref name="Кіно Театр 2009" />.

[[Файл:Тетяна Міхіна та Олексій Богданович.jpg|thumb|left|250px|Тетяна Міхіна та [[Богданович Олексій Володимирович|Олексій Богданович]] у виставі «Живий труп»]]
Визначною стала роль [[Едіт Піаф]] мюзиклі «[[Едіт Піаф. Життя в кредит]]» [[Рибчинський Юрій Євгенович|Юрія Рибчинського]] на музику [[Васалатій Вікторія Віталіївна|Вікторії Васалатій]], який у 2008 році на сцені театру ім. Івана Франка поставив [[Афанасьєв Ігор Якович|Ігор Афанасьєв]]. В роботі над роллю акторка крім вокалу (вистава передбачає окрім тексту, ще й 15 пісень), переходила на низький голос, застосовувала пластику. Театральні умовності дозволяли не копіювати французьку співачку, а домислювати себе у вирі подій, що випали на долю цій жінці. Театрознавчиня Олена Варварич зазначає: ''«згорблена, кульгава, неначе скалічена фізично й духовно, її героїня, однак, здавалась абсолютно вільною (незалежною ні від ударів долі, ні від людських пересудів). Щось неначе пульсувало у ній на межі бісівського та Божого. Від зворушливості та закомплексованості&nbsp;— до стійкості духу й свободи генія актриса вражала глядачів своєю майстерністю… Здавалось, їй було так просто бути причетною до самої Едіт»''<ref name="Зірочка" />. Робота Тетяни Міхіної була відзначена перемогою у номінації «Краща жіноча роль» Міжнародного театрального фестивалю «[[Мельпомена Таврії]]» у 2010 році<ref name="Кіно Театр 2009" /><ref name="Мельпомена Таврії 2010">{{citeweb|url=https://artkavun.kherson.ua/ua-melpomena-tavrii-nazvala-samyih-luchshih.htm|title=«Мельпомена Таврии» назвала самых лучших|publisher=''«Новый формат»'' –№23 (238)|author=|date=6 червня 2010|lang=ru|accessdate=2021-10-17}}</ref>.

Етапна робота&nbsp;— головна роль у виставі [[Богомазов Дмитро Михайлович|Дмитра Богомазова]] за п'єсою «[[Украдене щастя]]» [[Франко Іван Якович|Івана Франка]], яку на київських підмостках свого часу втілювали, зокрема [[Ужвій Наталія Михайлівна|Наталія Ужвій]], [[Кусенко Ольга Яківна|Ольга Кусенко]], [[Герасименко Марина Костянтинівна|Марина Герасименко]], [[Хоролець Лариса Іванівна|Лариса Хоролець]], [[Дорошенко Ірина Євгенівна|Ірина Дорошенко]] та інші<ref name="Украдене щастя Олтажревська">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/ne-oglyadatysya-na-godynnyk|title=Не оглядатися на годинник. Тетяна Міхіна, виконавиця головної ролі в новій версії «Украдено щастя», про майбутню виставу|publisher=''«[[День (газета)|День]]»''|author=Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА|date=25 червня 2020|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref><ref name="Лимерівна День" />. Анни в акторському переліку персонажів, яких хотілося зіграти, у Тетяни не було, проте напередодні, у паузі на зйомках кінопроєкту, партнер по майданчику [[Тритенко Олексій Олександрович|Олексій Тритенко]] зернувся по допомогу у своїй роботі над роллю Михайла з «Украденого щастя»&nbsp;— треба було почитати за Анну сцену їхньої першої зустрічі. Подальше своє затвердження на роль акторка сприйняла «подарунком долі»<ref name="Украдене щастя ТКК">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/anna-podarunok-doli/|title=«Анна&nbsp;— подарунок долі» Актриса Тетяна Міхіна ділиться враженнями від роботи над виставою «Украдене щастя»|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author=Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА|date=15 червня 2020|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref>. Про персонаж Тетяни Міхіної [[Театральний критик|театральна критика]] відгукнулася так: «Анна&nbsp;— чим не українська [[Кармен (новела)|Кармен]], що зводить з розуму військового, у якого завжди із собою заряджена рушниця? <…> Краса залишається такою ж холодною та відстороненою, як той повний місяць, під яким блукає Анна»<ref name="Украдене щастя Yabl">{{citeweb|url=https://yabl.ua/2020/07/03/ukradene-shastya-v-teatri-im-franka-vtrachenij-raj-holodna-krasa-ta-giperposilannya|title=«Украдене щастя» в театрі ім. Франка: втрачений рай, холодна краса та гіперпосилання|publisher=''«Yabl»''|author=Ірина ЧУЖИНОВА|date=3 липня 2020|lang=ua|accessdate=2020-7-4}}</ref>, «істота не зовсім з людського світу, це&nbsp;— [[сновида]], при тім іноді здається, що ця жінка сниться обом чоловікам, і Миколі, й Михайлові»<ref name="Украдене щастя День">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/photo/socialna-dystanciya-yak-hudozhniy-zasib|title=Соціальна дистанція як… художній засіб. Столичні франківці представили «Украдене щастя»&nbsp;— першу прем’єру після послаблення карантину|publisher=''«[[День (газета)|День]]»''|author=Іван БАБЕНКО, Тетяна ПОЛІЩУК|date=3 липня 2020|lang=ua|accessdate=2020-7-03}}</ref>, «з незникаючою прохолодою в очах&nbsp;— ніжною, співчутливою, злобною і ще багато якою (палітра актриси Тетяни Міхіної невичерпна) залишається в свідомості нерозуміння. Її сходження місячною доріжкою від тягаря земного у невагомість почуттів…»<ref name="Украдене щастя Кужельний">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/krasa-shcho-konkuruye-z-gravitaciyeyu|title=Краса, що конкурує з гравітацією. Про магічну суміш драматичної дії і живопису|publisher=''«[[День (газета)|День]]»''|author=[[Кужельний Олексій Павлович|Олексій КУЖЕЛЬНИЙ]]|date=13 серпня 2020|lang=ua|accessdate=2020-8-17}}</ref>. Сама ж Тетяна говорить про «[[Украдене щастя]]», як про [[Біблія|біблійну]] історію<ref name="Украдене щастя Міхіна">{{YouTube|IGI8jobdcRQ|Тетяна Міхіна про «Украдене щастя»|logo=1}}</ref>.

; Проєкти
[[Файл:REd Elvis poster+.jpg|thumb|right|200px||Постер до вистави «[[Червоний Елвіс]]» [[Театр-студія «Арабески»|Харківського театру-студії «Арабески»]]]]
В очікуванні на дитину, молоде подружжя Тетяна Міхіна і Валентин Панюта (гітарист гурту «[[Lюk]]», дизайнер, викладач [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна]]) документували процес [[Вагітність|вагітності]] Тетяни. На отриманому матеріалі [[Жадан Сергій Вікторович|Сергій Жадан]] створив п'єсу&nbsp;— гострий, іронічний, актуальний, жорсткий текст, що складається з шести новел&nbsp;— своєрідний підручник для самотньої вагітної домогосподарки, яка має не просто вижити в сучасному суспільстві споживання, але зберегти свободу своєї ще ненародженої дитини. Прем'єра вистави «[[Червоний Елвіс]]» була зіграна 18 березня 2010 року на сцені [[Театр-студія «Арабески»|Харківського театру-студії «Арабески»]] (постановка [[Олешко Світлана Юріївна|Світлани Олешко]]), ролі в якій зіграли [[Барбара Михайло Ярославович|Михайло Барбара]], Наталія Цимбал, [[Волошина Ірина Володимирівна|Ірина Волошина]]<ref name="Зірочка" /><ref name="Червоний Елвіс УНІАН">{{citeweb|url=https://www.unian.ua/kharkiv/331887-chervoniy-elvis-yak-ubiti-vsih.html|title=«Червоний Елвіс»: як убити всіх|publisher=''«[[УНІАН]]»''|author=|date=4 березня 2010|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref>.

У 2018-у році взяла участь у проєкті «Нація» Ксенії Малюкової, де на фотографіях Тетяни Гурковської представила [[Українське національне вбрання|українське аутентичне вбрання]] кінця XIX&nbsp;— початку XX століття<ref>[https://youtu.be/1zuhNWnJQD4 Костюмерная Ксении Малюковой. Проект «Нація» заслужена артистка України, актриса театру і кіно Міхіна Тетяна (8 серп. 2018 р.)]</ref>.

Брала участь у проєкті «Слуховище» [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка]], в рамках якого читала листи [[Стус Василь Семенович|Василя Стуса]] до [[Стус Дмитро Васильович|сина]]<ref>{{YouTube|IAbSrtEr2_U|Тетяна Міхіна. З листів Василя Стуса до сина|logo=1}}</ref>, [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] до [[Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович|Григорія Квітки-Основ'яненка]]<ref>{{YouTube|yyXIi1i5NjU|Тетяна Міхіна. Лист Тараса Шевченка до Григорія Квітки-Основ'яненка|logo=1}}</ref>.

У 2021-у році долучилася до відтворення сучасного звучання стародавніх кримськотатарськіх пісень у культурологічному проєкті «Емєль» від ГО «Алєм»&nbsp;— серед учасників&nbsp;— носії кримськотатарської культури та актори київсього театру ім. Івана Франка<ref name="Емєль УНІАН">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3328407-starodavni-krimskotatarski-pisni-ozivlat-u-proekti-emel.html|title=Стародавні кримськотатарські пісні оживлять у проєкті «Емєль»|publisher=''«[[УНІАН]]»''|author=|date=6 жовтня 2021|lang=ua|accessdate=2021-10-21}}</ref>.

; Кінематограф
[[Файл:Pekelna horygva abo kozazke rizdvo (UKR poster, 2020).jpg|thumb|left|250px||Постер до фільму «[[Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке]]»]]
Знімається в кіно- та телепроєктах. Ролі у телесеріалах: «[[Повернення Мухтара]]–3» (2006, реж. {{не перекладено|Володимир Златоустівський||ru|Златоустовский, Владимир Борисович}}), «[[Нюхач (телесеріал)|Нюхач]]–2» (2015, реж. Артем Литвиненко), «[[Хазяйка (телесеріал)|Хазяйка]]» (2016, реж. {{не перекладено|Бата Недич||ru|Бата Недич}}), «[[Останній москаль (телесеріал)|Останній москаль]]» (2017, реж. [[Семен Горов]]) тощо.

У 12-серійному фільмі «[[Слов'яни (телесеріал)|Слов'яни]]»&nbsp;— шість блоків, кожен з яких знімав інший режисер ([[Петер Беб'як]], Міхал Блашко, Сергій Санін, Олег Стахурський). Героїня Тетяни Міхіної&nbsp;— мачуха головної героїні&nbsp;— «зло злюще», яка намагається усіляко нашкодити своїй падчерці<ref name="Кіно-Театр 2019" />. У ситкомі «[[Нове життя Василини Павлівни]]» (2019, реж. [[Олексій Єсаков]])&nbsp;— подруга головної героїні&nbsp;— пристрасна жінка Яніна&nbsp;— позитивний персонаж на етапі пошуку своєї другої половинки, яке знаходить в особі Валери ([[Василюк В'ячеслав Якович|В'ячеслав Василюк]]). На початку січня 2021 року вийшла пілотна серія детективно-пригодницького ретро-серіалу «[[Найкращий сищик]]»&nbsp;— екранізація однойменного роману [[Івченко Владислав Валерійович|Владислава Івченка]], де Тетяна Міхіна втілює образ панянки, яка проходить трансформацію вид горбуньї до красуні<ref name="Укрінформ" /><ref name="Найкращий сищик Читомо">{{citeweb|url=https://chytomo.com/u-merezhu-vyklaly-pilotnu-seriiu-ekranizatsii-romanu-vladyslava-ivchenka-najkrashchyj-syshchyk/|title=У мережу виклали пілотну серію екранізації роману Владислава Івченка «Найкращий сищик»|publisher=''«[[Читомо]]»''|author=Владислав ІВЧЕНКО|date=9 січня 2021|lang=ua|accessdate=2021-10-17}}</ref>.

Серед кіноробіт&nbsp;— [[історичний фільм|історично]]-[[біографічний фільм]] 2018 року режисера [[Янчук Олександр Спиридонович|Олеся Янчука]] за сценарієм [[Шаєвич Михайло Абрамович|Михайла Шаєвича]] «[[Таємний щоденник Симона Петлюри]]», де зіграла Анну Рендер, дружину убивці [[Петлюра Симон Васильович|Симона Петлюри]] [[Шварцбард Самуїл Ісаакович|Самуїла Шварцбарда]]. Фестивальна прем'єра фільма-казки «[[Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке]]» режисера [[Костров Михайло Юрійович|Михайла Кострова]] за сценарієм [[Власюк Олександр Іванович|Сашка Лірника]], відбулося у конкурсній програмі «Molodist Teen Screen» [[48-й Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість»|48-го щорічного Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість»]]. Тетяна Міхіна&nbsp;— донька, [[Хохлаткіна Олена Анатоліївна|Олена Хохлаткіна]]&nbsp;— мати циганської родини, які легко спілкуються як з людьми, так і з чортом, домовиком…<ref name="Хоругва Kinowar">{{citeweb|url=https://kinowar.com/пекельна-хоругва-відкриє-програму-molodist-tee/|title=«Пекельна хоругва» відкриє програму Molodist Teen Screen|publisher=''«Kinowar»''|author=|date=24 травня 2019|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref>.

Франко-швейцаро-український фільм режисерки [[Елі Ґрапп]] «[[Ольга (фільм)|Ольга]]», у якому зіграла Тетяна, було відмічено в рамках «[[Тиждень критики (Каннський кінофестиваль)|Тижнів критики]]» [[Каннський кінофестиваль 2021|74-й Каннського міжнародного кінофестивалю]] (2021), також стрічка номінується від [[Швейцарія|Швейцарії]] на премію «[[Оскар (94-та церемонія вручення)|Оскар]]»<ref name="Лимерівна День" /><ref name="Ольга Суспільне">{{citeweb|url=https://suspilne.media/147617-film-eli-grappe-olga-otrimav-priz-74-go-kannskogo-kinofestivalu/|title=Фільм Елі Ґраппе «Ольга» отримав приз 74-го Каннського кінофестивалю|publisher=''«[[Суспільне|Суспілне. Культура]]»''|author=Євгеній МОРІ|date=15 липня 2021|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref>.


== Ролі в театрі ==
== Ролі в театрі ==
; [[Театр-студія «Арабески»|Харківський театр-студія «Арабески»]]
* Аліса Галло («Подорож Аліси до Швейцарії» Лукаса Берфуса)
* {{рік у театрі|2001}}&nbsp;— '''«Мері Крістмас, Джізус Крайст! (Veseloho Rizdva, Isuse!). Вертеп. Ток-шоу»''' [[Жадан Сергій Вікторович|Сергія Жадана]]; реж. Світлана Олешко
* Анна («[[Украдене щастя]]» [[Франко Іван Якович|Івана Франка]])

* Бланш («[[Трамвай «Бажання» (п'єса)|Трамвай „Бажання“]]» за [[Теннессі Вільямс|Теннесі Вільямсом]])
; [[Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка]]
* Дівчина («Morituri te salutant» за [[Стефаник Василь Семенович|Василем Стефаником]])
* {{рік у театрі|2002}}&nbsp;— '''«Гамлет. Сни»''' за мотивами [[Гамлет|п'єси]] [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]]; реж. [[Жолдак Андрій Валерійович|Андрій Жолдак]]&nbsp;— ''Холерик, епізод''<ref name="Кіно Театр 2009">{{citeweb|url=http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=856|title=Тетяна Міхіна: «Жест вагоміший за слово»|publisher=''«Кіно Театр» №1''|author=Лілія БОНДАРЧУК|date=2009|lang=ua|accessdate=2021-10-17}}</ref>
* Валерія («Моя професія&nbsp;— синьйор з вищого світу» [[Джуліо Скарніччі|Скарначчі]] і [[Ренцо Тарабузі|Тарабузі]])
* '''«Мина Мазайло»''' за [[Мина Мазайло|однойменною п'єсою]] [[Куліш Микола Гурович|Миколи Куліша]]&nbsp;— ''Баронова-Козино''
* Єлизавета Андріївна Протасова, Маша («Живий труп» [[Толстой Лев Миколайович|Л. Толстого]])

* Едіт Піаф («Едіт Піаф. Життя в кредит» [[Рибчинський Юрій Євгенович|Ю. Рибчинського]])
; [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка]] (м. [[Київ]])
* Еллочка («Великі комбінатори» за [[Ільф і Петров|Ільфом і Петровим]])
На сцені [[Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка|Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка]] зіграла понад 20 ролей:<ref name="Сайт театру">[http://ft.org.ua/ua/frankivtsi/actors/mihina-tetyana Тетяна Міхіна на сайті театру ім. Івана Франка]</ref>
* Ерна Беніг («Три товариші» за [[Три товариші (роман)|однойменним романом]] [[Еріх Марія Ремарк|Ремарком]])
{{Вставка
* Катаріна («Приборкання норовливої» [[Вільям Шекспір|Шекспіра]])
| Вирівнювання = right
* Королева Маргарита («Річард ІІІ» [[Вільям Шекспір|Шекспіра]])
| Ширина = 250px
* Лимериха («Лимерівна» [[Панас Мирний|Панаса Мирного]])
| Заголовок = театральна критикеса [[Стельмашевська Ольга Леонідівна|Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА]] про роль Тетяни Міхіної у виставі «Трамвай „Бажання“»<ref name="Трамвай «Бажання» День">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/photo/treyler-pokarannya|title=Трейлер покарання. Іван Уривський поставив на камерній сцені Національного театру ім. І. Франка виставу «Трамвай «Бажання»|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]»''|author=[[Стельмашевська Ольга Леонідівна|Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА]]|date=3 листопада 2020|lang=ua|accessdate=2020-11-4}}</ref>
* Марія Антонівна («Ревізор» [[Гоголь Микола Васильович|Гоголя]])
| Заголовок знизу = Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА, Г-та «[[День (газета)|День]]»
* Марта Рулль («Розбитий глек» [[Генріх фон Кляйст|Генріха фон Кляйста]])
| Текст = Бланш Дюбуа&nbsp;— Тетяна Міхіна&nbsp;— вціляє в образ як гострий ніж. Вона як актриса великого кіно, на крупних планах, з пластикою (геніально тонка і точна робота [[Івлюшкін Павло В'ячеславович|Павла Івлюшкіна]]) героїнь німих фільмів, балансуючи на межі реальності і фантазії, дивна, зранена, надламана, вирвана з «Прекрасної мрії»&nbsp;— «[[Вишневий сад|вишневого саду]]»&nbsp;— з’являється перед глядачем і своєю сестрою: елегантно вбрана, з підкресленою вишуканою білою сукнею&nbsp;— талією. Все ще красива, все ще жадана, все ще з надією. Жива. Проте, тут її, як ляльку доламають остаточно: режисер і хореограф дають це зрозуміти глядачеві в першому відкритому зіткненні&nbsp;— протистоянні емпатії та агресії&nbsp;— зі Стенлі Ковальським.
* Наталка («Наталка Полтавка» [[Котляревський Іван Петрович|Котляревського]])
}}
* Пані Диндальська («Дами і гусари» [[Александер Фредро|Фредро]])
* {{рік у театрі|2003}}&nbsp;— '''«Божественна самотність»''' за п’єсою «Оксана» [[Денисенко Олександр Володимирович|Олександра Денисенка]]; реж. [[Білозуб Олександр Сергійович|Олександр Білозуб]]&nbsp;— ''Русалка''<ref name="Кіно Театр 2009" />
* Рахіра («Земля» за [[Земля (повість)|однойменною повістю]] [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]])
* <small>(введення, вистава {{рік у театрі|1996}} року)</small>&nbsp;— '''«Приборкання норовливої»''' за [[Приборкання норовливої (п'єса)|однойменною п'єсою]] [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]]; реж. [[Данченко Сергій Володимирович|Сергій Данченко]]&nbsp;— ''Катаріна''<ref name="Укрінформ" /><ref name="Кіно Театр 2009" />
* Регіна («Перехресні стежки» [[Франко Іван Якович|Франка]])
* <small>(введення, вистава {{рік у театрі|2003}} року)</small>&nbsp;— '''«Ревізор»''' за [[Ревізор (п'єса)|п'єсою]] [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]]; реж. [[Афанасьєв Ігор Якович|Ігор Афанасьєв]]&nbsp;— ''Марія Антонівна''
* Русалка («Божественна самотність» [[Денисенко Олександр Володимирович|О. Денисенка]])
* <small>(введення, вистава 2003 року)</small>&nbsp;— '''«Цар Едіп»''' за [[Цар Едіп|п'єсою]] [[Софокл]]а; реж. [[Стуруа Роберт Робертович|Роберт Стуруа]]&nbsp;— ''три жіночі персонажі''<ref name="Укрінформ" />
* Смішна («Сон смішної людини», інсценізація [[Панчук Петро Фадійович|Петра Панчука]] за [[Достоєвський Федір Михайлович|Ф.&nbsp;Достоєвським]])
* {{рік у театрі|2004}}&nbsp;— '''«Мисливці за снами»''' ритуальні фантазії, навіяні творчістю [[Милорад Павич|Милорада Павича]]; реж. [[Білозуб Олександр Сергійович|Олександр Білозуб]]<ref name="Мисливці за снами День">{{citeweb|url=https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayini/fantaziyi-na-temu-hazar|title=Фантазії на тему хазар|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]]» №70''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=20 квітня 2004|lang=ua|accessdate=2021-10-17}}</ref>
* Уліта («Ліс» [[Островський Олександр Миколайович|Олександра Островського]])
* {{рік у театрі|2005}}&nbsp;— '''«Наталка Полтавка»''' за [[Наталка Полтавка|однойменною п'єсою]] [[Котляревський Іван Петрович|Івана Котляревського]]; реж. [[Ануров Олександр Олександрович|Олександр Ануров]]&nbsp;— ''Наталка''
* 2005&nbsp;— '''«Solo-мия»''' Олександра Білозуба; реж. [[Білозуб Олександр Сергійович|Олександр Білозуб]]&nbsp;— ''епізод''<ref name="Кіно Театр 2009" />
* {{рік у театрі|2008}}&nbsp;— '''«[[Едіт Піаф. Життя в кредит]]»''' мюзикл [[Рибчинський Юрій Євгенович|Юрія Рибчинського]] на музику [[Васалатій Вікторія Віталіївна|Вікторії Васалатій]]; реж. [[Афанасьєв Ігор Якович|Ігор Афанасьєв]]&nbsp;— ''[[Едіт Піаф]]''
* {{рік у театрі|2012}}&nbsp;— '''«Сон смішної людини»''' [[Панчук Петро Фадійович|Петра Панчука]] за оповіданням [[Достоєвський Федір Михайлович|Федіра Достоєвського]]; реж. [[Голенко Максим Георгійович|Максим Голенко]]&nbsp;— ''Смішна''
* 2012&nbsp;— '''«Перехресні стежки»''' Дмитра Чирипюка за мотивами [[Перехресні стежки (повість)|однойменної повісті]] [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]; реж. [[Чирипюк Дмитро Іванович|Дмитро Чирипюк]]&nbsp;— ''Регіна''
* {{рік у театрі|2013}}&nbsp;— '''«Morituri te salutant»''' за новелами [[Стефаник Василь Семенович|Василя Стефаника]]; реж. [[Богомазов Дмитро Михайлович|Дмитро Богомазов]]&nbsp;— ''Дівчина''
* 2013&nbsp;— '''«Дами і гусари»''' [[Александер Фредро|Александера Фредро]]; реж. [[Одинокий Юрій Дмитрович|Юрій Одинокий]]&nbsp;— ''Пані Диндальська''
* {{рік у театрі|2014}}&nbsp;— '''«Живий труп»''' за {{не перекладено|Живий труп|п'єсою|ru|Живой труп}} [[Толстой Лев Миколайович|Льва Толстого]]; реж. [[Мархоліа Роман Михайлович|Роман Мархоліа]]&nbsp;— ''Єлизавета Андріївна Протасова, Маша''
* 2014&nbsp;— '''«Моя професія&nbsp;— синьйор з вищого світу»''' [[Джуліо Скарніччі]] та [[Ренцо Тарабузі]]; реж. [[Хостікоєв Анатолій Георгійович|Анатолій Хостікоєв]]&nbsp;— ''Валерія''
* 2014&nbsp;— '''«Щоденник Майдану»''' сценічна редакція Андрія Мая за п'єсою [[Ворожбит Наталія Анатоліївна|Наталки Ворожбит]]; реж. [[Май Андрій Володимирович|Андрій Май]] <small>(документальна вистава)</small><ref name="Укрінформ" />
* {{рік у театрі|2015}}&nbsp;— '''«Великі комбінатори»''' за мотивами роману «[[Дванадцять стільців]]» [[Ільф і Петров|Ільфа і Петрова]]; реж. [[Чирипюк Дмитро Іванович|Дмитро Чирипюк]]&nbsp;— ''Еллочка''
* 2015&nbsp;— '''«Ліс»''' за {{не перекладено|Ліс (п'єса)|п'єсою|ru|Лес (пьеса)}} [[Островський Олександр Миколайович|Олександра Островського]]; реж. [[Богомазов Дмитро Михайлович|Дмитро Богомазов]]&nbsp;— ''Уліта''
* {{рік у театрі|2016}}&nbsp;— '''«Річард III»''' за [[Річард III (п'єса)|однойменною п'єсою]] [[Вільям Шекспір|Вільяма Шекспіра]]; реж. {{не перекладено|Варсімашвілі Автанділ Едуардович|Автанділ Варсімашвілі|ru|Варсимашвили, Автандил Эдуардович}}&nbsp;— ''Королева [[Маргарита Анжуйська|Маргарита]], вдова короля [[Генріх VI (король Англії)|Генріха VI]]''
* 2016&nbsp;— '''«Три товариші»''' за [[Три товариші (роман)|однойменним романом]] [[Еріх Марія Ремарк|Еріха Марії Ремарка]]; реж. [[Одинокий Юрій Дмитрович|Юрій Одинокий]]&nbsp;— ''Ерна Беніг''
* {{рік у театрі|2017}}&nbsp;— '''«Подорож Аліси до Швейцарії»''' {{не перекладено|Лукас Берфус|Лукаса Берфуса|en|Lukas Bärfuss}}; реж. [[Мойсеєв Станіслав Анатолійович|Станіслав Мойсеєв]]&nbsp;— ''Аліса Галло''<ref>{{YouTube|kBHqyQmmjNg|Театр им. Франка выступит в Днепре со спектаклем «Путешествие Алисы в Швейцарию»|logo=1}}</ref>
* 2017&nbsp;— '''«Розбитий глек»''' за [[Розбитий глек|однойменною п'єсою]] [[Генріх фон Кляйст|Генріха фон Кляйста]]; реж. [[Мархоліа Роман Михайлович|Роман Мархоліа]]&nbsp;— ''Марта Рулль''
* {{рік у театрі|2018}}&nbsp;— '''«Земля»''' за [[Земля (повість)|повістю]] [[Кобилянська Ольга Юліанівна|Ольги Кобилянської]]; реж. [[Давид Петросян]]&nbsp;— ''Рахіра''<ref name="Земля">{{citeweb|url=https://dt.ua/art/tryasovina-270274_.html|title=Сама ця «Земля»&nbsp;— досить атмосферна, інколи інфернальна|publisher=''«[[Дзеркало тижня. Україна]]»''|author=[[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=23 лютого 2018|lang=ua|accessdate=2018-7-04}}</ref>
* {{рік у театрі|2019}}&nbsp;— '''«Лимерівна»''' за [[Лимерівна|однойменною п'єсою]] [[Панас Мирний|Панаса Мирного]]; реж. [[Уривський Іван Сергійович|Іван Уривський]]&nbsp;— ''Лимериха''<ref name="Лимерівна День">{{citeweb|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/3611/164/147942/|title=Лимериха у Будапешті. Враженнями про престижний фестиваль Mitem-2021 з «Днем» поділилася акторка театру і кіно Тетяна Міхіна|publisher=''Г-та «[[День (газета)|День]] №129-130''|author=Тетяна ПОЛІЩУК|date=12 жовтня 2021|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref><ref>{{YouTube|SHJB3lcnDeQ|Тетяна Міхіна|logo=1}}</ref>
* {{рік у театрі|2020}}&nbsp;— '''«Украдене щастя»''' за [[Украдене щастя|п'єсою]] [[Франко Іван Якович|Івана Франка]]; реж. [[Богомазов Дмитро Михайлович|Дмитро Богомазов]]&nbsp;— ''Анна''<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=E15MqHoF13A Прем'єра «Украдене щастя» від Дмитра Богомазова в Національному театрі Франка (Pro Театр)]</ref><ref name="Украдене щастя Болгарова">{{citeweb|url=https://natalybolharova.blogspot.com/2020/07/blog-post.html|title=Прем'єра: «Украдене щастя» (Театр імені Івана Франка)|publisher=''«NatalyBolharova Blogspot»''|author=Наталя БОЛГАРОВА|date=4 липня 2020|lang=ua|accessdate=2020-7-4}}</ref><ref name="Украдене щастя Самченко">{{citeweb|url=https://umoloda.kyiv.ua/number/3611/164/147942/|title=Голгофа кохання знову на сцені: театр Івана Франка представив «Украдене щастя» Дмитра Богомазова|publisher=''«[[Україна молода]]»''|author=Валентина САМЧЕНКО|date=10 липня 2020|lang=ua|accessdate=2020-7-11}}</ref>
* 2020&nbsp;— '''«Трамвай „Бажання“»''' за [[Трамвай «Бажання» (п'єса)|однойменною п'єсою]] [[Теннессі Вільямс|Теннесі Вільямса]]; реж. [[Уривський Іван Сергійович|Іван Уривський]]&nbsp;— ''{{не перекладено|Бланш Дюбуа|Бланш Дюбуа|en|Blanche DuBois}}''<ref name="Уривський ТКК">{{citeweb|url=https://www.tkk.media/ivan-uryvskyj-vyrushaie-z-odesy-do-ameryky/|title=Іван Уривський вирушає з Одеси до Америки|publisher=''«[[Театрально-концертний Київ]]»''|author=[[Вергеліс Олег Анатолійович|Олег ВЕРГЕЛІС]]|date=28 серпня 2020|lang=ua|accessdate=2020-8-29}}</ref><ref name="Трамвай Укрінформ">{{citeweb|url=https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3131463-tramvaj-na-jmenna-zaga-teatralna-premera.html|title=Трамвай на ймення «Жага». Театральна прем’єра|publisher=''«[[Укрінформ]]»''|author=Любов БАЗІВ|date= 7 листопада 2020|lang=ua|accessdate=2021-10-18}}</ref>


== Фільмографія ==
== Ролі в кіно ==
{| class="wikitable sortable" style="margin-bottom: 10px;"
* 2006&nbsp;— «[[Повернення Мухтара]]–3»&nbsp;— ''Зоя Кондратюк''
|-
* 2014&nbsp;— Швидка допомога&nbsp;— ''мама Колі''
! Рік
* 2015&nbsp;— «[[Нюхач (телесеріал)|Нюхач]]–2»&nbsp;— ''завідувачка кафедрою''
!
* 2016&nbsp;— «Хазяйка»
! Назва
* 2017&nbsp;— [[Останній москаль (телесеріал)|«Останній москаль»]]&nbsp;— ''Галина (Галла), тітка Ксенії''
! Роль
* 2018&nbsp;— «Дружина з того світу»&nbsp;— ''Рима Іванівна''
! Примітка
* 2018&nbsp;— «[[Таємний щоденник Симона Петлюри]]»
|-
* 2019&nbsp;— «[[Нове життя Василини Павлівни]]»&nbsp;— ''Яніна''
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
* 2019&nbsp;— «[[Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке]]»&nbsp;— ''Мірела''
|{{рук|2006}}
* 2021&nbsp;— [[Слов'яни (телесеріал)|«Слов'яни»]]&nbsp;— ''Ясна''
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|[[Повернення Мухтара]]–3
|''Зоя Кондратюк''
|
|-
|-bgcolor="#eeeeee
|{{рук|2013}}
|<center>{{H:title|короткометражний фільм|кф|link=}}
|[[Коріння. СНИ.]]
|
|
|-
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2014}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|Швидка допомога
|''мама Колі''
|
|-
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2015}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|[[Нюхач (телесеріал)|Нюхач]]–2
|''завідувачка кафедрою''
|
|-
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2016}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|{{не перекладено|Хазяйка (телесеріал)|Хазяйка|ru|Хозяйка (телесериал)}}
|
|
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2017}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|[[Останній москаль (телесеріал)|Останній москаль]]
|''Галина (Галла), тітка Ксенії''
|
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2018}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|Дружина з того світу
|''Рима Іванівна''
|
|-
|{{рук|2018}}
|<center>{{H:title|повнометражний фільм|ф|link=}}
|[[Таємний щоденник Симона Петлюри]]<ref name="Кіно-Театр 2019" />
|''Анна Рендер, дружина [[Шварцбард Самуїл Ісаакович|Самуїла Шварцбарда]]''
|
|-
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2019}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|[[Нове життя Василини Павлівни]]<ref name="Кіно-Театр 2019" />
|''Яніна, подруга головної героїні''
| [[Ситком]]
|-
|{{рук|2019}}
|<center>{{H:title|повнометражний фільм|ф|link=}}
|[[Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке]]
|''Мірела''
|
|-
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2020}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|[[Найкращий сищик]]
|''Уляна''
| Пілотна серія<ref>[https://youtu.be/QzStCpI3e8M «Найкращий сищик»&nbsp;— 1 серія&nbsp;— ПІЛОТ&nbsp;— Комедійний Детектив 2021&nbsp;— Прем'єра | Серіали ICTV]</ref>
|-
|-bgcolor="#EAF0F7" id="230"
|{{рук|2021}}
|<center>{{H:title|cеріал|с|link=}}
|[[Слов'яни (телесеріал)|Слов'яни]]
|''Ясна''
|
|-
|{{рук|2021}}
|<center>{{H:title|повнометражний фільм|ф|link=}}
|[[Ольга (фільм)|Ольга]]<ref>[https://go-od.in.ua/uk/event/611220d5194bce018739661d/12-omkf-festyval-festyvaliv-olha-olga-17-serpen-2021 12 ОМКФ / Фестиваль фестивалів: Ольга / Olga]</ref>
|
| Спільне виробництво [[Франція|Франції]], [[Швейцарія|Швейцарії]] та [[Україна|України]]
|-
|}


== Визнання ==
== Визнання та нагороди ==
* 2010&nbsp;— заслужена артистка України<ref name='ukaz-455-2010'>{{УПУ|455/2010|27 березня 2010|Про нагородження працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ|link=https://www.president.gov.ua/documents/4552010-10366}}</ref>
* [[2010]]&nbsp;— [[Заслужена артистка України]]<ref name='ukaz-455-2010'>{{УПУ|455/2010|27 березня 2010|Про нагородження працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ|link=https://www.president.gov.ua/documents/4552010-10366}}</ref>
* 2010&nbsp;— Міжнародний театральний фестиваль «[[Мельпомена Таврії]]»&nbsp;— лауреатка у номінації «Краща жіноча роль» за роль [[Едіт Піаф]] в [[Едіт Піаф. Життя в кредит|однойменній виставі]] за п'єсою [[Рибчинський Юрій Євгенович|Юрія Рибчинського]]<ref name="Мельпомена Таврії 2010" />
* 2011&nbsp;— лауреатка премії [[Національна спілка театральних діячів України|НСТДУ]]<ref>[http://nstdu.com.ua/wp-content/uploads/2017/03/laureati-premiyi-Levitskoyi.pdf Лауреати премії Левицької // Національна спілка театральних діячів України]nstdu.com.ua</ref>
* [[2011]]&nbsp;— Премія імені [[Левицька Віра Іванівна|Віри Левицької]] [[Національна спілка театральних діячів України|Національної спілки театральних діячів України]]&nbsp;— лауреатка<ref>[http://nstdu.com.ua/wp-content/uploads/2017/03/laureati-premiyi-Levitskoyi.pdf Лауреати премії Левицької // Національна спілка театральних діячів України]nstdu.com.ua</ref>
* 2021&nbsp;— народна артистка України<ref name='ukaz-92-2021' />
* [[2013]]&nbsp;— Премія в галузі театрального мистецтва «[[Київська пектораль]]» [[Київська пектораль (2013)|сезону 2012/13]]&nbsp;— номінант номінації «Найкраще виконання жіночої ролі другого плану» (за роль Смішної у виставі «Сон смішної людини») <small>(лауреаткою стала [[Кістень Катерина Володимирівна|Катерина Кістень]])</small>
* [[2021]]&nbsp;— [[Народна артистка України]]<ref name='ukaz-92-2021' />


== Примітки ==
== Примітки ==
{{reflist}}
{{reflist|3}}


== Посилання ==
== Посилання ==
{{Портал|Театр|Київ|Харківщина}}
{{Портал|Театр|Київ|Харківщина}}
* [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=68953 Н. А. Пономаренко . Міхіна Тетяна Володимирівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021 (дата звернення: 17.10.2021)]
* [http://ft.org.ua/ua/frankivtsi/actors/mihina-tetyana Міхіна Тетяна // Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка]&nbsp;ft.org.ua
* [http://ft.org.ua/ua/frankivtsi/actors/mihina-tetyana Тетяна Міхіна на сайті театру ім. Івана Франка]
* Н.&nbsp;А.&nbsp;Пономаренко. Міхіна Тетяна Володимирівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.&nbsp;М.&nbsp;Дзюба, А.&nbsp;І.&nbsp;Жуковський, М.&nbsp;Г.&nbsp;Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=68953
* [https://theatre.love/persons/mikhina-tetiana/ Міхіна Тетяна на сайті theatre.love]&nbsp;theatre.love
* [https://theatre.love/persons/mikhina-tetiana/ Міхіна Тетяна Міхіна на сайті theatre.love]
* [https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3214915-tetana-mihina-aktrisa-teatru-j-kino-narodna-artistka-ukraini.html Тетяна Міхіна, актриса театру й кіно. Ступка мене помітив, коли я грала у масовці]&nbsp;ukrinform.ua
* [http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=856 Тетяна Міхіна: «Жест вагоміший за слово» / Лілія Бондарчук]archive-ktm.ukma.edu.ua
* {{YouTube|IGI8jobdcRQ|Тетяна Міхіна про «Украдене щастя»|logo=1}}
* {{YouTube|SKpwoyM8AnM|Інтерв'ю з Тетяною Міхіною / Любов Базів|logo=1}}


{{Бібліоінформація}}
{{Бібліоінформація}}

Версія за 19:09, 20 жовтня 2021

Міхіна Тетяна Володимирівна
Український театр обкладинка.jpg
Тетяна Міхіна на обкладинці журналу «Український театр» №2 (2012)
Народилася 4 березня 1979(1979-03-04) (43 роки)
Жданов, Донецька область, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність акторка
Alma mater Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського
Заклад Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка і Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Нагороди
Народний артист України
IMDb ID 9206269

Тетя́на Володи́мирівна Мі́хіна (нар. 4 березня 1979(19790304), Маріуполь) — українська актриса театру і кіно, артистка драми — провідний майстер сцени Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка, Народна артистка України (2021)[1]. Актриса різнопланового характеру, яка «вміло знаходить ви­разні засоби гри в різних драматичних жанрах», втілила на сцені образи грайливої Наталки Полтавки, харизматичної Едіт Піаф, вразливої Бланш, нещасної вдови Лимерихи[2][3].

Життєпис

Народилася 4 березня 1979 року у місті Маріуполь Донецької області.

Із чотирирічного віку займалася у шкільному танцювальному гуртку народних танців, протягом 14 років — у національному ансамблі танцю. Мріяла про кар'єру танцівниці, але вибір щодо вищої освіти було зроблено на користь театрального закладу — Харківського інституту мистецтв ім. Івана Котляревського (курс Михайла Тягнієнка та Любові Шульги)[4].

Театр

Театральну кар'єру почала з Харківської театр-студії «Арабески», у якій грала під керівництвом Світлани Олешко («Мері Крістмас, Джізус Крайст! (Veseloho Rizdva, Isuse!). Вертеп. Ток-шоу»). З 2000 по 2002 роки працювала акторкою Харківського українського драмтеатру ім. Тараса Шевченка, де у маленькій ролі постановки «Гамлет. Сни» режисера Андрія Жолдака на Тетяну звернув увагу Богдан Ступка, який і запропонував молодій акторці пройти прослуховування до київського національного театру. На конкурсі показала уривки з «Мини Мазайло» Миколи Куліша, над якою того часу працювала у Харкові, й після піврічного очікування (стільки складав інтервал між турами), отримала запрошення на роботу у Києві — з 2002-го — акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка[5]. Першою столичною роботою стала роль дівчини-русалки у виставі «Божественна самотність» Олександра Білозуба — постановка за п’єсою «Оксана» Олександра Денисенка[3][6][7].

Тетяна Міхіна та Олексій Богданович у виставі «Живий труп»

Визначною стала роль Едіт Піаф мюзиклі «Едіт Піаф. Життя в кредит» Юрія Рибчинського на музику Вікторії Васалатій, який у 2008 році на сцені театру ім. Івана Франка поставив Ігор Афанасьєв. В роботі над роллю акторка крім вокалу (вистава передбачає окрім тексту, ще й 15 пісень), переходила на низький голос, застосовувала пластику. Театральні умовності дозволяли не копіювати французьку співачку, а домислювати себе у вирі подій, що випали на долю цій жінці. Театрознавчиня Олена Варварич зазначає: «згорблена, кульгава, неначе скалічена фізично й духовно, її героїня, однак, здавалась абсолютно вільною (незалежною ні від ударів долі, ні від людських пересудів). Щось неначе пульсувало у ній на межі бісівського та Божого. Від зворушливості та закомплексованості — до стійкості духу й свободи генія актриса вражала глядачів своєю майстерністю… Здавалось, їй було так просто бути причетною до самої Едіт»[6]. Робота Тетяни Міхіної була відзначена перемогою у номінації «Краща жіноча роль» Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії» у 2010 році[7][8].

Етапна робота — головна роль у виставі Дмитра Богомазова за п'єсою «Украдене щастя» Івана Франка, яку на київських підмостках свого часу втілювали, зокрема Наталія Ужвій, Ольга Кусенко, Марина Герасименко, Лариса Хоролець, Ірина Дорошенко та інші[9][10]. Анни в акторському переліку персонажів, яких хотілося зіграти, у Тетяни не було, проте напередодні, у паузі на зйомках кінопроєкту, партнер по майданчику Олексій Тритенко зернувся по допомогу у своїй роботі над роллю Михайла з «Украденого щастя» — треба було почитати за Анну сцену їхньої першої зустрічі. Подальше своє затвердження на роль акторка сприйняла «подарунком долі»[11]. Про персонаж Тетяни Міхіної театральна критика відгукнулася так: «Анна — чим не українська Кармен, що зводить з розуму військового, у якого завжди із собою заряджена рушниця? <…> Краса залишається такою ж холодною та відстороненою, як той повний місяць, під яким блукає Анна»[12], «істота не зовсім з людського світу, це — сновида, при тім іноді здається, що ця жінка сниться обом чоловікам, і Миколі, й Михайлові»[13], «з незникаючою прохолодою в очах — ніжною, співчутливою, злобною і ще багато якою (палітра актриси Тетяни Міхіної невичерпна) залишається в свідомості нерозуміння. Її сходження місячною доріжкою від тягаря земного у невагомість почуттів…»[14]. Сама ж Тетяна говорить про «Украдене щастя», як про біблійну історію[15].

Проєкти
Постер до вистави «Червоний Елвіс» Харківського театру-студії «Арабески»

В очікуванні на дитину, молоде подружжя Тетяна Міхіна і Валентин Панюта (гітарист гурту «Lюk», дизайнер, викладач Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна) документували процес вагітності Тетяни. На отриманому матеріалі Сергій Жадан створив п'єсу — гострий, іронічний, актуальний, жорсткий текст, що складається з шести новел — своєрідний підручник для самотньої вагітної домогосподарки, яка має не просто вижити в сучасному суспільстві споживання, але зберегти свободу своєї ще ненародженої дитини. Прем'єра вистави «Червоний Елвіс» була зіграна 18 березня 2010 року на сцені Харківського театру-студії «Арабески» (постановка Світлани Олешко), ролі в якій зіграли Михайло Барбара, Наталія Цимбал, Ірина Волошина[6][16].

У 2018-у році взяла участь у проєкті «Нація» Ксенії Малюкової, де на фотографіях Тетяни Гурковської представила українське аутентичне вбрання кінця XIX — початку XX століття[17].

Брала участь у проєкті «Слуховище» Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, в рамках якого читала листи Василя Стуса до сина[18], Тараса Шевченка до Григорія Квітки-Основ'яненка[19].

У 2021-у році долучилася до відтворення сучасного звучання стародавніх кримськотатарськіх пісень у культурологічному проєкті «Емєль» від ГО «Алєм» — серед учасників — носії кримськотатарської культури та актори київсього театру ім. Івана Франка[20].

Кінематограф
Постер до фільму «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке»

Знімається в кіно- та телепроєктах. Ролі у телесеріалах: «Повернення Мухтара–3» (2006, реж. Володимир Златоустівський[ru]), «Нюхач–2» (2015, реж. Артем Литвиненко), «Хазяйка» (2016, реж. Бата Недич●), «Останній москаль» (2017, реж. Семен Горов) тощо.

У 12-серійному фільмі «Слов'яни» — шість блоків, кожен з яких знімав інший режисер (Петер Беб'як, Міхал Блашко, Сергій Санін, Олег Стахурський). Героїня Тетяни Міхіної — мачуха головної героїні — «зло злюще», яка намагається усіляко нашкодити своїй падчерці[4]. У ситкомі «Нове життя Василини Павлівни» (2019, реж. Олексій Єсаков) — подруга головної героїні — пристрасна жінка Яніна — позитивний персонаж на етапі пошуку своєї другої половинки, яке знаходить в особі Валери (В'ячеслав Василюк). На початку січня 2021 року вийшла пілотна серія детективно-пригодницького ретро-серіалу «Найкращий сищик» — екранізація однойменного роману Владислава Івченка, де Тетяна Міхіна втілює образ панянки, яка проходить трансформацію вид горбуньї до красуні[3][21].

Серед кіноробіт — історично-біографічний фільм 2018 року режисера Олеся Янчука за сценарієм Михайла Шаєвича «Таємний щоденник Симона Петлюри», де зіграла Анну Рендер, дружину убивці Симона Петлюри Самуїла Шварцбарда. Фестивальна прем'єра фільма-казки «Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке» режисера Михайла Кострова за сценарієм Сашка Лірника, відбулося у конкурсній програмі «Molodist Teen Screen» 48-го щорічного Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість». Тетяна Міхіна — донька, Олена Хохлаткіна — мати циганської родини, які легко спілкуються як з людьми, так і з чортом, домовиком…[22].

Франко-швейцаро-український фільм режисерки Елі Ґрапп «Ольга», у якому зіграла Тетяна, було відмічено в рамках «Тижнів критики» 74-й Каннського міжнародного кінофестивалю (2021), також стрічка номінується від Швейцарії на премію «Оскар»[10][23].

Ролі в театрі

Харківський театр-студія «Арабески»
  • 2001 — «Мері Крістмас, Джізус Крайст! (Veseloho Rizdva, Isuse!). Вертеп. Ток-шоу» Сергія Жадана; реж. Світлана Олешко
Харківський академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка
Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка (м. Київ)

На сцені Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка зіграла понад 20 ролей:[5]

Бланш Дюбуа — Тетяна Міхіна — вціляє в образ як гострий ніж. Вона як актриса великого кіно, на крупних планах, з пластикою (геніально тонка і точна робота Павла Івлюшкіна) героїнь німих фільмів, балансуючи на межі реальності і фантазії, дивна, зранена, надламана, вирвана з «Прекрасної мрії» — «вишневого саду» — з’являється перед глядачем і своєю сестрою: елегантно вбрана, з підкресленою вишуканою білою сукнею — талією. Все ще красива, все ще жадана, все ще з надією. Жива. Проте, тут її, як ляльку доламають остаточно: режисер і хореограф дають це зрозуміти глядачеві в першому відкритому зіткненні — протистоянні емпатії та агресії — зі Стенлі Ковальським.

театральна критикеса Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА про роль Тетяни Міхіної у виставі «Трамвай „Бажання“»[24]

Фільмографія

Рік Назва Роль Примітка
2006
с
Повернення Мухтара–3 Зоя Кондратюк
2013
кф
Коріння. СНИ.
2014
с
Швидка допомога мама Колі
2015
с
Нюхач–2 завідувачка кафедрою
2016
с
Хазяйка[ru]
2017
с
Останній москаль Галина (Галла), тітка Ксенії
2018
с
Дружина з того світу Рима Іванівна
2018
ф
Таємний щоденник Симона Петлюри[4] Анна Рендер, дружина Самуїла Шварцбарда
2019
с
Нове життя Василини Павлівни[4] Яніна, подруга головної героїні Ситком
2019
ф
Пекельна Хоругва, або Різдво Козацьке Мірела
2020
с
Найкращий сищик Уляна Пілотна серія[34]
2021
с
Слов'яни Ясна
2021
ф
Ольга[35] Спільне виробництво Франції, Швейцарії та України

Визнання та нагороди

Примітки

  1. ↑ а б Указ Президента України від 8 березня 2021 року № 92/2021 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного жіночого дня»
  2. ↑ Н. А. Пономаренко . Міхіна Тетяна Володимирівна // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021 (дата звернення: 17.10.2021)
  3. ↑ а б в г д е Любов БАЗІВ (27 березня 2021). Тетяна Міхіна, актриса театру й кіно. Ступка мене помітив, коли я грала у масовці (ua). «Укрінформ». Процитовано 17 жовтня 2021. 
  4. ↑ а б в г Тетяна Міхіна: «Робота над виставою — це ніби подорож» (ua). Г-та «Журнал «Кіно-Театр» №6. 2019. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  5. ↑ а б Тетяна Міхіна на сайті театру ім. Івана Франка
  6. ↑ а б в Олена ВАРВАРИЧ (14 серпня 2008). Зірочка на ім’я Тетяна Міхіна (ua). Г-та «День». Процитовано 17 жовтня 2021. 
  7. ↑ а б в г д е Лілія БОНДАРЧУК (2009). Тетяна Міхіна: «Жест вагоміший за слово» (ua). «Кіно Театр» №1. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  8. ↑ а б «Мельпомена Таврии» назвала самых лучших (рос.). «Новый формат» –№23 (238). 6 червня 2010. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  9. ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (25 червня 2020). Не оглядатися на годинник. Тетяна Міхіна, виконавиця головної ролі в новій версії «Украдено щастя», про майбутню виставу (ua). «День». Процитовано 18 жовтня 2021. 
  10. ↑ а б в Тетяна ПОЛІЩУК (12 жовтня 2021). Лимериха у Будапешті. Враженнями про престижний фестиваль Mitem-2021 з «Днем» поділилася акторка театру і кіно Тетяна Міхіна (ua). Г-та «День №129-130. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  11. ↑ Людмила ОЛТАРЖЕВСЬКА (15 червня 2020). «Анна — подарунок долі» Актриса Тетяна Міхіна ділиться враженнями від роботи над виставою «Украдене щастя» (ua). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 18 жовтня 2021. 
  12. ↑ Ірина ЧУЖИНОВА (3 липня 2020). «Украдене щастя» в театрі ім. Франка: втрачений рай, холодна краса та гіперпосилання (ua). «Yabl». Процитовано 2020-7-4. 
  13. ↑ Іван БАБЕНКО, Тетяна ПОЛІЩУК (3 липня 2020). Соціальна дистанція як… художній засіб. Столичні франківці представили «Украдене щастя» — першу прем’єру після послаблення карантину (ua). «День». Процитовано 2020-7-03. 
  14. ↑ Олексій КУЖЕЛЬНИЙ (13 серпня 2020). Краса, що конкурує з гравітацією. Про магічну суміш драматичної дії і живопису (ua). «День». Процитовано 2020-8-17. 
  15. ↑ YouTube full-color icon (2017).svg Тетяна Міхіна про «Украдене щастя» на YouTube
  16. ↑ «Червоний Елвіс»: як убити всіх (ua). «УНІАН». 4 березня 2010. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  17. ↑ Костюмерная Ксении Малюковой. Проект «Нація» заслужена артистка України, актриса театру і кіно Міхіна Тетяна (8 серп. 2018 р.)
  18. ↑ YouTube full-color icon (2017).svg Тетяна Міхіна. З листів Василя Стуса до сина на YouTube
  19. ↑ YouTube full-color icon (2017).svg Тетяна Міхіна. Лист Тараса Шевченка до Григорія Квітки-Основ'яненка на YouTube
  20. ↑ Стародавні кримськотатарські пісні оживлять у проєкті «Емєль» (ua). «УНІАН». 6 жовтня 2021. Процитовано 21 жовтня 2021. 
  21. ↑ Владислав ІВЧЕНКО (9 січня 2021). У мережу виклали пілотну серію екранізації роману Владислава Івченка «Найкращий сищик» (ua). «Читомо». Процитовано 17 жовтня 2021. 
  22. ↑ «Пекельна хоругва» відкриє програму Molodist Teen Screen (ua). «Kinowar». 24 травня 2019. Процитовано 18 жовтня 2021. 
  23. ↑ Євгеній МОРІ (15 липня 2021). Фільм Елі Ґраппе «Ольга» отримав приз 74-го Каннського кінофестивалю (ua). «Суспілне. Культура». Процитовано 18 жовтня 2021. 
  24. ↑ Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА (3 листопада 2020). Трейлер покарання. Іван Уривський поставив на камерній сцені Національного театру ім. І. Франка виставу «Трамвай «Бажання» (ua). Г-та «День». Процитовано 2020-11-4. 
  25. ↑ Тетяна ПОЛІЩУК (20 квітня 2004). Фантазії на тему хазар (ua). Г-та «День» №70. Процитовано 17 жовтня 2021. 
  26. ↑ YouTube full-color icon (2017).svg Театр им. Франка выступит в Днепре со спектаклем «Путешествие Алисы в Швейцарию» на YouTube
  27. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (23 лютого 2018). Сама ця «Земля» — досить атмосферна, інколи інфернальна (ua). «Дзеркало тижня. Україна». Процитовано 2018-7-04. 
  28. ↑ YouTube full-color icon (2017).svg Тетяна Міхіна на YouTube
  29. ↑ Прем'єра «Украдене щастя» від Дмитра Богомазова в Національному театрі Франка (Pro Театр)
  30. ↑ Наталя БОЛГАРОВА (4 липня 2020). Прем'єра: «Украдене щастя» (Театр імені Івана Франка) (ua). «NatalyBolharova Blogspot». Процитовано 2020-7-4. 
  31. ↑ Валентина САМЧЕНКО (10 липня 2020). Голгофа кохання знову на сцені: театр Івана Франка представив «Украдене щастя» Дмитра Богомазова (ua). «Україна молода». Процитовано 2020-7-11. 
  32. ↑ Олег ВЕРГЕЛІС (28 серпня 2020). Іван Уривський вирушає з Одеси до Америки (ua). «Театрально-концертний Київ». Процитовано 2020-8-29. 
  33. ↑ Любов БАЗІВ (7 листопада 2020). Трамвай на ймення «Жага». Театральна прем’єра (ua). «Укрінформ». Процитовано 18 жовтня 2021. 
  34. ↑ «Найкращий сищик» — 1 серія — ПІЛОТ — Комедійний Детектив 2021 — Прем'єра | Серіали ICTV
  35. ↑ 12 ОМКФ / Фестиваль фестивалів: Ольга / Olga
  36. ↑ Указ Президента України від 27 березня 2010 року № 455/2010 «Про нагородження працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ»
  37. ↑ Лауреати премії Левицької // Національна спілка театральних діячів Україниnstdu.com.ua

Посилання

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Міхіна_Тетяна_Володимирівна&oldid=33646018