Щербак Ігор Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 03:10, 14 квітня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ігор Щербак
Загальна інформація
Повне ім'я Ігор Олександрович Щербак
Народження 9 червня 1943(1943-06-09)
Полтава
Смерть 15 листопада 2002(2002-11-15) (59 років)
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Клуб Збройні Сили
Тренери Г. І. Рєпін
Особисті рекорди
10000 м 28.50,4h (1971)
1 година 19929 м (1970) NR
20000 м 1:00.11,8h (1970) NR
марафон 2:13.17 (1972)
Спортивні звання
Майстер спорту СРСР міжнародного класу
Медалі
Чемпіонати СРСР
Срібло 1972 Ташкент 30 км (шосе)
Бронза 1972 Новгород марафон

Ігор Олександрович Щербак (9 червня 1943(19430609) — 15 листопада 2002) — український радянський легкоатлет, який спеціалізувався у бігу на довгі дистанції та марафонському бігу, учасник Олімпійських ігор (1972), призер чемпіонатів СРСР, рекордсмен УРСР та України з бігу на 20000 метрів, годинного та марафонського бігу. Майстер спорту СРСР міжнародного класу. Тренувався у Г. І. Рєпіна.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 9 червня 1943 у Полтаві. Після закінчення середньої школи працював фрезерувальником на заводі. У 1960 вступив до Житомирського радіотехнічного училища військ ППО СРСР.

Заняття легкою атлетикою розпочав в училищі, брав участь у першості училища, де відразу ж заявив про себе, як про перспективний бігун. Ставав призером першості Київського військового округу з кросу.

У 1966 був переведений по службі з Житомира до Харкова, де став тренуватись у Г. І. Рєпіна та досяг високого результату в бігу на 800 метрів (1.47,8). Але він не давав можливості потрапити до збірної СРСР, оскільки на той час в країні було достатньо багато спортсменів з більш високими результатами. Разом з тренером приймається рішення збільшити обсяги та інтенсивність тренувальних навантажень. Крім цього, під час навчально-тренувальних зборів Ігор консультується у корифеїв радянського бігу на витривалість — Володимира Куца та Феодосія Ваніна. Важкі, виснажливі тренування далися взнаки. У 1968 став майстром спорту СРСР. Неодноразово ставав переможцем легкоатлетичних першостей КВО, переможцем і призером загальноукраїнських першостей військ ППО та легкоатлетичних чемпіонатів Збройних сил СРСР. Регулярно потрапляв до десятки найсильніших фіналістів щорічного Загальносоюзного кросу на призи газети «Правда».

30 травня 1970 виграв змагання з бігу на 20000 метрів стадіоном, що проводились у Москві з результатом 1:00.11,8h. Під час бігу дистанцією також фіксувались результати учасників у годинному бігу. Результат Ігоря Щербака був 19929 м. Обидва результати стали новими національними рекордами України та досі залишаються неперевершеними. Ці рекордні результати є найстаршими чинними рекордами України серед усіх дисциплін, в яких фіксуються національні рекорди.

28 квітня 1972 в Ужгороді виграв Кубок СРСР з марафонського бігу з результатом 2:13.16,2, встановивши новий рекорд СРСР (це був третій результат в світі на той час), виконав норматив майстра спорту СРСР міжнародного класу та виборов право захищати честь країни на Олімпійських іграх в Мюнхені. На площі біля стадіону «Авангард» в Ужгороді споруджено пам'ятник марафонцям-переможцям Ужгородського марафону, з висіченим на ньому навічно прізвищем Ігоря Щербака. Нескінченні контрольні старти та прикидки тривали впродовж 1972 практично до від'їзду на Олімпіаду (включаючи союзний чемпіонат з марафонського бігу, на якому Щербак був третім, за два місяці до олімпійського старту), і в Мюнхені наші марафонці показали низькі результати (Щербак був 35-м на фініші олімпійського марафону).

Після Мюнхена і до Московської Олімпіади Ігор продовжував посилено тренуватися, але травми заважали вийти в марафоні на міжнародний рівень. Продовжував служити в армії, тренуватися та брати участь у змаганнях. У 1973 був четвертим на радянському чемпіонаті з марафонського бігу.

У 1987 закінчив заочно Харківський державний педагогічний інститут.

Відслуживши в армії 25 років, звільнився в запас у званні майора. Працював головою ДТСААФ Московського району Харкова. За його ініціативи та безпосередньоїю участі в школах району було встановлено стенди з портретами земляків, загиблих у війні в Афганістані.

Маючи прямий, безкомпромісний характер, часто потрапляв в стресові ситуації і як результат — перший інфаркт. Ставши на ноги після інфаркту, продовжував жити та активно працювати. Після другого інфаркту допомогти могла тільки дорога операція в закордонній клініці, на яку в Ігоря Щербака не було коштів. Пенсії радянського офіцера ледь вистачало на харчування, але Ігор не здавався і боровся за життя до кінця.

Помер 15 листопада 2002 після важкої та тривалої хвороби.

Джерела[ред. | ред. код]

Рекорди
Попередник:
Київ Борис Свешников (Квм)
Рекордсмен України з годинного бігу
30 травня 1970 —
Наступник:
відсутній
Попередник:
Київ Борис Свешников (Квм)
Рекордсмен України з бігу на 20000 метрів
30 травня 1970 —
Наступник:
відсутній
Попередник:
Дніпропетровська область Юрій Волков (Днп)
Рекордсмен України з марафонського бігу
28 квітня 1972 — 24 травня 1980
Наступник:
Вінницька область Іван Ковальчук (Вн)