Вільям Ле Барон Дженні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:34, 7 червня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вільям Ле Барон Дженні
William Le Baron Jenney
англ. William Le Baron Jenney
Jenney.jpg
Вільям Ле Барон Дженні
Народження 25 вересня 1832(1832-09-25)
Фергевен, Массачусетс
Смерть 15 червня 1907(1907-06-15) (74 роки)
Поховання Graceland Cemeteryd
Країна США США
Навчання Центральна школа Парижа, Гарвардський університет, Академія Філліпса і Harvard School of Engineering and Applied Sciencesd
Діяльність архітектор, інженер
Праця в містах Чикаго, Ріверсайд
Найважливіші споруди Ludington Building, First Leiter Building, Home Insurance Building
Наукові праці «Принципи і Практика Архітектури» («The Principles and Practice of Architecture», 1869)
Заклад Університет Мічигану
Нагороди
CMNS: Вільям Ле Барон Дженні у Вікісховищі

Вільям Ле Барон Дженні (англ. William Le Baron Jenney; 25 вересня 1832, Фергевен, Массачусетс — 15 червня 1907, Лос-Анджелес) — американський архітектор та інженер-містобудівник, відомий насамперед як «батько хмарочоса» та творець перших будівель цього типу.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 вересня 1832 року в родині Вільяма Проктора Дженні та Елізи Ле Барон Гіббс. 1846 року почав навчання в Академії Філліпса. 1853 року вступив до Наукової школи Лоренса в Гарварді, яка готувала інженерів, проте згодом покинув цю школу, розчарувавшись у програмі. Поїхав начатися на інженера та архітектора до Парижа, де вступив до Національної вищої школи красних мистецтв. 1856 року блискуче завершив свою освіту й через Мексику повернувся до США.

Під час Громадянської війни Півночі й Півдня працював інженером в Армії США. Пісдя війни займався плануванням парків і бульварів, зокрема у Чикаго. Його проекти були високо оцінені сучасниками і нащадками. Ландшафт, створений Дженні в Ріверсайді, Іллінойс та вигляд міста перебувають сьогодні під охороною як цілісне історичне місце (унікальний випадок для США охорони комплексу, а не окремих пам'яток).

1869 року у співавторстві з Сенфордом Лорінгом видав книгу «Принципи і Практика Архітектури» («The Principles and Practice of Architecture»). Ця праця привернула до архітектора увагу бізнес-спільноти.

До кінця життя Дженні займався висотним будівництвом та пов'язаними з цим архітектурними проблемами, які на момент початку його діяльності здавалися сучасникам абсолютно нерозв'язними. Винятком став лише 1876 рік, протягом якого Дженні перебував у «творчій відпустці» та займався викладанням в Університеті Мічигана. Мав учнів, зокрема в Чикаго. Найвідомішими з них згодом стали архітектори Вільям Голаберд, Мартін Роуч, Деніел Хадсон Бернхем та Луїс Салліван.

Ідея побудови хмарочоса[ред. | ред. код]

Дженні вперше з'єднав воєдино всі чотири обов'язкових елементи сучасного хмарочоса:

  • високу поверховість
  • сталевий «кістяк»
  • матеріали, що перешкоджають поширенню пожеж
  • використання ліфтів замість сходів

Висотні об'єкти[ред. | ред. код]

  • 1869 L.Y. Schermerhorn Residence, 124 Scottswood Road, Ріверсайд
  • 1869 Col James H. Bowen House, Гайд парк, Чикаго
  • 1878—1879 First Leiter Building (простояв 102 роки до 1981 року)
  • 1883 Home Insurance Building (стояв до 1931 року).
  • 1890—1891 Ludington Building. Вперше використана суцільно сталевий каркас (раніше Дженні поєднував сталь та залізо)
  • 1891 Manhattan Building, Чикаго
  • 1893 19 South LaSalle Street, даунтаун, Чикаго
  • 1893 Horticultural Building, Чикаго (споруджено до Всесвітньої виставки (1893))
  • 1894 New York Life Insurance Building, Чикаго
  • Частина Вест парку Чиказької бульварної системи.

Посилання[ред. | ред. код]