Гамма-мотонейрони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:01, 5 червня 2018, створена Uawikibot1 (обговорення | внесок) (вікіфікація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гамма-(γ)-мотонейро́ни — тип мотонейронів, розсіяні серед α-мотонейронів, значно менші за розмірами (не більше 30—40 мкм), безпосередньо не контактують із первинними аферентними волокнами, але моносинаптично активуються волокна низхідних трактів. Вони становлять 30% від загальної кількості мотонейронів. Аксони у-мотонейронів мають невеликий діаметр, що й обумовлює їхню досить малу швидкість проведення збудження (10—40 м/с). Крім того, для них властива незначна слідова гіперполяризація, що дозволяє розряджатися з частотою 300-500 імп/с. Ці мотонейрони іннервують інтрафузальні м’язові волокна, що містяться в середині м’язових рецепторів - веретен.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Нормальна фізіологія / Кол. авторів; За ред. В.І. Філімонова. - К. : Здоров’я, 1994. - 608 с., іл.: 3,71 арк. іл. ISBN 5-311-00736-2

Див. також[ред. | ред. код]