Шахти Лисичанська: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: Шахти Лисичанська Шахта ОГПУ (Євгенієвська) Шахта Титова ( Ванда) Шахта Оріон Шахта Круп...)
 
м (→‎Артема: зовнішні посилання)
(Не показані 127 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
''' Шахти [[Лисичанськ]]а, що працюють станом на 01.01.2020''' [[Лисичанськвугілля| ПАТ Лисичанськвугілля]]
Шахти Лисичанська
[[File:Вугілля.jpg|thumb|праворуч|190px|вугілля]]
Шахта ОГПУ (Євгенієвська)
Шахта Титова ( Ванда)
* [[Шахта імені Д. Ф. Мельникова]]
Шахта Оріон
* [[Шахта імені Г. Г. Капустіна]]
Шахта Крупської
* [[Шахта «Новодружеська»]]
* [[Шахта «Привільнянська»]]
Шахта Мельникова N1-2
*
Шахта Мельникова
Шахта Чорноморка
Шахта Войкова
Шахта Матроська
Шахта Дагмара
Шахта Скальковскій


[[Шахта|Шахти]], що вже не працюють
== Джерела ==
* [[Шахта «Чорноморка»]] 1926-


==Перша шахта Донбаса (1795)==
[[File:Памятник першій шахті Донбаса.jpg|thumb|праворуч| велосипедисти біля памятника]]
Оголеність кам'яновугільних порід і велика кількість виходів вугільних пластів на поверхню зробили відомими Лисичанські родовища досить давно, і щодо виникнення гірського промислу, Лисичанськ є колискою Донецької кам'яновугільної промисловості. <ref>Шахти та рудники Донбасу|https://www.donmining.info/2017/05/lisya-balka-pamyatnik-pervoy-shahte-donbassa.html</ref>


Лисича балка, що розкриває всю серію вугільних пластів головної Лисичанської свити, вперше піддалася дослідженню в [[1791]] році розвідувальною експедицією військово-морського відомства Російської імперії, під керівництвом інженер-капітана Чорноморського флоту Н.Ф. Аврамова, який організував тут і першу розробку кам'яного вугілля для потреб Чорноморського флоту. Первісна поверхнева розробка вугілля проводилася на виходах вугільних пластів в відслоненнях по схилах балки і складалася з неглибоких вугільних ям і похилих штолень.Розробки кам'яного вугілля Аврамовим тривали аж до [[1795]] року, до включення родовища в Гірське відомство. У 1795 році, з побудууванням першого на півдні Росії Луганського ливарного заводу, в Лисиче балці закладається кам'яновугільний рудник, для постачання заводу кам'яним вугіллям. У квітні [[1796]] року Лисичанський казенний рудник видав перший вугілля.
== Світлини ==
З надходженням Лисичанського родовища в Гірське відомство, розробка вугільних пластів стала проводитися за допомогою [[шахта|шахт]] (вертикальних колодязів). Ось як в [[1829]] р їх описав гірський інженер Євграф Петрович Ковалевський, який почав свою діяльність на Луганському ливарному заводі,
- «З поверхні опускається до пласта шахта, що закладається завжди в хрест падіння оного; від неї в обидві сторони проводиться по простяганню пласта горизонтальний хід, від якого на кожних трьох сажнів засікаються, по повстанню і падінню пласта, поперечні орт, що з'єднуються в свою чергу поздовжнім штреком. Таким чином продовжується вироблення за допомогою горизонтальних ходів до тих пір, поки не зустрінеться перешкода від рудникового повітря. В цьому випадку, опускається нова шахта або люфтлох і роботи приймають колишній вигляд. Вугілля виймається не начисто, але значна частина оного залишається між копальневими ходами в стовпах, складових таким чином природну кріплення. Штучним чином зміцнюються одні тільки шахти; для чого вживається здебільшого дубовий ліс, дуже цінний в тутешніх місцях. Глибина шахт, згідно падіння і перегинами пластів, буває від 17-ти до 35-ти сажнів. Вони служать для підйому вугілля, відливу води, входу і виходу робітників. Все це проводиться в ящиках і цебрах, що приводяться в дію ручними і кінними воротами, у міру глибини шахт. »

У 1950-х роках, на місці першої шахти рудника, на південному схилі балки,
"Першій шахті Донбасу"(«В этом овраге в 1795 г. был заложен первый рудник, положивший начало каменноугольной промышленности в Донбассе»).

За минулі роки пам'ятник кілька разів міняв свій зовнішній вигляд та місце розташування.

* {{cite web |publisher=https://www.donmining.info
|url=https://www.donmining.info/2017/08/pamyatnyiy-znak-pervoy-shahte-v-donbasse-konkursnyie-proektyi-1989.html
|title=Пам'ятний знак першій шахті в Донбасі (Конкурсні проекти 1989 р.)|work=Шахты и рудники Донбасса|author=М.Кулишов}}{{ref-ru}}
* {{cite web
|title= Лисья балка. Памятник первой шахте Донбасса|url=https://www.donmining.info/2017/05/lisya-balka-pamyatnik-pervoy-shahte-donbassa.html
|author=М.Кулишов|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

==Шахта 1 травня==

Роки існування: 1931-1941

Нахилені стовбури під кутом 40°, довжиною 260м. Максимальна глибина 200м.

Пласт: і3.

''Згадки у ЗМІ ''
*{{cite web |title=Музей под открытым небом «И памятьожила...»(Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=Гудковский Е.П.
|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

*{{cite web|url=http://ukrssr.com/lugan/lisichanskiy/privole-lisichanskiy-rayon-voroshilovgradskaya-luganskaya-oblast
|title=ПРИВОЛЬЕ, ЛИСИЧАНСКИЙ РАЙОН, ВОРОШИЛОВГРАДСКАЯ (ЛУГАНСКАЯ) ОБЛАСТЬ|publisher=Історія міст УРСР|date=12.07.2018}}{{ref-ru}}

'' Посилання ''

* https://goo.gl/maps/XJSwPXh6713Q8x4y8 на мапі Google Maps]

==Шахта Аптекмана==
АПТЕКМАН Абрам Гершкович

У 1901-1904 рр. арендував у "Об-ва Южно-Русской каменноуг. промышленности" Рубежанско-Донецку копь у ст. Лисичанськ Бахмутського уезда Єкатеринослав. губ.

''Згадки у ЗМІ ''

*{{cite web|author=А.Грибанов|url=http://www.mininghist.ru/Who/W-A3.htm|title=История горного дела|publisher=www.mininghist.ru}}{{ref-ru}}

==Артема==
[[File:2011-07-10 в Белогоровку 009.jpg|thumb|праворуч|250px|Терикон шахти ім.Артема 1926-1941]]
Роки існування: 1926-1941

Глибина основного стовбура 150м. Максимальна глибина 250м. Пласт: і3

У 30-і роки, під час кампанії по виявленню конрреволюційних організацій, ОГПУ не оминуло і шахту Артема.
Про це свідчить "Доповідна записка ОГПУ про становище в кам'яновугільної промисловості від 1 липня 1933 р." І.Сталіну.
Так, у грудні 1934 були заарештовані за підривну роботу 29 осіб з білогвардійського елемента, в т.ч. 7 інженерів.<ref>[http://istmat.info/node/62346 Справка ОГПУ о к.-р. и подрывной деятельности а/с элементов города и деревни. 15 января 1934 г.]</ref>{{lang-ru|}}
За приписки був притягнутий до відповідальності зав. ділянкою Обрезанов.<ref>[http://istmat.info/node/62057 Докладная записка ОГПУ о фактах приписок на предприятиях каменноугольных бассейнов Союза. 26 июня 1934 г.]</ref>{{lang-ru|}}

Добуте [[Вугілля]] [[Канатна дорога|канатною дорогою]] доставлялось на залізничну станцію Володино, що поблизу [[Стара Краснянка|с.Стара Краснянка]].

*{{cite web |title=Музей под открытым небом «И памятьожила...»(Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=Гудковский Е.П.
|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}
'' Посилання ''

*[https://https://goo.gl/maps/5S8YTTNxN1KJVMPh9 Терикон на мапі Google Maps]
*[http://wikimapia.org на мапі Wikimapia]

==Братський рудник ==
Вера==
Одна з трьох шахт Олександро-Дмитровського рудника

[https://goo.gl/maps/xKKHo3qp1U5puZHK8]

==Шахта Войкова (Осьмушина)==
Роки існування: 1928-1975

Глибина основного стовбура 100м. Максимальна глибина 420м.
Пласти: K8,K7, L2,L4,L5,L6

У 1924 р. перейменована на честь радянського полiтичнго дiяча [[Войков Петро Лазарович|П.Л.Войкова]].
Шахта пущена в експлуатацію в [[1928]] році як шахта Нова ("Осьмушенная", від назви яру, що поруч). Під час війни зруйнована, відновлена в [[1948]].
Відпрацьовувала пласти k8, k7, l2, l4, l5, l6. Шахтне поле розкрите вертикальними стволами, глибина головного стовбура 100 м.
Максимальна глибина розробки 420 м.

Закрита в [[1976]] році. В даний час на місці шахти знаходиться автобаза «[[Лисичанськвугілля]]».
Розповідають, що найперший свол знаходився значно західніше.

* {{cite web |title=Музей под открытым небом «И память ожила...»(Фотоальбом)|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=Гудковский Е.П.|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}
'' Посилання ''
* [https://goo.gl/maps/nPtScJhbET88cv5E8 Терикон на мапі Google Maps]
* [http://wikimapia.org на мапі Wikimapia]
<gallery>
<gallery>
Шахта ім. Войкова Лисичанськ.jpg|шахта
ШахтаТитова(Ванда)-1.jpg|Шахта ім.Титова ( колишня Ванда)
ТериконВойкова-01.jpg|Терикон
ChernomorkaMine1.jpg|Меморіальна стела ш. Чорноморка
ТериконВойкова-02.jpg|На териконі
ШахтаВойкова.jpg|Терикон
ШахтаВойковаТ.jpg|На териконі
ШахтаВойковаТрк.jpg|На териконі
</gallery>
</gallery>

==Шахта Ворошилова==
Роки існування: 1936 1962
Глибина основного ствола 60м. Максимальна глибина 120м.

Пласти K8, L1

* {{cite web
|title=Музей под открытым небом «И память ожила...» (Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html
|author=Гудковский Е.П. |date=1993
|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}


==Георгиєвська==
Горлецького==

==Шахта Дагмара==
[[File:ШахтаДагмара Иваницкаго.jpg|thumb|праворуч|300px|Фото Иваницкаго]]
У 1866 році вперше новозбудованій шахті дали жіноче ім'я «Дагмара», хоча до цього часу вони носили порядкові числа або імена святих. Дагмар - вона ж Марія Федорівна Романова, уроджена Принцеса Луїза-Софія-Дагмар-Датська, мати імператора Миколи II Олександровича. "1846-1928).
Директор Гірського Департаменту Росії Володимир Карлович Рашет і Илиодор Федорович Фелькнер - начальник Луганського гірничого округу, оснащують шахту найсучаснійшим обладнанням в Росії. Для «Дагмари» виготовляють парову, що подає повітря, водовідливну і углепод'емную машини. Для подачі води будують водопровід, що подає воду з Дінця на висоту 85 метрів, встановлюють в насосних станціях три 12-сільних парових насоса, тут впроваджували багато передового в прогресивного.
У 1870 на глибині 55 сажнів шахту затоплює і довгих два роки доводиться відкачувати воду, тільки в 1873 шахта запрацювала на повну силу.

Кращі інженери Луганського гірничого округу будували шахту, механік Іван Тіма створив підйомну машину. Архітектура надшахтних споруд вийшла такою вдалою, що цим скористалися поштові відомства - листівка з видом шахти «Дагмара» розійшлася тисячами по всій Російській імперії.
Після закриття Лисичанського чугуноплавильного заводу в [[1880]], скарбниця здала шахту в оренду. У [[1890]] році була знову затоплена, і в зв'язку з несплатою Івановим в термін оренди, була забрана в казну. І тільки після того, як в [[1892]] році акціонерне товариство «Любимов, Сольве і Ко» взяло в оренду шахту на 30 років, шахта справно працювала. Вугілля на содовий завод транспортувалось катантою дорогою, на відстань 4 версти.
У [[1924]] р. перейменована на честь [[Клара Цеткін|Клари Цеткін]], у [[1929]] закрита.

*{{cite web |title=Заметка об устройстве рудника для практических занятий учеников Лисичанской штейгерской школы. Горн. Инж. Д. Данчича (Горный журнал 1882 № 02 Февраль)
|url=https://www.donmining.info/2017/01/uchenicheskaya-shtolnya-lisichansk.html|author=Дмитро Васильович Данчич|date=1882|publisher=Tw1nPeaks}}{{ref-ru}}
*{{cite web |title=Лисичанськ 100 років тому|publisher=Gazeta.ua|url=https://gazeta.ua/ru/articles/history/_kakim-byl-lisichansk-i-ego-zhiteli-100-let-nazad/924674
|date=30.08.2019}}{{ref-ru}}

*{{cite web
|title=История Лисичанска - ПЕРВЫЙ ШАХТЕРСКИЙ ПОСЕЛОК ДОНБАССА
|publisher=lisichansk.info|url=https://lisichansk.info/viewpage.php?page_id=73}}{{ref-ru}}
* {{cite web |title=Музей под открытым небом «И память ожила...» (Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html |author=Гудковский Е.П. |date=1993
|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

==Донецька==

Дружеський рудник==

Шахта Дуліна==
ШахтаЄкатеринінська==
Шахта Західна==
Працювала з [[1930]] р. по [[1944]] р.


Капітальна==
Коппа Іл'їнський==

==Шахти Кремінної==
У 1893–95 у [[Кремінна|Кременній]] зведено першу велику шахту, яка належала [[Алчевський Олексій Кирилович|О.Алчевському]] (у [[1899]] увійшла до складу Алексєєвського гірничо-промислового товариства).<ref>[http://esu.com.ua/search_articles.php?id=2003 Кремінна,Енциклопедія Сучасної України]</ref>{{lang-ru|}}

* '''Шахта Кремінна Східна'''
Роки існування: 1932-1968
Глибина основного стовбура 50м. Максимальна глибина 400м.
Пласт: K8

У [[1930]] році на східній околиці Кремінній, в 2-х кілометрах від залізничної станції було закладено, а в [[1932]] році відкрита шахта «Кремінна-Східна».
«Кремінна-Східна» відпрацьовувала пласт k8 потужністю 1,4-1,6 метра, а також пласти l1 і mз. Було пройдено два ствола, закріплених дерев'яним кріпленням. Основний стовбур служив для видачі вугілля і породи в вагонетках, допоміжний - для спуску людей і подачі матеріалів в шахту. Свіже повітря подавалася по головному стовбуру, а виходило по допоміжномую У [[1938]] році шахта освоїла проектну потужність 800 тонн вугілля на добу. За освоєння проектної потужності, досягнення високих показників у праці, за високі показники циклічності шахта «Кремінна-Східна», одна з небагатьох в галузі, була нагороджена орденом [[Орден Трудового Червоного Прапора|Трудового Червоного Прапора]].
Шахта відрізнялася складними гірничо-геологічними умовами: небезпечна за [[метан|метаном]] та вугільним пилом, вугілля схильні до самозаймання. Саме тому неодноразово виникали пожежі. Складним був і внутрішньошахтний транспорт.
Нескінченна відкочування вагонів з похилів ускладнювала роботу шахти, виникало багато аварій з важкими наслідками для життя людей.
«Кремінна-Східна» як самостійна одиниця працювала до [[1961]] року. Після чого увійшла до складу шахти «Кремінна № 1». В Наприкінці [[1962]] року шахта «Кремінна-Східна» була закрита. Основна частина робітників і ІТП була переведена на шахту «Кремінна № 1», багато хто перейшов працювати на шахту «Привольнянська-Північна», частина гірників була переведена на шахту «Кремінна-Західна».

''Згадки у ЗМІ ''
*{{cite web|title=Музей под открытым небом «И память ожила...»(Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=Гудковский Е.П.
|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}
'' Посилання ''
*[https://goo.gl/maps/qjyaSgLBn2ZtEtD66 на мапі Google Maps]



* '''Щахта Кремінна Західна '''
Роки існування:
Довжина нахиленого 35° основного стовбура 900м. Максимальна глибина 720м.
Пласти: K8, L1

Шахта «Кремінна-Західна» введена в експлуатацію в 1939 році. Затоплена під час Великої Вітчизняної війни, знову вступила в дію в [[1944]] році.
Видобуток [[вугілля]] в усіх очисних вибоях велася комбайнами «Донбас-11», на пологому падінні доставка вугілля здійснювалася конвеєрами, а в лавах похилого падіння - по глухих риштаках. Кріпленням лав служили гідравлічні і дерев'яні стійки. У [[1967]] році лави була обладнані узкозахватним комбайном 2К-52, конвеєром СП-бЗ, для кріплення астосовувалися гидростойки.
До об'єднання «Кремінна № 1» шахтою керував Пантелей Степанович Полторацький, досвідчений вимогливий директор. Начальником дільниці № 1 був Володимир Дмитрович Шматовскій. Комплексну бригаду ГРОЗ очолював Олександр Михайлович Тихомиров, дільниця № 2 - Віктор Степанович Копилець, бригаду ГРОЗ - Петро Опанасович Бугай. Дільницю № 3 очолював Микола Леонтійович Чайка, а бригадиром ГРОЗ був Микола Іванович Балабанов. Підготовчі роботи велися чотирма прохідницькими бригадами. Ними керували Іван Іванович Лукаш, Олександр Іванович Нікулін, Іван Єфремович Загоруйко та Микола Андрійович Кочетов. Проходка велася буропідривних способом, погрузка гірської маси - машиною УППМ-5 або 2ПБ-2. У [[1969]] р. увійшла до складу шахти «Кремінна № 1»
''Згадки у ЗМІ ''
*{{cite web|title=Музей под открытым небом «И память ожила...»(Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=Гудковский Е.П.
|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}
'' Посилання ''
*[https://goo.gl/maps/bW5gVKj8tRaiNi2NA на мапі Google Maps]
<gallery>
KreminnaTerycon1.jpg| Терикон
KreminnaTerycon2.jpg| Терикон
KreminnaTerycon3.jpg| Терикон
KreminnaTerycon4.jpg| Терикон
</gallery>
.



* '''Шахта Кремінна №1'''
У грудні [[1948]] року була закладена, а 31 грудня [[1954]] року увійшла до ладу шахта «Кремінна» № 1 тресту «Лисичанськвугілля» з проектною потужністю 1 тис. Тонн вугілля на добу. У 1958 році вона досягла проектної потужності.
У [[1969]] році «Кремінна-Західна» і «Кремінна № 1» були об'єднані в одну шахту - «Кремінна». На шахті «Кремінна» в роботі було задіяно 6 лав: 2 лави по пласту k8 і 4 - по пласту l1. Добовий план з видобутку вугілля було встановлено в обсязі 2500 тонн.

Шахта закрита.
* {{cite web|author=Павло ВОРОНЦОВ.|url=http://www.golos.com.ua/article/281590|title=Терикон, тільки з іншим іміджем|publisher=ГОЛОС УКРАЇНИ|date=24 грудня 2016}}
* {{cite web|author=Суспільне Донбас|url=https://youtu.be/mN5E5A--f9Q|title=Шахта в Кременной|publisher=Youtube|date=10 вер. 2015 р.}}
'' Посилання ''
*[https://goo.gl/maps/GMHiht2XcGNeFwYb9 на мапі Google Maps]


''' Місто Кремінна'''
У центрі міста Кремінна є пам'ятник загиблим гірникам у вигляді фігура шахтаря із написом «Погибшим в шахтах от живущих, 1995».<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/27677746.html Кремінна, що на Луганщині. Легені Донбасу]</ref>{{lang-ru|}}

Металивий знак на краю міста, що колись вказував на північний кордон вугільного Донбасу, вже не існує.<ref>[|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html Гудковский Е.П. Музей под открытым небом «И память ожила...» (Фотоальбом,1993 )]</ref>{{lang-ru|}}
На этом месте прохотит северная граница Донбасса. Добыча угля начата в 1795 г. в г Лисичанске.
* {{cite web
|title=Музей под открытым небом «И память ожила...» (Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html
|author=Гудковский Е.П. |date=1993
|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

Після закриття шахт існує проблема підтоплення території шахтними водами. <ref>[https://www.ostro.org/lugansk/society/news/530135/ Вода в стволе шахты "Кременная"]</ref>{{lang-ru|}}

==Шахта Крупської Н.К.==
[[Файл:ШахтаКрупської.jpg|thumb|праворуч|180px|терикон шахти Крупської (Аненська)]]

Роки існування: [[1912]]-[[1960]]

Глибина основного стовбура 90м. Максимальна глибина 300 м. Пласти: K8,L1,L3,L4,L5,L6

До [[1924]] - '''рудник "Анненський"'''.
У [[1940]] працював [[Капуста, Филипп Сидорович|Капуста, Филипп Сидорович]] помічником завідуючого шахтою, а з 1942 завідуючим шахтою, згодом директор шахти [[Шахта «Новодружеська»]], [[Герой Соціалістичної Праці]].


'' Посилання ''
*[https://goo.gl/maps/tgiiJ84KhxB9ne918 Терикон на мапі Google Maps]

''Згадки у ЗМІ ''
*[https://https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BF%D1%83%D1%81%D1%82%D0%B0,_%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B8%D0%BF%D0%BF_%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Капуста Ф.С.]{{lang-ru|}}

* {{cite web |title=Музей под открытым небом «И память ожила...» (Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=Гудковский Е.П.
|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

*{{cite web|author=Александр Мазан
|url=http://www.lisichansk.org.ua/%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F-%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B0-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0-%D1%87%D0%B0%D1%81%D1%82%D1%8C-66/
|title=«ИСТОРИЯ ГОРОДА ЛИСИЧАНСКА» (часть 66)|publisher=Свой взгляд. Новости Лисичанск|date=05.03.2018}}{{ref-ru}}


==Левитана==
Левитіна==
Лисичанська==

Логунова==

Матроська==

Медведева==

==Шахта Мельникова № 1-2==
Роки існування: 1908 - 1969
Глибина основного стовбура 200м. Максимальна глибина 700м.
Пласти: K8, L1-L8.

Шахта братів Шмаєвих у [[1926]] перейменована на шахту ім. [[Мельников Дмитро Федорович|Д.Ф.Мельникова]] № 1-2 на честь українського [[геолог]]а. 1 та 2 - це номари стволів.
Шахта була здана в експлуатацію в [[1908]] році. У [[1940]] році середньодобовий видобуток вугілля становила 802 тонни.
Після війни почалися роботи по відновленню шахти з використання праці війсковополонених (Лисичанський табір №125, 1944-1949 р.р. ).
<ref>[https://www.litres.ru/e-m-moiseevna/lagerya-dlya-voennoplennyh-nkvd-mvd-sssr-1939-1956-51564475/ Лагеря для военнопленных НКВД-МВД СССР (1939-1956)]</ref>{{lang-ru|}}
У [[1969]] році шахта № 1-2 ім. Мельникова" була закрита, а її працівники увійшли до складу шахти Мельникова № 7, яка стала сучасною шахтою [[Шахта імені Д. Ф. Мельникова|ім. Мельникова]]. Входить до ВАТ «[[Лисичанськвугілля]]».

''Згадки у ЗМІ ''
*{{cite web
|title=Из истории Лисичанского каменноугольного бассейна. «Его имя носит наша шахта – Дм. Мельников»
|url=http://www.lisichansk.org.ua/%D0%B8%D0%B7-%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE-%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB-14/
|publisher=Свой взгляд. Новости Лисичанск|date=07.09.2016|author=Александр Мазан}}{{ref-ru}}

*{{cite web |title=Музей под открытым небом «И памятьожила...»(Фотоальбом)|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html
|author=Гудковский Е.П.|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}
* {{cite web |url=https://books.google.com.ua/books?id=3EnYDwAAQBAJ&lpg=PA147&ots=fhiz_C7yKx&dq=%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B3%D0%BF%D1%83%20%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%8C%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA&hl=uk&pg=PA423#v=onepage&q=%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B3%D0%BF%D1%83%20%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%8C%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA&f=false
|author=М. М. Загорулько, Е. М. Цунаева, С. Г. Сидоров|title=Лагеря для военнопленных НКВД-МВД СССР (1939-1956)|publisher=ГБУК "Издатель"|date=2013}}{{ref-ru}}

'' Посилання ''

*[https://goo.gl/maps/yioD2CoQKkNVTzhR6 на мапі Google Maps]
*[http://wikimapia.org на мапі Wikimapia]
<gallery>
ТМельникова№1-2.jpg|thumb|на териконі
Мельникова№1-2руіни.jpg|залишки шахти
Мельникова№1-2.jpg|залишки шахти
</gallery>

==Мельникова N3-6==
Мещерякова==
Неймана==
Нешеля==

==Шахта ОГПУ (Євгенівка)==
Шахта «Євгенівська» (Євгенівка) була закладена в [[1914]] році, в [[1916]] році введена в експлуатацію. Після революції перейменована в шахту імені ОГПУ.
У роки війни була зруйнована, в [[1943]] році почалися роботи по відновленню шахти з використання праці війсковополонених (Лисичанський табір №125, 1944-1949 р.р.).
<ref>[https://www.litres.ru/e-m-moiseevna/lagerya-dlya-voennoplennyh-nkvd-mvd-sssr-1939-1956-51564475/ Лагеря для военнопленных НКВД-МВД СССР (1939-1956)]</ref>{{lang-ru|}}
Стала до ладу в [[1947]] році. Входила в трест «[[Лисичанськвугілля]]».
В її відновленні брав участь потомствений шахтар Євген Аврамович Кір'яков. Він пройшов на цій шахті трудовий шлях від простого гірника до директора шахти. Коли був начальником дільниці, то його підрозділ видавало добовий видобуток 700 тонн вугілля на добу. У [[1977]] році він помер на своєму робочому місці - в кабінеті директора.

У [[1939]] р. за видатні успіхи в справі підйому вугільної промисловості було нагороджено медалями: "ЗА ТРУДОВУЮ ДОБЛЕСТЬ" Гаркушу Івана Івановича - десятника шахти,
"ЗА ТРУДОВОЕ ОТЛИЧИЕ" Руминську Василису Аксент'євну - стволову шахти <ref>[http://www.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc&base=ESU&n=38500#011213457367012047 УКАЗ ПРЕЗИДИУМ ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР от 17.02.1939 О НАГРАЖДЕНИИ РАБОТНИКОВ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ]</ref>{{lang-ru|}}.

Пізніше шахта входила до складу шахти ім. Войкова. Закрита в [[1982]] році.

Глибина основного ствола 60м. Максимальна глибина 120м.
Пласти K8, L1

* {{cite web |author=М. М. Загорулько, Е. М. Цунаева, С. Г. Сидоров
|url=https://books.google.com.ua/books?id=3EnYDwAAQBAJ&lpg=PA147&ots=fhiz_C7yKx&dq=%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B3%D0%BF%D1%83%20%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%8C%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA&hl=uk&pg=PA423#v=onepage&q=%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0%20%D0%BE%D0%B3%D0%BF%D1%83%20%D0%BB%D0%B0%D0%B3%D0%B5%D1%80%D1%8C%20%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA&f=false
|title=Лагеря для военнопленных НКВД-МВД СССР (1939-1956) |publisher=ГБУК "Издатель"|date=2013 }}{{ref-ru}}

<gallery>
OGPU-Mine-memorial.jpg|Дошка
ОГПУшахта01.jpg|Терикон
ОГПУшахта02.jpg|на териконі
ОГПУшахта03.jpg|на териконі
LisMinestones1.jpg|мушлі
LisMinestones3.jpg|мушлі
LisMinestones6.jpg|відбитки
</gallery>

Посилання ==
* {{cite web
|author=Александр Мазан
|url=http://www.lisichansk.org.ua/100-%D0%BB%D0%B5%D1%82-%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D0%B4-%D1%81%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%B2-%D1%8D%D0%BA%D1%81%D0%BB%D1%83%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8E-%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82/
|title=100 ЛЕТ НАЗАД СДАНА В ЭКСЛУАТАЦИЮ «ШАХТА ИМ. ОГПУ»
|publisher=Свой взгляд. Новости Лисичанск
|work=прес-служба ПАО «Лисичансвугілля»
|date=02.11.2016 }}{{ref-ru}}

* [http://https://wikimapia.org/15282969/ru/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BD-%D0%B7%D0%B0%D0%BA%D1%80%D1%8B%D1%82%D0%BE%D0%B9-%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D1%8B-%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8-%D0%9E%D0%93%D0%9F%D0%A3-%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%BA%D0%B0 терикон на мапі Wikimapia]
* [https://goo.gl/maps/7TJmxjz3rESKxJhM6 на мапі Google Maps]

<gallery>
OGPU-Mine-memorial.jpg|Меморіал
ОГПУшахта01.jpg|Терикон
ОГПУшахта02.jpg|Терикон
ОГПУшахта03.jpg|Терикон
ОГПУшахта04.jpg|Терикон
</gallery>

==Шахта Оріон==
[[Файл:OrionMineCone.jpg|thumb|праворуч|190px|---]]
==Шахта Письменного==
==Шахта Подземгаз==
Роки існування: 1932-1968

Максимальна глибина 300м. Газифікувались пласти: L3, L5.

«Подземгаз» - одно з перших дослідно-промислових підприємств [[Газифікація вугілля|підземної газифікації кам'яного вугілля]]. Створено на базі рудника "Катеринінський".
Шахта складалась із сітки скважин на відстані 25 м.
По вертикальній скважині закачавалася суміш кисню та пару, по нахилений скважині відсасувався газ. Газ використовувався для потреб Лисичанської ТЕЦ.

Думку, щодо підземної газифікації вугілля висловлював ще у [[1888]] р. [[Менделєєв Дмитро Іванович|Дм.Менделєєв]]. Першу схему газифікації у 1021 р. зробив професор Б.І.Бокій. У [[1028]] почалися роботи над проектом дослідної станції у [[Лисичанськ]]у.


''Згадки ''
* {{cite web |title=Музей под открытым небом «И память ожила...»(Фотоальбом)|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=ГудковскийЕ.П.|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

*{{cite web|url=http://www.citynews.net.ua/lisichansk.html|title= Лисичанск: история и развитие|publisher=Citynews.net.ua|work=Новости Луганска}}{{ref-ru}}

*{{cite web
|url=https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D1%8F_%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D1%84%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D1%8F_%D1%83%D0%B3%D0%BB%D1%8F|title=Подземная газификация угля|publisher=Wikipedia®}}{{ref-ru}}
*{{cite web|author=Ангрен|url=https://pgu14.jimdofree.com/%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA/
|title=Лисичанская станция «Подземгаз»|publisher=https://pgu14.jimdofree.com}}{{ref-ru}}

*{{cite web|author=Ангрен|url=https://pgu14.jimdofree.com/%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-4/
|title=ПИОНЕРЫ ПОДЗЕМНОЙ ГАЗИФИКАЦИИ|publisher=https://pgu14.jimdofree.com}}{{ref-ru}}

*{{cite web
|url=https://realgazeta.com.ua/%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%83%D0%B6%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5-%D0%B4%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81%D1%81%D0%B0/
|title=Пробуждение Донбасса|publisher=© РЕАЛЬНАЯ ГАЗЕТА REALGAZETA|date=04.02.2014}}{{ref-ru}}

*{{cite web|author=А.Грибанов|url=http://mininghist.ru/Raznoe/Znaete_Li_Vi_.htm|title=Истрия горного дела|publisher=http://mininghist.ru/}}{{ref-ru}}

*{{cite web|author=Г.И. Гайко, В.В. Заев, П.Н. Шульгин|url=https://sggs-donstu.ucoz.ru/Knigi/Gasification.pdf
|title=УТИЛИЗАЦИЯ ТЕПЛОВОЙ ЭНЕРГИИ ПРИ ПОДЗЕМНОЙ ТЕРМОХИМИЧЕСКОЙ ПЕРЕРАБОТКЕ УГОЛЬНЫХ ПЛАСТОВ|publisher= ДонГТУ|work=Алчевск|date=2012}}{{ref-ru}}

'' Посилання ''

* [https://goo.gl/maps/mDEU63avd13JBvkB8 Терикон на мапі Google Maps]
* [http://wikimapia.org на мапі Wikimapia]

==Шахта РККА==



==Шахта Рухимовича (Костянтин Скальковський)==
[[Шахта]] Костянтин Скальковський була відкрита у [[1897]], а у [[1924]] р. була перейменована на часть радянського партійного та державного діяча [[Рухимович Мойсей Львович|Рухимовича М.Л.]]

В [[1923]] році на базі шахти виникло училище. Ось що про це писала донецька газета «Всеросійська кочегарня» в травні того ж року:
«13 квітня 1923 року молодь Скальковського рудника (колишня назва шахти) святкувала урочисте відкриття своєї довгоочікуваної школи. Зараз в школі навчаються 75 підлітків, які працюють на руднику. В якості викладачів залучені гірські техніки, штейгери і гірські інженери. Теоретичні заняття проходять в приміщенні Лисичанського гірничого технікуму, що знаходиться на відстані півверсти від рудника. <ref>[http://novput.com.ua/2013/05/dve-datyi-iz-zhizni-stareyshego-uchilishha Две даты из жизни старейшего училища]</ref>{{lang-ru|}}
Вугілля транспортувалось катантою дорогою на залізничну станцію Лисичанськ, на відстань 1 версти.

У [[1927]] році шахта увійшла до новоутвореного шахтоуправління: №13 (шахти ім. Рухимович, ім. Войкова, «Євгенівка» і «Чорноморка»).
Незабаром обидва №13 та №14 (ім. Мельникова, ім. Титова, «Корунд») шахтоуправління склали «Лисичанське об'едіненнное рудоуправління».<ref>[http://www.lisichansk.org.ua/%D0%B8%D0%B7-%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B8-%D0%BF%D0%B0%D0%BE-%D0%BB%D0%B8%D1%81%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%83%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8C-%D0%B3%D0%BE%D0%B4-1925/ ИЗ ИСТОРИИ ПАО «ЛИСИЧАНСКУГОЛЬ» Год 1925]</ref>{{lang-ru|}}

У 30-і роки, під час кампанії по виявленню конрреволюційних організацій, ОГПУ не оминуло і шахту Рухимовича.
Про це свідчить "Доповідна записка ОГПУ про становище в кам'яновугільної промисловості від 1 липня 1933 р." І.Сталіну.
*{{cite web|author=Зам. председателя ОГПУ Прокофьев|url=http://istmat.info/node/61934
|title=Докладная записка ОГПУ о положении в каменноугольной промышленности.|publisher=ОГПУ|date=1 июля 1933г}}{{ref-ru}}
"Вполне оформившаяся диверсионная группа вскрыта в Лисичанском рудоуправлении. Членом этой группы механиком шахты им. ОГПУ Неловко (не арестован) произведена авария на электрической подстанции шахты. Монтером по механизации шахты им. Рухимовича, завербованным в эту диверсионную группу, выводились из строя врубовые машины."

Так, у грудні 1934 були заарештовані за підривну роботу 29 осіб з білогвардійського елемента, в т.ч. 7 інженерів.<ref>[http://istmat.info/node/62346 Справка ОГПУ о к.-р. и подрывной деятельности а/с элементов города и деревни. 15 января 1934 г.]</ref>{{lang-ru|}}

За приписки були притягнуті до відповідальності: інженер Поборчій і зав. ділянкою Риндін.<ref>[http://istmat.info/node/62057 Докладная записка ОГПУ о фактах приписок на предприятиях каменноугольных бассейнов Союза. 26 июня 1934 г.]</ref>{{lang-ru|}}


Під час впровадження Стахановського руху двох слюсарів [[шахта|шахти]] було заарештовано у жовтні [[1935]] р.
<ref>[http://infodon.org.ua/stalino/borba-s-vreditelstvom-na-shakhtakh-donbassa-protivodeystvie-stakhanovskomu-dvizheniyu Борьба с вредительством на шахтах Донбасса. Противодействие стахановскому движению]</ref>{{lang-ru|}}
Шахта закрита у 1941 р.

==Шахта Серговська==
==Шахта Сєвєродонецька==
==Шахта Сумського тов-а==

== Шахта Титова==
Шахта імені А. С. Титова (до [[1924]] - "Ванда", одна з трьох шахт Олександро-Дмитровського рудника) працювала з [[1912]] р. Закрита в [[1960]] році.
На межі XIX і XX століть в Лисичанському гірському районі приватні особи і промислові компанії відкривають нові великі шахти. У [[1898]] році дружина генерал-майора Насвітевіча - М. П. Насветевіч надала дворянину Олександру Дмитровичу Іванову виключне право протягом тридцяти років вести розробки кам'яного вугілля на площі 153 десятини в її маєтку біля села РубіжноЇ. О. Д. Іванов створив акціонерне товариство «Александро-Дмитрівській копалень», яке було затверджено 14 листопада 1897 року. Цьому суспільству Іванов передав своє право на розробку кам'яного вугілля на вказаній ділянці. Правління акціонерного товариства знаходилося в місті Ревелі. Головою правління був А. А. Рубен, керуючим рудником - інженер Л. М. Беленко. Рудник відправляв видобуте вугілля через станцію Насвітевич.
Річна виробнича потужність рудника становила 10 млн пудів вугілля. На руднику діяло три углепід'емние машини загальною потужністю 215 кінських сил, шість парових котлів, три відцентрових насоса з електричними приводами і сім - з паровими, вентилятор з електроприводом, механічна сортування, електростанція з двома генераторами трифазного струму напругою 250 вольт, механічна майстерня з п'ятьма різними верстатами.
До шахти і селища з Сіверського Дінця був проведений водопровід, був свій цегляний завод, в [[1912]] році розпочато спорудження брикетної фабрики. Штат службовців рудника становив 10 чоловік, число робочих досягало 350 чоловік. Селище при руднику складалося з 9 будинків на 16 квартир для службовців, 15-ти казарм для робітників на 360 чоловік і 8 сімейних будинків на 42 квартири.
У селищі була своя лікарня, розрахована на одинадцять хворих, лікування яких здійснювали лікар і фельдшер.
Рудник складався з двох шахт, одна з них носила ім'я «Віра», друга - «Ванда». У [[1911]] році закладено третя шахта - «Центральна», розрахована на продуктивність 12 млн пудів на рік.
У цьому районі близько приватних копалень виникло ще кілька шахтарських селищ. Пізніше вони разом з селищем Рубіжне та селищем заводу «Пролетарій» утворили р Пролетарск, який увійшов в середині 60-х до складу [[Лисичанськ|Лисичанська]].
Після революції Олександро-Дмитриєвському руднику присвоєно ім'я більшовика Олександра Семеновича Титова, полеглого в боротьбі з білогвардійцями.
Шахтне поле розкрите вертикальними стволами, глибина головного стовбура - 200 м. Максимальна глибина розробки - 320 м. Відпрацьовують пласти: k7, k8, l1, l4, l5, l6.
входила в трест «[[Лисичанськвугілля]]»

*{{cite web|title= Шахта ім.Титова
|url=http://miningwiki.ru/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%90._%D0%A1._%D0%A2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0
}}{{ref-ru}}
* {{cite web|title=Музей под открытым небом «И память ожила...» (Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html
|author=Гудковский Е.П. |date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}
<gallery>
ШахтаТитова(Ванда)-0.jpg| Терикон
ШахтаТитова(Ванда)-1.jpg|Меморіал
ШахтаТитова(Ванда)-2.jpg|
ШахтаТитова(Ванда)-3.jpg|
ШахтаТитова-Ванда.jpg|На териконі
</gallery>

==Шахта Томашевская-Північна ==
Роки існування:
Глибина основного стовбура м. Максимальна глибина м.
Пласти: K, L


''Згадки у ЗМІ ''
*{{cite web|url=https://lb.ua/economics/2013/08/05/217644_amerikantsi_dobivat_metan.html
|title=Американцы будут добывать метан в украинских шахтах|publisher=LB.ua|date=5.08.2013}}{{ref-ru}}

'' Посилання ''
* [https://goo.gl/maps/oGda6XcRj7fYYKNx5 Терикон на мапі Google Maps]

==Шахта Томашевська==
Роки існування: 1921-1941
Глибина основного стовбура 80м. Максимальна глибина 200м.
Пласт: і3

* {{cite web |title=Музей под открытым небом «И память ожила...»(Фотоальбом)|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=ГудковскийЕ.П.|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

'' Посилання ''
* [https://goo.gl/maps/JzrQGZgpmpLQuqwE9 Терикон на мапі Google Maps]

==Шахта Томашевськая-Південна==
м.[[Новодружеськ]]. Роки існування: 1960-1975

Глибина основного стовбура 300м. Максимальна глибина 400 м.
Пласт: Н8

'' Згадки ''
* {{cite web |title=Музей под открытым небом «И память ожила...»(Фотоальбом)|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=ГудковскийЕ.П.|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

* {{cite web |url=https://lb.ua/economics/2013/08/05/217644_amerikantsi_dobivat_metan.html
|title=Американцы будут добывать метан в украинских шахтах |publisher=LB.ua |date=05.08.2013 }}{{ref-ru}}

'' Посилання ''

* [https://goo.gl/maps/Wn6FR6Ytbbg6iHkN8 Терикон на мапі Google Maps]
* [http://wikimapia.org/19512141/ru/%D0%91%D1%8B%D0%B2%D1%88%D0%B0%D1%8F-%D1%88%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0-%D0%A2%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B5%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F-%D0%AE%D0%B6%D0%BD%D0%B0%D1%8F на мапі Wikimapia]
<gallery>
MineTomash-1.jpg|Шахта
MineTomash-3.jpg|Шахта
MineTomash-2.jpg|Терикон
ТомашевськаПівденна.jpg|Терикон
</gallery>

==Шахта Трахтирева==


==Шахта Червоний Гірник==
(Артель Красный Горняк) Залишилось лише селище Червоний Гірник.
''Так в город Лисичанск включены: село Березово, поселки Зеленая роща, Дибровка, '''Красный горняк''', Тракторовка, Стекольный завод.''

*[https://goo.gl/maps/AKJkq5m2N7di8yTA9 Терикон на мапі Google Maps]

== Учбова штольня==


* {{cite web |work=М.Кулишов|publisher=Шахти та рудники Донбасу
|url=https://www.donmining.info/2019/06/lomako-kulishov-lisichanska-shteygerska-shkola.html
|title=Учбова штольня}}

==Хаустова==

Шахта Центральна==
У 1911 році закладено третя шахта - «Центральна», розрахована на продуктивність 12 млн пудів на рік. («Горно-Заводское дело», № 31, 1911 г., с. 1558)

==Чорноморка (Орловська)==
Шахта «Чорноморка»
Входила в ВАТ «Лисичанськвугілля».
Розробка вугільних родовищ в районі шахти була почала ще в кінці XVIII століття для потреб Чорноморського флоту. Пізніше в цих місцях працювало кілька приватних копалень. Після подій 1917 року вони були націоналізовані. На їх базі в 1926 році пущена в експлуатацію шахта «Чорноморка».
Під час війни «Чорноморка» була зруйнована і відновлена тільки в 1947-му. Найвищого успіху відновлена шахта досягла в 1978 році, коли було піднято на-гора 709 тис. Тонн вугілля. Пізніше була перейменована в шахту ім. Радянської України. Історична назва до неї повернулося вже за часів незалежності України.
Гірничі роботи припинені в 2003 році. 11 листопада 2011 року завершено процедура ліквідації ДВАТ Шахта «Чорноморка».
Виробнича потужність 600 тис. Т. На рік, фактична - 630 т. На добу (1999). У 2003 році видобуто 65 тис. Т.
Шахта надкатегорійні за газом метаном і небезпечна по вибуховості вугільного пилу.
У 2000 році роботи велися на горизонтах 730, 825, 875. Відпрацьовувалися пласти l2, l4 потужністю 1,3-1,35 м, кути падіння 17-18 °. Видобувається вугілля марки Ж, балансові запаси на 2001 рік - 24,9 млн тонн, виробнича потужність (2001) - 500 тонн на рік, чисельність працюючих (1.01.2001) - 895 чол.
<gallery>
ChernomorkaMine3.jpg|Терикон
ChernomorkaMine2.jpg|Терикон
ChernomorkaMine1.jpg|Меморіал
ЧорноморкаМеморі.jpg|Меморіал
ЧороморкаСтіна.jpg|Під тереконом
</gallery>

Яков==

== [[Копанки]] поблизу Желатинового заводу==
[[File:KopankiLisik01.jpg|thumb|праворуч|190px|Копанки]]
- [https://youtu.be/v_H9JMb4AyU Суспільне Донбас: Сюжет від 13 груд. 2017 р.]
- [https://youtu.be/8EICz6K-cxA Суспільне Донбас: Сюжет від 13 груд. 2017 р.]
- [https://youtu.be/MjIL3zvQvfc Суспільне Донбас: Сюжет від 27 черв. 2018 р.]

== Джерела ==
[[File:Мапа-М.Ломако-Шахти-Лисичанська.jpg|thumb|праворуч|190px|мапа М.Ломако]]

*[http://miningwiki.ru/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%85%D1%82%D0%B0_%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%B8_%D0%90._%D0%A1._%D0%A2%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0 Шахти Лисичанська на miningwiki]
*{{cite web |url=http://zaraz.info/u-nas-na-poselke-istoriya-lisichanska |title= История Лисичанска|author=М. Ломако|date=14.06.2017|work=ЗАРАЗ.ІНФО|publisher= |accessdate=
}}{{ref-ru}}
* [https://www.donmining.info/p/karta.html Карта шахт и рудников Донбасса]
*{{cite web
|title=«У КОЛЫБЕЛИ ДОНБАССА»|url=https://www.donmining.info/2017/05/lopatin-u-kolyibeli-donbassa.html
|publisher=https://www.donmining.info|date=1960|author=Лопатин Н.В.}}{{ref-ru}}
*{{cite web |title=Музей под открытым небом «И память ожила...»(Фотоальбом)
|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html|author=Гудковский Е.П.
|date=1993|publisher=https://www.donmining.info|work=Шахты и рудники Донбасса}}{{ref-ru}}

[[Категорія:Шахти Лисичанська]]

Версія за 16:57, 2 квітня 2020

Шахти Лисичанська, що працюють станом на 01.01.2020 ПАТ Лисичанськвугілля

вугілля

Шахти, що вже не працюють

Перша шахта Донбаса (1795)

велосипедисти біля памятника

Оголеність кам'яновугільних порід і велика кількість виходів вугільних пластів на поверхню зробили відомими Лисичанські родовища досить давно, і щодо виникнення гірського промислу, Лисичанськ є колискою Донецької кам'яновугільної промисловості. [1]

Лисича балка, що розкриває всю серію вугільних пластів головної Лисичанської свити, вперше піддалася дослідженню в 1791 році розвідувальною експедицією військово-морського відомства Російської імперії, під керівництвом інженер-капітана Чорноморського флоту Н.Ф. Аврамова, який організував тут і першу розробку кам'яного вугілля для потреб Чорноморського флоту. Первісна поверхнева розробка вугілля проводилася на виходах вугільних пластів в відслоненнях по схилах балки і складалася з неглибоких вугільних ям і похилих штолень.Розробки кам'яного вугілля Аврамовим тривали аж до 1795 року, до включення родовища в Гірське відомство. У 1795 році, з побудууванням першого на півдні Росії Луганського ливарного заводу, в Лисиче балці закладається кам'яновугільний рудник, для постачання заводу кам'яним вугіллям. У квітні 1796 року Лисичанський казенний рудник видав перший вугілля. З надходженням Лисичанського родовища в Гірське відомство, розробка вугільних пластів стала проводитися за допомогою шахт (вертикальних колодязів). Ось як в 1829 р їх описав гірський інженер Євграф Петрович Ковалевський, який почав свою діяльність на Луганському ливарному заводі,

- «З поверхні опускається до пласта шахта, що закладається завжди в хрест падіння оного; від неї в обидві сторони проводиться по простяганню пласта горизонтальний хід, від якого на кожних трьох сажнів засікаються, по повстанню і падінню пласта, поперечні орт, що з'єднуються в свою чергу поздовжнім штреком. Таким чином продовжується вироблення за допомогою горизонтальних ходів до тих пір, поки не зустрінеться перешкода від рудникового повітря. В цьому випадку, опускається нова шахта або люфтлох і роботи приймають колишній вигляд. Вугілля виймається не начисто, але значна частина оного залишається між копальневими ходами в стовпах, складових таким чином природну кріплення. Штучним чином зміцнюються одні тільки шахти; для чого вживається здебільшого дубовий ліс, дуже цінний в тутешніх місцях. Глибина шахт, згідно падіння і перегинами пластів, буває від 17-ти до 35-ти сажнів. Вони служать для підйому вугілля, відливу води, входу і виходу робітників. Все це проводиться в ящиках і цебрах, що приводяться в дію ручними і кінними воротами, у міру глибини шахт. »

У 1950-х роках, на місці першої шахти рудника, на південному схилі балки,

"Першій шахті Донбасу"(«В этом овраге в 1795 г. был заложен первый рудник, положивший начало каменноугольной промышленности в Донбассе»).

За минулі роки пам'ятник кілька разів міняв свій зовнішній вигляд та місце розташування.

Шахта 1 травня

Роки існування: 1931-1941

Нахилені стовбури під кутом 40°, довжиною 260м. Максимальна глибина 200м.

Пласт: і3.

Згадки у ЗМІ

Посилання

Шахта Аптекмана

АПТЕКМАН Абрам Гершкович

У 1901-1904 рр. арендував у "Об-ва Южно-Русской каменноуг. промышленности" Рубежанско-Донецку копь у ст. Лисичанськ Бахмутського уезда Єкатеринослав. губ.

Згадки у ЗМІ

Артема

Терикон шахти ім.Артема 1926-1941

Роки існування: 1926-1941

Глибина основного стовбура 150м. Максимальна глибина 250м. Пласт: і3

У 30-і роки, під час кампанії по виявленню конрреволюційних організацій, ОГПУ не оминуло і шахту Артема. Про це свідчить "Доповідна записка ОГПУ про становище в кам'яновугільної промисловості від 1 липня 1933 р." І.Сталіну. Так, у грудні 1934 були заарештовані за підривну роботу 29 осіб з білогвардійського елемента, в т.ч. 7 інженерів.[2][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) За приписки був притягнутий до відповідальності зав. ділянкою Обрезанов.[3][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

Добуте Вугілля канатною дорогою доставлялось на залізничну станцію Володино, що поблизу с.Стара Краснянка.

Посилання

Братський рудник

Вера== Одна з трьох шахт Олександро-Дмитровського рудника

[1]

Шахта Войкова (Осьмушина)

Роки існування: 1928-1975

Глибина основного стовбура 100м. Максимальна глибина 420м. Пласти: K8,K7, L2,L4,L5,L6

У 1924 р. перейменована на честь радянського полiтичнго дiяча П.Л.Войкова. Шахта пущена в експлуатацію в 1928 році як шахта Нова ("Осьмушенная", від назви яру, що поруч). Під час війни зруйнована, відновлена в 1948. Відпрацьовувала пласти k8, k7, l2, l4, l5, l6. Шахтне поле розкрите вертикальними стволами, глибина головного стовбура 100 м. Максимальна глибина розробки 420 м.

Закрита в 1976 році. В даний час на місці шахти знаходиться автобаза «Лисичанськвугілля». Розповідають, що найперший свол знаходився значно західніше.

Посилання

Шахта Ворошилова

Роки існування: 1936 1962 Глибина основного ствола 60м. Максимальна глибина 120м.

Пласти K8, L1


==Георгиєвська==
  

Горлецького==

Шахта Дагмара

У 1866 році вперше новозбудованій шахті дали жіноче ім'я «Дагмара», хоча до цього часу вони носили порядкові числа або імена святих. Дагмар - вона ж Марія Федорівна Романова, уроджена Принцеса Луїза-Софія-Дагмар-Датська, мати імператора Миколи II Олександровича. "1846-1928). Директор Гірського Департаменту Росії Володимир Карлович Рашет і Илиодор Федорович Фелькнер - начальник Луганського гірничого округу, оснащують шахту найсучаснійшим обладнанням в Росії. Для «Дагмари» виготовляють парову, що подає повітря, водовідливну і углепод'емную машини. Для подачі води будують водопровід, що подає воду з Дінця на висоту 85 метрів, встановлюють в насосних станціях три 12-сільних парових насоса, тут впроваджували багато передового в прогресивного. У 1870 на глибині 55 сажнів шахту затоплює і довгих два роки доводиться відкачувати воду, тільки в 1873 шахта запрацювала на повну силу.

Кращі інженери Луганського гірничого округу будували шахту, механік Іван Тіма створив підйомну машину. Архітектура надшахтних споруд вийшла такою вдалою, що цим скористалися поштові відомства - листівка з видом шахти «Дагмара» розійшлася тисячами по всій Російській імперії. Після закриття Лисичанського чугуноплавильного заводу в 1880, скарбниця здала шахту в оренду. У 1890 році була знову затоплена, і в зв'язку з несплатою Івановим в термін оренди, була забрана в казну. І тільки після того, як в 1892 році акціонерне товариство «Любимов, Сольве і Ко» взяло в оренду шахту на 30 років, шахта справно працювала. Вугілля на содовий завод транспортувалось катантою дорогою, на відстань 4 версти. У 1924 р. перейменована на честь Клари Цеткін, у 1929 закрита.

Донецька

Дружеський рудник==

Шахта Дуліна==

ШахтаЄкатеринінська==

Шахта Західна== Працювала з 1930 р. по 1944 р.


Капітальна==

Коппа Іл'їнський==

Шахти Кремінної

У 1893–95 у Кременній зведено першу велику шахту, яка належала О.Алчевському1899 увійшла до складу Алексєєвського гірничо-промислового товариства).[4][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

  • Шахта Кремінна Східна

Роки існування: 1932-1968 Глибина основного стовбура 50м. Максимальна глибина 400м. Пласт: K8

У 1930 році на східній околиці Кремінній, в 2-х кілометрах від залізничної станції було закладено, а в 1932 році відкрита шахта «Кремінна-Східна». «Кремінна-Східна» відпрацьовувала пласт k8 потужністю 1,4-1,6 метра, а також пласти l1 і mз. Було пройдено два ствола, закріплених дерев'яним кріпленням. Основний стовбур служив для видачі вугілля і породи в вагонетках, допоміжний - для спуску людей і подачі матеріалів в шахту. Свіже повітря подавалася по головному стовбуру, а виходило по допоміжномую У 1938 році шахта освоїла проектну потужність 800 тонн вугілля на добу. За освоєння проектної потужності, досягнення високих показників у праці, за високі показники циклічності шахта «Кремінна-Східна», одна з небагатьох в галузі, була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора. Шахта відрізнялася складними гірничо-геологічними умовами: небезпечна за метаном та вугільним пилом, вугілля схильні до самозаймання. Саме тому неодноразово виникали пожежі. Складним був і внутрішньошахтний транспорт. Нескінченна відкочування вагонів з похилів ускладнювала роботу шахти, виникало багато аварій з важкими наслідками для життя людей. «Кремінна-Східна» як самостійна одиниця працювала до 1961 року. Після чого увійшла до складу шахти «Кремінна № 1». В Наприкінці 1962 року шахта «Кремінна-Східна» була закрита. Основна частина робітників і ІТП була переведена на шахту «Кремінна № 1», багато хто перейшов працювати на шахту «Привольнянська-Північна», частина гірників була переведена на шахту «Кремінна-Західна».

Згадки у ЗМІ

Посилання


  • Щахта Кремінна Західна

Роки існування: Довжина нахиленого 35° основного стовбура 900м. Максимальна глибина 720м. Пласти: K8, L1

Шахта «Кремінна-Західна» введена в експлуатацію в 1939 році. Затоплена під час Великої Вітчизняної війни, знову вступила в дію в 1944 році. Видобуток вугілля в усіх очисних вибоях велася комбайнами «Донбас-11», на пологому падінні доставка вугілля здійснювалася конвеєрами, а в лавах похилого падіння - по глухих риштаках. Кріпленням лав служили гідравлічні і дерев'яні стійки. У 1967 році лави була обладнані узкозахватним комбайном 2К-52, конвеєром СП-бЗ, для кріплення астосовувалися гидростойки. До об'єднання «Кремінна № 1» шахтою керував Пантелей Степанович Полторацький, досвідчений вимогливий директор. Начальником дільниці № 1 був Володимир Дмитрович Шматовскій. Комплексну бригаду ГРОЗ очолював Олександр Михайлович Тихомиров, дільниця № 2 - Віктор Степанович Копилець, бригаду ГРОЗ - Петро Опанасович Бугай. Дільницю № 3 очолював Микола Леонтійович Чайка, а бригадиром ГРОЗ був Микола Іванович Балабанов. Підготовчі роботи велися чотирма прохідницькими бригадами. Ними керували Іван Іванович Лукаш, Олександр Іванович Нікулін, Іван Єфремович Загоруйко та Микола Андрійович Кочетов. Проходка велася буропідривних способом, погрузка гірської маси - машиною УППМ-5 або 2ПБ-2. У 1969 р. увійшла до складу шахти «Кремінна № 1» Згадки у ЗМІ

Посилання

.


  • Шахта Кремінна №1

У грудні 1948 року була закладена, а 31 грудня 1954 року увійшла до ладу шахта «Кремінна» № 1 тресту «Лисичанськвугілля» з проектною потужністю 1 тис. Тонн вугілля на добу. У 1958 році вона досягла проектної потужності. У 1969 році «Кремінна-Західна» і «Кремінна № 1» були об'єднані в одну шахту - «Кремінна». На шахті «Кремінна» в роботі було задіяно 6 лав: 2 лави по пласту k8 і 4 - по пласту l1. Добовий план з видобутку вугілля було встановлено в обсязі 2500 тонн.

Шахта закрита.

Посилання


Місто Кремінна У центрі міста Кремінна є пам'ятник загиблим гірникам у вигляді фігура шахтаря із написом «Погибшим в шахтах от живущих, 1995».[5][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

Металивий знак на краю міста, що колись вказував на північний кордон вугільного Донбасу, вже не існує.[6][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

На этом месте прохотит северная граница Донбасса. Добыча угля начата в 1795 г. в г Лисичанске.

Після закриття шахт існує проблема підтоплення території шахтними водами. [7][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

Шахта Крупської Н.К.

терикон шахти Крупської (Аненська)

Роки існування: 1912-1960

Глибина основного стовбура 90м. Максимальна глибина 300 м. Пласти: K8,L1,L3,L4,L5,L6

До 1924 - рудник "Анненський". У 1940 працював Капуста, Филипп Сидорович помічником завідуючого шахтою, а з 1942 завідуючим шахтою, згодом директор шахти Шахта «Новодружеська», Герой Соціалістичної Праці.


Посилання

Згадки у ЗМІ


Левитана

Левитіна== Лисичанська==

Логунова==

Матроська==

Медведева==

Шахта Мельникова № 1-2

Роки існування: 1908 - 1969 Глибина основного стовбура 200м. Максимальна глибина 700м. Пласти: K8, L1-L8.

Шахта братів Шмаєвих у 1926 перейменована на шахту ім. Д.Ф.Мельникова № 1-2 на честь українського геолога. 1 та 2 - це номари стволів. Шахта була здана в експлуатацію в 1908 році. У 1940 році середньодобовий видобуток вугілля становила 802 тонни. Після війни почалися роботи по відновленню шахти з використання праці війсковополонених (Лисичанський табір №125, 1944-1949 р.р. ). [8][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) У 1969 році шахта № 1-2 ім. Мельникова" була закрита, а її працівники увійшли до складу шахти Мельникова № 7, яка стала сучасною шахтою ім. Мельникова. Входить до ВАТ «Лисичанськвугілля».

Згадки у ЗМІ

Посилання

Мельникова N3-6

Мещерякова==

Неймана==

Нешеля==

Шахта ОГПУ (Євгенівка)

Шахта «Євгенівська» (Євгенівка) була закладена в 1914 році, в 1916 році введена в експлуатацію. Після революції перейменована в шахту імені ОГПУ. У роки війни була зруйнована, в 1943 році почалися роботи по відновленню шахти з використання праці війсковополонених (Лисичанський табір №125, 1944-1949 р.р.). [9][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) Стала до ладу в 1947 році. Входила в трест «Лисичанськвугілля». В її відновленні брав участь потомствений шахтар Євген Аврамович Кір'яков. Він пройшов на цій шахті трудовий шлях від простого гірника до директора шахти. Коли був начальником дільниці, то його підрозділ видавало добовий видобуток 700 тонн вугілля на добу. У 1977 році він помер на своєму робочому місці - в кабінеті директора.

У 1939 р. за видатні успіхи в справі підйому вугільної промисловості було нагороджено медалями: "ЗА ТРУДОВУЮ ДОБЛЕСТЬ" Гаркушу Івана Івановича - десятника шахти, "ЗА ТРУДОВОЕ ОТЛИЧИЕ" Руминську Василису Аксент'євну - стволову шахти [10][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога).

Пізніше шахта входила до складу шахти ім. Войкова. Закрита в 1982 році.

Глибина основного ствола 60м. Максимальна глибина 120м. Пласти K8, L1

Посилання ==

Шахта Оріон

---


==Шахта Письменного==
 

Шахта Подземгаз

Роки існування: 1932-1968

Максимальна глибина 300м. Газифікувались пласти: L3, L5.

«Подземгаз» - одно з перших дослідно-промислових підприємств підземної газифікації кам'яного вугілля. Створено на базі рудника "Катеринінський". Шахта складалась із сітки скважин на відстані 25 м. По вертикальній скважині закачавалася суміш кисню та пару, по нахилений скважині відсасувався газ. Газ використовувався для потреб Лисичанської ТЕЦ.

Думку, щодо підземної газифікації вугілля висловлював ще у 1888 р. Дм.Менделєєв. Першу схему газифікації у 1021 р. зробив професор Б.І.Бокій. У 1028 почалися роботи над проектом дослідної станції у Лисичанську.


Згадки

Посилання

Шахта РККА

Шахта Рухимовича (Костянтин Скальковський)

Шахта Костянтин Скальковський була відкрита у 1897, а у 1924 р. була перейменована на часть радянського партійного та державного діяча Рухимовича М.Л.

В 1923 році на базі шахти виникло училище. Ось що про це писала донецька газета «Всеросійська кочегарня» в травні того ж року: «13 квітня 1923 року молодь Скальковського рудника (колишня назва шахти) святкувала урочисте відкриття своєї довгоочікуваної школи. Зараз в школі навчаються 75 підлітків, які працюють на руднику. В якості викладачів залучені гірські техніки, штейгери і гірські інженери. Теоретичні заняття проходять в приміщенні Лисичанського гірничого технікуму, що знаходиться на відстані півверсти від рудника. [11][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) Вугілля транспортувалось катантою дорогою на залізничну станцію Лисичанськ, на відстань 1 версти.

У 1927 році шахта увійшла до новоутвореного шахтоуправління: №13 (шахти ім. Рухимович, ім. Войкова, «Євгенівка» і «Чорноморка»). Незабаром обидва №13 та №14 (ім. Мельникова, ім. Титова, «Корунд») шахтоуправління склали «Лисичанське об'едіненнное рудоуправління».[12][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

У 30-і роки, під час кампанії по виявленню конрреволюційних організацій, ОГПУ не оминуло і шахту Рухимовича. Про це свідчить "Доповідна записка ОГПУ про становище в кам'яновугільної промисловості від 1 липня 1933 р." І.Сталіну.

 "Вполне оформившаяся диверсионная группа вскрыта в Лисичанском рудоуправлении. Членом этой группы механиком шахты им. ОГПУ Неловко (не арестован) произведена авария на электрической подстанции шахты. Монтером по механизации шахты им. Рухимовича, завербованным в эту диверсионную группу, выводились из строя врубовые машины." 

Так, у грудні 1934 були заарештовані за підривну роботу 29 осіб з білогвардійського елемента, в т.ч. 7 інженерів.[13][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)

За приписки були притягнуті до відповідальності: інженер Поборчій і зав. ділянкою Риндін.[14][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога)


Під час впровадження Стахановського руху двох слюсарів шахти було заарештовано у жовтні 1935 р. [15][] помилка: {{lang-xx}}: немає тексту (допомога) Шахта закрита у 1941 р.

Шахта Серговська

==Шахта Сєвєродонецька==
 
==Шахта Сумського тов-а==

Шахта Титова

Шахта імені А. С. Титова (до 1924 - "Ванда", одна з трьох шахт Олександро-Дмитровського рудника) працювала з 1912 р. Закрита в 1960 році. На межі XIX і XX століть в Лисичанському гірському районі приватні особи і промислові компанії відкривають нові великі шахти. У 1898 році дружина генерал-майора Насвітевіча - М. П. Насветевіч надала дворянину Олександру Дмитровичу Іванову виключне право протягом тридцяти років вести розробки кам'яного вугілля на площі 153 десятини в її маєтку біля села РубіжноЇ. О. Д. Іванов створив акціонерне товариство «Александро-Дмитрівській копалень», яке було затверджено 14 листопада 1897 року. Цьому суспільству Іванов передав своє право на розробку кам'яного вугілля на вказаній ділянці. Правління акціонерного товариства знаходилося в місті Ревелі. Головою правління був А. А. Рубен, керуючим рудником - інженер Л. М. Беленко. Рудник відправляв видобуте вугілля через станцію Насвітевич. Річна виробнича потужність рудника становила 10 млн пудів вугілля. На руднику діяло три углепід'емние машини загальною потужністю 215 кінських сил, шість парових котлів, три відцентрових насоса з електричними приводами і сім - з паровими, вентилятор з електроприводом, механічна сортування, електростанція з двома генераторами трифазного струму напругою 250 вольт, механічна майстерня з п'ятьма різними верстатами. До шахти і селища з Сіверського Дінця був проведений водопровід, був свій цегляний завод, в 1912 році розпочато спорудження брикетної фабрики. Штат службовців рудника становив 10 чоловік, число робочих досягало 350 чоловік. Селище при руднику складалося з 9 будинків на 16 квартир для службовців, 15-ти казарм для робітників на 360 чоловік і 8 сімейних будинків на 42 квартири. У селищі була своя лікарня, розрахована на одинадцять хворих, лікування яких здійснювали лікар і фельдшер. Рудник складався з двох шахт, одна з них носила ім'я «Віра», друга - «Ванда». У 1911 році закладено третя шахта - «Центральна», розрахована на продуктивність 12 млн пудів на рік. У цьому районі близько приватних копалень виникло ще кілька шахтарських селищ. Пізніше вони разом з селищем Рубіжне та селищем заводу «Пролетарій» утворили р Пролетарск, який увійшов в середині 60-х до складу Лисичанська. Після революції Олександро-Дмитриєвському руднику присвоєно ім'я більшовика Олександра Семеновича Титова, полеглого в боротьбі з білогвардійцями. Шахтне поле розкрите вертикальними стволами, глибина головного стовбура - 200 м. Максимальна глибина розробки - 320 м. Відпрацьовують пласти: k7, k8, l1, l4, l5, l6. входила в трест «Лисичанськвугілля»

Шахта Томашевская-Північна

Роки існування: Глибина основного стовбура м. Максимальна глибина м. Пласти: K, L


Згадки у ЗМІ

Посилання

Шахта Томашевська

Роки існування: 1921-1941 Глибина основного стовбура 80м. Максимальна глибина 200м. Пласт: і3

Посилання

Шахта Томашевськая-Південна

м.Новодружеськ. Роки існування: 1960-1975

Глибина основного стовбура 300м. Максимальна глибина 400 м. Пласт: Н8

Згадки

Посилання

Шахта Трахтирева

Шахта Червоний Гірник

(Артель Красный Горняк) Залишилось лише селище Червоний Гірник. Так в город Лисичанск включены: село Березово, поселки Зеленая роща, Дибровка, Красный горняк, Тракторовка, Стекольный завод.

Учбова штольня

Хаустова

Шахта Центральна== У 1911 році закладено третя шахта - «Центральна», розрахована на продуктивність 12 млн пудів на рік. («Горно-Заводское дело», № 31, 1911 г., с. 1558)

Чорноморка (Орловська)

Шахта «Чорноморка» Входила в ВАТ «Лисичанськвугілля». Розробка вугільних родовищ в районі шахти була почала ще в кінці XVIII століття для потреб Чорноморського флоту. Пізніше в цих місцях працювало кілька приватних копалень. Після подій 1917 року вони були націоналізовані. На їх базі в 1926 році пущена в експлуатацію шахта «Чорноморка». Під час війни «Чорноморка» була зруйнована і відновлена тільки в 1947-му. Найвищого успіху відновлена шахта досягла в 1978 році, коли було піднято на-гора 709 тис. Тонн вугілля. Пізніше була перейменована в шахту ім. Радянської України. Історична назва до неї повернулося вже за часів незалежності України. Гірничі роботи припинені в 2003 році. 11 листопада 2011 року завершено процедура ліквідації ДВАТ Шахта «Чорноморка». Виробнича потужність 600 тис. Т. На рік, фактична - 630 т. На добу (1999). У 2003 році видобуто 65 тис. Т. Шахта надкатегорійні за газом метаном і небезпечна по вибуховості вугільного пилу. У 2000 році роботи велися на горизонтах 730, 825, 875. Відпрацьовувалися пласти l2, l4 потужністю 1,3-1,35 м, кути падіння 17-18 °. Видобувається вугілля марки Ж, балансові запаси на 2001 рік - 24,9 млн тонн, виробнича потужність (2001) - 500 тонн на рік, чисельність працюючих (1.01.2001) - 895 чол.

Яков==

Копанки поблизу Желатинового заводу

Копанки
- Суспільне Донбас: Сюжет від 13 груд. 2017 р.
- Суспільне Донбас: Сюжет від 13 груд. 2017 р.
- Суспільне Донбас: Сюжет від 27 черв. 2018 р.

Джерела

  1. Шахти та рудники Донбасу|https://www.donmining.info/2017/05/lisya-balka-pamyatnik-pervoy-shahte-donbassa.html
  2. Справка ОГПУ о к.-р. и подрывной деятельности а/с элементов города и деревни. 15 января 1934 г.
  3. Докладная записка ОГПУ о фактах приписок на предприятиях каменноугольных бассейнов Союза. 26 июня 1934 г.
  4. Кремінна,Енциклопедія Сучасної України
  5. Кремінна, що на Луганщині. Легені Донбасу
  6. [|url=https://www.donmining.info/2017/05/gudkovskiy-muzey-pod-otkryityim-nebom.html Гудковский Е.П. Музей под открытым небом «И память ожила...» (Фотоальбом,1993 )]
  7. Вода в стволе шахты "Кременная"
  8. Лагеря для военнопленных НКВД-МВД СССР (1939-1956)
  9. Лагеря для военнопленных НКВД-МВД СССР (1939-1956)
  10. УКАЗ ПРЕЗИДИУМ ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР от 17.02.1939 О НАГРАЖДЕНИИ РАБОТНИКОВ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ
  11. Две даты из жизни старейшего училища
  12. ИЗ ИСТОРИИ ПАО «ЛИСИЧАНСКУГОЛЬ» Год 1925
  13. Справка ОГПУ о к.-р. и подрывной деятельности а/с элементов города и деревни. 15 января 1934 г.
  14. Докладная записка ОГПУ о фактах приписок на предприятиях каменноугольных бассейнов Союза. 26 июня 1934 г.
  15. Борьба с вредительством на шахтах Донбасса. Противодействие стахановскому движению