Відмінності між версіями «Ольга Городиська»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 43 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Однофамільці|Городиський{{!}}Городиська}}
{{пишу}}
{{особа}}
{{особа}}
[[Файл:Чорна Пантера (Курбас).jpg|thumb|230px|праворуч|Сцена з вистави «Чорна пантера»: Мігуелес — [[Васильєв Валерій Михайлович|В. Васильєв]], Сніжинка — [[Добровольська Олімпія Остапівна|О. Добровольська]], Матір — '''О. Городиська''']]
[[Файл:Чорна Пантера (Курбас).jpg|thumb|230px|праворуч|Сцена з вистави «Чорна пантера»: Мігуелес — [[Васильєв Валерій Михайлович|Валерій Васильєв]], Сніжинка — [[Добровольська Олімпія Остапівна|Олімпія Добровольська]], Матір — '''Ольга Городиська''']]
[[Файл:Molodyi Teatr 1918.jpg|thumb|230px|праворуч|Трупа «Молодого театру». '''Ольга Городиська''' — сидить друга зліва у нижньому ряду]]
'''Ольга Городиська''' — українська акторка [[Лесь Курбас|курбасівських]] театрів: [[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру]], [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка]], [[Кийдрамте]].
'''О́льга Городи́ська''' (Гародиська, Гарадиська)&nbsp;— українська акторка [[Лесь Курбас|курбасівських]] театрів: [[Молодий театр (Леся Курбаса)|Молодого театру]]<ref>[http://uartlib.org/downloads/OM19673_uartlib.org.pdf Л. Стеценко. На світанку // Мистецтво.&nbsp;— Травень-червень 1967.&nbsp;— С.&nbsp;6]</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?hl=uk&id=FzAbAQAAIAAJ&dq=%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B0+%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0&focus=searchwithinvolume&q=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0 Газетна періодика&nbsp;— джерело вивчення проблем української культури, 1917—1920&nbsp;рр. / Григорій Рудий.&nbsp;— К.: НАН України, 2000.&nbsp;— С.&nbsp;224]</ref>, [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка]], [[Кийдрамте]]<ref>[http://moezahoplennia.blogspot.com/2020/06/2020-100.html В травні 2020 року «Кийдрамте» виповнилося 100 років]</ref> та театральний педагог.<ref name="MUZ" />


== Курбасівська актриса ==
== Загальні відомості ==
Інформації про Ольгу Городиську, актрису курбасівського [[Молодий театр (Леся Курбаса)|«Молодого театру»]], що діяв 1917—1920 років обмаль. В цьому театрі вона створила образ Матері в п'єсі Винниченка «Чорна Пантера і Білий Ведмідь», грала Едіту (матір Річарда Айрона) у драматичній поемі Лесі Українки «У пущі».
Інформації про Ольгу Городиську, актрису курбасівського [[Молодий театр (Леся Курбаса)|«Молодого театру»]], що діяв 1917—1920 років, обмаль. В цьому театрі вона створила образ Ганни Семенівни в п'єсі [[Винниченко Володимир Кирилович|Винниченка]] «[[Чорна Пантера і Білий Медвідь]]», грала Едіту (матір Річарда Айрона) у драматичній поемі [[Леся Українка|Лесі Українки]] «У пущі». Виступала серед хористів у п'єсі «[[Цар Едіп]]» [[Софокл]]а.<ref>[https://shron1.chtyvo.org.ua/Taniuk/Tvory_v_60-ty_tomakh_Tom_18_Schodennyky_1967_r.pdf?PHPSESSID=vc18rr58afv1at9uts88j65680 Щоденники Леся Танюка, 1967.&nbsp;— С.&nbsp;163]</ref>


Ганну Семенівну вперше зіграла 19 квітня 1918 року в «Молодому театрі»,<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/5/5b/Vidrodzhennia_1918_019.pdf Газета «Відродження», квітень 1918.&nbsp;— С.&nbsp;5]</ref> замінивши Антоніну Смереку. Причому роль 1918 року була високо оцінена критиками. Відзначалось, що Городиська створила «справжню життєву фігуру».<ref name="HRYN" /><ref>Професор Шпонька. «Чорна Пантера і Білий Медвідь» // Вільне життя.&nbsp;— 1918.&nbsp;— 24 серпня</ref> До цієї ролі поверталась також в постановках інших театрів, в яких згодом працювала.<ref>[https://issuu.com/culture.ua/docs/____-2003-4 Граємо Винниченка / Ганна Веселовська // Український театр, №&nbsp;4, 2003.&nbsp;— С.&nbsp;3]</ref>
У травні 1920 року [[Лесь Курбас]] і [[Чистякова Валентина Миколаївна|Валентина Чистякова]] створили новий театр «[[Кийдрамте]]» (Київський драматичний театр), який виділився зі складу [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка]]. Серед найкращих своїх акторів акторів з попереднього театру Лесь Курбас запросив і Ольгу Городиську. Нова трупа почала своє турне по містах Київщини.


У травні 1920 року [[Лесь Курбас]] і [[Чистякова Валентина Миколаївна|Валентина Чистякова]] створили новий театр «[[Кийдрамте]]» (Київський драматичний театр), який виділився зі складу [[Перший театр Української Радянської Республіки імені Шевченка|Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка]]. Серед найкращих своїх акторів з попередніх театрів [[Лесь Курбас]] запросив і Ольгу Городиську. Нова трупа почала своє турне по містах Київщини. У важкі часи фінансової скрути для трупи театру, коли ряд акторів взяли на себе також виконання певних функцій життєзабезпечення його роботи, «артистка Городиська сама запропонувала себе на завгоспа і впоралася з цим досконало»,&nbsp;— згадувала [[Мануйлович Софія Андріанівна|Софія Мануйлович]].<ref>[[Мануйлович Софія Андріанівна|Софія Мануйлович]]. Як з рогу достатку // Український театр, 1972.&nbsp;— С.&nbsp;30</ref>
В тому ж 1920 році Ольга Городиська разом з Василем Васильком створила групу, яка представляла європейський репертуар у Державному українському театрі в Одесі, очолюваному О. Сусловим. Тут було здійснено чергову постановку п'єси Винниченка «Чорна Пантера і Білий Ведмідь».<ref>[http://knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2021/03/Soroka-dyser-14-03-2021-1.pdf Сорока М.&nbsp;В.&nbsp;Інтерпретація творів Володимира Винниченка в українському театрі і кіно XX&nbsp;— початку XXI століть.&nbsp;— К., 2021.&nbsp;— С.&nbsp;102]</ref>


== Робота в Одесі ==
В тому ж 1920 році Ольга Городиська разом з [[Васильєв Валерій Михайлович|Валерієм Васильєвим]] створила групу, яка представляла європейський репертуар у Державному українському театрі в [[Одеса|Одесі]], очолюваному [[Суслов Онисим Зіновійович|Онисимом Сусловим]]. Тут було здійснено чергову постановку п'єси «[[Чорна Пантера і Білий Медвідь]]».<ref name="HRYN">[https://shron1.chtyvo.org.ua/Hrynyshyna_Maryna/Ukrainskyi_teatr_XX_stolittia_Antolohiia_vystav.pdf?PHPSESSID=u45nvu3isbc40r75erolsotmv3 В. Винниченко. Чорна Пантера і Білий Медвідь / М. Гринишина // Український театр ХХ століття: Антологія вистав / За заг. ред. М. Гринишиної; Ін-т проблем сучасн. мист-ва НАМ України.&nbsp;— К.: Фенікс, 2012.&nbsp;— С.&nbsp;144]</ref><ref>[http://knukim.edu.ua/wp-content/uploads/2021/03/Soroka-dyser-14-03-2021-1.pdf Сорока М.&nbsp;В.&nbsp;Інтерпретація творів Володимира Винниченка в українському театрі і кіно XX&nbsp;— початку XXI століть.&nbsp;— К., 2021.&nbsp;— С.&nbsp;102]</ref>

== Педагогічна діяльність ==
1920 року викладала декламацію в першій українській театральній студії [[Одеса|Одеси]], а згодом&nbsp;— в [[Одеський український театральний інститут імені Марка Кропивницького|Одеському інституті імені Кропивницького]], створеному на базі цієї студії. Серед викладачів також був її партнер за виступами в «Молодому театрі» [[Васильєв Валерій Михайлович|Валерій Васильєв]]. За режисури Городиської на перехідні іспити готували окремі дії з репертуарів європейського театру. На перший випускний іспит за режисурою Ольги Городиської та одеського режисера [[Горський Григорій Григорович|Григорія Горського]] було поставлено «Співочі товариства» [[Винниченко Володимир Кирилович|Винниченка]] (перша дія), «Осінь» [[Олександр Олесь|Олександра Олеся]], «Благодатна надія» [[Герман Геєрманс|Германа Геєрманса]] (четверта дія). Випуск акторів пройшов з великим успіхом.<ref name="MUZ">Олександр Музичко. Одеська українська театральна студія та інститут імені М.Кропивницького (1919—1924 роки) // Українознавчий альманах.&nbsp;— 2011.&nbsp;— Додаток&nbsp;— стаття професора [[Лазурський Володимир Федорович|В. Лазурського]] «Перша українська театральна студія в Одесі».&nbsp;— С.171-172. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_57</ref>
Подальша її доля невідома.
Подальша її доля невідома.


== Примітки ==
== Примітки ==
{{Портал|Театр|Освіта|Київ|Одеса}}
{{reflist}}
{{reflist|2}}

{{Бібліоінформація}}
== Посилання ==
{{DEFAULTSORT:Городиська, Ольга}}
* [http://elib.nplu.org/view.html?id=3247 Кийдрамте // В.&nbsp;Василько. Театру віддане життя.&nbsp;— К., Мистецтво, 1984.&nbsp;— с.&nbsp;170-195]
[[Категорія:Українські театральні акторки]]
[[Категорія:Українські театральні педагоги]]
[[Категорія:Персоналії:Молодий театр Леся Курбаса]]
[[Категорія:Персоналії:Кийдрамте]]
[[Категорія:Персоналії:Одеса]]

Версія за 10:39, 26 липня 2021

Ольга Городиська
Діяльність акторка, педагог
Знання мов українська
Заклад Молодий театр (Леся Курбаса) і Кийдрамте
Сцена з вистави «Чорна пантера»: Мігуелес — Валерій Васильєв, Сніжинка — Олімпія Добровольська, Матір — Ольга Городиська
Трупа «Молодого театру». Ольга Городиська — сидить друга зліва у нижньому ряду

О́льга Городи́ська (Гародиська, Гарадиська) — українська акторка курбасівських театрів: Молодого театру[1][2], Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка, Кийдрамте[3] та театральний педагог.[4]

Курбасівська актриса

Інформації про Ольгу Городиську, актрису курбасівського «Молодого театру», що діяв 1917—1920 років, обмаль. В цьому театрі вона створила образ Ганни Семенівни в п'єсі Винниченка «Чорна Пантера і Білий Медвідь», грала Едіту (матір Річарда Айрона) у драматичній поемі Лесі Українки «У пущі». Виступала серед хористів у п'єсі «Цар Едіп» Софокла.[5]

Ганну Семенівну вперше зіграла 19 квітня 1918 року в «Молодому театрі»,[6] замінивши Антоніну Смереку. Причому роль 1918 року була високо оцінена критиками. Відзначалось, що Городиська створила «справжню життєву фігуру».[7][8] До цієї ролі поверталась також в постановках інших театрів, в яких згодом працювала.[9]

У травні 1920 року Лесь Курбас і Валентина Чистякова створили новий театр «Кийдрамте» (Київський драматичний театр), який виділився зі складу Першого театру Української Радянської Республіки імені Шевченка. Серед найкращих своїх акторів з попередніх театрів Лесь Курбас запросив і Ольгу Городиську. Нова трупа почала своє турне по містах Київщини. У важкі часи фінансової скрути для трупи театру, коли ряд акторів взяли на себе також виконання певних функцій життєзабезпечення його роботи, «артистка Городиська сама запропонувала себе на завгоспа і впоралася з цим досконало», — згадувала Софія Мануйлович.[10]

Робота в Одесі

В тому ж 1920 році Ольга Городиська разом з Валерієм Васильєвим створила групу, яка представляла європейський репертуар у Державному українському театрі в Одесі, очолюваному Онисимом Сусловим. Тут було здійснено чергову постановку п'єси «Чорна Пантера і Білий Медвідь».[7][11]

Педагогічна діяльність

1920 року викладала декламацію в першій українській театральній студії Одеси, а згодом — в Одеському інституті імені Кропивницького, створеному на базі цієї студії. Серед викладачів також був її партнер за виступами в «Молодому театрі» Валерій Васильєв. За режисури Городиської на перехідні іспити готували окремі дії з репертуарів європейського театру. На перший випускний іспит за режисурою Ольги Городиської та одеського режисера Григорія Горського було поставлено «Співочі товариства» Винниченка (перша дія), «Осінь» Олександра Олеся, «Благодатна надія» Германа Геєрманса (четверта дія). Випуск акторів пройшов з великим успіхом.[4]

Подальша її доля невідома.

Примітки

  1. Л. Стеценко. На світанку // Мистецтво. — Травень-червень 1967. — С. 6
  2. Газетна періодика — джерело вивчення проблем української культури, 1917—1920 рр. / Григорій Рудий. — К.: НАН України, 2000. — С. 224
  3. В травні 2020 року «Кийдрамте» виповнилося 100 років
  4. а б Олександр Музичко. Одеська українська театральна студія та інститут імені М.Кропивницького (1919—1924 роки) // Українознавчий альманах. — 2011. — Додаток — стаття професора В. Лазурського «Перша українська театральна студія в Одесі». — С.171-172. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukralm_2011_5_57
  5. Щоденники Леся Танюка, 1967. — С. 163
  6. Газета «Відродження», квітень 1918. — С. 5
  7. а б В. Винниченко. Чорна Пантера і Білий Медвідь / М. Гринишина // Український театр ХХ століття: Антологія вистав / За заг. ред. М. Гринишиної; Ін-т проблем сучасн. мист-ва НАМ України. — К.: Фенікс, 2012. — С. 144
  8. Професор Шпонька. «Чорна Пантера і Білий Медвідь» // Вільне життя. — 1918. — 24 серпня
  9. Граємо Винниченка / Ганна Веселовська // Український театр, № 4, 2003. — С. 3
  10. Софія Мануйлович. Як з рогу достатку // Український театр, 1972. — С. 30
  11. Сорока М. В. Інтерпретація творів Володимира Винниченка в українському театрі і кіно XX — початку XXI століть. — К., 2021. — С. 102