Бланк Олександр Дмитрович: відмінності між версіями

Бланк Олександр Дмитрович
рос. Бланк Александр Дмитриевич
Ім'я при народженні	рос. Израиль (Сруль) Мойшевич Бланк
Народився	1799, 1801, 1802 або 1804; Старокостянтинів, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	17 липня (29 липня) 1870; с.Кокушкіно[ru], Казанська губернія, Російська імперія
Громадянство	Російська імперія
Діяльність	Лікар
Alma mater	Військово-медична академія імені С. М. Кірова
Знання мов	російська
Військове звання	Підполковник
Батько	Мойше Іцкович Бланк
У шлюбі з	Ганна Іванівна (Йоганнівна) Гроссшопф
Діти	Дмитро, Ганна, Любов, Катерина, Марія, Софія
	; ; Медіафайли у Вікісховищі;

[неперевірена версія]

Версія за 09:48, 14 травня 2020

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бланк.

Олександр Дмитрович Бланк, рос. Александр Дмитриевич Бланк, (нар. 1799, 1801, 1802 або 1804, м. Старокостянтинів, Волинська губернія, Російська імперія — 17 липня (29 липня) 1870, с. Кокушкіно, Казанська губернія, Російська імперія) — лікар-фізіотерапевт, надвірний радник, підполковник, дід В. І. Леніна^[1].

Біографія

Ленін Володимир Ілліч онук Олександра Дмитровича

Народився Олександр Бланк (ім'я при народженні — Ізраїль (Сруль) Мойшевич Бланк)^[2] в Старокостянтинові, тоді Волинської губернії, у єврейській або німецькій родині^[3].

Навчався на військового лікаря в Імператорській медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі (1818—1824 роках). У 1824 році А. Д. Бланк вступив на державну службу, згодом працював лікарем у Смоленську. У 1826 році був відряджений до міста Олонець для боротьби з епідемічними заразними захворюваннями, де пробув кілька місяців. За успішну ліквідацію епідемії нагороджений урядовою нагородою. 1827—1831 роки — поліцейський лікар. Після вбивства, під час холерного бунту, брата, припинив лікарську практику: брат чергував у центральній холерній лікарні Петербурга і, коли вбивали німців-лікарів, був убитий через прізвище. Учасники вбивств були амністовані, а деякі лікарі з не такими прізвищами, як всім хотілося, в тому числі, і А. Д. Бланк, пішли у відставку. Лише навесні 1833 року Олександр Дмитрович знову зважився відновити службу і пішов ординатором в міську лікарню для бідних Святої Марії Магдалини, де служив до 1841 року. Саме в цій лікарні у нього лікувався Тарас Шевченко^[4]. Але одночасно Олександр Дмитрович служив у морському госпіталі.

22 липня 1838 року отримав чин колезького асесора. У 1840-ті роки дослужився до чину надвірного радника зі старшинством (підполковник), що дало йому право на потомствене дворянство. З 1841 року — Олександрівський госпіталь в Пермі. З 1845 року — лікар при лікарні Юговського заводу в Пермській губернії. 27 листопада 1847 радник, в 1847 — дворянин Казанської губернії. З 4 серпня 1859 року — в Сенаті. Вийшовши у відставку з посади головного лікаря госпіталю Златоустівської збройової фабрики, медичного Інспектора госпіталів Златоустівського гірського округу (1845—1847) в Златоусті (в чині статського радника), доктор Бланк придбав в Казанській губернії село Кокушкіно, ставши поміщиком середньої руки. Там же і помер 17 (29) липня 1870 року.

Сім'я і діти

Файл:373594вфат.jpg

Марія Олександровна Ульянова (Бланк) донька Олександра Дмитровича

Брат Олексій (за іншими джерелами — Дмитро) Дмитрович Бланк, теж лікар.

Олександр Дмитрович був одружений двічі. У 1829 році одружився на дочці купця Ганні Іванівні Гроссшопф (німецько-шведського походження).

Ганна померла в молодому віці в 1838 році. Сиротами залишилися син Дмитро, доньки Ганна, Любов, Катерина, Марія^[5] (мати Володимира Ілліча^[6]) і Софія. Виховувала їх бездітна сестра матері Катерина.

Олександр Дмитрович подавав прохання дозволити йому «вступ в законний шлюб з вдовою чиновника 12-го класу фон Ессена Катериною Іванівною». Прохання було відхилено через те що та була його спорідненою.

Олександр Бланк — начальник шпиталів на Уралі і їх головний доглядач. Жив у місті Пермі, його дітей виховувала Олександра Іванівна Ессен, сестра Ганни, дружини Олександра. Ганну, Марію, Соню, Любу і Катю — доньок Олександра Бланка, Катерина Іванівна навчала розмовній німецькій та шведській мовам, в чому Марія Олександрівна була кращою від інших сестер, а згодом легко навчила цим мовам своїх дітей.

Цензура в радянську епоху

Єврейське походження діда Леніна за радянських часів абсолютно замовчувалося.

Так, Ганна Іллівна Ульянова, старша сестра Леніна, дізнавшись в 1924 році з документів департаменту поліції про те, що їх дід по матері був сином міщанина Мошки Бланка, намірилася використовувати ці дані при підготовці біографії свого знаменитого брата, а після того, як в Інституті Леніна, співробітницею якого вона була, оголошення цих відомостей було визнано «незручним», звернулася за дозволом до І. В. Сталіну, то відповідь була однозначною — про відкриття «мовчати абсолютно». Насправді А. І. Ульянова зверталася з цього приводу до Сталіна в 1932 та 1934 роках: «Факт нашого походження, передбачався мною і раніше, — писала вона, — не був відомий при його [Леніна] життю… Я не знаю, які можуть бути у нас, комуністів, мотиви для замовчування цього факту». «Мовчати про нього [факт] абсолютно» — відповів Сталін.

Письменниця М. С. Шагінян також намагалася вивчити походження Леніна в романі «Квиток з історії», що став частиною її трилогії про сім'ю Ульянових, за що вона зазнала утисків як з боку ЦК ВКП(б), так і президії Спілки письменників СРСР. У постанові останньої від 9 серпня 1938 року говорилося, зокрема, що, «застосовуючи псевдонаукові методи дослідження так званого родоводу Леніна», М. С. Шагінян дає спотворене уявлення про національну особу <…> найбільшого пролетарського революціонера, генія людства, висунутого російським народом і є його національною гордістю. Роман «Квиток з історії» був заборонений Політбюро ЦК з ініціативи Сталіна (опублікований лише в 1956 році).

Примітки

Посилання

[1] Історія про те, що дід Леніна був житомирським євреєм — міф

[2] Бланк Олександр Дмитрович та Єврейська версія

[3] Дід Леніна народився на Хмельниччині

[4] Тараса Шевченка лікував дід Леніна

[5] Бланк Марія Олександрівна донька Олександра Дмитровича

[6] Володимир Ілліч Ленін онук Олександра Дмитровича

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

@@ Рядок 32: / Рядок 32: @@
 |псевдонім =
 |прізвисько =
-|зображення = AlexanderBlank.jpg
+|зображення =
-|розмір = 250px
+|розмір =
 |опис =
 |ім'я при народженні = [[Російська мова|рос.]] ''Израиль (Сруль) Мойшевич Бланк''
 |дата народження = [[1799]], [[1801]], [[1802]] або [[1804]]
-|місце народження = [[Старокостянтинів]], [[Старокостянтинівський район]], [[Хмельницька область]], [[Україна]]
+|місце народження = [[Старокостянтинів]], [[Волинська губернія]], [[Російська імперія]]
 |дата смерті = 29.7.1870(17.7)
 |місце смерті = с.{{iw|Кокушкіно||ru|Ленино-Кокушкино}}, [[Казанська губернія]], [[Російська імперія]]
 |поховання =
 |титул =
 |місце проживання =
 |підданство =
 |громадянство = [[Російська імперія]]
 |національність =
 |alma mater = [[Військово-медична академія імені С. М. Кірова]]
 |відомий =
 |суспільний стан =
 |діяльність = [[Лікар]]
 |науковий ступінь =
 |ступінь =
 |вчене звання =
 |примітки =
 }}
+{{Однофамільці|Бланк (прізвище){{!}}Бланк}}
-'''Бланк Олександр Дмитрович''' ([[Російська мова|рос.]] ''Бланк Александр Дмитриевич'' до цього носив ім'я '''Ізраїль (Сруль) Мойшевич Бланк''' [[1799]], [[1801]], [[1802]] або [[1804]] [[Старокостянтинів]], [[Старокостянтинівський район]], [[Хмельницька область]], [[Україна]] - {{ДН|29|7|1870|17|7}} с. Кокушкіно, [[Казанська губернія]], [[Російська імперія]]) за професією лікар-фізіотерапевт. У нього був брат '''Олексій (за іншими джерелами-Дмитро) Дмитрович Бланк''', теж [[лікар]]. Одружився в [[1820]] році на Ганні Гроссшопф. У [1824]] році А.Д. Бланк вступив на державну службу. У [[1840]]-ті роки дослужився до чину [[Надвірний радник|надвірного радника]] зі старшинством ([[підполковник]]), що дало йому право на [[Дворянство у Російській імперії|потомствене дворянство]], а також дід [[Ленін Володимир Ілліч|В.І. Леніна]].
+'''Олександр Дмитрович Бланк''', {{lang-ru|Александр Дмитриевич Бланк}}, (нар. [[1799]], [[1801]], [[1802]] або [[1804]], м. [[Старокостянтинів]], [[Волинська губернія]], [[Російська імперія]]&nbsp;— {{ДС|29|7|1870|17|7}}, с. Кокушкіно, [[Казанська губернія]], [[Російська імперія]])&nbsp;— лікар-фізіотерапевт, [[надвірний радник]], [[підполковник]], дід [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна]]<ref>[http://cityukraine.info/index.php?citynews=62137 Історія про те, що дід Леніна був житомирським євреєм&nbsp;— міф]</ref>.
 == Біографія ==
+[[Файл:Lenin 1921.jpg|міні|праворуч|210px|thumb|[[Ленін Володимир Ілліч]] онук Олександра Дмитровича]]
+Народився Олександр Бланк (ім'я при народженні&nbsp;— ''Ізраїль (Сруль) Мойшевич Бланк'')<ref>[https://uk.carolchanning.net/obrazovanie/82373-vladimir-ilich-lenin-nacionalnost.html Бланк Олександр Дмитрович та Єврейська версія]</ref> в Старокостянтинові, тоді Волинської губернії, у [[Євреї|єврейській]] або [[Німці|німецькій]] родині<ref>[https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_did-lenina-narodivsya-na-hmelnichchini/385164 Дід Леніна народився на Хмельниччині]</ref>.
+Навчався на військового лікаря в [[Військово-медична академія імені С. М. Кірова|Імператорській медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі]] (1818—1824 роках). У 1824 році А. Д.&nbsp;Бланк вступив на державну службу, згодом працював лікарем у [[Смоленськ]]у. У [[1826]] році був відряджений до міста [[Олонець]] для боротьби з епідемічними заразними захворюваннями, де пробув кілька місяців. За успішну ліквідацію епідемії нагороджений урядовою нагородою. 1827—1831 роки&nbsp;— поліцейський лікар. Після вбивства, під час холерного бунту, брата, припинив лікарську практику: брат чергував у центральній холерній лікарні [[Санкт-Петербург|Петербурга]] і, коли вбивали німців-лікарів, був убитий через прізвище. Учасники вбивств були амністовані, а деякі лікарі з не такими прізвищами, як всім хотілося, в тому числі, і А.&nbsp;Д.&nbsp;Бланк, пішли у відставку. Лише навесні 1833 року Олександр Дмитрович знову зважився відновити службу і пішов ординатором в міську лікарню для бідних Святої Марії Магдалини, де служив до 1841 року. Саме в цій лікарні у нього лікувався [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]<ref>[https://salatau.livejournal.com/5086339.html Тараса Шевченка лікував дід Леніна]</ref>. Але одночасно Олександр Дмитрович служив у морському госпіталі.
-=== Освіта та робота ===
-Народився Бланк Олександр Дмитрович (до цього носив ім'я Ізраїль (Сруль) Мойшевич Бланк) в с. [[Старокостянтинів|Старокостянтині, [[Старокостянтинівський район|Старокостянтинівського району]], [[Хмельницька область|Хмельницької області]], [[Україна]] у [[Євреї|єврейській]] або в [[Німці|німецькій]] родині.
-Навчався на військового лікаря в [[Військово-медична академія імені С. М. Кірова|Імператорській медико-хірургічній академії в Санкт-Петербурзі]] ([[1818]]-[[1824]]), потім — лікар у [[Смоленськ|Смоленську]]. У [[1826]] р. був відряджений до м. [[Олонець]] для боротьби з епідемічними заразними захворюваннями, де пробув кілька місяців. За успішну ліквідацію епідемії був нагороджений урядовою нагородою. [[1827]]-[[1831]]-поліцейський лікар. У нього була перерва в кар'єрі після вбивства під час холерного бунту його брата. Брат чергував у центральній холерній лікарні [[Санкт-Петербург|Петербурга]] і, коли вбивали німців-лікарів, був убитий через прізвище. Учасники вбивств були амністовані, а деякі лікарі з не такими прізвищами, як всім хотілося, в тому числі, і А.Д. Бланк, пішли у відставку. Лише навесні [[1833]] року Олександр Дмитрович знову зважився відновити службу і пішов ординатором в міську лікарню Святої Марії Магдалини для бідних, де служив до [[1841]] року. Саме в цій лікарні у нього лікувався [[Шевченко Тарас Григорович|Тарас Шевченко]]. Але одночасно Олександр Дмитрович служив у морському госпіталі.
-[[22 липня]] [[1838]] року отримав чин [[Колезький асесор|колезького асесора]]. З [[1841]] року — Олександрівський госпіталь в [[Пермська губернія|Пермі]]. З [[1845]] року — лікар при лікарні Юговського заводу в [[Пермська губернія|Пермській губернії]]. [[27 листопада]] [[1847]] радник, в [[1847]] — дворянин [[Казанська губернія|Казанської]] губернії. З [[4 серпня]] [[1859]] року — в [[Сенат Російської імперії|Сенаті]]. Вийшовши у відставку з посади головного лікаря госпіталю Златоустівської збройової фабрики, медичного Інспектора госпіталів Златоустівського гірського округу ([[1845]]-[[1847]]) в [[Златоуст|Златоусті]] (в чині [[Статський радник|статського радника]]), доктор Бланк придбав в [[Казанська губернія|Казанській губернії]] село Кокушкіно, ставши поміщиком середньої руки. Там же і помер {{ДН|29|7|1870|17|7}} року.
+липня 1838 року отримав чин [[Колезький асесор|колезького асесора]]. У 1840-ті роки дослужився до чину [[Надвірний радник|надвірного радника]] зі старшинством ([[підполковник]]), що дало йому право на [[Дворянство у Російській імперії|потомствене дворянство]]. З 1841 року&nbsp;— Олександрівський госпіталь в [[Пермська губернія|Пермі]]. З 1845 року&nbsp;— лікар при лікарні Юговського заводу в [[Пермська губернія|Пермській губернії]]. 27 листопада 1847 радник, в 1847&nbsp;— дворянин [[Казанська губернія|Казанської]] губернії. З 4 серпня 1859 року&nbsp;— в [[Сенат Російської імперії|Сенаті]]. Вийшовши у відставку з посади головного лікаря госпіталю Златоустівської збройової фабрики, медичного Інспектора госпіталів Златоустівського гірського округу (1845—1847) в [[Златоуст]]і (в чині [[Статський радник|статського радника]]), доктор Бланк придбав в [[Казанська губернія|Казанській губернії]] село Кокушкіно, ставши поміщиком середньої руки. Там же і помер {{ДС|29|7|1870|17}} року.
-== Історія про батька Олександра ==
-Основоположник роду Моше Бланк, батько Олександра Дмитровича, був сином служив в [[Мінськ|Мінську]] великого чиновника (можливо, з емігрували в [[Російська імперія|Росію]] після
-[[Велика французька революція|Французької революції]]), і всупереч звичаям Мінська єврейська громада не хотіла реєструвати його євреєм і з єврейським прізвищем. З документів випливає, що євреєм його все-таки зареєстрували, але з прізвищем, як зазначила А.І. Ульянова, «французького кореня». Уроджений Моше (Мойше) Іцкович Бланк, займався [[Корчма|шинкарством]], активно конфліктував з органом єврейського самоврядування (кагалом). У [[1803]] році його звинуватили в крадіжці чужого сіна, через два роки проти Бланка і його шурина Вігдора Фроімовича порушили кримінальну справу за звинуваченням їх у незаконному продажу звичайної горілки замість фруктової. Але судові інстанції в обох випадках винесли виправдувальний вирок. У [[1806]] році Мойша Бланк образив кагального Штейнберга і доніс владі, що старокостянтинівські євреї приховують від місцевої влади справжню кількість своїх дітей. За законами громади, донос на своїх визнавався найбільшим проступком і карався херемом (прокляттям). Піддався херему виганявся з громади. Але у випадку з Мойшею Бланком херем не був застосований. У [[1808]] році 22 жителі [[Старокостянтинів|Старокостянтинова]], [[Кременець|Кременця]] і [[Бердичів|Бердичева]] звинуватили Бланка в підпалі [[Старокостянтинів|Старокостянтинова]]. Пожежа дійсно мала місце [[29 вересня]]. Мойшу Іцковича заарештували, судили, але його винність так і не довели. У [[Старокостянтинів|Старокостянтинові]] родина бланків залишатися вже не могла. Мойша Іцкович з усім сімейством спішно поїхав до [[Житомир|Житомира]], кинувши будинок і [[Корчма|шинкарство]]. [[1 січня]] [[1835]] хрестився. Є відомості, що лист Дмитра (Моше) Бланка імператору [[Микола I (російський імператор)|Миколі I]], написаний у вересні [[1846]] року мав далекосяжні наслідки. У листі Моше заявив, що вже «40 років тому» він «зрікся євреїв», але через «надмірно побожну дружину», яка померла в [[1834]] році, прийняв християнство і отримав ім'я Дмитра (відповідно до по батькові своїх хрестилися раніше синів) лише [[1 січня]] [[1835]] року. Далі в цьому листі Дмитро (Моше) запропонував з метою асиміляції євреїв заборонити їм носіння національного одягу, а головне — зобов'язати їх молитися в синагогах за російського імператора і імператорське прізвище. Про лист незабаром було повідомлено [[Микола I (російський імператор)|Миколі I]], який повністю погодився з пропозиціями «хрещеного єврея Бланка», і в [[1850]] році євреям заборонили носіння національного одягу, а в [[1854]] — ввели запропонований Бланком текст молитви.
 == Сім'я і діти ==
+[[Файл:373594вфат.jpg|180px|left|thumb|[[Ульянова Марія Олександрівна|Марія Олександровна Ульянова (Бланк)]] донька Олександра Дмитровича]]
+Брат Олексій (за іншими джерелами&nbsp;— Дмитро) Дмитрович Бланк, теж [[лікар]].
-Олександр Дмитрович був одружений двічі.
+Олександр Дмитрович був одружений двічі. У 1829 році одружився на дочці купця Ганні Іванівні Гроссшопф (німецько-шведського походження).
+Ганна померла в молодому віці в 1838 році. Сиротами залишилися син Дмитро, доньки Ганна, Любов, Катерина, [[Ульянова Марія Олександрівна|Марія]]<ref>[https://uk.rodovid.org/wk/Запис:42622 Бланк Марія Олександрівна донька Олександра Дмитровича]</ref> (мати [[Ленін Володимир Ілліч|Володимира Ілліча]]<ref>[https://uk.rodovid.org/wk/Запис:42623 Володимир Ілліч Ленін онук Олександра Дмитровича]</ref>) і Софія. Виховувала їх бездітна сестра матері Катерина.
-У [[1829]] році він одружився на дочці купця Ганні Іванівні Гроссшопф (німецько-шведського походження).
-Серед віддалених родичів Анни Гроссшопф можна назвати президента [[Німеччина|Німеччини]] барона [[Ріхард фон Вайцзеккер|Ріхарда Карла фон Вайцзеккера]], істориків [[Карл Ріхард Лепсіус|Карла Лепсіуса]] і Ернста Курціуса, генерала вермахту [[Вальтер Модель|Моделя]].
-Гнна померла в молодому віці в [[1838]] році. Сиротами залишилися син Дмитро, доньки Ганна, Любов, Катерина, [[Ульянова Марія Олександрівна|Марія]] (мати [[Ленін Володимир Ілліч|Володимира Ілліча]]) і Софія. Виховувала їх бездітна сестра матері Катерина.
 Олександр Дмитрович подавав прохання дозволити йому «вступ в законний шлюб з вдовою чиновника 12-го класу фон Ессена Катериною Іванівною». Прохання було відхилено через те що та була його спорідненою.
-Олександр Бланк-начальник госпіталів на [[Урал|Уралі]] і їх головний доглядач. Жив у місті [[Перм|Пермі]], його дітей виховувала Олександра Іванівна Ессен, сестра Ганни, дружини Олександра, яка померла рано в [[1838]] році. Аню, Машу, Соню, Любу і Катю — доньок Олександра Бланка Катерина Іванівна навчала розмовною [[Німецька мова|німецькою]] та [[Шведська мова|шведською мовами]], в чому Марія Олександрівна процвітала більше інших сестер, а згодом легко навчила цим мовам своїх дітей.
+Олександр Бланк&nbsp;— начальник шпиталів на [[Урал]]і і їх головний доглядач. Жив у місті [[Перм]]і, його дітей виховувала Олександра Іванівна Ессен, сестра Ганни, дружини Олександра. Ганну, Марію, Соню, Любу і Катю&nbsp;— доньок Олександра Бланка, Катерина Іванівна навчала розмовній [[Німецька мова|німецькій]] та [[Шведська мова|шведській мовам]], в чому Марія Олександрівна була кращою від інших сестер, а згодом легко навчила цим мовам своїх дітей.
 == Цензура в радянську епоху ==
+Єврейське походження діда Леніна за радянських часів абсолютно замовчувалося.
+Так, Ганна Іллівна Ульянова, старша сестра [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]], дізнавшись в 1924 році з документів департаменту поліції про те, що їх дід по матері був сином міщанина Мошки Бланка, намірилася використовувати ці дані при підготовці біографії свого знаменитого брата, а після того, як в Інституті Леніна, співробітницею якого вона була, оголошення цих відомостей було визнано «незручним», звернулася за дозволом до [[Сталін Йосип Віссаріонович|І.&nbsp;В.&nbsp;Сталіну]], то відповідь була однозначною&nbsp;— про відкриття «мовчати абсолютно». Насправді А.&nbsp;І.&nbsp;Ульянова зверталася з цього приводу до [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]] в 1932 та 1934 роках: «Факт нашого походження, передбачався мною і раніше,&nbsp;— писала вона,&nbsp;— не був відомий при його [Леніна] життю… Я не знаю, які можуть бути у нас, комуністів, мотиви для замовчування цього факту». «Мовчати про нього [факт] абсолютно»&nbsp;— відповів Сталін.
-Єврейське походження Діда Леніна за радянських часів абсолютно замовчувалося.
+Письменниця [[Шагінян Марієтта Сергіївна|М. С.&nbsp;Шагінян]] також намагалася вивчити походження Леніна в романі «Квиток з історії», що став частиною її трилогії про сім'ю Ульянових, за що вона зазнала утисків як з боку [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК ВКП(б)]], так і президії [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. У постанові останньої від 9 серпня 1938 року говорилося, зокрема, що, «застосовуючи псевдонаукові методи дослідження так званого родоводу Леніна», М. С.&nbsp;Шагінян дає спотворене уявлення про національну особу <…> найбільшого пролетарського революціонера, генія людства, висунутого російським народом і є його національною гордістю. Роман «Квиток з історії» був заборонений Політбюро ЦК з ініціативи Сталіна (опублікований лише в [[1956]] році).
-Так, Анна Іллівна Ульянова, старша сестра [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]], дізнавшись в [[1924]] році з документів Департаменту поліції про те, що їх дід по матері був сином міщанина Мошки Бланка, намірилася використовувати ці дані при підготовці біографії свого знаменитого брата, а після того, як в Інституті Леніна, співробітницею якої вона була, оголошення цих відомостей було визнано «незручним», звернулася за дозволом до [[Сталін Йосип Віссаріонович|І.В. Сталіну]], то відповідь була однозначною — про відкриття «мовчати абсолютно». Насправді А.І. Ульянова зверталася з цього приводу до [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталінаїї в [[1932]] і [[1934]] роках: «Факт нашого походження, передбачався мною і раніше, — писала вона, — не був відомий при його [Леніна] життя... Я не знаю, які можуть бути у нас, комуністів, мотиви для замовкнення цього факту». «Мовчати про нього [факт] абсолютно» - відповів [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталін]].
+== Примітки ==
-Письменниця [[Шагінян Марієтта Сергіївна|М.С. Шагінян]] також намагалася вивчити походження [[Ленін Володимир Ілліч|Леніна]] в романі «Квиток з історії», що став частиною її трилогії про сім'ю Ульянових, за що вона зазнала утисків як з боку [[Центральний Комітет Комуністичної партії Радянського Союзу|ЦК ВКП(б)]], так і президії [[Спілка письменників СРСР|Спілки письменників СРСР]]. У постанові останнього від [[9 серпня]] [[1938]] року говорилося, зокрема, що, «застосовуючи псевдонаукові методи дослідження так званої родоводу Леніна», [[Шагінян Марієтта Сергіївна|М.С. Шагінян]] дає спотворене уявлення про національну особу <...> найбільшого пролетарського революціонера, генія людства, висунутого російським народом і є його національною гордістю. Роман «Квиток з історії» був заборонений Політбюро ЦК з ініціативи [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталінаїї (опублікований лише в [[1956]] році).
+{{reflist}}
 == Посилання ==
+* [http://movahistory.org.ua/wiki/Цензура_чернетка Цензура чернетка]
+* [https://zbruc.eu/node/77500 Волинські витоки пролетарського вождя]
-* [https://sem40.co.il/rest/interesting/18997/]
+* [https://uk.rodovid.org/wk/Запис:291195 Родовід Олександр Дмитрович Бланк]
-* [https://sem40.co.il/rest/interesting/8249/]
+* [https://www.volart.com.ua/art/ostrog/tkt21.htm Подільські корені родоводу Ульянова-Леніна]