Новий Єрусалим

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:36, 17 листопада 2017, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Вилучення посилання на плагіат за результатами обговорення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Новий Єрусалим, Другий Єрусалим — історіософський міф чи історіософська ідея («київська ідея»), що осмислювала місто Київ як Новий Єрусалим. Обґрунтування перенесення з м. Єрусалиму до м. Києва духовного центру християнського світу, перетворення Києва на міжнародний релігійний центр[1]. Що ґрунтується на старозавітних ідеях про «зміну світових царств». Популярності набуло 1620 року під час місії єрусалимського патріарха Теофана III в Україну з метою відновлення православної ієрархії[1].

В історії розвитку теорії виділяється три періоди:

  • XI–XII ст. — розробка та формулювання ідеї київськими книжниками;
  • XVII ст. (період українського бароко) — ідея активно популяризується українськими церковними ієрархами та політичними діячами;
  • XX ст. — ідея виступає як антитеза для революційних історіософських та соціальних доктрин.

Відображено було в творах Йова Борецького, Петра Могили, Феофана Прокоповича[1].


Примітки

Джерела

Література

  • В. Ричка. Київ — «Другий Єрусалим» // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.326 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання