Закон Лапласа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:44, 8 січня 2017, створена BackFire (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Закон Лапласа — прямо пропорційна залежність капілярного тиску від поверхневого натягу на поверхні розділу двох рідин або рідини і газу і від середньої кривини поверхні (тобто .Тут і  — головні радіуси кривини двох взаємно перпендикулярних нормальних перерізів поверхні):

Цей закон є одним з основних законів капілярних явищ. Його відкрив П. С. Лаплас в 1806 році.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Физическая энциклопедия. Т.2. Гл.ред. А. М. Прохоров. М.:Сов.энциклопедия. 1988.