Корла Август Фідлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:57, 31 липня 2021, створена Blast furnace chip worker (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Корла Август Фідлер
Korla Awgust Fiedler.png
Народився 15 листопада 1835(1835-11-15)
Nedaschütz/Njezdašecyd, Геда, Баутцен, Саксонія
Помер 16 травня 1917(1917-05-16) (81 рік)
Бауцен, Королівство Саксонія, Німецький рейх
Поховання Тухорське кладовище
Діяльність педагог
Alma mater Крайноставська учительська семінарія
Знання мов верхньолужицька
Членство Матиця серболужицька

Корла Август Фідлер, псевдоніми — Петрович, Сербовський (в. -луж. Korla Awgust Fiedler; нар. 15 листопада 1835, село Недашюц, біля міста Геда, Німеччина — 16 травня 1917, Будішин, Німеччина) — лужицький педагог, музикант, перекладач, поет, редактор і громадський діяч.

Біографія[ред. | ред. код]

Корла Август Фідлер народився 15 листопада 1835 в Верхньолужицькому селі Недашюц в околицях міста Геда. Після закінчення педагогічного училища в Будішині працював протягом двох років учителем в Каменці і Мільстріхе. З 1858 року викладав в Будішинському педагогічному училищі. У 1868 році був призначений в цьому училищі старшим викладачем. У цьому ж училищі викладав верхньолужицьку мову.

Співпрацював з лужицьким композитором Корлою Августом Коцором. У 1860 році видав поетично-пісенний збірник «Lumir» зі святковими піснями лужичан. Перекладав на верхньолужицьку мову німецькі пісні і вірші Йоганна Гете, Людвіга Уланда, Генріха Гейне і Августа Гайнріха Гофмана фон Фаллерслебена. У 1857 році вступив в лужицьку просвітницьку організацію «Матиця сербська». У 1861 році опублікував в літературному журналі «Łužičan» еротичну пісню. Цю пісню виконувала лужицька співачка Матильда Стангец, на якій в 1869 році одружився і прожив з нею до її смерті в 1871 році. Після смерті своєї дружини припинив займатися поетичною діяльністю.

З 1866 року по 1872 рік був редактором літературного журналу «Łužičan», на сторінках якого публікував свої пісенні та поетичні твори. Також публікував свої твори в газеті «Serbske Nowiny», журналах «Pomhaj Bóh» (був редактором цього журналу до 1901 року) і «Časopis Maćicy Serbskeje».

Протягом багатьох років був головою відділу з природознавства просвітницької організації «Матиця сербська». З 1873 року по 1917 рік завідував книгарнею «Матиці сербської».

Помер 16 травня 1917 року в Баутцені (Будішин).

Твори[ред. | ред. код]

  • «Kak Pětr lěkari», 1875;
  • «Serbske spěwanske swjedźenje wot lěta 1845 hač do 1851», 1860;
  • «Pućowanje po Delnich Łužicach», 1862;
  • «Mysle a přirunanja», 1864;
  • «Towaršny spěwnik za serbski lud», 1878;
  • «Spěwna radosć», 1880.

Література[ред. | ред. код]

  • Гугнін А. А., Введення в історію серболужицької словесності і літератури від витоків до наших днів, Російська академія наук, Інститут слов'янознавства і балканістики, науковий центр слов'яно-німецьких відносин, М., 1997, стор. 95, ISBN 5-7576-0063 -2
  • Jan Cyž: Fiedler, Korla Awgust; Jan Šołta, Pětr Kunze, Franc Šěn (wud.): Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow. Ludowe nakładnistwo Domowina, Budyšin 1984, s. 132sl.
  • A. Černý, Nekrolog — Časopis Maćicy Serbskeje 70 (1917), str. 58-65
  • O. Wićaz, Wutrobine nalěćo Mathildy Stangec a Korle A. Fiedlerja, Budyšin 1922
  • Nowy biografiski słownik k stawiznam a kulturje Serbow, Jan Šołta, Pětr Kunze a Franc Šěn, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina, 1984

Посилання[ред. | ред. код]