Похил річки
По́хил рі́чки — відношення падіння річки (чи окремої її ділянки) до довжини річки (чи ділянки річки). Виражають похил зазвичай у метрах на кілометр (м/км), рідше у проміле (‰) чи відсотках (%).
Розрізняють середній (відношення падіння річки до загальної довжини річища) і частковий (для окремих відрізків річища) похил річки.
По довжині річки похил зазвичай зменшується від верхньої її частини до нижньої. Ця закономірність може порушуватися під впливом рельєфу, характеру гірських порід і ґрунтів, в яких протікає річка. Великий похил у гірських річок і малий у рівнинних. Чим більший похил річки, тим більша швидкість її течії.
Вимірювання похилів проводять на характерних ділянках за рівнями води в період стійкої межені. Наприклад, середній похил річки Прут біля витоку (в межах Карпат) 100‰ (100 м/км), біля гирла — 0,05‰ (0,05 м/км).
Джерела[ред. | ред. код]
- Географічна енциклопедія України : у 3 т. / редколегія: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. — К. : «Українська радянська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1989. — Падіння річки
