Лорел Кларк

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:05, 12 квітня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лорел Блер Селтон Кларк
Laurel Blair Salton Clark
Laurel Clark, NASA photo portrait in blue suit.jpg
Лорел Блер Селтон Кларк
Дата народження 10 березня 1961(1961-03-10)
Місце народження Аймс, Айова
Дата смерті 1 лютого 2003(2003-02-01) (41 рік)
Місце смерті над Техасом
Країна: США США
Alma mater: Університет Вісконсин-Медісон
Військове звання: captaind
Місії: STS-107
STS-107 Flight Insignia.svg
Нагороди:
Космічна медаль пошани Конгресу

Лорел Блер Селтон Кларк (англ. Laurel Blair Salton Clark; 10 березня 1961, Амес, Айова, США — 1 лютого 2003, над Техасом) — медик, капітан ВМС США, астронавт НАСА, науковий фахівець. Загинула в катастрофі шатла «Колумбія».

Біографія[ред. | ред. код]

Лорел Кларк народилася в місті Амес у 1961 році, своїм рідним містом вона вважала Расін, штат Вісконсин. У 1979 році вона закінчила школу імені Вільяма Горліка в Расіні, 1983 року отримала ступінь бакалавра за спеціальністю зоологія в Університеті Вісконсин-Медісон, в 1987 році успішно закінчила там само докторантуру. Лорел Кларк належала до жіночого студентського клубу «Гамма Фі Бета» і мала ліцензію радіоаматора, її позивний — KC5ZSU.

Військова кар'єра[ред. | ред. код]

Ще під час навчання Лорел Кларк брала активну участь у роботі відділу медицини занурень (англ. Diving Medicine Department), що входить в United States Navy Experimental Diving Unit — експериментально-дослідницький підрозділ водолазів при ВМС США. Потім вона пройшла курси навчання флотського медичного офіцера-підводника в інституті підводної медицини в Гротоні, Коннектикут, і офіцера-медика-водолаза в Панама-Сіті, Флорида, отримавши кваліфікацію офіцера з радіаційної безпеки й фахівця з підводної медицини. Після навчання Лорел Кларк була призначена керівником медичного відділу 14-ї ескадри стратегічних підводних човнів США (програма Поларіс-Посейдон), що базується на Голі-Лох, Шотландія, неодноразово здійснювала занурення з флотськими нирцями і «морськими котиками», евакуюючи з підводних човнів моряків, що потребували медичної допомоги.

Після двох років служби в Шотландії Кларк пройшла навчання у Флотському аерокосмічному медичному інституті в Пенсакола, штат Флорида, отримавши кваліфікацію «льотний хірург» і призначення в ескадрон морської піхоти AV-8B (VMA 211). Разом з ескадроном вона провела кілька висадок, в тому числі і закордонну, у західній частині Тихого океану, де в тому числі надавала медичну допомогу в суворих умовах. Потім були призначення льотним хірургом у морську авіагрупу MAG-13 і в ескадрон навчання морських льотчиків VT-86, після чого Кларк була запрошена в НАСА.

Кар'єра в НАСА[ред. | ред. код]

Лорел Кларк була зарахована в загін підготовки астронавтів НАСА в квітні 1996 року. В 1996—1998 роках була приписана до Космічного центру імені Ліндона Джонсона, в 1997—2000 роках працювала у відділі корисного навантаження і населеності.

У свій єдиний космічний політ Лорел Кларк вирушила 16 січня 2003 на борту «Колумбії» як науковий фахівець у складі науково-дослідницької місії STS-107. Експерименти Кларк стосувалися біології — вона досліджувала розвиток рослин у невагомості. Політ тривав 15 днів, 22 години і 21 хвилину. При поверненні на Землю Лорел Кларк та інші 6 астронавтів загинули в катастрофі шатла «Колумбія», за 16 хвилин до розрахункового часу посадки. Останнім повідомленням друзям і рідним від Лорел став її електронний лист, відправлений з «Колумбії» за день до загибелі[1][2].

Посилання[ред. | ред. код]

  1. www.jsc.nasa.gov // NASA biography. Архів оригіналу за 16 серпня 2005. Процитовано 22 листопада 2014. 
  2. www.spacefacts.de // Biography of Laurel Clark. Архів оригіналу за 20 січня 2012. Процитовано 22 листопада 2014. 

Джерела[ред. | ред. код]