Павло Фабій Персік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:28, 8 червня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (+портали)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Фабій Персік
Народився 1 до н. е.
Помер 54
Країна Стародавній Рим
Діяльність політик, військовослужбовець
Суспільний стан патрицій
Посада консул і давньоримський сенатор[d]
Батько Павло Фабій Максим
Мати Марція
Брати, сестри Фабія Нумантіна

Павло́ Фа́́бій Пе́рсік (1 рік до н. е. — 54 рік н. е.) — політичний діяч Римської імперії, консул 34 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Фабіїв. Син Павла Фабія Максима, консула 11 року до н. е., та Марції. У 15 році був кооптований до колегії арвальських братів на місце свого батька. У 25 році призначений квестором імператора Тиберія. У 34 році його обрали консулом разом з Луцієм Вітеллієм. На цій посаді організував святкування на честь другого десятиліття правління імператора Тиберія. У 42 або 43 році Персік увійшов до складу колегії понтифіків та августалів. У цей же час обійняв посаду куратора гирла та берегів Тибру. З 44 до 45 року як проконсул керував провінцією Азія. Тут видав едикт стосовно регулювання культу Артеміди в Ефесі та інших релігійних питань.

Імператор Клавдій називав Персіка своїм другом. Сенека стверджував, що своєю кар'єрою Персік зобов'язаний лише знатності та подвигам предків, звинуватив його в аморальному способі життя.

Родина[ред. | ред. код]

  • Фабій Персік Астурік
  • Фабій Нумантін, жрець 63 року.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Sen. De benef. II 21, 5; IV 30
  • Frontin. De Aq. 102.
  • Syme, R., Augustan Aristocracy (1989), p. 416.