Іоанн V Палеолог: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [неперевірена версія] |
мНемає опису редагування Мітка: редагування коду 2017 |
|||
(Не показана 71 проміжна версія 2 користувачів) | |||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
{{Otheruses|Іван V}} |
|||
{{Правитель |
|||
{{Державний діяч |
|||
|посада = [[Візантійські імператори|Імператор]] |
|||
|титул = [[Візантійські імператори|Візантійський імператор]] |
|||
|країна = [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] |
|країна = [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] |
||
|ім'я = Іоанн |
|ім'я = Іоанн V |
||
|оригінал імені = {{lang-el|Ίωάννης Ε' Παλαιολόγος}} |
|||
|порядок = |
|||
|порядок-жін = |
|||
|зображення = John V Palaiologos.jpg |
|зображення = John V Palaiologos.jpg |
||
|підпис = Уявний портрет XV ст. |
|||
|підпис = Портрет Іоанна V Палеолога у візантійському манускрипті 15 ст. |
|||
|початок повноважень = |
|початок повноважень = 1341—1379 |
||
|закінчення повноважень = |
|закінчення повноважень = 1376—1391 |
||
|попередник = [[Андронік IV Палеолог]] |
|попередник = [[Андронік IV Палеолог]] |
||
|наступник = [[Мануїл II Палеолог]] |
|наступник = [[Мануїл II Палеолог]] |
||
|коронація = |
|||
|інші титули = |
|||
|віце-президент = |
|||
|партія = |
|||
|дата народження = 18.6.1332 |
|дата народження = 18.6.1332 |
||
|місце народження = [[Дідімотейхо]] |
|місце народження = [[Дідімотейхо|Дідімотіха]], [[Візантійська імперія|Візантія]] |
||
|дата смерті = 16.2.1391 |
|дата смерті = 16.2.1391 |
||
|місце смерті =[[Константинополь]] |
|місце смерті =[[Константинополь]], Візантія |
||
|дружина = Олена Кантакузина |
|||
|діти =[[Андронік IV Палеолог]], [[Мануїл II Палеолог]], Михайло Палеолог, |
|||
Феодора Палеолог,<br/>Ірина Палеологіна |
|||
|династія = [[Палеологи]] |
|династія = [[Палеологи]] |
||
|батько = [[Андронік III Палеолог]] |
|батько = [[Андронік III Палеолог]] |
||
|мати =Анна Савойська |
|мати = [[Анна Савойська]] |
||
|дружина = Олена Кантакузина |
|||
|діти =[[Андронік IV Палеолог|Андронік IV]], [[Мануїл II Палеолог|Мануїл II]], Михаїл, Феодора, Ірина |
|||
}} |
}} |
||
'''Іоанн V Палеолог''' ({{lang-el|Ίωάννης Παλαιολόγος}}, ''Iōánnēs Palaiológos''; 18 червня 1332 — 16 лютого 1391) — [[візантійський імператор|візантійський (римський) імператор]] (1341—1376, 1379—1391). Представник династії [[Палеологи|Палеологів]]. Народився у [[Дідімотейхо|Дідімотісі]]. Син візантійського імператора [[Андронік III Палеолог|Андроніка III]] і савойської графині [[Анна Савойська|Анни]], доньки савойського графа [[Амадей V|Амадея V]]. В юності правив під опікою регентської ради у складі імператриці-вдови, патріарха [[Іоан XIV Калека|Івана XIV]] й мегадуки [[Олексій Апокавк|Олексія Апокавка]]. Після [[Громадянська війна у Візантії (1341—1347)|великої міжусобної війни]] (1341—1347) став співправителем [[Іоанн VI Кантакузин|Іоанна VI Кантакузина]], одружився на його доньці [[Олена Кантакузина|Олені]]. Внаслідок зречення співправителя (1354) став імператором-самодержцем, але очолив уже ослаблену міжусобицями [[Візантійська імперія|Візантію]], що перетворилася з наддержави у регіонального гравця. Безуспішно [[Візантійсько-османські війни|протистояв турецькій навалі]] на Балканах; втратив Галліполі (1357), Адріанополь (1361), Ніссу (1368). Намагався залучити католиків до анти-турецького союзу: безрезультатно відвідав Угорщину (1366), а на зворотньому шляху потрапив у полон до православних болгар. Звільнений католиками-хрестоносцями [[Амадей VI Савойськи|Амадея VI Савойського]], які допомогли йому повернути Галліполі й [[Месемврія|Месемврію]]. Згодом відвідав [[Рим]], де прийняв [[католицтво]] від папи [[Урбан V|Урбана V]] (1369). По дорозі назад арештований у [[Венеційська республіка|Венеції]] за борги, був змушений віддати венеційцями острів [[Тенедос]]. Після поразки сербів від турків у [[Битва на Мариці|битві на Мариці]] (1371) визнав [[сюзеренітет]] османського султана: став турецьким данником і васалом. Внаслідок турецьких інтриг і сімейних міжусобиць втратив престол на користь старшого сина [[Андронік IV Палеолог|Андроніка IV]] (1376), опинився у в'язниці. Звільнився і повернув собі трон, пообіцявши туркам збільшити данину (1379). На кінці правління не зміг відновити владну вертикаль: імперія розпалася на удільні володіння, які контролювали члени дому Палеологів. На вимогу султана [[Баязид I|Баязида І]] зруйнував нові укріплення [[Константинополь|Константинополя]] (1391), після чого помер у столиці, не переживши ганьби. |
|||
== Імена == |
|||
'''Іоанн V Палеолог''' ({{lang-el|Ίωάννης Ε' Παλαιολόγος}}, іноді вживають назву Йоан) (18 червня 1332, Дідімотіка — 16 лютого 1391, Константинополь) — імператор [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] з 1341 по 1376 та з 1379 по 1391 р. |
|||
* '''Іоанн Палеолог''' ({{lang-el|Ίωάννης Παλαιολόγος}}, ''Iōánnēs Palaiológos'') — у візантійській традиції імператори не [[номер правителя|нумерувалися]], а називалися за іменами і прізвиськами. |
|||
* '''Іоанн V Палеолог''' ({{lang-el|Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος}}) — усталене в історіографії імя з порядковим номером; 5-й Іоанн на візантійському троні. Також — '''Іван V''', '''Йоан V'''. |
|||
== Біографія == |
|||
[[Файл:Giovanni V di Bisanzio monete.jpg|thumb|200px|left|Монета часів Іоанна V Палеолога]] |
|||
=== Молоді роки. Перша міжусобиця === |
|||
[[Файл:South-eastern Europe 1340.jpg|250px|міні|Візантія напередодні війни 1341 р.]] |
|||
{{main|Громадянська війна у Візантії (1341—1347)}} |
|||
Іоанн V народився 18 червня 1332 року в [[Дідімотейхо|Дідімотісі]]. Він був сином візантійського імператора [[Андронік III Палеолог|Андроніка III]] і савойської графині [[Анна Савойська|Анни]], доньки савойського графа [[Амадей V|Амадея V]]<ref name="Кузенков">Кузенков, 2008, т. 11, с. 509.</ref>. |
|||
По батьковій лінії Іоанн був нащадком візантійських імператорів з [[греки|грецького]] дому [[Палеологи|Палеологів]] і [[вірмени|вірменських]] царів з [[Хетуміди|Хетумського дому]]; по материнській лінії — нащадком [[сакси|саксонського]] [[Савойський дім|Савойського дому]] і [[франки|франкського]] [[Брабантський дім|Брабантського дому]]. |
|||
Іоанн V Палеолог був сином імператора [[Андронік III Палеолог|Андроніка III Палеолога]] і Анни Савойської. В молоді роки реґентшою при ньому була його мати — імператриця Анна. Проти її фактичного правління підняв повстання товариш його батька [[Андронік III Палеолог|Андроніка III Палеолога]], управитель державними справами за часів Андроніка III, якого той поставив також реґентом над непорвнолітнім своїм сином. В результаті перемоги у громадянській війні (1341–1347) імператором-співправителем він був визнаний як [[Іоанн VI Кантакузин]]. Він став родичем Іоанна V, після того, як видав за нього свою дочку Олену. З 1347 по 1354 рр. Іоанн VI Кантакузин правив спільно з Іоанном V Палеологом. Самостійним правителем Іоанн V Палеолог став лише у 1355 р., хоча і повинен був боротися за це ще близько 4 років з сином Іоанна VI Кантакузина — [[Матвій Кантакузин|Матвієм]], який був проголошений співправителем батька і коронований ще у квітні 1353 р. |
|||
15 червня 1341 року помер імператор-батько Андронік III. Його спадкоємцеві Іоанну V було лише 9 років. Хлопця проголосили новим імператором, але реальна влада перейшла до [[регент]]ської ради у складі імператриці-вдови Анни, константинопольського патріарха [[Іоан XIV Калека|Івана XIV]] й мегадуки [[Олексій Апокавк|Олексія Апокавка]]<ref name="Кузенков"/>. |
|||
Того ж 1341 року проти регентської ради повстав [[Іоанн VI Кантакузин|Іоанн VI Кантакузин]], сподвижник покійного імператора. У країні спалахнула [[Громадянська війна у Візантії (1341—1347)|міжусобна війна]], яка спустошила Візантію. Сусідні країни підтримали різні ворогуючі партії, а 1345 року на боці повсталих виступили [[Османська імперія|турки-Османи]]. Війна закінчилася 1347 року перемогою Іоанна Кантакузина (Іоанна VI), який став старшим імператором-співправителем малолітнього Іоанна V і одружив його на своїй доньці [[Олена Кантакузина|Олені]]. |
|||
Перемога повстанців дорого котувала Візантії. Так, [[Перше Сербське королівство|серби]] відірвали від неї [[Македонія|Македонію]], [[Албанія|Албанію]], а з часом — [[Епір]] і [[Фессалія|Фессалію]], утворивши власне [[Сербське царство]]. [[Друге Болгарське царство|Болгари]] ж забрали собі північні райони [[Фракія|Фракії]]. |
|||
<center><gallery heights=200px widths=200px> |
|||
Andronikos_III_Palaiologos.jpg|Андронік ІІІ |
|||
Anna_of_Savoy.jpg|Анна Савойська |
|||
Alexios_Apokaukos.jpg|Олексій Апокавк |
|||
John_VI_Kantakouzenos.jpg|Іоанн Кантакузин |
|||
</gallery></center> |
|||
=== Співправління. Друга міжусобиця === |
|||
З 1347 по 1354 рр. Іоанн VI Кантакузин правив спільно з Іоанном V Палеологом. Самостійним правителем Іоанн V Палеолог став лише у 1355 р., хоча і повинен був боротися за це ще близько 4 років з сином Іоанна VI Кантакузина — [[Матвій Кантакузин|Матвієм]], який був проголошений співправителем батька і коронований ще у квітні 1353 р. |
|||
=== Турецька загроза. Детронізація === |
|||
[[Файл:Byzantine_empire_1355.jpg|thumb|250px|Візантія часів Іоанна V Палеолога (1355).]] |
|||
Суперники Візантії — турки-османи, в цей час спрямували всі свої зусилля для повного завоювання Малої Азії та Балканського півострова. У 1357 вони захопили [[Галліполі]], у 1361 р. — [[Едірне|Адріанополем]], який став столицею османських володінь на півострові. У 1368 р. османи вже підійшли під стіни Константинополя. Під тиском обставин, Іоанн V Палеолог поїхав до [[Рим]]у, проте допомоги з Заходу не отримав. Зважаючи на ці обставини Іоанн V Палеолог погодився у 1373 році стати данником і васалом султана. Це не завадило однак, туркам оволодіти [[Салоніки|Салоніками]] і допомогти [[Андронік IV Палеолог|Андроніку IV Палеологу]] відняти у батька престол. Іоанна V Палеолога, разом з іншими його синами було заточено у в'язницю у 1376 р. |
Суперники Візантії — турки-османи, в цей час спрямували всі свої зусилля для повного завоювання Малої Азії та Балканського півострова. У 1357 вони захопили [[Галліполі]], у 1361 р. — [[Едірне|Адріанополем]], який став столицею османських володінь на півострові. У 1368 р. османи вже підійшли під стіни Константинополя. Під тиском обставин, Іоанн V Палеолог поїхав до [[Рим]]у, проте допомоги з Заходу не отримав. Зважаючи на ці обставини Іоанн V Палеолог погодився у 1373 році стати данником і васалом султана. Це не завадило однак, туркам оволодіти [[Салоніки|Салоніками]] і допомогти [[Андронік IV Палеолог|Андроніку IV Палеологу]] відняти у батька престол. Іоанна V Палеолога, разом з іншими його синами було заточено у в'язницю у 1376 р. |
||
=== Друге правління === |
|||
Тільки через три роки у 1379 році його було звільнено з ув'язнення із зобов'язанням збільшити щорічну данину османам. Новий османський султан, [[Баязет I]], зажадав від Іоанна V Палеолога знищення новозбудованих укріплень Константинополя. Через кілька днів, 16 лютого 1391, після вимушеного виконання цієї вимоги, Іоанн V Палеолог помер у Константинополі, і як казали очевидці — від осоромлення. |
Тільки через три роки у 1379 році його було звільнено з ув'язнення із зобов'язанням збільшити щорічну данину османам. Новий османський султан, [[Баязет I]], зажадав від Іоанна V Палеолога знищення новозбудованих укріплень Константинополя. Через кілька днів, 16 лютого 1391, після вимушеного виконання цієї вимоги, Іоанн V Палеолог помер у Константинополі, і як казали очевидці — від осоромлення. |
||
== |
== Сім'я == |
||
[[Файл:Byzantine_imperial_flag,_14th_century,_square.svg|150px|міні|Емблема Візантії з монет Іоанна V (XІV ст.): хрест і 4 літерами «В»]] |
|||
{{Портал|Історія}} |
|||
* [[Список Візантійських імператорів]] |
|||
{{main|Палеологи}} |
|||
* Батько: [[Андронік III Палеолог|Андронік III]] — візантійський імператор. |
|||
* Матір: [[Анна Савойська|Анна]] (1333—1396) — савойська графиня, донька савойського графа [[Амадей V|Амадея V]]. |
|||
* Дружина: [[Олена Кантакузина]] — донька візантійського імператора [[Іоанн VI Кантакузин|Іоанна VI Кантакузина]]. |
|||
* Діти: |
|||
** [[Андронік IV Палеолог|Андронік IV]] (1348—1385) — візантійський імператор (1376—1379). |
|||
** Ірина (1349 — 1362) — дружина турецького султанича Халіля, сина [[Орхан I|Орхана I]] |
|||
** [[Мануїл II]] (1350—1425) — візантійський імператор (1391—1425). |
|||
** [[Феодор I Палеолог|Феодор I]] (1355—1407) — морейський деспот (1383—1407). |
|||
** Михаїл (? — 1376/1377) — правитель Месембрії, претендент на трапезундський трон. |
|||
** Марія (? — 1376) — наречена османського султана [[Мурад I|Мурада I]] |
|||
** NN — невідома донька, наречена кіпрського короля [[Петро II (король Кіпру)|Петра II]]. |
|||
** NN — невідома донька, черниця (з 1373). |
|||
** NN — невідома донька, черниця (з 1373). |
|||
=== Родовід === |
|||
{{Родовід |
|||
|1 = Іоанн V, візантійський імператор |
|||
|2 = [[Андронік III Палеолог|Андронік III]], візантійський імператор |
|||
|3 = [[Анна Савойська|Анна]], савойська графиня |
|||
|4 = [[Михаїл IX]], візантійський імператор |
|||
|5 = [[Рита Вірменська|Ріта]], вірменська царівна |
|||
|6 = [[Амадей V]], савойський граф |
|||
|7 = Марія, брабантська герцогиня |
|||
|8 = [[Андронік II Палеолог|Андронік II]], візантійський імператор |
|||
|9 = [[Анна Арпад|Анна]], угорська принцеса |
|||
|10 = [[Левон III|Лев III]], вірменський цар |
|||
|11 = Керан, вірменська шляхтянка |
|||
|12 = [[Томас II Савойський|Тома II]], савойський граф |
|||
|13 = Беатриса, фієскська графиня |
|||
|14 = [[Жан I (герцог Брабанту)|Жан I]], брабантський герцог |
|||
|15 = Маргарита, фландрійська графиня |
|||
}} |
|||
== Монети == |
|||
<center><gallery heights=200px widths=200px> |
|||
Giovanni_V_di_Bisanzio_monete.jpg|[[Базилікон|Срібник]] |
|||
Hyperpyron_of_John_V_with_John_VI.jpg|[[Гіперпірон|Золотий]]<br/>1347—1353 |
|||
Johannes_V_1742.jpg|Срібник<br/>1347—1353 |
|||
Johannes_V_tornese.jpg|Срібник<br/>1347—1353 |
|||
</gallery></center> |
|||
== Примітки == |
|||
{{reflist}} |
|||
== Бібліографія== |
|||
=== Джерела === |
|||
* Ducas, ''Historia'' |
|||
* Georgius Sphrantzes, ''Chronicon maius'' |
|||
* Ioannes VI Cantacuzenus, ''Historiae'' |
|||
* Laonicus Chalcocondyles, ''Historiae'' |
|||
* Nicephorus Gregoras, ''Historia Romana'' (usque ad 1359) |
|||
=== Монографії. Статті === |
|||
* Harris, J. ''The End of Byzantium''. New Haven and London: Yale University Press, 2010. |
|||
* Nicol, D. M. ''The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453''. Cambridge: Cambridge University Press, 1972 (1993). |
|||
* Pieralli, L. Un imperator di Bisanzio a Roma: la professione di fede di Giovanni V Paleologo. // Marie-Hélène Blanchet – Frédéric Gabriel: L'''Union à l'épreuve du formulaire. Professions de foi entre Églises d'Orient et d'Occident'' (XIIIe-XVIIIe siècle). Leuven [u. a.] 2016, s. 97–144. |
|||
* Vasiliev, A. ''History of the Byzantine Empire 324-1453''. Madison: University of Wisconsin Press, 1952. |
|||
=== Довідники === |
|||
* Schreiner, P. Johannes V. Palaiologos // ''[[Lexikon des Mittelalters]]'' 5, Sp. 534. |
|||
* Кузенков П. В. [https://bigenc.ru/world_history/text/2016710 Иоанн V Палеолог] // ''[[Большая российская энциклопедия]]'', Москва, 2008, т. 11, с. 509. |
|||
* Степанов С. Л. [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Иоанн_V_Палеолог Иоанн V Палеолог] // ''[[Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]]''. Санкт-Петербург, 1894, Т. XIIIa, С. 701. |
|||
== Посилання == |
|||
{{ci}} |
|||
* [http://www.bautz.de/bbkl/j/Johannes_V_p.shtml Біографія Йоана V Палеолога у у церковному лексиконі] |
|||
* Дашков, С. Б. [https://www.sedmitza.ru/lib/text/434601/Императоры Византии. Матфей Кантакузин, Иоанн V Палеолог] |
|||
== Джерела == |
|||
* [http://www.bautz.de/bbkl/j/Johannes_V_p.shtml Біографія Йоана V Палеолога у у церковному лексиконі]{{ref-de}} |
|||
{{бібліоінформація}} |
{{бібліоінформація}} |
||
{{Візантійські імператори}} |
{{Візантійські імператори}} |
Версія за 12:57, 25 вересня 2021
Іоанн V грец. Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος | ||
Уявний портрет XV ст. | ||
![]() | ||
| ||
---|---|---|
1341—1379 — 1376—1391 | ||
Попередник: | Андронік IV Палеолог | |
Наступник: | Мануїл II Палеолог | |
Народження: |
18 червня 1332 Дідімотіха, Візантія | |
Смерть: |
16 лютого 1391 (58 років) Константинополь, Візантія | |
Країна: | Візантійська імперія | |
Рід: | Палеологи | |
Батько: | Андронік III Палеолог | |
Мати: | Анна Савойська | |
Шлюб: | Олена Кантакузина | |
Діти: | Андронік IV, Мануїл II, Михаїл, Феодора, Ірина | |
Іоанн V Палеолог (грец. Ίωάννης Παλαιολόγος, Iōánnēs Palaiológos; 18 червня 1332 — 16 лютого 1391) — візантійський (римський) імператор (1341—1376, 1379—1391). Представник династії Палеологів. Народився у Дідімотісі. Син візантійського імператора Андроніка III і савойської графині Анни, доньки савойського графа Амадея V. В юності правив під опікою регентської ради у складі імператриці-вдови, патріарха Івана XIV й мегадуки Олексія Апокавка. Після великої міжусобної війни (1341—1347) став співправителем Іоанна VI Кантакузина, одружився на його доньці Олені. Внаслідок зречення співправителя (1354) став імператором-самодержцем, але очолив уже ослаблену міжусобицями Візантію, що перетворилася з наддержави у регіонального гравця. Безуспішно протистояв турецькій навалі на Балканах; втратив Галліполі (1357), Адріанополь (1361), Ніссу (1368). Намагався залучити католиків до анти-турецького союзу: безрезультатно відвідав Угорщину (1366), а на зворотньому шляху потрапив у полон до православних болгар. Звільнений католиками-хрестоносцями Амадея VI Савойського, які допомогли йому повернути Галліполі й Месемврію. Згодом відвідав Рим, де прийняв католицтво від папи Урбана V (1369). По дорозі назад арештований у Венеції за борги, був змушений віддати венеційцями острів Тенедос. Після поразки сербів від турків у битві на Мариці (1371) визнав сюзеренітет османського султана: став турецьким данником і васалом. Внаслідок турецьких інтриг і сімейних міжусобиць втратив престол на користь старшого сина Андроніка IV (1376), опинився у в'язниці. Звільнився і повернув собі трон, пообіцявши туркам збільшити данину (1379). На кінці правління не зміг відновити владну вертикаль: імперія розпалася на удільні володіння, які контролювали члени дому Палеологів. На вимогу султана Баязида І зруйнував нові укріплення Константинополя (1391), після чого помер у столиці, не переживши ганьби.
Імена
- Іоанн Палеолог (грец. Ίωάννης Παλαιολόγος, Iōánnēs Palaiológos) — у візантійській традиції імператори не нумерувалися, а називалися за іменами і прізвиськами.
- Іоанн V Палеолог (грец. Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος) — усталене в історіографії імя з порядковим номером; 5-й Іоанн на візантійському троні. Також — Іван V, Йоан V.
Біографія
Молоді роки. Перша міжусобиця
Іоанн V народився 18 червня 1332 року в Дідімотісі. Він був сином візантійського імператора Андроніка III і савойської графині Анни, доньки савойського графа Амадея V[1].
По батьковій лінії Іоанн був нащадком візантійських імператорів з грецького дому Палеологів і вірменських царів з Хетумського дому; по материнській лінії — нащадком саксонського Савойського дому і франкського Брабантського дому.
15 червня 1341 року помер імператор-батько Андронік III. Його спадкоємцеві Іоанну V було лише 9 років. Хлопця проголосили новим імператором, але реальна влада перейшла до регентської ради у складі імператриці-вдови Анни, константинопольського патріарха Івана XIV й мегадуки Олексія Апокавка[1].
Того ж 1341 року проти регентської ради повстав Іоанн VI Кантакузин, сподвижник покійного імператора. У країні спалахнула міжусобна війна, яка спустошила Візантію. Сусідні країни підтримали різні ворогуючі партії, а 1345 року на боці повсталих виступили турки-Османи. Війна закінчилася 1347 року перемогою Іоанна Кантакузина (Іоанна VI), який став старшим імператором-співправителем малолітнього Іоанна V і одружив його на своїй доньці Олені.
Перемога повстанців дорого котувала Візантії. Так, серби відірвали від неї Македонію, Албанію, а з часом — Епір і Фессалію, утворивши власне Сербське царство. Болгари ж забрали собі північні райони Фракії.
Співправління. Друга міжусобиця
З 1347 по 1354 рр. Іоанн VI Кантакузин правив спільно з Іоанном V Палеологом. Самостійним правителем Іоанн V Палеолог став лише у 1355 р., хоча і повинен був боротися за це ще близько 4 років з сином Іоанна VI Кантакузина — Матвієм, який був проголошений співправителем батька і коронований ще у квітні 1353 р.
Турецька загроза. Детронізація
Суперники Візантії — турки-османи, в цей час спрямували всі свої зусилля для повного завоювання Малої Азії та Балканського півострова. У 1357 вони захопили Галліполі, у 1361 р. — Адріанополем, який став столицею османських володінь на півострові. У 1368 р. османи вже підійшли під стіни Константинополя. Під тиском обставин, Іоанн V Палеолог поїхав до Риму, проте допомоги з Заходу не отримав. Зважаючи на ці обставини Іоанн V Палеолог погодився у 1373 році стати данником і васалом султана. Це не завадило однак, туркам оволодіти Салоніками і допомогти Андроніку IV Палеологу відняти у батька престол. Іоанна V Палеолога, разом з іншими його синами було заточено у в'язницю у 1376 р.
Друге правління
Тільки через три роки у 1379 році його було звільнено з ув'язнення із зобов'язанням збільшити щорічну данину османам. Новий османський султан, Баязет I, зажадав від Іоанна V Палеолога знищення новозбудованих укріплень Константинополя. Через кілька днів, 16 лютого 1391, після вимушеного виконання цієї вимоги, Іоанн V Палеолог помер у Константинополі, і як казали очевидці — від осоромлення.
Сім'я
- Батько: Андронік III — візантійський імператор.
- Матір: Анна (1333—1396) — савойська графиня, донька савойського графа Амадея V.
- Дружина: Олена Кантакузина — донька візантійського імператора Іоанна VI Кантакузина.
- Діти:
- Андронік IV (1348—1385) — візантійський імператор (1376—1379).
- Ірина (1349 — 1362) — дружина турецького султанича Халіля, сина Орхана I
- Мануїл II (1350—1425) — візантійський імператор (1391—1425).
- Феодор I (1355—1407) — морейський деспот (1383—1407).
- Михаїл (? — 1376/1377) — правитель Месембрії, претендент на трапезундський трон.
- Марія (? — 1376) — наречена османського султана Мурада I
- NN — невідома донька, наречена кіпрського короля Петра II.
- NN — невідома донька, черниця (з 1373).
- NN — невідома донька, черниця (з 1373).
Родовід
8. Андронік II, візантійський імператор | ||||||||||||||||
4. Михаїл IX, візантійський імператор | ||||||||||||||||
9. Анна, угорська принцеса | ||||||||||||||||
2. Андронік III, візантійський імператор | ||||||||||||||||
10. Лев III, вірменський цар | ||||||||||||||||
5. Ріта, вірменська царівна | ||||||||||||||||
11. Керан, вірменська шляхтянка | ||||||||||||||||
1. Іоанн V, візантійський імператор | ||||||||||||||||
12. Тома II, савойський граф | ||||||||||||||||
6. Амадей V, савойський граф | ||||||||||||||||
13. Беатриса, фієскська графиня | ||||||||||||||||
3. Анна, савойська графиня | ||||||||||||||||
14. Жан I, брабантський герцог | ||||||||||||||||
7. Марія, брабантська герцогиня | ||||||||||||||||
15. Маргарита, фландрійська графиня | ||||||||||||||||
Монети
Золотий
1347—1353
Примітки
Бібліографія
Джерела
- Ducas, Historia
- Georgius Sphrantzes, Chronicon maius
- Ioannes VI Cantacuzenus, Historiae
- Laonicus Chalcocondyles, Historiae
- Nicephorus Gregoras, Historia Romana (usque ad 1359)
Монографії. Статті
- Harris, J. The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010.
- Nicol, D. M. The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453. Cambridge: Cambridge University Press, 1972 (1993).
- Pieralli, L. Un imperator di Bisanzio a Roma: la professione di fede di Giovanni V Paleologo. // Marie-Hélène Blanchet – Frédéric Gabriel: L'Union à l'épreuve du formulaire. Professions de foi entre Églises d'Orient et d'Occident (XIIIe-XVIIIe siècle). Leuven [u. a.] 2016, s. 97–144.
- Vasiliev, A. History of the Byzantine Empire 324-1453. Madison: University of Wisconsin Press, 1952.
Довідники
- Schreiner, P. Johannes V. Palaiologos // Lexikon des Mittelalters 5, Sp. 534.
- Кузенков П. В. Иоанн V Палеолог // Большая российская энциклопедия, Москва, 2008, т. 11, с. 509.
- Степанов С. Л. Иоанн V Палеолог // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт-Петербург, 1894, Т. XIIIa, С. 701.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іоанн V Палеолог
- Біографія Йоана V Палеолога у у церковному лексиконі
- Дашков, С. Б. Византии. Матфей Кантакузин, Иоанн V Палеолог
|
|