Іоанн V Палеолог: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
мНемає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
(Не показана 71 проміжна версія 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Otheruses|Іван V}}
{{Правитель
{{Державний діяч
|посада = [[Візантійські імператори|Імператор]]
|титул = [[Візантійські імператори|Візантійський імператор]]
|країна = [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]]
|країна = [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]]
|ім'я = Іоанн (Йоан) V Палеолог
|ім'я = Іоанн V

|оригінал імені = {{lang-el|Ίωάννης Ε' Παλαιολόγος}}
|порядок =
|порядок-жін =
|зображення = John V Palaiologos.jpg
|зображення = John V Palaiologos.jpg
|підпис = Уявний портрет XV ст.
|підпис = Портрет Іоанна V Палеолога у візантійському манускрипті 15 ст.
|початок повноважень = 1341 та 1379
|початок повноважень = 1341—1379
|закінчення повноважень = 1376 та 1391
|закінчення повноважень = 1376—1391
|попередник = [[Андронік IV Палеолог]]
|попередник = [[Андронік IV Палеолог]]
|наступник = [[Мануїл II Палеолог]]
|наступник = [[Мануїл II Палеолог]]

|коронація =
|інші титули =
|віце-президент =
|партія =
|дата народження = 18.6.1332
|дата народження = 18.6.1332
|місце народження = [[Дідімотейхо]]
|місце народження = [[Дідімотейхо|Дідімотіха]], [[Візантійська імперія|Візантія]]
|дата смерті = 16.2.1391
|дата смерті = 16.2.1391
|місце смерті =[[Константинополь]]
|місце смерті =[[Константинополь]], Візантія

|дружина = Олена Кантакузина
|діти =[[Андронік IV Палеолог]], [[Мануїл II Палеолог]], Михайло Палеолог,
Феодора Палеолог,<br/>Ірина Палеологіна
|династія = [[Палеологи]]
|династія = [[Палеологи]]
|батько = [[Андронік III Палеолог]]
|батько = [[Андронік III Палеолог]]
|мати =Анна Савойська
|мати = [[Анна Савойська]]
|дружина = Олена Кантакузина
|діти =[[Андронік IV Палеолог|Андронік IV]], [[Мануїл II Палеолог|Мануїл II]], Михаїл, Феодора, Ірина

}}
}}
'''Іоанн V Палеолог''' ({{lang-el|Ίωάννης Παλαιολόγος}}, ''Iōánnēs Palaiológos''; 18 червня 1332 — 16 лютого 1391) — [[візантійський імператор|візантійський (римський) імператор]] (1341—1376, 1379—1391). Представник династії [[Палеологи|Палеологів]]. Народився у [[Дідімотейхо|Дідімотісі]]. Син візантійського імператора [[Андронік III Палеолог|Андроніка III]] і савойської графині [[Анна Савойська|Анни]], доньки савойського графа [[Амадей V|Амадея V]]. В юності правив під опікою регентської ради у складі імператриці-вдови, патріарха [[Іоан XIV Калека|Івана XIV]] й мегадуки [[Олексій Апокавк|Олексія Апокавка]]. Після [[Громадянська війна у Візантії (1341—1347)|великої міжусобної війни]] (1341—1347) став співправителем [[Іоанн VI Кантакузин|Іоанна VI Кантакузина]], одружився на його доньці [[Олена Кантакузина|Олені]]. Внаслідок зречення співправителя (1354) став імператором-самодержцем, але очолив уже ослаблену міжусобицями [[Візантійська імперія|Візантію]], що перетворилася з наддержави у регіонального гравця. Безуспішно [[Візантійсько-османські війни|протистояв турецькій навалі]] на Балканах; втратив Галліполі (1357), Адріанополь (1361), Ніссу (1368). Намагався залучити католиків до анти-турецького союзу: безрезультатно відвідав Угорщину (1366), а на зворотньому шляху потрапив у полон до православних болгар. Звільнений католиками-хрестоносцями [[Амадей VI Савойськи|Амадея VI Савойського]], які допомогли йому повернути Галліполі й [[Месемврія|Месемврію]]. Згодом відвідав [[Рим]], де прийняв [[католицтво]] від папи [[Урбан V|Урбана V]] (1369). По дорозі назад арештований у [[Венеційська республіка|Венеції]] за борги, був змушений віддати венеційцями острів [[Тенедос]]. Після поразки сербів від турків у [[Битва на Мариці|битві на Мариці]] (1371) визнав [[сюзеренітет]] османського султана: став турецьким данником і васалом. Внаслідок турецьких інтриг і сімейних міжусобиць втратив престол на користь старшого сина [[Андронік IV Палеолог|Андроніка IV]] (1376), опинився у в'язниці. Звільнився і повернув собі трон, пообіцявши туркам збільшити данину (1379). На кінці правління не зміг відновити владну вертикаль: імперія розпалася на удільні володіння, які контролювали члени дому Палеологів. На вимогу султана [[Баязид I|Баязида І]] зруйнував нові укріплення [[Константинополь|Константинополя]] (1391), після чого помер у столиці, не переживши ганьби.


== Імена ==
'''Іоанн V Палеолог''' ({{lang-el|Ίωάννης Ε' Παλαιολόγος}}, іноді вживають назву Йоан) (18 червня 1332, Дідімотіка&nbsp;— 16 лютого 1391, Константинополь)&nbsp;— імператор [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] з 1341 по 1376 та з 1379 по 1391&nbsp;р.
* '''Іоанн Палеолог''' ({{lang-el|Ίωάννης Παλαιολόγος}}, ''Iōánnēs Palaiológos'') — у візантійській традиції імператори не [[номер правителя|нумерувалися]], а називалися за іменами і прізвиськами.
* '''Іоанн V Палеолог''' ({{lang-el|Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος}}) — усталене в історіографії імя з порядковим номером; 5-й Іоанн на візантійському троні. Також — '''Іван V''', '''Йоан V'''.


== Біографія ==
[[Файл:Giovanni V di Bisanzio monete.jpg|thumb|200px|left|Монета часів Іоанна V Палеолога]]
=== Молоді роки. Перша міжусобиця ===
[[Файл:South-eastern Europe 1340.jpg|250px|міні|Візантія напередодні війни 1341 р.]]
{{main|Громадянська війна у Візантії (1341—1347)}}
Іоанн V народився 18 червня 1332 року в [[Дідімотейхо|Дідімотісі]]. Він був сином візантійського імператора [[Андронік III Палеолог|Андроніка III]] і савойської графині [[Анна Савойська|Анни]], доньки савойського графа [[Амадей V|Амадея V]]<ref name="Кузенков">Кузенков, 2008, т. 11, с. 509.</ref>.


По батьковій лінії Іоанн був нащадком візантійських імператорів з [[греки|грецького]] дому [[Палеологи|Палеологів]] і [[вірмени|вірменських]] царів з [[Хетуміди|Хетумського дому]]; по материнській лінії — нащадком [[сакси|саксонського]] [[Савойський дім|Савойського дому]] і [[франки|франкського]] [[Брабантський дім|Брабантського дому]].
Іоанн V Палеолог був сином імператора [[Андронік III Палеолог|Андроніка III Палеолога]] і Анни Савойської. В молоді роки реґентшою при ньому була його мати&nbsp;— імператриця Анна. Проти її фактичного правління підняв повстання товариш його батька [[Андронік III Палеолог|Андроніка III Палеолога]], управитель державними справами за часів Андроніка III, якого той поставив також реґентом над непорвнолітнім своїм сином. В результаті перемоги у громадянській війні (1341–1347) імператором-співправителем він був визнаний як [[Іоанн VI Кантакузин]]. Він став родичем Іоанна V, після того, як видав за нього свою дочку Олену. З 1347 по 1354&nbsp;рр. Іоанн VI Кантакузин правив спільно з Іоанном V Палеологом. Самостійним правителем Іоанн V Палеолог став лише у 1355&nbsp;р., хоча і повинен був боротися за це ще близько 4 років з сином Іоанна VI Кантакузина&nbsp;— [[Матвій Кантакузин|Матвієм]], який був проголошений співправителем батька і коронований ще у квітні 1353&nbsp;р.


15 червня 1341 року помер імператор-батько Андронік III. Його спадкоємцеві Іоанну V було лише 9 років. Хлопця проголосили новим імператором, але реальна влада перейшла до [[регент]]ської ради у складі імператриці-вдови Анни, константинопольського патріарха [[Іоан XIV Калека|Івана XIV]] й мегадуки [[Олексій Апокавк|Олексія Апокавка]]<ref name="Кузенков"/>.

Того ж 1341 року проти регентської ради повстав [[Іоанн VI Кантакузин|Іоанн VI Кантакузин]], сподвижник покійного імператора. У країні спалахнула [[Громадянська війна у Візантії (1341—1347)|міжусобна війна]], яка спустошила Візантію. Сусідні країни підтримали різні ворогуючі партії, а 1345 року на боці повсталих виступили [[Османська імперія|турки-Османи]]. Війна закінчилася 1347 року перемогою Іоанна Кантакузина (Іоанна VI), який став старшим імператором-співправителем малолітнього Іоанна V і одружив його на своїй доньці [[Олена Кантакузина|Олені]].

Перемога повстанців дорого котувала Візантії. Так, [[Перше Сербське королівство|серби]] відірвали від неї [[Македонія|Македонію]], [[Албанія|Албанію]], а з часом — [[Епір]] і [[Фессалія|Фессалію]], утворивши власне [[Сербське царство]]. [[Друге Болгарське царство|Болгари]] ж забрали собі північні райони [[Фракія|Фракії]].

<center><gallery heights=200px widths=200px>
Andronikos_III_Palaiologos.jpg|Андронік ІІІ
Anna_of_Savoy.jpg|Анна Савойська
Alexios_Apokaukos.jpg|Олексій Апокавк
John_VI_Kantakouzenos.jpg|Іоанн Кантакузин
</gallery></center>

=== Співправління. Друга міжусобиця ===
З 1347 по 1354&nbsp;рр. Іоанн VI Кантакузин правив спільно з Іоанном V Палеологом. Самостійним правителем Іоанн V Палеолог став лише у 1355&nbsp;р., хоча і повинен був боротися за це ще близько 4 років з сином Іоанна VI Кантакузина&nbsp;— [[Матвій Кантакузин|Матвієм]], який був проголошений співправителем батька і коронований ще у квітні 1353&nbsp;р.

=== Турецька загроза. Детронізація ===
[[Файл:Byzantine_empire_1355.jpg|thumb|250px|Візантія часів Іоанна V Палеолога (1355).]]
Суперники Візантії&nbsp;— турки-османи, в цей час спрямували всі свої зусилля для повного завоювання Малої Азії та Балканського півострова. У 1357 вони захопили [[Галліполі]], у 1361&nbsp;р.&nbsp;— [[Едірне|Адріанополем]], який став столицею османських володінь на півострові. У 1368&nbsp;р. османи вже підійшли під стіни Константинополя. Під тиском обставин, Іоанн V Палеолог поїхав до [[Рим]]у, проте допомоги з Заходу не отримав. Зважаючи на ці обставини Іоанн V Палеолог погодився у 1373 році стати данником і васалом султана. Це не завадило однак, туркам оволодіти [[Салоніки|Салоніками]] і допомогти [[Андронік IV Палеолог|Андроніку IV Палеологу]] відняти у батька престол. Іоанна V Палеолога, разом з іншими його синами було заточено у в'язницю у 1376&nbsp;р.
Суперники Візантії&nbsp;— турки-османи, в цей час спрямували всі свої зусилля для повного завоювання Малої Азії та Балканського півострова. У 1357 вони захопили [[Галліполі]], у 1361&nbsp;р.&nbsp;— [[Едірне|Адріанополем]], який став столицею османських володінь на півострові. У 1368&nbsp;р. османи вже підійшли під стіни Константинополя. Під тиском обставин, Іоанн V Палеолог поїхав до [[Рим]]у, проте допомоги з Заходу не отримав. Зважаючи на ці обставини Іоанн V Палеолог погодився у 1373 році стати данником і васалом султана. Це не завадило однак, туркам оволодіти [[Салоніки|Салоніками]] і допомогти [[Андронік IV Палеолог|Андроніку IV Палеологу]] відняти у батька престол. Іоанна V Палеолога, разом з іншими його синами було заточено у в'язницю у 1376&nbsp;р.


=== Друге правління ===
Тільки через три роки у 1379 році його було звільнено з ув'язнення із зобов'язанням збільшити щорічну данину османам. Новий османський султан, [[Баязет I]], зажадав від Іоанна V Палеолога знищення новозбудованих укріплень Константинополя. Через кілька днів, 16 лютого 1391, після вимушеного виконання цієї вимоги, Іоанн V Палеолог помер у Константинополі, і як казали очевидці&nbsp;— від осоромлення.
Тільки через три роки у 1379 році його було звільнено з ув'язнення із зобов'язанням збільшити щорічну данину османам. Новий османський султан, [[Баязет I]], зажадав від Іоанна V Палеолога знищення новозбудованих укріплень Константинополя. Через кілька днів, 16 лютого 1391, після вимушеного виконання цієї вимоги, Іоанн V Палеолог помер у Константинополі, і як казали очевидці&nbsp;— від осоромлення.


== Див. також ==
== Сім'я ==
[[Файл:Byzantine_imperial_flag,_14th_century,_square.svg|150px|міні|Емблема Візантії з монет Іоанна V (XІV ст.): хрест і 4 літерами «В»]]
{{Портал|Історія}}

* [[Список Візантійських імператорів]]
{{main|Палеологи}}
* Батько: [[Андронік III Палеолог|Андронік III]] — візантійський імператор.
* Матір: [[Анна Савойська|Анна]] (1333—1396) — савойська графиня, донька савойського графа [[Амадей V|Амадея V]].
* Дружина: [[Олена Кантакузина]] — донька візантійського імператора [[Іоанн VI Кантакузин|Іоанна VI Кантакузина]].
* Діти:
** [[Андронік IV Палеолог|Андронік IV]] (1348—1385) — візантійський імператор (1376—1379).
** Ірина (1349 — 1362) — дружина турецького султанича Халіля, сина [[Орхан I|Орхана I]]
** [[Мануїл II]] (1350—1425) — візантійський імператор (1391—1425).
** [[Феодор I Палеолог|Феодор I]] (1355—1407) — морейський деспот (1383—1407).
** Михаїл (? — 1376/1377) — правитель Месембрії, претендент на трапезундський трон.
** Марія (? — 1376) — наречена османського султана [[Мурад I|Мурада I]]
** NN — невідома донька, наречена кіпрського короля [[Петро II (король Кіпру)|Петра II]].
** NN — невідома донька, черниця (з 1373).
** NN — невідома донька, черниця (з 1373).

=== Родовід ===
{{Родовід
|1 = Іоанн V, візантійський імператор
|2 = [[Андронік III Палеолог|Андронік III]], візантійський імператор
|3 = [[Анна Савойська|Анна]], савойська графиня
|4 = [[Михаїл IX]], візантійський імператор
|5 = [[Рита Вірменська|Ріта]], вірменська царівна
|6 = [[Амадей V]], савойський граф
|7 = Марія, брабантська герцогиня
|8 = [[Андронік II Палеолог|Андронік II]], візантійський імператор
|9 = [[Анна Арпад|Анна]], угорська принцеса
|10 = [[Левон III|Лев III]], вірменський цар
|11 = Керан, вірменська шляхтянка
|12 = [[Томас II Савойський|Тома II]], савойський граф
|13 = Беатриса, фієскська графиня
|14 = [[Жан I (герцог Брабанту)|Жан I]], брабантський герцог
|15 = Маргарита, фландрійська графиня
}}

== Монети ==
<center><gallery heights=200px widths=200px>
Giovanni_V_di_Bisanzio_monete.jpg|[[Базилікон|Срібник]]
Hyperpyron_of_John_V_with_John_VI.jpg|[[Гіперпірон|Золотий]]<br/>1347—1353
Johannes_V_1742.jpg|Срібник<br/>1347—1353
Johannes_V_tornese.jpg|Срібник<br/>1347—1353
</gallery></center>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Бібліографія==
=== Джерела ===
* Ducas, ''Historia''
* Georgius Sphrantzes, ''Chronicon maius''
* Ioannes VI Cantacuzenus, ''Historiae''
* Laonicus Chalcocondyles, ''Historiae''
* Nicephorus Gregoras, ''Historia Romana'' (usque ad 1359)

=== Монографії. Статті ===
* Harris, J. ''The End of Byzantium''. New Haven and London: Yale University Press, 2010.
* Nicol, D. M. ''The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453''. Cambridge: Cambridge University Press, 1972 (1993).
* Pieralli, L. Un imperator di Bisanzio a Roma: la professione di fede di Giovanni V Paleologo. // Marie-Hélène Blanchet – Frédéric Gabriel: L'''Union à l'épreuve du formulaire. Professions de foi entre Églises d'Orient et d'Occident'' (XIIIe-XVIIIe siècle). Leuven [u. a.] 2016, s. 97–144.
* Vasiliev, A. ''History of the Byzantine Empire 324-1453''. Madison: University of Wisconsin Press, 1952.

=== Довідники ===
* Schreiner, P. Johannes V. Palaiologos // ''[[Lexikon des Mittelalters]]'' 5, Sp. 534.
* Кузенков П. В. [https://bigenc.ru/world_history/text/2016710 Иоанн V Палеолог] // ''[[Большая российская энциклопедия]]'', Москва, 2008, т. 11, с. 509.
* Степанов С. Л. [https://ru.wikisource.org/wiki/ЭСБЕ/Иоанн_V_Палеолог Иоанн V Палеолог] // ''[[Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона]]''. Санкт-Петербург, 1894, Т. XIIIa, С. 701.

== Посилання ==
{{ci}}
* [http://www.bautz.de/bbkl/j/Johannes_V_p.shtml Біографія Йоана V Палеолога у у церковному лексиконі]
* Дашков, С. Б. [https://www.sedmitza.ru/lib/text/434601/Императоры Византии. Матфей Кантакузин, Иоанн V Палеолог]


== Джерела ==
* [http://www.bautz.de/bbkl/j/Johannes_V_p.shtml Біографія Йоана V Палеолога у у церковному лексиконі]{{ref-de}}
{{бібліоінформація}}
{{бібліоінформація}}
{{Візантійські імператори}}
{{Візантійські імператори}}

Версія за 12:57, 25 вересня 2021

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Іван V.
Іоанн V
грец. Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος
Іоанн V
Уявний портрет XV ст.
Іоанн V
Візантійський імператор
1341—1379 — 1376—1391
Попередник: Андронік IV Палеолог
Наступник: Мануїл II Палеолог
 
Народження: 18 червня 1332(1332-06-18)
Дідімотіха, Візантія
Смерть: 16 лютого 1391(1391-02-16) (58 років)
Константинополь, Візантія
Країна: Візантійська імперія
Рід: Палеологи
Батько: Андронік III Палеолог
Мати: Анна Савойська
Шлюб: Олена Кантакузина
Діти: Андронік IV, Мануїл II, Михаїл, Феодора, Ірина

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Іоанн V Палеолог (грец. Ίωάννης Παλαιολόγος, Iōánnēs Palaiológos; 18 червня 1332 — 16 лютого 1391) — візантійський (римський) імператор (1341—1376, 1379—1391). Представник династії Палеологів. Народився у Дідімотісі. Син візантійського імператора Андроніка III і савойської графині Анни, доньки савойського графа Амадея V. В юності правив під опікою регентської ради у складі імператриці-вдови, патріарха Івана XIV й мегадуки Олексія Апокавка. Після великої міжусобної війни (1341—1347) став співправителем Іоанна VI Кантакузина, одружився на його доньці Олені. Внаслідок зречення співправителя (1354) став імператором-самодержцем, але очолив уже ослаблену міжусобицями Візантію, що перетворилася з наддержави у регіонального гравця. Безуспішно протистояв турецькій навалі на Балканах; втратив Галліполі (1357), Адріанополь (1361), Ніссу (1368). Намагався залучити католиків до анти-турецького союзу: безрезультатно відвідав Угорщину (1366), а на зворотньому шляху потрапив у полон до православних болгар. Звільнений католиками-хрестоносцями Амадея VI Савойського, які допомогли йому повернути Галліполі й Месемврію. Згодом відвідав Рим, де прийняв католицтво від папи Урбана V (1369). По дорозі назад арештований у Венеції за борги, був змушений віддати венеційцями острів Тенедос. Після поразки сербів від турків у битві на Мариці (1371) визнав сюзеренітет османського султана: став турецьким данником і васалом. Внаслідок турецьких інтриг і сімейних міжусобиць втратив престол на користь старшого сина Андроніка IV (1376), опинився у в'язниці. Звільнився і повернув собі трон, пообіцявши туркам збільшити данину (1379). На кінці правління не зміг відновити владну вертикаль: імперія розпалася на удільні володіння, які контролювали члени дому Палеологів. На вимогу султана Баязида І зруйнував нові укріплення Константинополя (1391), після чого помер у столиці, не переживши ганьби.

Імена

  • Іоанн Палеолог (грец. Ίωάννης Παλαιολόγος, Iōánnēs Palaiológos) — у візантійській традиції імператори не нумерувалися, а називалися за іменами і прізвиськами.
  • Іоанн V Палеолог (грец. Ιωάννης Ε' Παλαιολόγος) — усталене в історіографії імя з порядковим номером; 5-й Іоанн на візантійському троні. Також — Іван V, Йоан V.

Біографія

Молоді роки. Перша міжусобиця

Візантія напередодні війни 1341 р.
Докладніше: Громадянська війна у Візантії (1341—1347)

Іоанн V народився 18 червня 1332 року в Дідімотісі. Він був сином візантійського імператора Андроніка III і савойської графині Анни, доньки савойського графа Амадея V[1].

По батьковій лінії Іоанн був нащадком візантійських імператорів з грецького дому Палеологів і вірменських царів з Хетумського дому; по материнській лінії — нащадком саксонського Савойського дому і франкського Брабантського дому.

15 червня 1341 року помер імператор-батько Андронік III. Його спадкоємцеві Іоанну V було лише 9 років. Хлопця проголосили новим імператором, але реальна влада перейшла до регентської ради у складі імператриці-вдови Анни, константинопольського патріарха Івана XIV й мегадуки Олексія Апокавка[1].

Того ж 1341 року проти регентської ради повстав Іоанн VI Кантакузин, сподвижник покійного імператора. У країні спалахнула міжусобна війна, яка спустошила Візантію. Сусідні країни підтримали різні ворогуючі партії, а 1345 року на боці повсталих виступили турки-Османи. Війна закінчилася 1347 року перемогою Іоанна Кантакузина (Іоанна VI), який став старшим імператором-співправителем малолітнього Іоанна V і одружив його на своїй доньці Олені.

Перемога повстанців дорого котувала Візантії. Так, серби відірвали від неї Македонію, Албанію, а з часом — Епір і Фессалію, утворивши власне Сербське царство. Болгари ж забрали собі північні райони Фракії.

  • Андронік ІІІ

    Андронік ІІІ

  • Анна Савойська

    Анна Савойська

  • Олексій Апокавк

    Олексій Апокавк

  • Іоанн Кантакузин

    Іоанн Кантакузин

Співправління. Друга міжусобиця

З 1347 по 1354 рр. Іоанн VI Кантакузин правив спільно з Іоанном V Палеологом. Самостійним правителем Іоанн V Палеолог став лише у 1355 р., хоча і повинен був боротися за це ще близько 4 років з сином Іоанна VI Кантакузина — Матвієм, який був проголошений співправителем батька і коронований ще у квітні 1353 р.

Турецька загроза. Детронізація

Візантія часів Іоанна V Палеолога (1355).

Суперники Візантії — турки-османи, в цей час спрямували всі свої зусилля для повного завоювання Малої Азії та Балканського півострова. У 1357 вони захопили Галліполі, у 1361 р. — Адріанополем, який став столицею османських володінь на півострові. У 1368 р. османи вже підійшли під стіни Константинополя. Під тиском обставин, Іоанн V Палеолог поїхав до Риму, проте допомоги з Заходу не отримав. Зважаючи на ці обставини Іоанн V Палеолог погодився у 1373 році стати данником і васалом султана. Це не завадило однак, туркам оволодіти Салоніками і допомогти Андроніку IV Палеологу відняти у батька престол. Іоанна V Палеолога, разом з іншими його синами було заточено у в'язницю у 1376 р.

Друге правління

Тільки через три роки у 1379 році його було звільнено з ув'язнення із зобов'язанням збільшити щорічну данину османам. Новий османський султан, Баязет I, зажадав від Іоанна V Палеолога знищення новозбудованих укріплень Константинополя. Через кілька днів, 16 лютого 1391, після вимушеного виконання цієї вимоги, Іоанн V Палеолог помер у Константинополі, і як казали очевидці — від осоромлення.

Сім'я

Емблема Візантії з монет Іоанна V (XІV ст.): хрест і 4 літерами «В»
Докладніше: Палеологи
  • Батько: Андронік III — візантійський імператор.
  • Матір: Анна (1333—1396) — савойська графиня, донька савойського графа Амадея V.
  • Дружина: Олена Кантакузина — донька візантійського імператора Іоанна VI Кантакузина.
  • Діти:
    • Андронік IV (1348—1385) — візантійський імператор (1376—1379).
    • Ірина (1349 — 1362) — дружина турецького султанича Халіля, сина Орхана I
    • Мануїл II (1350—1425) — візантійський імператор (1391—1425).
    • Феодор I (1355—1407) — морейський деспот (1383—1407).
    • Михаїл (? — 1376/1377) — правитель Месембрії, претендент на трапезундський трон.
    • Марія (? — 1376) — наречена османського султана Мурада I
    • NN — невідома донька, наречена кіпрського короля Петра II.
    • NN — невідома донька, черниця (з 1373).
    • NN — невідома донька, черниця (з 1373).

Родовід

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Андронік II, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Михаїл IX, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Анна, угорська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Андронік III, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Лев III, вірменський цар
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Ріта, вірменська царівна
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Керан, вірменська шляхтянка
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Іоанн V, візантійський імператор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Тома II, савойський граф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Амадей V, савойський граф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Беатриса, фієскська графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Анна, савойська графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Жан I, брабантський герцог
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Марія, брабантська герцогиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Маргарита, фландрійська графиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Монети

Примітки

  1. ↑ а б Кузенков, 2008, т. 11, с. 509.

Бібліографія

Джерела

  • Ducas, Historia
  • Georgius Sphrantzes, Chronicon maius
  • Ioannes VI Cantacuzenus, Historiae
  • Laonicus Chalcocondyles, Historiae
  • Nicephorus Gregoras, Historia Romana (usque ad 1359)

Монографії. Статті

  • Harris, J. The End of Byzantium. New Haven and London: Yale University Press, 2010.
  • Nicol, D. M. The Last Centuries of Byzantium, 1261-1453. Cambridge: Cambridge University Press, 1972 (1993).
  • Pieralli, L. Un imperator di Bisanzio a Roma: la professione di fede di Giovanni V Paleologo. // Marie-Hélène Blanchet – Frédéric Gabriel: L'Union à l'épreuve du formulaire. Professions de foi entre Églises d'Orient et d'Occident (XIIIe-XVIIIe siècle). Leuven [u. a.] 2016, s. 97–144.
  • Vasiliev, A. History of the Byzantine Empire 324-1453. Madison: University of Wisconsin Press, 1952.

Довідники

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іоанн V Палеолог

Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Autoritats UB: a1137163 · BAV: ADV10925455 · BNE: XX1326899 · BNF: 124481303 · FAST: 1827280 · Freebase: /m/0jtsw · GND: 118712462 · GR-AtACA: 14230 · ISNI: 0000 0001 1483 4119 · J9U: 987007342868605171 · LCCN: nr94030636 · MAK: 9810641200105606 · NKC: mzk2011620462 · NLG: 45896 · NLP: A16608094 · NTA: 120971631 · NUKAT: n2010049428 · PUSC: 39883 · SHARE: 203420 · SUDOC: 033633126 · URBS: 21465 · VIAF: 98866081, 12191147 · WorldCat: viaf-165364727
Основи
Історія
Держава і економіка
Військова справа
Наука і культура
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Іоанн_V_Палеолог&oldid=33495051