Шер: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Не показані 50 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{пишу}}
{{otheruses|Шер}}
{{otheruses|Шер}}
{{Музикант
{{Музикант
| Ім'я =Шер
| Ім'я =Шер
| Оригінал імені =({{lang-en|Cher}})
| Оригінал імені =({{lang-en|Cher}})
| Зображення =Cher in 2019 cropped.jpg
| Зображення =Cher in 2019 cropped.jpg
| Підпис =Шер під час концерту в Лондоні в рамках «[[Here We Go Again Tour]]» в жовтні 2019 року
| Підпис =Шер під час концерту в Лондоні в рамках «[[Here We Go Again Tour]]» в жовтні 2019 року
| Розмір_зображення =230 пкс
| Розмір_зображення =230 пкс
| Справжнє_ім'я =Шерилін Саркісян<br/>({{lang-en|Cherilyn Sarkisian}})
| Справжнє_ім'я =Шерилін Саркісян<br/>({{lang-en|Cherilyn Sarkisian}})
| Дата народження =20.5.1946
| Дата народження =20.5.1946
| Місце народження =[[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], [[Каліфорнія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
| Місце народження =[[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], [[Каліфорнія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
| Дата смерті =
| Дата смерті =
| Місце смерті =
| Місце смерті =
| Поховання =
| Поховання =
| Роки =1963-до сьогодні
| Роки =1963-до сьогодні
| Країна ={{USA}}
| Країна ={{USA}}
| Національність =[[вірмени|вірменка]]
| Національність =[[вірмени|вірменка]]
| Освіта =-
| Освіта =-
| Професія =[[співак|співачка]], [[Ведучий|телеведуча]], [[актор]]ка,<br/>[[Поет-пісняр|пісняр]], [[Підприємець|бізнесвумен]], [[музичний продюсер]]<br/>[[кінорежисер]]
| Професія =[[співак|співачка]], [[Ведучий|телеведуча]], [[актор]]ка,<br/>[[Поет-пісняр|пісняр]], [[Підприємець|бізнесвумен]], [[музичний продюсер]]<br/>[[кінорежисер]]
| Працював у операх =
| Працював у операх =
| Співацький голос =[[контральт]]о
| Співацький голос =[[контральт]]о
| Інструмент =
| Інструмент =
| Жанр =[[поп-рок]], [[хауз]], [[диско]], [[рок-музика]], [[танцювальна музика]], [[Сучасна фолк-музика|фолк-музика]], [[фолк-рок]]
| Жанр =[[поп-рок]], [[хауз]], [[диско]], [[рок-музика]], [[танцювальна музика]], [[Сучасна фолк-музика|фолк-музика]], [[фолк-рок]]
| Мова =[[англійська мова|англійська]]
| Мова =[[англійська мова|англійська]]
| Псевдонім =
| Псевдонім =
| Колектив =[[Sonny & Cher]]<br/>[[Allman and Woman]]<br/>[[Black Rose]]
| Колектив =[[Sonny & Cher]]<br/>[[Allman and Woman]]<br/>[[Black Rose]]
| Гурт =
| Гурт =
| Співпраця =
| Співпраця =
| Нагороди =[[Список нагород та номінацій, отриманих Шер|повний список]]<br/>'''Автограф:'''<br/>[[Файл:Cher Assinatura.png|130пкс]]
| Нагороди =[[Список нагород та номінацій, отриманих Шер|повний список]]<br/>'''Автограф:'''<br/>[[Файл:Cher Assinatura.png|130пкс]]
| Вініл релізи =
| Вініл релізи =
| Ефіри =
| Ефіри =
| Лейбл ={{flat list|
| Лейбл ={{flat list|
* [[Atco Records|Atco]]
* [[Atco Records|Atco]]
Рядок 41: Рядок 40:
* [[United Artists Records|United Artists]]
* [[United Artists Records|United Artists]]
* [[Warner Records|Warner]]
* [[Warner Records|Warner]]
}}
}}
| Сайт = https://cher.com
| Сайт = https://cher.com
}}
}}
'''Шер''' (({{lang-en|Cher}}); {{нар}} 20 травня 1946, [[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], [[Каліфорнія]], [[Сполучені Штати Америки|США]]) — американська співачка, акторка і телеведуча. Зазвичай згадується ЗМІ як «Богиня поп-музики», описується як втілення жіночої автономії в індустрії, де домінують чоловіки.<ref name=GoddessOfPop /> Відома своїм характерним [[контральт]]о, а також і тим, що працювала в різноманітних сферах розважального бізнесу протягом більше шести десятиліть, адаптуючись під різні стилі і тренди.
'''Шер''' ({{lang-en|Cher}}; {{нар}} 20 травня 1946, [[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], [[Каліфорнія]], [[Сполучені Штати Америки|США]])&nbsp;— американська співачка, акторка і телеведуча. Зазвичай згадується ЗМІ як «Богиня поп-музики», описується як втілення жіночої автономії в індустрії, де домінують чоловіки.<ref name=GoddessOfPop /> Відома своїм характерним [[контральт]]о, а також і тим, що працювала в різноманітних сферах розважального бізнесу протягом більше шести десятиліть, адаптуючись під різні стилі і тренди.<ref>[https://www.definitions.net/definition/ Cher] ''definitions.net'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


Перший успіх до Шер прийшов у 1965 році, коли вона була учасницею [[фолк-рок]]ового дуету зі своїм [[Сонні Боно|чоловіком]] «[[Sonny & Cher]]» після того, як їх пісня «[[I Got You Babe]]» посіла перше місце в американських і британських чартах.<ref>{{стаття |посилання=http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1 |заголовок=Rewinding the Charts: Fifty Years Ago, Sonny & Cher 'Got' to No. 1 |видання=Billboard |accessdate=21 березня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011733/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1 |archivedate=21 березня 2020|мова=en |тип=journal |автор=Caulfield, Keith |число=14 |місяць=8 |рік=2015 |видавництво=Lynne Segall}} {{ref-en}}</ref> До кінця 1967 року вони продали 40 мільйонів платівок по всьому світу, згідно журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]», через що їх назвали «найкрутішим» роковим дуетом.<ref name=time1998>{{cite journal|last=Bellafante|first=Ginia|url=http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|title=Appreciation: The Sonny Side of Life|magazine=Time|date=19 січня 1998|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201195234/http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Паралельно з участю в дуеті, вона почала сольну кар'єру, випустивши в 1966 році свою першу пісню «[[Bang Bang (My Baby Shot Me Down)]]», було продано 2 мільйони платівок з нею. В 1970-х рока Шер стала телеведучою, беручи участь в телешоу «[[Шер (телесеріал)|Шер]]» і «[[Комедійна година Сонні і Шер]]», яке збирало понад 30 мільйонів глядачів щотижня протягом трьох років. На шоу Шер з'являлася в ретельно розроблених костюмах, що зробило її законодавицею моди 70-х.
Перший успіх до Шер прийшов у 1965 році, коли вона була учасницею [[фолк-рок]]ового дуету зі своїм [[Сонні Боно|чоловіком]] «[[Sonny & Cher]]» після того, як їхня пісня «[[I Got You Babe]]» посіла перше місце в американських і британських чартах.<ref>{{стаття |посилання=http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1 |заголовок=Rewinding the Charts: Fifty Years Ago, Sonny & Cher 'Got' to No. 1 |видання=Billboard |accessdate=21 березня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011733/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1 |archivedate=21 березня 2020|мова=en |тип=journal |автор=Caulfield, Keith |число=14 |місяць=8 |рік=2015 |видавництво=Lynne Segall}} {{ref-en}}</ref> До кінця 1967 року вони продали 40 мільйонів платівок по всьому світу, згідно журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]», через що їх назвали «найкрутішим» роковим дуетом.<ref name=time1998>{{cite journal|last=Bellafante|first=Ginia|url=http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|title=Appreciation: The Sonny Side of Life|magazine=Time|date=19 січня 1998|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201195234/http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Паралельно з участю в дуеті, вона почала сольну кар'єру, випустивши в 1966 році свою першу пісню «[[Bang Bang (My Baby Shot Me Down)]]», було продано 2 мільйони платівок з нею. В 1970-х роках Шер стала телеведучою, брала участь в телешоу «[[Шер (телесеріал)|Шер]]» і «[[Комедійна година Сонні і Шер]]», яке збирало понад 30 мільйонів глядачів щотижня протягом трьох років. На шоу Шер з'являлася у різних ретельно підібраних костюмах, що зробило її законодавицею моди 70-х.{{sfn|Bego|2001|pp=76–78}}


Працюючи на телебаченні, Шер зарекомендувала себе як сольна виконавиця, випустивши сингли: «[[Gypsys, Tramps & Thieves]]», «[[Half-Breed]]» і «[[Dark Lady (пісня)|Dark Lady]]», які очолили чарт США «[[Billboard Hot 100]]». Після її розлучення з [[Сонні Боно]] у 1975 році, вона повернулася до музики у 1979 році, випустивши диско-альбом «[[Take Me Home (альбом Шер)|Take Me Home]]» і заробляючи по 300 000 доларів на тиждень, виступаючи у своїй концертній резиденції в [[Лас-Вегас]]і в 1980—1982 роках.<ref>{{cite web|url=https://www.riaa.com/gold-platinum/ |title=Gold & Platinum |publisher=[[Recording Industry Association of America]] |accessdate=21 березня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180212231947/https://www.riaa.com/gold-platinum/ |archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Під час роботи на телебаченні Шер зарекомендувала себе як сольна виконавиця, випустивши сингли: «[[Gypsys, Tramps & Thieves]]», «[[Half-Breed]]» і «[[Dark Lady (пісня)|Dark Lady]]», які очолили чарт США «[[Billboard Hot 100]]». Після її розлучення з [[Сонні Боно]] 1975 року, вона повернулася до музики лише в 1979 році. Після виходу диско-альбому «[[Take Me Home (альбом Шер)|Take Me Home]]», вона стала заробляти по 300 000 доларів на тиждень, виступаючи протягом 1980—1982 років у своїй концертній резиденції в [[Лас-Вегас]]і<ref>{{cite web|url=https://www.riaa.com/gold-platinum/ |title=Gold & Platinum |publisher=[[Recording Industry Association of America]] |accessdate=21 березня 2020|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180212231947/https://www.riaa.com/gold-platinum/ |archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


У 1982 році Шер дебютувала на [[Бродвейський театр|Бродвеї]] у п'єсі «Повертайся о п'ятій і десятій Джиммі Діне, Джиммі Діне» і знялася в її [[Повертайся о п'ятій і десятій Джиммі Діне, Джиммі Діне|екранізації]]. Згодом вона отримала визнання кінокритиків за свої ролі в таких фільмах, як «[[Сілквуд]]» (1983), «[[Маска (фільм, 1985)|Маска]]» (1985), «[[Іствікські відьми]]» (1987) і «[[Влада місяця (фільм)|Влада місяця]]» (1987), за останню картину вона отримала премію «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» за найкращу жіночу роль. Потім вона знову відродила свою музичну кар'єру, записавши рок-орієнтовані альбоми «[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]» (1987), «[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]» (1989) і «[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]» (1991), кожен з яких супроводжувався випуском успішних синглів, таких як «[[I Found Someone]]», «[[If I Could Turn Back Time]]» і «[[Love and Understanding]]».
У 1982 році Шер дебютувала на [[Бродвейський театр|Бродвеї]] у п'єсі «Повертайся о п'ятій і десятій Джиммі Діне, Джиммі Діне» і знялася в її [[Повертайся о п'ятій і десятій Джиммі Діне, Джиммі Діне|екранізації]]. Згодом вона отримала визнання кінокритиків за свої ролі в таких фільмах, як «[[Сілквуд]]» (1983), «[[Маска (фільм, 1985)|Маска]]» (1985), «[[Іствікські відьми]]» (1987) і «[[Влада місяця (фільм)|Влада місяця]]» (1987), за останню картину вона отримала премію «[[Оскар (кінопремія)|Оскар]]» за найкращу жіночу роль. Потім вона знову відродила свою музичну кар'єру, записавши рок-орієнтовані альбоми «[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]» (1987), «[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]» (1989) і «[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]» (1991), кожен з яких супроводжувався випуском успішних синглів, таких як «[[I Found Someone]]», «[[If I Could Turn Back Time]]» і «[[Love and Understanding]]».<ref>[https://www.allmovie.com/artist/cher-p12664/filmography Cher] ''allmovie.com'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


Черговий пік комерційного успіху у Шер відбувся у 1998 році, з випуском її альбому «[[Believe (альбом Шер)|Believe]]», його [[Believe (пісня)|заголовна пісня]] до сьогодні є найбільш продаваною піснею коли-небудь випущеної жінкою-виконавцем у Великій Британії. У пісні представлено новаторське використання технології «Auto-Tune», що стало відоме як «ефект Шер».<ref>{{cite news| url=http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| title=Cher Says 'Farewell' With 50-City Tour|date=2002-05-01| journal=Billboard| accessdate=21 березня 2020| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422070536/http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite press release| url=http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| title=Global music taste revealed in BBC World Service poll| date=December 20, 2002| accessdate=21 березня 2020| publisher=BBC| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161217144725/http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Її прощальний тур «[[Living Proof: The Farewell Tour|Living Proof]]» 2002—2005 років став одним з найкасовіших концертних турів всіх часів, з прибутком більше 250 мільйонів доларів.<ref>{{стаття |посилання=http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman |заголовок=Cher's tour is the most successful ever by a woman |видання=Entertainment Weekly|accessdate=21 березня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402083139/http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman |archivedate=21 березня 2020|мова=en |автор=Liane Bonin|число=31 |місяць=10 |рік=2003 |тип=magazine}}</ref> У 2008 році Шер підписала контракт на 180 мільйонів доларів для виступів в «[[Caesars Palace|Сізарс-Пелас]]» в Лас-Вегасі, де вона виступала зі своїм шоу «[[Cher at the Colosseum]]» до 5 лютого 2011 року.<ref>{{стаття |ссылка=http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 |заголовок=Forever Cher |видання=Vanity Fair |accessdate=2016-01-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120001736/http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 |archivedate=21 березня 2020|автор=Smith, Krista |число=30 |місяць=11 |рік=2010}} {{ref-en}}</ref> У 2018 році Шер повернулася в кіно, зігравши свою першу роль на екрані після фільму «[[Бурлеск (фільм)|Бурлеск]]» 2010 року, вона виконала одну з головних ролей в музичному романтично-комедійному фільмі «[[Мамма Міа! 2|Мама Міа! Це знову ми]]». Натхненна своєю роллю, вона випустила у 2018 році альбом «[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]», який досяг третьої сходинки в чарті «[[Billboard 200]]», аналогічний успіх в США мав лише альбом «[[Closer to the Truth]]» 2013 року, який вважається «найбільш сольним» альбомом Шер.
Черговий пік комерційного успіху у Шер відбувся 1998 року з випуском її альбому «[[Believe (альбом Шер)|Believe]]», його [[Believe (пісня)|заголовна пісня]] до сьогодні є комерційно найуспішнішою піснею, випущеної жінкою-виконавцем у Великій Британії. У пісні представлено новаторське використання технології «Auto-Tune», що стало відоме як «ефект Шер».<ref>{{cite news| url=http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| title=Cher Says 'Farewell' With 50-City Tour|date=2002-05-01| journal=Billboard| accessdate=21 березня 2020| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422070536/http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite press release| url=http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| title=Global music taste revealed in BBC World Service poll| date=December 20, 2002| accessdate=21 березня 2020| publisher=BBC| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161217144725/http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| archivedate=21 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Її прощальний тур «[[Living Proof: The Farewell Tour|Living Proof]]» 2002—2005 років став одним з найкасовіших концертних турів всіх часів, з прибутком більше 250 мільйонів доларів.<ref>{{стаття |посилання=http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman |заголовок=Cher's tour is the most successful ever by a woman |видання=Entertainment Weekly|accessdate=21 березня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402083139/http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman |archivedate=21 березня 2020|мова=en |автор=Liane Bonin|число=31 |місяць=10 |рік=2003 |тип=magazine}}</ref> У 2008 році Шер підписала контракт на 180 мільйонів доларів для виступів в «[[Caesars Palace|Сізарс-Пелас]]» в Лас-Вегасі, де вона виступала зі своїм шоу «[[Cher at the Colosseum]]» до 5 лютого 2011 року.<ref>{{стаття |ссылка=http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 |заголовок=Forever Cher |видання=Vanity Fair |accessdate=2016-01-17 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120001736/http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 |archivedate=21 березня 2020|автор=Smith, Krista |число=30 |місяць=11 |рік=2010}} {{ref-en}}</ref> У 2018 році Шер повернулася в кіно, зігравши свою першу роль на екрані після фільму «[[Бурлеск (фільм)|Бурлеск]]» 2010 року, вона виконала одну з головних ролей в музичному романтично-комедійному фільмі «[[Мамма Міа! 2|Мама Міа! Це знову ми]]». Натхненна своєю роллю, вона випустила у 2018 році альбом «[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]», який досяг третьої сходинки в чарті «[[Billboard 200]]», аналогічний успіх в США мав лише альбом «[[Closer to the Truth]]» 2013 року, який вважається «найбільш сольним» альбомом Шер.<ref>[https://www.clashmusic.com/reviews/cher-dancing-queen Cher&nbsp;— Dancing Queen] ''clashmusic.com'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


Шер є однією з найбільш продаваних музичних виконавиць у світі, за свою кар'єру вона продала понад 100 мільйонів платівок. Серед її досягнень є нагородження такими преміямі, як «[[Нагорода Греммі|Греммі]]», «[[Еммі]]», «Оскар»; три премії «[[Золотий глобус]]»; премія [[Каннський кінофестиваль|Каннського кінофестивалю]] і нагорода від імені Кеннеді-центру та Ради модельєрів Америки. На сьогодні, вона — єдина виконавиця, яка шість десятиліть поспіль посідала першу сходинку в чарті «Billboard», з 1960-х по 2010-ті роки. Крім своїх музичних та акторських заслуг, Шер відома своїми політичними поглядами, присутністю в соціальних мережах, благодійною діяльністю і соціальним активізмом, включаючи боротьбу за права [[ЛГБТ]]-спільноти і профілактику захворюваності [[СНІД|ВІЛ/СНІДом]].
Шер є однією з найбільш комерційно успішних музичних виконавиць у світі, за свою кар'єру вона продала понад 100 мільйонів платівок.<ref name="Cher Bible">[https://books.google.com.ua/books?id=s6ViDwAAQBAJ&pg=PP11&lpg=PP11&dq=100+million+records+Cher&source=bl&ots=nv9VVBkqTD&sig=ACfU3U2RZg5Sp1q6LX58WSFoUV6hdPGzCQ&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwifr6Sc8MPoAhVwwosKHSXdBBMQ6AEwEHoECAsQAQ#v=onepage&q=100%20million%20records%20Cher&f=false The Cher Bible: 2018 Ultimate Edition] ''books.google.com.ua'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Серед її досягнень є нагородження такими преміями, як «[[Нагорода Греммі|Греммі]]», «[[Еммі]]», «Оскар»; три премії «[[Золотий глобус]]»; премія [[Каннський кінофестиваль|Каннського кінофестивалю]] і нагорода від імені Кеннеді-центру та Ради модельєрів Америки.<ref name="Cher Bible"></ref> На сьогодні, вона&nbsp;— єдина виконавиця, яка шість десятиліть поспіль посідала першу сходинку в чарті «Billboard», з 1960-х по 2010-ті роки. Крім своїх музичних та акторських заслуг, Шер відома своїми політичними поглядами, присутністю в соціальних мережах, благодійною діяльністю і соціальним активізмом, включаючи боротьбу за права [[ЛГБТ]]-спільноти і профілактику захворюваності [[СНІД|ВІЛ/СНІДом]].<ref>[https://www.amfar.org/sp-pr-2015-final/ CHER, FELIPE DINIZ and JEAN PAUL GAULTIER HONORED AT FIFTH ANNUAL INSPIRATION GALA SÃO PAULO] ''amfar.org'' Процитовано 31 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


== Життя та кар'єра ==
== Життя та кар'єра ==

=== Ранні роки ===
=== Ранні роки ===
[[Файл:Cher HS Yearbook.jpg|міні|праворуч|160пкс|Шер під час навчання в школі (1960)]]
[[Файл:Cher HS Yearbook.jpg|міні|праворуч|160пкс|Шер під час навчання в школі (1960)]]
Шер народилася під ім'ям Шерилін Саркісян в місті [[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], штат [[Каліфорнія]], 20 травня 1946 року.{{sfn|Berman|2001|p=17}} Її батько, Джон (Карапет) Саркісян, [[вірмени|вірмен]] за національністю, був водієм вантажівки, мав проблеми з наркотиками і азартними іграми; її мати, [[Джорджія Холт]] (ім'я при народженні Джекі Джин Крауч), була другорядною моделлю і акторкою, яка мала [[Ірландці|ірландське]], [[англійці|англійське]], [[німці|німецьке]] та [[черокі|черокське]] коріння.<ref>{{cite web|url=https://etcanada.com/news/284868/cher-refuses-to-apologize-for-half-breed-after-twitter-war-fuelled-by-trumps-diversity-coalition-appointee/|title=Cher Refuses To Apologize For 'Half-Breed' After Twitter War Fuelled By Trump's Diversity Coalition Appointee ETCanada.com|publisher=Entertainment Tonight Canada|accessdate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{harvnb|Bego|2001|p=11}}: Sarkisian's profession;<br />{{harvnb|Berman|2001|p=17}}: Sarkisian's nationality and personal problems, Crouch's profession;<br />{{cite journal|last=Cheever|first=Susan|url=http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|title=In a Broken Land|magazine=People|date=17 травня 1993|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161227055224/http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|archivedate=24 лютого 2020}}: Sarkisian's nationality, Crouch's ancestry. {{ref-en}}</ref> Батько Шер рідко бував удома, коли Шер ще була немовлям.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Її батьки розлучилися, коли Шер було десять місяців.{{sfn|Berman|2001|p=17}} Пізніше мати вийшла заміж за актора Джона Саутхолла, з яким у неї народилася ще одна дочка, Джорджанна, зведена сестра Шер.{{sfn|Berman|2001|pp=17–18}}
Шер народилася під ім'ям Шерилін Саркісян в місті [[Ель-Сентро (Каліфорнія)|Ель-Сентро]], штат [[Каліфорнія]], 20 травня 1946 року.{{sfn|Berman|2001|p=17}} Її батько, Джон (Карапет) Саркісян, [[вірмени|вірмен]] за національністю, був водієм вантажівки, мав проблеми з наркотиками і азартними іграми; її мати, [[Джорджія Холт]] (ім'я при народженні Джекі Джин Крауч), була другорядною моделлю і акторкою, яка мала [[Ірландці|ірландське]], [[англійці|англійське]], [[німці|німецьке]] та [[черокі|черокське]] коріння.<ref>{{cite web|url=https://etcanada.com/news/284868/cher-refuses-to-apologize-for-half-breed-after-twitter-war-fuelled-by-trumps-diversity-coalition-appointee/|title=Cher Refuses To Apologize For 'Half-Breed' After Twitter War Fuelled By Trump's Diversity Coalition Appointee ETCanada.com|publisher=Entertainment Tonight Canada|accessdate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{harvnb|Bego|2001|p=11}}: Sarkisian's profession;<br/>{{harvnb|Berman|2001|p=17}}: Sarkisian's nationality and personal problems, Crouch's profession;<br/>{{cite journal|last=Cheever|first=Susan|url=http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|title=In a Broken Land|magazine=People|date=17 травня 1993|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161227055224/http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|archivedate=24 лютого 2020}}: Sarkisian's nationality, Crouch's ancestry. {{ref-en}}</ref> Батько Шер рідко бував удома, коли Шер ще була немовлям.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Її батьки розлучилися, коли Шер було десять місяців.{{sfn|Berman|2001|p=17}} Пізніше мати вийшла заміж за актора Джона Саутхолла, з яким у неї народилася ще одна дочка, Джорджанна, зведена сестра Шер.{{sfn|Berman|2001|pp=17–18}}


Переїхавши до Лос-Анджелесу, мати Шер почала працювати офіціанткою. Потім вона змінила своє ім'я на Джорджія Холт і грала другорядні ролі в кіно і на телебаченні. Холт також випросила епізодичні ролі для своїх дочок в телевізійних шоу, серед яких було «Пригоди Оззі і Гаррієт».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Коли Шер було дев'ять років, відносини матері з Саутхоллом завершилися, але вона вважає його своїм батьком і пам'ятає його як «добродушну людину, який ставав войовничим, коли він занадто багато випивав».{{sfn|Berman|2001|p=18}} Потім Холт вступала в повторний шлюб і розлучалася ще кілька разів, вона переїзджала зі своєю сім'єю по всій країні (включаючи Нью-Йорк, Техас і Каліфорнію).{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Їм часто бракувало грошей, Шер згадувала, що їй доводилося використовувати гумові стрічки, щоб скріпити її туфлі.{{sfn|Berman|2001|p=18}} Одного разу мати залишила Шер в притулку на кілька тижнів.{{sfn|Bego|2001|p=10}} Хоча вони зустрічалися щодня, обидва знаходили цей досвід травмуючим.{{sfn|Berman|2001|p=18}}
Переїхавши до Лос-Анджелесу, мати Шер почала працювати офіціанткою. Потім вона змінила своє ім'я на Джорджія Холт і почала грати другорядні ролі в кіно і на телебаченні. Холт також випросила епізодичні ролі для своїх дочок в телевізійних шоу, серед яких було «Пригоди Оззі і Гаррієт».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Коли Шер було дев'ять років, відносини матері з Саутхоллом завершилися, але вона вважає його своїм батьком і пам'ятає його як «добродушну людину, який ставав войовничим, коли він занадто багато випивав».{{sfn|Berman|2001|p=18}} Потім Холт вступала в повторний шлюб і розлучалася ще кілька разів, вона переїзджала зі своєю сім'єю по всій країні (включаючи Нью-Йорк, Техас і Каліфорнію).{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} Їм часто бракувало грошей, Шер згадувала, що їй доводилося використовувати гумові стрічки, щоб скріпити її туфлі.{{sfn|Berman|2001|p=18}} Одного разу мати залишила Шер в притулку на кілька тижнів.{{sfn|Bego|2001|p=10}} Хоча вони зустрічалися щодня, обидва знаходили цей досвід травмуючим.{{sfn|Berman|2001|p=18}}


Коли Шер вчилася в п'ятому класі, вона спродюсувала мюзикл «Оклахома»! для вчителя і класу. Вона організувала групу дівчат, керуючи і ставлячи хореографію танцювальних програм. Не в силах переконати хлопчиків теж взяти участь, вона грала чоловічі ролі і співала їхні пісні. До дев'яти років у неї з'явився надзвичайно низький голос.{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=39}} Шер захоплювалася зірками кіно, її прикладом для наслідування стала [[Одрі Хепберн]], особливо її роль в фільмі «[[Сніданок у Тіффані (фільм)|Сніданок у Тіффані]]» 1961 року. У Шер з'явилася звичка одягати незвичайні наряди і наслідувати персонажу Хепберн.{{sfn|Berman|2001|p=22}} Вона була розчарована відсутністю темноволосих голлівудських акторок, яким могла б наслідувати.{{sfn|Berman|2001|p=22}} Вона хотіла бути знаменитою з дитинства, але відчувала себе непривабливою і нещасною, пізніше коментуючи: «Я не могла придумати нічого, що я могла б зробити... Я не вважала, що стану співачкою або танцівницею. Я просто думала, що буду знаменитою. Це була моя мета.»{{sfn|Berman|2001|p=21}}
Коли Шер вчилася в п'ятому класі, вона спродюсувала мюзикл «Оклахома!» для вчителя і класу. Вона організувала групу дівчат, керуючи і ставлячи хореографію танцювальних програм. Не в силах переконати хлопчиків теж взяти участь, вона грала чоловічі ролі і співала їхні пісні. До дев'яти років у неї з'явився надзвичайно низький голос.{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=39}} Шер захоплювалася зірками кіно, її прикладом для наслідування стала [[Одрі Хепберн]], особливо її роль в фільмі «[[Сніданок у Тіффані (фільм)|Сніданок у Тіффані]]» 1961 року. У Шер з'явилася звичка одягати незвичайні наряди і наслідувати персонаж Хепберн.{{sfn|Berman|2001|p=22}} Вона була розчарована відсутністю темноволосих голлівудських акторок, яких могла б наслідувати.{{sfn|Berman|2001|p=22}} Шер мріяла бути знаменитою з дитинства, але відчувала себе непривабливою і нещасною, пізніше вона так коментувала свій тодішній настрій: «Я не могла придумати нічого, що я могла би зробити… Я не вважала, що зможу стати співачкою або танцівницею. Я просто думала, що буду знаменитою. Це була моя мета».{{sfn|Berman|2001|p=21}}


У 1961 році Холт вийшла заміж за керуючого банком Гілберта Лап'єра, який усиновив Шер (під ім'ям Шеріл Лап'єр) і Джорджанну, записавши їх у підготовчу школу коледжу Монклер, а потім в приватну школу в [[Енсіно]], учні якої були в основному з багатих сімей.<ref>{{cite web|url=http://www.californiabirthindex.org/birth/cheryl_lapiere_born_1946_3214561|title=Cheryl Lapiere, Born 05/20/1946 in California|publisher=California Birth Index|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131222317/http://www.californiabirthindex.org/birth/cheryl_lapiere_born_1946_3214561|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref> Шкільне середовище з вищого суспільства було викликом для Шер; біограф Конні Берман писав: «[вона] виділялася серед інших як своєю вражаючою зовнішністю, так і товариським характером.»{{sfn|Berman|2001|p=21}} Колишній однокласник прокоментував: «Я ніколи не забуду, як вперше побачив Шер. Вона була такою особливою... Вона була як кінозірка, прямо тут і зараз... Вона сказала, що збирається стати кінозіркою, і ми знали, що вона нею стане.»{{sfn|Berman|2001|p=21}} Хоча Шер і не була відмінницею, за словами Бермана, вона була розумною і креативною. З французької та англійської мов вона мала відмінні оцінки. В дорослому віці вона виявила, що мала [[дислексія|дислексію]]. Шер вирізнялася своєю неконвенційною поведінкою: під час обідньої перерви вона виконувала пісні для учнів, а також дивувала ровесників, коли вдягала вкорочені топи, демонструючи оголений живіт.{{sfn|Berman|2001|p=22}} Пізніше вона згадувала: «Я ніколи по-справжньому не вчилася в школі. Я завжди думала про той час, коли я буду дорослою і знаменитою.»{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}}
1961 року Холт вийшла заміж за завідувача банком Гілберта Лап'єра, який усиновив Шер (під ім'ям Шеріл Лап'єр) і Джорджанну, записавши їх у підготовчу школу коледжу Монклер, а потім в приватну школу в [[Енсіно]], учні якої були в основному з багатих сімей.<ref>{{cite web|url=http://www.californiabirthindex.org/birth/cheryl_lapiere_born_1946_3214561|title=Cheryl Lapiere, Born 05/20/1946 in California|publisher=California Birth Index|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131222317/http://www.californiabirthindex.org/birth/cheryl_lapiere_born_1946_3214561|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref> Шкільне середовище з вищого суспільства було викликом для Шер; біограф Конні Берман писав: «[вона] виділялася серед інших як своєю вражаючою зовнішністю, так і товариським характером.»{{sfn|Berman|2001|p=21}} Колишній однокласник прокоментував: «Я ніколи не забуду, як вперше побачив Шер. Вона була такою особливою… Вона була як кінозірка, прямо тут і зараз… Вона сказала, що збирається стати кінозіркою, і ми знали, що вона нею стане.»{{sfn|Berman|2001|p=21}} Хоча Шер і не була відмінницею, за словами Бермана, вона була розумною і креативною. З французької та англійської мов вона мала відмінні оцінки. В дорослому віці вона виявила, що мала [[дислексія|дислексію]]. Шер вирізнялася своєю неконвенційною поведінкою: під час обідньої перерви вона виконувала пісні для учнів, а також дивувала ровесників, коли вдягала вкорочені топи, демонструючи оголений живіт.{{sfn|Berman|2001|p=22}} Пізніше вона згадувала: «Я ніколи по-справжньому не вчилася в школі. Я завжди думала про той час, коли я буду дорослою і знаменитою».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=147}} У ті роки у неї були спорадичні відносини з актором [[Воррен Бітті|Ворреном Бітті]].{{sfn|Bego|2004|p=17}}


=== 1962–1965: сольна кар'єра і перші успіхи ===
=== 1962—1965: сольна кар'єра і перші успіхи ===
[[Файл:TeenIn11968a.jpg|міні|праворуч|155пкс|Дует «[[Sonny & Cher]]», рекламне фото 1960-х]]
[[Файл:TeenIn11968a.jpg|міні|праворуч|155пкс|Дует «[[Sonny & Cher]]», рекламне фото 1960-х]]
У 16 років Шер залишила школу, покинула будинок своєї матері і переїхала в [[Лос-Анджелес]] з подругою. Вона брала уроки акторської майстерності і заробляла на життя, танцюючи в маленьких клубах на [[голлівуд]]ській Сансет Стріп, рекомендуючи себе виконавцям, менеджерам і агентам.{{sfn|Berman|2001|p=23}} За словами Бермана, «[Шер] без коливань підходила до будь-кого, хто, на її думку, допоміг би їй вирватися, надати нове знайомство або отримати прослуховування.»{{sfn|Berman|2001|p=24}} В листопаді 1962 року Шер познайомилася з виконавцем [[Сонні Боно]], який тоді працював на звукорежисера [[Філ Спектор|Філа Спектора]].{{sfn|Berman|2001|p=24}} Після того як її подруга переїхала, Шер прийняла пропозицію Сонні стати його економкою.{{sfn|Berman|2001|p=27}} Сонні познайомив Шер зі Спектором, який використовував її як бек-вокалістку у багатьох записах, включаючи пісню «[[Be My Baby]]» гурту «[[The Ronettes]]» і «You've Lost That Lovin' Feeling» дуету «[[The Righteous Brothers]]».{{sfn|Berman|2001|p=28}} Саме Спектор випустив її перший сингл, «Ringo, I Love You», який був комерційно невдалий, Шер записала його під ім'ям Бонні Джо Мейсон.<ref name=Eder2009>{{cite web|last=Eder|first=Bruce|title=Cher&nbsp;– Biography & History|url=https://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|website=[[AllMusic]]|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025517/http://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 16 років Шер залишила школу, покинула будинок своєї матері і разом з подругою переїхала до [[Лос-Анджелес]]у. Вона брала уроки акторської майстерності і заробляла на життя, танцюючи в маленьких клубах на [[голлівуд]]ській Сансет Стріп, рекомендуючи себе виконавцям, менеджерам і агентам.{{sfn|Berman|2001|p=23}} За словами Бермана, «[Шер] без коливань підходила до будь-кого, хто, на її думку, допоміг би їй вирватися, надати нове знайомство або отримати прослуховування».{{sfn|Berman|2001|p=24}} В листопаді 1962 року Шер познайомилася з виконавцем [[Сонні Боно]], який тоді працював для звукорежисера [[Філ Спектор|Філа Спектора]].{{sfn|Berman|2001|p=24}} Після того як її подруга переїхала, Шер прийняла пропозицію Сонні стати його економкою.{{sfn|Berman|2001|p=27}} Сонні познайомив Шер зі Спектором, який використовував її як бек-вокалістку у багатьох записах, включаючи пісню «[[Be My Baby]]» гурту «[[The Ronettes]]» і «You've Lost That Lovin' Feeling» дуету «[[The Righteous Brothers]]».{{sfn|Berman|2001|p=28}} Саме Спектор випустив її перший сингл, «Ringo, I Love You», який був комерційно невдалий, Шер записала його під ім'ям Бонні Джо Мейсон.<ref name=Eder2009>{{cite web|last=Eder|first=Bruce|title=Cher&nbsp;– Biography & History|url=https://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|website=[[AllMusic]]|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025517/http://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>


Шер і Сонні стали близькими друзями, а потім і коханцями, 27 жовтня 1964 року вони провели свою неофіційну весільну церемонію в номері готелю в [[Тіхуана|Тіхуані]], Мексика.{{sfn|Berman|2001|p=28}}<ref>{{cite journal|url=https://news.google.com/newspapers?nid=2512&dat=19750628&id=dRNIAAAAIBAJ&sjid=hgANAAAAIBAJ&pg=3860,3724402|title=Cher divorces Sonny|newspaper=Record-Journal|date=28 червня 1975|accessdate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref> Незважаючи на те, що Сонні хотів представити Шер як сольну виконавицю, вона запропонувала йому виступати разом з нею, тому що вона страждала від страху сцени, після чого він почав приєднуватися до неї на сцені, наспівуючи гармонії. Шер маскувала свою нервозність, дивлячись на Сонні; пізніше вона прокоментувала, що «співала людям через нього».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=94}} Наприкінці 1964 року вони з'явилися як дует під назвою «Caesar & Cleo», випустивши погано сприйняті публікою сингли «Do You Wanna Dance?», «Love Is Strange» і «Let the Good Times Roll».{{sfn|Bego|2001|pp=29–30}}
Шер і Сонні стали близькими друзями, а згодом і коханцями, 27 жовтня 1964 року вони провели свою неофіційну весільну церемонію в номері готелю в [[Тіхуана|Тіхуані]], Мексика.{{sfn|Berman|2001|p=28}}<ref>{{cite journal|url=https://news.google.com/newspapers?nid=2512&dat=19750628&id=dRNIAAAAIBAJ&sjid=hgANAAAAIBAJ&pg=3860,3724402|title=Cher divorces Sonny|newspaper=Record-Journal|date=28 червня 1975|accessdate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref> Незважаючи на те, що Сонні хотів представити Шер як сольну виконавицю, вона запропонувала йому виступати разом з нею, тому що вона страждала від страху сцени, після чого він почав приєднуватися до неї на сцені, наспівуючи гармонії. Шер маскувала свою нервозність, дивлячись на Сонні; пізніше вона прокоментувала, що «співала людям через нього».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=94}} Наприкінці 1964 року вони з'явилися як дует під назвою «Caesar & Cleo», випустивши погано сприйняті публікою сингли «Do You Wanna Dance?», «Love Is Strange» і «Let the Good Times Roll».{{sfn|Bego|2001|pp=29–30}}


Також наприкінці 1964 року Шер підписала контракт з лейблом «Imperial», філіалом «Liberty Records», а Сонні став її продюсером. Сингл Шер «Dream Baby», випущений під назвою «Cherilyn», отримав трансляцію в Лос-Анджелесі.<ref name=Eder2009 /> Натхненна співпрацею з «Imperial», Шер працювала з Сонні над своїм другим сольним синглом на цьому лейблі, кавер-версією пісні [[Боб Ділан|Боба Ділана]] «All I Really Want to Do», яка у 1965 році досягла 15-го місця в американському чарті «[[Billboard Hot 100]]».<ref name=Eder2009 /><ref name=BiggestBBHits>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/1563030/cher-birthday-billboard-hits|title=Cher's 20 Biggest Billboard Hits|magazine=Billboard|date=20 травня 2014|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170105221030/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/1563030/cher-birthday-billboard-hits|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref> Тим часом гурт «[[The Byrds]]» випустили свою власну кавер-версію тієї ж пісні. Коли в чартах синглів між Шер і «The Byrds» почалося суперництво, лейбл гурту почав просувати іншу пісню з [[Сторона А і сторона Б|Б-сторони]] цього синглу. Фронтмен «The Byrds» Роджер Макгуїн прокоментував: «Нам сподобалася версія Шер. Ми не хотіли посваритися. Тому ми просто перевернули наш запис».{{sfn|Bego|2001|p=40}} Дебютний альбом Шер «[[All I Really Want To Do]]» 1965 року, досяг 16-го місця в «[[Billboard 200]]»; пізніше він був описаний оглядачем Тімом Сендрою з «[[AllMusic]]» як «один з найсильніших фолк-поп альбомів тієї епохи».<ref>{{cite web|title=Cher&nbsp;– Awards|url=https://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|website=AllMusic|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025517/http://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|last=Sendra|first=Tim|url=https://www.allmusic.com/album/all-i-really-want-to-do-mw0000457386|title=All I Really Want to Do – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, redits|website=AllMusic|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160128015527/http://www.allmusic.com/album/all-i-really-want-to-do-mw0000457386|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>
Також наприкінці 1964 року Шер підписала контракт з лейблом «Imperial», філіалом «Liberty Records», а Сонні став її продюсером. Сингл Шер «Dream Baby», випущений під назвою «Cherilyn», отримав трансляцію в Лос-Анджелесі.<ref name=Eder2009 /> Натхненна співпрацею з «Imperial», Шер працювала з Сонні над своїм другим сольним синглом на цьому лейблі, кавер-версією пісні [[Боб Ділан|Боба Ділана]] «All I Really Want to Do», яка у 1965 році досягла 15-го місця в американському чарті «[[Billboard Hot 100]]».<ref name=Eder2009 /><ref name=BiggestBBHits>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/1563030/cher-birthday-billboard-hits|title=Cher's 20 Biggest Billboard Hits|magazine=Billboard|date=20 травня 2014|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170105221030/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/1563030/cher-birthday-billboard-hits|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref> Тим часом гурт «[[The Byrds]]» випустили свою власну кавер-версію тієї ж пісні. Коли в чартах синглів між Шер і «The Byrds» почалося суперництво, лейбл гурту почав просувати іншу пісню з [[Сторона А і сторона Б|Б-сторони]] цього синглу. Фронтмен «The Byrds» Роджер Макгуїн прокоментував: «Нам сподобалася версія Шер. Ми не хотіли посваритися. Тому ми просто перевернули наш запис».{{sfn|Bego|2001|p=40}} Дебютний альбом Шер «[[All I Really Want To Do]]» 1965 року, досяг 16-го місця в «[[Billboard 200]]»; пізніше він був описаний оглядачем Тімом Сендрою з «[[AllMusic]]» як «один з найсильніших фолк-поп альбомів тієї епохи».<ref>{{cite web|title=Cher&nbsp;– Awards|url=https://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|website=AllMusic|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025517/http://www.allmusic.com/artist/cher-mn0000107090/biography|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|last=Sendra|first=Tim|url=https://www.allmusic.com/album/all-i-really-want-to-do-mw0000457386|title=All I Really Want to Do – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, redits|website=AllMusic|accessdate=24 лютого 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160128015527/http://www.allmusic.com/album/all-i-really-want-to-do-mw0000457386|archivedate=24 лютого 2020}} {{ref-en}}</ref>


=== 1965–1967: популярність Сонні і Шер ===
=== 1965—1967: популярність Сонні і Шер ===
[[Файл:Cher in 1966, Holland (cropped).jpg|міні|ліворуч|120пкс|Шер в 1966 році]]
[[Файл:Cher in 1966, Holland (cropped).jpg|міні|ліворуч|120пкс|Шер у 1966 році]]
На початку 1965 року «Caesar & Cleo» стали називати себе як «[[Sonny & Cher]]».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=98}} Після запису пісні «[[I Got You Babe]]», в липні 1965 року вони вирушили до Англії за порадою гурту «[[The Rolling Stones]]»; Шер згадувала: «[вони] сказали нам... що американці просто не розуміють нас, і що якщо ми хочемо домогтися успіху, то повинні поїхати в Англію».{{sfn|Cher|Coplon|1998|pp=108–109}} За словами письменниці Цинтри Вілсон, «Англійські газетні фотографи з'явилися, коли S&C були викинуті з Лондонського Хілтона [через їх наряди] в ніч, коли вони прибули — буквально за одну ніч, вони стали зірками. Лондон божеволів від досі небаченого вигляду S&C, які не були ні [[моди (субкультура)|модами]], ні [[моди і рокери|рокерами]].»<ref name=CintraWilson>{{cite news|last=Wilson|first=Cintra|url=http://www.salon.com/2000/02/22/cher/|title=Cher|work=Salon|date=22 лютого 2000|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201223450/http://www.salon.com/2000/02/22/cher/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
На початку 1965 року «Caesar & Cleo» стали називати себе як «[[Sonny & Cher]]».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=98}} Після запису пісні «[[I Got You Babe]]», в липні 1965 року вони вирушили до Англії за порадою гурту «[[The Rolling Stones]]»; Шер згадувала: «[вони] сказали нам… що американці просто не розуміють нас, і що якщо ми хочемо домогтися успіху, то повинні поїхати в Англію».{{sfn|Cher|Coplon|1998|pp=108–109}} За словами письменниці Цинтри Вілсон, «Англійські газетні фотографи з'явилися, коли S&C були викинуті з Лондонського Хілтона [через їх наряди] в ніч, коли вони прибули&nbsp;— буквально за одну ніч, вони стали зірками. Лондон божеволів від досі небаченого вигляду S&C, які не були ні [[моди (субкультура)|модами]], ні [[моди і рокери|рокерами]]».<ref name=CintraWilson>{{cite news|last=Wilson|first=Cintra|url=http://www.salon.com/2000/02/22/cher/|title=Cher|work=Salon|date=22 лютого 2000|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201223450/http://www.salon.com/2000/02/22/cher/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Пісня «I Got You Babe» посіла перше місце в чарті «Billboard Hot 100» і стала<ref>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1|title=Rewinding the Charts: Fifty Years Ago, Sonny & Cher 'Got' to No. 1|magazine=Billboard|date=14 серпня 2015|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011733/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, за словами оглядача Брюса Едера з «AllMusic», «одним з найбільш продаваних і улюблених поп-рок-хітів середини 60-х»<ref name=Eder2009 />; у 2003 році «[[Rolling Stone]]» включив її в список «[[Список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone|500 найкращих пісень усіх часів]]».<ref name=rs500>{{cite journal|url=https://www.rollingstone.com/music/lists/the-500-greatest-songs-of-all-time-20110407/sonny-and-cher-i-got-you-babe-20110526|accessdate=15 березня 2020|title=500 Greatest Songs of All Time|magazine=[[Rolling Stone]]|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150102131157/http://www.rollingstone.com/music/lists/the-500-greatest-songs-of-all-time-20110407/sonny-and-cher-i-got-you-babe-20110526|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Коли пісня змістила позиції гурту «[[The Beatles]]» з вершини британських чартів, англійські підлітки почали наслідувати модному стилю Сонні і Шер, такому як кльош, смугасті штани, гофровані сорочки, промислові блискавки і хутряні жилети.{{sfn|Cher|Coplon|1998|pp=110–111}} Після повернення в Америку дует зробив кілька виступів на підліткових шоу «Hullabaloo і Shindig!», завершуючи тур на деяких з найбільших арен США.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}} Для виступів дуету залучалися двійники Шер — «дівчата, які розгладили прямо своє волосся, пофарбувавши його в чорний колір, і ходили як і вона в жилетах і кльошах».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=116}} Таким чином Шер розширила свій творчий діапазон, розробивши лінію одягу.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=148}}
Пісня «I Got You Babe» посіла перше місце в чарті «Billboard Hot 100» і стала<ref>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1|title=Rewinding the Charts: Fifty Years Ago, Sonny & Cher 'Got' to No. 1|magazine=Billboard|date=14 серпня 2015|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011733/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6221458/rewinding-the-charts-fifty-years-ago-sonny-cher-got-to-no-1|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, за словами оглядача Брюса Едера з «AllMusic», «одним з найбільш продаваних і улюблених поп-рок-хітів середини 60-х»<ref name=Eder2009 />; у 2003 році «[[Rolling Stone]]» включив її в список «[[Список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone|500 найкращих пісень усіх часів]]».<ref name=rs500>{{cite journal|url=https://www.rollingstone.com/music/lists/the-500-greatest-songs-of-all-time-20110407/sonny-and-cher-i-got-you-babe-20110526|accessdate=15 березня 2020|title=500 Greatest Songs of All Time|magazine=[[Rolling Stone]]|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20150102131157/http://www.rollingstone.com/music/lists/the-500-greatest-songs-of-all-time-20110407/sonny-and-cher-i-got-you-babe-20110526|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Коли пісня змістила позиції гурту «[[The Beatles]]» з вершини британських чартів, англійські підлітки почали наслідувати модному стилю Сонні і Шер, такому як кльош, смугасті штани, гофровані сорочки, промислові блискавки і хутряні жилети.{{sfn|Cher|Coplon|1998|pp=110–111}} Після повернення в Америку дует кілька разів виступив на підліткових шоу «Hullabaloo і Shindig!», завершуючи тур на деяких із найбільших арен США.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}} Для виступів дуету залучалися двійники Шер&nbsp;— «дівчата, які розгладили прямо своє волосся, пофарбувавши його в чорний колір, і ходили як і вона в жилетах і кльошах».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=116}} Таким чином Шер розширила свій творчий діапазон, розробивши лінію одягу.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=148}}


Перший альбом «Sonny & Cher», «[[Look at Us]]», випущений у 1965 році «Atco Records», філіалом «[[Atlantic Records]]»<ref name=Eder2009 />, провів вісім тижнів на другому місці в «Billboard 200», поступившись альбому «[[Help!]]» гурту «The Beatles».<ref name=CloserToTheTruthBillboard2000>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/news/5740752/cher-earns-highest-charting-solo-album-ever-on-billboard-200|title=Cher Earns Highest-Charting Solo Album Ever on Billboard 200|magazine=Billboard|date=2 жовтня 2013|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160117201554/http://www.billboard.com/articles/news/5740752/cher-earns-highest-charting-solo-album-ever-on-billboard-200|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Музика дуету стала популярною, і він успішно конкурував з домінуючими в ту епоху британським вторгненням і звучанням «мотаун».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=148}} В період між 1965 і 1972 роками окремі сингли Сонні і Шер потрапляли десять разів в чарт «Billboard Top 40», серед яких було п'ять, які також потрапили у «топ-10»: «I Got You Babe», «Baby Don't Go», «The Beat Goes On», «All I Ever Need Is You», і «A Cowboy's Work Is Never Done».<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/artist/279823/sonny-cher/chart?sort=position|title=Sonny & Cher – Chart history|magazine=Billboard|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131225205/http://www.billboard.com/artist/279823/sonny-cher/chart?sort=position|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Був момент коли п'ять пісень дуету одночасно потрапили у «топ-50», що дорівнювало рекорду, який встановили тільки «The Beatles» і [[Елвіс Преслі]].<ref>{{cite journal|newspaper=The New York Times|title=Style Over Substance; Got You Babe: Cher Reclaims Her History|first=Frank|last=DeCaro|url=https://www.nytimes.com/1998/05/31/style/style-over-substance-got-you-babe-cher-reclaims-her-history.html|date=31 травня 1998|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160207005011/http://www.nytimes.com/1998/05/31/style/style-over-substance-got-you-babe-cher-reclaims-her-history.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> На кінець 1967 року дует продав 40 мільйонів платівок по всьому світу й, за словами журналістки журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]» Джинії Беллафонте, вважался «найкрутішим» роковим дуетом.<ref name=time1998 />
Перший альбом «Sonny & Cher», «[[Look at Us]]», випущений у 1965 році «Atco Records» філією «[[Atlantic Records]]»<ref name=Eder2009 />, вісім тижнів перебував на другому місці в «Billboard 200», поступившись альбому «[[Help!]]» гурту «The Beatles».<ref name=CloserToTheTruthBillboard2000>{{cite journal|last=Caulfield|first=Keith|url=https://www.billboard.com/articles/news/5740752/cher-earns-highest-charting-solo-album-ever-on-billboard-200|title=Cher Earns Highest-Charting Solo Album Ever on Billboard 200|magazine=Billboard|date=2 жовтня 2013|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160117201554/http://www.billboard.com/articles/news/5740752/cher-earns-highest-charting-solo-album-ever-on-billboard-200|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Музика дуету стала популярною, і він успішно конкурував з домінуючими в ту епоху «британським вторгненням» і звучанням «мотаун».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=148}} В період між 1965 і 1972 роками окремі сингли Сонні і Шер десять разів потрапляли в чарт «Billboard Top 40», серед яких було п'ять, які увійшли в «топ-10»: «I Got You Babe», «Baby Don't Go», «The Beat Goes On», «All I Ever Need Is You», і «A Cowboy's Work Is Never Done».<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/artist/279823/sonny-cher/chart?sort=position|title=Sonny & Cher – Chart history|magazine=Billboard|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131225205/http://www.billboard.com/artist/279823/sonny-cher/chart?sort=position|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> На якийсь момент п'ять пісень дуету одночасно потрапили у «топ-50», що дорівнювало рекорду, який встановили тільки «The Beatles» і [[Елвіс Преслі]].<ref>{{cite journal|newspaper=The New York Times|title=Style Over Substance; Got You Babe: Cher Reclaims Her History|first=Frank|last=DeCaro|url=https://www.nytimes.com/1998/05/31/style/style-over-substance-got-you-babe-cher-reclaims-her-history.html|date=31 травня 1998|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160207005011/http://www.nytimes.com/1998/05/31/style/style-over-substance-got-you-babe-cher-reclaims-her-history.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> На кінець 1967 року дует продав 40 мільйонів платівок по всьому світу й, за словами журналістки журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]» Джинії Беллафонте, вважався «найкрутішим» роковим дуетом.<ref name=time1998 />


Наступні релізи Шер підтримували її сольну кар'єру в повній конкуренції з її спільними записами з Сонні.<ref name=Eder2009 /> Альбом «[[The Sonny Side Of Chér]]» 1966 року включав пісню «[[Bang Bang (My Baby Shot Me Down)]]», яка досягла другого місця в США і стала її першим сольним синглом з мільйонним тиражем. Альбом «[[Chér]]», також випущений в 1966 році, містив композицію «Alfie» [[Берт Бакарак|Берта Бакарака]] і [[Хел Девід|Хела Девіда]], яка була додана до титрів американської версії [[Елфі|однойменного фільму]] 1966 року, ставши першою версією популярної в США пісні. Альбом «[[With Love, Chér]]» (1967) включав в себе пісні, які біограф Марк Бего назвав «маленькими історіями-мильними операми для рок-музики», такими як сингл «You Better Sit Down Kids», що потрапив у «топ-10» чарту США.{{sfn|Bego|2001|pp=45–54}}
Наступні релізи Шер засвідчили, що її сольна кар'єра може цілком конкурувати з її спільними записами з Сонні.<ref name=Eder2009 /> Альбом «[[The Sonny Side Of Chér]]» 1966 року включав пісню «[[Bang Bang (My Baby Shot Me Down)]]», яка досягла другого місця в США і стала її першим сольним синглом з мільйонним тиражем. Альбом «[[Chér]]», також випущений в 1966 році, містив композицію «Alfie» [[Берт Бакарак|Берта Бакарака]] і [[Хел Девід|Хела Девіда]], яка була додана до титрів американської версії [[Елфі|однойменного фільму]] 1966 року, ставши першою версією популярної в США пісні. Альбом «[[With Love, Chér]]» (1967) включав в себе пісні, які біограф Марк Бего назвав «маленькими історіями-мильними операми для рок-музики», такими як сингл «You Better Sit Down Kids», що потрапив у «топ-10» чарту США.{{sfn|Bego|2001|pp=45–54}}


=== 1967–1970: негативна реакція з боку молодого покоління, перший шлюб ===
=== 1967—1970: негативна реакція з боку молодого покоління, перший шлюб ===
[[Файл:Sonny and Cher David McCallum Man From Uncle 1967 Cropped.JPG|міні|праворуч|180пкс|Шер на знімальному майданчику телесеріалу «[[Агенти U.N.C.L.E. (серіал, 1964-1968)|Агенти U.N.C.L.E.]]» (1967)]]
[[Файл:Sonny and Cher David McCallum Man From Uncle 1967 Cropped.JPG|міні|праворуч|180пкс|Шер на знімальному майданчику телесеріалу «[[Агенти U.N.C.L.E. (серіал, 1964-1968)|Агенти U.N.C.L.E.]]» (1967)]]
До кінця 1960-х років музика Сонні і Шер перестала потрапляти у чарти. За словами Бермана, «Важке, гучне звучання таких гуртів, як „[[Jefferson Airplane]]“ і „[[Cream]]“, зробило фолк-рок-музику Сонні і Шер занадто прісною».{{sfn|Berman|2001|p=31}} Пізніше Шер сказала: «Мені дуже подобалося нове звучання „[[Led Zeppelin]]“, [[Ерік Клептон|Еріка Клептона]], гуртів, орієнтованих на електрогітару. Залишившись наодинці з собою, я б змінилася з часом, тому що музика дійсно заводила мене. Але [Сонні] це не сподобалося — і все».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=134}} Їх моногамний спосіб життя в період сексуальної революції і антинаркотична позиція, яку вони посіли під час піку наркокультури, позбавили їх популярності серед американської молоді.<ref name=Brush1988>{{cite news|last=Brush|first=Stephanie|title=Cher: Yes? No? (Check Only One)|newspaper=The New York Times|date=20 березня 1988|url=https://www.nytimes.com/1988/03/20/arts/cher-yes-no-check-only-one.html|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160207022506/http://www.nytimes.com/1988/03/20/arts/cher-yes-no-check-only-one.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Bego|2001|pp=55–56}} За словами Бего, «Незважаючи на їхній революційний унісекс-одяг, Сонні і Шер були досить "квадратними", коли справа стосувалася сексу і наркотиків».{{sfn|Bego|2001|pp=55–56}} У спробі повернути свою молоду аудиторію, у 1967 році дует спродюсував і знявся у фільмі «[[Хороші часи]]», який був комерційно невдалим.{{sfn|Berman|2001|p=31}}
До кінця 1960-х років музика Сонні і Шер перестала потрапляти у чарти. За словами Бермана, «Важке, гучне звучання таких гуртів, як „[[Jefferson Airplane]]“ і „[[Cream]]“, зробило фолк-рок-музику Сонні і Шер надто прісною».{{sfn|Berman|2001|p=31}} Пізніше Шер сказала: «Мені дуже подобалося нове звучання „[[Led Zeppelin]]“, [[Ерік Клептон|Еріка Клептона]], гуртів, орієнтованих на електрогітару. Залишившись наодинці з собою, я б змінилася з часом, тому що музика дійсно заводила мене. Але [Сонні] це не сподобалося&nbsp;— і все».{{sfn|Cher|Coplon|1998|p=134}} Їхній моногамний спосіб життя в період сексуальної революції і антинаркотична позиція, яку вони зайняли під час піку наркокультури, позбавили їх популярності серед американської молоді.<ref name=Brush1988>{{cite news|last=Brush|first=Stephanie|title=Cher: Yes? No? (Check Only One)|newspaper=The New York Times|date=20 березня 1988|url=https://www.nytimes.com/1988/03/20/arts/cher-yes-no-check-only-one.html|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160207022506/http://www.nytimes.com/1988/03/20/arts/cher-yes-no-check-only-one.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Bego|2001|pp=55–56}} За словами письменника Марка Бего, «Незважаючи на їхній революційний унісекс-одяг, Сонні і Шер були досить „квадратними“, коли справа стосувалася сексу і наркотиків».{{sfn|Bego|2001|pp=55–56}} У спробі привернути до себе молоду аудиторію, у 1967 році дует спродюсував і знявся у фільмі «[[Хороші часи]]», який виявився комерційно невдалим.{{sfn|Berman|2001|p=31}}


Наступний альбом Шер, «[[Backstage]]» 1968 року, в якому вона працювала в різних музичних напрямках, у тому числі в [[Босанова|бразильському джазі]] і антивоєнних протестах, не мав комерційного успіху.{{sfn|Bego|2001|p=54}} У 1969 році Шер скасувала контракт з «Imperial Records». Окрім цього Шер і Сонні скасували контракт з «Atco Records»; однак, лейбл захотів підписати контракт з Шер для запису сольного альбому.{{sfn|Bego|2001|pp=58–59}} Альбом Шер «[[3614 Jackson Highway]]» 1969 року був записаний без керівництва Сонні і включав в себе експерименти з [[соул]]-музикою; оглядач Марк Демінг з «AllMusic» оголосив його «можливо найкращим альбомом у її кар'єрі», а пізніше «одкровенням» десятиліття.<ref>{{cite web|last=Deming|first=Mark|url=https://www.allmusic.com/album/3614-jackson-highway-mw0000694186|title=3614 Jackson Highway – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits|website=AllMusic|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160128015526/http://www.allmusic.com/album/3614-jackson-highway-mw0000694186|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Незадоволений альбомом «3614 Jackson Highway», Сонні не дозволив більше Шер випускати записи для «Atco Records».{{sfn|Bego|2001|pp=58–59}}
Наступний альбом Шер, «[[Backstage]]» 1968 року, в якому вона працювала в різних музичних напрямках, у тому числі в [[Босанова|бразильському джазі]] і антивоєнних протестах, не мав комерційного успіху.{{sfn|Bego|2001|p=54}} У 1969 році Шер скасувала контракт з «Imperial Records». Окрім цього Шер і Сонні скасували контракт з «Atco Records»; однак, лейбл захотів підписати контракт з Шер для запису сольного альбому.{{sfn|Bego|2001|pp=58–59}} Альбом Шер «[[3614 Jackson Highway]]» 1969 року був записаний без керівництва Сонні і включав в себе експерименти з [[соул]]-музикою; оглядач Марк Демінг з «AllMusic» оголосив його «можливо найкращим альбомом у її кар'єрі», а пізніше «одкровенням» десятиліття.<ref>{{cite web|last=Deming|first=Mark|url=https://www.allmusic.com/album/3614-jackson-highway-mw0000694186|title=3614 Jackson Highway – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits|website=AllMusic|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160128015526/http://www.allmusic.com/album/3614-jackson-highway-mw0000694186|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Незадоволений альбомом «3614 Jackson Highway», Сонні не дозволив більше Шер випускати записи для «Atco Records».{{sfn|Bego|2001|pp=58–59}}
[[Файл:Sonny-and-Cher.jpg|міні|ліворуч|165пкс|Сонні і Шер (1966)]]

Тим часом Сонні зустрічався з іншими жінками, і до кінця 1960-х його відносини з Шер почали розпадатися. Після чого, згідно з журналом «[[People]]», «[Сонні] відчайдушно намагався повернути її, сказавши, що хоче одружитися і завести сім'ю.»<ref name=SonnyOnCher>{{cite journal|last=Green|first=Michelle|url=http://people.com/archive/sonny-on-cher-vol-36-no-4/|title=Sonny on Cher|date=5 серпня 1991|magazine=People|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221914/http://people.com/archive/sonny-on-cher-vol-36-no-4/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Після того, як 4 березня 1969 року, Шер народила дочку, яка отримала ім'я Честіті Боно (зараз носить ім'я [[Чез Боно]]), вони офіційно одружилися.<ref name=SonnyOnCher /><ref name=ChazBonoTrans>{{cite news|url=http://www.heraldsun.com.au/entertainment/celebrity/chaz-bono-chers-child-becomes-a-man-after-southern-californian-judges-grants-gender-change/news-story/9b888d0ceee7e8a4269b7ec95c6d412d|title=Chaz Bono, Cher's child, becomes a man after Southern California judges grants gender change|newspaper=Herald Sun|accessdate=15 березня 2020|date=7 травня 2010}} {{ref-en}}</ref>
Тим часом Сонні зустрічався з іншими жінками, і до кінця 1960-х його відносини з Шер почали розпадатися. Після чого, згідно з журналом «[[People]]», «[Сонні] відчайдушно намагався повернути її, сказавши, що хоче одружитися і завести сім'ю.»<ref name=SonnyOnCher>{{cite journal|last=Green|first=Michelle|url=http://people.com/archive/sonny-on-cher-vol-36-no-4/|title=Sonny on Cher|date=5 серпня 1991|magazine=People|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221914/http://people.com/archive/sonny-on-cher-vol-36-no-4/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Після того, як 4 березня 1969 року, Шер народила дочку, яка отримала ім'я Честіті Боно (зараз носить ім'я [[Чез Боно]]), вони офіційно одружилися.<ref name=SonnyOnCher /><ref name=ChazBonoTrans>{{cite news|url=http://www.heraldsun.com.au/entertainment/celebrity/chaz-bono-chers-child-becomes-a-man-after-southern-californian-judges-grants-gender-change/news-story/9b888d0ceee7e8a4269b7ec95c6d412d|title=Chaz Bono, Cher's child, becomes a man after Southern California judges grants gender change|newspaper=Herald Sun|accessdate=15 березня 2020|date=7 травня 2010}} {{ref-en}}</ref>


Дует витратив 500 000 доларів і заклав свій будинок, щоб створити фільм «[[Честіті]]» (1969). Картина, написана і поставлена Сонні, який так і не з'явився у фільмі, розповідала історію молодої жінки, яку грає Шер, що шукає сенс життя.{{sfn|Berman|2001|pp=31–32}} Художній фільм зазнав комерційного краху, поставивши пару в борг на 190 000 доларів для сплати податків. Однак деякі критики відзначали, що Шер проявила ознаки акторського потенціалу; журнал «Cue» писав: «Шер має дивовижну якість, яка часто змушує вас забути ті рядки, які ви чуєте».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}}{{sfn|Berman|2001|p=31}}
Дует витратив 500 000 доларів і заклав свій будинок, щоб створити фільм «[[Честіті]]» (1969). Картина, написана і поставлена Сонні, який так і не з'явився у фільмі, розповідала історію молодої жінки в пошуках сенсу життя, яку грає Шер.{{sfn|Berman|2001|pp=31–32}} Художній фільм зазнав комерційного краху, а борги пари виросли до 190 000 доларів. Однак деякі критики, відгукуючись про фільм, відзначали, що Шер проявила ознаки акторського потенціалу; журнал «Cue» писав: «Шер має дивовижну якість, яка часто змушує вас забути ті рядки, які ви чуєте».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}}{{sfn|Berman|2001|p=31}}


На найнижчій точці своєї кар'єри дует розробив стилістику нічного клубу, яка полягала в переважно дорослому підході до звучання й стилю.<ref name=Johnson2002>{{cite web|last=Johnson|first=Anne Janette|url=http://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/music-popular-and-jazz-biographies/cher#3495300016|publisher=Encyclopedia.com|title=Cher Facts, information, pictures|year=2002|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221756/http://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/music-popular-and-jazz-biographies/cher#3495300016|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами письменниці Сінтри Вілсон, «їній салонний номер був таким депресивним, що люди стали відпускати в'їдливі коментарі. Шер у відповідь також стала в'їдливою. Сонні її вичитував, тоді вона стала в'їдливою і щодо нього».<ref name=CintraWilson /> Але саме ця «в'їдливість» стала їхньою «фішкою» і почала приваблювати глядачів.<ref name=CintraWilson /> Телеменеджери звернули на це увагу і знову стали запрошувати їх на передачі, що транслювалися в найкращий час, де дует представляв свій «новий вигадливий і зрілий образ». Шер почала вдягати спокусливі сукні з глибоким вирізом, які стали її особливою ознакою. Телевізійні керівники взяли це до відома, і пара почала виступати як гості у прайм-тайм-шоу, в яких вони представили «новий, витончений і зрілий» образ.{{sfn|Berman|2001|pp=32–33}} Шер вибирала спокусливі сукні з глибоким вирізом, які стали її фірмовими нарядами.{{sfn|Berman|2001|pp=32–33}}
На найнижчій точці своєї кар'єри дует розробив стилістику нічного клубу, яка полягала в переважно дорослому підході до звучання й стилю.<ref name=Johnson2002>{{cite web|last=Johnson|first=Anne Janette|url=http://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/music-popular-and-jazz-biographies/cher#3495300016|publisher=Encyclopedia.com|title=Cher Facts, information, pictures|year=2002|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221756/http://www.encyclopedia.com/people/literature-and-arts/music-popular-and-jazz-biographies/cher#3495300016|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами письменниці Сінтри Вілсон, «їній салонний номер був таким депресивним, що люди стали відпускати в'їдливі коментарі. Шер у відповідь також стала в'їдливою. Сонні її вичитував, тоді вона стала в'їдливою і щодо нього».<ref name=CintraWilson /> Але саме ця «в'їдливість» стала їхньою «фішкою» і почала приваблювати глядачів.<ref name=CintraWilson /> Телеменеджери звернули на це увагу і знову стали запрошувати їх на передачі, що транслювалися в найкращий час, де дует представляв свій «новий вигадливий і зрілий образ». Шер почала вдягати спокусливі сукні з глибоким вирізом, які стали її особливою ознакою. Телевізійні керівники взяли це до відома, і пара почала виступати як гості у прайм-тайм-шоу, в яких вони представили «новий, витончений і зрілий» образ.{{sfn|Berman|2001|pp=32–33}} Шер вибирала спокусливі сукні з глибоким вирізом, які стали її фірмовими нарядами.{{sfn|Berman|2001|pp=32–33}}


=== 1971–1974: прорив у телевізійній кар'єрі, перше музичне повернення ===
=== 1971—1974: прорив у телевізійній кар'єрі, перше музичне повернення ===
[[Файл:Cher 1971.JPG|міні|праворуч|140пкс|Шер під час «Комедійної години Сонні і Шер» (1971)]]
[[Файл:Cher 1971.JPG|міні|праворуч|140пкс|Шер під час «Комедійної години Сонні і Шер» (1971)]]
Керівник відділу програмування телерадіомережі [[CBS]] Фред Сілвермен запропонував Сонні і Шер створити їм власну телевізійну програму після того, як він помітив їх як запрошених ведучих на «Шоу Мерва Гріффіна» у 1971 році.{{sfn|Berman|2001|p=33}} Прем'єра комедійного серіалу «Комедійна година Сонні і Шер» відбулася 1 серпня 1971 року і складалася спочатку з шести випусків. Оскільки серіал мав високі рейтинги, пара повернулася в грудні з повним шоу.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}}
Керівник відділу програмування телерадіомережі [[CBS]] Фред Сілвермен запропонував Сонні і Шер створити власну телевізійну програму після того, як він помітив їх як запрошених ведучих на «Шоу Мерва Гріффіна» у 1971 році.{{sfn|Berman|2001|p=33}} Прем'єра комедійного серіалу «Комедійна година Сонні і Шер» відбулася 1 серпня 1971 року і складалася спочатку з шести випусків. Оскільки серіал мав високі рейтинги, пара повернулася в грудні з повним шоу.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=149}}


«Комедійну годину Сонні і Шер», де незворушна Шер насміхалася над Сонні за його зовнішність і невисокий зріст, щотижня дивилося понад 30 мільйонів глядачів протягом трьох років.<ref name=Johnson2002 /> За словами Бермана, вони «Випромінювали ауру тепла, грайливості і турботи, що тільки посилювало їх привабливість. Глядачі були ще більше зачаровані, коли на шоу також з'явилася юна Честіті. Вони здавалися ідеальною сім'єю.{{sfn|Berman|2001|pp=33–34}} Шер відточувала свою акторську майстерність в таких комедійних ролях, як зухвала домогосподарка Лаверн, сардонічна офіціантка Роза і історичні [[Фатальна жінка|вампи]], включаючи [[Клеопатра VII|Клеопатру]] і [[Міс Седі Томпсон]].<ref name=AllMovieBio>{{cite web|last=Erickson|first=Hal|title=Cher&nbsp;– Biography, Movie Highlights and Photos|url=https://www.allmovie.com/artist/cher-p12664|website=[[AllMovie]]|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160211184517/http://www.allmovie.com/artist/cher-p12664|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Mansour|2005|p=450}} Одяг Шер, розроблений модельєром [[Боб Маккі|Бобом Маккі]], став частиною привабливості шоу, її стиль вплинув на модні тенденції 1970-х.{{sfn|Bego|2001|pp=76–78}}
«Комедійну годину Сонні і Шер», де незворушна Шер насміхалася над Сонні за його зовнішність і невисокий зріст, щотижня дивилося понад 30 мільйонів глядачів протягом трьох років.<ref name=Johnson2002 /> За словами Бермана, вони "Випромінювали ауру тепла, грайливості і турботи, що тільки посилювало їх привабливість. Глядачі були ще більше зачаровані, коли на шоу також з'явилася юна Честіті. Вони здавалися ідеальною сім'єю.{{sfn|Berman|2001|pp=33–34}} Шер відточувала свою акторську майстерність в таких комедійних ролях, як зухвала домогосподарка Лаверн, сардонічна офіціантка Роза і історичні [[Фатальна жінка|вампи]], включаючи [[Клеопатра VII|Клеопатру]] і [[Міс Седі Томпсон]].<ref name=AllMovieBio>{{cite web|last=Erickson|first=Hal|title=Cher&nbsp;– Biography, Movie Highlights and Photos|url=https://www.allmovie.com/artist/cher-p12664|website=[[AllMovie]]|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160211184517/http://www.allmovie.com/artist/cher-p12664|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Mansour|2005|p=450}} Одяг Шер, розроблений модельєром [[Боб Маккі|Бобом Маккі]], став частиною привабливості шоу, її стиль вплинув на модні тенденції 1970-х.{{sfn|Bego|2001|pp=76–78}}


У 1971 році Сонні і Шер підписали контракт з лейблом «Kapp Records», філіалом «[[MCA Records]]». На цьому лейблі, Шер випустила сингл «Classified 1A», в якому вона співає з точки зору солдата, що стікає кров'ю у В'єтнамі, пісню написав Сонні. Шер відчувала, що її перший сольний сингл на лейблі повинен був бути гострим і актуальним, але пісня була відхилена програмістами радіостанції як некомерційна.{{sfn|Bego|2001|pp=68–72}}
У 1971 році Сонні і Шер підписали контракт з лейблом «Kapp Records», філіалом «[[MCA Records]]». На цьому лейблі, Шер випустила сингл «Classified 1A», в якому вона співає з точки зору солдата, що стікає кров'ю у В'єтнамі, пісню написав Сонні. Шер відчувала, що її перший сольний сингл на лейблі повинен був бути гострим і актуальним, але пісня була відхилена програмістами радіостанції як некомерційна.{{sfn|Bego|2001|pp=68–72}}


Оскільки перші спроби Сонні відродити свою кар'єру як дуету з Шер також не увінчалися успіхом, для роботи з ними, «Kapp Records» найняли продюсера Снаффа Гаррета. Він випустив перший американський сольний сингл Шер «[[Gypsys, Tramps & Thieves]]», який «довів те що... Гаррет знав про голос Шер і її персону як співачки більше, ніж Сонні», — пиcав Бего.{{sfn|Bego|2001|pp=68–72}} «Gypsys, Tramps & Thieves» був першим синглом сольного виконавця, який одночасно очолив американський чарт «Billboard Hot 100» і [[Canadian Singles Chart|канадський чарт синглів]].<ref>[https://www.nbc-2.com/story/41649347/the-6-best-songs-of-cher «Gypsys, Tramps & Thieves»] ''nbc-2.com'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Журнал «Billboard» назвав її «однією з найкращих пісень 20-го століття».<ref name="gypsys">{{cite journal|last=Rob Tannenbaum|first=Rob|url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7801038/cher-gypsys-tramps-thieves-greatest-song|title=Cher's 'Gypsys, Tramps & Thieves': Why It's One of the 20th Century's Greatest Songs|magazine=Billboard|date=19, травня 2017|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170726165425/http://www.billboard.com/articles/columns/pop/7801038/cher-gypsys-tramps-thieves-greatest-song|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Сингл потрапив в альбом «[[Chér (альбом, 1971)|Chér]]» 1971 року (згодом перевиданого під назвою «Gypsys, Tramps & Thieves»), який отримав [[Сертифікація музичних записів|золоту сертифікацію]] від [[Американська асоціація компаній звукозапису|Американської асоціації компаній звукозапису]] (RIAA).{{sfn|Bego|2001|p=72}} Другий сингл альбому, «[[The Way Of Love]]», посів сьоме місце в чарті «Billboard Hot 100» і встановив більш впевнений імідж Шер як записуючої виконавиці.{{sfn|Bronson|1997|p=301}}<ref name=Eder2009 />
Оскільки перші спроби Сонні відродити свою кар'єру у вигляді дуету з Шер також не увінчалися успіхом, для роботи з ними, «Kapp Records» найняли продюсера Снаффа Гаррета. Він випустив перший американський сольний сингл Шер «[[Gypsys, Tramps & Thieves]]», який «довів те що… Гаррет знав про голос Шер і її персону як співачки більше, ніж Сонні»,&nbsp;— пиcав Бего.{{sfn|Bego|2001|pp=68–72}} «Gypsys, Tramps & Thieves» був першим синглом сольного виконавця, який одночасно очолив американський чарт «Billboard Hot 100» і [[Canadian Singles Chart|канадський чарт синглів]].<ref>[https://www.nbc-2.com/story/41649347/the-6-best-songs-of-cher «Gypsys, Tramps & Thieves»] ''nbc-2.com'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Журнал «Billboard» назвав її «однією з найкращих пісень 20-го століття».<ref name="gypsys">{{cite journal|last=Rob Tannenbaum|first=Rob|url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7801038/cher-gypsys-tramps-thieves-greatest-song|title=Cher's 'Gypsys, Tramps & Thieves': Why It's One of the 20th Century's Greatest Songs|magazine=Billboard|date=19, травня 2017|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170726165425/http://www.billboard.com/articles/columns/pop/7801038/cher-gypsys-tramps-thieves-greatest-song|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Сингл потрапив в альбом «[[Chér (альбом, 1971)|Chér]]» 1971 року (згодом перевиданого під назвою «Gypsys, Tramps & Thieves»), який отримав [[Сертифікація музичних записів|золоту сертифікацію]] від [[Американська асоціація компаній звукозапису|Американської асоціації компаній звукозапису]] (RIAA).{{sfn|Bego|2001|p=72}} Другий сингл альбому, «[[The Way Of Love]]», посів сьоме місце в чарті «Billboard Hot 100» і встановив більш впевнений імідж Шер як записуючої виконавиці.{{sfn|Bronson|1997|p=301}}<ref name=Eder2009 />
[[Файл:Farrah Fawcett Cher 1976.JPG|міні|ліворуч|170пкс|Шер (праворуч) з [[Фарра Фосетт|Фаррою Фоссет]] під час «Комедійної години Сонні і Шер»]]
[[Файл:Farrah Fawcett Cher 1976.JPG|міні|ліворуч|170пкс|Шер (праворуч) з [[Фарра Фосетт|Фаррою Фоссет]] під час «Комедійної години Сонні і Шер»]]
У 1972 році Шер випустила альбом «[[Foxey Lady (альбом Шер)|Foxy Lady]]», який складався повністю з балад, продемонструвавши, за словами Бего, еволюцію своїх вокальних здібностей.{{sfn|Bego|2001|p=81}} Після виходу альбому Гарретт пішов з посади продюсера після розбіжностей з Сонні з приводу того, який матеріал повинна записувати Шер.{{sfn|Bronson|1997|p=345}} За наполяганням Сонні у 1973 році Шер випустила альбом з сучасними записами американської класики 1920-х—1940-х років під назвою «[[Bittersweet White Light]]», який виявився комерційно невдалим.{{sfn|Bego|2001|pp=81–82}} У тому ж році лірик Мері Дін принесла Гаррету «[[Half-Breed (пісня)|Half-Breed]]», пісню про дочку матері-[[черокі]] і білого батька, яку вона написала спеціально для Шер. Хоча на той час Шер не була клієнтом Гаррета, він був переконаний, що «цей прорив лише для Шер і ні для кого іншого», тому він тримав пісню протягом декількох місяців, коли Шер знову повернулася працювати з ним.{{sfn|Bronson|1997|p=345}} «Half-Breed» увійшла до [[Half-Breed (альбом)|однойменного альбому]] і стала другим сольним синглом Шер, який посів перше місце в чартах США.{{sfn|Bronson|1997|p=359}} І альбом, і сингл отримали золоті сертифікації від RIAA.<ref name=RIAA>{{cite web|url=https://www.riaa.com/gold-platinum/|title=Gold & Platinum|publisher=Recording Industry Association of America|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180212231947/https://www.riaa.com/gold-platinum/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 1972 році Шер випустила альбом «[[Foxey Lady (альбом Шер)|Foxy Lady]]», який складався повністю з балад, продемонструвавши, за словами Бего, еволюцію своїх вокальних здібностей.{{sfn|Bego|2001|p=81}} Після виходу альбому Гарретт пішов з посади продюсера після розбіжностей з Сонні з приводу того, який матеріал повинна записувати Шер.{{sfn|Bronson|1997|p=345}} За наполяганням Сонні у 1973 році Шер випустила альбом з сучасними записами американської класики 1920-х—1940-х років під назвою «[[Bittersweet White Light]]», який виявився комерційно невдалим.{{sfn|Bego|2001|pp=81–82}} У тому ж році лірик Мері Дін принесла Гаррету «[[Half-Breed (пісня)|Half-Breed]]», пісню про дочку матері-[[черокі]] і білого батька, яку вона написала спеціально для Шер. Хоча на той час Шер не була клієнтом Гаррета, він був переконаний, що «цей прорив лише для Шер і ні для кого іншого», тому він тримав пісню протягом декількох місяців, коли Шер знову повернулася працювати з ним.{{sfn|Bronson|1997|p=345}} «Half-Breed» увійшла до [[Half-Breed (альбом)|однойменного альбому]] і стала другим сольним синглом Шер, який посів перше місце в чартах США.{{sfn|Bronson|1997|p=359}} І альбом, і сингл отримали золоті сертифікації від RIAA.<ref name=RIAA>{{cite web|url=https://www.riaa.com/gold-platinum/|title=Gold & Platinum|publisher=Recording Industry Association of America|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180212231947/https://www.riaa.com/gold-platinum/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Третім сольним синглом Шер, який посів перше місце в чартах США, став «[[Dark Lady (пісня)|Dark Lady]]» 1974 року, який увійшов до [[Dark Lady (альбом)|однойменного альбому]].{{sfn|Bronson|1997|p=359}} Пізніше, у тому ж році, вона випустила альбом «[[Greatest Hits (альбом Шер)|Greatest Hits]]», який, згідно з журналом «Billboard», довів, що вона «одна з найбільш послідовних хітмейкерів за останні п'ять років», а також «перевірена суперзірка, яка завжди продає свої записи».<ref>{{cite journal|title=Top Album Picks|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=lAkEAAAAMBAJ&pg=PA54|accessdate=15 березня 2020|date=17 листопада 1974|first=Bob|last=Kirsch}} {{ref-en}}</ref>
Третім сольним синглом Шер, який посів перше місце в чартах США, став «[[Dark Lady (пісня)|Dark Lady]]» 1974 року, який увійшов до [[Dark Lady (альбом)|однойменного альбому]].{{sfn|Bronson|1997|p=359}} Пізніше, у тому ж році, вона випустила альбом «[[Greatest Hits (альбом Шер)|Greatest Hits]]», який, згідно з журналом «Billboard», довів, що вона «одна з найбільш послідовних хітмейкерів за останні п'ять років», а також «перевірена суперзірка, яка завжди продає свої записи».<ref>{{cite journal|title=Top Album Picks|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=lAkEAAAAMBAJ&pg=PA54|accessdate=15 березня 2020|date=17 листопада 1974|first=Bob|last=Kirsch}} {{ref-en}}</ref>


У період з 1971 по 1973 рік, спільна кар'єра Сонні і Шер була відновлена випуском ​​чотирьох альбомів, на лейблах «Kapp Records» і «MCA Records» вийшли альбоми: «Sonny & Cher Live» (1971), «All I Ever Need Is You» (1972), «Mama Was a Rock and Roll Singer, Papa Used to Write All Her Songs» (1973) і «Live in Las Vegas Vol. 2» (1973).{{sfn|Larkin|2011|p=2999}} Пізніше Шер так прокоментувала цей період: «Я могла зробити цілий альбом... за три дні... Ми були в дорозі ... і ми давали шоу Sonny & Cher».<ref name=CherInterview1999>{{cite web|url=http://dancemusic.about.com/cs/features/a/CherBackDean.htm|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20050918071057/http://dancemusic.about.com/cs/features/a/CherBackDean.htm|archivedate=15 березня 2020|title=Cher: Back To The Dance Floor!|last=Danza|first=Johnny|last2=Ferguson|first2=Dean|publisher=About.com|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У період з 1971 по 1973 рік, спільна кар'єра Сонні і Шер була відновлена випуском ​​чотирьох альбомів, на лейблах «Kapp Records» і «MCA Records» вийшли альбоми: «Sonny & Cher Live» (1971), «All I Ever Need Is You» (1972), «Mama Was a Rock and Roll Singer, Papa Used to Write All Her Songs» (1973) і «Live in Las Vegas Vol. 2» (1973).{{sfn|Larkin|2011|p=2999}} Пізніше Шер так прокоментувала цей період: «Я могла зробити цілий альбом… за три дні… Ми були в дорозі і ми давали шоу Sonny & Cher».<ref name=CherInterview1999>{{cite web|url=http://dancemusic.about.com/cs/features/a/CherBackDean.htm|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20050918071057/http://dancemusic.about.com/cs/features/a/CherBackDean.htm|archivedate=15 березня 2020|title=Cher: Back To The Dance Floor!|last=Danza|first=Johnny|last2=Ferguson|first2=Dean|publisher=About.com|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


=== 1974–1979: розлучення з Сонні Боно, другий шлюб, падіння популярності ===
=== 1974—1979: розлучення з Сонні Боно, другий шлюб, падіння популярності ===
[[Файл:David Bowie and Cher 1975.JPG|міні|праворуч|180пкс|Шер і [[Девід Бові]] на телешоу «Шер» (1975)]]
[[Файл:David Bowie and Cher 1975.JPG|міні|праворуч|180пкс|Шер і [[Девід Бові]] на телешоу «Шер» (1975)]]
З кінця 1972 року у Шер і Сонні виникли сімейні проблеми, що приховувалося від пібліки до 1974 року. «Публіка все ще думає, що ми одружені», — писав тоді Сонні в своєму щоденнику, — «і так воно й повинно бути».<ref>{{cite journal|url=http://people.com/archive/on-the-record-vol-49-no-18/|title=On the Record|magazine=People|date=11 травня 1998|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221615/http://people.com/archive/on-the-record-vol-49-no-18/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У лютому 1974 року Сонні подав заяву на розлучення, пославшись на «непримиренні розбіжності».{{sfn|Berman|2001|p=35}} Через тиждень Шер подала до суду на розлучення і звинуватила Сонні в «мимовільному рабстві», заявивши, що він утримує від неї гроші і позбавляє її законної частки їхнього заробітку.{{sfn|Berman|2001|p=35}} Подружжя побилося в суді через фінанси і право на опіку над Честіті, яке врешті-решт було надано Шер.{{sfn|Berman|2001|p=35}} Процес їхнього розлучення був завершений 26 червня 1975 року.{{sfn|Bono|1992|p=4}}
З кінця 1972 року у Шер і Сонні виникли сімейні проблеми, що приховувалося від пібліки до 1974 року. «Публіка все ще думає, що ми одружені»,&nbsp;— писав тоді Сонні в своєму щоденнику,&nbsp;— «і так воно й повинно бути».<ref>{{cite journal|url=http://people.com/archive/on-the-record-vol-49-no-18/|title=On the Record|magazine=People|date=11 травня 1998|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221615/http://people.com/archive/on-the-record-vol-49-no-18/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У лютому 1974 року Сонні подав заяву на розлучення, пославшись на «непримиренні розбіжності».{{sfn|Berman|2001|p=35}} Через тиждень Шер подала до суду на розлучення і звинуватила Сонні в «мимовільному рабстві», заявивши, що він утримує від неї гроші і позбавляє її законної частки їхнього заробітку.{{sfn|Berman|2001|p=35}} Подружжя побилося в суді через фінанси і право на опіку над Честіті, яке врешті-решт було надано Шер.{{sfn|Berman|2001|p=35}} Процес їхнього розлучення був завершений 26 червня 1975 року.{{sfn|Bono|1992|p=4}}


У 1974 році Шер отримала премію «[[Золотий глобус]]» «[[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль серіалу — комедія або мюзикл|Найкраща жіноча роль у серіалі — мюзикл або комедія]]» за «Комедійну годину Сонні і Шер».<ref name=GoldenGlobes>{{cite web|url=http://www.goldenglobes.com/person/cher|title=Cher|publisher=Hollywood Foreign Press Association|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151226131525/http://www.goldenglobes.com/person/cher|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Того ж року Сонні провів прем'єру сольного шоу у телемережі [[American Broadcasting Company|ABC]], «Комедійне ревю Сонні», в якому брала участь творча команда, що працювала над попереднім шоу Сонні і Шер. Шоу було скасоване через 13 тижнів.{{sfn|Hyatt|2003|p=231}}
У 1974 році Шер отримала премію «[[Золотий глобус]]» «[[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль серіалу — комедія або мюзикл|Найкраща жіноча роль у серіалі&nbsp;— мюзикл або комедія]]» за «Комедійну годину Сонні і Шер».<ref name=GoldenGlobes>{{cite web|url=http://www.goldenglobes.com/person/cher|title=Cher|publisher=Hollywood Foreign Press Association|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151226131525/http://www.goldenglobes.com/person/cher|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Того ж року Сонні провів прем'єру сольного шоу у телемережі [[American Broadcasting Company|ABC]], «Комедійне ревю Сонні», в якому брала участь творча команда, що працювала над попереднім шоу Сонні і Шер. Шоу було скасоване через 13 тижнів.{{sfn|Hyatt|2003|p=231}}


Під час шлюборозлучного процесу у Шер були дворічні стосунки з керівником компанії звукозапису [[Девід Геффен|Девідом Геффеном]], який звільнив її від ділової угоди з Сонні, згідно з якою вона повинна була працювати виключно на «Cher Enterprises», компанію, якою він керував.<ref>{{cite journal|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/grammys-cher-david-geffen-289539|magazine=The Hollywood Reporter|date=2 листопада 2012|last=Higgins|first=Bill|accessdate=15 березня 2020|title=How David Geffen Romanced Cher and Built a Music Empire|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160121132802/http://www.hollywoodreporter.com/news/grammys-cher-david-geffen-289539|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Геффен забезпечив Шер контракт на 2,5 мільйона доларів з «[[Warner Records|Warner Bros. Records]]», і у 1975 році вона почала працювати над своїм першим альбомом під цим лейблом.{{sfn|Crampton|Rees|1999|p=194}} За словами Бего, «вони хотіли, щоб [цей альбом] змусив мільйони шанувальників по всьому світу сприймати її всерйоз як рок-зірку, а не просто як поп-співачку».{{sfn|Bego|2001|pp=97–98}}
Під час шлюборозлучного процесу у Шер були дворічні стосунки з керівником компанії звукозапису [[Девід Геффен|Девідом Геффеном]], який звільнив її від ділової угоди з Сонні, згідно з якою вона повинна була працювати виключно на «Cher Enterprises», компанію, якою він керував.<ref>{{cite journal|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/grammys-cher-david-geffen-289539|magazine=The Hollywood Reporter|date=2 листопада 2012|last=Higgins|first=Bill|accessdate=15 березня 2020|title=How David Geffen Romanced Cher and Built a Music Empire|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160121132802/http://www.hollywoodreporter.com/news/grammys-cher-david-geffen-289539|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Геффен забезпечив Шер контракт на 2,5 мільйона доларів з «[[Warner Records|Warner Bros. Records]]», і у 1975 році вона почала працювати над своїм першим альбомом під цим лейблом.{{sfn|Crampton|Rees|1999|p=194}} За словами Бего, «вони хотіли, щоб [цей альбом] змусив мільйони шанувальників по всьому світу сприймати її всерйоз як рок-зірку, а не просто як поп-співачку».{{sfn|Bego|2001|pp=97–98}}


Незважаючи на зусилля Шер розвивати свій музичний діапазон, слухаючи таких виконавців, як [[Стіві Вандер]], [[Елтон Джон]], [[Джеймс Тейлор]], [[Карлі Саймон]], [[Джоні Мітчелл]] і [[Боб Ділан]], в результаті альбом «[[Stars]]» був комерційно і критично невдалим.{{sfn|Bego|2001|pp=97–98}} Журналістка Джанет Маслін з тижневика «[[The Village Voice]]» писала: «Шер-це просто не рок-н-ролер... Імідж, а не музика, є основним інгредієнтом Шер-Боно як для записів, так і для телебачення».{{sfn|Berman|2001|p=41}} З тих пір альбом став культовою класикою і вважається однією з найкращих її робіт.<ref name=CherInterview1999 />
Незважаючи на зусилля Шер розвивати свій музичний діапазон, слухаючи таких виконавців, як [[Стіві Вандер]], [[Елтон Джон]], [[Джеймс Тейлор]], [[Карлі Саймон]], [[Джоні Мітчелл]] і [[Боб Ділан]], в результаті альбом «[[Stars]]» був комерційно і критично невдалим.{{sfn|Bego|2001|pp=97–98}} Журналістка Джанет Маслін з тижневика «[[The Village Voice]]» писала: «Шер-це просто не рок-н-ролер… Імідж, а не музика, є основним інгредієнтом Шер-Боно як для записів, так і для телебачення».{{sfn|Berman|2001|p=41}} З тих пір альбом став культовою класикою і вважається однією з найкращих її робіт.<ref name=CherInterview1999 />
[[Файл:Sonny and Cher Sonny and Cher Show 1976.JPG|міні|праворуч|140пкс|Шер і [[Сонні Боно]] на телешоу «Шер» (1975)]]
[[Файл:Sonny and Cher Sonny and Cher Show 1976.JPG|міні|праворуч|140пкс|Шер і [[Сонні Боно]] на телешоу «Шер» (1975)]]
16 лютого 1975 Шер повернулася на телебачення з сольним шоу на каналі CBS. Названого як «Шер», трансляція шоу почалася як спеціальний захід з високим рейтингом, в якому брали участь [[Фліп Вілсон]], [[Елтон Джон]] і [[Бетт Мідлер]].{{sfn|Bego|2001|p=101}} Шоу було спродюсовано Геффеном і зосереджувалося на піснях Шер, її монологах, комедійних виступах і варіаціях одягу, яких було найбільше у щотижневому телешоу.{{sfn|Berman|2001|p=36}}{{sfn|Bego|2001|p=102}} Ранній критичний прийом шоу був сприятливим; газета «[[Лос-Анджелес Таймс|Los Angeles Times]]» написала, що «Сонні без Шер був катастрофою. Шер без Сонні, з іншого боку, була кращою річчю, яка трапилася з щотижневим телебаченням цього сезону».{{sfn|Bego|2001|p=102}} На цьому телепроекті Шер протрималася менше року, замінивши його новим шоу, в якому вона професійно возз'єдналася з колишнім чоловіком Сонні; вона сказала: «робити шоу наодинці вартувало більшого, ніж я могла
16 лютого 1975 Шер повернулася на телебачення з сольним шоу на каналі CBS. Названого як «Шер», трансляція шоу почалася як спеціальний захід з високим рейтингом, в якому брали участь [[Фліп Вілсон]], [[Елтон Джон]] і [[Бетт Мідлер]].{{sfn|Bego|2001|p=101}} Шоу було спродюсовано Геффеном і зосереджувалося на піснях Шер, її монологах, комедійних виступах і варіаціях одягу, яких було найбільше у щотижневому телешоу.{{sfn|Berman|2001|p=36}}{{sfn|Bego|2001|p=102}} Ранній критичний прийом шоу був сприятливим; газета «[[Лос-Анджелес Таймс|Los Angeles Times]]» написала, що «Сонні без Шер був катастрофою. Шер без Сонні, з іншого боку, була кращою річчю, яка трапилася з щотижневим телебаченням цього сезону».{{sfn|Bego|2001|p=102}} На цьому телепроекті Шер протрималася менше року, замінивши його новим шоу, в якому вона професійно возз'єдналася з колишнім чоловіком Сонні; вона сказала: «робити шоу наодинці вартувало більшого, ніж я могла
витримати»{{sfn|Lonergan|Studwell|1999|p=208}}{{sfn|Bego|2001|p=105}}
витримати»{{sfn|Lonergan|Studwell|1999|p=208}}{{sfn|Bego|2001|p=105}}


Рядок 130: Рядок 130:
У 1976 році компанія «Mego Toys» випустила лінійку іграшок і ляльок за подобою Сонні і Шер, що збіглося з популярністю «Шоу Сонні і Шер». Мініатюрна версія Шер виявилася найбільш продаваною лялькою 1976 року, перевершивши [[Барбі]].<ref>{{cite web|url=https://www.nytimes.com/1976/12/19/archives/toying-with-a-name-toying-with-a-name-helps-sell-the-toys.html|title=Toying With a Name|first=Rona|last=Cherry|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 1976 році компанія «Mego Toys» випустила лінійку іграшок і ляльок за подобою Сонні і Шер, що збіглося з популярністю «Шоу Сонні і Шер». Мініатюрна версія Шер виявилася найбільш продаваною лялькою 1976 року, перевершивши [[Барбі]].<ref>{{cite web|url=https://www.nytimes.com/1976/12/19/archives/toying-with-a-name-toying-with-a-name-helps-sell-the-toys.html|title=Toying With a Name|first=Rona|last=Cherry|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Наступні альбоми Шер «[[I'd Rather Believe in You]]» (1976) і «[[Cherished]]» (1977), останні, де за наполяганням продюсерів «Warner Records», вона повернулася до свого поп-стилю, були комерційно невдалими.{{sfn|Bego|2001|p=116}} У 1977 році під заголовком «Allman and Woman» вона записала разом з Оллменом дуетний альбом «[[Two The Hard Way]]». Після виходу альбому їхні стосунки закінчилися, процес розлучення був завершений у 1979 році.<ref name=greggcher /><ref>{{cite web|url=http://www.biography.com/people/gregg-allman-20791309|accessdate=15 березня 2020|publisher=Biography.com|title=Gregg Allman&nbsp;– Songwriter, Singer|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131191342/http://www.biography.com/people/gregg-allman-20791309|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Починаючи з 1978 року, у Шер були дворічні стосунки з членом гурту «[[Kiss]]» [[Джин Сіммонс (музикант)|Джином Сіммонсом]].<ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-chers-new-flame-vol-9-no-14/|title=Cher's New Flame|first=Lois|last=Armstrong|date=10 квітня 1978|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221806/http://people.com/archive/cover-story-chers-new-flame-vol-9-no-14/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-rock-on-vol-14-no-7/|title=Rock On!|date=18 серпня 1980|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221505/http://people.com/archive/cover-story-rock-on-vol-14-no-7/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-chers-life-with-gene-vol-12-no-17/|title=Cher's Life With Gene|first=Lois|last=Armstrong|date=22 жовтня 1979|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221846/http://people.com/archive/cover-story-chers-life-with-gene-vol-12-no-17/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У тому ж році вона офіційно змінила своє ім'я з Шерілін Саркісян Ла П'єр Боно Оллмен на Шер, щоб виключити використання чотирьох прізвищ.<ref>{{cite news|first=Heidi|last=Stevens|url=http://articles.chicagotribune.com/2002-07-20/news/0207200422_1_cher-show-cherilyn-sarkisian-sonny-and-cher|title=Turning Back Time|newspaper=Chicago Tribune|date=20 липня 2002|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121105025453/http://articles.chicagotribune.com/2002-07-20/news/0207200422_1_cher-show-cherilyn-sarkisian-sonny-and-cher|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У цей час Шер повернулася на телебачення, з'явившись у передачах-спецвипусках «Шер... Спецвипуск» (1978) і «Шер ... й інші фантазії» (1979), які транслювалися у прайм-тайм.{{sfn|Bego|2001|p=119}}{{sfn|Bego|2001|p=133}}
Наступні альбоми Шер «[[I'd Rather Believe in You]]» (1976) і «[[Cherished]]» (1977), останні, де за наполяганням продюсерів «Warner Records», вона повернулася до свого поп-стилю, були комерційно невдалими.{{sfn|Bego|2001|p=116}} У 1977 році під заголовком «Allman and Woman» вона записала разом з Оллменом дуетний альбом «[[Two The Hard Way]]». Після виходу альбому їхні стосунки закінчилися, процес розлучення був завершений у 1979 році.<ref name=greggcher /><ref>{{cite web|url=http://www.biography.com/people/gregg-allman-20791309|accessdate=15 березня 2020|publisher=Biography.com|title=Gregg Allman&nbsp;– Songwriter, Singer|url-status=dead|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131191342/http://www.biography.com/people/gregg-allman-20791309|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Починаючи з 1978 року, у Шер були дворічні стосунки з членом гурту «[[Kiss]]» [[Джин Сіммонс (музикант)|Джином Сіммонсом]].<ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-chers-new-flame-vol-9-no-14/|title=Cher's New Flame|first=Lois|last=Armstrong|date=10 квітня 1978|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221806/http://people.com/archive/cover-story-chers-new-flame-vol-9-no-14/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-rock-on-vol-14-no-7/|title=Rock On!|date=18 серпня 1980|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221505/http://people.com/archive/cover-story-rock-on-vol-14-no-7/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/cover-story-chers-life-with-gene-vol-12-no-17/|title=Cher's Life With Gene|first=Lois|last=Armstrong|date=22 жовтня 1979|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221846/http://people.com/archive/cover-story-chers-life-with-gene-vol-12-no-17/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У тому ж році вона офіційно змінила своє ім'я з Шерілін Саркісян Ла П'єр Боно Оллмен на Шер, щоб виключити використання чотирьох прізвищ.<ref>{{cite news|first=Heidi|last=Stevens|url=http://articles.chicagotribune.com/2002-07-20/news/0207200422_1_cher-show-cherilyn-sarkisian-sonny-and-cher|title=Turning Back Time|newspaper=Chicago Tribune|date=20 липня 2002|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20121105025453/http://articles.chicagotribune.com/2002-07-20/news/0207200422_1_cher-show-cherilyn-sarkisian-sonny-and-cher|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У цей час Шер повернулася на телебачення, з'явившись у передачах-спецвипусках «Шер… Спецвипуск» (1978) і «Шер й інші фантазії» (1979), які транслювалися у прайм-тайм.{{sfn|Bego|2001|p=119}}{{sfn|Bego|2001|p=133}}


=== 1979–1982: друге музичне повернення, перехід від диско-музики до року ===
=== 1979—1982: друге музичне повернення, перехід від диско-музики до року ===
[[Файл:Cher live 1981.jpg|міні|праворуч|140пкс|Шер під час концерту в Лас-Вегасі (1981)]]
[[Файл:Cher live 1981.jpg|міні|праворуч|140пкс|Шер під час концерту в Лас-Вегасі (1981)]]
Будучи матір'ю-одиначкою з двома дітьми, Шер зрозуміла, що їй потрібно зробити вибір у напрямку своєї співочої кар'єри. Вирішивши тимчасово відмовитися від свого бажання бути рок-співачкою, Шер підписала контракт з «[[Casablanca Records]]» і анонсувала повернення в музику, випустивши сингл «[[Take Me Home (пісня Шер)|Take Me Home]]» і [[Take Me Home (альбом Шер)|однойменний альбом]], з яких вона отримала вигоду з манії публіки до [[диско]].{{sfn|Berman|2001|p=44}} І альбом, і сингл мали миттєвий успіх, вони залишалися бестселерами більше половини 1979 року і отримали золоту сертифікацію від RIAA.{{sfn|Berman|2001|p=44}}<ref name=RIAA /> Існує версія, що продажі альбому збільшило зображення на обкладинці напівоголеної Шер у вигляді вікінга.{{sfn|Berman|2001|p=44}}{{sfn|Bego|2001|p=124}} Незважаючи на початкову відсутність ентузіазму до музики диско, Шер змінила свою думку після успіху, коментуючи: «Я ніколи не думала, що захочу займатися диско... [але] це чудово! Це відмінна музика для танців. Я думаю, що танцювальна музика-це те, чого всі хочуть».{{sfn|Berman|2001|p=44}}
Будучи матір'ю-одиначкою з двома дітьми, Шер зрозуміла, що їй потрібно зробити вибір у напрямку своєї співочої кар'єри. Вирішивши тимчасово відмовитися від свого бажання бути рок-співачкою, Шер підписала контракт з «[[Casablanca Records]]» і анонсувала повернення в музику, випустивши сингл «[[Take Me Home (пісня Шер)|Take Me Home]]» і [[Take Me Home (альбом Шер)|однойменний альбом]], з яких вона отримала вигоду з манії публіки до [[диско]].{{sfn|Berman|2001|p=44}} І альбом, і сингл мали миттєвий успіх, вони залишалися бестселерами більше половини 1979 року і отримали золоту сертифікацію від RIAA.{{sfn|Berman|2001|p=44}}<ref name=RIAA /> Існує версія, що продажі альбому збільшило зображення на обкладинці напівоголеної Шер у вигляді вікінга.{{sfn|Berman|2001|p=44}}{{sfn|Bego|2001|p=124}} Незважаючи на початкову відсутність ентузіазму до музики диско, Шер змінила свою думку після успіху, коментуючи: «Я ніколи не думала, що захочу займатися диско… [але] це чудово! Це відмінна музика для танців. Я думаю, що танцювальна музика-це те, чого всі хочуть».{{sfn|Berman|2001|p=44}}


Натхненна популярністю «Take Me Home», у своєму наступному альбомі «[[Prisoner]]» 1979 року, Шер вирішила повернутися до рок-музики.{{sfn|Berman|2001|p=45}} На обкладинці альбому Шер була зображена закутаною в ланцюг як «полонянка преси», що викликало суперечку серед [[Фемінізм|феміністських]] груп, щодо сприйнятя її зображення публікою як секс-рабині.{{sfn|Berman|2001|pp=45–46}}{{sfn|Bego|2001|p=272}} У списку пісень вона віддала перевагу рок-пісням, менше сфокосувавшись на стилі диско, що привело до комерційному провалу альбому.{{sfn|Berman|2001|pp=45–46}} «Prisoner» просувався синглом «[[Hell on Wheels]]», який став саундтреком до фільму «[[Роликові бугі]]». У пісні використовувалося захоплення публікою роликовими ковзанами наприкінці 1970-х років, що й сприяло її популярності.<ref name=CherInterview1999 />
Натхненна популярністю «Take Me Home», у своєму наступному альбомі «[[Prisoner]]» 1979 року, Шер вирішила повернутися до рок-музики.{{sfn|Berman|2001|p=45}} На обкладинці альбому Шер була зображена закутаною в ланцюг як «полонянка преси», що викликало суперечку серед [[Фемінізм|феміністських]] груп, щодо сприйняття її зображення публікою як секс-рабині.{{sfn|Berman|2001|pp=45–46}}{{sfn|Bego|2001|p=272}} У списку пісень вона віддала перевагу рок-пісням, менше сфокосувавшись на стилі диско, що привело до комерційному провалу альбому.{{sfn|Berman|2001|pp=45–46}} «Prisoner» просувався синглом «[[Hell on Wheels]]», який став саундтреком до фільму «[[Роликові бугі]]». У пісні використовувалося захоплення публікою роликовими ковзанами наприкінці 1970-х років, що й сприяло її популярності.<ref name=CherInterview1999 />


У 1980 році разом з італійським продюсером [[Джорджо Мородер]]ом Шер записала свою останню диско-пісню «Bad Love» на «[[Casablanca Records]]» для фільму «[[Лисиці (фільм)|Лисиці]]».{{sfn|Bego|2001|p=139}} У тому ж році вона заснувала рок-гурт «Black Rose» зі своїм тодішнім коханцем гітаристом Лесом Дудеком. Хоча Шер була фронтменом, вона не отримувала найбільших гонорарів, тому що хотіла створити враження, що всі учасники гурту були рівноправними. Оскільки її легко впізнавали, коли вона виступала з гуртом, вона створила для себе [[Панк-мода|панк]]-образ, підстригаючи своє фірмове довге волосся. Незважаючи на виступи на телебаченні, гурт не зміг досягти достатньої популярності, щоб давати концерти.{{sfn|Berman|2001|pp=46–47}} Їхній альбом «Black Rose» отримав несприятливі відгуки; Шер казала журналу «Rolling Stone»: «Критики не просто атакували запис, вони обрушилися на нас. Вони напали на мене. Це було схоже на те: "як Шер сміє співати рок-н-рол?".»<ref name=Johnson2002 />
У 1980 році разом з італійським продюсером [[Джорджо Мородер]]ом Шер записала свою останню диско-пісню «Bad Love» на «[[Casablanca Records]]» для фільму «[[Лисиці (фільм)|Лисиці]]».{{sfn|Bego|2001|p=139}} У тому ж році вона заснувала рок-гурт «Black Rose» зі своїм тодішнім коханцем гітаристом Лесом Дудеком. Хоча Шер була фронтменом, вона не отримувала найбільших гонорарів, тому що хотіла створити враження, що всі учасники гурту були рівноправними. Оскільки її легко впізнавали, коли вона виступала з гуртом, вона створила для себе [[Панк-мода|панк]]-образ, підстригаючи своє фірмове довге волосся. Незважаючи на виступи на телебаченні, гурт не зміг досягти достатньої популярності, щоб давати концерти.{{sfn|Berman|2001|pp=46–47}} Їхній альбом «Black Rose» отримав несприятливі відгуки; Шер казала журналу «Rolling Stone»: «Критики не просто атакували запис, вони обрушилися на нас. Вони напали на мене. Це було схоже на те: „як Шер сміє співати рок-н-рол?.»<ref name=Johnson2002 />


Водночас з активним періодом «Black Rose» Шер влаштовувала концертну резиденцію в [[Лас-Вегас]]і, заробляючи 300 000 доларів на тиждень.{{sfn|Berman|2001|p=47}} Ці виступи супроводжував її телевізійний спецпроект, фільм «Шер... Святкування в Цезарі», який транслювався на каналі [[Lifetime]] в квітні 1983 року.<ref>{{cite journal|magazine=People|title=Picks and Pans Review: Cher&nbsp;... a Celebration at Caesars|date=4 квітня 1983|url=http://people.com/archive/picks-and-pans-review-cher-a-celebration-at-caesars-vol-19-no-13/|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221121/http://people.com/archive/picks-and-pans-review-cher-a-celebration-at-caesars-vol-19-no-13/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «Black Rose» був розформований у 1981 році.{{sfn|Bego|2001|p=143}} У тому ж році вона виступила в дуеті з музикантом [[Міт Лоуф|Міт Лоуфом]] у пісні «Dead Ringer for Love», яка посіла п'яте місце в [[UK Singles Chart|британському чарті синглів]] і була пізніше описана оглядачем Дональдом А. Гуаріско з «AllMusic» як «один тих рок-дуетів 1980-х років, які найбільше надихають».<ref>{{cite web|last=Guarisco|first=Donald A.|url=https://www.allmusic.com/song/dead-ringer-for-love-mt0004520252|title=Dead Ringer for Love – Meat Loaf&nbsp;– Song Info|accessdate=15 березня 2020|website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126032701/http://www.allmusic.com/song/dead-ringer-for-love-mt0004520252|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1982 році «[[Columbia Records]]» випустив альбом Шер «[[I Paralyze]]», який Бего пізніше назвав «найсильнішим і найпослідовнішим сольним альбомом за багато років», незважаючи на низький рівень продажів.{{sfn|Bego|2001|p=159}}
Водночас з активним періодом «Black Rose» Шер влаштовувала концертну резиденцію в [[Лас-Вегас]]і, заробляючи 300 000 доларів на тиждень.{{sfn|Berman|2001|p=47}} Ці виступи супроводжував її телевізійний спецпроект, фільм «Шер… Святкування в Цезарі», який транслювався на каналі [[Lifetime]] в квітні 1983 року.<ref>{{cite journal|magazine=People|title=Picks and Pans Review: Cher&nbsp;... a Celebration at Caesars|date=4 квітня 1983|url=http://people.com/archive/picks-and-pans-review-cher-a-celebration-at-caesars-vol-19-no-13/|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221121/http://people.com/archive/picks-and-pans-review-cher-a-celebration-at-caesars-vol-19-no-13/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «Black Rose» був розформований у 1981 році.{{sfn|Bego|2001|p=143}} У тому ж році вона виступила в дуеті з музикантом [[Міт Лоуф]]ом у пісні «Dead Ringer for Love», яка посіла п'яте місце в [[UK Singles Chart|британському чарті синглів]] і була пізніше описана оглядачем Дональдом А. Гуаріско з «AllMusic» як «один тих рок-дуетів 1980-х років, які найбільше надихають».<ref>{{cite web|last=Guarisco|first=Donald A.|url=https://www.allmusic.com/song/dead-ringer-for-love-mt0004520252|title=Dead Ringer for Love – Meat Loaf&nbsp;– Song Info|accessdate=15 березня 2020|website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126032701/http://www.allmusic.com/song/dead-ringer-for-love-mt0004520252|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1982 році «[[Columbia Records]]» випустив альбом Шер «[[I Paralyze]]», який Бего пізніше назвав «найсильнішим і найпослідовнішим сольним альбомом за багато років», незважаючи на низький рівень продажів.{{sfn|Bego|2001|p=159}}


=== 1982–1987: прорив у кінокар'єрі, музична перерва ===
=== 1982—1987: прорив у кінокар'єрі, музична перерва ===
[[Файл:Nancy Reagan with Cher.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Шер і [[Ненсі Рейган]] в Білому дімі (1985)]]
[[Файл:Nancy Reagan with Cher.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Шер і [[Ненсі Рейган]] в [[Білий дім|Білому домі]] (1985)]]
Зі зменшенням продажів альбомів і відсутністю комерційно успішних синглів, Шер вирішила продовжити свою акторську кар'єру.{{sfn|Berman|2001|p=49}} Цієї пори вона як і раніше прагнула ризикнути зіграти в кіно, вона мала в своєму активі лише критично і комерційно невдалі фільми «Хороші часи» і «Честіті», а голлівудський естеблішмент не сприймав її всерйоз як акторку.{{sfn|Berman|2001|p=49}} У 1982 році вона переїхала в Нью-Йорк, щоб взяти уроки акторської майстерності у [[Лі Страсберг]]а, засновника акторської студії, що не було втілено через зміну її планів.<ref name=CintraWilson /> Шер пройшла прослуховування і була зарезервована режисером [[Роберт Альтман|Робертом Альтманом]] для [[Бродвейський театр|бродвейської]] сценічної вистави «Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне», зігравши на зустрічі, присвяченій 20-річчю фан-клубу [[Джеймс Дін|Джеймса Діна]]. У тому ж році Альтман знову зняв її в [[Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне (фільм)|однойменній екранізації]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Згодом Шер віддала належне Альтману за те, що він розпочав її акторську кар'єру: «Без Боба [Роберт Альтман] я б ніколи не знімалася в кіно. Всі говорили, що він не буде знімати мене... Я переконана, що Боб був єдиним, хто мав досить сміливості, щоб зробити це».{{sfn|Zuckoff|2009|p=431}}
Зі зменшенням продажів альбомів і відсутністю комерційно успішних синглів, Шер вирішила продовжити свою акторську кар'єру.{{sfn|Berman|2001|p=49}} Цієї пори вона як і раніше прагнула ризикнути зіграти в кіно, вона мала в своєму активі лише критично і комерційно невдалі фільми «Хороші часи» і «Честіті», а голлівудський естеблішмент не сприймав її всерйоз як акторку.{{sfn|Berman|2001|p=49}} У 1982 році вона переїхала в Нью-Йорк, щоб взяти уроки акторської майстерності у [[Лі Страсберг]]а, засновника акторської студії, що не було втілено через зміну її планів.<ref name=CintraWilson /> Шер пройшла прослуховування і була зарезервована режисером [[Роберт Альтман|Робертом Альтманом]] для [[Бродвейський театр|бродвейської]] сценічної вистави «Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне», зігравши на зустрічі, присвяченій 20-річчю фан-клубу [[Джеймс Дін|Джеймса Діна]]. У тому ж році Альтман знову зняв її в [[Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне (фільм)|однойменній екранізації]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Згодом Шер віддала належне Альтману за те, що він розпочав її акторську кар'єру: «Без Боба [Роберт Альтман] я б ніколи не знімалася в кіно. Всі говорили, що він не буде знімати мене… Я переконана, що Боб був єдиним, хто мав досить сміливості, щоб зробити це».{{sfn|Zuckoff|2009|p=431}}


Режисер [[Майк Ніколс]], який бачив Шер на сцені у фільмі про Джиммі Діна, запропонував їй роль Доллі Пеллікер, колеги по заводу і лесбійки-співмешканки персонажу [[Меріл Стріп]] у фільмі «[[Сілквуд]]».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Коли у 1983 році відбулася прем'єра фільму, глядачі сумнівалися у акторських здібностях Шер. Вона згадувала, як була присутня на попередньому перегляді фільму, під час якого глядачі сміялися, побачивши її ім'я в титрах.{{sfn|Berman|2001|p=54}} За свій виступ Шер отримала номінацію на [[Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану|премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль другого плану»]] і отримала нагороду «[[Золотий глобус]]» [[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм|«за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі»]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}
Режисер [[Майк Ніколс]], який бачив Шер на сцені у фільмі про Джиммі Діна, запропонував їй роль Доллі Пеллікер, колеги по заводу і лесбійки-співмешканки персонажу [[Меріл Стріп]] у фільмі «[[Сілквуд]]».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Коли у 1983 році відбулася прем'єра фільму, глядачі сумнівалися у акторських здібностях Шер. Вона згадувала, як була присутня на попередньому перегляді фільму, під час якого глядачі сміялися, побачивши її ім'я в титрах.{{sfn|Berman|2001|p=54}} За свій виступ Шер отримала номінацію на [[Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль другого плану|премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль другого плану»]] і отримала нагороду «[[Золотий глобус]]» [[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль другого плану — кінофільм|«за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі»]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}}


У 1985 році Шер заснувала кінокомпанію «Isis».<ref name=vanityfair90>{{cite journal| first=Kevin| last=Sessums| url=https://www.vanityfair.com/news/1990/11/cher-199011| title=Cher: Starred and Feathered| magazine=[[Vanity Fair (magazine)|Vanity Fair]]|date=31 жовтня 1990| accessdate=15 березня| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160113140231/http://www.vanityfair.com/news/1990/11/cher-199011| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Її наступний фільм, «[[Маска (фільм, 1985)|Маска]]» 1985 року, посів друге місце в прокаті і був першим критичним і комерційним успіхом Шер як провідної акторки.<ref>{{cite web| url=https://www.boxofficemojo.com/movies/?page=weekend&id=mask85.htm| title=Mask (1985)&nbsp;– Weekend Box Office Results| website=Box Office Mojo| accessdate=15 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151228021134/http://www.boxofficemojo.com/movies/?page=weekend&id=mask85.htm|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} За роль байкерки-наркоманки з сином-підлітком, у якого була важка фізична деформація, вона отримала [[Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)|нагороду Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль]], незважаючи на те, що під час зйомок фільму у неї стався конфлікт з режисером [[Пітер Богданович|Пітером Богдановичем]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} За словами письменників Джеймса Періша і Майкла Піттса, після цього вона була присутня на [[Оскар (кінопремія, 1986)|58-й церемонії вручення премії «Оскар»]] в костюмі, схожому на [[тарантул]]а, «щоб показати своє презирство до "системи"».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Інцидент мав великий розголос.<ref>{{cite news| url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/8557447.stm| title=Talking Shop: Designer Bob Mackie| work=BBC News| date=18 березня 2010| accessdate=15 березня 2020| last=Hassan| first=Genevieve| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131231928/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/8557447.stm|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 1985 році Шер заснувала кінокомпанію «Isis».<ref name=vanityfair90>{{cite journal| first=Kevin| last=Sessums| url=https://www.vanityfair.com/news/1990/11/cher-199011| title=Cher: Starred and Feathered| magazine=[[Vanity Fair (magazine)|Vanity Fair]]|date=31 жовтня 1990| accessdate=15 березня| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160113140231/http://www.vanityfair.com/news/1990/11/cher-199011| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Її наступний фільм, «[[Маска (фільм, 1985)|Маска]]» 1985 року, посів друге місце в прокаті і був першим критичним і комерційним успіхом Шер як провідної акторки.<ref>{{cite web| url=https://www.boxofficemojo.com/movies/?page=weekend&id=mask85.htm| title=Mask (1985)&nbsp;– Weekend Box Office Results| website=Box Office Mojo| accessdate=15 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151228021134/http://www.boxofficemojo.com/movies/?page=weekend&id=mask85.htm|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} За роль байкерки-наркоманки з сином-підлітком, у якого була важка фізична деформація, вона отримала [[Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)|нагороду Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль]], незважаючи на те, що під час зйомок фільму у неї стався конфлікт з режисером [[Пітер Богданович|Пітером Богдановичем]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} За словами письменників Джеймса Періша і Майкла Піттса, після цього вона була присутня на [[Оскар (кінопремія, 1986)|58-й церемонії вручення премії «Оскар»]] в костюмі, схожому на [[тарантул]]а, «щоб показати своє презирство до „системи“».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Інцидент мав великий розголос.<ref>{{cite news| url=http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/8557447.stm| title=Talking Shop: Designer Bob Mackie| work=BBC News| date=18 березня 2010| accessdate=15 березня 2020| last=Hassan| first=Genevieve| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131231928/http://news.bbc.co.uk/2/hi/entertainment/8557447.stm|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
[[Файл:RickyCher1985.jpg|міні|праворуч|170пкс|Шер під час автограф-сесії в Нью-Йорку (1985)]]
[[Файл:RickyCher1985.jpg|міні|праворуч|170пкс|Шер під час автограф-сесії в Нью-Йорку (1985)]]
Поява Шер в травні 1986 року в ток-шоу «Пізня ніч з Девідом Леттерманом», під час якого вона назвала [[Девід Леттерман|Леттермана]] «покидьком», привернуло велику увагу ЗМІ; пізніше Леттерман згадував: «Це ранило мої почуття. Шер була однією з небагатьох, кого я справді хотів бачити на шоу... Я відчувався справжнім йолопом, особливо після того, як наговорив людям різних дурниць».<ref>{{cite journal| title=Late Night Letterman| url=https://people.com/archive/cover-story-late-night-letterman-vol-26-no-2/| last=Hall| first=Jane|date=14 липня 1986| journal=People| accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1987 році Шер повернулася на телешоу, возз'єднавшись з Сонні, востаннє перед його смертю, виконавши імпровізовану версію пісні «I Got You Babe». За словами оглядача Енді Гріна з «[[Rolling Stone]]», «на даний момент вони були не найкращими друзями, але вони обидва знали, що це зробить телебачення незабутнім. Якби тоді існував [[YouTube]], то наступного ранку це стало б шалено популярним». У 2015 році «Rolling Stone» включив випадок Шер на телешоу до рейтингу «10 найкращих музичних моментів Девіда Леттермана».<ref name="s&creunite">{{cite news| title=David Letterman's Top 10 Musical Moments| url=https://www.rollingstone.com/music/music-lists/david-lettermans-top-10-musical-moments-172461/sonny-cher-i-got-you-babe-1987-162565/| last=Greene| first=Andy| date=6 травня 2015| journal=Rolling Stone| accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Поява Шер в травні 1986 року в ток-шоу «Пізня ніч з Девідом Леттерманом», під час якого вона назвала [[Девід Леттерман|Леттермана]] «покидьком», привернуло велику увагу ЗМІ; пізніше Леттерман згадував: «Це ранило мої почуття. Шер була однією з небагатьох, кого я справді хотів бачити на шоу… Я відчувався справжнім йолопом, особливо після того, як наговорив людям різних дурниць».<ref>{{cite journal| title=Late Night Letterman| url=https://people.com/archive/cover-story-late-night-letterman-vol-26-no-2/| last=Hall| first=Jane|date=14 липня 1986| journal=People| accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1987 році Шер повернулася на телешоу, возз'єднавшись з Сонні, востаннє перед його смертю, виконавши імпровізовану версію пісні «I Got You Babe». За словами оглядача Енді Гріна з «[[Rolling Stone]]», «на даний момент вони були не найкращими друзями, але вони обидва знали, що це зробить телебачення незабутнім. Якби тоді існував [[YouTube]], то наступного ранку це стало б шалено популярним». У 2015 році «Rolling Stone» включив випадок Шер на телешоу до рейтингу «10 найкращих музичних моментів Девіда Леттермана».<ref name="s&creunite">{{cite news| title=David Letterman's Top 10 Musical Moments| url=https://www.rollingstone.com/music/music-lists/david-lettermans-top-10-musical-moments-172461/sonny-cher-i-got-you-babe-1987-162565/| last=Greene| first=Andy| date=6 травня 2015| journal=Rolling Stone| accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


До 1987 року Шер вже встигла привернути увагу публіки до свого суперечливого образу життя, включаючи її татуювання, пластичні операції, відверто ексгібіціоністською модою і відносинами з молодими чоловіками.{{sfn|Mansour|2005|p=82}} У неї були романтичні стосунки з акторами [[Вел Кілмер|Велом Кілмером]], [[Ерік Штольц|Еріком Штольцем]] і [[Том Круз|Томом Крузом]], хокеїстом [[Рон Дюгей|Роном Дюгеєм]], кінопродюсером Джошем Доненом, гітаристом «[[Bon Jovi]]» [[Річі Самбора|Річі Самборою]] і Робом Каміллетті, пекарем-булочником, на 18 років молодшим за неї, з яким вона зустрачалася з 1986 по 1989 роки.<ref>Ресурси, які повідомляли про романтичні стосунки Шер 1980-х років:
До 1987 року Шер вже встигла привернути увагу публіки до свого суперечливого образу життя, включаючи її татуювання, пластичні операції, відверто ексгібіціоністською модою і відносинами з молодими чоловіками.{{sfn|Mansour|2005|p=82}} У неї були романтичні стосунки з акторами [[Вел Кілмер|Велом Кілмером]], [[Ерік Штольц|Еріком Штольцем]] і [[Том Круз|Томом Крузом]], хокеїстом [[Рон Дюгей|Роном Дюгеєм]], кінопродюсером Джошем Доненом, гітаристом «[[Bon Jovi]]» [[Річі Самбора|Річі Самборою]] і Робом Каміллетті, пекарем-булочником, на 18 років молодшим за неї, з яким вона зустрічалася з 1986 по 1989 роки.<ref>Ресурси, які повідомляли про романтичні стосунки Шер 1980-х років:
* Вел Кілмер: {{cite journal| last=Jerome| first=Jim| url=http://people.com/archive/cover-story-cher-finds-a-new-life-vol-21-no-3/|title=Cher Finds a New Life| magazine=People| date=23 січня 1984| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161019083440/http://people.com/archive/cover-story-cher-finds-a-new-life-vol-21-no-3/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}};
* Вел Кілмер: {{cite journal| last=Jerome| first=Jim| url=http://people.com/archive/cover-story-cher-finds-a-new-life-vol-21-no-3/|title=Cher Finds a New Life| magazine=People| date=23 січня 1984| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161019083440/http://people.com/archive/cover-story-cher-finds-a-new-life-vol-21-no-3/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}};
* Ерік Штольц: {{harvnb|Bego|2001|p=377}};
* Ерік Штольц: {{harvnb|Bego|2001|p=377}};
Рядок 161: Рядок 161:
* Роб Камілетті: {{cite journal| last=Miller| first=Samantha| url=http://people.com/archive/the-ex-files-vol-52-no-21/| title=The Ex Files| magazine=People| date=29 листопада 1999| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221942/http://people.com/archive/the-ex-files-vol-52-no-21/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}.</ref>
* Роб Камілетті: {{cite journal| last=Miller| first=Samantha| url=http://people.com/archive/the-ex-files-vol-52-no-21/| title=The Ex Files| magazine=People| date=29 листопада 1999| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221942/http://people.com/archive/the-ex-files-vol-52-no-21/| archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}.</ref>


=== 1987–1992: кінозірковість, третє музичне повернення ===
=== 1987—1992: кінозірковість, третє музичне повернення ===
[[Файл:Pediatric AIDS Foundation - Washington, D.C. - seen on Wednesday, June 21, 1989.jpg|міні|ліворуч|145пкс|Виступ Шер під час благодійного концерту для Фонду по боротьбі зі СНІДом Елізабет Глейзер (1989)]]
[[Файл:Pediatric AIDS Foundation - Washington, D.C. - seen on Wednesday, June 21, 1989.jpg|міні|ліворуч|145пкс|Виступ Шер під час благодійного концерту для Фонду по боротьбі зі СНІДом Елізабет Глейзер (1989)]]
В 1987 році Шер знялася в трьох фільмах.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} В «[[Підозрюваний (фільм, 1987)|Підозрюваному]]» вона зіграла публічного захисника, якому допомагав один з присяжних у справі про вбивство, яким вона займалася. У комедійному фільмі жахів «[[Іствікські відьми]]», разом з [[Сьюзен Серендон]] і [[Мішель Пфайффер]], вона зіграла одну з трьох розведених жінок, які мали зв'язок із «загадковим і багатим гостем з пекла», який приїжджає у містечко [[Нова Англія|Нової Англії]]. У романтичній комедії [[Норман Джевісон|Нормана Джуїсона]] «[[Влада місяця (фільм)|Влада місяця]]» вона зіграла вдову-італійку, закохану в молодшого брата свого нареченого.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Два останні фільми увійшли в десятку найкасовіших фільмів 1987 року, посівши десятий і п'ятий номери, відповідно.<ref>{{cite web| url=https://www.boxofficemojo.com/yearly/chart/?yr=1987| title=1987 Yearly Box Office Results| website=Box Office Mojo| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307024545/http://www.boxofficemojo.com/yearly/chart/?yr=1987| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
В 1987 році Шер знялася в трьох фільмах.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} В «[[Підозрюваний (фільм, 1987)|Підозрюваному]]» вона зіграла публічного захисника, якому допомагав один з присяжних у справі про вбивство, яким вона займалася. У комедійному фільмі жахів «[[Іствікські відьми]]», разом з [[Сьюзен Серендон]] і [[Мішель Пфайффер]], вона зіграла одну з трьох розведених жінок, які мали зв'язок із «загадковим і багатим гостем з пекла», який приїжджає у містечко [[Нова Англія|Нової Англії]]. У романтичній комедії [[Норман Джевісон|Нормана Джуїсона]] «[[Влада місяця (фільм)|Влада місяця]]» вона зіграла вдову-італійку, закохану в молодшого брата свого нареченого.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} Два останні фільми увійшли в десятку найкасовіших фільмів 1987 року, посівши десятий і п'ятий номери, відповідно.<ref>{{cite web| url=https://www.boxofficemojo.com/yearly/chart/?yr=1987| title=1987 Yearly Box Office Results| website=Box Office Mojo| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307024545/http://www.boxofficemojo.com/yearly/chart/?yr=1987| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Оглядачка Джанет Маслін з «[[Нью-Йорк таймс|The New York Times]]» написала про фільм «Влада місяця»: «це ще один доказ того, що Шер перетворилася на велику кінозірку, яка варта перегляду всього, де вона грає».<ref>{{cite web| url=https://www.nytimes.com/1987/12/16/movies/film-moonstruck-with-italians-in-love.html| title=Film: 'Moonstruck,' With Italians in Love| first=Janet| last=Maslin| newspaper=The New York Times|date=16 грудня 1987|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За цей фільм Шер отримала [[Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль|премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль»]] і [[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл|премію «Золотий глобус» «за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі]].{{sfn|Bego|2001|pp=213}}<ref name=GoldenGlobes /> До 1988 року Шер стала однією з найприбутковіших акторок десятиліття, отримуючи 1 мільйон доларів за фільм.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} У тому ж році вона випустила парфуми «Uninolated», які за перші роки продажів принесли їй близько 15 мільйонів доларів.{{sfn|Berman|2001|pp=68–72}}
Оглядачка Джанет Маслін з «[[Нью-Йорк таймс|The New York Times]]» написала про фільм «Влада місяця»: «це ще один доказ того, що Шер перетворилася на велику кінозірку, яка варта перегляду всього, де вона грає».<ref>{{cite web| url=https://www.nytimes.com/1987/12/16/movies/film-moonstruck-with-italians-in-love.html| title=Film: 'Moonstruck,' With Italians in Love| first=Janet| last=Maslin| newspaper=The New York Times|date=16 грудня 1987|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За цей фільм Шер отримала [[Премія «Оскар» за найкращу жіночу роль|премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль»]] і [[Премія «Золотий глобус» за найкращу жіночу роль — комедія або мюзикл|премію «Золотий глобус» «за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі]].{{sfn|Bego|2001|pp=213}}<ref name=GoldenGlobes /> До 1988 року Шер стала однією з найприбутковіших акторок десятиліття, отримуючи 1 мільйон доларів за фільм.{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=151}} У тому ж році вона випустила парфуми „Uninolated“, які за перші роки продажів принесли їй близько 15 мільйонів доларів.{{sfn|Berman|2001|pp=68–72}}


У 1987 році Шер підписала контракт з «[[Geffen Records]]» і відновила свою музичну кар'єру з тим, що музичні критики Джонні Данза і Дін Фергюсон описують як «її найбільш вражаючу серію хітів на сьогоднішній день», що зробило її «серйозною рок-н-рольницею... короною, над якою вона так довго і старанно працювала й домагалася».<ref name=CherInterview1999 /> У створені «[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]», першого альбому співачки під лейблом «Geffen», який отримав платинову сертифікацію від RIAA, брали участь [[Майкл Болтон]], [[Джон Бон Джові]], [[Десмонд Чайлд]] і Річі Самбора.<ref name=CherInterview1999 /><ref name=RIAA /> У ньому була представлена ​​рок-балада «[[I Found Someone]]», що стала першим синглом Шер, який потрапив у «топ-10» чартів США за останні вісім років.<ref name=CherInterview1999 />
У 1987 році Шер підписала контракт з [[Geffen Records]] і відновила свою музичну кар'єру з тим, що музичні критики Джонні Данза і Дін Фергюсон описують як „її найбільш вражаючу серію хітів на сьогоднішній день“, що зробило її „серйозною рок-н-рольницею… короною, над якою вона так довго і старанно працювала й домагалася“.<ref name=CherInterview1999 /> У створені [[Cher (альбом, 1987)|Cher]], першого альбому співачки під лейблом „Geffen“, який отримав платинову сертифікацію від RIAA, брали участь [[Майкл Болтон]], [[Джон Бон Джові]], [[Десмонд Чайлд]] і Річі Самбора.<ref name=CherInterview1999 /><ref name=RIAA /> У ньому була представлена ​​рок-балада [[I Found Someone]], що стала першим синглом Шер, який потрапив у „топ-10“ чартів США за останні вісім років.<ref name=CherInterview1999 />


У 1989 році вийшов 19-й студійний альбом Шер «[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]», який отримав потрійну платинову сертифікацію від RIAA.<ref name=RIAA /> Музичне відео для його другого синглу «[[If I Could Turn Back Time]]» викликало суперечки через виступ Шер на гарматному військовому кораблі ВМФ, у якому вона з'явилася у напівпрозорому вбранні, яке складалося зі шкіряних ремінців, через що були видні її татуйовані сідниці.<ref name=ARIA89>{{cite news|url=http://www.ariacharts.com.au/news/50698/this-week-in...-1989 |publisher=ARIA Music News |title=This Week In&nbsp;... 1989 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151114012716/http://www.ariacharts.com.au/news/50698/this-week-in...-1989 |archive-date=17 березня 2020|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Semonche|2007|p=161}}{{sfn|Roedy|2011|p=87}} Різні музичні мережі піддавали цензурі це відео, включаючи [[MTV]], яке спочатку відмовлялося транслювати його через «часткову оголенність» Шер.<ref>[https://archive.is/20130420073047/http://www.bbc.co.uk/theoneandonly/superstars/joanna_berns/ Cher] ''archive.is'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Відповідаючи на тиск з боку дорослих глядачів, мережа транслювала відео тільки з дев'ятої години вечора до шостої години ранку.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=Ia7uAAAAMAAJ&redir_esc=y Newsweek, Incorporated, 1989] ''books.google.com.ua'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Пісня очолювала австралійські чарти протягом семи тижнів та досягла третього місця в чарті «Billboard Hot 100» і стала одним з найуспішніших синглів Шер.<ref name=ARIA89 /><ref name=BiggestBBHits /> Іншими піснями «Heart of Stone», які потрапили в десятку найкращих в США, були «After All (пісня Шер і Пітера Сетери)|After All», виконана в дуеті з [[Пітер Сетера|Пітером Сетерою]] і «[[Just Like Jesse James]]».{{sfn|Bego|2001|p=217}} У 1989 році на премії «[[Вибір народу (премія)|Вибір народу]]» Шер отримала нагороду «Улюблена зірка світового масштабу».<ref>{{cite web| url=http://search.peopleschoice.com/v/26948576/and-the-15th-annul-people-s-choice-for-favorite-all-around-female-star-is-cher.htm| archive-url=https://web.archive.org/web/20151222084320/http://search.peopleschoice.com/v/26948576/and-the-15th-annul-people-s-choice-for-favorite-all-around-female-star-is-cher.htm| url-status=dead| archive-date=17 березня 2020| title=And the 15th Annual People's Choice for "Favorite All Around Female Star" is&nbsp;... Cher!| publisher=CBS|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1989 році Шер відправилася в тур «[[Heart of Stone Tour|Heart of Stone]]».<ref name=HOSTour>{{cite news| last=O'Connor| first=John J.| title=Review/Television; A Potpourri Of Cher's Mood Swings| newspaper=The New York Times| date=4 лютого 1991| url=https://www.nytimes.com/1991/02/04/arts/review-television-a-potpourri-of-cher-s-mood-swings.html| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160127045358/http://www.nytimes.com/1991/02/04/arts/review-television-a-potpourri-of-cher-s-mood-swings.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Більшість критиків захоплювалася виступами Шер, їм сподобалася ностальгічна природа туру.{{sfn|Berman|2001|p=67}} Під час концерту в Лас-Вегасі був знятий телевізійний спецпроект, фільм «Шер на міражі» (1991).<ref name=HOSTour />
У 1989 році вийшов 19-й студійний альбом Шер [[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]], який отримав потрійну платинову сертифікацію від RIAA.<ref name=RIAA /> Музичне відео для його другого синглу [[If I Could Turn Back Time]] викликало суперечки через виступ Шер на гарматному військовому кораблі ВМФ, у якому вона з'явилася у напівпрозорому вбранні, яке складалося зі шкіряних ремінців, через що були видні її татуйовані сідниці.<ref name=ARIA89>{{cite news|url=http://www.ariacharts.com.au/news/50698/this-week-in...-1989 |publisher=ARIA Music News |title=This Week In&nbsp;... 1989 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151114012716/http://www.ariacharts.com.au/news/50698/this-week-in...-1989 |archive-date=17 березня 2020|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Semonche|2007|p=161}}{{sfn|Roedy|2011|p=87}} Різні музичні мережі піддавали цензурі це відео, включаючи [[MTV]], яке спочатку відмовлялося транслювати його через „часткову оголенність“ Шер.<ref>[https://archive.is/20130420073047/http://www.bbc.co.uk/theoneandonly/superstars/joanna_berns/ Cher] ''archive.is'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Відповідаючи на тиск з боку дорослих глядачів, мережа транслювала відео тільки з дев'ятої години вечора до шостої години ранку.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=Ia7uAAAAMAAJ&redir_esc=y Newsweek, Incorporated, 1989] ''books.google.com.ua'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Пісня очолювала австралійські чарти протягом семи тижнів та досягла третього місця в чарті „Billboard Hot 100“ і стала одним з найуспішніших синглів Шер.<ref name=ARIA89 /><ref name=BiggestBBHits /> Іншими піснями „Heart of Stone“, які потрапили в десятку найкращих в США, були „After All (пісня Шер і Пітера Сетери)|After All“, виконана в дуеті з [[Пітер Сетера|Пітером Сетерою]] і [[Just Like Jesse James]].{{sfn|Bego|2001|p=217}} У 1989 році на премії [[Вибір народу (премія)|Вибір народу]] Шер отримала нагороду „Улюблена зірка світового масштабу“.<ref>{{cite web| url=http://search.peopleschoice.com/v/26948576/and-the-15th-annul-people-s-choice-for-favorite-all-around-female-star-is-cher.htm| archive-url=https://web.archive.org/web/20151222084320/http://search.peopleschoice.com/v/26948576/and-the-15th-annul-people-s-choice-for-favorite-all-around-female-star-is-cher.htm| url-status=dead| archive-date=17 березня 2020| title=And the 15th Annual People's Choice for "Favorite All Around Female Star" is&nbsp;... Cher!| publisher=CBS|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1989 році Шер відправилася в тур [[Heart of Stone Tour|Heart of Stone]].<ref name=HOSTour>{{cite news| last=O'Connor| first=John J.| title=Review/Television; A Potpourri Of Cher's Mood Swings| newspaper=The New York Times| date=4 лютого 1991| url=https://www.nytimes.com/1991/02/04/arts/review-television-a-potpourri-of-cher-s-mood-swings.html| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160127045358/http://www.nytimes.com/1991/02/04/arts/review-television-a-potpourri-of-cher-s-mood-swings.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Більшість критиків захоплювалася виступами Шер, їм сподобалася ностальгічна природа туру.{{sfn|Berman|2001|p=67}} Під час концерту в Лас-Вегасі був знятий телевізійний спецпроект, фільм „Шер на міражі“ (1991).<ref name=HOSTour />
[[Файл:Missouri post refit.JPG|міні|праворуч|200пкс|Військовий корабель [[USS Missouri (BB-63)]], сцена скандального відео Шер для пісні «[[If I Could Turn Back Time]]», яке було піддано цензурі різними музичними мережами, зокрема [[MTV]] і [[VH1]]]]
[[Файл:Missouri post refit.JPG|міні|праворуч|200пкс|Військовий корабель [[USS Missouri (BB-63)]], сцена скандального відео Шер для пісні [[If I Could Turn Back Time]], яке було піддано цензурі різними музичними мережами, зокрема [[MTV]] і [[VH1]]]]
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (3).jpg|міні|праворуч|160пкс|Шер під час «[[Heart of Stone tour]]» (1990)]]
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (3).jpg|міні|праворуч|160пкс|Шер під час [[Heart of Stone tour]] (1990)]]
У своєму першому за три роки фільмі «[[Русалки (фільм, 1990)|Русалки]]» (1990) Шер віддала данину поваги своїй матері, в історії про жінку, яка переїжджає з двома дочками з міста у місто після закінчення любовного роману.<ref name=vanityfair90 /> На зйомках у неї були конфлікти з першими двома режисерами фільму, [[Лассе Гальстрем|Лассе Гальстремом]] і [[Френк Оз|Френком Озом]], яких замінив [[Річард Бенджамін]].<ref name=EW1996>{{cite journal| last=Kennedy| first=Dana| url=https://www.ew.com/article/1996/05/31/cher-plots-her-next-comeback| title=Cher plots her next comeback| magazine=Entertainment Weekly| date=31 травня 1996| accessdate=17 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160224015847/http://www.ew.com/article/1996/05/31/cher-plots-her-next-comeback| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вважаючи, що Шер буде справжньою зірковою «принадою», продюсери передали їй «креативний контроль»» за фільмом.{{sfn|Berman|2001|pp=69–71}} «Русалки» мали помірний касовий успіх і отримали змішані відгуки.{{sfn|Bego|2001|p=228}} Одна з двох пісень, які Шер записала для саундтреку до фільму, кавер-версія пісні [[Бетті Еверетт]], «[[The Shoop Shoop Song (It's in His Kiss)]]», очолювала британський чарт синглів протягом п'яти тижнів.<ref>{{cite web| last=Mansfield| first=Brian| url=https://www.allmusic.com/album/mermaids-mw0000317768|title=Mermaids – Original Soundtrack&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025201/http://www.allmusic.com/album/mermaids-mw0000317768| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=UKChartHistory>{{cite web| url=http://www.officialcharts.com/artist/11931/cher/| title=Cher&nbsp;– full Official Chart History| website=[[Official Charts Company]]| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160102190239/http://www.officialcharts.com/artist/11931/cher/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У своєму першому за три роки фільмі [[Русалки (фільм, 1990)|Русалки]] (1990) Шер віддала данину поваги своїй матері, в історії про жінку, яка переїжджає з двома дочками з міста у місто після закінчення любовного роману.<ref name=vanityfair90 /> На зйомках у неї були конфлікти з першими двома режисерами фільму, [[Лассе Гальстрем]]ом і [[Френк Оз|Френком Озом]], яких замінив [[Річард Бенджамін]].<ref name=EW1996>{{cite journal| last=Kennedy| first=Dana| url=https://www.ew.com/article/1996/05/31/cher-plots-her-next-comeback| title=Cher plots her next comeback| magazine=Entertainment Weekly| date=31 травня 1996| accessdate=17 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160224015847/http://www.ew.com/article/1996/05/31/cher-plots-her-next-comeback| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вважаючи, що Шер буде справжньою зірковою „принадою“, продюсери передали їй „креативний контроль“» за фільмом.{{sfn|Berman|2001|pp=69–71}} «Русалки» мали помірний касовий успіх і отримали змішані відгуки.{{sfn|Bego|2001|p=228}} Одна з двох пісень, які Шер записала для саундтреку до фільму, кавер-версія пісні [[Бетті Еверетт]], «[[The Shoop Shoop Song (It's in His Kiss)]]», очолювала британський чарт синглів протягом п'яти тижнів.<ref>{{cite web| last=Mansfield| first=Brian| url=https://www.allmusic.com/album/mermaids-mw0000317768|title=Mermaids – Original Soundtrack&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025201/http://www.allmusic.com/album/mermaids-mw0000317768| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=UKChartHistory>{{cite web| url=http://www.officialcharts.com/artist/11931/cher/| title=Cher&nbsp;– full Official Chart History| website=[[Official Charts Company]]| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160102190239/http://www.officialcharts.com/artist/11931/cher/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Останній студійний альбом Шер, записаний під лейблом «Geffen», «[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]» 1991 року, знаходився на першому місці у чартах Великої Британії протягом шести тижнів, він містив пісню «[[Love and Understanding]]», яка потрапила у «топ-10» британського чату синглів.<ref name=Bessman1996>{{cite journal| title=Cher Changes Approach For Her 'Man's World' On Reprise| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=uA0EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020| date=18 травня 1996| first=Jim| last=Bessman}} {{ref-en}}</ref><ref name=UKChartHistory /> Альбом отримав золоту сертифікацію від RIAA.<ref name=RIAA /> Наступного року Шер прокоментувала, що лейбл її «років хітів», «Geffen», був для неї особливо важливий, «тому що я могла створювати пісні, які я дійсно любила... пісні, які дійсно представляли мене, і вони були популярні!».<ref name=CherInterview1999 /> У 1991 році вона випустила книгу фітнес-вправ «Forever Fit», а потім фітнес-відео «CherFitness: A New Attitude» і «CherFitness: Body Confidence» 1992 року.{{sfn|Bego|2001|p=231}}{{sfn|Crampton|Rees|1999|p=194}} У 1992 році Шер вирушила в тур «[[Love Hurts Tour|Love Hurts]]».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=152}} Того ж року, випущена лише для Великої Британії, збірка «Greatest Hits: 1965-1992», посідала перше місце в чарті цієї країни протягом семи тижнів.{{sfn|Bego|2001|p=234}}<ref name=UKChartHistory /> До неї увійшли три нові пісні: «Oh No Not My Baby», «Whenever You're Near» і «Many Rivers to Cross».<ref>{{cite web| last=Promis| first=Jose F.| url=https://www.allmusic.com/album/greatest-hits-1965-1992-import-1-geffen-mw0000236666| title=Greatest Hits: 1965–1992 – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025527/http://www.allmusic.com/album/greatest-hits-1965-1992-import-1-geffen-mw0000236666| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Останній студійний альбом Шер, записаний під лейблом «Geffen», «[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]» 1991 року, знаходився на першому місці у чартах Великої Британії протягом шести тижнів, він містив пісню «[[Love and Understanding]]», яка потрапила у «топ-10» британського чату синглів.<ref name=Bessman1996>{{cite journal| title=Cher Changes Approach For Her 'Man's World' On Reprise| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=uA0EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020| date=18 травня 1996| first=Jim| last=Bessman}} {{ref-en}}</ref><ref name=UKChartHistory /> Альбом отримав золоту сертифікацію від RIAA.<ref name=RIAA /> Наступного року Шер прокоментувала, що лейбл її «років хітів», «Geffen», був для неї особливо важливий, «тому що я могла створювати пісні, які я дійсно любила… пісні, які дійсно представляли мене, і вони були популярні!».<ref name=CherInterview1999 /> У 1991 році вона випустила книгу фітнес-вправ «Forever Fit», а потім фітнес-відео «CherFitness: A New Attitude» і «CherFitness: Body Confidence» 1992 року.{{sfn|Bego|2001|p=231}}{{sfn|Crampton|Rees|1999|p=194}} У 1992 році Шер вирушила в тур «[[Love Hurts Tour|Love Hurts]]».{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=152}} Того ж року, випущена лише для Великої Британії, збірка «Greatest Hits: 1965—1992», посідала перше місце в чарті цієї країни протягом семи тижнів.{{sfn|Bego|2001|p=234}}<ref name=UKChartHistory /> До неї увійшли три нові пісні: «Oh No Not My Baby», «Whenever You're Near» і «Many Rivers to Cross».<ref>{{cite web| last=Promis| first=Jose F.| url=https://www.allmusic.com/album/greatest-hits-1965-1992-import-1-geffen-mw0000236666| title=Greatest Hits: 1965–1992 – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025527/http://www.allmusic.com/album/greatest-hits-1965-1992-import-1-geffen-mw0000236666| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


=== 1992–1997: боротьба за здоров'я і професійну діяльність, режисерський дебют ===
=== 1992—1997: боротьба за здоров'я і професійну діяльність, режисерський дебют ===
Частково завдяки досвіду зйомок в «Русалках» Шер відмовилася від головних ролей в таких фільмах, як «[[Війна подружжя Роуз]]» і «[[Тельма і Луїза]]».<ref name=EW1996 /> За словами Бермана, «після успіху „Влади місяця“ вона так переживала за свій наступний кар'єрний крок, що була надто обережна».{{sfn|Berman|2001|p=71}} На початку 1990-х років вона заразилася [[Вірус Епштейна — Барр|вірусом Епштейна-Барра]] та захворіла [[Синдром хронічної втоми|синдромом хронічної втоми]], через що відчувала сильне виснаження, щоб продовжувати кар'єру в музиці і кіно.<ref name=EW1996 />{{sfn|Sonneborn|2002|p=40}} Оскільки їй потрібно було заробляти гроші і вона була недостатньо здорова, щоб працювати над іншими проектами, Шер знімалася в рекламних роликах, що демонстрували товари для здоров'я, краси і дієтичні продукти, які принесли їй близько 10 мільйонів доларів.{{sfn|Berman|2001|p=73}}<ref name=Murphy1994>{{cite news| last=Murphy| first=Ryan| url=http://articles.orlandosentinel.com/1994-05-30/lifestyle/9405280175_1_cher-strung-beads-epstein-barr-virus| title=The Beat Doesn't Go On: Where The Heck Is Cher?| newspaper=[[Orlando Sentinel]]| date=30 травня 1994| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201022311/http://articles.orlandosentinel.com/1994-05-30/lifestyle/9405280175_1_cher-strung-beads-epstein-barr-virus| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> [[Скетч]]і, що пародіювали комічне телешоу «[[Суботнього вечора в прямому ефірі]]», які вважалися критиками комерційно успішними, викликали у публіки припущення, що кар'єра Шер в кіно завершилася.{{sfn|Bego|2001|p=238}}<ref name=Murphy1994 /><ref>{{cite journal| last=Murphy| first=Ryan| url=https://www.ew.com/article/1993/05/21/cher-her-movie-career-dead| title=Cher: Is her movie career dead?|magazine=Entertainment Weekly| date=21 травня 1993| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120043839/http://www.ew.com/article/1993/05/21/cher-her-movie-career-dead| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Журналу «Ladies's Home Journal» Шер розповіла: «Я раптово стала королевою рекламного ролика, і мені не спадало на думку, що люди будуть зосереджуватися на цьому і позбавляти мене всіх моїх інших речей».{{sfn|Berman|2001|p=73}}
Частково завдяки досвіду зйомок в «Русалках» Шер відмовилася від головних ролей в таких фільмах, як «[[Війна подружжя Роуз]]» і «[[Тельма і Луїза]]».<ref name=EW1996 /> За словами Бермана, «після успіху „Влади місяця“ вона так переживала за свій наступний кар'єрний крок, що була надто обережна».{{sfn|Berman|2001|p=71}} На початку 1990-х років вона заразилася [[Вірус Епштейна — Барр|вірусом Епштейна-Барра]] та захворіла [[Синдром хронічної втоми|синдромом хронічної втоми]], через що відчувала сильне виснаження, щоб продовжувати кар'єру в музиці і кіно.<ref name=EW1996 />{{sfn|Sonneborn|2002|p=40}} Оскільки їй потрібно було заробляти гроші і вона була недостатньо здорова, щоб працювати над іншими проектами, Шер знімалася в рекламних роликах, що демонстрували товари для здоров'я, краси і дієтичні продукти, які принесли їй близько 10 мільйонів доларів.{{sfn|Berman|2001|p=73}}<ref name=Murphy1994>{{cite news| last=Murphy| first=Ryan| url=http://articles.orlandosentinel.com/1994-05-30/lifestyle/9405280175_1_cher-strung-beads-epstein-barr-virus| title=The Beat Doesn't Go On: Where The Heck Is Cher?| newspaper=[[Orlando Sentinel]]| date=30 травня 1994| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201022311/http://articles.orlandosentinel.com/1994-05-30/lifestyle/9405280175_1_cher-strung-beads-epstein-barr-virus| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> [[Скетч]]і, що пародіювали комічне телешоу «[[Суботнього вечора в прямому ефірі]]», які вважалися критиками комерційно успішними, викликали у публіки припущення, що кар'єра Шер в кіно завершилася.{{sfn|Bego|2001|p=238}}<ref name=Murphy1994 /><ref>{{cite journal| last=Murphy| first=Ryan| url=https://www.ew.com/article/1993/05/21/cher-her-movie-career-dead| title=Cher: Is her movie career dead?|magazine=Entertainment Weekly| date=21 травня 1993| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120043839/http://www.ew.com/article/1993/05/21/cher-her-movie-career-dead| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Журналу «Ladies's Home Journal» Шер розповіла: «Я раптово стала королевою рекламного ролика, і мені не спадало на думку, що люди будуть зосереджуватися на цьому і позбавляти мене всіх моїх інших речей».{{sfn|Berman|2001|p=73}}


У фільмах Роберта Альтмана «[[Гравець (фільм, 1992)|Гравець]]» 1992 року і «[[Висока мода (фільм)|Висока мода]]» 1994 року Шер знялася як [[камео]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=152}} У 1994 році вона відкрила компанію «Sanctuary», яка продавала товари [[Готична мода|готичної]] тематики через пошту, на замовлення за каталогом, і створила рок-версію пісні «I Got You Babe» для мультсеріалу каналу [[MTV]] «[[Бівис і Батхед]]».{{sfn|Bego|2001|p=256}}{{sfn|Bego|2001|p=253}} У 1995 році, Шер, разом з [[Кріссі Хайнд]], [[Нене Черрі]] і [[Ерік Клептон|Еріком Клептоном]], очолила британський чарт синглів з благодійним синглом «Love Can Build a Bridge».<ref>{{cite journal| title=Chart Beat: 2Pac Finally Wins 'Against The World'| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=6gsEAAAAMBAJ&pg=PA98| accessdate=17 березня 2020| date=1 квітня 1995| last=Bronson| first=Fred}} {{ref-en}}</ref> Пізніше, того ж року, вона підписала контракт з лейблом «Warner Music UK», філіалом «[[Warner Music Group]]», і випустила альбом «[[It's a Man's World (альбом Шер)|It's a Man's World]]», який виник з її ідеї висвітлення чоловічих пісень з жіночої точки зору.<ref name=Bessman1996 /> Загалом, критики схвалили альбом і його музику з впливом [[ритм-енд-блюз]]а, деякі з них говорили, що голос Шер покращився.{{sfn|Berman|2001|p=82}} Журналіст Стівен Холден з «The New York Times» писав, що «З художньої точки зору ця душевна колекція дорослих поп-пісень... є кульмінацією її кар'єри в записі».<ref name=QueenComeback>{{cite news| first=Stephen| last=Holden| url=https://www.nytimes.com/1996/06/30/arts/pop-jazz-queen-of-the-comeback-cher-tries-yet-again.html| title=Queen of the Comeback, Cher Tries Yet Again| newspaper=The New York Times| date=30 червня 1996| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151118021350/http://www.nytimes.com/1996/06/30/arts/pop-jazz-queen-of-the-comeback-cher-tries-yet-again.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «It's a Man's World» посів 10 місце в чарті Великої Британії, він включав пісню «[[One by One (пісня)|One by One]]», яка потрапила у «топ-10» британського чарту синглів.<ref name=UKChartHistory /> Для американського релізу альбому, його треки були [[ремікс]]овані, таким чином було відкинуте його оригінальне рок-звучання на користь стилю, більш доступного для радіо США, де він досяг 64 місця у «Billboard 200».<ref>{{cite journal| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=9AsEAAAAMBAJ&pg=PA24| title=Dance Trax: Daphne Gets New Lease On Her Career With 'Rent'| first=Larry| last=Flick| date=11 травня 1996| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Bego|2001|p=259}}
У фільмах Роберта Альтмана «[[Гравець (фільм, 1992)|Гравець]]» 1992 року і «[[Висока мода (фільм)|Висока мода]]» 1994 року Шер знялася як [[камео]].{{sfn|Parish|Pitts|2003|p=152}} У 1994 році вона відкрила компанію «Sanctuary», яка продавала товари [[Готична мода|готичної]] тематики через пошту, на замовлення за каталогом, і створила рок-версію пісні «I Got You Babe» для мультсеріалу каналу [[MTV]] «[[Бівис і Батхед]]».{{sfn|Bego|2001|p=256}}{{sfn|Bego|2001|p=253}} У 1995 році, Шер, разом з [[Кріссі Хайнд]], [[Нене Черрі]] і [[Ерік Клептон|Еріком Клептоном]], очолила британський чарт синглів з благодійним синглом «Love Can Build a Bridge».<ref>{{cite journal| title=Chart Beat: 2Pac Finally Wins 'Against The World'| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=6gsEAAAAMBAJ&pg=PA98| accessdate=17 березня 2020| date=1 квітня 1995| last=Bronson| first=Fred}} {{ref-en}}</ref> Пізніше, того ж року, вона підписала контракт з лейблом «Warner Music UK», філіалом «[[Warner Music Group]]», і випустила альбом «[[It's a Man's World (альбом Шер)|It's a Man's World]]», який виник з її ідеї висвітлення чоловічих пісень з жіночої точки зору.<ref name=Bessman1996 /> Загалом, критики схвалили альбом і його музику з впливом [[ритм-енд-блюз]]а, деякі з них говорили, що голос Шер покращився.{{sfn|Berman|2001|p=82}} Журналіст Стівен Холден з «The New York Times» писав, що «З художньої точки зору ця душевна колекція дорослих поп-пісень… є кульмінацією її кар'єри в записі».<ref name=QueenComeback>{{cite news| first=Stephen| last=Holden| url=https://www.nytimes.com/1996/06/30/arts/pop-jazz-queen-of-the-comeback-cher-tries-yet-again.html| title=Queen of the Comeback, Cher Tries Yet Again| newspaper=The New York Times| date=30 червня 1996| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151118021350/http://www.nytimes.com/1996/06/30/arts/pop-jazz-queen-of-the-comeback-cher-tries-yet-again.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «It's a Man's World» посів 10 місце в чарті Великої Британії, він включав пісню «[[One by One (пісня)|One by One]]», яка потрапила у «топ-10» британського чарту синглів.<ref name=UKChartHistory /> Для американського релізу альбому, його треки були [[ремікс]]овані, таким чином було відкинуте його оригінальне рок-звучання на користь стилю, більш доступного для радіо США, де він досяг 64 місця у «Billboard 200».<ref>{{cite journal| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=9AsEAAAAMBAJ&pg=PA24| title=Dance Trax: Daphne Gets New Lease On Her Career With 'Rent'| first=Larry| last=Flick| date=11 травня 1996| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Bego|2001|p=259}}
[[Файл:WKTU-FM's Last Dance Party - New York - seen on Thursday, May 23, 1996.jpg|міні|ліворуч|185пкс|Шер під час концерту в Нью-Йорку (1996)]]
[[Файл:WKTU-FM's Last Dance Party - New York - seen on Thursday, May 23, 1996.jpg|міні|ліворуч|185пкс|Шер під час концерту в Нью-Йорку (1996)]]
У 1996 році Шер зіграла роль дружини бізнесмена, який наймає вбивцю, щоб убити її, у чорній кінокомедії за сценарієм [[Чез Палмінтері|Чеза Палмінтері]] «[[Вірність (фільм, 1996)|Вірність]]». Хоча фільм отримав негативні відгуки критиків, Шер отримала високу оцінку за свою роль; Джанет Маслін з «Нью-Йорк Таймс» написала, що вона «намагається з усіх сил знайти комічний потенціал в ролі жертви».{{sfn|Berman|2001|pp=83–84}}<ref>{{cite news| newspaper=The New York Times| first=Janet| last=Maslin| date=3 квітня 1996| accessdate=17 березня 2020| url=https://www.nytimes.com/movie/review?res=9D07EFD81239F930A35757C0A960958260| title=Faithful (1996) – Film Review; A Feuding Couple Relies On Hit-Man Diplomacy| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170105065636/http://www.nytimes.com/movie/review?res=9D07EFD81239F930A35757C0A960958260| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер відмовилася просувати фільм, стверджуючи, що це «жахливо».<ref name=EW1996 /> Того ж року вона дебютувала як режисер у фільмі-антології на тему абортів «[[Якби ці стіни могли говорити]]», в якій вона зіграла роль лікаря, вбитого фанатиком за скасування абортів.{{sfn|Berman|2001|p=82}} На сьогоднішній день картина має найвищу оцінку, серед оригінальних фільмів каналу [[HBO]], рейтинг його переглядів склав 18,7 балів (і 25 балів в будинках з кабельним під'єднанням), таким чином він привернув увагу 6,9 мільйона глядачів.<ref>{{cite journal| magazine=Variety| url=https://variety.com/2000/tv/news/hbo-climbing-another-walls-1117779197/| first=Paula| last=Bernstein| title=HBO climbing another 'Walls'| date=7 березня 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206084155/http://variety.com/2000/tv/news/hbo-climbing-another-walls-1117779197/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news| url=https://www.nytimes.com/2000/04/12/arts/tv-notes-going-out-blazing.html| newspaper=The New York Times| title=TV Notes; Going Out Blazing| first=Bill| last=Carter|date=12 квітня 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20150527133701/http://www.nytimes.com/2000/04/12/arts/tv-notes-going-out-blazing.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 1996 році Шер зіграла роль дружини бізнесмена, який наймає вбивцю, щоб убити її, у чорній кінокомедії за сценарієм [[Чез Палмінтері|Чеза Палмінтері]] «[[Вірність (фільм, 1996)|Вірність]]». Хоча фільм отримав негативні відгуки критиків, Шер отримала високу оцінку за свою роль; Джанет Маслін з «Нью-Йорк Таймс» написала, що вона «намагається з усіх сил знайти комічний потенціал в ролі жертви».{{sfn|Berman|2001|pp=83–84}}<ref>{{cite news| newspaper=The New York Times| first=Janet| last=Maslin| date=3 квітня 1996| accessdate=17 березня 2020| url=https://www.nytimes.com/movie/review?res=9D07EFD81239F930A35757C0A960958260| title=Faithful (1996) – Film Review; A Feuding Couple Relies On Hit-Man Diplomacy| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170105065636/http://www.nytimes.com/movie/review?res=9D07EFD81239F930A35757C0A960958260| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер відмовилася просувати фільм, стверджуючи, що це «жахливо».<ref name=EW1996 /> Того ж року вона дебютувала як режисер у фільмі-антології на тему абортів «[[Якби ці стіни могли говорити]]», в якій вона зіграла роль лікаря, вбитого фанатиком за скасування абортів.{{sfn|Berman|2001|p=82}} На сьогоднішній день картина має найвищу оцінку, серед оригінальних фільмів каналу [[HBO]], рейтинг його переглядів склав 18,7 балів (і 25 балів в будинках з кабельним під'єднанням), таким чином він привернув увагу 6,9 мільйона глядачів.<ref>{{cite journal| magazine=Variety| url=https://variety.com/2000/tv/news/hbo-climbing-another-walls-1117779197/| first=Paula| last=Bernstein| title=HBO climbing another 'Walls'| date=7 березня 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206084155/http://variety.com/2000/tv/news/hbo-climbing-another-walls-1117779197/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news| url=https://www.nytimes.com/2000/04/12/arts/tv-notes-going-out-blazing.html| newspaper=The New York Times| title=TV Notes; Going Out Blazing| first=Bill| last=Carter|date=12 квітня 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20150527133701/http://www.nytimes.com/2000/04/12/arts/tv-notes-going-out-blazing.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Рядок 185: Рядок 185:
Велику роль музика Шер відіграла в американському серіалі «[[Цілком таємно (телесеріал)|Цілком таємно]]», вона з'явилася в епізоді «Постмодерний Прометей», який вийшов в ефір у листопаді 1997 року.{{sfn|Negra|2001|pp=176–177}} Епізод, спеціально написаний для неї, розповідав історію одного вченого, доволі гротескного персонажа, який обожнював Шер через її роль в фільмі «Маска», де вона грала матір, яка піклується про свого потворного сина.<ref>{{cite video| people=Carter, Chris|date=2005|title=Audio Commentary for "The Post-Modern Prometheus"|medium=DVD|location=''The X-Files: The Complete Fifth Season''|publisher=20th Century Fox Home Entertainment|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web| last=Deans| first=Meghan| title=Reopening The X-Files&nbsp;– 'The Post-Modern Prometheus'| url=http://www.tor.com/2012/08/23/reopening-the-x-files-qthe-post-modern-prometheusq/| publisher=Tor.com| accessdate=17 березня 2020| date=23 серпня 2012| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328024925/http://www.tor.com/2012/08/23/reopening-the-x-files-qthe-post-modern-prometheusq/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Велику роль музика Шер відіграла в американському серіалі «[[Цілком таємно (телесеріал)|Цілком таємно]]», вона з'явилася в епізоді «Постмодерний Прометей», який вийшов в ефір у листопаді 1997 року.{{sfn|Negra|2001|pp=176–177}} Епізод, спеціально написаний для неї, розповідав історію одного вченого, доволі гротескного персонажа, який обожнював Шер через її роль в фільмі «Маска», де вона грала матір, яка піклується про свого потворного сина.<ref>{{cite video| people=Carter, Chris|date=2005|title=Audio Commentary for "The Post-Modern Prometheus"|medium=DVD|location=''The X-Files: The Complete Fifth Season''|publisher=20th Century Fox Home Entertainment|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web| last=Deans| first=Meghan| title=Reopening The X-Files&nbsp;– 'The Post-Modern Prometheus'| url=http://www.tor.com/2012/08/23/reopening-the-x-files-qthe-post-modern-prometheusq/| publisher=Tor.com| accessdate=17 березня 2020| date=23 серпня 2012| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160328024925/http://www.tor.com/2012/08/23/reopening-the-x-files-qthe-post-modern-prometheusq/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


=== 1998–1999: смерть Сонні Боно, четверте музичне повернення ===
=== 1998—1999: смерть Сонні Боно, четверте музичне повернення ===
[[Файл:WKTU-FM's Miracle on 34th Street show - New York - seen on December 11, 1998 Cropped.jpg|міні|праворуч|190пкс|Шер виконує пісню «Believe» під час концерту WKTU «Диво» на 34-й вулиці в Нью-Йорку (1998)]]
[[Файл:WKTU-FM's Miracle on 34th Street show - New York - seen on December 11, 1998 Cropped.jpg|міні|праворуч|190пкс|Шер виконує пісню «Believe» під час концерту WKTU «Диво» на 34-й вулиці в Нью-Йорку (1998)]]
Після смерті Сонні Боно в результаті нещасного випадку під час катання на лижах у 1998 році, Шер вимовила слізну промову на його похоронах, назвавши його «найнезабутнішим персонажем», якого вона зустрічала.<ref>{{cite news| title=Tearful Cher remembers Sonny's wit, tenacity| url=https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19980110&id=uaoyAAAAIBAJ&sjid=pOgFAAAAIBAJ&pg=6636,3792974| accessdate=17 березня 2020| newspaper=Lawrence Journal-World| date=10 січня 1998}} {{ref-en}}</ref> Вона віддала йому належне, влаштувавши телевізійний спецвипуск на каналі CBS «Сонні і я: спогади Шер», який вийшов в ефір 20 травня 1998 року.{{sfn|Bego|2001|p=281}} У цьому місяці Сонні і Шер отримали зірку на [[Голлівудська алея слави|Голлівудській алеї слави]] за внесок для телебачення.<ref name=walkoffame>{{cite web| url=http://www.walkoffame.com/sonny-and-cher| title=Sonny & Cher| publisher=Hollywood Walk of Fame| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308040851/http://www.walkoffame.com/sonny-and-cher| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Пізніше у тому ж році Шер опублікувала збірку автобіографічних нарисів «Перший раз» про «перші» події в її житті, які критики оцінили як «приземлені» і «справжні».{{sfn|Berman|2001|p=90}} Хоча рукопис був майже закінчений, коли помер Сонні, вона не могла вирішити, включити, або ні, його смерть в книгу; Шер боялася, що її будуть критикувати за використання цієї події. Вона сказала журналу «Rolling Stone»: «Я ж не можу не звертати на це уваги, правда? Можливо, я б так і вчинила, якби більше дбала про те, що думають люди, а не про те, що я вважаю правильним для себе».{{sfn|Berman|2001|p=91}}
Після смерті Сонні Боно в результаті нещасного випадку під час катання на лижах у 1998 році, Шер вимовила слізну промову на його похоронах, назвавши його «найнезабутнішим персонажем», якого вона зустрічала.<ref>{{cite news| title=Tearful Cher remembers Sonny's wit, tenacity| url=https://news.google.com/newspapers?nid=2199&dat=19980110&id=uaoyAAAAIBAJ&sjid=pOgFAAAAIBAJ&pg=6636,3792974| accessdate=17 березня 2020| newspaper=Lawrence Journal-World| date=10 січня 1998}} {{ref-en}}</ref> Вона віддала йому належне, влаштувавши телевізійний спецвипуск на каналі CBS «Сонні і я: спогади Шер», який вийшов в ефір 20 травня 1998 року.{{sfn|Bego|2001|p=281}} У цьому місяці Сонні і Шер отримали зірку на [[Голлівудська алея слави|Голлівудській алеї слави]] за внесок для телебачення.<ref name=walkoffame>{{cite web| url=http://www.walkoffame.com/sonny-and-cher| title=Sonny & Cher| publisher=Hollywood Walk of Fame| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160308040851/http://www.walkoffame.com/sonny-and-cher| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Пізніше у тому ж році Шер опублікувала збірку автобіографічних нарисів «Перший раз» про «перші» події в її житті, які критики оцінили як «приземлені» і «справжні».{{sfn|Berman|2001|p=90}} Хоча рукопис був майже закінчений, коли помер Сонні, вона не могла вирішити, включити, або ні, його смерть в книгу; Шер боялася, що її будуть критикувати за використання цієї події. Вона сказала журналу «Rolling Stone»: «Я ж не можу не звертати на це уваги, правда? Можливо, я б так і вчинила, якби більше дбала про те, що думають люди, а не про те, що я вважаю правильним для себе».{{sfn|Berman|2001|p=91}}


22-й студійний альбом Шер «[[Believe (альбом Шер)|Believe]]», випущений у 1998 році, ознаменувався для неї музичним відступом, оскільки він включав в себе танцювальні поп-пісні, багато з яких відображають «сутність епохи диско»; Шер сказала: «Справа не в тому, що я думаю, що це альбом 70-х... але є нитка, послідовність, що проходить через нього, яку я люблю».<ref name=CherInterview1999 /> «Believe» отримав чотирикратну платинову сертифікацію від RIAA і став золотим, або платиновим, в 39 країнах світу, його продаж по всьому світу склав 10 мільйонів копій.<ref name=RIAA />{{sfn|Bego|2001|p=283}}<ref>{{cite news| url=https://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| title=Cher Says 'Farewell' With 50-City Tour| last=| first=| date=1 травня 2002| journal=Billboard| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422070536/http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> [[Believe (пісня Шер)|Заголовна пісня]] альбому посіла перше місце в більш ніж 23 країнах світу і була також продана накладом більше 10 мільйонів екземплярів по всьому світу.<ref name=BBCWorldPoll>{{cite press release| url=http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| title=Global music taste revealed in BBC World Service poll| date=20 грудня 2002| accessdate=17 березня 2020| publisher=BBC| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161217144725/http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal| url=http://www.complex.com/music/2010/08/complex-presents-the-25-greatest-auto-tune-songs/| title=Complex Presents: The 25 Greatest Auto-Tune Songs| first=Insanul| last=Ahmed|magazine=Complex| date=5 серпня 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131215759/http://www.complex.com/music/2010/08/complex-presents-the-25-greatest-auto-tune-songs/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Пісня стала найбільш продаваним записом 1998 і 1999 років у Великій Британії та США, відповідно, і найуспішнішим синглом Шер на сьогоднішній день.<ref name=BBCWorldPoll /><ref name=bbfev2000>{{cite journal| last=Hay| first=Carla| date=5 лютого 2000| title=Backstreets, Cher, TLC Among Those Up For Record of the Year| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=1A0EAAAAMBAJ&pg=PA20| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Berman|2001|p=13}} «Believe» очолювала британський чарт синглів протягом семи тижнів і стала найбільш продаваним синглом всіх часів серед артистів-жінок у Великій Британії, з продажем у більш ніж 1,84 мільйона копій у цій країні до жовтня 2018 року.<ref>{{cite web|url=https://www.officialcharts.com/chart-news/official-charts-flashback-1998-cher-believe__20834/|title=Official Charts Flashback 1998: Cher – Believe|publisher=Official Charts Company|accessdate=17 березня 2020|date=25 жовтня 2018}} {{ref-en}}</ref> Пісня також очолювала чарт «Billboard Hot 100» протягом чотирьох тижнів, її продажі в США склали більше 1,8 мільйона копій до грудня 1999 року.<ref name=BillboardRecordBreakers>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/470364/billboard-chart-record-breaking-songs-albums-longest-music-moments-ever|title=Billboard Chart Record-Breakers: The Longest Music Moments Ever|date=9 травня 2014|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120170044/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/470364/billboard-chart-record-breaking-songs-albums-longest-music-moments-ever|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=9w0EAAAAMBAJ&pg=PA34|magazine=Billboard|date=25 грудня 1999|accessdate=17 березня 2020|first=Michael|last=Paoletta|title=If Labels 'Believe' In Dance Acts, Success Will Follow}} {{ref-en}}</ref> Шер отримала за цю пісню [[Премія «Греммі» за найкращий танцювальний запис|премію «Греммі» як «за найкращий танцювальний запис»]].<ref>{{cite journal| first=Chuck| last=Taylor| url=https://www.billboard.com/specials/hot100/charts/top50-no1s-90s.shtml |title=The Billboard Hot 100 Songs of the Year (1990–1999)| magazine=Billboard| archiveurl=https://web.archive.org/web/20120413152443/http://www.billboard.com/specials/hot100/charts/top50-no1s-90s.shtml| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
22-й студійний альбом Шер «[[Believe (альбом Шер)|Believe]]», випущений у 1998 році, ознаменувався для неї музичним відступом, оскільки він включав в себе танцювальні поп-пісні, багато з яких відображають «сутність епохи диско»; Шер сказала: «Справа не в тому, що я думаю, що це альбом 70-х… але є нитка, послідовність, що проходить через нього, яку я люблю».<ref name=CherInterview1999 /> «Believe» отримав чотирикратну платинову сертифікацію від RIAA і став золотим, або платиновим, в 39 країнах світу, його продаж по всьому світу склав 10 мільйонів копій.<ref name=RIAA />{{sfn|Bego|2001|p=283}}<ref>{{cite news| url=https://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| title=Cher Says 'Farewell' With 50-City Tour| last=| first=| date=1 травня 2002| journal=Billboard| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160422070536/http://www.billboard.com/articles/news/75922/cher-says-farewell-with-50-city-tour| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> [[Believe (пісня Шер)|Заголовна пісня]] альбому посіла перше місце в більш ніж 23 країнах світу і була також продана накладом більше 10 мільйонів екземплярів по всьому світу.<ref name=BBCWorldPoll>{{cite press release| url=http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| title=Global music taste revealed in BBC World Service poll| date=20 грудня 2002| accessdate=17 березня 2020| publisher=BBC| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161217144725/http://www.bbc.co.uk/pressoffice/pressreleases/stories/2002/12_december/20/ws_worldsfavsong.shtml| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal| url=http://www.complex.com/music/2010/08/complex-presents-the-25-greatest-auto-tune-songs/| title=Complex Presents: The 25 Greatest Auto-Tune Songs| first=Insanul| last=Ahmed|magazine=Complex| date=5 серпня 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131215759/http://www.complex.com/music/2010/08/complex-presents-the-25-greatest-auto-tune-songs/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Пісня стала найбільш продаваним записом 1998 і 1999 років у Великій Британії та США, відповідно, і найуспішнішим синглом Шер на сьогоднішній день.<ref name=BBCWorldPoll /><ref name=bbfev2000>{{cite journal| last=Hay| first=Carla| date=5 лютого 2000| title=Backstreets, Cher, TLC Among Those Up For Record of the Year| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=1A0EAAAAMBAJ&pg=PA20| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Berman|2001|p=13}} «Believe» очолювала британський чарт синглів протягом семи тижнів і стала найбільш продаваним синглом всіх часів серед артистів-жінок у Великій Британії, з продажем у більш ніж 1,84 мільйона копій у цій країні до жовтня 2018 року.<ref>{{cite web|url=https://www.officialcharts.com/chart-news/official-charts-flashback-1998-cher-believe__20834/|title=Official Charts Flashback 1998: Cher – Believe|publisher=Official Charts Company|accessdate=17 березня 2020|date=25 жовтня 2018}} {{ref-en}}</ref> Пісня також очолювала чарт «Billboard Hot 100» протягом чотирьох тижнів, її продажі в США склали більше 1,8 мільйона копій до грудня 1999 року.<ref name=BillboardRecordBreakers>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/470364/billboard-chart-record-breaking-songs-albums-longest-music-moments-ever|title=Billboard Chart Record-Breakers: The Longest Music Moments Ever|date=9 травня 2014|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120170044/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/470364/billboard-chart-record-breaking-songs-albums-longest-music-moments-ever|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=9w0EAAAAMBAJ&pg=PA34|magazine=Billboard|date=25 грудня 1999|accessdate=17 березня 2020|first=Michael|last=Paoletta|title=If Labels 'Believe' In Dance Acts, Success Will Follow}} {{ref-en}}</ref> Шер отримала за цю пісню [[Премія «Греммі» за найкращий танцювальний запис|премію «Греммі» як «за найкращий танцювальний запис»]].<ref>{{cite journal| first=Chuck| last=Taylor| url=https://www.billboard.com/specials/hot100/charts/top50-no1s-90s.shtml |title=The Billboard Hot 100 Songs of the Year (1990–1999)| magazine=Billboard| archiveurl=https://web.archive.org/web/20120413152443/http://www.billboard.com/specials/hot100/charts/top50-no1s-90s.shtml| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


31 січня 1999 року Шер виконала [[гімн Сполучених Штатів Америки]] на 33-му суперкубку з американського футболу.<ref>{{cite news| first=Deborah| last=Wilker| url=http://articles.sun-sentinel.com/1999-01-28/sports/9901280029_1_cher-anthem-super-bowl-xxxiii|title=A Reason To Believe|newspaper=Sun-Sentinel|date=28 січня 1999| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201004305/http://articles.sun-sentinel.com/1999-01-28/sports/9901280029_1_cher-anthem-super-bowl-xxxiii| archivedate=17 березня 2020}}</ref> Через два місяці вона заспівала на телевізійному спецпроєкті «Divas Live 2», каналу VH1, який привернув увагу 19,4 мільйона глядачів.<ref>{{cite journal|last=Mayfield|first=Geoff|title=Between the Bullets|date=8 травня 1999|accessdate=17 березня 2020|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=eQ0EAAAAMBAJ&pg=PA84}}</ref> Згідно інформації каналу VH1, це була найпопулярніша, і та що мала найбільше переглядів, програма в історії телемережі, і саме присутність Шер «зіграла велику роль у цьому».{{sfn|Bego|2001|p=286}} Користуючись успіхом «Believe», колишній лейбл Шер «Geffen Records» випустив збірку «If I Could Turn Back Time: Cher's Greatest Hits» (1999), в якій була представлена раніше не випущена пісня «Do not Come Cryin 'Me».<ref>{{cite journal|magazine=[[CMJ]] New Music Report|first=Kelso|last=Jacks|url=https://books.google.com/books?id=lVwOt5tiDncC&pg=PA9|title=Record News|date=12 квітня 1999|accessdate=17 березня 2020}}</ref> Збірка отримала золоту сертифікацію від RIAA.<ref name=RIAA /> З 1999 по 2000 рік Шер проводила тур «Do You Believe?», квитки на який були розпродані в кожному американському місті, де він відбувався, загалом, по всьому світу він зібрав більше 1,5 мільйона чоловік.{{sfn|Bego|2001|p=290}}<ref name=BelieveIt>{{cite journal| date=22 січня 2000|title=Believe it| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=sA0EAAAAMBAJ&pg=PP2| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Також у 1999 році в Лас-Вегасі був знятий телевізійний спецпроєкт співачки «Cher: Live in Concert - From MGM Grand», який став найпопулярнішою програмою головного каналу HBO за період 1998—99 років, рейтинг його переглядів склав 9 балів серед дорослих віком від 18 до 49 років і 13 балів на каналі HBO для світу, що становило близько 33 мільйонів глядачів у будинках з кабельним під'єднанням.{{sfn|Bego|2001|p=291}}<ref>{{cite journal| magazine=Cable World| url=https://www.highbeam.com/doc/1G1-78333850.html| date=3 вересня 2001| accessdate=17 березня 2020| title=Sunday's Madonna's Night| url-status=dead| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160220165843/https://www.highbeam.com/doc/1G1-78333850.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В листопаді 1999 року Шер випустила збірку «The Greatest Hits», яка була продана в кількості трьох мільйонів екземплярів за межами США до січня 2000 року.<ref name=BelieveIt />
31 січня 1999 року Шер виконала [[гімн Сполучених Штатів Америки]] на 33-му суперкубку з американського футболу.<ref>{{cite news| first=Deborah| last=Wilker| url=http://articles.sun-sentinel.com/1999-01-28/sports/9901280029_1_cher-anthem-super-bowl-xxxiii|title=A Reason To Believe|newspaper=Sun-Sentinel|date=28 січня 1999| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201004305/http://articles.sun-sentinel.com/1999-01-28/sports/9901280029_1_cher-anthem-super-bowl-xxxiii| archivedate=17 березня 2020}}</ref> Через два місяці вона заспівала на телевізійному спецпроєкті «Divas Live 2», каналу VH1, який привернув увагу 19,4 мільйона глядачів.<ref>{{cite journal|last=Mayfield|first=Geoff|title=Between the Bullets|date=8 травня 1999|accessdate=17 березня 2020|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=eQ0EAAAAMBAJ&pg=PA84}}</ref> Згідно інформації каналу VH1, це була найпопулярніша, і та що мала найбільше переглядів, програма в історії телемережі, і саме присутність Шер «зіграла велику роль у цьому».{{sfn|Bego|2001|p=286}} Користуючись успіхом «Believe», колишній лейбл Шер «Geffen Records» випустив збірку «If I Could Turn Back Time: Cher's Greatest Hits» (1999), в якій була представлена раніше не випущена пісня «Do not Come Cryin 'Me».<ref>{{cite journal|magazine=[[CMJ]] New Music Report|first=Kelso|last=Jacks|url=https://books.google.com/books?id=lVwOt5tiDncC&pg=PA9|title=Record News|date=12 квітня 1999|accessdate=17 березня 2020}}</ref> Збірка отримала золоту сертифікацію від RIAA.<ref name=RIAA /> З 1999 по 2000 рік Шер проводила тур «Do You Believe?», квитки на який були розпродані в кожному американському місті, де він відбувався, загалом, по всьому світу він зібрав більше 1,5 мільйона чоловік.{{sfn|Bego|2001|p=290}}<ref name=BelieveIt>{{cite journal| date=22 січня 2000|title=Believe it| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=sA0EAAAAMBAJ&pg=PP2| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Також у 1999 році в Лас-Вегасі був знятий телевізійний спецпроєкт співачки «Cher: Live in Concert&nbsp;— From MGM Grand», який став найпопулярнішою програмою головного каналу HBO за період 1998—99 років, рейтинг його переглядів склав 9 балів серед дорослих віком від 18 до 49 років і 13 балів на каналі HBO для світу, що становило близько 33 мільйонів глядачів у будинках з кабельним під'єднанням.{{sfn|Bego|2001|p=291}}<ref>{{cite journal| magazine=Cable World| url=https://www.highbeam.com/doc/1G1-78333850.html| date=3 вересня 2001| accessdate=17 березня 2020| title=Sunday's Madonna's Night| url-status=dead| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160220165843/https://www.highbeam.com/doc/1G1-78333850.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В листопаді 1999 року Шер випустила збірку «The Greatest Hits», яка була продана в кількості трьох мільйонів екземплярів за межами США до січня 2000 року.<ref name=BelieveIt />


У 1999 році Шер номінувалася журналу «Billboard» на артистку-танцівницу «номер один».<ref name=bbfev2000 /> На церемонії вручення премії «[[World Music Awards]]» 1999 року вона отримала приз «Legend Award» за «пожиттєвий внесок в музичну індустрію».<ref name=WMA1999>{{cite journal| last=Dezzani| first=Mark|date=22 травня 1999| title=Smith Leads A More Polished WMAs| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=ig0EAAAAMBAJ&pg=PA52| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Наступний фільм Шер, «[[Чай з Муссоліні]]», який вийшов у тому ж році, знятий [[Франко Дзефіреллі]], отримав неоднозначні відгуки, тоді як вона заслужила визнання критиків за свою роботу у вигляді багатої, яскравої американської світської левиці, чий візит до Італії не вітається серед англійок; рецензент з журналу «Film Comment» писав: «Тільки після того, як вона з'являється, ви розумієте, як сильно її не вистачало на кіноекранах! Бо Шер — це зірка. Тобто їй вдається трюк кінозірки: бути одночасно персонажем і в той же час ніколи не дозволяти забути, що це — Шер».{{sfn|Bego|2001|p=287}}{{sfn|Berman|2001|pp=86–87}}
У 1999 році Шер була номінована журналом «Billboard» на артистку-танцівницу «номер один».<ref name=bbfev2000 /> На церемонії вручення премії «[[World Music Awards]]» 1999 року вона отримала приз «Legend Award» за «пожиттєвий внесок в музичну індустрію».<ref name=WMA1999>{{cite journal| last=Dezzani| first=Mark|date=22 травня 1999| title=Smith Leads A More Polished WMAs| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=ig0EAAAAMBAJ&pg=PA52| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Наступний фільм Шер, «[[Чай з Муссоліні]]», який вийшов у тому ж році, знятий [[Франко Дзефіреллі]], отримав неоднозначні відгуки, тоді як вона заслужила визнання критиків за свою роботу у вигляді багатої, яскравої американської світської левиці, чий візит до Італії не вітається серед англійок; рецензент з журналу «Film Comment» писав: «Тільки після того, як вона з'являється, ви розумієте, як сильно її не вистачало на кіноекранах! Бо Шер&nbsp;— це зірка. Тобто їй вдається трюк кінозірки: бути персонажем і водночас ніколи не дозволяти забути, що це&nbsp;— Шер».{{sfn|Bego|2001|p=287}}{{sfn|Berman|2001|pp=86–87}}


=== 2000–2009: гастролі, вихід на пенсію, резиденція в Лас-Вегасі ===
=== 2000—2009: гастролі, вихід на пенсію, резиденція в Лас-Вегасі ===
[[Файл:Cher at Farewell Tour.JPG|міні|ліворуч|150пкс|Виступ Шер під час «[[Living Proof: The Farewell Tour]]» (2004)]]
[[Файл:Cher at Farewell Tour.JPG|міні|ліворуч|150пкс|Виступ Шер під час «[[Living Proof: The Farewell Tour]]» (2004)]]
Альбом «[[Not.com.mercial]]», випущений у 2000 році, був загалом написаний Шер після того, як вона відвідала конференцію піснярів 1994 року; це була її перша спроба написати більшість треків для альбому. Оскільки альбом був відхилений її лейблом звукозапису як некомерційний, вона вирішила продавати його тільки на своєму веб-сайті. У пісні «Sisters of Mercy» вона критикувала «жорстоких, безсердечних і злих» черниць, які заважали її матері забрати її з католицького притулку. Католицька церква засудила пісню.<ref>{{cite news| first=Deborah| last=Wilker| url=http://articles.chicagotribune.com/2000-11-14/features/0011130180_1_cher-songwriting-record| title=I've Got E, Babe| newspaper=[[Chicago Tribune]]| date=14 листопада 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20121105025506/http://articles.chicagotribune.com/2000-11-14/features/0011130180_1_cher-songwriting-record| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Альбом «[[Not.com.mercial]]», випущений у 2000 році, був загалом написаний Шер після того, як вона відвідала конференцію піснярів 1994 року; це була її перша спроба написати більшість треків для альбому. Оскільки альбом був відхилений її лейблом звукозапису як некомерційний, вона вирішила продавати його тільки на своєму веб-сайті. У пісні «Sisters of Mercy» вона критикувала «жорстоких, безсердечних і злих» черниць, які заважали її матері забрати її з католицького притулку. Католицька церква засудила пісню.<ref>{{cite news| first=Deborah| last=Wilker| url=http://articles.chicagotribune.com/2000-11-14/features/0011130180_1_cher-songwriting-record| title=I've Got E, Babe| newspaper=[[Chicago Tribune]]| date=14 листопада 2000| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20121105025506/http://articles.chicagotribune.com/2000-11-14/features/0011130180_1_cher-songwriting-record| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Рядок 205: Рядок 205:
У червні 2002 року Шер вирушила в тур «Living Proof: The Farewell», який вона оголосила як останній концертний тур у її кар'єрі, хоча вона пообіцяла продовжувати випускати записи і фільми.<ref>{{cite journal|last=Greenblatt|first=Leah|url=https://www.ew.com/article/2007/10/05/retirements-didnt-last| title=Retirements that didn't last|magazine=Entertainment Weekly|date=5 жовтня 2007|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307144149/http://www.ew.com/article/2007/10/05/retirements-didnt-last| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|last=Newman|first=Melinda| date=18 січня 2003|title=The Beat| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=aQ4EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Під час туру на сцені демонструвалися її успіхи в музиці, телебаченні і кіно, з використанням відеокліпів, починаючи з 1960-х років, були створені ретельно продумані декорації і сценічна постановка.<ref name=ABCFarewell>{{cite web| url=http://www.abc.net.au/tv/guide/netw/200406/highlights/230863.htm|title=Program summary&nbsp;– Cher: The Farewell Tour| publisher=ABC Television| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160115121523/http://www.abc.net.au/tv/guide/netw/200406/highlights/230863.htm|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У червні 2002 року Шер вирушила в тур «Living Proof: The Farewell», який вона оголосила як останній концертний тур у її кар'єрі, хоча вона пообіцяла продовжувати випускати записи і фільми.<ref>{{cite journal|last=Greenblatt|first=Leah|url=https://www.ew.com/article/2007/10/05/retirements-didnt-last| title=Retirements that didn't last|magazine=Entertainment Weekly|date=5 жовтня 2007|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160307144149/http://www.ew.com/article/2007/10/05/retirements-didnt-last| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|last=Newman|first=Melinda| date=18 січня 2003|title=The Beat| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=aQ4EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Під час туру на сцені демонструвалися її успіхи в музиці, телебаченні і кіно, з використанням відеокліпів, починаючи з 1960-х років, були створені ретельно продумані декорації і сценічна постановка.<ref name=ABCFarewell>{{cite web| url=http://www.abc.net.au/tv/guide/netw/200406/highlights/230863.htm|title=Program summary&nbsp;– Cher: The Farewell Tour| publisher=ABC Television| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160115121523/http://www.abc.net.au/tv/guide/netw/200406/highlights/230863.htm|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Спочатку запланований на 49 концертів, світовий тур був розширений в кілька разів.<ref>{{cite web| url=https://www.adobe.com/motion/cher.html|title=On the road with Cher| publisher=Adobe Systems|accessdate=17 березня 2020| url-status=dead| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222162955/https://www.adobe.com/motion/cher.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> До жовтня 2003 року це був найуспішніший тур, коли-небудь організований жінкою, що зібрав 145 мільйонів доларів з 200 концертів і був зіграний для 2,2 мільйона шанувальників.<ref>{{cite journal| last=Bonin| first=Liane| url=https://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman| title=Cher's tour is the most successful ever by a woman| magazine=Entertainment Weekly| date=31 жовтня 2003|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402083139/http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Колекція живих треків, які були вибрані з туру, вийшла у 2003 році як альбом «[[Live! The Farewell Tour]]».<ref>{{cite web|last=Unterberger|first=Richie|url=https://www.allmusic.com/album/live-the-farewell-tour-mw0000316614|title=Live: The Farewell Tour – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062227/http://www.allmusic.com/album/live-the-farewell-tour-mw0000316614|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Спеціальна трансляція туру «Cher The Farewell Tour» на каналі NBC у 2003 році, привернула увагу 17 мільйонів глядачів.<ref>{{cite journal| url=http://content.time.com/time/magazine/article/0,9171,1004707,00.html| title=Numbers| magazine=Time|date=21 квітня 2003| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222133237/http://content.time.com/time/magazine/article/0,9171,1004707,00.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Виступ мав найвищий рейтинг серед концертів 2003 року, що транслювалися як спецвипуски телемережею, він приніс Шер премію «Еммі-прайм-тайм за видатний естрадний, музичний або комедійний спецвипуск».<ref>{{cite journal|last=Hay|first=Carla|date=27 грудня 2003|title=Tuned In: Rating Hits And Misses| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=bA8EAAAAMBAJ&pg=RA1-PA71| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.emmys.com/shows/cher-farewell-tour| title=Cher – The Farewell Tour| publisher=Academy of Television Arts & Sciences|accessdate=17 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222145154/http://www.emmys.com/shows/cher-farewell-tour|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Спочатку запланований на 49 концертів, світовий тур був розширений в кілька разів.<ref>{{cite web| url=https://www.adobe.com/motion/cher.html|title=On the road with Cher| publisher=Adobe Systems|accessdate=17 березня 2020| url-status=dead| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222162955/https://www.adobe.com/motion/cher.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> До жовтня 2003 року це був найуспішніший тур, коли-небудь організований жінкою, що зібрав 145 мільйонів доларів з 200 концертів і був зіграний для 2,2 мільйона шанувальників.<ref>{{cite journal| last=Bonin| first=Liane| url=https://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman| title=Cher's tour is the most successful ever by a woman| magazine=Entertainment Weekly| date=31 жовтня 2003|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402083139/http://www.ew.com/article/2003/10/31/chers-tour-most-successful-ever-woman| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Колекція живих треків, які були вибрані з туру, вийшла у 2003 році як альбом «[[Live! The Farewell Tour]]».<ref>{{cite web|last=Unterberger|first=Richie|url=https://www.allmusic.com/album/live-the-farewell-tour-mw0000316614|title=Live: The Farewell Tour – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062227/http://www.allmusic.com/album/live-the-farewell-tour-mw0000316614|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Спеціальна трансляція туру «Cher&nbsp;— The Farewell Tour» на каналі NBC у 2003 році, привернула увагу 17 мільйонів глядачів.<ref>{{cite journal| url=http://content.time.com/time/magazine/article/0,9171,1004707,00.html| title=Numbers| magazine=Time|date=21 квітня 2003| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222133237/http://content.time.com/time/magazine/article/0,9171,1004707,00.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Виступ мав найвищий рейтинг серед концертів 2003 року, що транслювалися як спецвипуски телемережею, він приніс Шер премію «Еммі-прайм-тайм за видатний естрадний, музичний або комедійний спецвипуск».<ref>{{cite journal|last=Hay|first=Carla|date=27 грудня 2003|title=Tuned In: Rating Hits And Misses| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=bA8EAAAAMBAJ&pg=RA1-PA71| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.emmys.com/shows/cher-farewell-tour| title=Cher – The Farewell Tour| publisher=Academy of Television Arts & Sciences|accessdate=17 березня 2020| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222145154/http://www.emmys.com/shows/cher-farewell-tour|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Залишивши у 2002 році лейбл «Warner UK», у вересні 2003 року Шер підписала мирову угоду з американським підрозділом «Warner Bros. Records».<ref>{{cite journal| last=Newman| first=Melinda| date=13 вересня 2003| title=The Beat: Cher Signs Worldwide Warner Bros. Deal| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=bw8EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2003 році вийшла колекція найкращих хітів «[[The Best Best of Cher]]», у якій розглядалася вся кар'єра Шер, вона досягла четвертого місця в «Billboard 200» і отримала подвійну платинову сертифікацію від RIAA.<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/70667/chers-farewell-tour-beats-on|title=Cher's 'Farewell' Tour Beats On|magazine=Billboard|date=9 червня 2003|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131230635/http://www.billboard.com/articles/news/70667/chers-farewell-tour-beats-on|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=RIAA /> В комедії [[Брати Фарреллі|братів Фарреллі]] «[[Застряг у тобі (фільм)|Застряг у тобі]]» 2003 року, Шер зіграла саму себе, висміюючи її публічний образ, у сцені, де вона з'являється в ліжку зі своїм набагато молодшим хлопцем.<ref>{{cite news|url=http://articles.chicagotribune.com/2003-12-12/entertainment/0312120301_1_quickee-burger-farrelly-brothers-peter-and-bobby-farrelly|first=Mark|last=Caro|newspaper=Chicago Tribune| title=Farrelly brothers' comedy chops come unglued in 'Stuck on You'| date=12 грудня 2003| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20150505062655/http://articles.chicagotribune.com/2003-12-12/entertainment/0312120301_1_quickee-burger-farrelly-brothers-peter-and-bobby-farrelly|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Залишивши у 2002 році лейбл «Warner UK», у вересні 2003 року Шер підписала мирову угоду з американським підрозділом «Warner Bros. Records».<ref>{{cite journal| last=Newman| first=Melinda| date=13 вересня 2003| title=The Beat: Cher Signs Worldwide Warner Bros. Deal| magazine=Billboard| url=https://books.google.com/books?id=bw8EAAAAMBAJ&pg=PA13| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2003 році вийшла колекція найкращих хітів «[[The Best Best of Cher]]», у якій розглядалася вся кар'єра Шер, вона досягла четвертого місця в «Billboard 200» і отримала подвійну платинову сертифікацію від RIAA.<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/70667/chers-farewell-tour-beats-on|title=Cher's 'Farewell' Tour Beats On|magazine=Billboard|date=9 червня 2003|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131230635/http://www.billboard.com/articles/news/70667/chers-farewell-tour-beats-on|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=RIAA /> В комедії [[Брати Фарреллі|братів Фарреллі]] «[[Застряг у тобі (фільм)|Застряг у тобі]]» 2003 року, Шер зіграла саму себе, висміюючи її публічний образ, у сцені, де вона з'являється в ліжку зі своїм набагато молодшим хлопцем.<ref>{{cite news|url=http://articles.chicagotribune.com/2003-12-12/entertainment/0312120301_1_quickee-burger-farrelly-brothers-peter-and-bobby-farrelly|first=Mark|last=Caro|newspaper=Chicago Tribune| title=Farrelly brothers' comedy chops come unglued in 'Stuck on You'| date=12 грудня 2003| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20150505062655/http://articles.chicagotribune.com/2003-12-12/entertainment/0312120301_1_quickee-burger-farrelly-brothers-peter-and-bobby-farrelly|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Рядок 211: Рядок 211:
326-концертний тур Шер «Farewell Tour» завершився у 2005 році як один з [[Список найкасовіших концертних турів|найкасовіших концертних турів]] всіх часів, його відвідали більше 3,5 мільйона шанувальників, він дав прибуток у 250 мільйонів доларів.<ref>{{cite journal|magazine=[[Forbes]]|url=https://www.forbes.com/sites/jesselawrence/2014/03/23/with-strong-demand-for-tickets-will-chers-dressed-to-kill-tour-really-be-farewell/|title=With Strong Demand For Tickets, Will Cher's Dressed To Kill Tour Really Be Farewell?|date=23 березня 2014|first=Jesse|last=Lawrence|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20140429045520/http://www.forbes.com/sites/jesselawrence/2014/03/23/with-strong-demand-for-tickets-will-chers-dressed-to-kill-tour-really-be-farewell/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Після трирічного перебування на пенсії, у 2008 році Шер створила трирічну концертну резиденцію з 200 працівниками в театрі «[[Caesars Palace|Сізарс-Пелас]]» в Лас-Вегасі, де, як повідомлялося, вона своїми виступами заробляла 60 мільйонів доларів на рік.<ref>{{cite web|url=https://www.thecourier.com.au/story/5386479/cher-starts-australian-tour-in-newcastle/|title=Cher starts Australian tour in Newcastle|first=Lisa|last=Rockman|date=8 травня 2018|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=VF2010>{{cite journal| first=Krista| last=Smith| url=https://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012|title=Forever Cher| magazine=Vanity Fair| date=30 листопада 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120001736/http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У постановці під назвою «Cher» використовувалися найсучасніші відео- та спецефекти, складні декорації, 14 танцюристів, чотири повітряних гімнаста і більше 20 костюмів.<ref>{{cite press release| date=21 вересня 2010| url=http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-announces-final-shows-of-three-year-residency-at-the-colosseum-at-caesars-palace-103420589.html| title=Cher Announces Final Shows of Three Year Residency at The Colosseum at Caesars Palace| agency=PR Newswire| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201000916/http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-announces-final-shows-of-three-year-residency-at-the-colosseum-at-caesars-palace-103420589.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news| newspaper=The New York Times|url=https://www.nytimes.com/2013/07/04/fashion/cher-talks-about-what-else-being-cher.html| title=Cher Talks About (What Else?) Being Cher|date=3 липня 2013|first=Jacob|last=Bernstein| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161220182150/http://www.nytimes.com/2013/07/04/fashion/cher-talks-about-what-else-being-cher.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
326-концертний тур Шер «Farewell Tour» завершився у 2005 році як один з [[Список найкасовіших концертних турів|найкасовіших концертних турів]] всіх часів, його відвідали більше 3,5 мільйона шанувальників, він дав прибуток у 250 мільйонів доларів.<ref>{{cite journal|magazine=[[Forbes]]|url=https://www.forbes.com/sites/jesselawrence/2014/03/23/with-strong-demand-for-tickets-will-chers-dressed-to-kill-tour-really-be-farewell/|title=With Strong Demand For Tickets, Will Cher's Dressed To Kill Tour Really Be Farewell?|date=23 березня 2014|first=Jesse|last=Lawrence|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20140429045520/http://www.forbes.com/sites/jesselawrence/2014/03/23/with-strong-demand-for-tickets-will-chers-dressed-to-kill-tour-really-be-farewell/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Після трирічного перебування на пенсії, у 2008 році Шер створила трирічну концертну резиденцію з 200 працівниками в театрі «[[Caesars Palace|Сізарс-Пелас]]» в Лас-Вегасі, де, як повідомлялося, вона своїми виступами заробляла 60 мільйонів доларів на рік.<ref>{{cite web|url=https://www.thecourier.com.au/story/5386479/cher-starts-australian-tour-in-newcastle/|title=Cher starts Australian tour in Newcastle|first=Lisa|last=Rockman|date=8 травня 2018|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=VF2010>{{cite journal| first=Krista| last=Smith| url=https://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012|title=Forever Cher| magazine=Vanity Fair| date=30 листопада 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160120001736/http://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У постановці під назвою «Cher» використовувалися найсучасніші відео- та спецефекти, складні декорації, 14 танцюристів, чотири повітряних гімнаста і більше 20 костюмів.<ref>{{cite press release| date=21 вересня 2010| url=http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-announces-final-shows-of-three-year-residency-at-the-colosseum-at-caesars-palace-103420589.html| title=Cher Announces Final Shows of Three Year Residency at The Colosseum at Caesars Palace| agency=PR Newswire| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201000916/http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-announces-final-shows-of-three-year-residency-at-the-colosseum-at-caesars-palace-103420589.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news| newspaper=The New York Times|url=https://www.nytimes.com/2013/07/04/fashion/cher-talks-about-what-else-being-cher.html| title=Cher Talks About (What Else?) Being Cher|date=3 липня 2013|first=Jacob|last=Bernstein| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161220182150/http://www.nytimes.com/2013/07/04/fashion/cher-talks-about-what-else-being-cher.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


=== 2010–2017: дебют у мюзиклі, повернення до музики і гастролі ===
=== 2010—2017: дебют у мюзиклі, повернення до музики і гастролі ===
[[Файл:Cher 2014.jpg|міні|праворуч|200пкс|Шер виконує пісню «Welcome to Burlesque» під час «[[Dressed to Kill Tour]]» (2014)]]
[[Файл:Cher 2014.jpg|міні|праворуч|200пкс|Шер виконує пісню «Welcome to Burlesque» під час «[[Dressed to Kill Tour]]» (2014)]]
В «[[Бурлеск (фільм)|Бурлеску]]» 2010 року, першому мюзиклі за участю Шер, вона зіграла імпресаріо в нічному клубі, яку сподівається вразити молодий голлівудський виконавець. Одна з двох пісень, які вона записала для саундтреку до фільму, енергічна рок-балада «[[You Haven't Seen the Last of Me]]», посіла перше місце в чарті «Billboard Dance Club» в січні 2011 року, зробивши Шер єдиною артисткою на сьогоднішній день, яка посідала «номер один» в чарті «Billboard» протягом шести десятиліть поспіль, з 1960-х по 2010-ті роки.<ref>{{cite journal| url=https://www.billboard.com/articles/news/950591/christina-aguilera-and-cher-shine-on-burlesque-soundtrack| first=Mikael|last=Wood| title=Christina Aguilera and Cher Shine on 'Burlesque' Soundtrack| magazine=Billboard| date=19 листопада 2010|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160125011407/http://www.billboard.com/articles/news/950591/christina-aguilera-and-cher-shine-on-burlesque-soundtrack| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=SixDecades>{{cite journal| last=Caulfield| first=Keith| url=https://www.billboard.com/articles/news/473595/cher-shines-with-no-1-in-sixth-consecutive-decade| title=Cher Shines with No. 1 in Sixth Consecutive Decade| magazine=Billboard| date=18 січня 2011| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011748/http://www.billboard.com/articles/news/473595/cher-shines-with-no-1-in-sixth-consecutive-decade| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В листопаді 2010 року Шер мала честь зробити відбитки своїх долонь і ніг на бетоні у дворі перед [[Китайський театр TCL|китайським театром Граумана]] в Голлівуді.<ref name=graumans>{{cite journal| url=https://www.advocate.com/news/daily-news/2010/11/19/cher-immortalized-cement| archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006171552/http://www.advocate.com/news/daily-news/2010/11/19/cher-immortalized-cement| archivedate=17 березня 2020| title=Cher Immortalized in Cement| magazine=The Advocate| date=19 листопада 2010| url-status=live}} {{ref-en}}</ref> Наступного року вона озвучила Левицю Джанет в комедії «[[Зоонаглядач]]».<ref>{{cite web| first=Roger| last=Ebert| url=https://www.rogerebert.com/reviews/zookeeper-2011| title=Zookeeper Movie Review & Film Summary (2011)|publisher=RogerEbert.com| accessdate=17 березня 2020| date=6 липня 2011| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160129014246/http://www.rogerebert.com/reviews/zookeeper-2011| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В травні 2013 року на каналі Lifetime вийшов документальний фільм, знятий Шер про її мати Джорджію Холт, «Дорогій мамі, любляча Шер».<ref name=Yahoo2013>{{cite news| url=https://finance.yahoo.com/news/cher-celebrate-release-single-womans-192934556.html| title=Cher to Celebrate Release of New Single 'Woman's World' With Performance on Final Episode of NBC's 'The Voice' on Tuesday, June 18th| journal=Yahoo! Finance| date=10 червня 2013| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170721224554/https://finance.yahoo.com/news/cher-celebrate-release-single-womans-192934556.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
В «[[Бурлеск (фільм)|Бурлеску]]» 2010 року, першому мюзиклі за участю Шер, вона зіграла імпресаріо в нічному клубі, яку сподівається вразити молодий голлівудський виконавець. Одна з двох пісень, які вона записала для саундтреку до фільму, енергічна рок-балада «[[You Haven't Seen the Last of Me]]», посіла перше місце в чарті «Billboard Dance Club» в січні 2011 року, зробивши Шер єдиною артисткою на сьогоднішній день, яка посідала «номер один» в чарті «Billboard» протягом шести десятиліть поспіль, з 1960-х по 2010-ті роки.<ref>{{cite journal| url=https://www.billboard.com/articles/news/950591/christina-aguilera-and-cher-shine-on-burlesque-soundtrack| first=Mikael|last=Wood| title=Christina Aguilera and Cher Shine on 'Burlesque' Soundtrack| magazine=Billboard| date=19 листопада 2010|accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160125011407/http://www.billboard.com/articles/news/950591/christina-aguilera-and-cher-shine-on-burlesque-soundtrack| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=SixDecades>{{cite journal| last=Caulfield| first=Keith| url=https://www.billboard.com/articles/news/473595/cher-shines-with-no-1-in-sixth-consecutive-decade| title=Cher Shines with No. 1 in Sixth Consecutive Decade| magazine=Billboard| date=18 січня 2011| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201011748/http://www.billboard.com/articles/news/473595/cher-shines-with-no-1-in-sixth-consecutive-decade| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В листопаді 2010 року Шер мала честь зробити відбитки своїх долонь і ніг на бетоні у дворі перед [[Китайський театр TCL|китайським театром Граумана]] в Голлівуді.<ref name=graumans>{{cite journal| url=https://www.advocate.com/news/daily-news/2010/11/19/cher-immortalized-cement| archiveurl=https://web.archive.org/web/20141006171552/http://www.advocate.com/news/daily-news/2010/11/19/cher-immortalized-cement| archivedate=17 березня 2020| title=Cher Immortalized in Cement| magazine=The Advocate| date=19 листопада 2010| url-status=live}} {{ref-en}}</ref> Наступного року вона озвучила Левицю Джанет в комедії «[[Зоонаглядач]]».<ref>{{cite web| first=Roger| last=Ebert| url=https://www.rogerebert.com/reviews/zookeeper-2011| title=Zookeeper Movie Review & Film Summary (2011)|publisher=RogerEbert.com| accessdate=17 березня 2020| date=6 липня 2011| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160129014246/http://www.rogerebert.com/reviews/zookeeper-2011| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В травні 2013 року на каналі Lifetime вийшов документальний фільм, знятий Шер про її мати Джорджію Холт, «Дорогій мамі, любляча Шер».<ref name=Yahoo2013>{{cite news| url=https://finance.yahoo.com/news/cher-celebrate-release-single-womans-192934556.html| title=Cher to Celebrate Release of New Single 'Woman's World' With Performance on Final Episode of NBC's 'The Voice' on Tuesday, June 18th| journal=Yahoo! Finance| date=10 червня 2013| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170721224554/https://finance.yahoo.com/news/cher-celebrate-release-single-womans-192934556.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


У 2013 році вийшов 25-й студійний альбом Шер «[[Closer to the Truth (альбом Шер)|Closer to the Truth]]», який, вперше з часів альбому «Living Proof» 2001 року, в жовтні того ж року, посів третє місце в чарті «Billboard 200», що є найвищою позицією співачки у цьому чарті на сьогоднішній день.<ref name=CloserToTheTruthBillboard2000 /> Оглядач Майкл Андор Бродер з «[[Бостон глоуб|The Boston Globe]]» прокоментував, що «для Шер не має великої загрози втратити корону "Богині поп-музики", в 67 років вона звучить переконливіше, ніж [[Дженніфер Лопес|Джей-Ло]] або [[Мадонна (співачка)|Мадонна]]».<ref>{{cite news| first=Michael Andor| last=Brodeur| url=https://www.bostonglobe.com/arts/music/2013/09/23/album-review-cher-closer-truth/ULMSsWNd4TQFU0Ywth8sdM/story.html| title=Album Review: Cher, 'Closer to the Truth'| newspaper=The Boston Globe| date=24 вересня 2013| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160124122911/http://www.bostonglobe.com/arts/music/2013/09/23/album-review-cher-closer-truth/ULMSsWNd4TQFU0Ywth8sdM/story.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В четвертому сезоні фіналу шоу талантів «The Voice» Шер вперше виконала головний сингл альбому «[[Woman's World (пісня)|Woman's World]]», це був її перший виступ на телебаченні за останні десять років.<ref name=Yahoo2013 /> Пізніше вона приєдналася до п'ятого сезону шоу як радниця команди судді [[Блейк Шелтон|Блейка Шелтона]].<ref>{{cite news| url=https://www.rollingstone.com/tv/videos/the-voice-recap-cher-chews-out-contestant-20131016| magazine=Rolling Stone| title='The Voice' Recap: Cher Chews Out Contestant| date=16 жовтня 2013| accessdate=17 березня 2020| first=Katy| last=Kroll| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160112095216/http://www.rollingstone.com/tv/videos/the-voice-recap-cher-chews-out-contestant-20131016| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 2013 році вийшов 25-й студійний альбом Шер «[[Closer to the Truth (альбом Шер)|Closer to the Truth]]», який, вперше з часів альбому «Living Proof» 2001 року, в жовтні того ж року, посів третє місце в чарті «Billboard 200», що є найвищою позицією співачки у цьому чарті на сьогоднішній день.<ref name=CloserToTheTruthBillboard2000 /> Оглядач Майкл Андор Бродер з «[[Бостон глоуб|The Boston Globe]]» прокоментував, що «для Шер не має великої загрози втратити корону „Богині поп-музики“, в 67 років вона звучить переконливіше, ніж [[Дженніфер Лопес|Джей-Ло]] або [[Мадонна (співачка)|Мадонна]]».<ref>{{cite news| first=Michael Andor| last=Brodeur| url=https://www.bostonglobe.com/arts/music/2013/09/23/album-review-cher-closer-truth/ULMSsWNd4TQFU0Ywth8sdM/story.html| title=Album Review: Cher, 'Closer to the Truth'| newspaper=The Boston Globe| date=24 вересня 2013| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160124122911/http://www.bostonglobe.com/arts/music/2013/09/23/album-review-cher-closer-truth/ULMSsWNd4TQFU0Ywth8sdM/story.html| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В четвертому сезоні фіналу шоу талантів «The Voice» Шер вперше виконала головний сингл альбому «[[Woman's World (пісня)|Woman's World]]», це був її перший виступ на телебаченні за останні десять років.<ref name=Yahoo2013 /> Пізніше вона приєдналася до п'ятого сезону шоу як радниця команди судді [[Блейк Шелтон|Блейка Шелтона]].<ref>{{cite news| url=https://www.rollingstone.com/tv/videos/the-voice-recap-cher-chews-out-contestant-20131016| magazine=Rolling Stone| title='The Voice' Recap: Cher Chews Out Contestant| date=16 жовтня 2013| accessdate=17 березня 2020| first=Katy| last=Kroll| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160112095216/http://www.rollingstone.com/tv/videos/the-voice-recap-cher-chews-out-contestant-20131016| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


30 червня 2013 року Шер очолила «Щорічний танцювальний бенефіс на пірсі», присвячений Дню [[Гей-прайд|гей-прайду]]. В результаті, вперше за п'ять років всі квитки на подію були розпродані.<ref>{{cite news| url=http://articles.chicagotribune.com/2013-07-03/entertainment/sns-201307021400--tms--lizsmittr--x-a20130703-20130703_1_dj-gay-men-all-fans| newspaper=Chicago Tribune| first=Liz| last=Smith| title=It's a 'Woman's World' for Cher&nbsp;– and ALL her fans!| date=3 липня 2013| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20130928065155/http://articles.chicagotribune.com/2013-07-03/entertainment/sns-201307021400--tms--lizsmittr--x-a20130703-20130703_1_dj-gay-men-all-fans| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В листопаді 2013 року Шер з'явилася як запрошена виконавиця і суддя в сімнадцятому сезоні шоу «Танці з зірками» каналу ABC, на восьмому тижні трансляції, який був присвячений їй.<ref>{{cite news| url=https://www.usatoday.com/story/life/people/2013/11/04/cher-rocks-dancing-with-the-stars-another-celeb-exits-brant-daugherty/3438665/| title=Cher rocks 'Dancing' as sixth celeb exits| newspaper=USA Today| date=5 листопада 2013| accessdate=17 березня 2020| last=Oldenburg| first=Ann| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025185005/http://www.usatoday.com/story/life/people/2013/11/04/cher-rocks-dancing-with-the-stars-another-celeb-exits-brant-daugherty/3438665/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В березні 2014 року вона вирушила в тур «[[Dressed to Kill Tour|Dressed to Kill]]», майже через десять років після оголошення «прощального туру».<ref name=d2kbb>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6157652/cher-tour-grosses-55-million-so-far| title=Cher Tour Grosses $55 Million (So Far)| first=Keith|last=Caulfield|date=15 липня 2014|magazine=Billboard| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160129174638/http://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6157652/cher-tour-grosses-55-million-so-far| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Під час туру, Шер зі схрещенними пальцями говорила, що це буде її останній прощальний тур.<ref>[https://www.cherworld.com/category/cher-dressed-to-kill-tour/ «Dressed to Kill»] ''cherworld.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Перша частина туру, в яку увійшли 49 аншлагових виступів в Північній Америці, принесла 54,9 мільйона доларів.<ref name=d2kbb /> В листопаді 2014 року Шер скасувала решту концертів через інфекцію, яка порушила функцію нирок.<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6327218/cher-cancels-remaining-tour-dates-to-recover| magazine=Billboard| accessdate=17 березня 2020| date=20 листопада 2014| first=Diana| last=Swartz| title=Cher Cancels Remaining Tour Dates to Recover| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131225105/http://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6327218/cher-cancels-remaining-tour-dates-to-recover| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
30 червня 2013 року Шер очолила «Щорічний танцювальний бенефіс на пірсі», присвячений Дню [[Гей-прайд|гей-прайду]]. В результаті, вперше за п'ять років всі квитки на подію були розпродані.<ref>{{cite news| url=http://articles.chicagotribune.com/2013-07-03/entertainment/sns-201307021400--tms--lizsmittr--x-a20130703-20130703_1_dj-gay-men-all-fans| newspaper=Chicago Tribune| first=Liz| last=Smith| title=It's a 'Woman's World' for Cher&nbsp;– and ALL her fans!| date=3 липня 2013| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20130928065155/http://articles.chicagotribune.com/2013-07-03/entertainment/sns-201307021400--tms--lizsmittr--x-a20130703-20130703_1_dj-gay-men-all-fans| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В листопаді 2013 року Шер з'явилася як запрошена виконавиця і суддя в сімнадцятому сезоні шоу «Танці з зірками» каналу ABC, на восьмому тижні трансляції, який був присвячений їй.<ref>{{cite news| url=https://www.usatoday.com/story/life/people/2013/11/04/cher-rocks-dancing-with-the-stars-another-celeb-exits-brant-daugherty/3438665/| title=Cher rocks 'Dancing' as sixth celeb exits| newspaper=USA Today| date=5 листопада 2013| accessdate=17 березня 2020| last=Oldenburg| first=Ann| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20161025185005/http://www.usatoday.com/story/life/people/2013/11/04/cher-rocks-dancing-with-the-stars-another-celeb-exits-brant-daugherty/3438665/| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> В березні 2014 року вона вирушила в тур «[[Dressed to Kill Tour|Dressed to Kill]]», майже через десять років після оголошення «прощального туру».<ref name=d2kbb>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6157652/cher-tour-grosses-55-million-so-far| title=Cher Tour Grosses $55 Million (So Far)| first=Keith|last=Caulfield|date=15 липня 2014|magazine=Billboard| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160129174638/http://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6157652/cher-tour-grosses-55-million-so-far| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Під час туру, Шер зі схрещенними пальцями говорила, що це буде її останній прощальний тур.<ref>[https://www.cherworld.com/category/cher-dressed-to-kill-tour/ «Dressed to Kill»] ''cherworld.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Перша частина туру, в яку увійшли 49 аншлагових виступів в Північній Америці, принесла 54,9 мільйона доларів.<ref name=d2kbb /> В листопаді 2014 року Шер скасувала решту концертів через інфекцію, яка порушила функцію нирок.<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6327218/cher-cancels-remaining-tour-dates-to-recover| magazine=Billboard| accessdate=17 березня 2020| date=20 листопада 2014| first=Diana| last=Swartz| title=Cher Cancels Remaining Tour Dates to Recover| url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131225105/http://www.billboard.com/biz/articles/news/touring/6327218/cher-cancels-remaining-tour-dates-to-recover| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Рядок 225: Рядок 225:
=== 2018–сьогодення: повернення у кіно, «Dancing Queen», майбутні проекти ===
=== 2018–сьогодення: повернення у кіно, «Dancing Queen», майбутні проекти ===
[[Файл:CherO2201019-6 (48933060976) cropped.jpg|міні|праворуч|160пкс|Виступ Шер виступає в Лондоні під час «[[Here We Go Again Tour]]» в жовтні 2019 року]]
[[Файл:CherO2201019-6 (48933060976) cropped.jpg|міні|праворуч|160пкс|Виступ Шер виступає в Лондоні під час «[[Here We Go Again Tour]]» в жовтні 2019 року]]
У 2018 році Шер повернулася в кіно, зігравши в романтичному музичному комедійному фільмі «[[Мамма Міа! 2|Mamma Mia! Це знову ми]]». Вівіана Олен і Метт Харкінс з журналу «[[New York Magazine|New York]]» прокоментували, що «тільки під час кульмінації фільму, коли сподівання на нього вже справдилися: приходить Шер... стає ясно, що кожен фільм — незалежно від того, наскільки він бездоганний — буде нескінченно краще, якщо він буде включати Шер».<ref>{{cite web| url=https://www.vulture.com/2018/07/cher-should-be-in-every-single-movie.html| title=Cher Should Be in Every Single Movie| first1=Vivian| last1=Olen| first2=Matt| last2=Harkins| journal=New York| date=17 липня 2018}} {{ref-en}}</ref> У фільмі вона зіграла головну роль, її персонаж на ім'я Рубі Шерідан, є бабусею Софі, яку грає [[Аманда Сейфрід]], і матір'ю Донни, яку зображує Меріл Стріп.<ref>{{cite web |author=Emily Bruno |url=https://www.broadwayworld.com/article/Cher-No-Meryl-What-We-Learned-From-the-MAMMA-MIA-2-Trailer-20171221 |title=Grandma Cher, No Meryl? What We Learned From the MAMMA MIA! 2 Trailer! |publisher=Broadwayworld.com |date=2017-12-21 |accessdate=17 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180511013142/https://www.broadwayworld.com/article/Cher-No-Meryl-What-We-Learned-From-the-MAMMA-MIA-2-Trailer-20171221 |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер записала дві пісні гурту «[[ABBA]]» для саундтрека до фільму: «[[Fernando (пісня)|Fernando]]» і «[[Super Trouper (пісня)|Super Trouper]]».<ref>{{cite news| last=Adams| first=Cameron| url=http://www.heraldsun.com.au/entertainment/cher-on-why-trump-blocked-her-on-twitter-hating-her-age-playing-mardi-gras-and-her-fave-emoticon/news-story/7a64dd007474e431ca9a94f79e77d729 |title=Cher on why Trump blocked her on Twitter, hating her age, playing Mardi Gras and her fave emoticon |newspaper=Herald Sun|location=Melbourne |date=1 березня 2018 |accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Член гурту «ABBA» [[Бйорн Ульвеус]] прокоментував це словами: «Вона зробила „Fernando“ своєю. Тепер це її пісня».<ref>{{cite news| url=https://www.bbc.com/news/newsbeat-44857367| title=Abba say Fernando is Cher's song now| date=17 липня 2018| work=BBC News|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 2018 році Шер повернулася в кіно, зігравши в романтичному музичному комедійному фільмі «[[Мамма Міа! 2|Mamma Mia! Це знову ми]]». Вівіана Олен і Метт Харкінс з журналу «[[New York Magazine|New York]]» прокоментували, що «тільки під час кульмінації фільму, коли сподівання на нього вже справдилися: приходить Шер… стає ясно, що кожен фільм&nbsp;— незалежно від того, наскільки він бездоганний&nbsp;— буде нескінченно краще, якщо він буде включати Шер».<ref>{{cite web| url=https://www.vulture.com/2018/07/cher-should-be-in-every-single-movie.html| title=Cher Should Be in Every Single Movie| first1=Vivian| last1=Olen| first2=Matt| last2=Harkins| journal=New York| date=17 липня 2018}} {{ref-en}}</ref> У фільмі вона зіграла головну роль, її персонаж на ім'я Рубі Шерідан, є бабусею Софі, яку грає [[Аманда Сейфрід]], і матір'ю Донни, яку зображує Меріл Стріп.<ref>{{cite web |author=Emily Bruno |url=https://www.broadwayworld.com/article/Cher-No-Meryl-What-We-Learned-From-the-MAMMA-MIA-2-Trailer-20171221 |title=Grandma Cher, No Meryl? What We Learned From the MAMMA MIA! 2 Trailer! |publisher=Broadwayworld.com |date=2017-12-21 |accessdate=17 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180511013142/https://www.broadwayworld.com/article/Cher-No-Meryl-What-We-Learned-From-the-MAMMA-MIA-2-Trailer-20171221 |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер записала дві пісні гурту «[[ABBA]]» для саундтрека до фільму: «[[Fernando (пісня)|Fernando]]» і «[[Super Trouper (пісня)|Super Trouper]]».<ref>{{cite news| last=Adams| first=Cameron| url=http://www.heraldsun.com.au/entertainment/cher-on-why-trump-blocked-her-on-twitter-hating-her-age-playing-mardi-gras-and-her-fave-emoticon/news-story/7a64dd007474e431ca9a94f79e77d729 |title=Cher on why Trump blocked her on Twitter, hating her age, playing Mardi Gras and her fave emoticon |newspaper=Herald Sun|location=Melbourne |date=1 березня 2018 |accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Член гурту «ABBA» [[Бйорн Ульвеус]] прокоментував це словами: «Вона зробила „Fernando“ своєю. Тепер це її пісня».<ref>{{cite news| url=https://www.bbc.com/news/newsbeat-44857367| title=Abba say Fernando is Cher's song now| date=17 липня 2018| work=BBC News|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


4 березня 2018 року Шер очолила 40-ий [[Сіднейський Марді Гра Фестиваль|Сіднейський Марді Гра Фестиваль]]. Після того, як Шер натякнула на свій виступ у своєму акаунті у [[Твіттер]]і, квитки на фестиваль були розпродані протягом трьох годин.<ref>{{cite web |first=Christopher |last=Knaus |url=https://www.theguardian.com/australia-news/2017/dec/30/chers-sydney-mardi-gras-tweet-fans-tickets-sold-out |title=Cher's Sydney Mardi Gras tweet sends fans scrambling for tickets |newspaper=The Guardian|location=London|date=2017-12-30|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180511081438/https://www.theguardian.com/australia-news/2017/dec/30/chers-sydney-mardi-gras-tweet-fans-tickets-sold-out|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У вересні 2018 року Шер вирушила в тур «[[Here We Go Again Tour|Here We Go Again]]», який завершиться 6 травня 2020 року.<ref>{{cite web|url=https://www.livenation.com.au/artist/cher-tickets|title=Cher Tickets &#124; Cher Tour Dates & Concerts|publisher=Livenation.com.au|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180509012454/https://www.livenation.com.au/artist/cher-tickets|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>[https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-extends-abba-tribute-tour-2020-907672/ Сher extends abba tribute tour] ''rollingstone.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>
4 березня 2018 року Шер очолила 40-ий [[Сіднейський Марді Гра Фестиваль]]. Після того, як Шер натякнула на свій виступ у своєму акаунті у [[Твіттер]]і, квитки на фестиваль були розпродані протягом трьох годин.<ref>{{cite web |first=Christopher |last=Knaus |url=https://www.theguardian.com/australia-news/2017/dec/30/chers-sydney-mardi-gras-tweet-fans-tickets-sold-out |title=Cher's Sydney Mardi Gras tweet sends fans scrambling for tickets |newspaper=The Guardian|location=London|date=2017-12-30|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180511081438/https://www.theguardian.com/australia-news/2017/dec/30/chers-sydney-mardi-gras-tweet-fans-tickets-sold-out|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У вересні 2018 року Шер вирушила в тур «[[Here We Go Again Tour|Here We Go Again]]», який завершиться 6 травня 2020 року.<ref>{{cite web|url=https://www.livenation.com.au/artist/cher-tickets|title=Cher Tickets &#124; Cher Tour Dates & Concerts|publisher=Livenation.com.au|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180509012454/https://www.livenation.com.au/artist/cher-tickets|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>[https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-extends-abba-tribute-tour-2020-907672/ Сher extends abba tribute tour] ''rollingstone.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


Під час просування фільму «Mamma Mia! Це знову ми», Шер підтвердила, що працює над альбомом, який буде включати кавер-версії пісень «ABBA».<ref>{{cite web|title=Cher records album of ABBA covers|url=https://www.list.co.uk/article/102044-cher-records-album-of-abba-covers/|website=The List|accessdate=17 березня 2020|date=17 березня 2018}} {{ref-en}}</ref> 28 вересня 2018 року вийшов альбом «[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]».<ref>{{cite news |title=Cher to Release New Album, ''Dancing Queen'', Next Month |url=https://variety.com/2018/film/news/cher-to-release-new-album-dancing-queen-next-month-1202900495/ |accessdate=17 березня 2020|journal=Variety |date=9 серпня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180809151038/https://variety.com/2018/film/news/cher-to-release-new-album-dancing-queen-next-month-1202900495/ |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Оглядач журналу «Rolling Stone», Бріттані Спанос, прокоментувала, що «72-річна жінка змушує звучати пісні „ABBA“ не тільки так, як ніби вони писалися для неї з самого початку, але і як ніби вони належать виключно 2018 року».<ref>{{cite news| url=https://www.rollingstone.com/music/music-album-reviews/review-cher-dancing-queen-abba-mamma-mia-730316/| title=Review: Cher Lovingly Updates ABBA's Hits on Dancing Queen| last=Spanos| first=Brittany| date=28 вересня 2018| newspaper=Rolling Stone| access-date=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Марк Снетікер з «[[Entertainment Weekly]]» назвав його «Найзначнішим релізом Шер з часів „Believe“ 1998 року» і зазначив, що «„One of Us“, що завершує альбом, відверто кажучи, є одним з найкращих записів Шер за останні роки».<ref name=ew2018>{{cite news| url=https://ew.com/music/2018/09/28/cher-dancing-queen-review/| title=Cher sends ABBA into disco bliss on 'Dancing Queen'| journal=Entertainment Weekly| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «Dancing Queen» дебютував під третім номером у «Billboard 200», що було аналогічно результату останнього студійного альбому «Closer to the Truth» 2013 року, який посів таке ж високе місце. За перший тиждень продажів, що склали 153 000 копій, він став «найпродаванішим поп-альбомом тижня» за рік серед артистів-жінок, а також мав найвищий показник тижневих продажів серед альбомів Шер з 1991 року. «Dancing Queen» також очолив чарт продажів «Billboard Top Album», ставши першим альбомом Шер, який досяг такої вершини у цьому чарті.<ref>{{cite news| url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/8478578/cher-dancing-queen-billboard-200-no-3 |title=Cher Ties Solo-Career-Best Rank on Billboard 200 as 'Dancing Queen' Debuts at No. 3| work=Billboard| date=7 жовтня 2018| accessdate=17 березня 2020|last=Caulfield |first=Keith}} {{ref-en}}</ref>
Під час просування фільму «Mamma Mia! Це знову ми», Шер підтвердила, що працює над альбомом, який буде включати кавер-версії пісень «ABBA».<ref>{{cite web|title=Cher records album of ABBA covers|url=https://www.list.co.uk/article/102044-cher-records-album-of-abba-covers/|website=The List|accessdate=17 березня 2020|date=17 березня 2018}} {{ref-en}}</ref> 28 вересня 2018 року вийшов альбом «[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]».<ref>{{cite news |title=Cher to Release New Album, ''Dancing Queen'', Next Month |url=https://variety.com/2018/film/news/cher-to-release-new-album-dancing-queen-next-month-1202900495/ |accessdate=17 березня 2020|journal=Variety |date=9 серпня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20180809151038/https://variety.com/2018/film/news/cher-to-release-new-album-dancing-queen-next-month-1202900495/ |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Оглядач журналу «Rolling Stone», Бріттані Спанос, прокоментувала, що «72-річна жінка змушує звучати пісні „ABBA“ не тільки так, як ніби вони писалися для неї з самого початку, але і як ніби вони належать виключно 2018 року».<ref>{{cite news| url=https://www.rollingstone.com/music/music-album-reviews/review-cher-dancing-queen-abba-mamma-mia-730316/| title=Review: Cher Lovingly Updates ABBA's Hits on Dancing Queen| last=Spanos| first=Brittany| date=28 вересня 2018| newspaper=Rolling Stone| access-date=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Марк Снетікер з «[[Entertainment Weekly]]» назвав його «Найзначнішим релізом Шер з часів „Believe“ 1998 року» і зазначив, що «„One of Us“, що завершує альбом, відверто кажучи, є одним з найкращих записів Шер за останні роки».<ref name=ew2018>{{cite news| url=https://ew.com/music/2018/09/28/cher-dancing-queen-review/| title=Cher sends ABBA into disco bliss on 'Dancing Queen'| journal=Entertainment Weekly| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «Dancing Queen» дебютував під третім номером у «Billboard 200», що було аналогічно результату останнього студійного альбому «Closer to the Truth» 2013 року, який посів таке ж високе місце. За перший тиждень продажів, що склали 153 000 копій, він став «найпродаванішим поп-альбомом тижня» за рік серед артистів-жінок, а також мав найвищий показник тижневих продажів серед альбомів Шер з 1991 року. «Dancing Queen» також очолив чарт продажів «Billboard Top Album», ставши першим альбомом Шер, який досяг такої вершини у цьому чарті.<ref>{{cite news| url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/8478578/cher-dancing-queen-billboard-200-no-3 |title=Cher Ties Solo-Career-Best Rank on Billboard 200 as 'Dancing Queen' Debuts at No. 3| work=Billboard| date=7 жовтня 2018| accessdate=17 березня 2020|last=Caulfield |first=Keith}} {{ref-en}}</ref>
Рядок 238: Рядок 238:


== Артистизм ==
== Артистизм ==

=== Музика і вокал ===
=== Музика і вокал ===
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (5).jpg|міні|праворуч|150пкс|Виступ Шер під час Heart of Stone tour 1990 року, де на оголенних сідницях видно татуювання]]
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (5).jpg|міні|праворуч|150пкс|Виступ Шер під час «Heart of Stone tour» 1990 року, де на оголенних сідницях видно татуювання]]
У своїй кар'єрі Шер використовувала різні музичні стилі, включаючи [[фолк-рок]], [[поп-рок]], [[рок-балада|рок-балади]], [[диско]], [[Нова хвиля (музичний напрям)|музику нової хвилі]], [[рок-музика|рок-музику]], [[панк-рок]], [[арена-рок]] та [[Хіп-хоп (субкультура)|хіп-хоп]]; вона казала, що робила це, щоб «залишатися актуальною і створювати роботу, яка зачіпає за живе».{{sfn|Tawa|2005|p=217}}<ref name=Flick98>{{cite journal|last=Flick|first=Larry|date=31 жовтня 1998|title=Cher Wants You To 'Believe' In Pop|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=IwoEAAAAMBAJ&pg=PA12|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Як пише Джуді Відер з журналу «Out», її музика в основному торкалася теми несамовитості, незалежності і розширення прав і можливостей жінок; тим самим вона стала «символом розбитого серця сильної, але рішучої самотньої жінки».<ref>{{cite journal| magazine=Out| last=Wieder| first=Judy| title=Cher shares| url=https://books.google.com/books?id=qWIEAAAAMBAJ&pg=PA52| date=Травень, 2002| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Оглядач Філ Мардер з журналу «Goldmine» вважає, що «майже бездоганна» добірка пісень Шер зробила її знаменитою рок-співачкою; у той час як деякі з її ранніх пісень які були написані Сонні Боно та заспівані з ним, більшість її сольних успіхів перевершували успіхи дуету «Sonny & Cher», вони писалися незалежними пісярами, відібраними Шер.<ref name=Goldmine>{{cite journal|first=Phill|last=Marder|url=http://www.goldminemag.com/blogs/rock-hall-of-fame-would-be-a-lot-sunnier-with-cher| title=Rock Hall of Fame would be a lot sunnier with Cher| magazine=Goldmine| date=15, листопада 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160211102306/http://www.goldminemag.com/blogs/rock-hall-of-fame-would-be-a-lot-sunnier-with-cher| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За висловленням оглядача Хосе Ф. Проміса з «AllMusic», «Not.com.mercial» (2000), перший альбом Шер, в основному написаний нею самою, представляє «почуття співачки і піснярки 1970-х», який доводить, що «Шер знавець у ролі оповідача».<ref>{{cite web|last=Promis|first=Jose F.|url=https://www.allmusic.com/album/notcommercial-mw0000968870|title=Not.Com.mercial – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits|accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062105/http://www.allmusic.com/album/notcommercial-mw0000968870|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У своїй кар'єрі Шер використовувала різні музичні стилі, включаючи [[фолк-рок]], [[поп-рок]], [[рок-балада|рок-балади]], [[диско]], [[Нова хвиля (музичний напрям)|музику нової хвилі]], [[рок-музика|рок-музику]], [[панк-рок]], [[арена-рок]] та [[Хіп-хоп (субкультура)|хіп-хоп]]; вона казала, що робила це, щоб «залишатися актуальною і створювати роботу, яка зачіпає за живе».{{sfn|Tawa|2005|p=217}}<ref name=Flick98>{{cite journal|last=Flick|first=Larry|date=31 жовтня 1998|title=Cher Wants You To 'Believe' In Pop|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=IwoEAAAAMBAJ&pg=PA12|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Як пише Джуді Відер з журналу «Out», її музика в основному торкалася теми несамовитості, незалежності і розширення прав і можливостей жінок; тим самим вона стала «символом розбитого серця сильної, але рішучої самотньої жінки».<ref>{{cite journal| magazine=Out| last=Wieder| first=Judy| title=Cher shares| url=https://books.google.com/books?id=qWIEAAAAMBAJ&pg=PA52| date=Травень, 2002| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Оглядач Філ Мардер з журналу «Goldmine» вважає, що «майже бездоганна» добірка пісень Шер зробила її знаменитою рок-співачкою; у той час як деякі з її ранніх пісень які були написані Сонні Боно та заспівані з ним, більшість її сольних успіхів перевершували успіхи дуету «Sonny & Cher», вони писалися незалежними пісярами, відібраними Шер.<ref name=Goldmine>{{cite journal|first=Phill|last=Marder|url=http://www.goldminemag.com/blogs/rock-hall-of-fame-would-be-a-lot-sunnier-with-cher| title=Rock Hall of Fame would be a lot sunnier with Cher| magazine=Goldmine| date=15, листопада 2010| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160211102306/http://www.goldminemag.com/blogs/rock-hall-of-fame-would-be-a-lot-sunnier-with-cher| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За висловленням оглядача Хосе Ф. Проміса з «AllMusic», «Not.com.mercial» (2000), перший альбом Шер, в основному написаний нею самою, представляє «почуття співачки і піснярки 1970-х», який доводить, що «Шер знавець у ролі оповідача».<ref>{{cite web|last=Promis|first=Jose F.|url=https://www.allmusic.com/album/notcommercial-mw0000968870|title=Not.Com.mercial – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits|accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062105/http://www.allmusic.com/album/notcommercial-mw0000968870|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Роберт Хілберн з «Los Angeles Times» писав: «На зорі року було багато співачок з відмінними записами... Однак жодна з них не мали того авторитету і впливу, як ключові ранні хіти [Шер], які ми сьогодні пов'язуємо з рок-н-ролом».<ref name=RobertHilburn>{{cite news| newspaper=Los Angeles Times| url=https://articles.latimes.com/2002/aug/18/entertainment/ca-hilburn18| first=Robert| last=Hilburn| title=Written Off&nbsp;... Unfairly?| date=18 серпня 2002| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203165909/http://articles.latimes.com/2002/aug/18/entertainment/ca-hilburn18| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У деяких ранніх піснях Шер обговорюються теми, що рідко зустрічалися в американській популярній музиці, такі як розлучення, проституція, незапланована і неповнолітня вагітність і расизм.<ref name=Goldmine /> На думку огляджача Джо Вігліоне з «AllMusic», сингл «The Way of Love» 1972 року оповідає «або про жінку, котра виражає свою любов до іншої жінки, або про жінку, що говорить au revoir гомосексуальному чоловікові, якого вона кохала» («Що ви будете робити / коли він звільнить вас / так само, як ви / сказали мені до побачення»). Здатність Шер відтворювати як чоловічі, так і жіночі діапазони дозволяла їй співати соло в [[Андрогінність|андрогінних]] і гендерно-нейтральних піснях.<ref name=Viglione>{{cite web| last=Viglione| first=Joe| url=https://www.allmusic.com/album/gypsys-tramps-thieves-mw0000309635| title=Gypsys, Tramps & Thieves – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025643/http://www.allmusic.com/album/gypsys-tramps-thieves-mw0000309635| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Роберт Хілберн з «Los Angeles Times» писав: «На зорі року було багато співачок з відмінними записами… Однак жодна з них не мали того авторитету і впливу, як ключові ранні хіти [Шер], які ми сьогодні пов'язуємо з рок-н-ролом».<ref name=RobertHilburn>{{cite news| newspaper=Los Angeles Times| url=https://articles.latimes.com/2002/aug/18/entertainment/ca-hilburn18| first=Robert| last=Hilburn| title=Written Off&nbsp;... Unfairly?| date=18 серпня 2002| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203165909/http://articles.latimes.com/2002/aug/18/entertainment/ca-hilburn18| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У деяких ранніх піснях Шер обговорюються теми, що рідко зустрічалися в американській популярній музиці, такі як розлучення, проституція, незапланована і неповнолітня вагітність і расизм.<ref name=Goldmine /> На думку огляджача Джо Вігліоне з «AllMusic», сингл «The Way of Love» 1972 року оповідає «або про жінку, котра виражає свою любов до іншої жінки, або про жінку, що говорить au revoir гомосексуальному чоловікові, якого вона кохала» («Що ви будете робити / коли він звільнить вас / так само, як ви / сказали мені до побачення»). Здатність Шер відтворювати як чоловічі, так і жіночі діапазони дозволяла їй співати соло в [[Андрогінність|андрогінних]] і гендерно-нейтральних піснях.<ref name=Viglione>{{cite web| last=Viglione| first=Joe| url=https://www.allmusic.com/album/gypsys-tramps-thieves-mw0000309635| title=Gypsys, Tramps & Thieves – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025643/http://www.allmusic.com/album/gypsys-tramps-thieves-mw0000309635| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Шер має співочий голос [[контральт]]о, який письменник Ніколас Е. Тава назвав «зухвалим, глибоким і з великим [[вібрато]]».<ref>{{cite news|last=Holden|first=Stephen|title=Cabaret Review; On Life's Rough-and-Tumble, via Mama's Tender Heart| newspaper=The New York Times| date=18 грудня 1997|url=https://www.nytimes.com/1997/12/18/arts/cabaret-review-on-life-s-rough-and-tumble-via-mama-s-tender-heart.html|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303165743/http://www.nytimes.com/1997/12/18/arts/cabaret-review-on-life-s-rough-and-tumble-via-mama-s-tender-heart.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Tawa|2005|p=217}} Енн Пауерс з «The New York Times» назвала його «типовим рок-голосом: брудним, химерним, прекрасним засобом для проектування особистості».<ref>{{cite news|last=Powers|first=Ann|title=Pop Review; Quirky but Real, the Beat Goes On|newspaper=The New York Times|date=7 липня 1999|url=https://www.nytimes.com/1999/07/07/arts/pop-review-quirky-but-real-the-beat-goes-on.html|accessdate=17 березня|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304120743/http://www.nytimes.com/1999/07/07/arts/pop-review-quirky-but-real-the-beat-goes-on.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Брюс Едер з «AllMusic» писав, що «приголомшлива інтенсивність і пристрасть» вокалу Шер в поєднанні з її «здатністю» об'єднати цю проекцію з її акторськими здібностями може забезпечити «неймовірно потужний досвід для слухача».<ref>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/album/half-breed-mw0000615307|title=Half Breed – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| first=Bruce|last=Eder| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062140/http://www.allmusic.com/album/half-breed-mw0000615307| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Лора Cнейпс з «[[Гардіан|The Guardian]]» описала її голос як «чудовий... здатний передати вразливість, помсту і біль одночасно».<ref>{{cite news| url=https://www.theguardian.com/culture/2018/sep/28/cher-dancing-queen-review-ingenious-abba-dabbling| title=Cher: Dancing Queen review – ingenious Abba-dabbling| first=Laura| last=Snapes| date=28 вересня 2018| newspaper=The Guardian| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Пол Сімпсон в своїй книзі «Грубе керівництво по культовій поп-музиці» (2003) стверджує, що «Шер є володарем одного з найбільш хрипких, найхарактерніших голосів в поп-музиці, який може творити дива з правильним матеріалом, спрямованим правильним продюсером».{{sfn|Simpson|2003|p=116}} Далі він каже про правдоподібність її вокальних виступів: «вона випльовує слова... з такою переконаністю, що ви думаєте, що вона розповідала вічну правду про стан людини».{{sfn|Simpson|2003|p=116}}
Шер має співочий голос [[контральт]]о, який письменник Ніколас Е. Тава назвав «зухвалим, глибоким і з великим [[вібрато]]».<ref>{{cite news|last=Holden|first=Stephen|title=Cabaret Review; On Life's Rough-and-Tumble, via Mama's Tender Heart| newspaper=The New York Times| date=18 грудня 1997|url=https://www.nytimes.com/1997/12/18/arts/cabaret-review-on-life-s-rough-and-tumble-via-mama-s-tender-heart.html|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303165743/http://www.nytimes.com/1997/12/18/arts/cabaret-review-on-life-s-rough-and-tumble-via-mama-s-tender-heart.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Tawa|2005|p=217}} Енн Пауерс з «The New York Times» назвала його «зразковим рок-голосом: брудним, химерним, прекрасним засобом для проектування особистості».<ref>{{cite news|last=Powers|first=Ann|title=Pop Review; Quirky but Real, the Beat Goes On|newspaper=The New York Times|date=7 липня 1999|url=https://www.nytimes.com/1999/07/07/arts/pop-review-quirky-but-real-the-beat-goes-on.html|accessdate=17 березня|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304120743/http://www.nytimes.com/1999/07/07/arts/pop-review-quirky-but-real-the-beat-goes-on.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Брюс Едер з «AllMusic» писав, що «приголомшлива інтенсивність і пристрасть» вокалу Шер в поєднанні з її «здатністю» об'єднати цю проекцію з її акторськими здібностями може забезпечити «неймовірно потужний досвід для слухача».<ref>{{cite web|url=https://www.allmusic.com/album/half-breed-mw0000615307|title=Half Breed – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| first=Bruce|last=Eder| accessdate=17 березня 2020| website=AllMusic| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201062140/http://www.allmusic.com/album/half-breed-mw0000615307| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Лора Снейпс з «[[Гардіан|The Guardian]]» описала її голос як «чудовий… здатний передати вразливість, помсту і біль одночасно».<ref>{{cite news| url=https://www.theguardian.com/culture/2018/sep/28/cher-dancing-queen-review-ingenious-abba-dabbling| title=Cher: Dancing Queen review – ingenious Abba-dabbling| first=Laura| last=Snapes| date=28 вересня 2018| newspaper=The Guardian| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Пол Сімпсон в своїй книзі «Грубе керівництво по культовій поп-музиці» (2003) стверджує, що «Шер є володарем одного з найбільш хрипких, найхарактерніших голосів в поп-музиці, який може творити дива з правильним матеріалом, спрямованим правильним продюсером».{{sfn|Simpson|2003|p=116}} Далі він каже про правдоподібність її вокальних виступів: «вона випльовує слова… з такою переконаністю, що ви думаєте, що вона розповідала вічну правду про стан людини».{{sfn|Simpson|2003|p=116}}
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (4).jpg|міні|ліворуч|165пкс|Шер під час Heart of Stone tour (1990)]]
[[Файл:Heart of Stone tour 1990 (4).jpg|міні|ліворуч|165пкс|Шер під час «Heart of Stone tour» (1990)]]
Роберт Хілберн з «Los Angeles Times» писав про музичну творчість Шер в 1960-х роках, що «Рок був згодом благословенний приголомшуючими блюзовими вигуками [[Дженіс Джоплін]] в кінці 60-х і неприборканою поетичною силою [[Патті Сміт]] в середині 70-х. І все ж ніхто не міг зрівнятися з чистою, спокусливою мордашкою Шер».<ref name=RobertHilburn /> Навпаки її вокальні виступи протягом 1970-х років були описані Едером як «драматичні, дуже інтенсивні... [і] майже такі ж "дійові", як і заспівані».<ref name=Eder2009 /> Починаючи з альбому «Black Rose» 1980 року Шер використовувала більш різкий та агресивний вокал у своїх альбомах, орієнтованих на [[хардрок|хард-рок]], створюючи свій сексуально впевнений образ.{{sfn|Bego|2001|p=142}}<ref>{{cite news| first=Jim|last=Farber|url=https://www.ew.com/article/1991/06/14/love-hurts|title=Love Hurts Review| work=Entertainment Weekly| date=14 червня 1991| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151126002936/http://www.ew.com/article/1991/06/14/love-hurts| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У альбомі «It's a Man's World» 1995 року вона стримувала свій вокал, співала у високих регістрах і без вібрато.<ref name=Bessman1996 />
Роберт Хілберн з «Los Angeles Times» писав про музичну творчість Шер в 1960-х роках, що «Рок був згодом благословенний приголомшливим блюзовим зойком [[Дженіс Джоплін]] в кінці 60-х і неприборканою поетичною силою [[Патті Сміт]] в середині 70-х. І все ж ніхто не міг зрівнятися з чистим, спокусливим гуркітливим голосом Шер».<ref name=RobertHilburn /> Навпаки її вокальні виступи протягом 1970-х років були описані Едером як «драматичні, дуже інтенсивні… [і] майже такі ж „дійові“, як і заспівані».<ref name=Eder2009 /> Починаючи з альбому «Black Rose» 1980 року Шер використовувала більш різкий та агресивний вокал у своїх альбомах, орієнтованих на [[хардрок|хард-рок]], створюючи свій сексуально впевнений образ.{{sfn|Bego|2001|p=142}}<ref>{{cite news| first=Jim|last=Farber|url=https://www.ew.com/article/1991/06/14/love-hurts|title=Love Hurts Review| work=Entertainment Weekly| date=14 червня 1991| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20151126002936/http://www.ew.com/article/1991/06/14/love-hurts| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У альбомі «It's a Man's World» 1995 року вона стримувала свій вокал, співала у високих [[регістр (музика)|регістрах]] і без вібрато.<ref name=Bessman1996 />


Пісня «Believe» 1998 року має електронний вокальний ефект, запропонований Шер, вона стала першим комерційним записом, в якому використовувалася функція Auto-Tune-аудіопроцесор, яка спочатку призначалася для маскування або виправлення похибок у записі вокальної музики, як навмисний творчий ефект; за словами Крістофера Р. Вайнгартена з «Rolling Stone», «продюсери... використовували програму корекції висоти тону не як спосіб виправлення похибок в знаковому голосі Шер, а як естетичний інструмент».<ref name=Flick98 /><ref>{{cite news| title=
Пісня «Believe» 1998 року має електронний вокальний ефект, запропонований Шер, вона стала першим комерційним записом, в якому, як навмисний творчий ефект, використовувалася функція Auto-Tune-аудіопроцесор, яка спочатку призначалася для маскування або виправлення похибок у записі вокальної музики; за словами Крістофера Р. Вайнгартена з «Rolling Stone», «продюсери… використовували програму корекції висоти тону не як спосіб виправлення похибок в знаковому голосі Шер, а як естетичний інструмент».<ref name=Flick98 /><ref>{{cite news| title=
Flashback: Cher Brings the Future of Pop to 'Top of the Pops' With 'Believe'| url= https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-believe-top-of-pops-737084/| last=Weingarten| first=Christopher R.| date=15 жовтня 2018| newspaper=Rolling Stone| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Після успіху пісні ця техніка стала відома як "ефект Шер" і з тих пір широко використовується в популярній музиці.<ref>{{cite news|url=https://articles.latimes.com/2008/nov/15/entertainment/et-tpain15|newspaper=Los Angeles Times|first=Chris|last=Lee|title=The (retro) future is his| date=15 листопада 2008| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160112221232/http://articles.latimes.com/2008/nov/15/entertainment/et-tpain15| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер продовжувала використовувати Auto-Tune у альбомах «Living Proof» (2001), «Closer to The Truth» (2013), і «Dancing Queen» (2018).<ref>{{cite web| first=Kerry L.| last=Smith| url=https://www.allmusic.com/album/living-proof-mw0000658398| title=Living Proof – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| website=AllMusic| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025608/http://www.allmusic.com/album/living-proof-mw0000658398| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web| first=Tim| last=Sendra|url=https://www.allmusic.com/album/closer-to-the-truth-mw0002557335|title=Closer to the Truth – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| website=AllMusic| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025630/http://www.allmusic.com/album/closer-to-the-truth-mw0002557335| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=ew2018 />
Flashback: Cher Brings the Future of Pop to 'Top of the Pops' With 'Believe'| url= https://www.rollingstone.com/music/music-news/cher-believe-top-of-pops-737084/| last=Weingarten| first=Christopher R.| date=15 жовтня 2018| newspaper=Rolling Stone| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Після успіху пісні ця техніка стала відома як «ефект Шер» і з тих пір широко використовується в популярній музиці.<ref>{{cite news|url=https://articles.latimes.com/2008/nov/15/entertainment/et-tpain15|newspaper=Los Angeles Times|first=Chris|last=Lee|title=The (retro) future is his| date=15 листопада 2008| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160112221232/http://articles.latimes.com/2008/nov/15/entertainment/et-tpain15| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер продовжувала використовувати Auto-Tune у альбомах «Living Proof» (2001), «Closer to The Truth» (2013), і «Dancing Queen» (2018).<ref>{{cite web| first=Kerry L.| last=Smith| url=https://www.allmusic.com/album/living-proof-mw0000658398| title=Living Proof – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| website=AllMusic| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025608/http://www.allmusic.com/album/living-proof-mw0000658398| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web| first=Tim| last=Sendra|url=https://www.allmusic.com/album/closer-to-the-truth-mw0002557335|title=Closer to the Truth – Cher&nbsp;– Songs, Reviews, Credits| website=AllMusic| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201025630/http://www.allmusic.com/album/closer-to-the-truth-mw0002557335| archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=ew2018 />


В інтерв'ю 2013 року, Шер, роздумуюючи про те, як її голос розвивався протягом її кар'єри, заявила, що у підсумку він ставав сильніше і м'якше протягом багатьох років. Хоча спочатку їй це не дуже подобалося, робота з викладачами вокалу значно змінила ситуацію; виданню «The Toronto Sun» вона заявила: «це так дивно, тому що люди мого віку змушені втрачати ноти, а я набираю ноти, так що це досить шокує».<ref>{{cite web| first=Michael| last=Rechtshaffen| url=http://www.torontosun.com/2013/09/13/cher-finds-truth-in-new-album|title=Cher finds 'Truth' in new album| newspaper=Toronto Sun| accessdate=17 березня 2020|date=13 вересня 2013| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170729061945/http://www.torontosun.com/2013/09/13/cher-finds-truth-in-new-album|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
В інтерв'ю 2013 року, Шер, роздумуюючи про те, як її голос розвивався протягом її кар'єри, заявила, що у підсумку він ставав сильніше і м'якше протягом багатьох років. Хоча спочатку їй це не дуже подобалося, робота з викладачами вокалу значно змінила ситуацію; виданню «The Toronto Sun» вона заявила: «це так дивно, тому що люди мого віку змушені втрачати ноти, а я набираю ноти, так що це досить шокує».<ref>{{cite web| first=Michael| last=Rechtshaffen| url=http://www.torontosun.com/2013/09/13/cher-finds-truth-in-new-album|title=Cher finds 'Truth' in new album| newspaper=Toronto Sun| accessdate=17 березня 2020|date=13 вересня 2013| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20170729061945/http://www.torontosun.com/2013/09/13/cher-finds-truth-in-new-album|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Рядок 256: Рядок 257:
{{See also|Фільмографія Шер|Відеографія Шер}}
{{See also|Фільмографія Шер|Відеографія Шер}}
[[Файл:Cher Dressed to Kill D2K.jpg|міні|праворуч|220пкс|Шер під час Dressed to Kill Tour, квітень 2014 року]]
[[Файл:Cher Dressed to Kill D2K.jpg|міні|праворуч|220пкс|Шер під час Dressed to Kill Tour, квітень 2014 року]]
Барбара Віккенс з журналу «Maclean's» написала: «Шер стала, мабуть, самою захоплюючою кінозіркою свого покоління... [тому що вона змогла бути одночасно сміливо шокуючою і у підсумку загадковою».<ref name="Maclean's">{{cite news|title=The Cher Effect| url=https://archive.macleans.ca/article/1989/3/6/the-cher-effect| date=6 березня 1989| last=Wickens| first=Barbara| journal=Maclean's|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Кінокритик «New York Post» Девід Едельштейн вважав, що Шер, як «справжня топ-зірка», вміло демонструє такі якості, як «чесність, різкість, емоційність, приховуючи таким чином власну вразливість».<ref name="Maclean's" /> Джефф Ярбро з «The Advocate» написав, що Шер була «однією з перших суперзірок, які "грали ЛГБТ-представників" зі співчуттям і без натяку на стереотипи», зігравши лесбійку у фільмі «[[Сілквуд]]» 1983 року.<ref>{{cite journal| url=https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&lpg=PA6&pg=PA6| magazine=The Advocate|title=Hollywood lives|first=Jeff| last=Yarbrough| date=20 серпня 1996| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Барбара Віккенс з журналу «Maclean's» написала: «Шер стала, мабуть, самою захоплюючою кінозіркою свого покоління… [тому що вона змогла бути одночасно сміливо шокуючою і у підсумку загадковою».<ref name="Maclean's">{{cite news|title=The Cher Effect| url=https://archive.macleans.ca/article/1989/3/6/the-cher-effect| date=6 березня 1989| last=Wickens| first=Barbara| journal=Maclean's|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Кінокритик «New York Post» Девід Едельштейн вважав, що Шер, як «справжня топ-зірка», вміло демонструє такі якості, як «чесність, різкість, емоційність, приховуючи таким чином власну вразливість».<ref name="Maclean's" /> Джефф Ярбро з «The Advocate» написав, що Шер була «однією з перших суперзірок, які „грали ЛГБТ-представників“ зі співчуттям і без натяку на стереотипи», зігравши лесбійку у фільмі «[[Сілквуд]]» 1983 року.<ref>{{cite journal| url=https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&lpg=PA6&pg=PA6| magazine=The Advocate|title=Hollywood lives|first=Jeff| last=Yarbrough| date=20 серпня 1996| accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Автор Івонн Таскер у своїй книзі «Працюючі дівчата: стать і сексуальність в популярному кіно» (2002) зазначає, що ролі Шер в кіно часто відображають її публічний образ бунтівної, сексуально автономної і самодостатньої жінки.{{sfn|Tasker|2002|pp=191–192}} У своїх фільмах вона постійно виступає у ролі соціального посередника для безправних персонажів чоловічої статі, таких як жертва краніодіафізарної дисплазії у виконанні Еріка Штольца у «Масці» (1985), німий бездомний ветеран ([[Ліам Нісон]]) у «Підозрюваному» (1987), і соціально ізольованого пекара ([[Ніколас Кейдж]]) з дерев'яною рукою у «Владі місяця» (1987).{{sfn|Negra|2001|pp=170–171}} Кінокритик Кетлін Роу пише про «Владу місяця», що зображення персонажа Шер як «"жінки зверху", посилюється недисциплінованою зіркою, яку Шер привносить у роль».{{sfn|Tasker|2002|p=192}}
Автор Івонн Таскер у своїй книзі «Працюючі дівчата: стать і сексуальність в популярному кіно» (2002) зазначає, що ролі Шер в кіно часто відображають її публічний образ бунтівної, сексуально автономної і самодостатньої жінки.{{sfn|Tasker|2002|pp=191–192}} У своїх фільмах вона постійно виступає у ролі соціального посередника для безправних персонажів чоловічої статі, таких як жертва краніодіафізарної дисплазії у виконанні Еріка Штольца у «Масці» (1985), німий бездомний ветеран ([[Ліам Нісон]]) у «Підозрюваному» (1987), і соціально ізольованого пекара ([[Ніколас Кейдж]]) з дерев'яною рукою у «Владі місяця» (1987).{{sfn|Negra|2001|pp=170–171}} Описуючи «Владу місяця», кінокритик Кетлін Роу зазначила, що зображення персонажа Шер як «жінки зверху» посилюється недисциплінованою «зірковою» поведінкою співачки.{{sfn|Tasker|2002|p=192}}


За роль у «Владі місяця» Шер посіла перше місце в списку «Billboard» «100 найкращих акторських ролей музикантів у фільмах», а її виступ був описаний як «стандарт, за яким ви подумки перевіряєте всіх інших».<ref>{{cite news| title=The 100 Best Acting Performances by Musicians in Movies| url=https://www.billboard.com/articles/news/list/8477854/musician-movie-performances-top-100| date=4 жовтня 2018| journal=Billboard|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «Влада місяця» була визнана [[Американський інститут кіномистецтва|Американським інститутом кіно]] як восьмий найкращий романтичний комедійний фільм всіх часів.<ref>{{cite web |url=http://www.afi.com/10top10/category.aspx?cat=2 |title=10 Top 10 |publisher=AFI|accessdate=17 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303222429/http://www.afi.com/10top10/category.aspx?cat=2 |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
За роль у «Владі місяця» Шер посіла перше місце в списку «Billboard» «100 найкращих акторських ролей музикантів у фільмах», а її виступ був описаний як «стандарт, за яким ви подумки перевіряєте всіх інших».<ref>{{cite news| title=The 100 Best Acting Performances by Musicians in Movies| url=https://www.billboard.com/articles/news/list/8477854/musician-movie-performances-top-100| date=4 жовтня 2018| journal=Billboard|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «Влада місяця» була визнана [[Американський інститут кіномистецтва|Американським інститутом кіно]] як восьмий найкращий романтичний комедійний фільм всіх часів.<ref>{{cite web |url=http://www.afi.com/10top10/category.aspx?cat=2 |title=10 Top 10 |publisher=AFI|accessdate=17 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303222429/http://www.afi.com/10top10/category.aspx?cat=2 |archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


За словами Таскера, публічний імідж Шер також відображений і в її відеокліпах і живих виступах, в яких вона «неодноразово коментує свою власну побудову, свій пошук досконалості і виконання жіночого тіла».{{sfn|Tasker|2002|p=193}} На відміну від інших виступів того часу, в яких часто у вигляді підтанцьовки виступали представники жіночої статі, що імітували лише виступ співачки, Шер використовує танцівниць, одягнених так само як і вона, наприклад, у відео-концерті «Шер на міражі» 1992 року; автор Дайана Негра прокоментувала: «авторизуючи своє цитування, Шер визнає себе вигаданою постановкою і пропонує своїм глядачам приємну безліч себе».{{sfn|Tasker|2002|p=193}}{{sfn|Negra|2001|p=175}} Джеймс Салліван з «San Francisco Chronicle» писав, що «Шер добре знає, що її хамелеонічна показова пишність підготувала грунт для нинішньої ери стадіонної гульні. Їй достатньо комфортно бачити такі імітації як лестощі, а не як крадіжки.»<ref>{{cite news| first=James| last=Sullivan| url=http://www.sfgate.com/entertainment/article/Cher-s-still-a-diva-to-believe-in-Farewell-Tour-2814925.php| title=Cher's still a diva to believe in / Farewell Tour takes Oakland crowd on glitzy, sentimental ride| newspaper=San Francisco Chronicle| date=5 серпня 2002| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131213145/http://www.sfgate.com/entertainment/article/Cher-s-still-a-diva-to-believe-in-Farewell-Tour-2814925.php|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Американська співачка [[Pink]], яка отримала визнання за використання акробатичних дійств на сцені, почала вивчати [[повітряні полотна]] після перегляду туру Шер «Living Proof: The Farewell» у 2004 році.<ref>[https://www.billboard.com/articles/columns/pop/8541474/pink-billboard-cover-story-interview-2019 Pink billboard cover story interview 2019] ''billboard.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>
За словами Таскера, публічний імідж Шер також відображений і в її відеокліпах і живих виступах, в яких вона «неодноразово коментує свою власну побудову, свій пошук досконалості і виконання жіночого тіла».{{sfn|Tasker|2002|p=193}} На відміну від інших виступів того часу, в яких часто у вигляді підтанцьовки виступали представники жіночої статі, що імітували лише виступ співачки, Шер використовує танцівниць, одягнених так само як і вона, наприклад, у відео-концерті «Шер на міражі» 1992 року; автор Дайана Негра прокоментувала: «авторизуючи своє цитування, Шер визнає себе вигаданою постановкою і пропонує своїм глядачам приємну безліч себе».{{sfn|Tasker|2002|p=193}}{{sfn|Negra|2001|p=175}} Джеймс Салліван з «San Francisco Chronicle» писав, що «Шер добре знає, що її хамелеонічна показова пишність підготувала грунт для нинішньої ери стадіонної гульні. Їй достатньо комфортно бачити такі імітації як лестощі, а не як крадіжки».<ref>{{cite news| first=James| last=Sullivan| url=http://www.sfgate.com/entertainment/article/Cher-s-still-a-diva-to-believe-in-Farewell-Tour-2814925.php| title=Cher's still a diva to believe in / Farewell Tour takes Oakland crowd on glitzy, sentimental ride| newspaper=San Francisco Chronicle| date=5 серпня 2002| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131213145/http://www.sfgate.com/entertainment/article/Cher-s-still-a-diva-to-believe-in-Farewell-Tour-2814925.php|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Американська співачка [[Pink]], яка отримала визнання за використання акробатичних дійств на сцені, почала вивчати [[повітряні полотна]] після перегляду туру Шер «Living Proof: The Farewell» у 2004 році.<ref>[https://www.billboard.com/articles/columns/pop/8541474/pink-billboard-cover-story-interview-2019 Pink billboard cover story interview 2019] ''billboard.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


Шер посіла 17-е місце в списку VH1 «50 найвеличніших жінок відео-ери».<ref>{{cite web| url=http://www.vh1.com/shows/the_greatest/episode.jhtml?episodeID=66355| archiveurl=https://web.archive.org/web/20110629061423/http://www.vh1.com/shows/the_greatest/episode.jhtml?episodeID=66355| archivedate=17 березня 2020| publisher=VH1| title=The Greatest&nbsp;– Ep. 071 '50 Greatest Women of the Video Era'}} {{ref-en}}</ref> Відео 1980 року для пісні «Hell on Wheel» включає кінематографічну техніку і було одним з перших відеокліпів в історії.<ref>{{cite journal| url=https://www.questia.com/magazine/1P3-1308990661/filming-the-hell-on-wheels-spot| date=Березень, 1980| title=Filming the 'Hell on Wheels' Spot| first=Roger| last=Flint| magazine=American Cinematographer| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216044526/https://www.questia.com/magazine/1P3-1308990661/filming-the-hell-on-wheels-spot|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Quirk|1991|p=272}} Визнаний «спірним» за виступ Шер на військовому кораблі ВМС, де вона осідлала гармату, надівши напівпрозоре вбрання, яке складалося зі шкіряних ремінців, через що були видні її оголені сідниці з татуюваннями, кліп до пісні «If I Could Turn Back Time» 1989 року, був першим, з коли-небудь заборонених каналом MTV.{{sfn|Roedy|2011|p=87}}{{sfn|Semonche|2007|p=161}}{{sfn|Tasker|2002|p=193}}
Шер посіла 17-е місце в списку VH1 «50 найвеличніших жінок відео-ери».<ref>{{cite web| url=http://www.vh1.com/shows/the_greatest/episode.jhtml?episodeID=66355| archiveurl=https://web.archive.org/web/20110629061423/http://www.vh1.com/shows/the_greatest/episode.jhtml?episodeID=66355| archivedate=17 березня 2020| publisher=VH1| title=The Greatest&nbsp;– Ep. 071 '50 Greatest Women of the Video Era'}} {{ref-en}}</ref> Відео 1980 року для пісні «Hell on Wheel» включає кінематографічну техніку і було одним з перших відеокліпів в історії.<ref>{{cite journal| url=https://www.questia.com/magazine/1P3-1308990661/filming-the-hell-on-wheels-spot| date=Березень, 1980| title=Filming the 'Hell on Wheels' Spot| first=Roger| last=Flint| magazine=American Cinematographer| accessdate=17 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216044526/https://www.questia.com/magazine/1P3-1308990661/filming-the-hell-on-wheels-spot|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Quirk|1991|p=272}} Визнаний «спірним» за виступ Шер на військовому кораблі ВМС, де вона «осідлала» гармату, надівши напівпрозоре вбрання, яке складалося зі шкіряних ремінців, через що були видні її оголені сідниці з татуюваннями, кліп до пісні «If I Could Turn Back Time» 1989 року, був першим, з коли-небудь заборонених каналом MTV.{{sfn|Roedy|2011|p=87}}{{sfn|Semonche|2007|p=161}}{{sfn|Tasker|2002|p=193}}


== Публічний імідж ==
== Публічний імідж ==

=== Стиль ===
=== Стиль ===
[[Файл:Sonny & Cher Show 1977 Cropped.JPG|міні|ліворуч|160пкс|Шер з оголеним пупком під час сцени з «єгипетською» мильною оперою на «Шоу Сонні і Шер» (1977)]]
[[Файл:Sonny & Cher Show 1977 Cropped.JPG|міні|ліворуч|160пкс|Шер з оголеним пупком під час сцени з «єгипетською» мильною оперою на «Шоу Сонні і Шер» (1977)]]
Оглядач Кеді Ленг з журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]» описав Шер як «культурний феномен, який назавжди змінив те, як ми бачимо моду знаменитостей».<ref name=time2016>{{cite journal|last=Lang|first=Cady|url=http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|title=Cher Birthday: Fashion Evolution|magazine=Time|date=20 травня 2016|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер з'явилася як законодавець моди в 1960-х роках, популяризуючи «моду хіпі з кльошами, банданами, і туніки в стилі Черокі».<ref name=DianaVree>{{cite journal|first=Nojan|last=Aminosharei|url=http://www.elle.com/fashion/g2102/fashion-high-notes-446376/?slide=5|title=Influential Women in Music|magazine=Elle|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222115603/http://www.elle.com/fashion/g2102/fashion-high-notes-446376/?slide=5|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона почала працювати моделлю в 1967 році у фотографа [[Рчард Аведон|Річарда Аведона]] після того, як тодішній редактор журналу «[[Vogue]]» Діана Вріланд того ж року побачила її на вечірці у [[Жаклін Кеннеді]].<ref name=DianaVree /> Аведон зробив суперечливу фотографію напівоголеної Шер у сукні з бісеру та пір'я, створеному Бобом Макі для обкладинки журналу «Time» в 1975 році; Брук Мазурек з журналу «[[Billboard]]» описав її як «один з найбільш відтворюваних і монументальних образів усіх часів».{{sfn|Howard|2014|pp=125–126}}<ref name="redcarpethistory">[https://www.billboard.com/articles/news/lifestyle/7800945/how-cher-transformed-fashion-and-became-one-of-the-most-influential How Cher transformed fashion and became one of the most influential] ''billboard.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Шер вперше одягла цю сукню на концерті «Met Gala» в 1974 році. За словами Андре Леона Таллі з журналу «Vogue», «це був дійсно перший раз, коли голлівудська знаменитість своєю присутністю змінила все. Ми все ще бачимо версії цього вигляду на червоній доріжці Met через 40 років потому».<ref name="redcarpethistory" /> «Billboard» писав, що Шер «перетворила моду і стала однією з найвпливовіших ікон стилю в історії червоної килимової доріжки».<ref name="redcarpethistory" />
Оглядач Кеді Ленг з журналу «[[Тайм (журнал)|Time]]» описав Шер як «культурний феномен, який назавжди змінив те, як ми бачимо моду знаменитостей».<ref name=time2016>{{cite journal|last=Lang|first=Cady|url=http://edition.cnn.com/ALLPOLITICS/1998/01/12/time/Bellafante.html|title=Cher Birthday: Fashion Evolution|magazine=Time|date=20 травня 2016|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер з'явилася як законодавець моди в 1960-х роках, популяризуючи «моду [[хіпі]] з [[Брюки кльош|кльошами]], [[бандана]]ми, і [[туніка|туніки]] в стилі [[Черокі]]».<ref name=DianaVree>{{cite journal|first=Nojan|last=Aminosharei|url=http://www.elle.com/fashion/g2102/fashion-high-notes-446376/?slide=5|title=Influential Women in Music|magazine=Elle|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151222115603/http://www.elle.com/fashion/g2102/fashion-high-notes-446376/?slide=5|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1967 році вона почала працювати моделлю у фотографа [[Річард Аведон|Річарда Аведона]] після того, як тодішній редактор журналу «[[Vogue]]» Дайана Вріланд того ж року побачила її на вечірці у [[Жаклін Кеннеді]].<ref name=DianaVree /> Аведон зробив суперечливу фотографію напівоголеної Шер у сукні з бісеру та пір'я, створеному Бобом Макі для обкладинки журналу «Time» у 1975 році; Брук Мазурек з журналу «[[Billboard]]» описав її як «один з найбільш відтворюваних і монументальних образів усіх часів».{{sfn|Howard|2014|pp=125–126}}<ref name="redcarpethistory">[https://www.billboard.com/articles/news/lifestyle/7800945/how-cher-transformed-fashion-and-became-one-of-the-most-influential How Cher transformed fashion and became one of the most influential] ''billboard.com'' Процитовано 17 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Шер вперше одягла цю сукню на концерті «Met Gala» у 1974 році. За словами Андре Леона Таллі з журналу «Vogue», «це був дійсно перший раз, коли голлівудська знаменитість своєю присутністю змінила все. Ми все ще бачимо версії цього вигляду на червоній доріжці Met через 40 років потому».<ref name="redcarpethistory" /> «Billboard» писав, що Шер «перетворила моду і стала однією з найвпливовіших ікон стилю в історії червоної килимової доріжки».<ref name="redcarpethistory" />


Через свої телевізійні шоу 1970-х років Шер стала секс-символом зі своїми винахідливими і відвертими нарядами, створеними Макі, і боролася з цензорами мережі, щоб оголити свій пупок.{{sfn|Mansour|2005|p=82}} Хоча Шер помилково називають першою жінкою, яка оголила свій пупок на телебаченні (хоча були й інші жінки, які це робили, наприклад, [[Нішель Ніколс]], [[Барбара Луна]] і [[Діана Юїнг]] в телесеріалі «[[Зоряний шлях: Оригінальний серіал|Зоряний шлях]]» 1960-х років), вона була найвидатнішою в цій справі з моменту створення в 1951 році Американського кодексу практики для телевізійних мовників, який спонукав цензури мереж забороняти показ пупка на американському телебаченні.<ref>{{cite web|url=http://www.startrek.com/database_article/mirror-mirror|accessdate=17 березня 2020|title=Mirror, Mirror|work=Star Trek|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203113922/http://www.startrek.com/database_article/mirror-mirror|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.startrek.com/database_article/cloud-minders-the|accessdate=17 березня 2020|title=Cloud Minders, The|work=Star Trek|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216055342/http://www.startrek.com/database_article/cloud-minders-the|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=navel>Джерела, що визнають Шер першою жінкою, яка показала свій пупок на телебаченні:
Завдяки своїм телевізійним шоу 1970-х років Шер стала секс-символом зі своїми винахідливими і відвертими нарядами, створеними Макі, і боролася з цензорами мережі, щоб оголити свій пупок.{{sfn|Mansour|2005|p=82}} Хоча Шер помилково називають першою жінкою, яка оголила свій пупок на телебаченні (хоча були й інші жінки, які це робили, наприклад, [[Нішель Ніколс]], [[Барбара Луна]] і [[Діана Юїнг]] в телесеріалі «[[Зоряний шлях: Оригінальний серіал|Зоряний шлях]]» 1960-х років), вона була найвидатнішою в цій справі з моменту створення у 1951 році Американського кодексу практики для телевізійних мовників, який спонукав цензури мереж забороняти показ пупка на американському телебаченні.<ref>{{cite web|url=http://www.startrek.com/database_article/mirror-mirror|accessdate=17 березня 2020|title=Mirror, Mirror|work=Star Trek|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160203113922/http://www.startrek.com/database_article/mirror-mirror|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.startrek.com/database_article/cloud-minders-the|accessdate=17 березня 2020|title=Cloud Minders, The|work=Star Trek|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216055342/http://www.startrek.com/database_article/cloud-minders-the|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=navel>Джерела, що визнають Шер першою жінкою, яка показала свій пупок на телебаченні:
* {{cite news|last=Fury|first=Alexander|url=https://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|title=Cher on the cover of Love magazine: Queen of chiffon and sequins is the ultimate fashion icon|newspaper=The Independent|date=23 липня 2015|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151221213920/http://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Fury|first=Alexander|url=https://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|title=Cher on the cover of Love magazine: Queen of chiffon and sequins is the ultimate fashion icon|newspaper=The Independent|date=23 липня 2015|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151221213920/http://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Hagwood|first=Rod Stafford|newspaper=Sun-Sentinel|url=http://articles.sun-sentinel.com/2002-08-29/lifestyle/0208280334_1_cher-comedy-hour-doll-bob-mackie|date=29 серпня 2002|title=A Living Dress-up Doll|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216055107/http://articles.sun-sentinel.com/2002-08-29/lifestyle/0208280334_1_cher-comedy-hour-doll-bob-mackie|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Hagwood|first=Rod Stafford|newspaper=Sun-Sentinel|url=http://articles.sun-sentinel.com/2002-08-29/lifestyle/0208280334_1_cher-comedy-hour-doll-bob-mackie|date=29 серпня 2002|title=A Living Dress-up Doll|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216055107/http://articles.sun-sentinel.com/2002-08-29/lifestyle/0208280334_1_cher-comedy-hour-doll-bob-mackie|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite web|last=Johnson|first=Zach|url=http://www.eonline.com/au/news/521262/cher-and-bob-mackie-end-42-year-partnership-i-m-crying-the-singer-tweets|publisher=E!|title=Cher and Bob Mackie End 42-Year Partnership: "I'm Crying," the Singer Tweets|date=14 березня 2014|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303032935/http://www.eonline.com/au/news/521262/cher-and-bob-mackie-end-42-year-partnership-i-m-crying-the-singer-tweets|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Trier-Bieniek|2014|p=105}}{{sfn|Chunovic|2000|p=57}} Люди охрестили Шер «першовідкривачкою прекрасного живота».<ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/for-those-who-can-stomach-it-the-belly-beautiful-emerges-as-the-seasons-hot-new-look-vol-25-no-16/|title=For Those Who Can Stomach It, the Belly Beautiful Emerges as the Season's Hot New Look|first=Kristina|last=Johnson|first2=Cathy|last2=Nolan|first3=Jacqueline|last3=Savaiano|date=21 квітня 1986|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221920/http://people.com/archive/for-those-who-can-stomach-it-the-belly-beautiful-emerges-as-the-seasons-hot-new-look-vol-25-no-16/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1972 році, після того як вона була включена в щорічний список «найбільш добре одягнених жінок», Меккі заявила: «такої дівчини, як Шер, не було з часів [[Марлен Дітріх|Дітріх]] і [[Грета Гарбо|Гарбо]]. Вона — зірка високої моди, яка приваблює людей різного віку.»{{sfn|Bego|2001|p=77}}
* {{cite web|last=Johnson|first=Zach|url=http://www.eonline.com/au/news/521262/cher-and-bob-mackie-end-42-year-partnership-i-m-crying-the-singer-tweets|publisher=E!|title=Cher and Bob Mackie End 42-Year Partnership: "I'm Crying," the Singer Tweets|date=14 березня 2014|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160303032935/http://www.eonline.com/au/news/521262/cher-and-bob-mackie-end-42-year-partnership-i-m-crying-the-singer-tweets|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>{{sfn|Trier-Bieniek|2014|p=105}}{{sfn|Chunovic|2000|p=57}} Люди охрестили Шер «першовідкривачкою прекрасного живота».<ref>{{cite journal|magazine=People|url=http://people.com/archive/for-those-who-can-stomach-it-the-belly-beautiful-emerges-as-the-seasons-hot-new-look-vol-25-no-16/|title=For Those Who Can Stomach It, the Belly Beautiful Emerges as the Season's Hot New Look|first=Kristina|last=Johnson|first2=Cathy|last2=Nolan|first3=Jacqueline|last3=Savaiano|date=21 квітня 1986|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221920/http://people.com/archive/for-those-who-can-stomach-it-the-belly-beautiful-emerges-as-the-seasons-hot-new-look-vol-25-no-16/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1972 році, після того як вона була включена в щорічний список «найбільш добре одягнених жінок», Макі заявив: «такої дівчини, як Шер, не було з часів [[Марлен Дітріх|Дітріх]] і [[Грета Гарбо|Гарбо]]. Вона&nbsp;— зірка високої моди, яка приваблює людей різного віку».{{sfn|Bego|2001|p=77}}


У травні 1999 року, після того як Рада модельєрів Америки визнала Шер премією за її вплив на моду, Робін Гівен з газети «Los Angeles Times» назвала її «провидцем моди» за «разюче правильну ноту сучасного убогого надлишку».<ref name=FashionAward>{{cite news|first=Robin|last=Givhan|url=https://articles.latimes.com/1999/may/14/news/cl-36955|title=And the Fashion Award Goes to&nbsp;... Cher?|newspaper=Los Angeles Times|date=14 травня 1999|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120618213206/http://articles.latimes.com/1999/may/14/news/cl-36955|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Гівен послалася на [[Том Форд (дизайнер)|Тома Форда]], [[Anna Sui|Анну Суй]] і «[[Dolce & Gabbana]]» як «впливових дизайнерів, які назвали її джерелом натхнення і керівництва».<ref name=FashionAward /> Вона дійшла висновку, що «образ Шер шоуменки-корінної американки-секс-бомби тепер, схоже, уособлює прагнення індустрії моди святкувати етнічну приналежність, прикраси і сексуальну привабливість.»<ref name=FashionAward /> Журнал «Vogue» проголосив Шер «своїм улюбленим законодавцем моди» і написав, що «вона створила грунт для поп-зірок і знаменитостей сьогодення», описуючи її як «вічно актуальною і володарем справжнього переосмислення».<ref>{{cite journal|last=Satenstein|first=Liana|url=http://www.vogue.com/article/cher-turns-70-style-evolution|title=All Hail Cher, Queen of the Red Carpet Rebels|magazine=Vogue|date=20 травня 2016|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170507072650/http://www.vogue.com/article/cher-turns-70-style-evolution|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Александр Ф'юрі з «[[Індепендент|The Independent]]» хвалив Шер як «абсолютну ікону моди» і простежив її вплив серед жінок-знаменитостей, таких як [[Бейонсе]], [[Дженніфер Лопес]] і [[Кім Кардаш'ян]], заявивши, що «всі вони закінчили школу Шер, ніколи не ділячи сцену ні з ким і ні з чим... Вони намагаються бути в центрі уваги, щоб домогтися успіху Шер.»<ref name="independent">{{cite news|last=Fury|first=Alexander|url=https://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|title=Cher on the cover of Love magazine: Queen of chiffon and sequins is the ultimate fashion icon|newspaper=The Independent|date=23 липня 2015|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160218142818/http://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У травні 1999 року, після того як Рада модельєрів Америки визнала Шер премією за її вплив на моду, Робін Гівен з газети «Los Angeles Times» назвала її «провидцем моди» за «разюче правильну ноту сучасного убогого надлишку».<ref name=FashionAward>{{cite news|first=Robin|last=Givhan|url=https://articles.latimes.com/1999/may/14/news/cl-36955|title=And the Fashion Award Goes to&nbsp;... Cher?|newspaper=Los Angeles Times|date=14 травня 1999|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120618213206/http://articles.latimes.com/1999/may/14/news/cl-36955|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Гівен послалася на [[Том Форд (дизайнер)|Тома Форда]], [[Anna Sui|Анну Суй]] і «[[Dolce & Gabbana]]» як «впливових дизайнерів, які назвали її джерелом натхнення і керівництва».<ref name=FashionAward /> Вона дійшла висновку, що «образ Шер шоуменки-корінної американки-секс-бомби тепер, схоже, уособлює прагнення індустрії моди святкувати етнічну приналежність, прикраси і сексуальну привабливість».<ref name=FashionAward /> Журнал «Vogue» проголосив Шер «своїм улюбленим законодавцем моди» і написав, що «вона створила грунт для поп-зірок і знаменитостей сьогодення», описуючи її як «вічно актуальну і володарем справжнього переосмислення».<ref>{{cite journal|last=Satenstein|first=Liana|url=http://www.vogue.com/article/cher-turns-70-style-evolution|title=All Hail Cher, Queen of the Red Carpet Rebels|magazine=Vogue|date=20 травня 2016|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170507072650/http://www.vogue.com/article/cher-turns-70-style-evolution|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Александр Ф'юрі з «[[Індепендент|The Independent]]» хвалив Шер як «абсолютну ікону моди» і простежив її вплив серед жінок-знаменитостей, таких як [[Бейонсе]], [[Дженніфер Лопес]] і [[Кім Кардаш'ян]], заявивши, що «всі вони закінчили школу Шер, ніколи не ділячи сцену ні з ким і ні з чим… Вони намагаються бути в центрі уваги, щоб домогтися успіху Шер».<ref name="independent">{{cite news|last=Fury|first=Alexander|url=https://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|title=Cher on the cover of Love magazine: Queen of chiffon and sequins is the ultimate fashion icon|newspaper=The Independent|date=23 липня 2015|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160218142818/http://www.independent.co.uk/life-style/fashion/features/cher-on-the-cover-of-love-magazine-queen-of-chiffon-and-sequins-is-the-ultimate-fashion-icon-10411943.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


=== Зовнішність ===
=== Зовнішність ===
[[Файл:Cher - Casablanca.jpg|міні|праворуч|170пкс|Рекламне фото Шер 1970-х років]]
[[Файл:Cher - Casablanca.jpg|міні|праворуч|170пкс|Рекламне фото Шер 1970-х років]]
Шер привертала увагу преси своєю зовнішністю — особливо своїм юним виглядом і татуюваннями. Журналісти часто називали її «дівчиною-плакатом» пластичної хірургії.<ref name=McCracken>{{harvnb|McCracken|2008|p=27}}</ref> Письменник Грант Маккракен у своїй книзі «Трансформації: конструювання ідентичності в сучасній культурі» (2008) проводить паралель між пластичними операціями Шер і трансформаціями в її кар'єрі: «Її пластична хірургія не просто косметична. Вона гіперболічна, екстремальна і надмірна... Шер бере участь в трансформаційній технології, яка є драматичною і незворотною...»<ref name=McCracken /> Керолайн Рамазаноглу, автор книги «Віч-на-віч з Фуко: дослідження деяких сильних сторін між Фуко і фемінізмом» (1993), писала, що «операції поступово змінили сильний, явно "етнічний" вигляд Шер на більш симетричний, делікатний, "конвенціональний"... з вічно юним варіантом жіночої краси... Її нормалізований імідж... тепер він діє як стандарт, за яким інші жінки будуть оцінювати, судити, дисциплінувати і "виправляти" себе».{{sfn|Ramazanoglu|1993|p=197}}
Шер привертала увагу преси своєю зовнішністю&nbsp;— особливо своїм юним виглядом і татуюваннями. Журналісти часто називали її «дівчиною-плакатом» пластичної хірургії.<ref name=McCracken>{{harvnb|McCracken|2008|p=27}}</ref> Письменник Грант Маккракен у своїй книзі «Трансформації: конструювання ідентичності в сучасній культурі» (2008) проводить паралель між пластичними операціями Шер і трансформаціями в її кар'єрі: «Її пластична хірургія не просто косметична. Вона гіперболічна, екстремальна і надмірна… Шер бере участь в трансформаційній технології, яка є драматичною і незворотною…».<ref name=McCracken /> Керолайн Рамазаноглу, автор книги «Віч-на-віч з Фуко: дослідження деяких сильних сторін між Фуко і фемінізмом» (1993), писала, що «операції поступово змінили сильний, явно „етнічний“ вигляд Шер на більш симетричний, делікатний, „конвенціональний“… з вічно юним варіантом жіночої краси… Її нормалізований імідж… тепер він діє як стандарт, за яким інші жінки будуть оцінювати, судити, дисциплінувати і „виправляти“ себе».{{sfn|Ramazanoglu|1993|p=197}}


Шер має шість татуювань. Балтиморського Сонце назвало її «Міс оригінальне тату троянди».<ref name=Baltimore>{{cite news|url=http://articles.baltimoresun.com/1996-06-02/news/1996154167_1_cher-tattoo-bob-dole|title=Cher thinks the unthinkable: removing all but one tattoo Gasp: Actress-singer-rebel ponders if it's time for a change, now that tattoos are so popular. She bets that even Bob Dole has one|newspaper=The Baltimore Sun|date=2 червня 1996|accessdate=17 березня 2020|first=Jim|last=Sullivan|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130115053620/http://articles.baltimoresun.com/1996-06-02/news/1996154167_1_cher-tattoo-bob-dole|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона зробила своє перше татуювання в 1972 році.<ref name=Baltimore /> За словами Сонні Боно, «Називати її вродливою легковажною жінкою з татуюваннями це все одно, що ігнорувати піщану бурю в Мохаве. Саме такий ефект Шер і хотіла створити. Їй подобалося робити щось для того шоку, яке воно викликало. Вона і зараз так робить. Вона створює певну полеміку, а потім просить своїх критиків дотримуватися її».{{sfn|Bono|1992|p=237}} В кінці 1990-х вона почала лазерне лікування, щоб видалити свої татуювання.<ref>{{cite journal|first=Jim|last=Jerome|title=Being Cher|url=http://people.com/archive/cover-story-being-cher-vol-49-no-20/|magazine=People|date=25 травня 1998|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221737/http://people.com/archive/cover-story-being-cher-vol-49-no-20/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2000-х роках процес ще тривав. Вона прокоментувала: «Тоді коли я робила татуювання, це робили тільки погані дівчатка: я, Дженіс Джоплін і „курчата-байкери“. Тепер це нічого не означає. Нікого це не дивує».<ref>{{cite news|first=Edna|last=Gundersen|url=http://usatoday30.usatoday.com/life/music/news/2008-02-06-cher-side_N.htm|title=Cher shares: Life, love, tattoos, politics, paparazzi|newspaper=USA Today|accessdate=17 березня 2020|date=6 лютого 2008}} {{ref-en}}</ref>
Шер має шість татуювань. Газета «The Baltimore Sun» назвала її «Міс оригінальне трояндове тату».<ref name=Baltimore>{{cite news|url=http://articles.baltimoresun.com/1996-06-02/news/1996154167_1_cher-tattoo-bob-dole|title=Cher thinks the unthinkable: removing all but one tattoo Gasp: Actress-singer-rebel ponders if it's time for a change, now that tattoos are so popular. She bets that even Bob Dole has one|newspaper=The Baltimore Sun|date=2 червня 1996|accessdate=17 березня 2020|first=Jim|last=Sullivan|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20130115053620/http://articles.baltimoresun.com/1996-06-02/news/1996154167_1_cher-tattoo-bob-dole|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1972 році Шер зробила своє перше татуювання.<ref name=Baltimore /> За словами Сонні Боно, «Називати її татуювання з метеликами „нічим“&nbsp;— це все одно, що ігнорувати піщану бурю в [[Мохаве (пустеля)|Мохаве]]. Саме такий ефект Шер і хотіла створити. Їй подобалося робити щось для того шоку, яке воно викликало. Вона і зараз так робить. Вона створює певну полеміку, а потім просить своїх критиків дотримуватися її».{{sfn|Bono|1992|p=237}} В кінці 1990-х вона почала лазерне лікування, щоб видалити свої татуювання.<ref>{{cite journal|first=Jim|last=Jerome|title=Being Cher|url=http://people.com/archive/cover-story-being-cher-vol-49-no-20/|magazine=People|date=25 травня 1998|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221737/http://people.com/archive/cover-story-being-cher-vol-49-no-20/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2000-х роках цей процес ще тривав. Шер коментувала: «Тоді коли я робила татуювання, це робили тільки погані дівчатка: я, Дженіс Джоплін і „[[Байкери (субкультура)|байкерки]]“. Тепер це нічого не означає. Нікого це не дивує».<ref>{{cite news|first=Edna|last=Gundersen|url=http://usatoday30.usatoday.com/life/music/news/2008-02-06-cher-side_N.htm|title=Cher shares: Life, love, tattoos, politics, paparazzi|newspaper=USA Today|accessdate=17 березня 2020|date=6 лютого 2008}} {{ref-en}}</ref>


У 1992 році [[Музей мадам Тюссо|музей воскових фігур мадам Тюссо]] визнав Шер однією з п'яти «найкрасивіших жінок в історії», створивши статую її в натуральну величину.{{sfn|Ullman|2007|p=165}} Вона зайняла 26 місце в списку «100 найсексуальніших артистів» VH1, опублікованому в 2002 році.<ref>{{cite news|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/madonna-tops-the-list-as-vh1-counts-down-musics-100-sexiest-artists-in-five-hour-five-night-special-premiering-september-23-27-at-1000-pm-etpt-75840192.html|title=Madonna Tops the List as VH1 Counts Down Music's '100 Sexiest Artists' In Five-Hour, Five Night Special, Premiering September 23–27 at 10:00 P.M. (ET/PT)|agency=PR Newswire|accessdate=17 березня 2020|date=19 вересня 2002|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126005309/http://www.prnewswire.com/news-releases/madonna-tops-the-list-as-vh1-counts-down-musics-100-sexiest-artists-in-five-hour-five-night-special-premiering-september-23-27-at-1000-pm-etpt-75840192.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 1992 році [[Музей мадам Тюссо|музей воскових фігур мадам Тюссо]] визнав Шер однією з п'яти «найкрасивіших жінок в історії», створивши її статую в натуральну величину.{{sfn|Ullman|2007|p=165}} Шер посіла 26 місце у списку «100 найсексуальніших артистів» каналу VH1, опублікованому у 2002 році.<ref>{{cite news|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/madonna-tops-the-list-as-vh1-counts-down-musics-100-sexiest-artists-in-five-hour-five-night-special-premiering-september-23-27-at-1000-pm-etpt-75840192.html|title=Madonna Tops the List as VH1 Counts Down Music's '100 Sexiest Artists' In Five-Hour, Five Night Special, Premiering September 23–27 at 10:00 P.M. (ET/PT)|agency=PR Newswire|accessdate=17 березня 2020|date=19 вересня 2002|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160126005309/http://www.prnewswire.com/news-releases/madonna-tops-the-list-as-vh1-counts-down-musics-100-sexiest-artists-in-five-hour-five-night-special-premiering-september-23-27-at-1000-pm-etpt-75840192.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Шер стала натхненням для створення Матері Готель, вигаданого персонажа, який з'являється в анімаційному художньому фільмі «[[Walt Disney Pictures]]» «[[Заплутана історія]]» (2010). Режисер Байрон Говард пояснив, що екзотична зовнішність Готель, чия краса, темне волосся, що в'ється, та розкішна фігура були спеціально розроблені, щоб служити тлом для Рапунцель, вони були засновані на «екзотичній та готичній зовнішності» Шер, продовжуючи словами, що співачка «безумовно була однією з тих людей, на яких ми дивилися візуально до тих пір, поки не з'явився вражаючий персонаж.»<ref>{{Cite web|url=http://www.indielondon.co.uk/Film-Review/tangled-nathan-greno-and-byron-howard-interview|title = Tangled – Nathan Greno and Byron Howard interview|date=2010|accessdate=9 серпня 2014|website=IndieLondon|publisher=IndieLondon.co.uk}} {{ref-en}}</ref>
Шер стала натхненням для створення Матері Готель, вигаданого персонажа, який з'являється в анімаційному художньому фільмі компанії «[[Walt Disney Pictures]]» «[[Заплутана історія]]» 2010 року. Режисер Байрон Говард пояснив, що екзотична зовнішність Готель, чия краса, темне волосся, що в'ється, та розкішна фігура, спеціально розроблені, щоб служити тлом для [[Рапунцель (Дісней)|Рапунцель]], були засновані на «екзотичній та готичній зовнішності» Шер, продовжуючи словами, що співачка «безумовно була однією з тих людей, на яких ми дивилися візуально до тих пір, поки не з'явився вражаючий персонаж».<ref>{{Cite web|url=http://www.indielondon.co.uk/Film-Review/tangled-nathan-greno-and-byron-howard-interview|title = Tangled – Nathan Greno and Byron Howard interview|date=2010|accessdate=9 серпня 2014|website=IndieLondon|publisher=IndieLondon.co.uk}} {{ref-en}}</ref>


=== Присутність у соціальних мережах ===
=== Присутність у соціальних мережах ===
Увагу журналістів привертала присутність Шер в соціальних мережах. Журнал «Time» назвав її «найбільш відвертим (і улюбленим) коментатором Твіттера».<ref name=time2016 /> Авторка «The New York Times» Дженна Вортем похвалила Шер за її поведінку в соціальних мережах, сказавши, що «більшість дописів знаменитостей у соціальних мережах неприємно вражають самозакоханістю і показною сексуальністю... Шер, по-своєму, інакша людина, можливо, останній непримеренний високопоставлений користувач Твіттера, який виступає зі своєю електронною проповіддю, виголошуючи (дещо) незрозумілі заклики, і отримує за це визнання. В Інтернеті справжність і оригінальність часто є проcто ретельно виплеканим міфом. Шер розвиває свій варіант наготи і чесності, яка рідко знаходить відгук в очах громадськості».<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2016/01/29/magazine/theres-only-love-and-fear-on-chers-twitter.html|newspaper=The New York Times|first=Jenna|last=Wortham|date=29 січня 2016|accessdate=17 березня 2020|title=There's Only Love and Fear: On Cher's Twitter|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160209090325/http://www.nytimes.com/2016/01/29/magazine/theres-only-love-and-fear-on-chers-twitter.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Моніка Хейс з «The Guardian» назвала профіль Шер в Твіттері «перлиною в химерній короні Інтернету» і заявила: «Хоча багато знаменитостей використовують Твіттер для ретельно продуманої самореклами, Шер просто у всьому цьому тусується.»<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/culture/2015/apr/30/cher-twitter-feed-the-bizarro-crown-of-the-internet|newspaper=The Guardian|first=Monica|last=Heisey|date=30 квітня 2015|accessdate=February 12, 2016|title=The brilliance of Cher's Twitter – a jewel in the bizarro crown of the internet|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216203410/http://www.theguardian.com/culture/2015/apr/30/cher-twitter-feed-the-bizarro-crown-of-the-internet|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Увагу журналістів привертала присутність Шер в соціальних мережах. Журнал «Time» назвав її «найбільш відвертим (і улюбленим) коментатором [[Твіттер]]а».<ref name=time2016 /> Письменниця Дженна Вортем похвалила Шер в «The New York Times» за її поведінку в соціальних мережах, сказавши, що «більшість дописів знаменитостей у соціальних мережах неприємно вражають самозакоханістю і показною сексуальністю… Шер, по-своєму, інакша людина, можливо, останній непримиренний високопоставлений користувач [[Твіттер|Твіттера]], який виступає зі своєю електронною проповіддю, виголошуючи (дещо) незрозумілі заклики, і отримує за це визнання. В Інтернеті справжність і оригінальність часто є проcто ретельно виплеканим міфом. Шер розвиває свій варіант наготи і чесності, яка рідко знаходить відгук в очах громадськості».<ref>{{cite news|url=https://www.nytimes.com/2016/01/29/magazine/theres-only-love-and-fear-on-chers-twitter.html|newspaper=The New York Times|first=Jenna|last=Wortham|date=29 січня 2016|accessdate=17 березня 2020|title=There's Only Love and Fear: On Cher's Twitter|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160209090325/http://www.nytimes.com/2016/01/29/magazine/theres-only-love-and-fear-on-chers-twitter.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Моніка Хейс з «The Guardian» назвала профіль Шер у Твіттері «перлиною в химерній короні Інтернету» і заявила: «Хоча багато знаменитостей використовують Твіттер для ретельно продуманої самореклами, Шер просто у всьому цьому тусується».<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/culture/2015/apr/30/cher-twitter-feed-the-bizarro-crown-of-the-internet|newspaper=The Guardian|first=Monica|last=Heisey|date=30 квітня 2015|accessdate=February 12, 2016|title=The brilliance of Cher's Twitter – a jewel in the bizarro crown of the internet|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216203410/http://www.theguardian.com/culture/2015/apr/30/cher-twitter-feed-the-bizarro-crown-of-the-internet|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


=== ЛГБТ-ікона ===
=== ЛГБТ-ікона ===
[[Файл:Cher D2K coppred.jpg|міні|праворуч|170пкс|Виступ Шер у 2014 році]]
Шанобливе ставлення до Шер з боку членів [[ЛГБТ-спільнота|ЛГБТ-спільноти]] пояснюється її кар'єрними досягненнями, її почуттям стилю і її довголіттям.<ref name=alecmapa>{{cite journal|magazine=The Advocate|url=https://books.google.com/books?id=7WQEAAAAMBAJ&pg=PA51|title=We love you, Auntie Cher|first=Alec|last=Mapa|date=15 квітня 2003|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер вважається ЛГБТ-іконою, їй часто наслідують трансвестити.<ref name=dragqueens>{{cite web|last=Rogers|first=Thomas|url=http://www.salon.com/mwt/feature/2009/01/31/drag/|title=Where have all the drag queens gone?|work=Salon|date=21 лютого 2009|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090514144332/http://www.salon.com/mwt/feature/2009/01/31/drag/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами Томаса Роджерса з журналу «Salon», «трансвестити наслідують таким жінкам, як [[Джуді Гарленд]], [[Доллі Партон]] і Шер, тому що вони долають образи і труднощі на шляху до успіху, а їх оповідання відображають біль, яку відчувають багато геїв на своєму шляху, виходячи з шафи.»<ref name=dragqueens /> За словами Еліо Янначі з журналу «Maclean's», Шер була «однією з перших, хто приніс опір в маси», тому що вона найняла двох трансвеститів, які виступили разом з нею на «Концерті Шер» в її резиденції в Лас-Вегасі в 1979 році.<ref>{{cite magazine|url=https://www.macleans.ca/general/on-singing-for-jackie-kennedy-working-with-lady-gaga-and-the-art-of-the-comeback/|title=Cher on the art of the comeback - Macleans.ca|magazine=Maclean's|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Виступ Шер в ролі лесбіянки у фільмі «Сілквуд», а також її перехід до танцювальної музики і соціальної активності сприяли тому, що вона стала ЛГБТ-іконою.{{sfn|Bernstein|2003|p=166}} Ситком «NBC» «[[Вілл і Грейс]]» підтвердив статус Шер, де вона була кумиром персонажа-гея Джека МакФарланда. у 2000 році Шер двічі виступала як гість на шоу, беручи участь у епізоді «Цигани, Волоцюги і бур'яни» (названий на честь її пісні 1971 року «Gypsys, Tramps & Thieves») — який мав другий за величиною рейтинг переглядів серед епізодів «Вілла і Грейс за всю історію до 2002 року.<ref>{{cite journal|title=Celebrity Update|date=2000-11-18|work=Orlando Sentinel|page=A2|quote=And Cher's guest spot on ''Will & Grace'' gave the show its second-highest rating ever|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|url=https://ew.com/article/2006/03/30/memorable-will-grace-guest-stars-cher/|title=Memorable ''Will & Grace'' guest stars: Cher|magazine=Entertainment Weekly|date=30 березня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151104064650/http://www.ew.com/article/2006/03/30/memorable-will-grace-guest-stars-cher|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Шер має шанобливе ставлення до себе з боку членів [[ЛГБТ-спільнота|ЛГБТ-спільноти]], чому сприяли її кар'єрні досягнення, відчуття стилю і довголіття.<ref name=alecmapa>{{cite journal|magazine=The Advocate|url=https://books.google.com/books?id=7WQEAAAAMBAJ&pg=PA51|title=We love you, Auntie Cher|first=Alec|last=Mapa|date=15 квітня 2003|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер вважається ЛГБТ-іконою, їй часто наслідують [[Дреґ-королева|трансвестити]].<ref name=dragqueens>{{cite web|last=Rogers|first=Thomas|url=http://www.salon.com/mwt/feature/2009/01/31/drag/|title=Where have all the drag queens gone?|work=Salon|date=21 лютого 2009|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090514144332/http://www.salon.com/mwt/feature/2009/01/31/drag/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами Томаса Роджерса з журналу «Salon», «трансвестити наслідують таким жінкам, як [[Джуді Гарленд]], [[Доллі Партон]] і Шер, тому що вони долали образи і труднощі на шляху до успіху, а їх оповідання відображають біль, яку відчувають багато геїв розкриваючи свою орієнтацію».<ref name=dragqueens /> За словами Еліо Янначі з журналу «Maclean's», Шер була «однією з перших, хто приніс опір в маси», тому що вона найняла двох трансвеститів, які виступили разом з нею на «Концерті Шер» («Cher in Concert») в її концертній резиденції в Лас-Вегасі у 1979 році.<ref>{{cite magazine|url=https://www.macleans.ca/general/on-singing-for-jackie-kennedy-working-with-lady-gaga-and-the-art-of-the-comeback/|title=Cher on the art of the comeback - Macleans.ca|magazine=Maclean's|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Виступ Шер в ролі лесбійки у фільмі «Сілквуд», а також її перехід до [[Танцювальна музика|танцювальної музики]] і соціальної активності сприяли тому, що вона стала ЛГБТ-іконою.{{sfn|Bernstein|2003|p=166}} [[Комедія ситуацій (тележанр)|Ситком]] телемережі NBC «[[Вілл і Грейс]]» підтвердив за Шер цей статус, де вона була кумиром персонажа-гея Джека МакФарланда. у 2000 році Шер двічі виступала як гість на цьому шоу, беручи участь в епізоді «Цигани, Волоцюги і бур'яни» (названий на честь її пісні 1971 року, «Gypsys, Tramps & Thieves»)&nbsp;— який мав другий за величиною рейтинг переглядів серед епізодів «Вілла і Грейс» за всю історію до 2002 року.<ref>{{cite journal|title=Celebrity Update|date=2000-11-18|work=Orlando Sentinel|page=A2|quote=And Cher's guest spot on ''Will & Grace'' gave the show its second-highest rating ever|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite journal|url=https://ew.com/article/2006/03/30/memorable-will-grace-guest-stars-cher/|title=Memorable ''Will & Grace'' guest stars: Cher|magazine=Entertainment Weekly|date=30 березня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151104064650/http://www.ew.com/article/2006/03/30/memorable-will-grace-guest-stars-cher|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


== Інші інтереси ==
== Інші інтереси ==

=== Філантропія ===
=== Філантропія ===
[[Файл:21 - Cher-002 (17107158346).jpg|міні|ліворуч|150пкс|Шер на заході amfAR (2015)]]
[[Файл:21 - Cher-002 (17107158346).jpg|міні|ліворуч|150пкс|Шер на заході amfAR (2015)]]
Первинні благодійні зусилля Шер включали підтримку досліджень в галузі охорони здоров'я та якості життя пацієнтів, ініціативи по боротьбі з бідністю, прав ветеранів та вразливих дітей.<ref name=Philanthropy /> Благодійний фонд Шер підтримує міжнародні проекти, такі як Фонд безстрашних полеглих героїв, Операція «Шолом» і Асоціація дитячої черепно-лицьової хірургії.<ref>{{cite web|url=https://www.juliensauctions.com/press/2006/cher-press-release.html|publisher=Julien's Auctions|title=The Collection of Cher Auction|date=3 жовтня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216133542/https://www.juliensauctions.com/press/2006/cher-press-release.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Перші благодійні ініціативи Шер включали підтримку досліджень в галузі охорони здоров'я та якості життя пацієнтів, ініціативи по боротьбі з бідністю, прав ветеранів та вразливих дітей.<ref name=Philanthropy /> Благодійний фонд Шер підтримує міжнародні проекти, такі як Фонд відважно полеглих героїв («Intrepid Fallen Heroes Fund»), Операція «Шолом» («Operation Helmet») і Асоціація дитячої черепно-лицьової хірургії («Children's Craniofacial Association»).<ref>{{cite web|url=https://www.juliensauctions.com/press/2006/cher-press-release.html|publisher=Julien's Auctions|title=The Collection of Cher Auction|date=3 жовтня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160216133542/https://www.juliensauctions.com/press/2006/cher-press-release.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Починаючи з 1990 року Шер була донором і національною головою і почесним представником Асоціації дитячої черепно-лицьової хірургії, чия місія полягає в тому, щоб «розширювати можливості і давати надію спотвореним дітям та їхнім родинам».<ref name=Philanthropy>{{cite news|date=12 листопада 2007|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-presents-love-sees-no-color-premiere-at-los-angeles-fundraiser-party-59839397.html|title=Cher Presents 'Love Sees No Color' Premiere at Los Angeles Fundraiser Party|agency=PR Newswire|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160106034827/http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-presents-love-sees-no-color-premiere-at-los-angeles-fundraiser-party-59839397.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Щорічно кожен червень проводиться сімейна виїзна нарада Шер, щоб надати пацієнтам з черепно-лицьовими вадами, їх братам, сестрам і батькам «можливість взаємодіяти з іншими людьми, які пережили подібний досвід». Вона підтримує і просуває благодійний фонд «Get A-Head», мета якого — поліпшити якість життя людей із захворюваннями голови і шиї.<ref name=Philanthropy />
Починаючи з 1990 року Шер була донором, національною головою і почесним представником Асоціації дитячої черепно-лицьової хірургії, чия місія полягає в тому, щоб «розширювати можливості і давати надію спотвореним дітям та їхнім родинам».<ref name=Philanthropy>{{cite news|date=12 листопада 2007|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-presents-love-sees-no-color-premiere-at-los-angeles-fundraiser-party-59839397.html|title=Cher Presents 'Love Sees No Color' Premiere at Los Angeles Fundraiser Party|agency=PR Newswire|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160106034827/http://www.prnewswire.com/news-releases/cher-presents-love-sees-no-color-premiere-at-los-angeles-fundraiser-party-59839397.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Щорічно кожен червень Шер організовує сімейну виїзну нараду, у ході якої пацієнти з черепно-лицьовими вадами, їх брати, сестри і батьки спілкуються з іншими людьми, які пережили подібний досвід. Вона підтримує і просуває благодійний фонд «Get A-Head», мета якого&nbsp;— поліпшити якість життя людей із захворюваннями голови і шиї.<ref name=Philanthropy />


Шер є донором, збирачем коштів і міжнародним представником організації «Підтримайте життя дитини», організації, яка прагне прискорити дії щодо боротьби з пандемією СНІДу, включаючи надання антиретровірусних препаратів дітям та їхнім родинам з ВІЛ/СНІДом.<ref name=Philanthropy /> В 1996 році вона брала участь в Американському фонді досліджень в області СНІДу (amfAR) разом з [[Елізабет Тейлор]] на Каннському кінофестивалі.<ref>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&pg=PA64|magazine=The Advocate|title=Cher&nbsp;– The Advocate interview by Chastity Bono|first=Chastity|last=Bono|date=20 серпня 1996|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2015 році вона отримала премію «amfAR Inspiration» за «свою готовність і здатність використовувати свою славу в ім'я більшого блага» і за те, що стала «одним з великих чемпіонів в боротьбі зі СНІДом».<ref name=amfaraward>{{cite web|url=http://www.amfar.org/In-The-Spotlight/Press-Releases/CHER,-FELIPE-DINIZ-and-JEAN-PAUL-GAULTIER-HONORED-AT-FIFTH-ANNUAL-INSPIRATION-GALA--SÃO-PAULO/|title=Cher, Felipe Diniz and Jean Paul Gaultier Honored at Fifth Annual Inspiration Gala São Paulo|publisher=[[amfAR, The Foundation for AIDS Research|amfAR]]|accessdate=17 березня 2020|date=11 квітня 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131210411/http://www.amfar.org/In-The-Spotlight/Press-Releases/CHER,-FELIPE-DINIZ-and-JEAN-PAUL-GAULTIER-HONORED-AT-FIFTH-ANNUAL-INSPIRATION-GALA--S%C3%83O-PAULO/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Шер є донором, збирачем коштів і міжнародним представником організації «Підтримайте життя дитини» («Keep a Child Alive»), метою якої є прагнення прискорити дії щодо боротьби з пандемією [[СНІД]]у, включаючи надання [[Високоактивна антиретровірусна терапія|антиретровірусних препаратів]] дітям та їхнім родинам з ВІЛ/СНІДом.<ref name=Philanthropy /> У 1996 році вона брала участь в Американському фонді досліджень в області СНІДу («amfAR») разом з [[Елізабет Тейлор]] на Каннському кінофестивалі.<ref>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=T2MEAAAAMBAJ&pg=PA64|magazine=The Advocate|title=Cher&nbsp;– The Advocate interview by Chastity Bono|first=Chastity|last=Bono|date=20 серпня 1996|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2015 році Шер отримала премію «amfAR Inspiration» за «свою готовність і здатність використовувати свою славу в ім'я загального блага» і за те, що стала «одним з великих чемпіонів в боротьбі зі СНІДом».<ref name=amfaraward>{{cite web|url=http://www.amfar.org/In-The-Spotlight/Press-Releases/CHER,-FELIPE-DINIZ-and-JEAN-PAUL-GAULTIER-HONORED-AT-FIFTH-ANNUAL-INSPIRATION-GALA--SÃO-PAULO/|title=Cher, Felipe Diniz and Jean Paul Gaultier Honored at Fifth Annual Inspiration Gala São Paulo|publisher=[[amfAR, The Foundation for AIDS Research|amfAR]]|accessdate=17 березня 2020|date=11 квітня 2015|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131210411/http://www.amfar.org/In-The-Spotlight/Press-Releases/CHER,-FELIPE-DINIZ-and-JEAN-PAUL-GAULTIER-HONORED-AT-FIFTH-ANNUAL-INSPIRATION-GALA--S%C3%83O-PAULO/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Шер була активним прихильником американських солдатів і ветеранів, що повернулися з війни. Вона надала ресурси для Операції «Шолом», організації, яка надає безкоштовні комплекти для модернізації шоломів військам в Іраку і Афганістані. Вона зробила свій внесок до Фонду безстрашних полеглих героїв, який обслуговує військовослужбовців, які стали інвалідами в ході операцій в Іраку і Афганістані, і тих, хто отримав серйозні поранення в інших операціях.<ref name=Philanthropy /> У 1993 році вона брала участь в гуманітарних зусиллях у Вірменії, доставляючи продукти харчування і медикаменти в постраждалий від війни регіон.<ref>{{cite journal|last=Cheever|first=Susan|url=http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|title=In a Broken Land|magazine=People|date=17 травня 1993|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161227055224/http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Шер була активним прихильником американських солдатів і ветеранів, що повернулися з війни. Вона надала ресурси для Операції «Шолом», організації, яка надає безкоштовні комплекти для модернізації шоломів військам в [[Ірак]]у і [[Афганістан]]і. Вона зробила свій внесок до Фонду відважно полеглих героїв, який обслуговує військовослужбовців, що стали інвалідами в ході операцій в Іраку і Афганістані, і тих, хто отримав серйозні поранення в інших операціях.<ref name=Philanthropy /> У 1993 році Шер брала участь в гуманітарних ініціативах у [[Вірменія|Вірменії]], доставляючи продукти харчування і медикаменти в постраждалий від війни регіон.<ref>{{cite journal|last=Cheever|first=Susan|url=http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|title=In a Broken Land|magazine=People|date=17 травня 1993|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161227055224/http://people.com/archive/in-a-broken-land-vol-39-no-19/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
[[Файл:Cher and Norman Jewison at "A Tribute to Norman Jewison" at LACMA in Los Angeles on April 16, 2009. Photo by George Pimentel. (48198893911).jpg|міні|праворуч|170пкс|Шер і кінорежисер [[Норман Джевісон|Норман Джуїсон]] (2009)]]
[[Файл:Cher and Norman Jewison at "A Tribute to Norman Jewison" at LACMA in Los Angeles on April 16, 2009. Photo by George Pimentel. (48198893911).jpg|міні|праворуч|155пкс|Шер і кінорежисер [[Норман Джевісон|Норман Джуїсон]] (2009)]]
Шер займалася будівництвом будинків з міжнародною некомерційною організацією «Навколишнє середовище для людства» («Habitat for Humanity») і була почесною національною головою ініціативи цієї організації з ліквідації житла для бідних «Підніміть дах», щоб залучити інших артистів до роботи в організації під час гастролей.<ref name=Philanthropy />
Шер займався будівництвом будинків з «Habitat for Humanity», міжнародною організацією, яка займається будівництвом простого і доступного житла для бідних і бездомних у всьому світі. Вона також почесною Національною головою житлової ініціативи цієї організації з ліквідації бідності «Підніміть дах», залучаючи інших артистів до роботи у цій організації під час гастролей.<ref name=Philanthropy />


У 2007 році Шер стала головним спонсором ініціативи Миру в сільських школах (PVS) в Укунді, Кенія, яка «забезпечує поживне харчування, медичне обслуговування, освіту та позакласні заходи для більш ніж 300 сиріт і вразливих дітей у віці від 2 до 13 років.»<ref name=Philanthropy /> Її підтримка дозволила школі придбати землю і побудувати постійне житло і шкільні приміщення, в партнерстві з «Малярія годі» і іншими організаціями вона зробила спробу усунути смертність і захворюваність на малярію серед дітей, їх опікунів і навколишньої спільноти.<ref name=Philanthropy />
У 2007 році Шер стала головним спонсором ініціативи «Мир в сільській школі» (PVS) в Укунді, [[Кенія]], яка «забезпечує поживне харчування, медичне обслуговування, освіту та позакласні заходи для більш ніж 300 сиріт і вразливих дітей у віці від 2 до 13 років».<ref name=Philanthropy /> Її підтримка дозволила придбати землю для школи, побудувати постійне житло і школі шкільні приміщення, в партнерстві з «Малярія годі» й іншими організаціями вона зробила спробу усунути смертність і захворюваність на [[малярія|малярію]] серед дітей, їх опікунів і навколишньої спільноти.<ref name=Philanthropy />


У 2016 році, після виявлення забруднення свинцем в питній воді міста Флінт, штат Мічиган, Шер подарувала місту більш ніж 180 000 пляшок води в рамках партнерства з «Icelandic Glacial».<ref>{{cite journal|magazine=Vogue|url=http://www.vogue.com/13389707/cher-flint-water-crisis/|title=In Praise of Cher's Response to the Flint Water Crisis|date=20 січня 2016|first=Lynn|last=Yaeger|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160122155843/http://www.vogue.com/13389707/cher-flint-water-crisis/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
У 2016 році, після виявлення забруднення свинцем в питній воді міста [[Флінт (Мічиган)|Флінт]], штат [[Мічиган]], Шер подарувала місту більш ніж 180 000 пляшок води в рамках партнерства з брендом «Icelandic Glacial».<ref>{{cite journal|magazine=Vogue|url=http://www.vogue.com/13389707/cher-flint-water-crisis/|title=In Praise of Cher's Response to the Flint Water Crisis|date=20 січня 2016|first=Lynn|last=Yaeger|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160122155843/http://www.vogue.com/13389707/cher-flint-water-crisis/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Старша дочка Шер, зараз відома як Чез Боно (до цього мала ім'я Черіті Боно), вперше зізналася, що вона лесбіянка у віці 17 років, що, як повідомляється, змусило Шер відчути «провину, страх і біль».{{sfn|Bernstein|2003|p=166}} Однак незабаром вона змирилася з сексуальною орієнтацією Чеза і прийшла до висновку, що ЛГБТ-люди «не мають таких же прав, як всі інші, [і вона] вважала це несправедливим».{{sfn|Plumez|2002|p=182}} Вона була основним доповідачем на національній конвенції 1997 року «Батьки, сім'ї та друзі лесбіянок і геїв» (PFLAG) і з тих пір стала одним з найактивніших прихильників ЛГБТ-спільноти.{{sfn|Plumez|2002|p=182}} У травні 1998 року вона отримала премію GLAAD Vanguard за те, що «зробила значний внесок у заохочення до рівноправ'я для лесбіянок і геїв».<ref name=vanguard>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=GGQEAAAAMBAJ&pg=PA10|magazine=The Advocate|title=Quote, unquote|date=26 траня 1998|accessdate=17 березня 2020|author1=Publishing|first1=Here}} {{ref-en}}</ref> 11 червня 2009 року Чез оголосив себе трансгендерним чоловіком, його перехід від жінки до чоловіка був юридично завершений 6 травня 2010 року.<ref name=ChazBonoTrans />
Старша дочка Шер, зараз відома як [[Чез Боно]] (до цього мала ім'я Черіті Боно), вперше зізналася, що вона лесбійка у віці 17 років, що, як повідомляється, змусило Шер відчути «провину, страх і біль».{{sfn|Bernstein|2003|p=166}} Однак незабаром вона змирилася з сексуальною орієнтацією Чеза і прийшла до висновку, що ЛГБТ-люди «не мають таких же прав, як всі інші, [і вона] вважала це несправедливим».{{sfn|Plumez|2002|p=182}} Шер стала основним доповідачем на національній конвенції «[[Батьки, сім'ї та друзі лесбійок і геїв]]» (PFLAG) 1997 року і з тих пір стала одним з найактивніших прихильників ЛГБТ-спільноти.{{sfn|Plumez|2002|p=182}} У травні 1998 року вона отримала премію «GLAAD Vanguard» за те, що «зробила значний внесок у заохочення щодо рівноправ'я для лесбійок і геїв».<ref name=vanguard>{{cite journal|url=https://books.google.com/books?id=GGQEAAAAMBAJ&pg=PA10|magazine=The Advocate|title=Quote, unquote|date=26 траня 1998|accessdate=17 березня 2020|author1=Publishing|first1=Here}} {{ref-en}}</ref> 11 червня 2009 року Чез оголосив себе [[Трансгендерність|трансгендерним]] чоловіком, його перехід від жінки до чоловіка був юридично завершений 6 травня 2010 року.<ref name=ChazBonoTrans />


Також Шер проявляє велику турботу щодо тварин в неволі та догляду за ними.<ref>[https://www.oneyoungworld.com/news-item/cher-talks-politics-animal-rights-one-young-world-summit-2016 CHER TALKS POLITICS & ANIMAL RIGHTS AT ONE YOUNG WORLD SUMMIT 2016] Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> У 2013 році вона висловила стурбованість з приводу поганого стану білого ведмедя в аргентинському зоопарку і виступила за його звільнення, звинувативши в цьому президента країни Крістіну Фернандес; у підсумку ведмідь помер в полоні.<ref>[https://www.mirror.co.uk/news/world-news/zoo-bosses-refuse-move-worlds-3910849 Zoo bosses REFUSE to move 'world's saddest polar bear' despite 700,000 petition and Cher pressure] ''mirror.co.uk'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> У 2014 році вона виступила за звільнення «Слона Біллі», який знаходився в зоопарку понад тридцять років і у якого також були проблеми зі здоров'ям.<ref>[https://www.onegreenplanet.org/news/tell-the-l-a-zoo-to-retire-billy-the-lonely-elephant/ Tell the L.A. Zoo it is Time to Retire Billy the Lonely Elephant to a Sanctuary!] ''onegreenplanet.org'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Шер, разом з іншими артистами, зібрала понад півмільйона доларів для його звільнення, але зоопарк все одно відмовився звільнити його. Вона також закликала до звільнення «Каваана», слона з пакистанського зоопарку, прохаючи «повернути йому гідність його звільненням».Вона також неодноразово нападала на SeaWorld, тому що, за її словами, компанія отримує мільйони доларів в обмін на тортури і загибель морських тварин.<ref>[https://www.thedodo.com/cher-slams-seaworld-for-orca-c-610208988.html Tell the L.A. Zoo it is Time to Retire Billy the Lonely Elephant to a Sanctuary! Cher Slams SeaWorld For Orca Captivity: “Heinous Corporation”] ''thedodo.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> У 2017 році вона оголосила про створення #FreeTheWild. кампанії присвяченої турботі за дикою природою і боротьбі з жорстоким поводженням з тваринами, яка була представлена ​​під час всесвітнього молодіжного саміту «Єдиний молодий світ», який відбувся в Боготі, Колумбія.<ref>[https://www.nowtolove.com.au/news/local-news/one-young-world-2017-cher-on-donald-trump-41677 Cher and Chrissy Teigen have something hilarious/frustrating in common] ''nowtolove.com.au'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>
Також Шер проявляє велику турботу щодо тварин в неволі та догляду за ними.<ref>[https://www.oneyoungworld.com/news-item/cher-talks-politics-animal-rights-one-young-world-summit-2016 CHER TALKS POLITICS & ANIMAL RIGHTS AT ONE YOUNG WORLD SUMMIT 2016] Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> У 2013 році вона висловила стурбованість з приводу поганого стану білого ведмедя в аргентинському зоопарку і виступила за його звільнення, звинувативши у цьому президента країни [[Крістіна Фернандес де Кіршнер|Крістіну Фернандес]]; у підсумку ведмідь помер в полоні.<ref>[https://www.mirror.co.uk/news/world-news/zoo-bosses-refuse-move-worlds-3910849 Zoo bosses REFUSE to move 'world's saddest polar bear' despite 700,000 petition and Cher pressure] ''mirror.co.uk'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> У 2014 році вона виступила за звільнення «Слона Біллі», який знаходився в зоопарку понад тридцять років і у якого також були проблеми зі здоров'ям.<ref>[https://www.onegreenplanet.org/news/tell-the-l-a-zoo-to-retire-billy-the-lonely-elephant/ Tell the L.A. Zoo it is Time to Retire Billy the Lonely Elephant to a Sanctuary!] ''onegreenplanet.org'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Шер, разом з іншими артистами, зібрала понад півмільйона доларів для його звільнення, але зоопарк все одно відмовився звільнити його. Вона також закликала до звільнення «Каваана», слона з пакистанського зоопарку, прохаючи «повернути йому гідність його звільненням». Шер також неодноразово нападала з критикою на мережу тематичних парків SeaWorld, тому що, за її словами, компанія отримує мільйони доларів в обмін на тортури і загибель морських тварин.<ref>[https://www.thedodo.com/cher-slams-seaworld-for-orca-c-610208988.html Tell the L.A. Zoo it is Time to Retire Billy the Lonely Elephant to a Sanctuary! Cher Slams SeaWorld For Orca Captivity: «Heinous Corporation»] ''thedodo.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> У 2017 році вона оголосила про створення #FreeTheWild, кампанії присвяченої турботі за дикою природою і боротьбі з жорстоким поводженням з тваринами, яка була представлена ​​під час Всесвітнього молодіжного саміту «Єдиний молодий світ», що відбувся в [[Богота|Боготі]], [[Колумбія]].<ref>[https://www.nowtolove.com.au/news/local-news/one-young-world-2017-cher-on-donald-trump-41677 Cher and Chrissy Teigen have something hilarious/frustrating in common] ''nowtolove.com.au'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


=== Політика ===
=== Політика ===
[[Файл:Cher at Landstuhl Regional Medical Center 2006.jpg|міні|праворуч|220пкс|Шер під час свого візиту 12 липня 2006 року в Ландштульський регіональний медичний центр, Німеччина, який лікує поранених військовослужбовців США, які служать в Афганістані і Іраку]]
[[Файл:Cher at Landstuhl Regional Medical Center 2006.jpg|міні|праворуч|220пкс|Шер під час свого візиту 12 липня 2006 року в Ландштульський регіональний медичний центр, Німеччина, який лікує поранених військовослужбовців США, які служать в Афганістані і Іраку]]
Шер казала, що вона не є зареєстрованим демократом, але брала участь у багатьох конгресах і заходах [[Демократична партія США|демократичної партії]].<ref name=notregistered>{{cite news|last=Wilker|first=Deborah|url=http://abcnews.go.com/Entertainment/story?id=113900|title=Cher Begs Voters Not to Choose Bush|publisher=ABC News|date=1 листопада 2000|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Протягом багатьох років політичні погляди Шер привертали увагу засобів масової інформації, і вона була відвертим критиком консервативного руху. В інтерв'ю журналу «[[Vanity Fair]]» вона критикувала різні політичні теми, в тому числі таких республіканських політиків, як Сари Пейлін і [[Джен Брюер]].<ref name=VF2010 /> Вона зазначила, що не розуміє, чому повинна бути республіканцем, тому що вісім років [[Президентство Джорджа Вокера Буша|правління Джорджа Буша]]-молодшого «майже вбили [її]».<ref>{{cite news|url=http://latimesblogs.latimes.com/washington/2009/02/cher-i-dont-kno.html|title=Cher: 'I don't know why anyone would want to be a Republican'|newspaper=Los Angeles Times|date=February 6, 2009|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160113184421/http://latimesblogs.latimes.com/washington/2009/02/cher-i-dont-kno.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Шер казала, що вона не є зареєстрованим демократом, але брала участь у багатьох конгресах і заходах [[Демократична партія США|демократичної партії]].<ref name=notregistered>{{cite news|last=Wilker|first=Deborah|url=http://abcnews.go.com/Entertainment/story?id=113900|title=Cher Begs Voters Not to Choose Bush|publisher=ABC News|date=1 листопада 2000|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Протягом багатьох років політичні погляди Шер привертали увагу засобів масової інформації, і вона була відвертим критиком [[Консерватизм в США|консервативного руху]]. В інтерв'ю журналу «[[Vanity Fair]]» вона критикувала різні політичні питання, у тому числі таких республіканських політиків, як [[Сара Пейлін]] і [[Джен Брюер]].<ref name=VF2010 /> Вона зазначила, що не розуміє, чому повинна бути республіканцем, тому що вісім років [[Президентство Джорджа Вокера Буша|правління Джорджа Буша]]-молодшого «майже вбили [її]».<ref>{{cite news|url=http://latimesblogs.latimes.com/washington/2009/02/cher-i-dont-kno.html|title=Cher: 'I don't know why anyone would want to be a Republican'|newspaper=Los Angeles Times|date=February 6, 2009|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160113184421/http://latimesblogs.latimes.com/washington/2009/02/cher-i-dont-kno.html|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Під час [[Президентські вибори у США 2000|президентських виборів в США 2000 року]] «[[ABC News (США)|ABC News]]» повідомили, що вона сповнена рішучості зробити «все можливе, щоб утримати його [Буша] від посади».<ref name=notregistered /> Шер сказала сайту: «Якщо ви чорношкірий в цій країні, якщо ви жінка в цій країні, якщо ви взагалі є меншістю в цій країні, що могло б спонукати вас голосувати за республіканців?... У тебе не буде жодного бісового правого лівого.»<ref name=notregistered /> Вона додала: «Я не люблю Буша. Я не довіряю йому. Мені не подобається його платівка. Він дурний. Він лінивий».<ref name=notregistered />
Під час [[Президентські вибори у США 2000|президентських виборів в США 2000 року]] телеканал [[ABC News (США)|ABC News]] повідомив, що вона сповнена рішучості зробити «все можливе, щоб утримати його [Буша] від посади».<ref name=notregistered /> Шер сказала сайту: «Якщо ви чорношкірий в цій країні, якщо ви жінка в цій країні, якщо ви взагалі є меншістю в цій країні, що могло б спонукати вас голосувати за республіканців? У тебе не буде жодного бісового правого лівого».<ref name=notregistered /> Вона додала: «Я не люблю Буша. Я не довіряю йому. Мені не подобається його платівка. Він дурний. Він лінивий».<ref name=notregistered />


27 жовтня 2003 року Шер анонімно зателефонувала у прямий ефір програму каналу «C-SPAN», щоб розповісти про свій візит до покалічених солдатів в Армійському медичному центрі Волтера Ріда і розкритикувала відсутність висвітлення в засобах масової інформації та уваги уряду до поранених військовослужбовців. Вона зазначила, що дивиться «C-SPAN» кожен день. Хоча вона назвала себе неназваним артистом, вона була впізнана ведучим «C-SPAN», який згодом розпитав її про її підтримку в 1992 році незалежного кандидата в президенти [[Росс Перо|Росса Перо]]. Вона сказала: «Коли я почула, як він говорив на самому початку, я подумала, що він привнесе якийсь здоровий підхід в бізнесі, а також менше заангажованості, але потім... Я була повністю розчарована, як і всі інші, коли він просто втік, і ніхто точно не знав, чому... Можливо, він не витримав би все це розслідування, яке триває зараз».<ref>{{cite web|url=https://www.c-span.org/video/?178824-1/open-phones&start=1115|title=Cher called in to comment on her visit to wounded soldiers in Walter Reed Army Hospital|publisher=C-SPAN Video Library|date=27 жовтня 2003|accessdate=18 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402030158/http://www.c-span.org/video/?178824-1%2Fopen-phones|archivedate=18 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
27 жовтня 2003 року Шер анонімно зателефонувала у прямий ефір програми телеканалу C-SPAN, щоб розповісти про свій візит до покалічених солдатів в Армійському медичному центрі Волтера Ріда і розкритикувала відсутність висвітлення в засобах масової інформації та уваги уряду до поранених військовослужбовців. Вона зазначила, що дивиться C-SPAN кожен день. Хоча Шер представилася лише артисткою, не назвавши своє ім'я, ведучий каналу C-SPAN впізнав її по голосу і розпитав про її підтримку у 1992 році незалежного кандидата в президенти США [[Росс Перо|Росса Перо]]. Вона сказала: «Коли я почула, як він говорив на самому початку, я подумала, що він привнесе якийсь здоровий підхід в бізнесі, а також менше заангажованості, але потім… Я була повністю розчарована, як і всі інші, коли він просто втік, і ніхто точно не знав, чому… Можливо, він не витримав би все це розслідування, яке триває зараз».<ref>{{cite web|url=https://www.c-span.org/video/?178824-1/open-phones&start=1115|title=Cher called in to comment on her visit to wounded soldiers in Walter Reed Army Hospital|publisher=C-SPAN Video Library|date=27 жовтня 2003|accessdate=18 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160402030158/http://www.c-span.org/video/?178824-1%2Fopen-phones|archivedate=18 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


На вихідних в [[День пам'яті (США)|День пам'яті]] в 2006 році Шер подзвонила на передачу «C-SPAN» «Вашингтонський журнал», схваливши Операцію «Шолом», групу, яка надає шоломи, щоб допомогти солдатам уникнути травм голови під час перебування в зоні військових дій.<ref>{{cite news|last=Wolf|first=Buck|last2=Yeransian|first2=Leslie|url=http://abcnews.go.com/Politics/story?id=2081111|title=Cher Goes to Washington|publisher=ABC News|date=15 червня 2006|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> 14 червня 2006 року вона виступила як гість на «C-SPAN» з лікарем Бобом Мідерсом, засновником Операції «Шолом».<ref>{{cite web|url=https://www.c-span.org/video/?192937-6/operation-helmet|title=Operation Helmet&nbsp;– Video|publisher=C-SPAN Video Library|date=14 червня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131230809/http://www.c-span.org/video/?192937-6%2Foperation-helmet|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У тому ж році в інтерв'ю газеті «[[Stars and Stripes (газета)|Stars and Stripes]]» Шер пояснила свою позицію, що вона виступає «проти війни в Іраку, але підтримує війська»: «Мені не потрібно бути на цій війні, щоб підтримати війська, тому що ці чоловіки і жінки роблять те, що вони вважають правильним. Вони роблять те, що їм кажуть робити. Вони роблять це з дійсно добрим серцем. Вони роблять все, що в їх силах. Вони ні про що не просять».<ref>{{cite news|first=Steve|last=Mraz|url=http://www.stripes.com/news/cher-i-don-t-have-to-be-for-this-war-to-support-the-troops-1.51650|title=Cher: 'I don't have to be for this war to support the troops'|newspaper=Stars and Stripes|date=16 липня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131232313/http://www.stripes.com/news/cher-i-don-t-have-to-be-for-this-war-to-support-the-troops-1.51650|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
На вихідних в [[День пам'яті (США)|День пам'яті]] у 2006 році Шер подзвонила на передачу C-SPAN «Вашингтонський журнал» («Washington Journal»), схваливши Операцію «Шолом», групу, яка надає шоломи, допомагаючи солдатам уникнути травм голови під час перебування в зоні військових дій.<ref>{{cite news|last=Wolf|first=Buck|last2=Yeransian|first2=Leslie|url=http://abcnews.go.com/Politics/story?id=2081111|title=Cher Goes to Washington|publisher=ABC News|date=15 червня 2006|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> 14 червня 2006 року Шер виступила як гість на каналі C-SPAN з лікарем Бобом Мідерсом, засновником Операції «Шолом».<ref>{{cite web|url=https://www.c-span.org/video/?192937-6/operation-helmet|title=Operation Helmet&nbsp;– Video|publisher=C-SPAN Video Library|date=14 червня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131230809/http://www.c-span.org/video/?192937-6%2Foperation-helmet|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У тому ж році в інтерв'ю газеті «[[Stars and Stripes (газета)|Stars and Stripes]]» Шер пояснила свою позицію, що вона виступає «проти війни в Іраку, але підтримує війська»: «Мені не потрібно бути на цій війні, щоб підтримувати війська, тому що ці чоловіки і жінки роблять те, що вони вважають правильним. Вони роблять те, що їм кажуть робити. Вони роблять це з дійсно добрим серцем. Вони роблять все, що в їх силах. Вони ні про що не просять».<ref>{{cite news|first=Steve|last=Mraz|url=http://www.stripes.com/news/cher-i-don-t-have-to-be-for-this-war-to-support-the-troops-1.51650|title=Cher: 'I don't have to be for this war to support the troops'|newspaper=Stars and Stripes|date=16 липня 2006|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131232313/http://www.stripes.com/news/cher-i-don-t-have-to-be-for-this-war-to-support-the-troops-1.51650|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Шер підтримала [[Гілларі Клінтон]] в її президентській кампанії 2008 року.<ref name=VF2010 /> Після того, як Обама виграв номінацію від Демократичної партії, вона підтримувала його кандидатуру на радіо і телебаченні.<ref>{{cite web|url=http://www.eonline.com/news/65355/cher-radios-it-in-for-barack-obama|title=Cher Radios It In For Barack Obama|publisher=E!|date=23 жовтня 2008|first=Marc|last=Malkin|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160330221824/http://www.eonline.com/news/65355/cher-radios-it-in-for-barack-obama|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.accesshollywood.com/articles/cher-on-finding-love-guys-dont-want-to-be-mr-cher-66017/|title=Cher On Finding Love: 'Guys Don't Want To Be Mr. Cher'|work=Access Hollywood|date=31 жовтня 2008|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131222622/http://www.accesshollywood.com/articles/cher-on-finding-love-guys-dont-want-to-be-mr-cher-66017/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Однак в 2010 році в інтерв'ю «Vanity Fair» вона прокоментувала, що «все ще думає, що Хілларі впоралася б краще», хоча вона «приймає той факт, що [[Барак Обама]] успадкував непереборні проблеми».<ref name=VF2010 /> Під час [[Президентські вибори у США 2012|президентських виборів в США в 2012]] році Шер і комік [[Кеті Гріффін]] опублікували соціальну рекламу під назвою «Не дозволяйте Мітту повернути колишні часи щодо прав жінок». У PSA пара критикувала кандидата в президенти від [[Республіканська партія США|республіканців]] [[Мітт Ромні|Мітта Ромні]] за його підтримку Річарда Мердока, кандидата в Сенат США, який припустив, що вагітність в результаті зґвалтування була «частиною Божого плану».<ref>{{cite journal|magazine=The Hollywood Reporter|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/cher-kathy-griffin-slam-mitt-386235|title=Cher, Kathy Griffin Slam Mitt Romney as 'Anti-Women' in PSA (Video)|date=3 листопада 2012|accessdate=17 березня 2020|first=Aaron|last=Couch|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201012754/http://www.hollywoodreporter.com/news/cher-kathy-griffin-slam-mitt-386235|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Шер підтримала [[Гілларі Клінтон]] під час її президентської кампанії 2008 року.<ref name=VF2010 /> Після того, як [[Барак Обама]] виграв номінацію від Демократичної партії, вона підтримувала його кандидатуру на радіо і телебаченні.<ref>{{cite web|url=http://www.eonline.com/news/65355/cher-radios-it-in-for-barack-obama|title=Cher Radios It In For Barack Obama|publisher=E!|date=23 жовтня 2008|first=Marc|last=Malkin|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160330221824/http://www.eonline.com/news/65355/cher-radios-it-in-for-barack-obama|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.accesshollywood.com/articles/cher-on-finding-love-guys-dont-want-to-be-mr-cher-66017/|title=Cher On Finding Love: 'Guys Don't Want To Be Mr. Cher'|work=Access Hollywood|date=31 жовтня 2008|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160131222622/http://www.accesshollywood.com/articles/cher-on-finding-love-guys-dont-want-to-be-mr-cher-66017/|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Однак в інтерв'ю журналу «Vanity Fair» 2010 року вона прокоментувала, що «все ще вважає, що Гілларі впоралася б краще», хоча вона «приймає той факт, що Барак Обама успадкував непереборні проблеми».<ref name=VF2010 /> Під час [[Президентські вибори у США 2012|президентських виборів в США 2012 року]] Шер і комедійна акторка [[Кеті Гріффін]] опублікували соціальну рекламу під назвою «Не дозволяйте Мітту повернути колишні часи щодо прав жінок». У PSA (Американське фотографічне товариство) пара критикувала кандидата в президенти від [[Республіканська партія США|республіканців]] [[Мітт Ромні|Мітта Ромні]] за його підтримку Річарда Мердока, кандидата в Сенат США, який припустив, що вагітність в результаті зґвалтування була «частиною Божого плану».<ref>{{cite journal|magazine=The Hollywood Reporter|url=https://www.hollywoodreporter.com/news/cher-kathy-griffin-slam-mitt-386235|title=Cher, Kathy Griffin Slam Mitt Romney as 'Anti-Women' in PSA (Video)|date=3 листопада 2012|accessdate=17 березня 2020|first=Aaron|last=Couch|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201012754/http://www.hollywoodreporter.com/news/cher-kathy-griffin-slam-mitt-386235|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


У вересні 2013 року Шер відхилила запрошення виступити на церемонії відкриття [[Зимові Олімпійські ігри 2014|зимової Олімпіади 2014 року]] в Росії через суперечливе анти-ЛГБТ законодавство країни, яке затьмарило підготовку до цієї події.<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/music/2013/sep/16/cher-winter-olympics-russia-gay-rights|newspaper=The Guardian|title=Cher: I won't play Winter Olympics due to Russia's anti-gay laws|first=Sean|last=Michaels|date=16 вересня 2013|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160114213213/http://www.theguardian.com/music/2013/sep/16/cher-winter-olympics-russia-gay-rights|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У червні 2015 року, після того, як [[Дональд Трамп]] оголосив про свою кандидатуру на пост президента, вона зробила ряд критичних коментарів у Твіттері, заявивши, що «покарання Дональда Трампа — це Дональд Трамп».<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/6605312/cher-donald-trump-twitter-hindenberg-punishment-is-being-donald|title=Cher Takes on Donald Trump on Twitter, Says His Punishment Is 'Being Donald Trump'|first=Natalie|last=Weiner|date=19 червня 2015|accessdate=17 березня 2020|magazine=Billboard|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206071155/http://www.billboard.com/articles/news/6605312/cher-donald-trump-twitter-hindenberg-punishment-is-being-donald|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У жовтні 2018 року, після перемоги на президентських виборах в Бразилії [[Жаїр Болсонару|Жаїра Болсонару]], консервативного політика, якого бразильська журналістка Еліана Брам назвала в «The Guardian» «гомофобом, жінконенавистником і расистом», Шер назвала його «свинею» і «політиком з пекла», перш ніж оголосити, що Болсонару повинен бути «замкнений у в'язниці на все життя».<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/oct/06/homophobic-mismogynist-racist-brazil-jair-bolsonaro|date=6 жовтня 2018| work=The Guardian| author=Brum, Eliane| title=How a homophobic, misogynist, racist 'thing' could be Brazil's next president|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news|url=https://f5.folha.uol.com.br/celebridades/2018/10/bolsonaro-e-um-porco-e-deveria-ser-preso-afirmou-a-cantora-cher.shtml|title='Bolsonaro é um porco e deveria ser preso', afirmou a cantora Cher|date=28 жовтня 2018|work=Folha de S.Paulo|accessdate=17 березня 2020|language=pt}} {{ref-en}}</ref>
У вересні 2013 року Шер відхилила запрошення виступити на церемонії відкриття [[Зимові Олімпійські ігри 2014|зимової Олімпіади 2014 року]] в Росії через суперечливе анти-ЛГБТ-законодавство країни, яке затьмарило підготовку до цієї події.<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/music/2013/sep/16/cher-winter-olympics-russia-gay-rights|newspaper=The Guardian|title=Cher: I won't play Winter Olympics due to Russia's anti-gay laws|first=Sean|last=Michaels|date=16 вересня 2013|accessdate=17 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160114213213/http://www.theguardian.com/music/2013/sep/16/cher-winter-olympics-russia-gay-rights|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У червні 2015 року, після того, як [[Дональд Трамп]] оголосив про свою кандидатуру на пост президента, Шер зробила ряд критичних коментарів щодо нього у Твіттері, заявивши, що «покарання Дональда Трампа&nbsp;— це Дональд Трамп» і якщо він виграє, то вона «переїдить на [[Юпітер (планета)|Юпітер]]».<ref>{{cite journal|url=https://www.billboard.com/articles/news/6605312/cher-donald-trump-twitter-hindenberg-punishment-is-being-donald|title=Cher Takes on Donald Trump on Twitter, Says His Punishment Is 'Being Donald Trump'|first=Natalie|last=Weiner|date=19 червня 2015|accessdate=17 березня 2020|magazine=Billboard|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160206071155/http://www.billboard.com/articles/news/6605312/cher-donald-trump-twitter-hindenberg-punishment-is-being-donald|archivedate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У жовтні 2018 року, після перемоги на президентських виборах в Бразилії [[Жаїр Болсонару|Жаїра Болсонару]], консервативного політика, якого бразильська журналістка Еліана Брам назвала в «The Guardian» «гомофобом, жінконенавистником і расистом», Шер назвала його «свинею» і «політиком з пекла», перш ніж оголосити, що Болсонару повинен бути «замкнений у в'язниці на все життя».<ref>{{cite news|url=https://www.theguardian.com/commentisfree/2018/oct/06/homophobic-mismogynist-racist-brazil-jair-bolsonaro|date=6 жовтня 2018| work=The Guardian| author=Brum, Eliane| title=How a homophobic, misogynist, racist 'thing' could be Brazil's next president|accessdate=17 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{cite news|url=https://f5.folha.uol.com.br/celebridades/2018/10/bolsonaro-e-um-porco-e-deveria-ser-preso-afirmou-a-cantora-cher.shtml|title='Bolsonaro é um porco e deveria ser preso', afirmou a cantora Cher|date=28 жовтня 2018|work=Folha de S.Paulo|accessdate=17 березня 2020|language=pt}} {{ref-en}}</ref>


== Вплив ==
== Вплив ==
Журнал «[[Forbes (журнал)|Forbes]]» оголосив Шер «найвідомішою співачкою і виконавицею нашого часу».<ref>{{cite web|url=https://www.forbes.com/sites/forbes-finds/2018/06/17/everything-you-need-to-know-about-the-cher-show-tour-tickets/|title=Everything You Need To Know About The Cher Show Tour Tickets|magazine=Forbes| date=17 липня 2018|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180617152755/https://www.forbes.com/sites/forbes-finds/2018/06/17/everything-you-need-to-know-about-the-cher-show-tour-tickets/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Згідно Філлу Мардеру з журналу «Goldmine», Шер «була і залишається сьогодні однією з найбільш домінуючих фігур рок-ери».<ref name=Goldmine2>{{cite journal|first=Phill|last=Marder|url=http://www.goldminemag.com/blogs/goldmines-hall-of-fame-inductees-volume-8|title=Goldmine Hall of Fame Volume 8 continues wide variety| magazine=Goldmine| date=13 вересня 2012| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304051156/http://www.goldminemag.com/blogs/goldmines-hall-of-fame-inductees-volume-8|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Він описав її як лідера зусиль у 1960-х роках з «просування жіночого бунту в рок-світі і прототипу жіночої рок-зірки, що встановлює стандарт зовнішності, починаючи з її ранніх днів хіпі і завершуючи її пізнішими дивовижними нарядами, і її поведінкою — як ідеальної панк-жінки задовго до того, як панк став рок-терміном».<ref name=Goldmine /> Джо Лінч з «Billboard» описав Шер як «жінку, яка стала піонером андрогінної музичної ідентичності в середині 60-х» і, тим самим, «підштовхнула до цих речей таких людей, як [[Девід Бові|Бові]] і [[Патті Сміт]]».<ref>{{cite news| title=Why Cher Is More Musically Radical Than You Think| url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7800161/cher-music-radical-icon| last=Lynch| first=Joe| date=18 травня 2018| journal=Billboard| accessdate=15 березня 2020}}</ref>
Журнал «[[Forbes (журнал)|Forbes]]» оголосив Шер «найвідомішою співачкою і виконавицею нашого часу».<ref>{{cite web|url=https://www.forbes.com/sites/forbes-finds/2018/06/17/everything-you-need-to-know-about-the-cher-show-tour-tickets/|title=Everything You Need To Know About The Cher Show Tour Tickets|magazine=Forbes| date=17 липня 2018|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20180617152755/https://www.forbes.com/sites/forbes-finds/2018/06/17/everything-you-need-to-know-about-the-cher-show-tour-tickets/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Згідно Філлу Мардеру з журналу «Goldmine», Шер «була і залишається сьогодні однією з найбільш домінуючих фігур рок-ери».<ref name=Goldmine2>{{cite journal|first=Phill|last=Marder|url=http://www.goldminemag.com/blogs/goldmines-hall-of-fame-inductees-volume-8|title=Goldmine Hall of Fame Volume 8 continues wide variety| magazine=Goldmine| date=13 вересня 2012| accessdate=15 березня 2020| url-status=live| archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304051156/http://www.goldminemag.com/blogs/goldmines-hall-of-fame-inductees-volume-8|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Він назвав Шер лідером 1960-х років серед знаменитостей, які займалися «просуванням жіночого бунту в [[рок-музика|рок]]-світі і прототипу жіночої рок-зірки, що встановила стандарт зовнішності, починаючи з її ранніх днів [[хіпі]] і завершуючи її пізнішими дивовижними нарядами, і її поведінкою&nbsp;— як ідеальної панк-жінки задовго до того, як [[Панк-рок|панк]] став рок-терміном».<ref name=Goldmine /> Джо Лінч з «Billboard» описав Шер як «жінку, яка стала піонером андрогінної музичної ідентичності в середині 60-х» і, тим самим, «підштовхнула до цих речей таких людей, як [[Девід Бові|Бові]] і [[Патті Сміт]]».<ref>{{cite news| title=Why Cher Is More Musically Radical Than You Think| url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7800161/cher-music-radical-icon| last=Lynch| first=Joe| date=18 травня 2018| journal=Billboard| accessdate=15 березня 2020}}</ref>


Кіт Колфілд з «Billboard» писав, що «є діви, а потім і Шер».<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|title=Cher Reflects on 50 Years on the Billboard Charts: 'I Got You Babe,' 'Believe' & Beyond|first=Keith|last=Caulfield|date=8 липня 2015|accessdate=15 березня 2020|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6656648/cher-50-years-billboard-charts|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160504024243/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6656648/cher-50-years-billboard-charts|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шон Фей з журналу «Dazed» уточнює: «Якби [[Мадонна (співачка)|Мадонна]] і [[Lady Gaga]], [[Кайлі Енн Міноуґ|Кайлі]] та [[Сінді Лопер]] грали в футбол, то Шер була б стадіоном, на якому вони грали, і сонцем, яке освітлювало б їх».<ref>{{cite magazine|url=http://www.dazeddigital.com/film-tv/article/40777/1/cher-review-mamma-mia-2-here-we-go-again|title=A review of Cher, and only Cher, in the new ''Mamma Mia'' (Dazed)|magazine=Dazed|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами Джеффа Майєрса з «The Buffalo News», «вона змінювала свою музику з часом, впродовж кількох десятиліть, замість того, щоб змінити всі ці часи за допомогою новаторської роботи»; тим не менш, він визнавав, що наступні співаки поп-музики були натхнені здібностями Шер поєднувати «шоуменство з глибокою музикальністю… роблячи правильні заяви в широкому розмаїтті модних ідіом… щоб легко переміщуватися між поп-піджанрами [і] шокувати, не відштовхуючи своїх шанувальників», а також свою харизматичну присутність на сцені і сильну підтримку ЛГБТ-сільноти серед її фанатів.<ref name=buffalo>{{cite news|url=https://buffalonews.com/2014/04/17/tracing-chers-influence-among-pop-divas/|title=Tracing Cher's influence among pop divas|newspaper=[[The Buffalo News]]|first=Jeff|last=Miers|date=17 квітня 2014|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221407/http://buffalonews.com/2014/04/17/tracing-chers-influence-among-pop-divas/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Робота Шер вплинула на таких артистів, як [[Бейонсе]]<ref>{{cite web|url=https://www.today.com/popculture/cher-diana-ross-inspire-beyonce-s-fashions-wbna27326595#.VC4e3GddU1M|title=Cher, Diana Ross inspire Beyoncé's fashions|publisher=Today|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Бонні МакКі]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/us/playlist/songbook-bonnie-mckee/pl.68cc813ff3ff4fe592917b1f817643af|title=Songbook: Bonnie McKee by Apple Music Pop on Apple Music|publisher=[[iTunes]]|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Брітні Спірс]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/au/playlist/britney-spears-influences/pl.ae7b797c857a4aefba8920fadb1259ae|title=Britney Spears: Influences by Apple Music Pop on Apple Music|publisher=iTunes|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Крістіна Агілера]]<ref name=buffalo />, [[Сінді Лопер]]<ref name=buffalo />, [[Дрю Беррімор]]<ref>{{cite magazine|url=https://www.ew.com/ew/article/0,,20578477,00.html|title=Drew Barrymore's essential actresses (EW.com)|magazine=Entertainment Weekly|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, гурт [[Garbage]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/ca/playlist/garbage-influences/pl.5d53f7da2bb2458990d02cfb834c6694|title=Garbage: Influences by Apple Music on Apple Music|publisher=iTunes|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Гвен Стефані]]<ref name=BMA2017 />, [[Гелена Вондрачкова]]<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/bub_gb_GxQEAAAAMBAJ|page=[https://archive.org/details/bub_gb_GxQEAAAAMBAJ/page/n68 69]|quote=was inspired by cher.|title=Billboard|first=Nielsen Business Media|last=Inc|date=8 вересня 2001|publisher=Nielsen Business Media, Inc.|via=Internet Archive|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Дженніфер Лопес]]<ref>{{cite web|url=https://books.google.com/books?id=lh1Y2OK-VdsC&pg=PA3|title=Jennifer Lopez - James Robert Parish - Google Books|publisher=Google Books|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Ліззо]]<ref>[https://www.nytimes.com/2019/09/04/style/lizzo-skin-care-beauty.html Lizzo skin care beauty] ''nytimes.com'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref>, [[Пауліна Рубіо]]<ref>[https://books.google.com.br/books?id=HxEEAAAAMBAJ&pg=PA18 Paulina Rubio] ''books.google.com.br'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref>, [[Pink]]<ref>{{cite magazine|url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7476086/songs-pink-wrote|title=P!nk: 7 Songs You Didn't Know She Wrote (Billboard)|magazine=[[Billboard]]|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Мадонна (співачка)|Мадонна]]<ref name=buffalo />, [[Марк Джейкобс]]<ref name=marcjacobs />, [[Тіна Тернер]]<ref>{{Cite web|url=http://www.femalefirst.co.uk/music/musicnews/Tina+Turner-51569.html|title=Tina Turner: 'Cher Inspired Me To Leave Ike'.|website=www.femalefirst.co.uk|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, і [[Lady Gaga]]<ref>{{cite web|url=http://abcnewsradioonline.com/music-news/2011/9/26/lady-gaga-says-chers-outfits-inspired-her-own-crazy-style.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20130115062724/http://abcnewsradioonline.com/music-news/2011/9/26/lady-gaga-says-chers-outfits-inspired-her-own-crazy-style.html|url-status=dead|archive-date=15 березня 2020|title=Lady Gaga Says Cher's Outfits Inspired Her Own Crazy Style - Music News - ABC News Radio|publisher=ABC News Radio|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.theguardian.com/music/2018/apr/10/10-years-of-lady-gaga-how-she-queered-mainstream-pop-forever|title=10 years of Lady Gaga: how she queered mainstream pop forever|first=Brian|last=O'Flynn|date=10 квітня 2018|via=www.theguardian.com|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Гага вивчала роль Шер у «Владі місяця», щоб зіграти роль Еллі у фільмі «[[Народження зірки]]» 2018 року.<ref>{{cite magazine|url=https://variety.com/2019/film/news/beyond-words-eric-roth-cher-lady-gaga-1203132278/|title=Lady Gaga Studied Cher in ''Moonstruck'' for ''A Star Is Born'' ‒ ''Variety''|magazine=Variety|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер зазвичай згадується в ЗМІ як «богиня поп-музики».<ref name=GoddessOfPop>Ресурси, які згадують Шер як «Богиню поп-музики»:
Кіт Колфілд з «Billboard» писав, що «є діви, а потім і Шер».<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|title=Cher Reflects on 50 Years on the Billboard Charts: 'I Got You Babe,' 'Believe' & Beyond|first=Keith|last=Caulfield|date=8 липня 2015|accessdate=15 березня 2020|url=https://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6656648/cher-50-years-billboard-charts|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160504024243/http://www.billboard.com/articles/columns/chart-beat/6656648/cher-50-years-billboard-charts|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шон Фей з журналу «Dazed» уточнює: «Якби [[Мадонна (співачка)|Мадонна]] і [[Lady Gaga]], [[Кайлі Енн Міноуґ|Кайлі]] та [[Сінді Лопер]] грали в футбол, то Шер була б стадіоном, на якому вони грали, і сонцем, яке освітлювало б їх».<ref>{{cite magazine|url=http://www.dazeddigital.com/film-tv/article/40777/1/cher-review-mamma-mia-2-here-we-go-again|title=A review of Cher, and only Cher, in the new ''Mamma Mia'' (Dazed)|magazine=Dazed|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами Джеффа Майєрса з «The Buffalo News», «вона змінювала свою музику з часом, впродовж кількох десятиліть, замість того, щоб змінити всі ці часи за допомогою новаторської роботи»; тим не менш, він визнавав, що наступні співаки поп-музики були натхнені здібностями Шер поєднувати «шоуменство з глибокою музикальністю… роблячи правильні заяви в широкому розмаїтті модних ідіом… щоб легко переміщуватися між поп-піджанрами [і] шокувати, не відштовхуючи своїх шанувальників», а також свою харизматичну присутність на сцені і сильну підтримку ЛГБТ-сільноти серед її фанатів.<ref name=buffalo>{{cite news|url=https://buffalonews.com/2014/04/17/tracing-chers-influence-among-pop-divas/|title=Tracing Cher's influence among pop divas|newspaper=[[The Buffalo News]]|first=Jeff|last=Miers|date=17 квітня 2014|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20161226221407/http://buffalonews.com/2014/04/17/tracing-chers-influence-among-pop-divas/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Робота Шер вплинула на таких артистів, як [[Бейонсе]]<ref>{{cite web|url=https://www.today.com/popculture/cher-diana-ross-inspire-beyonce-s-fashions-wbna27326595#.VC4e3GddU1M|title=Cher, Diana Ross inspire Beyoncé's fashions|publisher=Today|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Бонні МакКі]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/us/playlist/songbook-bonnie-mckee/pl.68cc813ff3ff4fe592917b1f817643af|title=Songbook: Bonnie McKee by Apple Music Pop on Apple Music|publisher=[[iTunes]]|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Брітні Спірс]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/au/playlist/britney-spears-influences/pl.ae7b797c857a4aefba8920fadb1259ae|title=Britney Spears: Influences by Apple Music Pop on Apple Music|publisher=iTunes|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Крістіна Агілера]]<ref name=buffalo />, [[Сінді Лопер]]<ref name=buffalo />, [[Дрю Беррімор]]<ref>{{cite magazine|url=https://www.ew.com/ew/article/0,,20578477,00.html|title=Drew Barrymore's essential actresses (EW.com)|magazine=Entertainment Weekly|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, гурт [[Garbage]]<ref>{{cite web|url=https://itunes.apple.com/ca/playlist/garbage-influences/pl.5d53f7da2bb2458990d02cfb834c6694|title=Garbage: Influences by Apple Music on Apple Music|publisher=iTunes|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Гвен Стефані]]<ref name=BMA2017 />, [[Гелена Вондрачкова]]<ref>{{cite book|url=https://archive.org/details/bub_gb_GxQEAAAAMBAJ|page=[https://archive.org/details/bub_gb_GxQEAAAAMBAJ/page/n68 69]|quote=was inspired by cher.|title=Billboard|first=Nielsen Business Media|last=Inc|date=8 вересня 2001|publisher=Nielsen Business Media, Inc.|via=Internet Archive|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Дженніфер Лопес]]<ref>{{cite web|url=https://books.google.com/books?id=lh1Y2OK-VdsC&pg=PA3|title=Jennifer Lopez - James Robert Parish - Google Books|publisher=Google Books|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Ліззо]]<ref>[https://www.nytimes.com/2019/09/04/style/lizzo-skin-care-beauty.html Lizzo skin care beauty] ''nytimes.com'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref>, [[Пауліна Рубіо]]<ref>[https://books.google.com.br/books?id=HxEEAAAAMBAJ&pg=PA18 Paulina Rubio] ''books.google.com.br'' Процитовано 15 березня 2020 {{ref-en}}</ref>, [[Pink]]<ref>{{cite magazine|url=https://www.billboard.com/articles/columns/pop/7476086/songs-pink-wrote|title=P!nk: 7 Songs You Didn't Know She Wrote (Billboard)|magazine=[[Billboard]]|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, [[Мадонна (співачка)|Мадонна]]<ref name=buffalo />, [[Марк Джейкобс]]<ref name=marcjacobs />, [[Тіна Тернер]]<ref>{{Cite web|url=http://www.femalefirst.co.uk/music/musicnews/Tina+Turner-51569.html|title=Tina Turner: 'Cher Inspired Me To Leave Ike'.|website=www.femalefirst.co.uk|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, і [[Lady Gaga]]<ref>{{cite web|url=http://abcnewsradioonline.com/music-news/2011/9/26/lady-gaga-says-chers-outfits-inspired-her-own-crazy-style.html|archive-url=https://web.archive.org/web/20130115062724/http://abcnewsradioonline.com/music-news/2011/9/26/lady-gaga-says-chers-outfits-inspired-her-own-crazy-style.html|url-status=dead|archive-date=15 березня 2020|title=Lady Gaga Says Cher's Outfits Inspired Her Own Crazy Style - Music News - ABC News Radio|publisher=ABC News Radio|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref>{{Cite web|url=https://www.theguardian.com/music/2018/apr/10/10-years-of-lady-gaga-how-she-queered-mainstream-pop-forever|title=10 years of Lady Gaga: how she queered mainstream pop forever|first=Brian|last=O'Flynn|date=10 квітня 2018|via=www.theguardian.com|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Gaga вивчала гру Шер у «Владі місяця», щоб зіграти роль Еллі у фільмі «[[Народження зірки]]» 2018 року.<ref>{{cite magazine|url=https://variety.com/2019/film/news/beyond-words-eric-roth-cher-lady-gaga-1203132278/|title=Lady Gaga Studied Cher in ''Moonstruck'' for ''A Star Is Born'' ‒ ''Variety''|magazine=Variety|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Шер зазвичай згадується в ЗМІ як «богиня поп-музики».<ref name=GoddessOfPop>Ресурси, які згадують Шер як «Богиню поп-музики»:
* {{cite web|last=Bogursky|first=Sasha|url=http://www.foxnews.com/entertainment/2013/10/16/voice-recap-chers-diva-antics-exposed-as-contestants-deliver-intense/|title='The Voice' recap: Cher's diva antics exposed as contestants deliver intense performances|publisher=Fox News|date=16 жовтня 2013|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite web|last=Bogursky|first=Sasha|url=http://www.foxnews.com/entertainment/2013/10/16/voice-recap-chers-diva-antics-exposed-as-contestants-deliver-intense/|title='The Voice' recap: Cher's diva antics exposed as contestants deliver intense performances|publisher=Fox News|date=16 жовтня 2013|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite journal|last=Fisher|first=Lauren Alexis|url=http://www.harpersbazaar.com/celebrity/latest/a11248/cher-twitter/|title=An Ode to Cher's Twitter|magazine=Harper's Bazaar| date=19 червня 2015| accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite journal|last=Fisher|first=Lauren Alexis|url=http://www.harpersbazaar.com/celebrity/latest/a11248/cher-twitter/|title=An Ode to Cher's Twitter|magazine=Harper's Bazaar| date=19 червня 2015| accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}
Рядок 338: Рядок 342:
* {{cite news|last=Harrington|first=Jim|url=http://www.mercurynews.com/music/ci_26081508/review-cher-says-farewell-fine-fashion|title=Review: Cher says farewell in fine fashion|newspaper=San Jose Mercury News|date=3 липня 2014|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Harrington|first=Jim|url=http://www.mercurynews.com/music/ci_26081508/review-cher-says-farewell-fine-fashion|title=Review: Cher says farewell in fine fashion|newspaper=San Jose Mercury News|date=3 липня 2014|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}
* {{cite news|last=Kirk|first=Kamala|url=http://www.eonline.com/shows/house_of_dvf/news/598992/the-9-biggest-divas-in-the-history-of-forever|title=The 9 Biggest Divas in the History of Forever|publisher=E!|date=18 листопада 2014|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
* {{cite news|last=Kirk|first=Kamala|url=http://www.eonline.com/shows/house_of_dvf/news/598992/the-9-biggest-divas-in-the-history-of-forever|title=The 9 Biggest Divas in the History of Forever|publisher=E!|date=18 листопада 2014|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
[[Файл:Cher-Wax-338354947 Cropped.jpg|міні|праворуч|140пкс|Воскова фігура Шер у вбранні, схожому на те, яка вона носила під час церемонії нагородження Оскаром в 1988 році]]
[[Файл:Cher-Wax-338354947 Cropped.jpg|міні|праворуч|140пкс|Воскова фігура Шер у вбранні, схожому на те, яка вона носила під час церемонії нагородження «Оскаром» у 1988 році]]
Шер неодноразово перевтілювалася в різні персонажі{{sfn|Bego|2001|p=7}}, за що професор Річард Аквіла з Державного університету Болл назвав її «абсолютним поп-хамелеоном»<ref>{{cite news|first=Marc |last=Ransford|url=http://www.bsu.edu/news/article/0,1370,-1019-11364,00.html|title=Professor: Cher is the ultimate pop chameleon|publisher=Ball State University|date=27 травня 2003|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100605011648/http://www.bsu.edu/news/article/0%2C1370%2C-1019-11364%2C00.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. За словами Марка Снетікера з «Entertainment Weekly», «Шер пливла з покоління в покоління, підхоплюючи нових шанувальників, захоплюючи старих, винаходячи свій власний міф і дивовижно виблискуючи через все це»<ref name=ew2018 />. Брук Мазурек з журналу «Billboard» приписувала Шер, те що вона «революціонізувала ідею про те, чого поп-зірка може візуально досягти, як вони можуть створювати безліч персонажів, які живуть на сцені і за її межами.»<ref name="redcarpethistory" /> Джеймс рід з «The Boston Globe» уточнює: «Поряд з Девідом Бові, вона є одним з оригінальних хамелеонів в поп-музиці, постійно мінливих і кидає виклик нашому сприйняттю її[.]».<ref>{{cite news|first=Reed|last=James|url=https://www.bostonglobe.com/arts/music/2014/04/03/before-she-was-icon-cher-was-simply-soul-singer/qZ9tqiAoXVkUXVr2hJzNWM/story.html|title=Before she was an icon, Cher was simply a soul singer|newspaper=The Boston Globe|date=4 квітня 2014|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «The New York Times» оголосила Шер «Королевою повернення».<ref name=QueenComeback /> За словами письменниці Люсі О'Брайєн, «Шер дотримується американської мрії щодо перетворення себе: „старіти не обов'язково означає застарівати“».{{sfn|Carson|Lewis|Shaw|2004|p=130}}
Шер неодноразово перевтілювалася в різні персонажі, за що професор Річард Аквіла з Державного університету Болл назвав її «абсолютним поп-хамелеоном».{{sfn|Bego|2001|p=7}}<ref>{{cite news|first=Marc |last=Ransford|url=http://www.bsu.edu/news/article/0,1370,-1019-11364,00.html|title=Professor: Cher is the ultimate pop chameleon|publisher=Ball State University|date=27 травня 2003|archiveurl=https://web.archive.org/web/20100605011648/http://www.bsu.edu/news/article/0%2C1370%2C-1019-11364%2C00.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> За словами Марка Снетікера з «Entertainment Weekly», «Шер пливла з покоління в покоління, підхоплюючи нових шанувальників, захоплюючи старих, винаходячи свій власний міф і дивовижно виблискуючи через все це».<ref name=ew2018 /> Брук Мазурек з журналу «Billboard» приписувала Шер, те що вона «революціонізувала ідею про те, чого поп-зірка може візуально досягти, як вони можуть створювати безліч персонажів, що жили б на сцені і за її межами».<ref name="redcarpethistory" /> Джеймс Рід з «The Boston Globe» уточнює: «Поряд з Девідом Бові, вона є одним з оригінальних хамелеонів в поп-музиці, постійно змінюючись і кидаючи виклик нашому сприйняттю її[.]».<ref>{{cite news|first=Reed|last=James|url=https://www.bostonglobe.com/arts/music/2014/04/03/before-she-was-icon-cher-was-simply-soul-singer/qZ9tqiAoXVkUXVr2hJzNWM/story.html|title=Before she was an icon, Cher was simply a soul singer|newspaper=The Boston Globe|date=4 квітня 2014|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «The New York Times» оголосила Шер «Королевою повернення».<ref name=QueenComeback /> За словами письменниці Люсі О'Брайєн, «Шер дотримується американської мрії щодо перетворення себе: „старіти не обов'язково означає застарівати“».{{sfn|Carson|Lewis|Shaw|2004|p=130}}


Письменник Крейг Кроуфорд у своїй книзі «Політика життя: 25 правил виживання в жорстокому і маніпулятивному світі» (2007) описує Шер як «модель гнучкого кар'єрного менеджменту» і пов'язує її кар'єрні успіхи з постійною зміною її іміджу відповідно до еволюціонуючих тенденцій масової культури.{{sfn|Crawford|2007|pp=31–32}} Далі він пояснює, що вона виставляла «кожну драматичну зміну стилю, як ще один приклад повстання&nbsp;— імідж, який дозволив їй вносити розважливі зміни, залишаючись послідовною»{{sfn|Crawford|2007|pp=31–32}}. Письменник Грант Маккракен заявив: «Термін "перевтілення" зараз часто використовується в розмовах про кар'єру американських знаменитостей. Але у випадку з Шер він особливо доречний [тому що вона] схильна прив'язуватися до кожної нової хвилі моди, будучи жорстко змітаємою вниз розсіюючим потоком і виходячи з моди. Тільки істотне відновлення дозволяє їй повернутися до слави»<ref name=McCracken />. Її «чесність» та «наполегливість» підкреслюються в серії ілюстрованих книг для дітей з надихаючими історіями «Досягнення своїх цілей», в яких детально описане її життя, що підкреслює важливість самоактуалізації: «протягом багатьох років Шер наполегливо працювала, щоб стати успішною співачкою. Потім вона багато працювала, щоб стати акторкою. Навіть коли їй потрібні були гроші, вона відмовлялася від ролі в кіно, яка їй не підходила. Її метою завжди було стати хорошою акторкою, а не просто багатою і знаменитою.»{{sfn|Negra|2001|pp=170–171}}
Письменник Крейг Кроуфорд у своїй книзі «Політика життя: 25 правил виживання в жорстокому і маніпулятивному світі» (2007) описує Шер як «модель гнучкого кар'єрного менеджменту» і пов'язує її кар'єрні успіхи з постійною зміною її іміджу відповідно до еволюціонуючих тенденцій масової культури.{{sfn|Crawford|2007|pp=31–32}} Далі він пояснює, що вона виставляла «кожну драматичну зміну стилю, як ще один приклад повстання&nbsp;— імідж, який дозволив їй вносити розважливі зміни, залишаючись послідовною».{{sfn|Crawford|2007|pp=31–32}} Письменник Грант Маккракен заявив: «Термін „перевтілення“ зараз часто використовується в розмовах про кар'єру американських знаменитостей. Але у випадку з Шер він особливо доречний [тому що вона] схильна прив'язуватися до кожної нової хвилі моди, яка швидко застаріває і наносить удар по популярності Шер. Тільки істотні зміни дозволяють їй знову повернутися до слави».<ref name=McCracken /> Її «чесність» та «наполегливість» підкреслюються в серії ілюстрованих книг для дітей з надихаючими історіями «Досягнення своїх цілей», в яких детально описане її життя, що підкреслює важливість самоактуалізації: «протягом багатьох років Шер наполегливо працювала, щоб стати успішною співачкою. Потім вона багато працювала, щоб стати акторкою. Навіть коли їй потрібні були гроші, вона відмовлялася від ролі в кіно, яка їй не підходила. Її метою завжди було стати хорошою акторкою, а не просто багатою і знаменитою».{{sfn|Negra|2001|pp=170–171}}


«Здатність Шер створити надзвичайно успішну і тривалу кар'єру жінки в світі розваг<ref name=buffalo />, де домінують чоловіки» привернула увагу критиків-феміністок{{sfn|Negra|2001|p=164}}. За словами письменниці Діани Негри, Шер була представлена на початку своєї кар'єри як продукт чоловічої творчості{{sfn|Negra|2001|p=170}}; Шер згадує, що «Це був час, коли дівчат-співачок гладили по голові за те, що вони хороші і говорили не думати»<ref name=QueenComeback />. Однак, її образ у підсумку змінився через її «відмову від залежності від чоловіка і рішучості не тільки побудувати кар'єру (як актор) на своїх власних умовах, але і відмовитися від традиційної ролі, відведеної жінкам старше сорока років в індустрії, яка фетишизує молодь», — писав письменник Івонн Таскер{{sfn|Tasker|2002|p=191}}. Вона була представлена у 16 випуску щорічного журналу «MS.». як «справжній феміністський герой» і зразок для наслідування жінок 1980-х років: «Шер, прямолінійна, татуйована, дислексична мати-одиначка, перша володарка „Оскара“, яка вступила в шлюб з відомим героїновим наркоманом і визнала себе жертвою моди за власним вибором, нарешті потрапила в епоху, яка не боїться аплодувати справжнім жінкам.»<ref>{{cite news|url=http://articles.orlandosentinel.com/1988-07-20/lifestyle/0050360144_1_cher-extraordinaire-real-women|title=Cher As 'Feminist Extraordinaire' Is A Ms.-erable Choice|newspaper=Orlando Sentinel|date=20 червня 1988|accessdate=15 березня 2020|last=Parker|first=Kathleen|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201030811/http://articles.orlandosentinel.com/1988-07-20/lifestyle/0050360144_1_cher-extraordinaire-real-women|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
«Здатність Шер створити надзвичайно успішну і тривалу кар'єру жінки в світі розваг, де домінують чоловіки» привернула увагу критиків-феміністок.<ref name=buffalo />{{sfn|Negra|2001|p=164}} За словами письменниці Дайани Негри, Шер була представлена на початку своєї кар'єри як продукт чоловічої творчості; Шер згадувала, що «Це був час, коли дівчат-співачок гладили по голівці за те, що вони хороші, кажучи їм не думати».{{sfn|Negra|2001|p=170}}<ref name=QueenComeback /> Однак, образ Шер у підсумку змінився через її «відмову від залежності від чоловіка і рішучості не тільки побудувати кар'єру (як акторки) на своїх власних умовах, але і відмовитися від традиційної ролі, відведеної жінкам старше сорока років в індустрії, яка фетишизує молодь»,&nbsp;— писав письменник Івонн Таскер.{{sfn|Tasker|2002|p=191}} Вона була представлена у 16 випуску щорічного журналу «MS.», як «справжня феміністська героїня» і зразок для наслідування жінок 1980-х років: «Шер, прямолінійна, татуйована, дислексична мати-одиначка, перша володарка „Оскара“, яка вступила в шлюб з відомим героїновим наркоманом і визнала себе жертвою моди за власним вибором, нарешті потрапила в епоху, яка не боїться аплодувати справжнім жінкам».<ref>{{cite news|url=http://articles.orlandosentinel.com/1988-07-20/lifestyle/0050360144_1_cher-extraordinaire-real-women|title=Cher As 'Feminist Extraordinaire' Is A Ms.-erable Choice|newspaper=Orlando Sentinel|date=20 червня 1988|accessdate=15 березня 2020|last=Parker|first=Kathleen|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201030811/http://articles.orlandosentinel.com/1988-07-20/lifestyle/0050360144_1_cher-extraordinaire-real-women|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Стефані Браш з «The New York Times» писала, після телепередачі з перемогою Шер на «Оскарі» в 1988 році, де вона «виконує функцію для жінок-кіноглядачів, яку Джек Ніколсон завжди виконував для чоловіків. Вільна від колишнього тягаря бути коханою Америки, вона&nbsp;— та, хто представляє нас [жінок] в наших фантазіях про помсту, розповідаючи всім про бовдурів… точніше, куди вони мають йти. Ви повинні бути більш ніж красивими, щоб уникнути неприємностей з ними. Ви повинні бути Шер протягом 40 років»<ref name=Brush1988 />. Інтерв'ю Шер 1996 року для Джейн Полі з «Dateline NBC» стало [[Вірусне відео|вірусним відео]] в 2016 році; в ній Шер розповідає історію своєї матері, яка просила її «заспокоїтися і одружитися на багатії», на що Шер відповідала: «Мама, я багата людина»<ref>{{Cite web|url=https://www.huffpost.com/entry/watch-this-vintage-clip-of-cher-explaining-why-men-arent-necessary_n_57daf31ee4b08cb140946293|title=Watch This Vintage Clip Of Cher Explaining Why Men Aren't Necessary|first=Zeba|last=Blay|date=15 вересня 2016|website=HuffPost|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Цитата Шер «Мама, я багата людина» була включена в музичне відео [[Тейлор Свіфт]] «You Need to Calm Down» 2019 року. Еріка Кам з журналу «Bustle» прокоментувала: «[Цитата Шер] робить акцент на типових гендерних нормах… Тоді цілком логічно, чому Свіфт захотіла наслідувати приклад Шер».<ref>{{Cite web|url=https://www.bustle.com/p/the-cher-quote-in-taylor-swifts-you-need-to-calm-down-video-might-have-a-deeper-meaning-18011002|title=Taylor Swift Referenced This Iconic Cher Quote In The "You Need To Calm Down" Video|website=Bustle|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
Стефані Браш з «The New York Times» писала, після телепередачі з перемогою Шер на «Оскарі» у 1988 році, де вона «виконує функцію для жінок-кіноглядачів, яку [[Джек Ніколсон]] завжди виконував для чоловіків. Вільна від колишнього тягаря бути коханкою Америки, вона&nbsp;— та, хто представляє нас [жінок] в наших фантазіях про помсту, розповідаючи всім про бовдурів… точніше, куди вони мають йти. Ви повинні бути більш ніж красивими, щоб уникнути неприємностей з ними. Ви повинні бути Шер протягом 40 років».<ref name=Brush1988 /> Інтерв'ю Шер 1996 року для Джейн Полі з телепередачі Dateline NBC стало [[Вірусне відео|вірусним відео]] у 2016 році; в ній Шер розповідає історію своєї матері, яка просила її «заспокоїтися і одружитися на багатії», на що Шер відповідала: «Мама, я багата людина».<ref>{{Cite web|url=https://www.huffpost.com/entry/watch-this-vintage-clip-of-cher-explaining-why-men-arent-necessary_n_57daf31ee4b08cb140946293|title=Watch This Vintage Clip Of Cher Explaining Why Men Aren't Necessary|first=Zeba|last=Blay|date=15 вересня 2016|website=HuffPost|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Цитата Шер «Мама, я багата людина» була включена в музичне відео [[Тейлор Свіфт]] «You Need to Calm Down» 2019 року. Еріка Кам з журналу «Bustle» прокоментувала: «[Цитата Шер] робить акцент на типових гендерних нормах… Тоді цілком логічно, чому Свіфт захотіла наслідувати прикладу Шер».<ref>{{Cite web|url=https://www.bustle.com/p/the-cher-quote-in-taylor-swifts-you-need-to-calm-down-video-might-have-a-deeper-meaning-18011002|title=Taylor Swift Referenced This Iconic Cher Quote In The "You Need To Calm Down" Video|website=Bustle|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>
[[Файл:Matt Morris and Cher on Red Carpet of The Voice.jpg|міні|ліворуч|180пкс|Шер і музикант [[Метт Морріс (музикант)|Метт Морріс]] (2013)]]
Алек Мапа з журналу «The Advocate» уточнює: «Поки всі ми спали, Шер була там останні чотири десятиліття, переживаючи кожну з наших дитячих фантазій… Шер втілює в собі невинну свободу і безстрашність, до якої деякі з нас можуть тільки прагнути».<ref name=alecmapa /> Дженсі Данн з «Rolling Stone» написала: "Шер&nbsp;— найкрутіша жінка, яка коли-небудь стояла в туфлях. Чому? Тому що її девіз: «Мені все одно, що ви думаєте, я буду носити цю різнокольорову перуку. По всій Америці є люди, які в глибині душі хотіли б зустрічатися з людьми, які досягнувши половини віку, робили численні татуювання і носити головні убори з пір'ям. Шер робить це для нас».<ref>{{cite journal|magazine=Rolling Stone|url=https://www.rollingstone.com/music/features/cher-19960919|title=Cher|date=19 вересня 1996|accessdate=15 березня 2020|first=Jancee|last=Dunn|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160202150510/http://www.rollingstone.com/music/features/cher-19960919|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Александер Ф'юрі з «The Independent» написав, що Шер «являє собою, здавалося б, безсмертний, всемогутній, унікумний рівень слави».<ref name="independent" /> Бего заявив: «Ніхто в історії шоу-бізнесу не робив кар'єру такої величини і масштабу, як Шер. Вона була підлітковою поп-зіркою, телеведучою, моделлю журналу мод, рок-зіркою, поп-співачкою, бродвейською акторкою, кінозіркою, удостоєна нагороди „Оскар“, сенсацією на дискотеці і темою висвітлення в пресі».{{sfn|Bego|2001|p=3}}


Її численні повернення і зміни в кар'єрі завжди були предметом обговорення. Продюсер Девід Геффен оголосив її «загальновідомою кішкою з дев'яти життів» і що «вона сьогодні актуальна, як і раніше, як це було в 1960-х роках».<ref>[https://www.glamour.com/story/cher Cher: The Legend (Lifetime Achievement Award)] ''glamour.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Марк Бего писав: «Як тільки ви думаєте, що вона зробила все що могла, Шер відтворює себе і набуває абсолютно нову особистість».{{sfn|Bego|2004|p=7}} Повернення Шер до музики у 1998 році, в жанрі танцю, надихнуло інших артистів-ветеранів, таких як [[Даяна Росс|Дайана Росс]], [[Лайонел Річі]] і Тіна Тернер, наслідувати її звучанню і копіювати її успіх.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=1A0EAAAAMBAJ&pg=PA38&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Billboard] ''books.google.com.ua'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Зі свого боку Шер заявила: «Я відчуваю себе як бампер машини, якщо я вріжуся в стіну, я відступаю і йду іншим напрямком. За свою кар'єру я врізалася в купу бісових стін. Але я не зупиняюся. Я думаю, мабуть, це моя найкраща якість: просто не зупинятися».<ref>[https://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 Forever Cher] ''vanityfair.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>
Алек Мапа з журналу «The Advocate» уточнює: «Поки всі ми спали, Шер була там останні чотири десятиліття, переживаючи кожну з наших дитячих фантазій… Шер втілює в собі невинну свободу і безстрашність, до якої деякі з нас можуть тільки прагнути»<ref name=alecmapa />. Дженсі Данн з «Rolling Stone» написала: «Шер&nbsp;— найкрутіша жінка, яка коли-небудь стояла в туфлях. Чому? Тому що її девіз: «Мені все одно, що ви думаєте, я буду носити цю різнокольорову перуку. По всій Америці є люди, які в глибині душі хотіли б зустрічатися з людьми, які досягнувши половини віку, робили численні татуювання і носити головні убори з пір'ям. Шер робить це для нас»<ref>{{cite journal|magazine=Rolling Stone|url=https://www.rollingstone.com/music/features/cher-19960919|title=Cher|date=19 вересня 1996|accessdate=15 березня 2020|first=Jancee|last=Dunn|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160202150510/http://www.rollingstone.com/music/features/cher-19960919|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Александер Ф'юрі з «The Independent» написав, що Шер «являє собою, здавалося б, безсмертний, всемогутній, унікумний рівень слави»<ref name="independent" />. Бего заявив: «Ніхто в історії шоу-бізнесу не робив кар'єру такої величини і масштабу, як Шер. Вона була підлітковою поп-зіркою, телеведучою, моделлю журналу мод, рок-зіркою, поп-співачкою, бродвейською акторкою, кінозіркою, удостоєна нагороди „Оскар“, сенсацією на дискотеці і темою висвітлення в пресі».{{sfn|Bego|2001|p=3}}

Її численні повернення і зміни в кар'єрі завжди були предметом бговорення. Продюсер Девід Геффен оголосив її «загальновідомою кішкою з дев'яти життів» і що «вона сьогодні актуальна, як і раніше, як це було в 1960-х роках».<ref>[https://www.glamour.com/story/cher Cher: The Legend (Lifetime Achievement Award)] ''glamour.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Марк Бего писав: «Як тільки ви думаєте, що вона зробила все що могла, Шер відтворює себе і набуває абсолютно нову особистість».{{sfn|Bego|2004|p=7}} Її повернення до музики в 1998 році, в жанрі танцю, надихнуло інших артистів-ветеранів, таких як Дайана Росс, Лайонел Річі і Тіна Тернер, наслідувати її звучанню і копіювати її успіх.<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=1A0EAAAAMBAJ&pg=PA38&redir_esc=y#v=onepage&q&f=false Billboard] ''books.google.com.ua'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref> Зі свого боку Шер заявила: «Я відчуваю себе як бампер машини, якщо я вріжуся в стіну, я відступаю і йду іншим напрямком. За свою кар'єрю я врізалася в купу бісових стін. Але я не зупиняюся. Я думаю, мабуть, це моя найкраща якість: просто не зупинятися».<ref>[https://www.vanityfair.com/news/2010/12/cher-201012 Forever Cher] ''vanityfair.com'' Процитовано 19 березня 2020 {{ref-en}}</ref>


== Досягнення ==
== Досягнення ==
{{See also|Список нагород та номінацій, отриманих Шер}}
{{See also|Список нагород та номінацій, отриманих Шер}}
[[Файл:Sonny&Cher-Hollywood-2507940152 (rotated).jpg|міні|праворуч|200пкс|Зірка Сонні і Шер на Голлівудській алеї слави]]
[[Файл:Sonny&Cher-Hollywood-2507940152 (rotated).jpg|міні|праворуч|200пкс|Зірка Сонні і Шер на Голлівудській алеї слави]]
Як сольна артистка, Шер продала 100 мільйонів записів по всьому світу (на додаток до 40 мільйонів як «Сонні і Шер»), що робить її одним з найбільш продаваних музичних виконавців всіх часів.<ref name=time1998 /><ref name=VF2010 /><ref name=telegraph2016>{{cite news|title=Cher says sorry for eBay 'mistake'|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/9228195/Cher-says-sorry-for-eBay-mistake.html|accessdate=15 березня 2020|newspaper=The Daily Telegraph|date=24 квітня 2012|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160410115311/http://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/9228195/Cher-says-sorry-for-eBay-mistake.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона&nbsp;— одна з небагатьох артистів, які виграли три з чотирьох головних американських нагород в сфері розваг (EGOT&nbsp;— «Еммі», «Греммі», «Оскар» і «[[Тоні (премія)|Тоні]]»)<ref>{{cite news|newspaper=Los Angeles Times|url=https://www.latimes.com/entertainment/env-egots-on-deck-pictures-photogallery.html|title=EGOTs on deck: Who will win an Emmy, Grammy, Oscar and Tony award next|first=Emily|last=Christianson|accessdate=15 березня 2020|date=21 лютого 2013|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160104200213/http://www.latimes.com/entertainment/env-egots-on-deck-pictures-photogallery.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, і одна з п'яти співаків-акторів, які випустили сингл «номер один» в чартах США і виграли премію Акторської академії<ref name=AllMovieBio />. Її проривний сингл, випущений у складі дуету «Сонні і Шер», «I Got You Babe» був включений до Залі Слави Греммі і був включений в список «[[Список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone|500 найкращих пісень усіх часів]]», складений «Rolling Stone» в 2003 році <ref>{{cite web |url=https://www.grammy.com/grammys/awards/hall-of-fame |title=GRAMMY Hall Of Fame |publisher=GRAMMY.com|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110122042616/http://www.grammy.org/recording-academy/awards/hall-of-fame |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=rs500 />. Її сингл 1971 року «Gypsys, Tramps & Thieves» був названий журналом «Billboard» «однією з найкращих пісень 20-го століття»<ref name="gypsys" />. Її пісня 1998 року «Believe» була визнана восьмою улюбленою піснею в світі в опитуванні, проведеному «BBC» в 2003 році&nbsp;— ставши єдиною американською піснею, що потрапила до списку<ref name="BBCfavouritesong">{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/worldservice/us/features/topten/ |title=The Worlds Top Ten &#124; BBC World Service |publisher=Bbc.co.uk|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150330073900/http://www.bbc.co.uk/worldservice/us/features/topten/ |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У 1988 році вона стала першою виконавицею, що отримала премію «Оскар» за акторську майстерність і випустила альбом, який отримав золоту сертифікацію від RIAA, у тому ж році, з моменту створення золотої нагороди в 1958 році<ref>{{cite web|url=https://www.americanradiohistory.com/Archive-Billboard/80s/1988/BB-1988-06-11.pdf|format=PDF|title=Billboard|date=11 червня 1988|website=Americanradiohistory.com|accessdate=20 березня 2020}}</ref>.
Як сольна артистка, Шер продала 100 мільйонів записів по всьому світу (на додаток до 40 мільйонів як «Sonny & Cher»), що робить її одним з найбільш продаваних музичних виконавців всіх часів.<ref name=time1998 /><ref name=VF2010 /><ref name=telegraph2016>{{cite news|title=Cher says sorry for eBay 'mistake'|url=https://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/9228195/Cher-says-sorry-for-eBay-mistake.html|accessdate=15 березня 2020|newspaper=The Daily Telegraph|date=24 квітня 2012|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160410115311/http://www.telegraph.co.uk/culture/music/music-news/9228195/Cher-says-sorry-for-eBay-mistake.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона&nbsp;— одна з небагатьох артистів, які виграли три з чотирьох головних американських нагород в сфері розваг (EGOT&nbsp;— «Еммі», «Греммі», «Оскар» і «[[Тоні (премія)|Тоні]]»), і одна з п'яти співаків-акторів, які випустили сингл «номер один» в чартах США і виграли премію Акторської академії.<ref>{{cite news|newspaper=Los Angeles Times|url=https://www.latimes.com/entertainment/env-egots-on-deck-pictures-photogallery.html|title=EGOTs on deck: Who will win an Emmy, Grammy, Oscar and Tony award next|first=Emily|last=Christianson|accessdate=15 березня 2020|date=21 лютого 2013|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160104200213/http://www.latimes.com/entertainment/env-egots-on-deck-pictures-photogallery.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=AllMovieBio /> Її проривний сингл, випущений у складі дуету «Sonny & Cher», «I Got You Babe» був включений до Зали Слави Греммі і потрапив у список «[[Список 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone|500 найкращих пісень усіх часів]]», складений «Rolling Stone» у 2003 році.<ref>{{cite web |url=https://www.grammy.com/grammys/awards/hall-of-fame |title=GRAMMY Hall Of Fame |publisher=GRAMMY.com|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110122042616/http://www.grammy.org/recording-academy/awards/hall-of-fame |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref><ref name=rs500 /> Сингл Шер «Gypsys, Tramps & Thieves» 1971 року був названий журналом «Billboard» «однією з найкращих пісень 20-го століття».<ref name="gypsys" /> Її пісня 1998 року «Believe» була визнана восьмою улюбленою піснею в світі в опитуванні, проведеному [[BBC]] у 2003 році&nbsp;— ставши єдиною американською піснею, що потрапила до цього списку.<ref name="BBCfavouritesong">{{cite web |url=http://www.bbc.co.uk/worldservice/us/features/topten/ |title=The Worlds Top Ten &#124; BBC World Service |publisher=Bbc.co.uk|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150330073900/http://www.bbc.co.uk/worldservice/us/features/topten/ |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 1988 році Шер стала першою виконавицею, що отримала премію «Оскар» за акторську майстерність і випустила альбом, який отримав золоту сертифікацію від RIAA, у тому ж році, з моменту створення цієї золотої нагороди у 1958 році.<ref>{{cite web|url=https://www.americanradiohistory.com/Archive-Billboard/80s/1988/BB-1988-06-11.pdf|format=PDF|title=Billboard|date=11 червня 1988|website=Americanradiohistory.com|accessdate=20 березня 2020}}</ref>


Шер — єдиний артист на сьогоднішній день, який посідав перше місце в чарті «Billboard» протягом шість десятиліть поспіль, з 1960-х по 2010-ті роки<ref name=SixDecades />. Вона найдовше в історії посідала перше місце у чарті синглів «US Billboard Hot 100»: 33 роки, сім місяців і три тижні, починаючи з «I Got You Babe», яка вперше посіла перше місце в таблиці 14 серпня 1965 року, і до останньої «Believe», яка 3 квітня 1999 року потрапила на перше місце і протрималася там тиждень<ref name=BillboardRecordBreakers />. З «Believe» вона стала найстаршою артисткою, пісня якої посіла «номер один» в США в епоху року, у віці 52 років<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=6A0EAAAAMBAJ&pg=PA118|title=Chart Beat: Did She Or Didn't She? Cher She Did!|first=Fred|last=Bronson|date=13 березня 1999|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. «Billboard» оцінив її 43-м номером в списку «100 найгарячіших артистів всіх часів»<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/charts/greatest-hot-100-artists|title=Greatest of All Time Hot 100 Artists|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151122034612/http://www.billboard.com/charts/greatest-hot-100-artists|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. У 2014 році журнал назвав її 23-м найкасовішим гастрольним артистом з 1990 року, із загальним заробленим доходом в 351.6 мільйонів доларів з 4.5 мільйонами відвідувачів на її концертах<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/articles/news/6099232/top-live-artists-touring-grosses-rolling-stones|title=Rolling Stones No. 1 on List of Top 25 Live Artists Since 1990|accessdate=15 березня 2020|first=Ray|last=Waddell|date=27 травня 2014|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160319024052/http://www.billboard.com/articles/news/6099232/top-live-artists-touring-grosses-rolling-stones|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.
Шер&nbsp;— єдиний артист на сьогоднішній день, який посідав перше місце в чарті «Billboard» протягом шість десятиліть поспіль, з 1960-х по 2010-ті роки.<ref name=SixDecades /> Вона найдовше в історії посідала перше місце у чарті синглів «US Billboard Hot 100»: 33 роки, сім місяців і три тижні, починаючи з «I Got You Babe», яка вперше посіла перше місце в таблиці 14 серпня 1965 року, і до останньої «Believe», яка 3 квітня 1999 року потрапила на перше місце і протрималася там тиждень.<ref name=BillboardRecordBreakers /> Випустивши у 1998 році композицію «Believe», Шер, якій тоді було 52 роки, стала найстаршою артисткою, пісня якої посіла першу сходинку чартів США в епоху популярності [[рок-музика|рок-музики]].<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://books.google.com/books?id=6A0EAAAAMBAJ&pg=PA118|title=Chart Beat: Did She Or Didn't She? Cher She Did!|first=Fred|last=Bronson|date=13 березня 1999|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> «Billboard» оцінив її 43-м номером в списку «100 найгарячіших артистів всіх часів»/<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/charts/greatest-hot-100-artists|title=Greatest of All Time Hot 100 Artists|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151122034612/http://www.billboard.com/charts/greatest-hot-100-artists|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> У 2014 році журнал назвав її 23-м найкасовішим гастрольним артистом з 1990 року, із загальним заробленим доходом в 351.6 мільйонів доларів з 4.5 мільйонами відвідувачів на її концертах.<ref>{{cite journal|magazine=Billboard|url=https://www.billboard.com/articles/news/6099232/top-live-artists-touring-grosses-rolling-stones|title=Rolling Stones No. 1 on List of Top 25 Live Artists Since 1990|accessdate=15 березня 2020|first=Ray|last=Waddell|date=27 травня 2014|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160319024052/http://www.billboard.com/articles/news/6099232/top-live-artists-touring-grosses-rolling-stones|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


Шер отримала численні почесні нагороди, у тому числі премію «Жінка року» 1985 року від Товариства театральних постановок «Hasty Pudding» [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]]<ref>{{cite web |url=http://hastypudding.org/past-honorees |title=Hasty Pudding Institute of 1770 &#124; Men And Women Of The Year |publisher=Hastypudding.org|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170924192056/http://hastypudding.org/past-honorees |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, премію «Авангард» на «[[GLAAD Media Awards]]» 1998 року<ref name=vanguard />, премію «Легенда» на «[[World Music Awards]]» 1999 року<ref name=WMA1999 />, спеціальну нагороду за вплив на моду на «CFDA Fashion Awards» 1999 року<ref name=FashionAward />, нагороду за артистичні досягнення на «Billboard Music Awards» 2002 року<ref name=BMA2002 />, нагороду за життєві досягнення на церемонії «Glamour Awards» 2010 року<ref>{{cite web |author=Jocelyn Vena |url=http://www.mtv.com/news/1651863/fergie-cher-others-celebrate-at-glamour-women-of-the-year-event/ |title=Fergie, Cher, Others Celebrate At Glamour Women Of The Year Event |publisher=MTV |date=2010-11-09|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160809193855/http://www.mtv.com/news/1651863/fergie-cher-others-celebrate-at-glamour-women-of-the-year-event/ |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, нагороду «Легенда» від журналу «Attitude» 2013 року<ref>{{cite web |url=https://www.huffingtonpost.com/2013/10/21/cher-attitude-awards-_n_4137149.html |title=Cher At Attitude Awards 2013: Diva Speculates On Why Gay Men Love Her So Much &#124; HuffPost |publisher=Huffingtonpost.com|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160910194105/http://www.huffingtonpost.com/2013/10/21/cher-attitude-awards-_n_4137149.html |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, премію «За заохочення» на церемонії «amfAR Gala» 2015 року<ref name=amfaraward />, музичну нагороду «Ікона» на церемонії вручення «Billboard Music Awards» 2017 року<ref name=BMA2017 />, і Почесний знак Кеннеді-центру 2018 року<ref name=kennedy />. У 2010 році Шер отримала честь розмістити свої відбитки долонь і сліди на цементі у дворі перед [[Китайський театр TCL|китайським театром Граумана]] в Голлівуді<ref name=graumans />. Вона має зірку на [[Голлівудська алея слави|Алеї слави в Голлівуді]] в складі дуету «Сонні і Шер»<ref name=walkoffame />. В 1983 році вона знову була удостоєна честі бути розміщеною на цій алеї як сольна артистка, але упустила цю можливість, відмовившись від обов'язкової особистої явки<ref>{{cite news|last=Conklin|first=Ellis E.|date=2 листопада 1968|title=It's a Hollywood Walk of Shame|newspaper=The Spokesman-Review|agency=Los Angeles Daily News|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.
Шер отримала численні почесні нагороди, у тому числі премію «Жінка року» 1985 року від Товариства театральних постановок «Hasty Pudding» [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]]<ref>{{cite web |url=http://hastypudding.org/past-honorees |title=Hasty Pudding Institute of 1770 &#124; Men And Women Of The Year |publisher=Hastypudding.org|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20170924192056/http://hastypudding.org/past-honorees |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, премію «Авангард» на «[[GLAAD Media Awards]]» 1998 року<ref name=vanguard />, премію «Легенда» на «[[World Music Awards]]» 1999 року<ref name=WMA1999 />, спеціальну «Нагороду за вплив на моду» на «CFDA Fashion Awards» 1999 року<ref name=FashionAward />, «Нагороду за артистичні досягнення» на «Billboard Music Awards» 2002 року<ref name=BMA2002 />, «Нагороду за життєві досягнення» на церемонії «Glamour Awards» 2010 року<ref>{{cite web |author=Jocelyn Vena |url=http://www.mtv.com/news/1651863/fergie-cher-others-celebrate-at-glamour-women-of-the-year-event/ |title=Fergie, Cher, Others Celebrate At Glamour Women Of The Year Event |publisher=MTV |date=2010-11-09|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160809193855/http://www.mtv.com/news/1651863/fergie-cher-others-celebrate-at-glamour-women-of-the-year-event/ |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, нагороду «Легенда» від журналу «Attitude» 2013 року<ref>{{cite web |url=https://www.huffingtonpost.com/2013/10/21/cher-attitude-awards-_n_4137149.html |title=Cher At Attitude Awards 2013: Diva Speculates On Why Gay Men Love Her So Much &#124; HuffPost |publisher=Huffingtonpost.com|accessdate=15 березня 2020|url-status=live |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160910194105/http://www.huffingtonpost.com/2013/10/21/cher-attitude-awards-_n_4137149.html |archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>, премію «За заохочення» на церемонії «amfAR Gala» 2015 року<ref name=amfaraward />, музичну нагороду «Ікона» на церемонії «Billboard Music Awards» 2017 року<ref name=BMA2017 />, і Почесний знак Кеннеді-центру 2018 року.<ref name=kennedy /> У 2010 році Шер отримала честь розмістити свої відбитки долонь і сліди на бетоні у дворі перед [[Китайський театр TCL|китайським театром Граумана]] в Голлівуді.<ref name=graumans /> Вона має зірку на [[Голлівудська алея слави|Алеї слави в Голлівуді]] в складі дуету «Sonny & Cher».<ref name=walkoffame /> У 1983 році Шер знову була удостоєна честі бути розміщеною на цій алеї як сольна артистка, але упустила цю можливість, відмовившись від обов'язкової особистої явки.<ref>{{cite news|last=Conklin|first=Ellis E.|date=2 листопада 1968|title=It's a Hollywood Walk of Shame|newspaper=The Spokesman-Review|agency=Los Angeles Daily News|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


У 2003 році Шер з'явилася під номером 41 в списку VH1 «200 найбільших ікон поп-культури», в якому визнаються «люди, які значно надихнули і вплинули на американське суспільство»<ref>{{cite news|agency=PR Newswire|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/the-200-greatest-pop-culture-icons-complete-ranked-list-70807437.html|title=The 200 Greatest Pop Culture Icons Complete Ranked List|date=21 липня 2003|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160511154709/http://www.prnewswire.com/news-releases/the-200-greatest-pop-culture-icons-complete-ranked-list-70807437.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Вона зайняла 31-е місце в списку VH1 «100 найбільших жінок в музиці», заснованому на періоді 1992—2012 років<ref>{{cite news|publisher=VH1|url=http://www.vh1.com/news/1238/the-100-greatest-women-in-music/|title=The 100 Greatest Woman In Music|accessdate=15 березня 2020|date=13 лютого 2013|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170704152832/http://www.vh1.com/news/1238/the-100-greatest-women-in-music/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Журнал «[[Esquire]]» помістив її під номером 44 в свій список «75 найбільших жінок всіх часів»<ref>{{cite journal|magazine=Esquire|url=http://www.esquire.com/entertainment/g514/greatest-women-in-history/?slide=44|title=The 75 Greatest Women of All Time|accessdate=15 березня 2020|date=4 лютого 2016|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201024506/http://www.esquire.com/entertainment/g514/greatest-women-in-history/?slide=44|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>. Вона була включена в список «100 найкращих кінозірок нашого часу», складений журналом «People»{{sfn|Laufenberg|2005|p=120}}. У дослідженні 2001 року документального телевізійного серіалу «Біографія», її було оцінено як третю улюблену акторку-ведучу всіх часів після [[Одрі Хепберн]] і [[Кетрін Хепберн]]<ref>{{cite|url=https://www.networthlist.org/cherilyn-sarkisian-net-worth-58994|title=Audrey Hepburn Named Favorite All-Time Oscar-Winning Actress by Biography Magazine Readers|agency=networthlist.org|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>.
У 2003 році Шер з'явилася під номером 41 в списку каналу VH1 «200 найбільших ікон поп-культури», в якому визнаються «люди, які значно надихнули і вплинули на американське суспільство».<ref>{{cite news|agency=PR Newswire|url=http://www.prnewswire.com/news-releases/the-200-greatest-pop-culture-icons-complete-ranked-list-70807437.html|title=The 200 Greatest Pop Culture Icons Complete Ranked List|date=21 липня 2003|accessdate=15 березня 2020|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160511154709/http://www.prnewswire.com/news-releases/the-200-greatest-pop-culture-icons-complete-ranked-list-70807437.html|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона посіла 31-е місце в списку VH1 «100 найзнаменитіших жінок в музиці», заснованому на періоді 1992—2012 років.<ref>{{cite news|publisher=VH1|url=http://www.vh1.com/news/1238/the-100-greatest-women-in-music/|title=The 100 Greatest Woman In Music|accessdate=15 березня 2020|date=13 лютого 2013|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170704152832/http://www.vh1.com/news/1238/the-100-greatest-women-in-music/|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Журнал «[[Esquire]]» помістив її під номером 44 у свому списку «75 найзнаменітіших жінок всіх часів».<ref>{{cite journal|magazine=Esquire|url=http://www.esquire.com/entertainment/g514/greatest-women-in-history/?slide=44|title=The 75 Greatest Women of All Time|accessdate=15 березня 2020|date=4 лютого 2016|url-status=live|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160201024506/http://www.esquire.com/entertainment/g514/greatest-women-in-history/?slide=44|archivedate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref> Вона була включена в список «100 найкращих кінозірок нашого часу», складений журналом «People».{{sfn|Laufenberg|2005|p=120}} У дослідженні 2001 року документального телевізійного серіалу «Біографія», її було оцінено як третю улюблену акторку-ведучу всіх часів після [[Одрі Хепберн]] і [[Кетрін Хепберн]].<ref>{{cite|url=https://www.networthlist.org/cherilyn-sarkisian-net-worth-58994|title=Audrey Hepburn Named Favorite All-Time Oscar-Winning Actress by Biography Magazine Readers|agency=networthlist.org|accessdate=15 березня 2020}} {{ref-en}}</ref>


== Дискографія ==
== Дискографія ==
Рядок 368: Рядок 372:
'''Студійні альбоми'''
'''Студійні альбоми'''
{{div col}}
{{div col}}
* ''[[All I Really Want to Do (альбом)|All I Really Want to Do]]'' (1965)
# ''[[All I Really Want to Do (альбом)|All I Really Want to Do]]'' (1965)
* ''[[The Sonny Side of Chér]]'' (1966)
# ''[[The Sonny Side of Chér]]'' (1966)
* ''[[Chér (альбом, 1966)|Chér]]'' (1966)
# ''[[Chér (альбом, 1966)|Chér]]'' (1966)
* ''[[With Love, Chér]]'' (1967)
# ''[[With Love, Chér]]'' (1967)
* ''[[Backstage (альбом)|Backstage]]'' (1968)
# ''[[Backstage (альбом)|Backstage]]'' (1968)
* ''[[3614 Jackson Highway]]'' (1969)
# ''[[3614 Jackson Highway]]'' (1969)
* ''[[Chér (альбом, 1971)|Chér]]'' (перевиданий як ''Gypsys, Tramps & Thieves'', 1971)
# ''[[Chér (альбом, 1971)|Chér]]'' <small>(перевиданий як ''Gypsys, Tramps & Thieves'', 1971)</small>
* ''[[Foxy Lady (альбом Шер)|Foxy Lady]]'' (1972)
# ''[[Foxy Lady (альбом Шер)|Foxy Lady]]'' (1972)
* ''[[Bittersweet White Light]]'' (1973)
# ''[[Bittersweet White Light]]'' (1973)
* ''[[Half-Breed (альбом)|Half-Breed]]'' (1973)
# ''[[Half-Breed (альбом)|Half-Breed]]'' (1973)
* ''[[Dark Lady (альбом)|Dark Lady]]'' (1974)
# ''[[Dark Lady (альбом)|Dark Lady]]'' (1974)
* ''[[Stars (альбом Шер)|Stars]]'' (1975)
# ''[[Stars (альбом Шер)|Stars]]'' (1975)
* ''[[I'd Rather Believe in You]]'' (1976)
# ''[[I'd Rather Believe in You]]'' (1976)
* ''[[Cherished]]'' (1977)
# ''[[Cherished]]'' (1977)
* ''[[Two the Hard Way]]'' (з [[Грегг Оллмен|Греггом Оллменом]] як «Оллмен і жінка», 1977)
# ''[[Two the Hard Way]]'' <small>(з [[Грегг Оллмен|Греггом Оллменом]] як «Allman and Woman», 1977)</small>
* ''[[Take Me Home (альбом Шер)|Take Me Home]]'' (1979)
# ''[[Take Me Home (альбом Шер)|Take Me Home]]'' (1979)
* ''[[Prisoner (альбом Шер)|Prisoner]]'' (1979)
# ''[[Prisoner (альбом Шер)|Prisoner]]'' (1979)
* ''[[Black Rose (альбом Шер)|Black Rose]]'' (як гурт «Black Rose», 1980)
# ''[[Black Rose (альбом Шер)|Black Rose]]'' <small>(як гурт «Black Rose», 1980)</small>
* ''[[I Paralyze]]'' (1982)
# ''[[I Paralyze]]'' (1982)
* ''[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]'' (1987)
# ''[[Cher (альбом, 1987)|Cher]]'' (1987)
* ''[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]'' (1989)
# ''[[Heart of Stone (альбом Шер)|Heart of Stone]]'' (1989)
* ''[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]'' (1991)
# ''[[Love Hurts (альбом Шер)|Love Hurts]]'' (1991)
* ''[[It's a Man's World (альбом Шер)|It's a Man's World]]'' (1995)
# ''[[It's a Man's World (альбом Шер)|It's a Man's World]]'' (1995)
* ''[[Believe (альбом Шер)|Believe]]'' (1998)
# ''[[Believe (альбом Шер)|Believe]]'' (1998)
* ''[[Not.com.mercial]]'' (2000)
# ''[[Not.com.mercial]]'' (2000)
* ''[[Living Proof (альбом Шер)|Living Proof]]'' (2001)
# ''[[Living Proof (альбом Шер)|Living Proof]]'' (2001)
* ''[[Closer to the Truth (альбом Шер)|Closer to the Truth]]'' (2013)
# ''[[Closer to the Truth (альбом Шер)|Closer to the Truth]]'' (2013)
* ''[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]'' (2018)
# ''[[Dancing Queen (альбом)|Dancing Queen]]'' (2018)
{{div col end}}
{{div col end}}


Рядок 402: Рядок 406:
{{col-begin}}
{{col-begin}}
{{col-2}}
{{col-2}}

=== Тури ===
=== Тури ===
* [[Cher in Concert]] (1979–1982)
* [[Cher in Concert]] (1979—1982)
* [[Heart of Stone Tour]] (1989–1990)
* [[Heart of Stone Tour]] (1989—1990)
* [[Love Hurts Tour]] (1991–1992)
* [[Love Hurts Tour]] (1991—1992)
* [[Do You Believe? (тур)|Do You Believe?]] (1999–2000)
* [[Do You Believe? (тур)|Do You Believe?]] (1999—2000)
* [[Living Proof: The Farewell Tour]] (2002–2005)
* [[Living Proof: The Farewell Tour]] (2002—2005)
* [[Dressed to Kill Tour (Шер)|Dressed to Kill Tour]] (2014)
* [[Dressed to Kill Tour (Шер)|Dressed to Kill Tour]] (2014)
* [[Here We Go Again Tour]] (2018–2020)
* [[Here We Go Again Tour]] (2018—2020)
{{col-2}}
{{col-2}}

=== Резиденції ===
=== Концертні резиденції ===
* [[Cher in Concert#A Celebration at Caesars Palace|A Celebration at Caesars Palace]] (1979–1982)
* [[Cher in Concert#A Celebration at Caesars Palace|A Celebration at Caesars Palace]] (1979—1982)
* [[Cher (концертна резиденція)|Cher]] (2008{{ndash}}2011)
* [[Cher (концертна резиденція)|Cher]] (2008{{ndash}}2011)
* [[Classic Cher]] (2017–2020)
* [[Classic Cher]] (2017—2020)
{{col-end}}
{{col-end}}


Рядок 480: Рядок 486:


== Посилання ==
== Посилання ==
{{commonscat|Cher}}
{{commonscat|Cher (singer)}}
* {{Official website}}
* {{Official website}}
* {{Britannica|711053}}
* {{Britannica|711053}}
* {{allmovie name|12664}}
* {{allmovie name|12664}}
Рядок 490: Рядок 496:
{{ВП-Портали|США|Біографії|Кінематограф|Музика|Культура}}
{{ВП-Портали|США|Біографії|Кінематограф|Музика|Культура}}
{{Нормативний контроль}}
{{Нормативний контроль}}
{{Шаблон:Шер}}
{{Шер}}
{{Кінопремія Оскар за найкращу жіночу роль}}
{{Кінопремія Оскар за найкращу жіночу роль}}
{{Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)}}
{{Приз за найкращу жіночу роль (Каннський кінофестиваль)}}
{{Премія «Давид ді Донателло» найкращій іноземній акторці}}
{{Премія «Давид ді Донателло» найкращій іноземній акторці}}
{{Кандидат у добрі статті}}

{{DEFAULTSORT:Шер}}
{{DEFAULTSORT:Шер}}
[[Категорія:Співачки США]]
[[Категорія:Співачки США]]
Рядок 511: Рядок 517:
[[Категорія:Музиканти Imperial Records]]
[[Категорія:Музиканти Imperial Records]]
[[Категорія:Музиканти Warner Bros. Records]]
[[Категорія:Музиканти Warner Bros. Records]]
[[Категорія:Французи США]]
[[Категорія:Німці США]]

Версія за 08:51, 2 квітня 2020

Шер
(англ. Cher)
Зображення
Шер під час концерту в Лондоні в рамках «Here We Go Again Tour» в жовтні 2019 року
Основна інформація
Повне ім'я Шерилін Саркісян
(англ. Cherilyn Sarkisian)
Дата народження 20 травня 1946(1946-05-20) (76 років)
Місце народження Ель-Сентро, Каліфорнія, США
Роки активності 1963-до сьогодні
Громадянство США США
Національність вірменка
Професія співачка, телеведуча, акторка,
пісняр, бізнесвумен, музичний продюсер
кінорежисер
Співацький голос контральто
Мова англійська
Жанр поп-рок, хауз, диско, рок-музика, танцювальна музика, фолк-музика, фолк-рок
Псевдоніми Cher і Bonnie Joe Mason[1]
Колективи Sonny & Cher
Allman and Woman
Black Rose
Лейбл
Нагороди повний список
Автограф:
Cher Assinatura.png
Автограф Cher signature.svg
cher.com
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі

Шер (англ. Cher; нар. 20 травня 1946, Ель-Сентро, Каліфорнія, США) — американська співачка, акторка і телеведуча. Зазвичай згадується ЗМІ як «Богиня поп-музики», описується як втілення жіночої автономії в індустрії, де домінують чоловіки.[2] Відома своїм характерним контральто, а також і тим, що працювала в різноманітних сферах розважального бізнесу протягом більше шести десятиліть, адаптуючись під різні стилі і тренди.[3]

Перший успіх до Шер прийшов у 1965 році, коли вона була учасницею фолк-рокового дуету зі своїм чоловіком «Sonny & Cher» після того, як їхня пісня «I Got You Babe» посіла перше місце в американських і британських чартах.[4] До кінця 1967 року вони продали 40 мільйонів платівок по всьому світу, згідно журналу «Time», через що їх назвали «найкрутішим» роковим дуетом.[5] Паралельно з участю в дуеті, вона почала сольну кар'єру, випустивши в 1966 році свою першу пісню «Bang Bang (My Baby Shot Me Down)», було продано 2 мільйони платівок з нею. В 1970-х роках Шер стала телеведучою, брала участь в телешоу «Шер» і «Комедійна година Сонні і Шер», яке збирало понад 30 мільйонів глядачів щотижня протягом трьох років. На шоу Шер з'являлася у різних ретельно підібраних костюмах, що зробило її законодавицею моди 70-х.[6]

Під час роботи на телебаченні Шер зарекомендувала себе як сольна виконавиця, випустивши сингли: «Gypsys, Tramps & Thieves», «Half-Breed» і «Dark Lady», які очолили чарт США «Billboard Hot 100». Після її розлучення з Сонні Боно 1975 року, вона повернулася до музики лише в 1979 році. Після виходу диско-альбому «Take Me Home», вона стала заробляти по 300 000 доларів на тиждень, виступаючи протягом 1980—1982 років у своїй концертній резиденції в Лас-Вегасі[7]

У 1982 році Шер дебютувала на Бродвеї у п'єсі «Повертайся о п'ятій і десятій Джиммі Діне, Джиммі Діне» і знялася в її екранізації. Згодом вона отримала визнання кінокритиків за свої ролі в таких фільмах, як «Сілквуд» (1983), «Маска» (1985), «Іствікські відьми» (1987) і «Влада місяця» (1987), за останню картину вона отримала премію «Оскар» за найкращу жіночу роль. Потім вона знову відродила свою музичну кар'єру, записавши рок-орієнтовані альбоми «Cher» (1987), «Heart of Stone» (1989) і «Love Hurts» (1991), кожен з яких супроводжувався випуском успішних синглів, таких як «I Found Someone», «If I Could Turn Back Time» і «Love and Understanding».[8]

Черговий пік комерційного успіху у Шер відбувся 1998 року з випуском її альбому «Believe», його заголовна пісня до сьогодні є комерційно найуспішнішою піснею, випущеної жінкою-виконавцем у Великій Британії. У пісні представлено новаторське використання технології «Auto-Tune», що стало відоме як «ефект Шер».[9][10] Її прощальний тур «Living Proof» 2002—2005 років став одним з найкасовіших концертних турів всіх часів, з прибутком більше 250 мільйонів доларів.[11] У 2008 році Шер підписала контракт на 180 мільйонів доларів для виступів в «Сізарс-Пелас» в Лас-Вегасі, де вона виступала зі своїм шоу «Cher at the Colosseum» до 5 лютого 2011 року.[12] У 2018 році Шер повернулася в кіно, зігравши свою першу роль на екрані після фільму «Бурлеск» 2010 року, вона виконала одну з головних ролей в музичному романтично-комедійному фільмі «Мама Міа! Це знову ми». Натхненна своєю роллю, вона випустила у 2018 році альбом «Dancing Queen», який досяг третьої сходинки в чарті «Billboard 200», аналогічний успіх в США мав лише альбом «Closer to the Truth» 2013 року, який вважається «найбільш сольним» альбомом Шер.[13]

Шер є однією з найбільш комерційно успішних музичних виконавиць у світі, за свою кар'єру вона продала понад 100 мільйонів платівок.[14] Серед її досягнень є нагородження такими преміями, як «Греммі», «Еммі», «Оскар»; три премії «Золотий глобус»; премія Каннського кінофестивалю і нагорода від імені Кеннеді-центру та Ради модельєрів Америки.[14] На сьогодні, вона — єдина виконавиця, яка шість десятиліть поспіль посідала першу сходинку в чарті «Billboard», з 1960-х по 2010-ті роки. Крім своїх музичних та акторських заслуг, Шер відома своїми політичними поглядами, присутністю в соціальних мережах, благодійною діяльністю і соціальним активізмом, включаючи боротьбу за права ЛГБТ-спільноти і профілактику захворюваності ВІЛ/СНІДом.[15]

Життя та кар'єра

Ранні роки

Шер під час навчання в школі (1960)

Шер народилася під ім'ям Шерилін Саркісян в місті Ель-Сентро, штат Каліфорнія, 20 травня 1946 року.[16] Її батько, Джон (Карапет) Саркісян, вірмен за національністю, був водієм вантажівки, мав проблеми з наркотиками і азартними іграми; її мати, Джорджія Холт (ім'я при народженні Джекі Джин Крауч), була другорядною моделлю і акторкою, яка мала ірландське, англійське, німецьке та черокське коріння.[17][18] Батько Шер рідко бував удома, коли Шер ще була немовлям.[19] Її батьки розлучилися, коли Шер було десять місяців.[16] Пізніше мати вийшла заміж за актора Джона Саутхолла, з яким у неї народилася ще одна дочка, Джорджанна, зведена сестра Шер.[20]

Переїхавши до Лос-Анджелесу, мати Шер почала працювати офіціанткою. Потім вона змінила своє ім'я на Джорджія Холт і почала грати другорядні ролі в кіно і на телебаченні. Холт також випросила епізодичні ролі для своїх дочок в телевізійних шоу, серед яких було «Пригоди Оззі і Гаррієт».[19] Коли Шер було дев'ять років, відносини матері з Саутхоллом завершилися, але вона вважає його своїм батьком і пам'ятає його як «добродушну людину, який ставав войовничим, коли він занадто багато випивав».[21] Потім Холт вступала в повторний шлюб і розлучалася ще кілька разів, вона переїзджала зі своєю сім'єю по всій країні (включаючи Нью-Йорк, Техас і Каліфорнію).[19] Їм часто бракувало грошей, Шер згадувала, що їй доводилося використовувати гумові стрічки, щоб скріпити її туфлі.[21] Одного разу мати залишила Шер в притулку на кілька тижнів.[22] Хоча вони зустрічалися щодня, обидва знаходили цей досвід травмуючим.[21]

Коли Шер вчилася в п'ятому класі, вона спродюсувала мюзикл «Оклахома!» для вчителя і класу. Вона організувала групу дівчат, керуючи і ставлячи хореографію танцювальних програм. Не в силах переконати хлопчиків теж взяти участь, вона грала чоловічі ролі і співала їхні пісні. До дев'яти років у неї з'явився надзвичайно низький голос.[23] Шер захоплювалася зірками кіно, її прикладом для наслідування стала Одрі Хепберн, особливо її роль в фільмі «Сніданок у Тіффані» 1961 року. У Шер з'явилася звичка одягати незвичайні наряди і наслідувати персонаж Хепберн.[24] Вона була розчарована відсутністю темноволосих голлівудських акторок, яких могла б наслідувати.[24] Шер мріяла бути знаменитою з дитинства, але відчувала себе непривабливою і нещасною, пізніше вона так коментувала свій тодішній настрій: «Я не могла придумати нічого, що я могла би зробити… Я не вважала, що зможу стати співачкою або танцівницею. Я просто думала, що буду знаменитою. Це була моя мета».[25]

1961 року Холт вийшла заміж за завідувача банком Гілберта Лап'єра, який усиновив Шер (під ім'ям Шеріл Лап'єр) і Джорджанну, записавши їх у підготовчу школу коледжу Монклер, а потім в приватну школу в Енсіно, учні якої були в основному з багатих сімей.[26] Шкільне середовище з вищого суспільства було викликом для Шер; біограф Конні Берман писав: «[вона] виділялася серед інших як своєю вражаючою зовнішністю, так і товариським характером.»[25] Колишній однокласник прокоментував: «Я ніколи не забуду, як вперше побачив Шер. Вона була такою особливою… Вона була як кінозірка, прямо тут і зараз… Вона сказала, що збирається стати кінозіркою, і ми знали, що вона нею стане.»[25] Хоча Шер і не була відмінницею, за словами Бермана, вона була розумною і креативною. З французької та англійської мов вона мала відмінні оцінки. В дорослому віці вона виявила, що мала дислексію. Шер вирізнялася своєю неконвенційною поведінкою: під час обідньої перерви вона виконувала пісні для учнів, а також дивувала ровесників, коли вдягала вкорочені топи, демонструючи оголений живіт.[24] Пізніше вона згадувала: «Я ніколи по-справжньому не вчилася в школі. Я завжди думала про той час, коли я буду дорослою і знаменитою».[19] У ті роки у неї були спорадичні відносини з актором Ворреном Бітті.[27]

1962—1965: сольна кар'єра і перші успіхи

Дует «Sonny & Cher», рекламне фото 1960-х

У 16 років Шер залишила школу, покинула будинок своєї матері і разом з подругою переїхала до Лос-Анджелесу. Вона брала уроки акторської майстерності і заробляла на життя, танцюючи в маленьких клубах на голлівудській Сансет Стріп, рекомендуючи себе виконавцям, менеджерам і агентам.[28] За словами Бермана, «[Шер] без коливань підходила до будь-кого, хто, на її думку, допоміг би їй вирватися, надати нове знайомство або отримати прослуховування».[29] В листопаді 1962 року Шер познайомилася з виконавцем Сонні Боно, який тоді працював для звукорежисера Філа Спектора.[29] Після того як її подруга переїхала, Шер прийняла пропозицію Сонні стати його економкою.[30] Сонні познайомив Шер зі Спектором, який використовував її як бек-вокалістку у багатьох записах, включаючи пісню «Be My Baby» гурту «The Ronettes» і «You've Lost That Lovin' Feeling» дуету «The Righteous Brothers».[31] Саме Спектор випустив її перший сингл, «Ringo, I Love You», який був комерційно невдалий, Шер записала його під ім'ям Бонні Джо Мейсон.[32]

Шер і Сонні стали близькими друзями, а згодом і коханцями, 27 жовтня 1964 року вони провели свою неофіційну весільну церемонію в номері готелю в Тіхуані, Мексика.[31][33] Незважаючи на те, що Сонні хотів представити Шер як сольну виконавицю, вона запропонувала йому виступати разом з нею, тому що вона страждала від страху сцени, після чого він почав приєднуватися до неї на сцені, наспівуючи гармонії. Шер маскувала свою нервозність, дивлячись на Сонні; пізніше вона прокоментувала, що «співала людям через нього».[34] Наприкінці 1964 року вони з'явилися як дует під назвою «Caesar & Cleo», випустивши погано сприйняті публікою сингли «Do You Wanna Dance?», «Love Is Strange» і «Let the Good Times Roll».[35]

Також наприкінці 1964 року Шер підписала контракт з лейблом «Imperial», філіалом «Liberty Records», а Сонні став її продюсером. Сингл Шер «Dream Baby», випущений під назвою «Cherilyn», отримав трансляцію в Лос-Анджелесі.[32] Натхненна співпрацею з «Imperial», Шер працювала з Сонні над своїм другим сольним синглом на цьому лейблі, кавер-версією пісні Боба Ділана «All I Really Want to Do», яка у 1965 році досягла 15-го місця в американському чарті «Billboard Hot 100».[32][36] Тим часом гурт «The Byrds» випустили свою власну кавер-версію тієї ж пісні. Коли в чартах синглів між Шер і «The Byrds» почалося суперництво, лейбл гурту почав просувати іншу пісню з Б-сторони цього синглу. Фронтмен «The Byrds» Роджер Макгуїн прокоментував: «Нам сподобалася версія Шер. Ми не хотіли посваритися. Тому ми просто перевернули наш запис».[37] Дебютний альбом Шер «All I Really Want To Do» 1965 року, досяг 16-го місця в «Billboard 200»; пізніше він був описаний оглядачем Тімом Сендрою з «AllMusic» як «один з найсильніших фолк-поп альбомів тієї епохи».[38][39]

1965—1967: популярність Сонні і Шер

Шер у 1966 році

На початку 1965 року «Caesar & Cleo» стали називати себе як «Sonny & Cher».[40] Після запису пісні «I Got You Babe», в липні 1965 року вони вирушили до Англії за порадою гурту «The Rolling Stones»; Шер згадувала: «[вони] сказали нам… що американці просто не розуміють нас, і що якщо ми хочемо домогтися успіху, то повинні поїхати в Англію».[41] За словами письменниці Цинтри Вілсон, «Англійські газетні фотографи з'явилися, коли S&C були викинуті з Лондонського Хілтона [через їх наряди] в ніч, коли вони прибули — буквально за одну ніч, вони стали зірками. Лондон божеволів від досі небаченого вигляду S&C, які не були ні модами, ні рокерами».[42]

Пісня «I Got You Babe» посіла перше місце в чарті «Billboard Hot 100» і стала[43], за словами оглядача Брюса Едера з «AllMusic», «одним з найбільш продаваних і улюблених поп-рок-хітів середини 60-х»[32]; у 2003 році «Rolling Stone» включив її в список «500 найкращих пісень усіх часів».[44] Коли пісня змістила позиції гурту «The Beatles» з вершини британських чартів, англійські підлітки почали наслідувати модному стилю Сонні і Шер, такому як кльош, смугасті штани, гофровані сорочки, промислові блискавки і хутряні жилети.[45] Після повернення в Америку дует кілька разів виступив на підліткових шоу «Hullabaloo і Shindig!», завершуючи тур на деяких із найбільших арен США.[46] Для виступів дуету залучалися двійники Шер — «дівчата, які розгладили прямо своє волосся, пофарбувавши його в чорний колір, і ходили як і вона в жилетах і кльошах».[47] Таким чином Шер розширила свій творчий діапазон, розробивши лінію одягу.[48]

Перший альбом «Sonny & Cher», «Look at Us», випущений у 1965 році «Atco Records» філією «Atlantic Records»[32], вісім тижнів перебував на другому місці в «Billboard 200», поступившись альбому «Help!» гурту «The Beatles».[49] Музика дуету стала популярною, і він успішно конкурував з домінуючими в ту епоху «британським вторгненням» і звучанням «мотаун».[48] В період між 1965 і 1972 роками окремі сингли Сонні і Шер десять разів потрапляли в чарт «Billboard Top 40», серед яких було п'ять, які увійшли в «топ-10»: «I Got You Babe», «Baby Don't Go», «The Beat Goes On», «All I Ever Need Is You», і «A Cowboy's Work Is Never Done».[50] На якийсь момент п'ять пісень дуету одночасно потрапили у «топ-50», що дорівнювало рекорду, який встановили тільки «The Beatles» і Елвіс Преслі.[51] На кінець 1967 року дует продав 40 мільйонів платівок по всьому світу й, за словами журналістки журналу «Time» Джинії Беллафонте, вважався «найкрутішим» роковим дуетом.[5]

Наступні релізи Шер засвідчили, що її сольна кар'єра може цілком конкурувати з її спільними записами з Сонні.[32] Альбом «The Sonny Side Of Chér» 1966 року включав пісню «Bang Bang (My Baby Shot Me Down)», яка досягла другого місця в США і стала її першим сольним синглом з мільйонним тиражем. Альбом «Chér», також випущений в 1966 році, містив композицію «Alfie» Берта Бакарака і Хела Девіда, яка була додана до титрів американської версії однойменного фільму 1966 року, ставши першою версією популярної в США пісні. Альбом «With Love, Chér» (1967) включав в себе пісні, які біограф Марк Бего назвав «маленькими історіями-мильними операми для рок-музики», такими як сингл «You Better Sit Down Kids», що потрапив у «топ-10» чарту США.[52]

1967—1970: негативна реакція з боку молодого покоління, перший шлюб

Шер на знімальному майданчику телесеріалу «Агенти U.N.C.L.E.» (1967)

До кінця 1960-х років музика Сонні і Шер перестала потрапляти у чарти. За словами Бермана, «Важке, гучне звучання таких гуртів, як „Jefferson Airplane“ і „Cream“, зробило фолк-рок-музику Сонні і Шер надто прісною».[53] Пізніше Шер сказала: «Мені дуже подобалося нове звучання „Led Zeppelin“, Еріка Клептона, гуртів, орієнтованих на електрогітару. Залишившись наодинці з собою, я б змінилася з часом, тому що музика дійсно заводила мене. Але [Сонні] це не сподобалося — і все».[54] Їхній моногамний спосіб життя в період сексуальної революції і антинаркотична позиція, яку вони зайняли під час піку наркокультури, позбавили їх популярності серед американської молоді.[55][56] За словами письменника Марка Бего, «Незважаючи на їхній революційний унісекс-одяг, Сонні і Шер були досить „квадратними“, коли справа стосувалася сексу і наркотиків».[56] У спробі привернути до себе молоду аудиторію, у 1967 році дует спродюсував і знявся у фільмі «Хороші часи», який виявився комерційно невдалим.[53]

Наступний альбом Шер, «Backstage» 1968 року, в якому вона працювала в різних музичних напрямках, у тому числі в бразильському джазі і антивоєнних протестах, не мав комерційного успіху.[57] У 1969 році Шер скасувала контракт з «Imperial Records». Окрім цього Шер і Сонні скасували контракт з «Atco Records»; однак, лейбл захотів підписати контракт з Шер для запису сольного альбому.[58] Альбом Шер «3614 Jackson Highway» 1969 року був записаний без керівництва Сонні і включав в себе експерименти з соул-музикою; оглядач Марк Демінг з «AllMusic» оголосив його «можливо найкращим альбомом у її кар'єрі», а пізніше «одкровенням» десятиліття.[59] Незадоволений альбомом «3614 Jackson Highway», Сонні не дозволив більше Шер випускати записи для «Atco Records».[58]

Сонні і Шер (1966)

Тим часом Сонні зустрічався з іншими жінками, і до кінця 1960-х його відносини з Шер почали розпадатися. Після чого, згідно з журналом «People», «[Сонні] відчайдушно намагався повернути її, сказавши, що хоче одружитися і завести сім'ю.»[60] Після того, як 4 березня 1969 року, Шер народила дочку, яка отримала ім'я Честіті Боно (зараз носить ім'я Чез Боно), вони офіційно одружилися.[60][61]

Дует витратив 500 000 доларів і заклав свій будинок, щоб створити фільм «Честіті» (1969). Картина, написана і поставлена Сонні, який так і не з'явився у фільмі, розповідала історію молодої жінки в пошуках сенсу життя, яку грає Шер.[62] Художній фільм зазнав комерційного краху, а борги пари виросли до 190 000 доларів. Однак деякі критики, відгукуючись про фільм, відзначали, що Шер проявила ознаки акторського потенціалу; журнал «Cue» писав: «Шер має дивовижну якість, яка часто змушує вас забути ті рядки, які ви чуєте».[46][53]

На найнижчій точці своєї кар'єри дует розробив стилістику нічного клубу, яка полягала в переважно дорослому підході до звучання й стилю.[63] За словами письменниці Сінтри Вілсон, «їній салонний номер був таким депресивним, що люди стали відпускати в'їдливі коментарі. Шер у відповідь також стала в'їдливою. Сонні її вичитував, тоді вона стала в'їдливою і щодо нього».[42] Але саме ця «в'їдливість» стала їхньою «фішкою» і почала приваблювати глядачів.[42] Телеменеджери звернули на це увагу і знову стали запрошувати їх на передачі, що транслювалися в найкращий час, де дует представляв свій «новий вигадливий і зрілий образ». Шер почала вдягати спокусливі сукні з глибоким вирізом, які стали її особливою ознакою. Телевізійні керівники взяли це до відома, і пара почала виступати як гості у прайм-тайм-шоу, в яких вони представили «новий, витончений і зрілий» образ.[64] Шер вибирала спокусливі сукні з глибоким вирізом, які стали її фірмовими нарядами.[64]

1971—1974: прорив у телевізійній кар'єрі, перше музичне повернення

Шер під час «Комедійної години Сонні і Шер» (1971)

Керівник відділу програмування телерадіомережі CBS Фред Сілвермен запропонував Сонні і Шер створити власну телевізійну програму після того, як він помітив їх як запрошених ведучих на «Шоу Мерва Гріффіна» у 1971 році.[65] Прем'єра комедійного серіалу «Комедійна година Сонні і Шер» відбулася 1 серпня 1971 року і складалася спочатку з шести випусків. Оскільки серіал мав високі рейтинги, пара повернулася в грудні з повним шоу.[46]

«Комедійну годину Сонні і Шер», де незворушна Шер насміхалася над Сонні за його зовнішність і невисокий зріст, щотижня дивилося понад 30 мільйонів глядачів протягом трьох років.[63] За словами Бермана, вони "Випромінювали ауру тепла, грайливості і турботи, що тільки посилювало їх привабливість. Глядачі були ще більше зачаровані, коли на шоу також з'явилася юна Честіті. Вони здавалися ідеальною сім'єю.[66] Шер відточувала свою акторську майстерність в таких комедійних ролях, як зухвала домогосподарка Лаверн, сардонічна офіціантка Роза і історичні вампи, включаючи Клеопатру і Міс Седі Томпсон.[67][68] Одяг Шер, розроблений модельєром Бобом Маккі, став частиною привабливості шоу, її стиль вплинув на модні тенденції 1970-х.[6]

У 1971 році Сонні і Шер підписали контракт з лейблом «Kapp Records», філіалом «MCA Records». На цьому лейблі, Шер випустила сингл «Classified 1A», в якому вона співає з точки зору солдата, що стікає кров'ю у В'єтнамі, пісню написав Сонні. Шер відчувала, що її перший сольний сингл на лейблі повинен був бути гострим і актуальним, але пісня була відхилена програмістами радіостанції як некомерційна.[69]

Оскільки перші спроби Сонні відродити свою кар'єру у вигляді дуету з Шер також не увінчалися успіхом, для роботи з ними, «Kapp Records» найняли продюсера Снаффа Гаррета. Він випустив перший американський сольний сингл Шер «Gypsys, Tramps & Thieves», який «довів те що… Гаррет знав про голос Шер і її персону як співачки більше, ніж Сонні», — пиcав Бего.[69] «Gypsys, Tramps & Thieves» був першим синглом сольного виконавця, який одночасно очолив американський чарт «Billboard Hot 100» і канадський чарт синглів.[70] Журнал «Billboard» назвав її «однією з найкращих пісень 20-го століття».[71] Сингл потрапив в альбом «Chér» 1971 року (згодом перевиданого під назвою «Gypsys, Tramps & Thieves»), який отримав золоту сертифікацію від Американської асоціації компаній звукозапису (RIAA).[72] Другий сингл альбому, «The Way Of Love», посів сьоме місце в чарті «Billboard Hot 100» і встановив більш впевнений імідж Шер як записуючої виконавиці.[73][32]

Шер (праворуч) з Фаррою Фоссет під час «Комедійної години Сонні і Шер»

У 1972 році Шер випустила альбом «Foxy Lady», який складався повністю з балад, продемонструвавши, за словами Бего, еволюцію своїх вокальних здібностей.[74] Після виходу альбому Гарретт пішов з посади продюсера після розбіжностей з Сонні з приводу того, який матеріал повинна записувати Шер.[75] За наполяганням Сонні у 1973 році Шер випустила альбом з сучасними записами американської класики 1920-х—1940-х років під назвою «Bittersweet White Light», який виявився комерційно невдалим.[76] У тому ж році лірик Мері Дін принесла Гаррету «Half-Breed», пісню про дочку матері-черокі і білого батька, яку вона написала спеціально для Шер. Хоча на той час Шер не була клієнтом Гаррета, він був переконаний, що «цей прорив лише для Шер і ні для кого іншого», тому він тримав пісню протягом декількох місяців, коли Шер знову повернулася працювати з ним.[75] «Half-Breed» увійшла до однойменного альбому і стала другим сольним синглом Шер, який посів перше місце в чартах США.[77] І альбом, і сингл отримали золоті сертифікації від RIAA.[78]

Третім сольним синглом Шер, який посів перше місце в чартах США, став «Dark Lady» 1974 року, який увійшов до однойменного альбому.[77] Пізніше, у тому ж році, вона випустила альбом «Greatest Hits», який, згідно з журналом «Billboard», довів, що вона «одна з найбільш послідовних хітмейкерів за останні п'ять років», а також «перевірена суперзірка, яка завжди продає свої записи».[79]

У період з 1971 по 1973 рік, спільна кар'єра Сонні і Шер була відновлена випуском ​​чотирьох альбомів, на лейблах «Kapp Records» і «MCA Records» вийшли альбоми: «Sonny & Cher Live» (1971), «All I Ever Need Is You» (1972), «Mama Was a Rock and Roll Singer, Papa Used to Write All Her Songs» (1973) і «Live in Las Vegas Vol. 2» (1973).[80] Пізніше Шер так прокоментувала цей період: «Я могла зробити цілий альбом… за три дні… Ми були в дорозі … і ми давали шоу Sonny & Cher».[81]

1974—1979: розлучення з Сонні Боно, другий шлюб, падіння популярності

Шер і Девід Бові на телешоу «Шер» (1975)

З кінця 1972 року у Шер і Сонні виникли сімейні проблеми, що приховувалося від пібліки до 1974 року. «Публіка все ще думає, що ми одружені», — писав тоді Сонні в своєму щоденнику, — «і так воно й повинно бути».[82] У лютому 1974 року Сонні подав заяву на розлучення, пославшись на «непримиренні розбіжності».[83] Через тиждень Шер подала до суду на розлучення і звинуватила Сонні в «мимовільному рабстві», заявивши, що він утримує від неї гроші і позбавляє її законної частки їхнього заробітку.[83] Подружжя побилося в суді через фінанси і право на опіку над Честіті, яке врешті-решт було надано Шер.[83] Процес їхнього розлучення був завершений 26 червня 1975 року.[84]

У 1974 році Шер отримала премію «Золотий глобус» «Найкраща жіноча роль у серіалі — мюзикл або комедія» за «Комедійну годину Сонні і Шер».[85] Того ж року Сонні провів прем'єру сольного шоу у телемережі ABC, «Комедійне ревю Сонні», в якому брала участь творча команда, що працювала над попереднім шоу Сонні і Шер. Шоу було скасоване через 13 тижнів.[86]

Під час шлюборозлучного процесу у Шер були дворічні стосунки з керівником компанії звукозапису Девідом Геффеном, який звільнив її від ділової угоди з Сонні, згідно з якою вона повинна була працювати виключно на «Cher Enterprises», компанію, якою він керував.[87] Геффен забезпечив Шер контракт на 2,5 мільйона доларів з «Warner Bros. Records», і у 1975 році вона почала працювати над своїм першим альбомом під цим лейблом.[88] За словами Бего, «вони хотіли, щоб [цей альбом] змусив мільйони шанувальників по всьому світу сприймати її всерйоз як рок-зірку, а не просто як поп-співачку».[89]

Незважаючи на зусилля Шер розвивати свій музичний діапазон, слухаючи таких виконавців, як Стіві Вандер, Елтон Джон, Джеймс Тейлор, Карлі Саймон, Джоні Мітчелл і Боб Ділан, в результаті альбом «Stars» був комерційно і критично невдалим.[89] Журналістка Джанет Маслін з тижневика «The Village Voice» писала: «Шер-це просто не рок-н-ролер… Імідж, а не музика, є основним інгредієнтом Шер-Боно як для записів, так і для телебачення».[90] З тих пір альбом став культовою класикою і вважається однією з найкращих її робіт.[81]

Шер і Сонні Боно на телешоу «Шер» (1975)

16 лютого 1975 Шер повернулася на телебачення з сольним шоу на каналі CBS. Названого як «Шер», трансляція шоу почалася як спеціальний захід з високим рейтингом, в якому брали участь Фліп Вілсон, Елтон Джон і Бетт Мідлер.[91] Шоу було спродюсовано Геффеном і зосереджувалося на піснях Шер, її монологах, комедійних виступах і варіаціях одягу, яких було найбільше у щотижневому телешоу.[92][93] Ранній критичний прийом шоу був сприятливим; газета «Los Angeles Times» написала, що «Сонні без Шер був катастрофою. Шер без Сонні, з іншого боку, була кращою річчю, яка трапилася з щотижневим телебаченням цього сезону».[93] На цьому телепроекті Шер протрималася менше року, замінивши його новим шоу, в якому вона професійно возз'єдналася з колишнім чоловіком Сонні; вона сказала: «робити шоу наодинці вартувало більшого, ніж я могла витримати»[94][95]

30 червня 1975 року, через чотири дні після завершення процесу розлучення з Сонні, Шер вийшла заміж за рок-музиканта Грегга Оллмена, співзасновника гурту «The Allman Brothers Band».[96] Через дев'ять днів вона подала на розлучення через його проблеми з героїном і алкоголем, але протягом місяця вони помирилися.[97] 10 липня 1976 року у них народився єдиний син Елайджа Блю.[98] В лютому 1976 року у мережі CBS дебютувало телевізійне возз'єднання Сонні і Шер, «Шоу Сонні і Шер», яке стало першим шоу, де головні ролі виконувала розведена пара. Незважаючи на те, що шоу мало великий успіх під час прем'єри, образливе жартування Шер і Сонні на екрані з приводу їх розлучення, її нібито екстравагантний спосіб життя і її проблемні відносини з Оллменом викликали негативну реакцію громадськості, що у підсумку сприяло скасуванню шоу в серпні 1977 року.[94][99][100]

У 1976 році компанія «Mego Toys» випустила лінійку іграшок і ляльок за подобою Сонні і Шер, що збіглося з популярністю «Шоу Сонні і Шер». Мініатюрна версія Шер виявилася найбільш продаваною лялькою 1976 року, перевершивши Барбі.[101]

Наступні альбоми Шер «I'd Rather Believe in You» (1976) і «Cherished» (1977), останні, де за наполяганням продюсерів «Warner Records», вона повернулася до свого поп-стилю, були комерційно невдалими.[102] У 1977 році під заголовком «Allman and Woman» вона записала разом з Оллменом дуетний альбом «Two The Hard Way». Після виходу альбому їхні стосунки закінчилися, процес розлучення був завершений у 1979 році.[97][103] Починаючи з 1978 року, у Шер були дворічні стосунки з членом гурту «Kiss» Джином Сіммонсом.[104][105][106] У тому ж році вона офіційно змінила своє ім'я з Шерілін Саркісян Ла П'єр Боно Оллмен на Шер, щоб виключити використання чотирьох прізвищ.[107] У цей час Шер повернулася на телебачення, з'явившись у передачах-спецвипусках «Шер… Спецвипуск» (1978) і «Шер … й інші фантазії» (1979), які транслювалися у прайм-тайм.[108][109]

1979—1982: друге музичне повернення, перехід від диско-музики до року

Шер під час концерту в Лас-Вегасі (1981)

Будучи матір'ю-одиначкою з двома дітьми, Шер зрозуміла, що їй потрібно зробити вибір у напрямку своєї співочої кар'єри. Вирішивши тимчасово відмовитися від свого бажання бути рок-співачкою, Шер підписала контракт з «Casablanca Records» і анонсувала повернення в музику, випустивши сингл «Take Me Home» і однойменний альбом, з яких вона отримала вигоду з манії публіки до диско.[110] І альбом, і сингл мали миттєвий успіх, вони залишалися бестселерами більше половини 1979 року і отримали золоту сертифікацію від RIAA.[110][78] Існує версія, що продажі альбому збільшило зображення на обкладинці напівоголеної Шер у вигляді вікінга.[110][111] Незважаючи на початкову відсутність ентузіазму до музики диско, Шер змінила свою думку після успіху, коментуючи: «Я ніколи не думала, що захочу займатися диско… [але] це чудово! Це відмінна музика для танців. Я думаю, що танцювальна музика-це те, чого всі хочуть».[110]

Натхненна популярністю «Take Me Home», у своєму наступному альбомі «Prisoner» 1979 року, Шер вирішила повернутися до рок-музики.[112] На обкладинці альбому Шер була зображена закутаною в ланцюг як «полонянка преси», що викликало суперечку серед феміністських груп, щодо сприйняття її зображення публікою як секс-рабині.[113][114] У списку пісень вона віддала перевагу рок-пісням, менше сфокосувавшись на стилі диско, що привело до комерційному провалу альбому.[113] «Prisoner» просувався синглом «Hell on Wheels», який став саундтреком до фільму «Роликові бугі». У пісні використовувалося захоплення публікою роликовими ковзанами наприкінці 1970-х років, що й сприяло її популярності.[81]

У 1980 році разом з італійським продюсером Джорджо Мородером Шер записала свою останню диско-пісню «Bad Love» на «Casablanca Records» для фільму «Лисиці».[115] У тому ж році вона заснувала рок-гурт «Black Rose» зі своїм тодішнім коханцем гітаристом Лесом Дудеком. Хоча Шер була фронтменом, вона не отримувала найбільших гонорарів, тому що хотіла створити враження, що всі учасники гурту були рівноправними. Оскільки її легко впізнавали, коли вона виступала з гуртом, вона створила для себе панк-образ, підстригаючи своє фірмове довге волосся. Незважаючи на виступи на телебаченні, гурт не зміг досягти достатньої популярності, щоб давати концерти.[116] Їхній альбом «Black Rose» отримав несприятливі відгуки; Шер казала журналу «Rolling Stone»: «Критики не просто атакували запис, вони обрушилися на нас. Вони напали на мене. Це було схоже на те: „як Шер сміє співати рок-н-рол?“.»[63]

Водночас з активним періодом «Black Rose» Шер влаштовувала концертну резиденцію в Лас-Вегасі, заробляючи 300 000 доларів на тиждень.[117] Ці виступи супроводжував її телевізійний спецпроект, фільм «Шер… Святкування в Цезарі», який транслювався на каналі Lifetime в квітні 1983 року.[118] «Black Rose» був розформований у 1981 році.[119] У тому ж році вона виступила в дуеті з музикантом Міт Лоуфом у пісні «Dead Ringer for Love», яка посіла п'яте місце в британському чарті синглів і була пізніше описана оглядачем Дональдом А. Гуаріско з «AllMusic» як «один тих рок-дуетів 1980-х років, які найбільше надихають».[120] У 1982 році «Columbia Records» випустив альбом Шер «I Paralyze», який Бего пізніше назвав «найсильнішим і найпослідовнішим сольним альбомом за багато років», незважаючи на низький рівень продажів.[121]

1982—1987: прорив у кінокар'єрі, музична перерва

Зі зменшенням продажів альбомів і відсутністю комерційно успішних синглів, Шер вирішила продовжити свою акторську кар'єру.[122] Цієї пори вона як і раніше прагнула ризикнути зіграти в кіно, вона мала в своєму активі лише критично і комерційно невдалі фільми «Хороші часи» і «Честіті», а голлівудський естеблішмент не сприймав її всерйоз як акторку.[122] У 1982 році вона переїхала в Нью-Йорк, щоб взяти уроки акторської майстерності у Лі Страсберга, засновника акторської студії, що не було втілено через зміну її планів.[42] Шер пройшла прослуховування і була зарезервована режисером Робертом Альтманом для бродвейської сценічної вистави «Повертайся о п'ятій і десятій, Джиммі Діне, Джиммі Діне», зігравши на зустрічі, присвяченій 20-річчю фан-клубу Джеймса Діна. У тому ж році Альтман знову зняв її в однойменній екранізації.[123] Згодом Шер віддала належне Альтману за те, що він розпочав її акторську кар'єру: «Без Боба [Роберт Альтман] я б ніколи не знімалася в кіно. Всі говорили, що він не буде знімати мене… Я переконана, що Боб був єдиним, хто мав досить сміливості, щоб зробити це».[124]

Режисер Майк Ніколс, який бачив Шер на сцені у фільмі про Джиммі Діна, запропонував їй роль Доллі Пеллікер, колеги по заводу і лесбійки-співмешканки персонажу Меріл Стріп у фільмі «Сілквуд».[123] Коли у 1983 році відбулася прем'єра фільму, глядачі сумнівалися у акторських здібностях Шер. Вона згадувала, як була присутня на попередньому перегляді фільму, під час якого глядачі сміялися, побачивши її ім'я в титрах.[125] За свій виступ Шер отримала номінацію на премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль другого плану» і отримала нагороду «Золотий глобус» «за найкращу жіночу роль другого плану у кінофільмі».[123]

У 1985 році Шер заснувала кінокомпанію «Isis».[126] Її наступний фільм, «Маска» 1985 року, посів друге місце в прокаті і був першим критичним і комерційним успіхом Шер як провідної акторки.[127][123] За роль байкерки-наркоманки з сином-підлітком, у якого була важка фізична деформація, вона отримала нагороду Каннського кінофестивалю за найкращу жіночу роль, незважаючи на те, що під час зйомок фільму у неї стався конфлікт з режисером Пітером Богдановичем.[123] За словами письменників Джеймса Періша і Майкла Піттса, після цього вона була присутня на 58-й церемонії вручення премії «Оскар» в костюмі, схожому на тарантула, «щоб показати своє презирство до „системи“».[123] Інцидент мав великий розголос.[128]

Шер під час автограф-сесії в Нью-Йорку (1985)

Поява Шер в травні 1986 року в ток-шоу «Пізня ніч з Девідом Леттерманом», під час якого вона назвала Леттермана «покидьком», привернуло велику увагу ЗМІ; пізніше Леттерман згадував: «Це ранило мої почуття. Шер була однією з небагатьох, кого я справді хотів бачити на шоу… Я відчувався справжнім йолопом, особливо після того, як наговорив людям різних дурниць».[129] У 1987 році Шер повернулася на телешоу, возз'єднавшись з Сонні, востаннє перед його смертю, виконавши імпровізовану версію пісні «I Got You Babe». За словами оглядача Енді Гріна з «Rolling Stone», «на даний момент вони були не найкращими друзями, але вони обидва знали, що це зробить телебачення незабутнім. Якби тоді існував YouTube, то наступного ранку це стало б шалено популярним». У 2015 році «Rolling Stone» включив випадок Шер на телешоу до рейтингу «10 найкращих музичних моментів Девіда Леттермана».[130]

До 1987 року Шер вже встигла привернути увагу публіки до свого суперечливого образу життя, включаючи її татуювання, пластичні операції, відверто ексгібіціоністською модою і відносинами з молодими чоловіками.[131] У неї були романтичні стосунки з акторами Велом Кілмером, Еріком Штольцем і Томом Крузом, хокеїстом Роном Дюгеєм, кінопродюсером Джошем Доненом, гітаристом «Bon Jovi» Річі Самборою і Робом Каміллетті, пекарем-булочником, на 18 років молодшим за неї, з яким вона зустрічалася з 1986 по 1989 роки.[132]

1987—1992: кінозірковість, третє музичне повернення

Виступ Шер під час благодійного концерту для Фонду по боротьбі зі СНІДом Елізабет Глейзер (1989)

В 1987 році Шер знялася в трьох фільмах.[123] В «Підозрюваному» вона зіграла публічного захисника, якому допомагав один з присяжних у справі про вбивство, яким вона займалася. У комедійному фільмі жахів «Іствікські відьми», разом з Сьюзен Серендон і Мішель Пфайффер, вона зіграла одну з трьох розведених жінок, які мали зв'язок із «загадковим і багатим гостем з пекла», який приїжджає у містечко Нової Англії. У романтичній комедії Нормана Джуїсона «Влада місяця» вона зіграла вдову-італійку, закохану в молодшого брата свого нареченого.[123] Два останні фільми увійшли в десятку найкасовіших фільмів 1987 року, посівши десятий і п'ятий номери, відповідно.[133]

Оглядачка Джанет Маслін з «The New York Times» написала про фільм «Влада місяця»: «це ще один доказ того, що Шер перетворилася на велику кінозірку, яка варта перегляду всього, де вона грає».[134] За цей фільм Шер отримала премію «Оскар» «за найкращу жіночу роль» і премію «Золотий глобус» «за найкращу жіночу роль у комедії або мюзиклі.[135][85] До 1988 року Шер стала однією з найприбутковіших акторок десятиліття, отримуючи 1 мільйон доларів за фільм.[123] У тому ж році вона випустила парфуми „Uninolated“, які за перші роки продажів принесли їй близько 15 мільйонів доларів.[136]

У 1987 році Шер підписала контракт з „Geffen Records“ і відновила свою музичну кар'єру з тим, що музичні критики Джонні Данза і Дін Фергюсон описують як „її найбільш вражаючу серію хітів на сьогоднішній день“, що зробило її „серйозною рок-н-рольницею… короною, над якою вона так довго і старанно працювала й домагалася“.[81] У створені „Cher“, першого альбому співачки під лейблом „Geffen“, який отримав платинову сертифікацію від RIAA, брали участь Майкл Болтон, Джон Бон Джові, Десмонд Чайлд і Річі Самбора.[81][78] У ньому була представлена ​​рок-балада „I Found Someone“, що стала першим синглом Шер, який потрапив у „топ-10“ чартів США за останні вісім років.[81]

У 1989 році вийшов 19-й студійний альбом Шер „Heart of Stone“, який отримав потрійну платинову сертифікацію від RIAA.[78] Музичне відео для його другого синглу „If I Could Turn Back Time“ викликало суперечки через виступ Шер на гарматному військовому кораблі ВМФ, у якому вона з'явилася у напівпрозорому вбранні, яке складалося зі шкіряних ремінців, через що були видні її татуйовані сідниці.[137][138][139] Різні музичні мережі піддавали цензурі це відео, включаючи MTV, яке спочатку відмовлялося транслювати його через „часткову оголенність“ Шер.[140] Відповідаючи на тиск з боку дорослих глядачів, мережа транслювала відео тільки з дев'ятої години вечора до шостої години ранку.[141] Пісня очолювала австралійські чарти протягом семи тижнів та досягла третього місця в чарті „Billboard Hot 100“ і стала одним з найуспішніших синглів Шер.[137][36] Іншими піснями „Heart of Stone“, які потрапили в десятку найкращих в США, були „After All (пісня Шер і Пітера Сетери)|After All“, виконана в дуеті з Пітером Сетерою і „Just Like Jesse James“.[142] У 1989 році на премії „Вибір народу“ Шер отримала нагороду „Улюблена зірка світового масштабу“.[143] У 1989 році Шер відправилася в тур „Heart of Stone“.[144] Більшість критиків захоплювалася виступами Шер, їм сподобалася ностальгічна природа туру.[145] Під час концерту в Лас-Вегасі був знятий телевізійний спецпроект, фільм „Шер на міражі“ (1991).[144]

Військовий корабель USS Missouri (BB-63), сцена скандального відео Шер для пісні „If I Could Turn Back Time“, яке було піддано цензурі різними музичними мережами, зокрема MTV і VH1
Шер під час „Heart of Stone tour“ (1990)

У своєму першому за три роки фільмі „Русалки“ (1990) Шер віддала данину поваги своїй матері, в історії про жінку, яка переїжджає з двома дочками з міста у місто після закінчення любовного роману.[126] На зйомках у неї були конфлікти з першими двома режисерами фільму, Лассе Гальстремом і Френком Озом, яких замінив Річард Бенджамін.[146] Вважаючи, що Шер буде справжньою зірковою „принадою“, продюсери передали їй „креативний контроль“» за фільмом.[147] «Русалки» мали помірний касовий успіх і отримали змішані відгуки.[148] Одна з двох пісень, які Шер записала для саундтреку до фільму, кавер-версія пісні Бетті Еверетт, «The Shoop Shoop Song (It's in His Kiss)», очолювала британський чарт синглів протягом п'яти тижнів.[149][150]

Останній студійний альбом Шер, записаний під лейблом «Geffen», «Love Hurts» 1991 року, знаходився на першому місці у чартах Великої Британії протягом шести тижнів, він містив пісню «Love and Understanding», яка потрапила у «топ-10» британського чату синглів.[151][150] Альбом отримав золоту сертифікацію від RIAA.[78] Наступного року Шер прокоментувала, що лейбл її «років хітів», «Geffen», був для неї особливо важливий, «тому що я могла створювати пісні, які я дійсно любила… пісні, які дійсно представляли мене, і вони були популярні!».[81] У 1991 році вона випустила книгу фітнес-вправ «Forever Fit», а потім фітнес-відео «CherFitness: A New Attitude» і «CherFitness: Body Confidence» 1992 року.[152][88] У 1992 році Шер вирушила в тур «Love Hurts».[153] Того ж року, випущена лише для Великої Британії, збірка «Greatest Hits: 1965—1992», посідала перше місце в чарті цієї країни протягом семи тижнів.[154][150] До неї увійшли три нові пісні: «Oh No Not My Baby», «Whenever You're Near» і «Many Rivers to Cross».[155]

1992—1997: боротьба за здоров'я і професійну діяльність, режисерський дебют

Частково завдяки досвіду зйомок в «Русалках» Шер відмовилася від головних ролей в таких фільмах, як «Війна подружжя Роуз» і «Тельма і Луїза».[146] За словами Бермана, «після успіху „Влади місяця“ вона так переживала за свій наступний кар'єрний крок, що була надто обережна».[156] На початку 1990-х років вона заразилася вірусом Епштейна-Барра та захворіла синдромом хронічної втоми, через що відчувала сильне виснаження, щоб продовжувати кар'єру в музиці і кіно.[146][157] Оскільки їй потрібно було заробляти гроші і вона була недостатньо здорова, щоб працювати над іншими проектами, Шер знімалася в рекламних роликах, що демонстрували товари для здоров'я, краси і дієтичні продукти, які принесли їй близько 10 мільйонів доларів.[158][159] Скетчі, що пародіювали комічне телешоу «Суботнього вечора в прямому ефірі», які вважалися критиками комерційно успішними, викликали у публіки припущення, що кар'єра Шер в кіно завершилася.[160][159][161] Журналу «Ladies's Home Journal» Шер розповіла: «Я раптово стала королевою рекламного ролика, і мені не спадало на думку, що люди будуть зосереджуватися на цьому і позбавляти мене всіх моїх інших речей».[158]

У фільмах Роберта Альтмана «Гравець» 1992 року і «Висока мода» 1994 року Шер знялася як камео.[153] У 1994 році вона відкрила компанію «Sanctuary», яка продавала товари готичної тематики через пошту, на замовлення за каталогом, і створила рок-версію пісні «I Got You Babe» для мультсеріалу каналу MTV «Бівис і Батхед».[162][163] У 1995 році, Шер, разом з Кріссі Хайнд, Нене Черрі і Еріком Клептоном, очолила британський чарт синглів з благодійним синглом «Love Can Build a Bridge».[164] Пізніше, того ж року, вона підписала контракт з лейблом «Warner Music UK», філіалом «Warner Music Group», і випустила альбом «It's a Man's World», який виник з її ідеї висвітлення чоловічих пісень з жіночої точки зору.[151] Загалом, критики схвалили альбом і його музику з впливом ритм-енд-блюза, деякі з них говорили, що голос Шер покращився.[165] Журналіст Стівен Холден з «The New York Times» писав, що «З художньої точки зору ця душевна колекція дорослих поп-пісень… є кульмінацією її кар'єри в записі».[166] «It's a Man's World» посів 10 місце в чарті Великої Британії, він включав пісню «One by One», яка потрапила у «топ-10» британського чарту синглів.[150] Для американського релізу альбому, його треки були реміксовані, таким чином було відкинуте його оригінальне рок-звучання на користь стилю, більш доступного для радіо США, де він досяг 64 місця у «Billboard 200».[167][168]

Шер під час концерту в Нью-Йорку (1996)

У 1996 році Шер зіграла роль дружини бізнесмена, який наймає вбивцю, щоб убити її, у чорній кінокомедії за сценарієм Чеза Палмінтері «Вірність». Хоча фільм отримав негативні відгуки критиків, Шер отримала високу оцінку за свою роль; Джанет Маслін з «Нью-Йорк Таймс» написала, що вона «намагається з усіх сил знайти комічний потенціал в ролі жертви».[169][170] Шер відмовилася просувати фільм, стверджуючи, що це «жахливо».[146] Того ж року вона дебютувала як режисер у фільмі-антології на тему абортів «Якби ці стіни могли говорити», в якій вона зіграла роль лікаря, вбитого фанатиком за скасування абортів.[165] На сьогоднішній день картина має найвищу оцінку, серед оригінальних фільмів каналу HBO, рейтинг його переглядів склав 18,7 балів (і 25 балів в будинках з кабельним під'єднанням), таким чином він привернув увагу 6,9 мільйона глядачів.[171][172]

Велику роль музика Шер відіграла в американському серіалі «Цілком таємно», вона з'явилася в епізоді «Постмодерний Прометей», який вийшов в ефір у листопаді 1997 року.[173] Епізод, спеціально написаний для неї, розповідав історію одного вченого, доволі гротескного персонажа, який обожнював Шер через її роль в фільмі «Маска», де вона грала матір, яка піклується про свого потворного сина.[174][175]

1998—1999: смерть Сонні Боно, четверте музичне повернення

Шер виконує пісню «Believe» під час концерту WKTU «Диво» на 34-й вулиці в Нью-Йорку (1998)

Після смерті Сонні Боно в результаті нещасного випадку під час катання на лижах у 1998 році, Шер вимовила слізну промову на його похоронах, назвавши його «найнезабутнішим персонажем», якого вона зустрічала.[176] Вона віддала йому належне, влаштувавши телевізійний спецвипуск на каналі CBS «Сонні і я: спогади Шер», який вийшов в ефір 20 травня 1998 року.[177] У цьому місяці Сонні і Шер отримали зірку на Голлівудській алеї слави за внесок для телебачення.[178] Пізніше у тому ж році Шер опублікувала збірку автобіографічних нарисів «Перший раз» про «перші» події в її житті, які критики оцінили як «приземлені» і «справжні».[179] Хоча рукопис був майже закінчений, коли помер Сонні, вона не могла вирішити, включити, або ні, його смерть в книгу; Шер боялася, що її будуть критикувати за використання цієї події. Вона сказала журналу «Rolling Stone»: «Я ж не можу не звертати на це уваги, правда? Можливо, я б так і вчинила, якби більше дбала про те, що думають люди, а не про те, що я вважаю правильним для себе».[180]

22-й студійний альбом Шер «Believe», випущений у 1998 році, ознаменувався для неї музичним відступом, оскільки він включав в себе танцювальні поп-пісні, багато з яких відображають «сутність епохи диско»; Шер сказала: «Справа не в тому, що я думаю, що це альбом 70-х… але є нитка, послідовність, що проходить через нього, яку я люблю».[81] «Believe» отримав чотирикратну платинову сертифікацію від RIAA і став золотим, або платиновим, в 39 країнах світу, його продаж по всьому світу склав 10 мільйонів копій.[78][181][182] Заголовна пісня альбому посіла перше місце в більш ніж 23 країнах світу і була також продана накладом більше 10 мільйонів екземплярів по всьому світу.[183][184] Пісня стала найбільш продаваним записом 1998 і 1999 років у Великій Британії та США, відповідно, і найуспішнішим синглом Шер на сьогоднішній день.[183][185][186] «Believe» очолювала британський чарт синглів протягом семи тижнів і стала найбільш продаваним синглом всіх часів серед артистів-жінок у Великій Британії, з продажем у більш ніж 1,84 мільйона копій у цій країні до жовтня 2018 року.[187] Пісня також очолювала чарт «Billboard Hot 100» протягом чотирьох тижнів, її продажі в США склали більше 1,8 мільйона копій до грудня 1999 року.[188][189] Шер отримала за цю пісню премію «Греммі» як «за найкращий танцювальний запис».[190]

31 січня 1999 року Шер виконала гімн Сполучених Штатів Америки на 33-му суперкубку з американського футболу.[191] Через два місяці вона заспівала на телевізійному спецпроєкті «Divas Live 2», каналу VH1, який привернув увагу 19,4 мільйона глядачів.[192] Згідно інформації каналу VH1, це була найпопулярніша, і та що мала найбільше переглядів, програма в історії телемережі, і саме присутність Шер «зіграла велику роль у цьому».[193] Користуючись успіхом «Believe», колишній лейбл Шер «Geffen Records» випустив збірку «If I Could Turn Back Time: Cher's Greatest Hits» (1999), в якій була представлена раніше не випущена пісня «Do not Come Cryin 'Me».[194] Збірка отримала золоту сертифікацію від RIAA.[78] З 1999 по 2000 рік Шер проводила тур «Do You Believe?», квитки на який були розпродані в кожному американському місті, де він відбувався, загалом, по всьому світу він зібрав більше 1,5 мільйона чоловік.[195][196] Також у 1999 році в Лас-Вегасі був знятий телевізійний спецпроєкт співачки «Cher: Live in Concert — From MGM Grand», який став найпопулярнішою програмою головного каналу HBO за період 1998—99 років, рейтинг його переглядів склав 9 балів серед дорослих віком від 18 до 49 років і 13 балів на каналі HBO для світу, що становило близько 33 мільйонів глядачів у будинках з кабельним під'єднанням.[197][198] В листопаді 1999 року Шер випустила збірку «The Greatest Hits», яка була продана в кількості трьох мільйонів екземплярів за межами США до січня 2000 року.[196]

У 1999 році Шер була номінована журналом «Billboard» на артистку-танцівницу «номер один».[185] На церемонії вручення премії «World Music Awards» 1999 року вона отримала приз «Legend Award» за «пожиттєвий внесок в музичну індустрію».[199] Наступний фільм Шер, «Чай з Муссоліні», який вийшов у тому ж році, знятий Франко Дзефіреллі, отримав неоднозначні відгуки, тоді як вона заслужила визнання критиків за свою роботу у вигляді багатої, яскравої американської світської левиці, чий візит до Італії не вітається серед англійок; рецензент з журналу «Film Comment» писав: «Тільки після того, як вона з'являється, ви розумієте, як сильно її не вистачало на кіноекранах! Бо Шер — це зірка. Тобто їй вдається трюк кінозірки: бути персонажем і водночас ніколи не дозволяти забути, що це — Шер».[200][201]

2000—2009: гастролі, вихід на пенсію, резиденція в Лас-Вегасі

Виступ Шер під час «Living Proof: The Farewell Tour» (2004)

Альбом «Not.com.mercial», випущений у 2000 році, був загалом написаний Шер після того, як вона відвідала конференцію піснярів 1994 року; це була її перша спроба написати більшість треків для альбому. Оскільки альбом був відхилений її лейблом звукозапису як некомерційний, вона вирішила продавати його тільки на своєму веб-сайті. У пісні «Sisters of Mercy» вона критикувала «жорстоких, безсердечних і злих» черниць, які заважали її матері забрати її з католицького притулку. Католицька церква засудила пісню.[202]

У 2000 році Шер записала пісню «Più che puoi» в дуеті з італійським співаком Еросом Рамаццотті.[203] В листопаді вона знялася в серіалі «Вілл і Грейс» в епізоді «Цигани, волоцюги і бур'яни», який став другим найпопулярніший епізодом серіалу.[204] У тому ж році Шер отримала другу міжнародну премію «Echo», отримавши звання «Артист року».[205]

У 2001 році вийшов альбом «Living Proof», який був довгоочікуваним публікою танцювально-орієнтованим продовженням альбому «Believe», він посів дев'яте місце в «Billboard 200» і отримав золоту сертифікацію від RIAA.[206][207][78] Альбом включав сингл «The Music's No Good Without You», який потрапив у «топ-10» британського чарту, і пісню «Song for The Lonely», яка була присвячена «мужнім людям Нью-Йорка» після терактів 11 вересня.[150][206] У травні 2002 року Шер виступила на благодійному концерті «VH1 Divas Las Vegas».[208] У 2002 році на церемонії «Billboard Music Awards» вона отримала премію «Артист рокe» за танцювальну/клубну музику і була нагороджена премією «Artist Achievement Award» Стівена Тайлера за те, що «допомогла перевизначити популярну музику з величезним успіхом в чартах „Billboard“».[209][210] Того року статки Шер оцінювалися в 600 мільйонів доларів.[211]

У червні 2002 року Шер вирушила в тур «Living Proof: The Farewell», який вона оголосила як останній концертний тур у її кар'єрі, хоча вона пообіцяла продовжувати випускати записи і фільми.[212][213] Під час туру на сцені демонструвалися її успіхи в музиці, телебаченні і кіно, з використанням відеокліпів, починаючи з 1960-х років, були створені ретельно продумані декорації і сценічна постановка.[214]

Спочатку запланований на 49 концертів, світовий тур був розширений в кілька разів.[215] До жовтня 2003 року це був найуспішніший тур, коли-небудь організований жінкою, що зібрав 145 мільйонів доларів з 200 концертів і був зіграний для 2,2 мільйона шанувальників.[216] Колекція живих треків, які були вибрані з туру, вийшла у 2003 році як альбом «Live! The Farewell Tour».[217] Спеціальна трансляція туру «Cher — The Farewell Tour» на каналі NBC у 2003 році, привернула увагу 17 мільйонів глядачів.[218] Виступ мав найвищий рейтинг серед концертів 2003 року, що транслювалися як спецвипуски телемережею, він приніс Шер премію «Еммі-прайм-тайм за видатний естрадний, музичний або комедійний спецвипуск».[219][220]

Залишивши у 2002 році лейбл «Warner UK», у вересні 2003 року Шер підписала мирову угоду з американським підрозділом «Warner Bros. Records».[221] У 2003 році вийшла колекція найкращих хітів «The Best Best of Cher», у якій розглядалася вся кар'єра Шер, вона досягла четвертого місця в «Billboard 200» і отримала подвійну платинову сертифікацію від RIAA.[222][78] В комедії братів Фарреллі «Застряг у тобі» 2003 року, Шер зіграла саму себе, висміюючи її публічний образ, у сцені, де вона з'являється в ліжку зі своїм набагато молодшим хлопцем.[223]

326-концертний тур Шер «Farewell Tour» завершився у 2005 році як один з найкасовіших концертних турів всіх часів, його відвідали більше 3,5 мільйона шанувальників, він дав прибуток у 250 мільйонів доларів.[224] Після трирічного перебування на пенсії, у 2008 році Шер створила трирічну концертну резиденцію з 200 працівниками в театрі «Сізарс-Пелас» в Лас-Вегасі, де, як повідомлялося, вона своїми виступами заробляла 60 мільйонів доларів на рік.[225][226] У постановці під назвою «Cher» використовувалися найсучасніші відео- та спецефекти, складні декорації, 14 танцюристів, чотири повітряних гімнаста і більше 20 костюмів.[227][228]

2010—2017: дебют у мюзиклі, повернення до музики і гастролі

Шер виконує пісню «Welcome to Burlesque» під час «Dressed to Kill Tour» (2014)

В «Бурлеску» 2010 року, першому мюзиклі за участю Шер, вона зіграла імпресаріо в нічному клубі, яку сподівається вразити молодий голлівудський виконавець. Одна з двох пісень, які вона записала для саундтреку до фільму, енергічна рок-балада «You Haven't Seen the Last of Me», посіла перше місце в чарті «Billboard Dance Club» в січні 2011 року, зробивши Шер єдиною артисткою на сьогоднішній день, яка посідала «номер один» в чарті «Billboard» протягом шести десятиліть поспіль, з 1960-х по 2010-ті роки.[229][230] В листопаді 2010 року Шер мала честь зробити відбитки своїх долонь і ніг на бетоні у дворі перед китайським театром Граумана в Голлівуді.[231] Наступного року вона озвучила Левицю Джанет в комедії «Зоонаглядач».[232] В травні 2013 року на каналі Lifetime вийшов документальний фільм, знятий Шер про її мати Джорджію Холт, «Дорогій мамі, любляча Шер».[233]

У 2013 році вийшов 25-й студійний альбом Шер «Closer to the Truth», який, вперше з часів альбому «Living Proof» 2001 року, в жовтні того ж року, посів третє місце в чарті «Billboard 200», що є найвищою позицією співачки у цьому чарті на сьогоднішній день.[49] Оглядач Майкл Андор Бродер з «The Boston Globe» прокоментував, що «для Шер не має великої загрози втратити корону „Богині поп-музики“, в 67 років вона звучить переконливіше, ніж Джей-Ло або Мадонна».[234] В четвертому сезоні фіналу шоу талантів «The Voice» Шер вперше виконала головний сингл альбому «Woman's World», це був її перший виступ на телебаченні за останні десять років.[233] Пізніше вона приєдналася до п'ятого сезону шоу як радниця команди судді Блейка Шелтона.[235]

30 червня 2013 року Шер очолила «Щорічний танцювальний бенефіс на пірсі», присвячений Дню гей-прайду. В результаті, вперше за п'ять років всі квитки на подію були розпродані.[236] В листопаді 2013 року Шер з'явилася як запрошена виконавиця і суддя в сімнадцятому сезоні шоу «Танці з зірками» каналу ABC, на восьмому тижні трансляції, який був присвячений їй.[237] В березні 2014 року вона вирушила в тур «Dressed to Kill», майже через десять років після оголошення «прощального туру».[238] Під час туру, Шер зі схрещенними пальцями говорила, що це буде її останній прощальний тур.[239] Перша частина туру, в яку увійшли 49 аншлагових виступів в Північній Америці, принесла 54,9 мільйона доларів.[238] В листопаді 2014 року Шер скасувала решту концертів через інфекцію, яка порушила функцію нирок.[240]

7 травня 2014 року Шер підтвердила співпрацю з американським хіп-хоп гуртом «Wu-Tang Clan» в їхньому альбомі «Once Upon a Time in Shaolin». Де вона була вказана як Бонні Джо Мейсон, використовуючи свій псевдонім, створений нею у 1964 році.[241] Була випущена тільки одна копія альбому, яка була продана на інтернет-аукціоні в листопаді 2015 року.[242] Альбом став найдорожчим, з коли-небудь проданих.[243] З'явившись як гість Марка Джейкобса на заході «Met Gala» 2015 року, Шер позувала для рекламної кампанії свого бренду осінь/зима.[244] Модельєр заявив: «Це було моєю мрією дуже, дуже довгий час».[245]

В лютому 2017 року відкрилася трирічна концертна резиденція Шер «Classic Cher», в готелі «Park Theater в Monte Carlo Resort and Casino», в Лас-Вегасі, і в театрі «MGM National Harbor», у Вашингтоні.[246] На церемонії «Billboard Music Awards» 2017 року Шер виконала пісні «Believe» і «If I Could Turn Back Time», що стало її першим виступом на церемонії нагородження за більш ніж 15 років, співачка Гвен Стефані вручила їй нагороду «Billboard Icon Award», назвавши її «зразком для наслідування, який демонструє нам, як бути сильним і вірним собі, відповідаючи слову „ікона“».[247]

2018–сьогодення: повернення у кіно, «Dancing Queen», майбутні проекти

Виступ Шер виступає в Лондоні під час «Here We Go Again Tour» в жовтні 2019 року

У 2018 році Шер повернулася в кіно, зігравши в романтичному музичному комедійному фільмі «Mamma Mia! Це знову ми». Вівіана Олен і Метт Харкінс з журналу «New York» прокоментували, що «тільки під час кульмінації фільму, коли сподівання на нього вже справдилися: приходить Шер… стає ясно, що кожен фільм — незалежно від того, наскільки він бездоганний — буде нескінченно краще, якщо він буде включати Шер».[248] У фільмі вона зіграла головну роль, її персонаж на ім'я Рубі Шерідан, є бабусею Софі, яку грає Аманда Сейфрід, і матір'ю Донни, яку зображує Меріл Стріп.[249] Шер записала дві пісні гурту «ABBA» для саундтрека до фільму: «Fernando» і «Super Trouper».[250] Член гурту «ABBA» Бйорн Ульвеус прокоментував це словами: «Вона зробила „Fernando“ своєю. Тепер це її пісня».[251]

4 березня 2018 року Шер очолила 40-ий Сіднейський Марді Гра Фестиваль. Після того, як Шер натякнула на свій виступ у своєму акаунті у Твіттері, квитки на фестиваль були розпродані протягом трьох годин.[252] У вересні 2018 року Шер вирушила в тур «Here We Go Again», який завершиться 6 травня 2020 року.[253][254]

Під час просування фільму «Mamma Mia! Це знову ми», Шер підтвердила, що працює над альбомом, який буде включати кавер-версії пісень «ABBA».[255] 28 вересня 2018 року вийшов альбом «Dancing Queen».[256] Оглядач журналу «Rolling Stone», Бріттані Спанос, прокоментувала, що «72-річна жінка змушує звучати пісні „ABBA“ не тільки так, як ніби вони писалися для неї з самого початку, але і як ніби вони належать виключно 2018 року».[257] Марк Снетікер з «Entertainment Weekly» назвав його «Найзначнішим релізом Шер з часів „Believe“ 1998 року» і зазначив, що «„One of Us“, що завершує альбом, відверто кажучи, є одним з найкращих записів Шер за останні роки».[258] «Dancing Queen» дебютував під третім номером у «Billboard 200», що було аналогічно результату останнього студійного альбому «Closer to the Truth» 2013 року, який посів таке ж високе місце. За перший тиждень продажів, що склали 153 000 копій, він став «найпродаванішим поп-альбомом тижня» за рік серед артистів-жінок, а також мав найвищий показник тижневих продажів серед альбомів Шер з 1991 року. «Dancing Queen» також очолив чарт продажів «Billboard Top Album», ставши першим альбомом Шер, який досяг такої вершини у цьому чарті.[259]

28 червня 2018 року в Східному театрі Чикаго відбулася прем'єра «Шоу Шер» («The Cher Show»), яке являло собою музичну виставу («jukebox musical»), засновану на житті і музиці Шер, що тривала до 15 липня.[260] 5 листопада шоу було анонсоване у Бродвейському театрі, його офіційне відкриття відбулося 3 грудня 2018 року. Написаної Ріком Елісом, у виставі три акторки грали Шер, відповідно до різних етапів її життя.[261] 2 грудня 2018 року Шер отримала премію від «Кеннеді-центру», щорічну нагороду Вашингтона для артистів, які зробили видатний внесок в культуру.[262] На церемонії також виступили Сінді Лопер, гурт «Little Big Town» і Адама Ламберт.[263]

Протягом 2018 року Шер робила оголошення у Твіттері, щодо праці протягом наступних двох років над її чотирма новими проектами: «Різдвяним альбомом» («Christmas album»); другим альбомом з кавер-версіями до пісень «ABBA»; написанням автобіографії; і створенням біографічного фільму про її життя.[264][265] У жовтні 2019 року Шер випустила новий парфум «Cher Eau de Couture», який створювався чотири роки. Описаний як «безстатевий», він є «другим ароматом» Шер з 1987 року.

4 лютого 2020 року Шер була оголошена новим обличчям модного бренду «Dsquared2».[266] Вона знялася у весняно-літній рекламній кампанії бренду, режисером якої були фотографи Мерт і Маркус.[267]

Артистизм

Музика і вокал

Виступ Шер під час «Heart of Stone tour» 1990 року, де на оголенних сідницях видно татуювання

У своїй кар'єрі Шер використовувала різні музичні стилі, включаючи фолк-рок, поп-рок, рок-балади, диско, музику нової хвилі, рок-музику, панк-рок, арена-рок та хіп-хоп; вона казала, що робила це, щоб «залишатися актуальною і створювати роботу, яка зачіпає за живе».[268][269] Як пише Джуді Відер з журналу «Out», її музика в основному торкалася теми несамовитості, незалежності і розширення прав і можливостей жінок; тим самим вона стала «символом розбитого серця сильної, але рішучої самотньої жінки».[270] Оглядач Філ Мардер з журналу «Goldmine» вважає, що «майже бездоганна» добірка пісень Шер зробила її знаменитою рок-співачкою; у той час як деякі з її ранніх пісень які були написані Сонні Боно та заспівані з ним, більшість її сольних успіхів перевершували успіхи дуету «Sonny & Cher», вони писалися незалежними пісярами, відібраними Шер.[271] За висловленням оглядача Хосе Ф. Проміса з «AllMusic», «Not.com.mercial» (2000), перший альбом Шер, в основному написаний нею самою, представляє «почуття співачки і піснярки 1970-х», який доводить, що «Шер знавець у ролі оповідача».[272]

Роберт Хілберн з «Los Angeles Times» писав: «На зорі року було багато співачок з відмінними записами… Однак жодна з них не мали того авторитету і впливу, як ключові ранні хіти [Шер], які ми сьогодні пов'язуємо з рок-н-ролом».[273] У деяких ранніх піснях Шер обговорюються теми, що рідко зустрічалися в американській популярній музиці, такі як розлучення, проституція, незапланована і неповнолітня вагітність і расизм.[271] На думку огляджача Джо Вігліоне з «AllMusic», сингл «The Way of Love» 1972 року оповідає «або про жінку, котра виражає свою любов до іншої жінки, або про жінку, що говорить au revoir гомосексуальному чоловікові, якого вона кохала» («Що ви будете робити / коли він звільнить вас / так само, як ви / сказали мені до побачення»). Здатність Шер відтворювати як чоловічі, так і жіночі діапазони дозволяла їй співати соло в андрогінних і гендерно-нейтральних піснях.[274]

Шер має співочий голос контральто, який письменник Ніколас Е. Тава назвав «зухвалим, глибоким і з великим вібрато».[275][268] Енн Пауерс з «The New York Times» назвала його «зразковим рок-голосом: брудним, химерним, прекрасним засобом для проектування особистості».[276] Брюс Едер з «AllMusic» писав, що «приголомшлива інтенсивність і пристрасть» вокалу Шер в поєднанні з її «здатністю» об'єднати цю проекцію з її акторськими здібностями може забезпечити «неймовірно потужний досвід для слухача».[277] Лора Снейпс з «The Guardian» описала її голос як «чудовий… здатний передати вразливість, помсту і біль одночасно».[278] Пол Сімпсон в своїй книзі «Грубе керівництво по культовій поп-музиці» (2003) стверджує, що «Шер є володарем одного з найбільш хрипких, найхарактерніших голосів в поп-музиці, який може творити дива з правильним матеріалом, спрямованим правильним продюсером».[279] Далі він каже про правдоподібність її вокальних виступів: «вона випльовує слова… з такою переконаністю, що ви думаєте, що вона розповідала вічну правду про стан людини».[279]

Шер під час «Heart of Stone tour» (1990)

Роберт Хілберн з «Los Angeles Times» писав про музичну творчість Шер в 1960-х роках, що «Рок був згодом благословенний приголомшливим блюзовим зойком Дженіс Джоплін в кінці 60-х і неприборканою поетичною силою Патті Сміт в середині 70-х. І все ж ніхто не міг зрівнятися з чистим, спокусливим гуркітливим голосом Шер».[273] Навпаки її вокальні виступи протягом 1970-х років були описані Едером як «драматичні, дуже інтенсивні… [і] майже такі ж „дійові“, як і заспівані».[32] Починаючи з альбому «Black Rose» 1980 року Шер використовувала більш різкий та агресивний вокал у своїх альбомах, орієнтованих на хард-рок, створюючи свій сексуально впевнений образ.[280][281] У альбомі «It's a Man's World» 1995 року вона стримувала свій вокал, співала у високих регістрах і без вібрато.[151]

Пісня «Believe» 1998 року має електронний вокальний ефект, запропонований Шер, вона стала першим комерційним записом, в якому, як навмисний творчий ефект, використовувалася функція Auto-Tune-аудіопроцесор, яка спочатку призначалася для маскування або виправлення похибок у записі вокальної музики; за словами Крістофера Р. Вайнгартена з «Rolling Stone», «продюсери… використовували програму корекції висоти тону не як спосіб виправлення похибок в знаковому голосі Шер, а як естетичний інструмент».[269][282] Після успіху пісні ця техніка стала відома як «ефект Шер» і з тих пір широко використовується в популярній музиці.[283] Шер продовжувала використовувати Auto-Tune у альбомах «Living Proof» (2001), «Closer to The Truth» (2013), і «Dancing Queen» (2018).[284][285][258]

В інтерв'ю 2013 року, Шер, роздумуюючи про те, як її голос розвивався протягом її кар'єри, заявила, що у підсумку він ставав сильніше і м'якше протягом багатьох років. Хоча спочатку їй це не дуже подобалося, робота з викладачами вокалу значно змінила ситуацію; виданню «The Toronto Sun» вона заявила: «це так дивно, тому що люди мого віку змушені втрачати ноти, а я набираю ноти, так що це досить шокує».[286]

Фільми, відеокліпи, виступи на сцені

Шер під час Dressed to Kill Tour, квітень 2014 року

Барбара Віккенс з журналу «Maclean's» написала: «Шер стала, мабуть, самою захоплюючою кінозіркою свого покоління… [тому що вона змогла бути одночасно сміливо шокуючою і у підсумку загадковою».[287] Кінокритик «New York Post» Девід Едельштейн вважав, що Шер, як «справжня топ-зірка», вміло демонструє такі якості, як «чесність, різкість, емоційність, приховуючи таким чином власну вразливість».[287] Джефф Ярбро з «The Advocate» написав, що Шер була «однією з перших суперзірок, які „грали ЛГБТ-представників“ зі співчуттям і без натяку на стереотипи», зігравши лесбійку у фільмі «Сілквуд» 1983 року.[288]

Автор Івонн Таскер у своїй книзі «Працюючі дівчата: стать і сексуальність в популярному кіно» (2002) зазначає, що ролі Шер в кіно часто відображають її публічний образ бунтівної, сексуально автономної і самодостатньої жінки.[289] У своїх фільмах вона постійно виступає у ролі соціального посередника для безправних персонажів чоловічої статі, таких як жертва краніодіафізарної дисплазії у виконанні Еріка Штольца у «Масці» (1985), німий бездомний ветеран (Ліам Нісон) у «Підозрюваному» (1987), і соціально ізольованого пекара (Ніколас Кейдж) з дерев'яною рукою у «Владі місяця» (1987).[290] Описуючи «Владу місяця», кінокритик Кетлін Роу зазначила, що зображення персонажа Шер як «жінки зверху» посилюється недисциплінованою «зірковою» поведінкою співачки.[291]

За роль у «Владі місяця» Шер посіла перше місце в списку «Billboard» «100 найкращих акторських ролей музикантів у фільмах», а її виступ був описаний як «стандарт, за яким ви подумки перевіряєте всіх інших».[292] «Влада місяця» була визнана Американським інститутом кіно як восьмий найкращий романтичний комедійний фільм всіх часів.[293]

За словами Таскера, публічний імідж Шер також відображений і в її відеокліпах і живих виступах, в яких вона «неодноразово коментує свою власну побудову, свій пошук досконалості і виконання жіночого тіла».[294] На відміну від інших виступів того часу, в яких часто у вигляді підтанцьовки виступали представники жіночої статі, що імітували лише виступ співачки, Шер використовує танцівниць, одягнених так само як і вона, наприклад, у відео-концерті «Шер на міражі» 1992 року; автор Дайана Негра прокоментувала: «авторизуючи своє цитування, Шер визнає себе вигаданою постановкою і пропонує своїм глядачам приємну безліч себе».[294][295] Джеймс Салліван з «San Francisco Chronicle» писав, що «Шер добре знає, що її хамелеонічна показова пишність підготувала грунт для нинішньої ери стадіонної гульні. Їй достатньо комфортно бачити такі імітації як лестощі, а не як крадіжки».[296] Американська співачка Pink, яка отримала визнання за використання акробатичних дійств на сцені, почала вивчати повітряні полотна після перегляду туру Шер «Living Proof: The Farewell» у 2004 році.[297]

Шер посіла 17-е місце в списку VH1 «50 найвеличніших жінок відео-ери».[298] Відео 1980 року для пісні «Hell on Wheel» включає кінематографічну техніку і було одним з перших відеокліпів в історії.[299][300] Визнаний «спірним» за виступ Шер на військовому кораблі ВМС, де вона «осідлала» гармату, надівши напівпрозоре вбрання, яке складалося зі шкіряних ремінців, через що були видні її оголені сідниці з татуюваннями, кліп до пісні «If I Could Turn Back Time» 1989 року, був першим, з коли-небудь заборонених каналом MTV.[139][138][294]

Публічний імідж

Стиль

Шер з оголеним пупком під час сцени з «єгипетською» мильною оперою на «Шоу Сонні і Шер» (1977)

Оглядач Кеді Ленг з журналу «Time» описав Шер як «культурний феномен, який назавжди змінив те, як ми бачимо моду знаменитостей».[301] Шер з'явилася як законодавець моди в 1960-х роках, популяризуючи «моду хіпі з кльошами, банданами, і туніки в стилі Черокі».[302] У 1967 році вона почала працювати моделлю у фотографа Річарда Аведона після того, як тодішній редактор журналу «Vogue» Дайана Вріланд того ж року побачила її на вечірці у Жаклін Кеннеді.[302] Аведон зробив суперечливу фотографію напівоголеної Шер у сукні з бісеру та пір'я, створеному Бобом Макі для обкладинки журналу «Time» у 1975 році; Брук Мазурек з журналу «Billboard» описав її як «один з найбільш відтворюваних і монументальних образів усіх часів».[303][304] Шер вперше одягла цю сукню на концерті «Met Gala» у 1974 році. За словами Андре Леона Таллі з журналу «Vogue», «це був дійсно перший раз, коли голлівудська знаменитість своєю присутністю змінила все. Ми все ще бачимо версії цього вигляду на червоній доріжці Met через 40 років потому».[304] «Billboard» писав, що Шер «перетворила моду і стала однією з найвпливовіших ікон стилю в історії червоної килимової доріжки».[304]

Завдяки своїм телевізійним шоу 1970-х років Шер стала секс-символом зі своїми винахідливими і відвертими нарядами, створеними Макі, і боролася з цензорами мережі, щоб оголити свій пупок.[131] Хоча Шер помилково називають першою жінкою, яка оголила свій пупок на телебаченні (хоча були й інші жінки, які це робили, наприклад, Нішель Ніколс, Барбара Луна і Діана Юїнг в телесеріалі «Зоряний шлях» 1960-х років), вона була найвидатнішою в цій справі з моменту створення у 1951 році Американського кодексу практики для телевізійних мовників, який спонукав цензури мереж забороняти показ пупка на американському телебаченні.[305][306][307][308][309] Люди охрестили Шер «першовідкривачкою прекрасного живота».[310] У 1972 році, після того як вона була включена в щорічний список «найбільш добре одягнених жінок», Макі заявив: «такої дівчини, як Шер, не було з часів Дітріх і Гарбо. Вона — зірка високої моди, яка приваблює людей різного віку».[311]

У травні 1999 року, після того як Рада модельєрів Америки визнала Шер премією за її вплив на моду, Робін Гівен з газети «Los Angeles Times» назвала її «провидцем моди» за «разюче правильну ноту сучасного убогого надлишку».[312] Гівен послалася на Тома Форда, Анну Суй і «Dolce & Gabbana» як «впливових дизайнерів, які назвали її джерелом натхнення і керівництва».[312] Вона дійшла висновку, що «образ Шер шоуменки-корінної американки-секс-бомби тепер, схоже, уособлює прагнення індустрії моди святкувати етнічну приналежність, прикраси і сексуальну привабливість».[312] Журнал «Vogue» проголосив Шер «своїм улюбленим законодавцем моди» і написав, що «вона створила грунт для поп-зірок і знаменитостей сьогодення», описуючи її як «вічно актуальну і володарем справжнього переосмислення».[313] Александр Ф'юрі з «The Independent» хвалив Шер як «абсолютну ікону моди» і простежив її вплив серед жінок-знаменитостей, таких як Бейонсе, Дженніфер Лопес і Кім Кардаш'ян, заявивши, що «всі вони закінчили школу Шер, ніколи не ділячи сцену ні з ким і ні з чим… Вони намагаються бути в центрі уваги, щоб домогтися успіху Шер».[314]

Зовнішність

Рекламне фото Шер 1970-х років

Шер привертала увагу преси своєю зовнішністю — особливо своїм юним виглядом і татуюваннями. Журналісти часто називали її «дівчиною-плакатом» пластичної хірургії.[315] Письменник Грант Маккракен у своїй книзі «Трансформації: конструювання ідентичності в сучасній культурі» (2008) проводить паралель між пластичними операціями Шер і трансформаціями в її кар'єрі: «Її пластична хірургія не просто косметична. Вона гіперболічна, екстремальна і надмірна… Шер бере участь в трансформаційній технології, яка є драматичною і незворотною…».[315] Керолайн Рамазаноглу, автор книги «Віч-на-віч з Фуко: дослідження деяких сильних сторін між Фуко і фемінізмом» (1993), писала, що «операції поступово змінили сильний, явно „етнічний“ вигляд Шер на більш симетричний, делікатний, „конвенціональний“… з вічно юним варіантом жіночої краси… Її нормалізований імідж… тепер він діє як стандарт, за яким інші жінки будуть оцінювати, судити, дисциплінувати і „виправляти“ себе».[316]

Шер має шість татуювань. Газета «The Baltimore Sun» назвала її «Міс оригінальне трояндове тату».[317] У 1972 році Шер зробила своє перше татуювання.[317] За словами Сонні Боно, «Називати її татуювання з метеликами „нічим“ — це все одно, що ігнорувати піщану бурю в Мохаве. Саме такий ефект Шер і хотіла створити. Їй подобалося робити щось для того шоку, яке воно викликало. Вона і зараз так робить. Вона створює певну полеміку, а потім просить своїх критиків дотримуватися її».[318] В кінці 1990-х вона почала лазерне лікування, щоб видалити свої татуювання.[319] У 2000-х роках цей процес ще тривав. Шер коментувала: «Тоді коли я робила татуювання, це робили тільки погані дівчатка: я, Дженіс Джоплін і „байкерки“. Тепер це нічого не означає. Нікого це не дивує».[320]

У 1992 році музей воскових фігур мадам Тюссо визнав Шер однією з п'яти «найкрасивіших жінок в історії», створивши її статую в натуральну величину.[321] Шер посіла 26 місце у списку «100 найсексуальніших артистів» каналу VH1, опублікованому у 2002 році.[322]

Шер стала натхненням для створення Матері Готель, вигаданого персонажа, який з'являється в анімаційному художньому фільмі компанії «Walt Disney Pictures» «Заплутана історія» 2010 року. Режисер Байрон Говард пояснив, що екзотична зовнішність Готель, чия краса, темне волосся, що в'ється, та розкішна фігура, спеціально розроблені, щоб служити тлом для Рапунцель, були засновані на «екзотичній та готичній зовнішності» Шер, продовжуючи словами, що співачка «безумовно була однією з тих людей, на яких ми дивилися візуально до тих пір, поки не з'явився вражаючий персонаж».[323]

Присутність у соціальних мережах

Увагу журналістів привертала присутність Шер в соціальних мережах. Журнал «Time» назвав її «найбільш відвертим (і улюбленим) коментатором Твіттера».[301] Письменниця Дженна Вортем похвалила Шер в «The New York Times» за її поведінку в соціальних мережах, сказавши, що «більшість дописів знаменитостей у соціальних мережах неприємно вражають самозакоханістю і показною сексуальністю… Шер, по-своєму, інакша людина, можливо, останній непримиренний високопоставлений користувач Твіттера, який виступає зі своєю електронною проповіддю, виголошуючи (дещо) незрозумілі заклики, і отримує за це визнання. В Інтернеті справжність і оригінальність часто є проcто ретельно виплеканим міфом. Шер розвиває свій варіант наготи і чесності, яка рідко знаходить відгук в очах громадськості».[324] Моніка Хейс з «The Guardian» назвала профіль Шер у Твіттері «перлиною в химерній короні Інтернету» і заявила: «Хоча багато знаменитостей використовують Твіттер для ретельно продуманої самореклами, Шер просто у всьому цьому тусується».[325]

ЛГБТ-ікона

Виступ Шер у 2014 році

Шер має шанобливе ставлення до себе з боку членів ЛГБТ-спільноти, чому сприяли її кар'єрні досягнення, відчуття стилю і довголіття.[326] Шер вважається ЛГБТ-іконою, їй часто наслідують трансвестити.[327] За словами Томаса Роджерса з журналу «Salon», «трансвестити наслідують таким жінкам, як Джуді Гарленд, Доллі Партон і Шер, тому що вони долали образи і труднощі на шляху до успіху, а їх оповідання відображають біль, яку відчувають багато геїв розкриваючи свою орієнтацію».[327] За словами Еліо Янначі з журналу «Maclean's», Шер була «однією з перших, хто приніс опір в маси», тому що вона найняла двох трансвеститів, які виступили разом з нею на «Концерті Шер» («Cher in Concert») в її концертній резиденції в Лас-Вегасі у 1979 році.[328] Виступ Шер в ролі лесбійки у фільмі «Сілквуд», а також її перехід до танцювальної музики і соціальної активності сприяли тому, що вона стала ЛГБТ-іконою.[329] Ситком телемережі NBC «Вілл і Грейс» підтвердив за Шер цей статус, де вона була кумиром персонажа-гея Джека МакФарланда. у 2000 році Шер двічі виступала як гість на цьому шоу, беручи участь в епізоді «Цигани, Волоцюги і бур'яни» (названий на честь її пісні 1971 року, «Gypsys, Tramps & Thieves») — який мав другий за величиною рейтинг переглядів серед епізодів «Вілла і Грейс» за всю історію до 2002 року.[330][331]

Інші інтереси

Філантропія

Шер на заході amfAR (2015)

Перші благодійні ініціативи Шер включали підтримку досліджень в галузі охорони здоров'я та якості життя пацієнтів, ініціативи по боротьбі з бідністю, прав ветеранів та вразливих дітей.[332] Благодійний фонд Шер підтримує міжнародні проекти, такі як Фонд відважно полеглих героїв («Intrepid Fallen Heroes Fund»), Операція «Шолом» («Operation Helmet») і Асоціація дитячої черепно-лицьової хірургії («Children's Craniofacial Association»).[333]

Починаючи з 1990 року Шер була донором, національною головою і почесним представником Асоціації дитячої черепно-лицьової хірургії, чия місія полягає в тому, щоб «розширювати можливості і давати надію спотвореним дітям та їхнім родинам».[332] Щорічно кожен червень Шер організовує сімейну виїзну нараду, у ході якої пацієнти з черепно-лицьовими вадами, їх брати, сестри і батьки спілкуються з іншими людьми, які пережили подібний досвід. Вона підтримує і просуває благодійний фонд «Get A-Head», мета якого — поліпшити якість життя людей із захворюваннями голови і шиї.[332]

Шер є донором, збирачем коштів і міжнародним представником організації «Підтримайте життя дитини» («Keep a Child Alive»), метою якої є прагнення прискорити дії щодо боротьби з пандемією СНІДу, включаючи надання антиретровірусних препаратів дітям та їхнім родинам з ВІЛ/СНІДом.[332] У 1996 році вона брала участь в Американському фонді досліджень в області СНІДу («amfAR») разом з Елізабет Тейлор на Каннському кінофестивалі.[334] У 2015 році Шер отримала премію «amfAR Inspiration» за «свою готовність і здатність використовувати свою