Яо Сін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 11:10, 10 лютого 2019, створена Mcoffsky (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Яо Сін


2-й Імператор Пізньої Цінь
394 — 416
Попередник: Яо Чан
Спадкоємець: Яо Хун
 
Народження: 366
Смерть: 416
Сіань, КНР
Релігія: буддизм
Батько: Яо Чан
Мати: Empress Shed
Шлюб: Empress Zhangd і Empress Qid
Діти: Яо Хун, Q15899838?, Q15942895?, Q16259848?, Q16904797?, Q10943327?, Q16260081?, Q16260528?, Q16260082?, Q17023788?, Q16259898?, Q15899625?, Q16260351?, Q17023789? і Consort Yaod

Яо Сін (кит. трад.: 姚興; піньїнь: Yao Xing; 366-416) — другий імператор Пізньої Цінь періоду Шістнадцяти держав.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був сином засновника імперії Яо Чана. За його правління Пізня Цінь набула значної могутності. Яо Сін зумів знищити свого головного суперника — Ранню Цінь, розширивши свою владу практично на весь західний Китай. Він тимчасово захопив майже всі землі Західної Цінь, а також змусив Південну, Північну й Західну Лян визнати, хоч і формально, свій сюзеренітет.

Втім наприкінці свого правління Яо Сін почав зазнавати поразок у битвах, зокрема від повстанців під проводом генерала Хелянь Бобо, який згодом заснував власну державу — Ся. Також значної шкоди Пізній Цінь завдала міжусобна боротьба між синами та племінниками Яо Сіна, що, зрештою й призвела до падіння династії після смерті імператора.

Яо Сін був палким прихильником буддизму, тому за його правління буддизм вперше отримав офіційну підтримку в Китаї. 401 року на запрошення імператора Чанань відвідував Кумараджива.

Девізи правління[ред. | ред. код]

  • Хуанчу (皇初) 394—399
  • Хунші (弘始ǐ) 399—416

Джерела[ред. | ред. код]

  • Цзи чжі тун цзянь, тт. 105, 106, 107