1933 у авіації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
1933 рік, на озброєння Рейхсверу надходить нова 88-мм зенітна гармата — FlaK 18
Основна стаття: Авіація.

Хронологічний список подій у авіації за 1933 рік.

Події[ред. | ред. код]

Без точної дати[ред. | ред. код]

Перший політ[ред. | ред. код]

  • 8 лютого — Boeing 247[en] (військове позначення С-73), американський 10-місний пасажирський літак, перший серійний суцільнометалевий авіалайнер з вільнонесучим крилом, шасі, що прибираються, фюзеляжем типу напівмонокок та автопілотом.
  • 27 травня — І-14 (АНТ-31), перший серійний літак сконструйований бригадою П. Й. Сухого.
  • травень —
  • 26 червня — Bloch MB.200, французький середній бомбардувальник компанії «Société des Avions Marcel Bloch».
  • 1 липня — Douglas DC-1, американський пасажирський літак. Перша модель відомої серії комерційних авіалайнерів American Douglas Commercial. Був побудований в єдиному екземплярі, проте на його основі було створено DC-2 та DC-3.
  • 3 липня — перший політ ТБ-4 (АНТ-16), важкого бомбардувальника конструкції А. М. Туполєва.
  • 23 жовтня — І-15 (ЦКБ-3) радянський одномоторний винищувач-півтораплан 1930-х років, створений М. М. Полікарповим[3].
  • 30 грудня — І-16, радянський одномісний фронтовий винищувач 1930-х років, одномоторний моноплан, перший серійний літак з шасі, що прибирається. Розроблено ДКБ Полікарпова.

Прийнято на озброєння[ред. | ред. код]

Без точної дати[ред. | ред. код]

Авіаційні мотори, агрегати, прибори тощо[ред. | ред. код]

  • 15 жовтня — перший запуск нового авіамотора Rolls-Royce Merlin, з родини дванадцятициліндрових V-подібних авіаційних поршневих двигунів, спроектованих компанією «Rolls-Royce Limited». Один з наймасовіших авіаційних двигунів; всього компанією-розробником та за ліцензією випущено майже 150 000 штук. Застосовувався на багатьох літаках періоду Другої світової війни. Вперше встановлено на легкому бомбардувальнику Хокер Харт, що здійснив політ з цим двигуном 21 лютого 1935. Попервах мотор мав випаровуючу систему охолодження, яка, виявилася ненадійною і, з часом, була замінена на рідинну.

Авіаційні рекорди[ред. | ред. код]

  • 10 квітня — Франческо Аджело (італ. Francesco Agello) на італійському гідролітаку Macchi-Castoldi M.C.72, встановлює новий рекорд швидкості польоту над водою — 682 км/год (424 миль/год).
  • 30 вересня — радянський стратостат «СРСР-1» конструкції К. Д. Годунова, здійснив політ на висоту 19 км, встановивши новий світовий рекорд. Разом з Годуновим стратостат пілотували Е. К. Бірнбаум і Г. О. Прокоф'єв.

Авіакатастрофи[ред. | ред. код]

  • 3 квітня — під час польоту розбився американський військовий дирижабль USS Akron (ZRS-4). Загинуло 73 з 76 чоловік.

Персоналії[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

  • 7 січня — Берт Хінклер (англ. Herbert John Louis Hinkler), австралійський піонер авіації, льотчик-випробувач та винахідник; учасник Першої світової війни. Розбився у італійських Альпах.
  • 17 липня — Стасис Гіренас (лит. Stasys Girėnas; англ. Stanley T. Girenas), литовський льотчик, національний герой. Загинув в авіаційній катастрофі над територією Німеччини, виконуючи трансатлантичний переліт.


Примітки[ред. | ред. код]

  1. webcitation.org. Архів оригіналу за 26 травень 2012. Процитовано 26 травень 2012. 
  2. Емблема Дніпропетровського авіаційного спортивного клубу
  3. Сайт «Уголок неба»