ATR (телеканал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Телекомпанія ATR
Логотип ATR.jpg
Країна Україна Україна
Місто реєстрації Сімферополь
Слоган «Про Схід для Заходу та про Захід для Сходу»
(рос. «О Востоке для Запада и о Западе для Востока»)
Зона мовлення Супутникове, онлайн (Інтернет)
Формат зображення 576i 16:9 (SDTV)
Заснована 1 вересня 2006
Інтернет Офіційний сайт

ATR — перший кримськотатарський телеканал. 31 березня 2015 року припинив мовлення через невидачу ліцензії тимчасовою російською окупаційною владою[1][2]. З вечора 17 червня 2015 року канал відновив мовлення з Києва.[3][4]

Мова[ред. | ред. код]

Програми виходять кримськотатарською, українською, російською та турецькою мовами. 30 % мовлення каналу ведеться українською мовою, 15 % — турецькою з українськими субтитрами, 35 % — кримськотатарською, 20 % — російською.[5]

Супутникове мовлення[ред. | ред. код]

З 26 січня 2012 року канал відкрив нові можливості для своїх телеглядачів.[джерело?]

  • Супутник Astra 4A (колишній Sirius 4), європейський промінь, 5-й градус (4,8) східної довготи.
  • частота 12284
  • Поляризація (V) вертикальна
  • Симв. швидкість 27500, FEC 3/4
  • Формат мовлення: SD 576i (16:9)

Передачі[ред. | ред. код]

  • Dizayn Efendi
  • Altın devir
  • Ana tili — Vatan tili
  • Aqqım bar
  • Aqşam masalı
  • Balçoqraq
  • Bizim aile
  • Bu afta
  • Ezan sedası
  • Küneş nurları
  • Lezzetli sofra
  • MızMızlar
  • Music live
  • Saba erte ATR-de
  • Tarih sedası
  • Tatlı ses
  • Yırla‚ sazım
  • Zaman
  • Бізнес вісник
  • Маэстро
  • Перехрестя
  • Прогулки по Крыму
  • Пряма мова
  • Ток-шоу «Гравитация»
  • PRIME: Муждабаєв
  • PRIME: Мацарський
  • PRIME: Скрипін
  • PRIME: Бабченко
  • PRIME: Бондаренко (2017—2018)
  • MENIMCE: Казанський (2017—2018)
  • SABA: Ранок
  • AQSAM: Вечір
  • BUGUN: Сьогодні
  • Майбутнє Криму
  • Політична історія з Гульнарою Бекіровою
  • KOPUM: МОСТ

Генеральний директор — Ельзара Іслямова.

Переслідування та закриття[ред. | ред. код]

У зв'язку з принциповою позицією редакції та журналістів каналу, спрямованою на висвітлення реальної ситуації з правами кримськотатарського народу на окупованих територіях Криму, російська влада неодноразово погрожувала відключенням каналу та, зокрема, в кінці січня 2015 року, вилучила сервер каналу, що унеможливило трансляцію передач каналу ATR.[6]

31 березня 2015 року телеканал припинив мовлення у Криму, оскільки окупаційна російська влада не надала ліцензії кримськотатарським ЗМІ, зокрема й ATR, на подальшу роботу, попри численні подачі документів. Заступник генерального директора телеканалу Ліля Буджурова зазначила, що рішення про закриття телеканалу ATR вдарило не по телеканалу, а по всьому народу:[7]

«Навряд чи ця витівка матиме успіх. Ми й не таке переживали. Наш народ пережив Сталіна. Невже не переживе нинішні проблеми? Переживе. І виживе. І буде далі будувати свій дім на своїй землі.»

1 квітня 2015 року, наступного дня після припинення мовлення, усі співробітники телеканалу вийшли на робочі місця. За повідомленням генерального директора Ельзара Іслямова, телеканал вироблятиме документальні фільми.[8]

1 квітня 2015 року міністр культури Кириленко заявив, що хоче дати ATR можливість мовити в Україні.[9] Цього ж дня Президент Порошенко доручив відновити мовлення телеканалу.[10]

У травні 2015 року ATR відновив мовлення в інтернеті. Зі слів представників телеканалу, такий формат мовлення не заборонений російським законодавством, але окупаційна влада все одно чинить перешкоди в діяльності журналістів у Криму.[11]

Ввечері 17 червня 2015 року канал відновив мовлення з Києва в супутниковій мережі.[3][4]

Журналісти[ред. | ред. код]

  • Айдер Муждабаєв
  • Роман Скрипін
  • Гульнара Поготова
  • Гульсум Халілова
  • Ельмаз Асанова
  • Любомир Ференс
  • Аркадій Бабченко
  • Олег Борисов
  • Тарас Кобзар
  • Омер Баш
  • Катерина Вишневська
  • Эльвина Сеїтбуллаєва
  • Олеся Галич
  • Оксана Дворецька
  • Шевкет Наматуллаєв
  • Аліє Хаджабадінова
  • Сейтумер Сейтумеров
  • Гульнара Абдулаєва
  • Гульнара Бекірова
  • Юрій Мацарський [12]

2 серпня Кримське управління ФСБ РФ тимчасової окупаційної влади РФ в Криму порушило кримінальну справу проти Гульсум Халілової за «участь у збройному формуванні на території іноземної держави». Так званий "суд" заочно обрав для журналістки запобіжний захід у вигляді утримання під вартою та оголосив її в міжнародний розшук[13].

Скандал в прямому ефірі[ред. | ред. код]

Учасниць дуету «Анна-Марія» Анну Опанасюк та Марію Опанасюк обматюкав один з глядачів під час прямого ефіру телепрограми «PRIME: Скрипiн».[14][15]

« Роман, доброго вечора. Селям алейкум. Послухав вашу передачу. Ці істоти - просто російські бляді і сенсу з ними розмовляти немає. Я прошу вибачення за те, що в прямому ефірі матом. Слів немає просто. З повагою до вас і з неповаги до цих істот. До побачення. »

— телеглядач програми «PRIME:Скрипiн»

«Ну, такий дзвінок», — відреагував телеведучий Скрипін. Дзвінок в прямий ефір пролунав після неодноразових спроб ведучого Романа Скрипіна з'ясувати ставлення дівчат до російсько-української війни.[16]

В ефірі телепрограми «PRIME: Скрипiн» на питання Романа Скрипіна «Чий Крим?» учасниці дуету «Анна-Марія» відповіли: «Крим — наш, бо це наш дім. Мій з моєю сестрою. Ми там народилися, ми там почали співати». Після цього Анна додала: «Україна просто втратила Крим. Безліч політиків можуть говорити, що Крим наш з української сторони. Ми говоримо, що це наш дім. Але, як сказав наш земляк Олександр Усик, можемо багато разів говорити, що Крим наш, але ми їдемо додому через два кордони».[17]

У той же час артистки запевнили, що не поїдуть виступати в кремлівський палац перед Путіним через «погану акустику в палаці». На запитання про початок тимчасової окупуції Криму Росією вони не захотіли відповідати. «Ми не балотуємося в президенти України. На це питання ми не будемо відповідати, тому що ми не політики. Ми не є членами секретаріату президента, щоб відповідати на такі складні політичні питання», — сказали артистки.[18]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Телеканал ATR розраховує залишитися в Криму. LB.u. 14 квітня 2015. Процитовано 10 травня 2015. 
  2. Crimean Tatar TV channel faces shutdown on April 1 (англ). Kyiv Post. 31 березня 2015. Процитовано 18 червня 2015. 
  3. а б Телеканал ATR відновив мовлення в Києві. Дзеркало тижня. 18.06.2015
  4. а б Кримськотатарські канали ATR та Lale відновили мовлення. 5 канал. 18.06.2015
  5. ATR. Про нас. Архів оригіналу за 14 лютий 2016. Процитовано 22 лютий 2016. 
  6. СПЧ попросил генпрокурора РФ разобраться с обыском на телеканале ATR Архівовано 2015-02-02 у Wayback Machine. (рос. ). Crimeantatars
  7. ATR припинив мовлення, але сподівається повернутися: «Наш народ пережив Сталіна». Українська правда. 01.04.2015
  8. Сотрудники телеканал ATR продолжают работать (рос. ). Центр журналистских расследований. 01.04.2015
  9. Кириленко хоче дати ATR можливість мовити в Україні. Еспресо TV. 01.04.2015
  10. Порошенко доручив відновити мовлення кримськотатарського каналу ATR — Стець зустрівся з Чубаровим. Телекритика. 01.04.2015
  11. Закритий окупантами ATR відновив мовлення в інтернеті Архівовано 18 травень 2015 у Wayback Machine.. Укрінформ. 11.05.2015
  12. Первый крымскотатарский телеканал ATR.UA. atr.ua (ru). Процитовано 2019-08-03. 
  13. В окупованому Криму заочно арештували українську журналістку. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-08-03. 
  14. Цензор.НЕТ. "Эти существа - просто русские бл#ди", - сестер Опанасюк из дуэта "Анна-Мария", участвующих в отборе на Евровидение-2019, обматерили в прямом эфире. ВИДЕО. Цензор.НЕТ (ru). Процитовано 2019-02-22. 
  15. skrypin.ua (2019-02-21). PRIME СКРИПІН: Анна-Марія. Процитовано 2019-02-22. 
  16. Телеканал ATR (2019-02-22). Повний випуск програми з гуртом Анна-Марія в ефірі ATR. Процитовано 2019-02-22. 
  17. Чей Крым: на Нацотборе на Евровидение разгорелся скандал. Новости и аналитика : Украина и мир : EtCetera (ru-RU). 2019-02-22. Процитовано 2019-02-22. 
  18. Крымчанки штурмуют «Евровидение». Крым.Реалии (ru). Процитовано 2019-02-22. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  • ATR. Офіційний сайт. (рос.)