Перегляд вихідного коду сторінки CD-ROM

{{Носій інформації
|назва        = CD-ROM ({{lang-en|Compact disc read-only memory }})
|логотип      = 
|зображення   = [[Файл:CD-ROM.png|200px]]
|підпис       = Вигляд CD-ROM
|тип носія    = [[оптичний диск]]
|формат даних = різний
|ємність      = 194 [[Мебібайт|МіБ]] (8 см), 650-900 [[Мебібайт|МіБ]] (12 cm)
|читання      = лазер, довжина хвилі 600-780 нм (інфрачервоний), 150 Кб/с (1×), 10,800 Кб/с (72×)
|стандарт     = ISO/IEC 10149<ref name="iso-cdrom">{{cite web |url=https://iso.org/iso/catalogue_detail.htm?csnumber=25869 |title=ISO/IEC 10149:1995 – Information technology – Data interchange on read-only 120 mm optical data disks (CD-ROM) |year=1995 |author=ISO |accessdate=29 серпня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190115213634/https://www.iso.org/standard/25869.html |archivedate=15 січня 2019 }}{{ref-en}}</ref>
|застосування = зберігання аудіо, відео і даних
}}
'''CD-ROM''' ({{lang-en|compact disc read-only memory}})&nbsp;— різновид [[Компакт-диск|компакт-дисків]] з [[дані|даними]], доступними тільки для читання. Спочатку такий тип дисків використовувався лише для зберігання [[музика|музики]], але згодом він був доопрацьований для зберігання і інших цифрових даних.

Протягом 1990-х CD-ROM широко використовувались для розповсюдження [[Програмне забезпечення|програмного забезпечення]] та [[Дані|даних]] для комп'ютерів та [[П'яте покоління ігрових систем|ігрових консолей п'ятого покоління]]. Деякі компакт-диски, які називаються {{lang-en|Enhanced CD}}, містять як комп'ютерні дані, так і аудіо, причому останні можуть відтворюватися на [[CD-програвач|програвачі компакт-дисків]], тоді як дані (наприклад, програмне забезпечення або цифрове відео) можна використовувати лише на комп'ютері (наприклад, стандарт файлової системи [[ISO 9660]]<ref name=":0">{{Cite web |title = CD Yellow Book Standards |url=https://mediatechnics.com/yellowbook.htm |website=www.mediatechnics.com |accessdate=29 серпня 2020 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20190521040159/http://www.mediatechnics.com/yellowbook.htm |archivedate=21 травня 2019 }}{{ref-en}}</ref>).

== Історія ==
Найбільш ранні теоретичні роботи по використанню оптичних дисків були проведені незалежними дослідниками у США, серед яких {{нп|Девід Пол Грегг|||David Paul Gregg}} (1958) та Джеймс Рассел (1965—1975). Зокрема, патенти Грегга були використані як основа специфікації [[Laserdisc]], яка була спільно розроблена MCA Inc та [[Philips]] після того, як MCA Inc придбала патенти Грегга, а також компанію, яку він заснував, Gauss Electrophysics<ref>{{Cite web |title=Optical Disc invented by David Paul Gregg in year 1958 |url=https://targetstudy.com/knowledge/invention/19/optical-disc.html |accessdate=29 серпня 2020 |website=targetstudy.com |archive-date=27 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200727181908/https://targetstudy.com/knowledge/invention/19/optical-disc.html }}{{ref-en}}</ref>. LaserDisc був безпосереднім попередником [[компакт-диск]]а, головна відмінність полягала в тому, що LaserDisc кодував інформацію за допомогою аналогового процесу, тоді як компакт-диск використовував цифрове кодування.

Основну роботу з оцифрування оптичного диска виконували Тошідата Дой та {{нп|Кес Шуамер Іммінк|||Kees Schouhamer Immink}} протягом 1979—1980 років, які працювали в робочій групі для [[Sony]] та Phillips<ref>{{Cite web |title = Shannon, Beethoven, and the Compact Disc |url=http://www.exp-math.uni-essen.de/~immink/pdf/beethoven.htm |website=www.exp-math.uni-essen.de |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150318132453/http://www.exp-math.uni-essen.de/~immink/pdf/beethoven.htm |archivedate=18 березня 2015 |accessdate=29 серпня 2020 }}{{ref-en}}</ref>. 1980 року результатом роботи групи став [[Audio CD|компакт-диск з цифровим аудіо]] (CD-DA). Пізніше було розроблено компакт-диск як розширення CD-DA та адаптовано цей формат для зберігання будь-якої форми цифрових даних з початковою ємністю зберігання розміром 553 [[Мебібайт|МіБ]]<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=RTwQAQAAMAAJ ''Videodisc Update'', Volumes 1-3], page 13, 1982{{ref-en}}</ref>. 1983 року Sony і Philips створили технічний [[стандарт]], який визначає формат компакт-диска<ref>{{cite web  |date=6 червня 1994 |title=InfoWorld Vol. 16, No. 23 |url=https://books.google.com.ua/books?id=hzgEAAAAMBAJ |accessdate=29 серпня 2020  |publisher=InfoWorld |page=88 }}{{ref-en}}</ref>, який отримав назву ''Жовта книга''. Одна з набору [[Книги Веселки|кольорових книг]], що містять [[Специфікація|технічні характеристики]] для всіх форматів компакт-дисків, ''Жовта книга'' визначає формат дисків з максимальною ємністю 650 МіБ. CD-ROM анонсували 1984 року<ref>{{Cite web |title=1983 {{!}} Timeline of Computer History {{!}} Computer History Museum |url=https://www.computerhistory.org/timeline/1983/ |accessdate=30 серпня 2020 |website=www.computerhistory.org |archive-date=5 липня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20200705132807/https://www.computerhistory.org/timeline/1983/ }}{{ref-en}}</ref> та представлений Denon та Sony на першому японському комп'ютерному шоу ''COMDEX'' у 1985 році<ref>[https://archive.org/details/Japanese1985 Japanese PCs (1985)] (14:20), ''Computer Chronicles''. Процитовано 30 серпня 2020.{{ref-en}}</ref>.

== Посилання ==
* {{УСЕ-4|[http://slovopedia.org.ua/29/53409/20611.html Сі-Ді-РОМ]}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Tech-stub}}
{{Бібліоінформація}}
{{Стандарти ECMA}}

[[Категорія:Оптичні диски]]