Duck Hunt

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 08:20, 2 липня 2019, створена Віщун (обговорення | внесок) (→‎Примітки: зовнішні посилання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Duck Hunt
Duck hunt video game.jpg
Розробник Nintendo Research & Development 1d
Видавець Nintendo
Дистриб'ютор Nintendo eShopd
Жанр(и) шутер від першої особи
Платформа Nintendo Entertainment System
Дата випуску 21 квітня 1984
Режим гри багатокористувацька гра і однокористувацька гра
Творці
Продюсер Гунпей Йокоїd
Композитор(и) Hirokazu Tanakad
CMNS: Duck Hunt у Вікісховищі

Duck Hunt (яп. ダックハント Дакку Ханто) (Качине полювання) — відеогра для ігрової консолі NES, випущена Nintendo у 1984 році. Призначена для гри з використанням світлового пістолета. Всього було продано більш 28 млн екземплярів гри, що робить Duck Hunt другою найкращою за продажами грою на NES[1].

Ігровий процес[ред. | ред. код]

Приклад ігрового процесу

Гравцю необхідно поцілити в качок, що вилітають з трави — одну або дві, в залежності від вибраного типу гри. За фабулою качок змушує злітати безіменний мисливський пес. На влучання в ціль відводиться три набої та кілька секунд, поки качка не полетить з екрана. При влучанні пес переможно висувається з трави зі здобиччю, при промаху — сміється з мисливця. На кожному рівні слід застрелити 10 качок, силуети яких показані внизу екрана. Силуети тих, в яких гравець зумів поцілити, стають червоними. Під силуетами розташовано шкалу, яка показує число качок, яких необхідно застрелити аби перейти на наступний рівень. За влучання в звичайну качку нараховуються очки (500), іноді з'являються синя (1000) чи червона качка (1500), за яких очок дається більше. Якщо рівень завершено без промахів, гравець отримує ще й бонусні очки. З кожним рівнем швидкість польоту качок зростає і збільшується кількість необхідних цілей.

У грі є три режими: з полюванням на одну качку, на дві, та додатковий зі стрільбою по тарілках. Останній режим полягає в знищенні однієї або декількох невеликих тарілок, що віддаляються (імітація стендової стрільби). Цей режим складніше перших двох через зменшення з часом розміру цілі. Маловідомий факт, але качками можна було керувати з другого джойстика, метою другого гравця було уникати пострілів, допоки за кілька секунд качка не втече автоматично.

Як і багато ранніх відеоігор, Duck Hunt не має визначеної кінцівки. Коли гравець досягає рівня 99 і проходить його, рівень змінюється на 00, але качки далі прискорюються[2].

Оцінки й відгуки[ред. | ред. код]

Журнал «Nintendo Power» віддав грі Duck Hunt 150-е місце в переліку 200 найкращих ігор для NES[3]. Сайт IGN поставив її на позицію № 77 з-поміж 100 найкращих ігор для NES[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Duck Hunt for Nintendo Entertainment System - Sales, Wiki, Release Dates, Review, Cheats, Walkthrough. www.vgchartz.com. Процитовано 2019-07-01. 
  2. Duck Hunt. Instruction bucklet. Nintendo. 1984. с. 5–8. 
  3. «NP Top 200». Nintendo Power. 200. February 2006. pp. 58–66.
  4. 77. Duck Hunt - Top 100 NES Games - IGN. www.ign.com. Процитовано 2019-07-02. 

Посилання[ред. | ред. код]