Ericsson

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Telefonaktiebolaget L. M. Ericsson
Тип Публічна компанія
Форма власності Aktiebolag
Галузь Машинобудування
Лістинг на біржі А-акції
Б-акції
Засновано 1876
Засновник(и) Ларс Магнус Эрікссон
Штаб-квартира Швеція Швеція: Стокгольм
Ключові особи Ханс Вестберг (президент), Лейф Йоханссон (председатель совета директоров)
Продукція Телекомунікаціонне обладнання
Операційний прибуток (EBIT) SEK 21,7 млрд (2011 рік)
Чистий прибуток SEK 12,6 млрд (2011 рік)
Власник(и) Investor ABd
Співробітники 104 525 (2011 рік)
Дочірні компанії
  • Marconi Corporation plcd, Ericsson (Hungary)d, Ericsson (Italy)d, Ericsson (Netherlands)d, Ericsson (Finland)d, Ericsson (Canada)d, Ericsson (Germany)d, Ericsson Limitedd, Ericsson (Denmark)d, Ericsson (Norway)d і Kathrein Mobile Communicationsd[1][2]
  • Член Linux Foundation[3], W3C[4], Bluetooth Special Interest Groupd[5] і Verband der Anbieter von Telekommunikations- und Mehrwertdienstend[6]
    www.ericsson.com
    CMNS: Ericsson у Вікісховищі

    Ericsson (Telefonaktiebolaget L. M. Ericsson) — шведськая компанія, відомий виробник телекомунікаціонного обладнаня. Штаб-квартира — у Стокгольмі. Заснована в 1876 році Ларсом Магнусом Ерікссоном. З 2001 Ericsson разом з Sony є виробником мобільних телефонів Sony Ericsson . В жовтні 2011 року було заявлено, що Sony хоче придбати долю Ericsson в компанії за 1050 млн. євро[7] , а в лютому 2012 року угода була закрита.

    Історія

    Ларс Магнус Ерікссон, 1906.

    Заснування та розвиток до 1900 року

    Засновник компанії Ларс Магнус Ерікссон, починав звичайним кар'єру звичайним робітником, в 15 років їде у Норвегію на шахти, де працює та навчається ковальської справи, вже через півтора роки він став майстром ковальської справи. Через шість років повертається в Швецію, облаштовується в Стокгольмі. 1 квітня 1876 року Ерікссон зі своїм товаришем по попередній роботі в «Öllers & Co» Карлом Андерссоном засновує електромехнічні майстерні «LM Ericsson & Со» (LME). Компанія збирається займатися ремонтом телефонних апаратів та сигнального обладнання. Незабаром з'являється і власний апарат — настільний телефон з магнето та рупором. Головним конкурентом були телефонні апарати американської компанії Bell. В 1881 році створюється шведська національна телефонна асоціація «Telegrafverket», яка оголосила конкурс на поставку обладнання між «Bell Company» та майстернею «LME». Эрікссон перемагає: його обладнання якісніше та дешевше. На протязі п'яти наступних років 64 з 93 міст Швеції були телефонезовані, все від станцій до апаратів, було від виробництва «LME»[8]. Незабаром «Telegrafverket» відкриває своє власне виробництво, і доля продажу продукції «Ericsson» різко падає. В коротку строки наладжується експорт телефонного обладнання в Норвегію, Данію, Фінляндію, Австралію і Нову Зеландію. Шанхай заказує телефонну станцію. Відкривається офіс в Нью-Йорку і отримується замовлення на телефонізацію Мехіко. В 1893 році компанія телефонезує Київ. Потім — Харків (1896), Ростов (1897), Ригу, Казань і Тіфліс (1900). В 1897 році в Санкт-Петербурзі відкривається фабрика Эрікссона, яка будувалася на протязі двух років петербурзьким архітектором К. К. Шмідтом.

    Після 1900 року

    До 1900 року в компанії працює близько 1000 співробітників у всьому світі, об'єм продажу — 4 млн шведських крон, випущено 50 000 телефонів.В 1905 році Ericsson вперше придбає зарубіжну компанію – виробника телефонів у Мексиці. Впроваджуються перші автоматичні комунікатори на 500 вузлів. Телефонна станція LM Ericsson дає можливість виконати перший у світі міжнародний телефонний виклик в 1950 році. Вже в 1968 році вводиться в дію перша цифрова телефонна станція (АТС). В 1999 році відбувається перше замовлення на систему GSM від Британської компанії Vodafone. Випускає перші мобільні телефони з підтримкою стандарту GSM. На 1991 рік вже більше 105 млн ліній АТС в 11 країнах, 34 млн абонентів.

    Після 2000 року

    В 2000 році компанія стає провідним постачальником систем мобільного зв'язку 3G. В 2001 році компанія передає випуск телефонних апаратів в створене в 2001 році об'єднане з японською компанією Sony підприємство Sony Ericsson Mobile Communications. Ericsson підписує найбільші на той момент контракти по управлінню мережами Operator 3 в Італії та Великобританії в 2005 році. Через чотири роки Ericsson запускає першу в світі комерційну LTE мережу в Стокгольмі. В 2010 році Ericsson демонструє новий світовий рекорд - технологію HSPA c пропускною здатністю до 84 Мбіт/с. Через рік компанія Ericsson придбала компанію Telcordia Technologies за $1,15 млрд, завдяки чому розширила свій вплив на ринку мережової оптимізації та бізнес-підтримки.[9].

    Галерея

    Джерела та посилання

    Примітки

    1. https://www.ericsson.com/en/press-releases/2019/10/ericsson-completes-acquisition-of-kathreins-antenna-and-filter-business
    2. https://www.kathrein.com/en/newsroom/press/archive/announcement/news/restructuring-of-kathrein-group-largely-completed
    3. https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
    4. https://www.w3.org/Consortium/Member/List
    5. https://www.bluetooth.com/develop-with-bluetooth/join/member-directory/
    6. https://www.vatm.de/mitglied/ericsson-gmbh/
    7. Sony to acquire Ericsson's share of Sony Ericsson Ericsson пресреліз 2011-10-27
    8. Нащадник слави конунгів
    9. Mikael Ricknäs (2011-06-14). Ericsson to Acquire Telcordia for $1.15 Billion (en). PCWorld. Архів оригіналу за 2012-02-26. Процитовано 2011-06-14.