Відмінності між версіями «Ford Custom»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
 
Рядок 32: Рядок 32:
   
 
=== Виробництво ===
 
=== Виробництво ===
Приблизно 7,850,000 повно-розмірних Ford і Mercury булт продані протягом 1969-78 рр.<ref name="kowalke1997">{{cite book|last=Kowalke|first=Ron|title=Standard Catalog of American Cars 1946–1975|year=1997|publisher=Krause publications|isbn=0-87341-521-3}}</ref><ref name="Flammang, James 1999">Flammang, James ''Standard Catalog of American Cars 1976–1999 3rd Edition'' (Iola, WI: Krause Publications, Inc 1999)</ref> Це робить його десятою найкраще продаваною автомобільну платформу за історію.
+
Приблизно 7,850,000 повнорозмірних Ford і Mercury було продано протягом 1969-78 рр.<ref name="kowalke1997">{{cite book|last=Kowalke|first=Ron|title=Standard Catalog of American Cars 1946–1975|year=1997|publisher=Krause publications|isbn=0-87341-521-3}}</ref><ref name="Flammang, James 1999">Flammang, James ''Standard Catalog of American Cars 1976–1999 3rd Edition'' (Iola, WI: Krause Publications, Inc 1999)</ref> Це робить його десятою найкраще продаваною автомобільну платформу за історію.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==

Поточна версія на 07:29, 3 лютого 2019

Ford Custom Club Coupe 1949 року

Ford Custom (Форд Кастом) – повнорозмірний автомобіль, який виготовлявся американською компанією Ford для ринку Сполучених Штатів, Канади і Австралії в певні роки між 1949 і 1981 рр..

Custom і Custom Deluxe (1949-1955)[ред. | ред. код]

Ford Custom Deluxe Club Coupe 1950 року
Ford Custom Deluxe 1950 року

В 1949 модельному році назва Custom використовувалась для позначення найвищого рівня оздоблення в лінійці автомобілів Ford[1]. Вона була частиною повністю нового рестайлингу автомобілів Ford після війни. В 1950 році вона мала 114-дюймову колісну базу і 196.8 дюймів загальної довжини[2]. В 1950 році назва була змінена на Custom Deluxe[3] і потім на Customline в 1952 році, коли вона була зміщена в середню позицію між новими моделями Mainline і Crestline[4].

Custom і Custom 300 (1957-1959)[ред. | ред. код]

1957 Ford Custom 300 Fordor Sedan
1958 Ford Custom 300 Fordor Sedan
1959 Ford Custom 300 Fordor Sedan

Назва Custom повернулась в 1957 модельному році разом з новою серією Custom 300[5], і перебували під моделями Fairlane і Fairlane 500[6]. Базова Custom була найдешевшою моделлю і орієнтувався, в основному, на автопарки. Custom 300 була трохи вищою моделлю і орієнтувався на бюджетних клієнтів. Custom і Custom 300 повністю замінили базову Mainline і середню Customline відповідно в 1956 році.

Custom 300 стала базовою моделлю в 1958 році[7], але була відкинена з лінійки в 1960 році[8].

Custom і Custom 500 (1964-1981)[ред. | ред. код]

Ford Custom 500 sedan 1965 року
Ford Custom 500 sedan 1968 року

З 1960 по 1963 рр. варіанти назв Custom з цифровими суфіксами були відсутні в лінійці, замінені на або Fairlane, або базові моделі Galaxie. Базові автомобілі Ford 1963 року іменувались Ford 300.

Назва Custom знову з’явилась у 1964 році, і знову в лінійці бюджетних моделей. Як у 1957 і 1958 рр., лінійка Custom складалась з двох серій: базова Custom і дещо покращена Custom 500[9]. Більшість автомобілів Customs були продані в парки поліції і таксі протягом 1960-х – щоправда, хто-небудь, хто хотів базову модель, повно-розмірний автомобіль без всяких додатків, міг її придбати – тоді як Custom 500 орієнтувалась на бюджетних покупців, які хотіли недорогий автомобіль, але з мінімальним набором оснащень. Загалом, моделі Custom 500 можна було відрізнити від їхніх менш дорогих побратимів хромованими накладками на крилах, водостоках, килимками (щоправда до кінця 1960-х навіть базові Custom мали килимки), покращену оббивку тканини і вінілу та незначні очевидні штучки.

Більшість Custom і Custom 500 оснащувались або базовим рядним 6-циліндровим двигуном, або двигуном V8 з «малим блоком» (289 куб. дюймів в ранні роки, і до 351 від середини до кінця 1970-х[10]), щоправда ціла лінійка двигунів V8, аж по 425-сильний 427 V8, і трансмісії (від овердрайва і 4-ступеневої ручної до автоматичної SelectShift) були доступні для спецслужб і любителів швидкості й спорту, які хотіли якомога легку машину. Після 1972 року комбінація силового агрегату 6-циліндрового двигуна і 3-ступеневої ручної трансмісії була стандартною в лінійці Custom і Custom 500; в 1972 модельному році всі Custom оснащені V8 мали в стандарті SelectShift[10]. Агрегат з 6-циліндровим двигуном і ручною трансмісією була відкинена в 1973 році; всі повно-розмірні автомобілі Ford з 1973 року і далі, включаючи Custom 500, мали двигун V8 (найменший 351 куб. дюймів) і трансмісію SelectShift у стандарті[10].

Модель Custom була відкинена після 1972 модельного року[11], тоді як Custom 500 залишилась. В 1975 році повно-розмірні автомобілі Ford оновили і збільшили в розмірі. Звідси й далі Custom 500 була лише доступною як базова машина і навіть не фігурувала в каталогах[10]. Лінійка Custom 500 була скасована в США після 1978 модельного року, але продовжилась до 1981 року в Канаді. В Сполучених Штатах, Custom 500 була замінена на LTD "S."

Серія супутнього універсалу, яка продавалась в оздобленні Custom і Custom 500, називалась Ranch Wagon[10]. Як моделі седана й купе, ці машини орієнтувались на автопарки.

1979–1981 (лише в Канаді)[ред. | ред. код]

Custom 500 1979 року для ринку Канади був повністю оновленим з появою платформи Panther, і мав передок базової моделі Ford LTD 1979 року (з окремими прямокутними фарами і внутрішніми поворотними сигналами на решітці радіатора, відмінними від вищого LTD Landau/Crown Victoria). Стандартним агрегатом в 1979 році був 302 куб. дюймовий (5 л) V8 з трансмісією SelectShift, тоді як 351 куб. дюймовий (5.8 л) Windsor V8 був опцією. В 1980 році, щоб відповідати стандартам EPA CAFE (охорона довкілля і економія пального), 255 куб. дюймовий (4.2 л) V8 був стандартним, з двигунами 302 і 351 V8 опційними.

Виробництво[ред. | ред. код]

Приблизно 7,850,000 повнорозмірних Ford і Mercury було продано протягом 1969-78 рр.[12][13] Це робить його десятою найкраще продаваною автомобільну платформу за історію.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 387
  2. Flory, Jr., J. "Kelly" (2008). American Cars, 1946–1959 Every Model Every Year. McFarland & Company, Inc., Publishers. ISBN 978-0-7864-3229-5. 
  3. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 388
  4. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 390
  5. http://www.oldcarbrochures.com/static/NA/Ford/1957_Ford/1957_Ford_Full_Line_Brochure/1957%20Ford%20Brochure-02.html
  6. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 397
  7. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 399
  8. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 403
  9. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 413
  10. а б в г д Odin, L.C. A concise guide to the Ford and Mercury full-size automobile production 1969-1978. Belvedere Publishing, 2016. ASIN: B01HE91Y4K.
  11. John Gunnell, Standard Catalog of American Cars 1946–1975, Revised 4th Edition, page 440
  12. Kowalke, Ron (1997). Standard Catalog of American Cars 1946–1975. Krause publications. ISBN 0-87341-521-3. 
  13. Flammang, James Standard Catalog of American Cars 1976–1999 3rd Edition (Iola, WI: Krause Publications, Inc 1999)