Відмінності між версіями «Forth»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 21: Рядок 21:
 
Мова программування Forth була створена Чарльзом Муром наприкінці 1960х - початку 1970х років. Перша реалізація мови Forth з’явилася у 1971 році, під час роботи Мура в Національній радіоастрономічній обсерваторії.
 
Мова программування Forth була створена Чарльзом Муром наприкінці 1960х - початку 1970х років. Перша реалізація мови Forth з’явилася у 1971 році, під час роботи Мура в Національній радіоастрономічній обсерваторії.
   
Нова мова була прийнята в якості основної в [[Американське астрономічне товариство|Американському астрономічному товаристві]]. Чарльз Мур та його коллега Елізабет Ратер заснували компанію FORTH, Inc, і на протязі десятиліття портували мову на багаьо різних платформ.
+
Нова мова була прийнята в якості основної в [[Американське астрономічне товариство|Американському астрономічному товаристві]]. Чарльз Мур та його коллега Елізабет Ратер заснували компанію FORTH, Inc, і на протязі десятиліття портували мову на різні платформи.
  +
  +
Наприкінці 1970х років, програмісти, що були зацікавлені у ровитку мови, створили FORTH Interest Group (FIG). Ця група розробила концепцію FIG Forth Model, що являє собою загальнодоступну форт-систему і може бути легко перенесена на популярні комп’терні архітектури. Часто цю систему розлядають як перший неофіційний стандарт мови.
   
 
== Особливості ==
 
== Особливості ==

Версія за 09:37, 25 липня 2016

Forth
Парадигма процедурна, рефлексивна, стек-орієнтована
Дата появи 1970-ті
Творці Чарльз Мур
Розробник Charles H. Moored
Система типізації Безтипова
Під впливом від Lisp, APL
Вплинула на PostScript, REBOL
CMNS: Forth у Вікісховищі

Forth (Форт) — мова програмування та середовище для програмування, розроблена Чарльзом Муром (також відомим як Чак Мур) на початку 1970-х у Національній радіообсерваторії США.

Forth є процедурною, стековою, рефлективною та безтиповою мовою програмування. Нові програми створюються шляхом розширення мови «новими словами» (позначення для підпрограм у Forth).

Найбільше поширення Forth отримав у вбудованих системах керування, як мова програмування інтелектуальних контролерів. Ранні версії Forth мали малий розмір, генерували ефективний код.

Історія

Мова программування Forth була створена Чарльзом Муром наприкінці 1960х - початку 1970х років. Перша реалізація мови Forth з’явилася у 1971 році, під час роботи Мура в Національній радіоастрономічній обсерваторії.

Нова мова була прийнята в якості основної в Американському астрономічному товаристві. Чарльз Мур та його коллега Елізабет Ратер заснували компанію FORTH, Inc, і на протязі десятиліття портували мову на різні платформи.

Наприкінці 1970х років, програмісти, що були зацікавлені у ровитку мови, створили FORTH Interest Group (FIG). Ця група розробила концепцію FIG Forth Model, що являє собою загальнодоступну форт-систему і може бути легко перенесена на популярні комп’терні архітектури. Часто цю систему розлядають як перший неофіційний стандарт мови.

Особливості

У FORTH використовується стек для зберігання даних. Для запису операцій застосовується зворотна польська нотація. Наприклад, для обчислення виразу та виводу результату на термінал у FORTH необхідно записати:

5 6 * 7 + .

в цьому разі, 5 та 7 буде покладено в стек, операція * замість двох верхніх чисел в стеку покладе їх добуток, операція + замість двох верхніх чисел із стеку покладе їх суму, операція . надрукує верхнє число із стеку і видалить його.

Для цієї операції можна визначити підпрограму, або, в термінах ФОРТ, створити нове слово, яке бере зі стека три числа, виконує дії та залишає на стекові результат:

: MULTANDSUM ( Створити нове слово з назвою MULTANDSUM.
               Зміна стеку під час дії слова C,B,A ---> A*B+C )
 *           ( С,A*B)
 +           ( A*B+C)
;            ( Закінчити створення слова)

Використовуючи нове слово, вираз можна переписати так:

 7 5 6 MULTANDSUM .

Джерела

  • Баранов С. Н., Ноздрунов Н. Р. Язык Форт и его реализации. — Л.: Машиностроение. Ленинградское отделение, 1988. — 157 с., ил. ISBN 5-217-00324-3

Посилання