Відмінності між версіями «Iveco»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Картка компанії
 
{{Картка компанії
| назва = IVECO
+
| назва = IVECO S.p.A.
 
| оригінальна_назва =
 
| оригінальна_назва =
 
| логотип = [[Файл:IVECO.svg|270px]]
 
| логотип = [[Файл:IVECO.svg|270px]]
  +
| зображення = IvecoWorldHeadquarters4.jpg
 
| тип = концерн
 
| тип = концерн
 
| спеціалізація = автомобілі промислового призначення
 
| спеціалізація = автомобілі промислового призначення
Рядок 37: Рядок 38:
 
}}
 
}}
   
'''IVECO''' (''Industrial Vehicles Corporation'' [[корпорація]] автомобілів промислового призначення) — міжнародний автомобілебудівний [[концерн]].
+
'''IVECO S.p.A.''' ([[акронім]] від {{lang-en|Industrial Vehicles Corporation}}; {{lang-it|Società per la produzione di Veicoli Industriali}}; {{lang-uk|Корпорація автомобілів промислового призначення}}, {{lang-uk|Івеко}}) — міжнародний автомобілебудівний [[концерн]].
   
 
== Історія концерну ==
 
== Історія концерну ==
[[Зображення:Brno, Autotec, Nákladní automobily IVECO.jpg|thumb | Автомобілі Iveco на виставці]]
+
[[Зображення:Brno, Autotec, Nákladní automobily IVECO.jpg|thumb|Автомобілі Iveco на виставці]]
 
Концерн Iveco утворився в листопаді [[1974]] в результаті угоди ''Klockner-Humboldt-Deutz''(KHD) про передачу його відділення Magirus-Deutz під управління [[FIAT]]. До складу Iveco увійшли Magirus-Deutz, FIAT, а також італійські та зарубіжні підрозділи FIAT, такі як ОМ, Lancia, французька FIAT France SA (випускала вантажівки марки Unic). Штаб-квартира Iveco розмістилася в [[Турин]]і.
 
Концерн Iveco утворився в листопаді [[1974]] в результаті угоди ''Klockner-Humboldt-Deutz''(KHD) про передачу його відділення Magirus-Deutz під управління [[FIAT]]. До складу Iveco увійшли Magirus-Deutz, FIAT, а також італійські та зарубіжні підрозділи FIAT, такі як ОМ, Lancia, французька FIAT France SA (випускала вантажівки марки Unic). Штаб-квартира Iveco розмістилася в [[Турин]]і.
   
Рядок 87: Рядок 88:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
 
 
* [http://www.iveco.com Головний сайт концерна IVECO]
 
* [http://www.iveco.com Головний сайт концерна IVECO]
 
* [http://www.amacoint.com/ Сайт офіційного дилера в Україні - компанії АМАКО]
 
* [http://www.amacoint.com/ Сайт офіційного дилера в Україні - компанії АМАКО]
 
* [http://www.iveco.lviv.ua/ Сайт офіційного дилера в Україні]
 
* [http://www.iveco.lviv.ua/ Сайт офіційного дилера в Україні]
  +
   
 
{{Автомобілі Iveco}}
 
{{Автомобілі Iveco}}

Поточна версія на 16:47, 30 серпня 2018

IVECO S.p.A.
Тип концерн
Форма власності S.p.A.
Галузь автомобілебудування
Спеціалізація автомобілі промислового призначення
Гасло Transport is energy
Засновано 1975
Засновник(и) Ан'єллі Джованні
Штаб-квартира Турин Італія Італія
Продукція вантажні автомобілі, автобуси
Власник(и) CNH Industrial[d]
Холдингова компанія CNH Industrial[d] і Fiat
Дочірні компанії
  • Iveco (United Kingdom)[d], Iveco (Germany)[d], Iveco Defence Vehicles[d], Irisbus і Magirus
  • Сайт www.iveco.com

    CMNS: Iveco на Вікісховищі

    IVECO S.p.A. (акронім від англ. Industrial Vehicles Corporation; італ. Società per la produzione di Veicoli Industriali; укр. Корпорація автомобілів промислового призначення, укр. Івеко) — міжнародний автомобілебудівний концерн.

    Історія концерну[ред. | ред. код]

    Автомобілі Iveco на виставці

    Концерн Iveco утворився в листопаді 1974 в результаті угоди Klockner-Humboldt-Deutz(KHD) про передачу його відділення Magirus-Deutz під управління FIAT. До складу Iveco увійшли Magirus-Deutz, FIAT, а також італійські та зарубіжні підрозділи FIAT, такі як ОМ, Lancia, французька FIAT France SA (випускала вантажівки марки Unic). Штаб-квартира Iveco розмістилася в Турині.

    У наступні роки до складу Iveco увійшли автозаводи різних країн.

    1986 — було викуплено англійський підрозділ компанії Ford, виробник вантажівок, італійський виробник самоскидів Astra.

    1990 — викуплена іспанська компанія ENASA, виробник вантажівок і автобусів Pegaso, а також її британська філія Seddon Atkinson Group.

    1992—- провідний автовиробник Австралії ITAL (International Truck of Australia Ltd).

    У різних формах концерн співпрацює з багатьма іншими автовиробниками різних країн.

    Першою власною конструкцією Iveco вважається легка серія Iveco Daily 2,9-4,9 т випущена в 1978 році. Це одне з перших у світі із спеціально розробленого сімейства легких вантажівок масового виробництва.

    Автомобілі Iveco[ред. | ред. код]

    Пожежна автовишка Bronto Skylift 35-3FT на шасі IVECO

    Щорічно Iveco виготовляє і реалізує на світовому ринку понад 160 000 вантажних автомобілів і більше 430 000 двигунів. Річний оборот компанії сягає 9 мільярдів євро. Для замовників Iveco трудяться 32 000 працівників компанії, працюють 49 заводів у 19 країнах, 15 науково-дослідних центрів і 844 дилерських підприємств. Ліцензійна збірка автомобілів Iveco була налагоджена в Аргентині, Туреччині, Єгипті, Ірані, Лівії, Венесуелі, Чилі, Ефіопії, Заїрі, В'єтнамі, Китаї. Iveco володіє брендами: Iveco, Iveco Motors, Iveco Magirus, Astra, Seddon Atkinson, Irisbus.

    У 1992 році вантажівки Iveco EuroCargo удостоєні титулу «Вантажівка року», а в 1993-у цю ж нагороду отримав Iveco EuroTech. У 2000 році на міжнародному автосалоні в Амстердамі Iveco Daily були удостоєні нагороди «Фургон року».

    Iveco є одним з найбільших і найдинамічніших виробників вантажної техніки у світі, що розвиваються (6 місце у світі за обсягами випуску вантажних автомобілів та 2 місце за обсягами виробництва дизельних двигунів).

    У Росії концерн Iveco присутній практично з моменту утворення: вже в 1975-у вантажівки Magirus, що увійшов до складу Iveco, працювали на будівництві Байкало-Амурської магістралі. У наступні роки їх змінили вантажівки вже під маркою власне Iveco.

    З 1994 року російським заводом «УралАЗ» (м. Міас, Челябінська область) випускалися Урал-Iveco-5531 і УралАЗ-Iveco-6329. Російські дилери представляють у Росії практично всі моделі.

    З 2007 Iveco і промислова група «Самотлор-НН» заснували в Нижньому Новгороді компанію «Савеко» (спільне підприємство) вартістю 80 млн євро, яка збиратиме вантажівки і автобуси. Обсяг виробництва нового СП складе 25 тис. легких комерційних вантажівок Iveco Daily.

    Модельний ряд Iveco[ред. | ред. код]

    IVECO Daily[ред. | ред. код]

    Малотоннажний комерційний автомобіль повною масою 3.5, 4.5 та 5.0 тонн. Випускається в конфігурації фургон (Daily Van), шасі-кабіна (Daily Cab), вантажно-пасажирський автомобіль (Daily Comby). У лінійці 8 моделей, 8 колісних баз і понад 2500 модифікацій. Дизельний 4-циліндровий 16-клапанний двигун об'ємом 2,3 і 3 літри потужністю до 136 і 166 кінських сил відповідно. Використовується для пасажирських і вантажних перевезень на невеликі відстані.

    IVECO EuroCargo[ред. | ред. код]

    Середньотоннажний вантажний комерційний автомобіль повною масою 6-18 тонн. Випускається з чотирма варіантами кабіни - коротка, довга, довга із середньою дахом, чотирьохдверна. Колісна формула - 4x2 для міських перевезень і 4x4 для бездоріжжя. Може використовуватися з будь-якими кузовами і спецнадстройкамі довжиною до 10 метрів. Оснащується двигуном Tector. У чотирициліндровому варіанті має потужність до 170 к.с., в шестициліндровому - до 280 к.с. Застосовується для вантажних перевезень на невеликі відстані. У тому числі, по бездоріжжю. За наявності відповідної надбудови, використовується як спецтранспорт.

    IVECO Stralis[ред. | ред. код]

    Сідельний тягач для вантажоперевезень на середні та дальні відстані. Випускається з колісними базами 4x2 і 6x2. Чотири базових моделі серії відрізняються кабінами: Stralis Active Day без спальних місць, Stralis Active Time з одним спальним місцем, Stralis Active Space з двома спальними місцями, Stralis Executive Space з двома спальними місцями підвищеної комфортності. Обладнаний двигуном Cursor обсягом 8, 10 і 13 літрів потужністю до 540 к.с. На колісну базу може бути встановлений вантажний кузов або спецнадстройка. Автомобіль 2003 та 2013 років.

    IVECO Trakker[ред. | ред. код]

    Важкі вантажівки для експлуатації на бездоріжжі, будівництві, нафтогазовидобування. Випускається з колісною базою 6x4 і 8x4. Оснащується двигуном Cursor 8 і 13 літрів з потужністю до 480 к.с. Найчастіше використовуються з причепом кузовом і бетонозмішувачів.

    Посилання[ред. | ред. код]