Відмінності між версіями «J-pop»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
 
Рядок 23: Рядок 23:
 
У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу).<ref name="Yano33">{{Cite book|title=Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song|last=Yano|first=Christine Reiko|year=2003|publisher=[[Harvard University|Harvard University Asia Center]]|page=33|ISBN=978-0-674-01276-9}}</ref><ref name="Mini248">{{Cite book|title=Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930|last=Minichiello|first=Sharon|year=1998|publisher=[[University of Hawaii Press]]|page=248|ISBN=978-0-8248-2080-0}}</ref> У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними.&nbsp;Під впливом західних жанрів, таких як [[джаз]] і [[блюз]], у ''ryūkōka'' стави використовувати такі інструменти як [[скрипка]], [[Губна гармоніка|губна гармошка]]&nbsp;і [[гітара]]. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської&nbsp;[[Пентатоніка|пентатоніки]]. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні.<ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|date=2006-09-14|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090615211214/http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|archivedate=2009-06-15|deadurl=yes|accessdate=2009-02-01|title=藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活|author=Kiyomaro Kikuchi|df=}}{{ref-ja}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|last=Kiyomaro Kikuchi|date=September 2010|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090206173933/http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|archivedate=2009-02-06|deadurl=yes|accessdate=2009-02-04}}{{ref-ja}}</ref>
 
У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу).<ref name="Yano33">{{Cite book|title=Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song|last=Yano|first=Christine Reiko|year=2003|publisher=[[Harvard University|Harvard University Asia Center]]|page=33|ISBN=978-0-674-01276-9}}</ref><ref name="Mini248">{{Cite book|title=Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930|last=Minichiello|first=Sharon|year=1998|publisher=[[University of Hawaii Press]]|page=248|ISBN=978-0-8248-2080-0}}</ref> У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними.&nbsp;Під впливом західних жанрів, таких як [[джаз]] і [[блюз]], у ''ryūkōka'' стави використовувати такі інструменти як [[скрипка]], [[Губна гармоніка|губна гармошка]]&nbsp;і [[гітара]]. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської&nbsp;[[Пентатоніка|пентатоніки]]. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні.<ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|date=2006-09-14|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090615211214/http://www.news.janjan.jp/column/0609/0609131112/1.php|archivedate=2009-06-15|deadurl=yes|accessdate=2009-02-01|title=藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活|author=Kiyomaro Kikuchi|df=}}{{ref-ja}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|last=Kiyomaro Kikuchi|date=September 2010|publisher=[[JANJAN]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090206173933/http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php|archivedate=2009-02-06|deadurl=yes|accessdate=2009-02-04}}{{ref-ja}}</ref>
   
Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» ({{lang-ja|別れのブルース}}, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом<ref>{{Cite web|url=http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|title=Honorary Citizens|year=2005|publisher=[[Aomori, Aomori|Aomori City]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090207182958/http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|archivedate=February 7, 2009|deadurl=yes|accessdate=2009-01-21}}</ref> Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів [[бугі-вугі]], [[мамба]], [[блюз]], [[кантрі]]. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися [[кавер]]и: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo»&nbsp;— Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You»&nbsp;— Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи {{нп|Jazz at the Philharmonic|JATP|en|Jazz at the Philharmonic}} і [[Луї Армстронг]]. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa».<ref>{{Cite web|url=http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|title=ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3|last=Molasky, Michael S.|year=2008|publisher=Web Chikuma|language=Japanese|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081207203939/http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|archivedate=December 7, 2008|deadurl=yes|accessdate=2008-11-17}}</ref>. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії.<ref>{{Cite web|url=http://www.nikkei.co.jp/weekend/news/sp20030308.html|year=2003|publisher=[[Nihon Keizai Shimbun]]|language=Japanese|accessdate=2008-11-18|title=ja:日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風}}</ref> У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка.<ref>{{Cite web|url=http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|date=November 2006|publisher=[[Toshiba]]|language=Japanese|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080619165647/http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|archivedate=2008-06-19|deadurl=yes|accessdate=2009-08-04|title=ja:演歌、歌西洋音楽|title=Enka, kayōkyoku and Western music|author=Kikuchi, Kiyomaro|df=}}</ref>
+
Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» ({{lang-ja|別れのブルース}}, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом<ref>{{Cite web|url=http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|title=Honorary Citizens|year=2005|publisher=[[Aomori, Aomori|Aomori City]]|archiveurl=https://web.archive.org/web/20090207182958/http://www.city.aomori.aomori.jp/koho/shisei/shisei2005/english/04meiyo/meiyo01.html|archivedate=February 7, 2009|deadurl=yes|accessdate=2009-01-21}}</ref> Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів [[бугі-вугі]], [[мамба]], [[блюз]], [[кантрі]]. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися [[кавер]]и: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo»&nbsp;— Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You»&nbsp;— Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи {{нп|Jazz at the Philharmonic|JATP|en|Jazz at the Philharmonic}} і [[Луї Армстронг]]. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa».<ref>{{Cite web|url=http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|title=ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3|last=Molasky, Michael S.|year=2008|publisher=Web Chikuma|language=Japanese|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081207203939/http://www.chikumashobo.co.jp/new_chikuma/molasky/04_3.html|archivedate=December 7, 2008|deadurl=yes|accessdate=2008-11-17}}</ref>. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії.<ref>{{Cite web|url=http://www.nikkei.co.jp/weekend/news/sp20030308.html|year=2003|publisher=[[Nihon Keizai Shimbun]]|language=Japanese|accessdate=2008-11-18|title=ja:日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風|archiveurl=https://web.archive.org/web/20081207104003/http://www.nikkei.co.jp/weekend/news/sp20030308.html|archivedate=2008-12-07|deadurl=yes}}</ref> У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка.<ref>{{Cite web|url=http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|date=November 2006|publisher=[[Toshiba]]|language=Japanese|archiveurl=https://web.archive.org/web/20080619165647/http://elekitel.jp/elekitel/special/2006/13/sp_02_d.htm|archivedate=2008-06-19|deadurl=yes|accessdate=2009-08-04|title=ja:演歌、歌西洋音楽|title=Enka, kayōkyoku and Western music|author=Kikuchi, Kiyomaro|df=}}</ref>
   
 
Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як [[Mandopop]]; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні.<ref>{{cite book |author=Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard |year=2000 |title=World Music: The Rough Guide |publisher=Rough Guides Publishing Company |isbn=1-85828-636-0 |page=49 |url=https://books.google.com/books?id=QzX8THIgRjUC&pg=PA49&f=false#v=onepage&q&f=true }}</ref> Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг.<ref name="Wordie">{{cite book |title= Streets: Exploring Hong Kong Island|last= Wordie|first= Jason|authorlink= |author2= |year= 2002|publisher= [[Hong Kong University Press]]|location= Hong Kong|isbn= 962-209-563-1|page= |pages= |url= }}</ref> Також, декілька музикантів відправились до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської поп-музики, відомий як ''kayōkyoku''.
 
Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як [[Mandopop]]; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні.<ref>{{cite book |author=Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard |year=2000 |title=World Music: The Rough Guide |publisher=Rough Guides Publishing Company |isbn=1-85828-636-0 |page=49 |url=https://books.google.com/books?id=QzX8THIgRjUC&pg=PA49&f=false#v=onepage&q&f=true }}</ref> Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг.<ref name="Wordie">{{cite book |title= Streets: Exploring Hong Kong Island|last= Wordie|first= Jason|authorlink= |author2= |year= 2002|publisher= [[Hong Kong University Press]]|location= Hong Kong|isbn= 962-209-563-1|page= |pages= |url= }}</ref> Також, декілька музикантів відправились до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської поп-музики, відомий як ''kayōkyoku''.

Поточна версія на 16:00, 16 вересня 2019

J-pop
Стилістичні походження
Походження
початок 1980-х, Японія
Типові інструменти
Споріднені жанри
J-rock
Інші теми
K-pop, Q-pop, C-pop

J-pop або джей-поп (часто стилізований як J-POP; яп. ジェイポップ) — узагальнюючий термін для класифікації японської популярної музики, скорочено від англ. «Japanese pop». Іноді термін вживають і для рок-музики Японії, але для неї в основному використовується інший термін J-Rock. Через це багато рок-виконавці (не важких напрямків) з Японії відносять частину своєї творчості до J-pop.

Історія[ред. | ред. код]

1920–1960-ті роки[ред. | ред. код]

Ічіро Фудзіяма — відомий співак руюкори

У період Тайсе першим популярним жанром музики була руюкора (перед тим як розділитися на енку та поппусу).[1][2] У цей час західні до Японії періоду Мейдзі були завезені західномузичні стилі та інструменти, що стали швидко популярними. Під впливом західних жанрів, таких як джаз і блюз, у ryūkōka стави використовувати такі інструменти як скрипка, губна гармошка і гітара. Однак пісні були написані з використанням традиційної японської пентатоніки. У 1930-х роки Ічіро Фудзіяма за допомогою мікрофона записав перші популярні пісні.[3][4]

Також помітну роль у музичній культурі зіграв Хатторі Реїті. Він написав декілька пісень, що спричинили післявоєнний джазовий бум. Одна з його ранніх пісень «Прощальний блюз» (яп. 別れのブルース, 1937) для Норіко Авая, яка пізніше утвердилась популярною співачкою та королевою блюзу в Японії, була хітом[5] Через тиск імперської армії джаз занепав. Хатторі, який до кінця війни залишився в Шанхаї, написав хітові пісні для Сідзуко Касагі (Tokyo Boogie-Woogie), Ічіро Фудзіяма (Aoi Sanmyaku). Згодом його стали називати «батьком японського поппусу». У часи американської окупації, японська культура збагатилася західними музичними стилями, переважно за допомогою радіо Far East Network, де звучал пісні жанрів бугі-вугі, мамба, блюз, кантрі. Популярність західної музики збільшувалась, а на пісні почали виконувалися кавери: «Tennessee Waltz» у виконанні Чіемі  Ері, «Omatsuri Mambo» — Хібарі Місора, «Till I Waltz Again with You» — Ідзумі Юкімура. Японію стали відвідувати відомі американські музиканти і гурти, включаючи JATP[en] і Луї Армстронг. У середині 1950-х років найпопулярнішою джазовою піснею була «Jazz Kissa».[6]. Джаз справив великий вплив на японську поп-культуру, хоча традиційний джаз так і не став основним жанром музики в Японії.[7] У кінці 1950-х і на початку 1960-х років популярними жанрами стали кайо і енка.[8]

Також вважають, що на різноманітність жанрів сучасного J-pop вплинули китайські іммігранти, що тікали зі Шанхая в часи комуністичної влади та співпрацювали з американськими окупантами. У 1949 році, після створення Китайської Народної Республіки, комуністи спочатку засудили поп-музику (китайську, відому як Mandopop; та західну) як декадентську музику та упродовж десятиліть пропангували китайські революційні пісні.[9] Незадоволені цією політикою, деякі музиканти утекли до британських колоній та на Гонконг.[10] Також, декілька музикантів відправились до Японії, де стали членами Far East Network і співпрацювали з американськими солдатами для поширення західних жанрів музики. У кінцевому результаті це призвело до створення сучасної японської поп-музики, відомий як kayōkyoku.

Відомі виконавці[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Yano, Christine Reiko (2003). Tears of Longing: Nostalgia and the Nation in Japanese Popular Song. Harvard University Asia Center. с. 33. ISBN 978-0-674-01276-9. 
  2. Minichiello, Sharon (1998). Japan's Competing Modernities: Issues in Culture and Democracy, 1900-1930. University of Hawaii Press. с. 248. ISBN 978-0-8248-2080-0. 
  3. Kiyomaro Kikuchi (2006-09-14). 藤山一郎(ポピュラー)・増永丈夫(クラク)二刀流の復活. JANJAN. Архів оригіналу за 2009-06-15. Процитовано 2009-02-01. (яп.)
  4. Kiyomaro Kikuchi (September 2010). JANJAN https://web.archive.org/web/20090206173933/http://www.news.janjan.jp/column/0604/0604182584/1.php. Архів оригіналу за 2009-02-06. Процитовано 2009-02-04.  Пропущений або порожній |title= (довідка)(яп.)
  5. Honorary Citizens. Aomori City. 2005. Архів оригіналу за February 7, 2009. Процитовано 2009-01-21. 
  6. Molasky, Michael S. (2008). ジャズ喫茶という異空間――'60‐'70年代の若者文化を歩く 第四回 page.3 (Japanese). Web Chikuma. Архів оригіналу за December 7, 2008. Процитовано 2008-11-17. 
  7. ja:日本のジャズ、高鳴る響き―ップス界にも新風 (Japanese). Nihon Keizai Shimbun. 2003. Архів оригіналу за 2008-12-07. Процитовано 2008-11-18. 
  8. Kikuchi, Kiyomaro (November 2006). Enka, kayōkyoku and Western music (Japanese). Toshiba. Архів оригіналу за 2008-06-19. Процитовано 2009-08-04. 
  9. Broughton, Simon. Ellingham, Mark. Trillo, Richard (2000). World Music: The Rough Guide. Rough Guides Publishing Company. с. 49. ISBN 1-85828-636-0. 
  10. Wordie, Jason (2002). Streets: Exploring Hong Kong Island. Hong Kong: Hong Kong University Press. ISBN 962-209-563-1. 
  11. Momoiro Clover Z Виступ гурту Momoiro Clover Z

Посилання[ред. | ред. код]