JavaScript
![]() | |
Парадигма: | імперативна, елементи функціональної, об'єктно-орієнтована (прототип-орієнтована) |
---|---|
Дата появи: | 1995 |
Творці: | Брендан Айк |
Розробник: | Netscape Communications Corporation, Mozilla Foundation |
Останній реліз: | ECMAScript 2017[1] (червня 2017) |
Система типізації: | динамічна, качина |
Основні реалізації: | V8, SpiderMonkey, Rhino, KJS, Carakan, Chakra (Microsoft) |
Під впливом від: | Scheme, Self, Java, C, Python |
Вплинула на: | ActionScript, CoffeeScript, Dart, JScript .NET, Objective-J, QML, TypeScript, LiveScript |
Сторінка інтернет: | developer.mozilla.org/docs/Web/JavaScript |
![]() | |
Розширення файлу: |
.js |
---|---|
MIME-тип: |
|
Узагальнений ідентифікатор типу: | com.netscape.javascript-source[3] |
Тип формату: | текстовий файл |
JavaScript (JS) — динамічна, об'єктно-орієнтована[4] прототипна мова програмування. Реалізація стандарту ECMAScript. Найчастіше використовується для створення сценаріїв веб-сторінок, що надає можливість на стороні клієнта (пристрої кінцевого користувача) взаємодіяти з користувачем, керувати браузером, асинхронно обмінюватися даними з сервером, змінювати структуру та зовнішній вигляд веб-сторінки.
JavaScript класифікують як прототипну (підмножина об'єктно-орієнтованої), скриптову мову програмування з динамічною типізацією. Окрім прототипної, JavaScript також частково підтримує інші парадигми програмування (імперативну та частково функціональну) і деякі відповідні архітектурні властивості, зокрема: динамічна та слабка типізація, автоматичне керування пам'яттю, прототипне наслідування, функції як об'єкти першого класу.
Мова JavaScript використовується для:
- написання сценаріїв веб-сторінок для надання їм інтерактивності;
- створення односторінкових веб-застосунків (ReactJS, AngularJS, Vue.js);
- програмування на стороні сервера (Node.js);
- стаціонарних застосунків (Electron, NW.js);
- мобільних застосунків (React Native, Cordova);
- сценаріїв в прикладному ПЗ (наприклад, в програмах зі складу Adobe Creative Suite чи Apache JMeter);
- всередині PDF-документів тощо.
Незважаючи на схожість назв, мови Java та JavaScript є двома різними мовами, що мають відмінну семантику, хоча й мають схожі риси в стандартних бібліотеках та правилах іменування. Синтаксис обох мов отриманий «у спадок» від мови С, але семантика та дизайн JavaScript є результатом впливу мов Self та Scheme.[5]
Зміст
Історія[ред. | ред. код]
Поява в Netscape[ред. | ред. код]
1995 року компанія Netscape поставила завдання вбудувати мову програмування Scheme чи «якусь схожу» в браузер Netscape. Для цього був запрошений Брендан Айк, американський розробник, що спеціалізувався на системному програмуванні. Також, для прискорення розробки, Netscape почали співробітництво з компанією Sun Microsystems.
З часом, концепція розроблюваної мови програмування була розширена до можливості використання безпосередньо в HTML-коді сторінки. Компанії мали на меті створити мову, що могла зв'язати різні частини веб-сайтів: зображень, Java-аплетів, об'єктної моделі документа. Ця мова повинна була стати зручною для веб-дизайнерів та некваліфікованих програмістів. Робочою назвою нової мови була Mocha, яка була змінена на LiveScript в перших двох бета-версіях браузера Netscape 2.0. А дещо пізніше, користуючись популярністю бренду Java, LiveScript був перейменований на JavaScript і третя бета-версія (2.0B3) Netscape 2.0 вже вийшла з сучасною назвою[6][7]. Для цього була придбана відповідна ліцензія у компанії Sun Microsystems, що володіла брендом Java.
1992 року компанією Nombas була розроблена скриптова мова програмування Cmm (англ. С-minus-minus, гра слів навколо мови С++), яка пізніше була перейменована на ScriptEase та могла вбудовуватися в веб-сторінки. Існує хибна думка, що JavaScript був створений під впливом Cmm. Насправді, Брендан Айк ніколи не чув про Cmm до того, як він створив LiveScript[8]. Пізніше, Nombas зупинили розробку Cmm та почали використовувати JavaScript, а згодом брали участь у групі зі стандартизації JavaScript.
Стандартизація[ред. | ред. код]
У листопаді 1996 року Netscape заявила, що відправила JavaScript в організацію Ecma International для розгляду мови як промислового стандарту. В результаті подальшої роботи з'явилась стандартизована мова з назвою ECMAScript. У червні 1997 року, Ecma International опублікувала першу редакцію специфікації ECMA-262. Рік по тому, у червні 1998 року, щоб адаптувати специфікацію до стандарту ISO/IEC-16262, були внесені деякі зміни і випущена друга редакція. Третя редакція побачила світ в грудні 1999 року.[9]
Четверта версія стандарту ECMAScript так і не була закінчена і четверта редакція не вийшла[10]. Тим не менш, п'ята редакція з'явилася в грудні 2009 року.
У червні 2015 року[11] вийшла шоста версія, починаючи з якої комітет ECMAScript прийняв рішення перейти на щорічні оновлення і нова версія отримала назву ES2015. Вона отримала цілу низку нововведень, серед яких: об'єкт Promise для зручного асихронного виконування коду, деструктуруюче присвоювання, стрілочні функції, функції-генератори, шаблонні рядки, оператори оголошення змінних let та const тощо.
Версія ES2016 вийшла у червні 2016 року, серед нововведень оператор піднесення до степеня ** та метод Array.prototype.includes, який перевіряє, чи міститься переданий аргумент в масиві.
Версія ES2017, що вийшла в червні 2017 року і на сьогодні є актуальною версією стандарту додала можливість використання асихронних функцій, «висячих» ком в параметрах функцій, об'єкт Atomics, декільких нових методів для роботи з рядками.
Актуальний стан[ред. | ред. код]
JavaScript, наразі, є однією з найпопулярніших мов програмування в інтернеті[12]. Але спочатку багато професійних програмістів скептично ставилися до мови, цільова аудиторія якої складалася з програмістів-любителів[13]. Поява AJAX змінила ситуацію та повернула увагу професійної спільноти до мови, а подальші модифікації мови за стандартами ES2015 та ES2017 внесли багато корисних можливостей, яких не вистачало для ефективного програмування. В результаті, були розроблені та покращені багато практик використання JavaScript (зокрема, тестування та налагодження), створені бібліотеки та фреймворки, поширилося використання JavaScript поза браузером.
Про мову[ред. | ред. код]
JavaScript має низку властивостей об'єктно-орієнтованої мови, але завдяки концепції прототипів підтримка об'єктів в ній відрізняється від традиційних мов ООП. Крім того, JavaScript має ряд властивостей, притаманних функціональним мовам, — функції як об'єкти першого класу, об'єкти як списки, каррінг, анонімні функції, замикання (closures) — що додає мові додаткову гнучкість.
JavaScript має C-подібний синтаксис, але в порівнянні з мовою Сі має такі корінні відмінності:
- об'єкти, з можливістю інтроспекції і динамічної зміни типу через механізм прототипів
- функції як об'єкти першого класу
- обробка винятків
- автоматичне приведення типів
- автоматичне прибирання сміття
- анонімні функції
JavaScript містить декілька вбудованих об'єктів: Global, Object, Error, Function, Array, String, Boolean, Number, Math, Date, RegExp. Крім того, JavaScript містить набір вбудованих операцій, які, грубо кажучи, не обов'язково є функціями або методами, а також набір вбудованих операторів, що управляють логікою виконання програм. Синтаксис JavaScript в основному відповідає синтаксису мови Java (тобто, зрештою, успадкований від C), але спрощений порівняно з ним, щоб зробити мову сценаріїв легкою для вивчення. Так, приміром, декларація змінної не містить її типу, властивості також не мають типів, а декларація функції може стояти в тексті програми після неї.
Семантика мови схожа з семантикою мови Self.
Приклад оголошення і використання класу в JavaScript:
class MyClass {
constructor () {
this.myValue1 = 1;
this.myValue2 = 2;
}
}
const mc = new MyClass();
mc.myValue1 = mc.myValue2 * 2;
Одна з популярних технологій, що дозволила зробити сторінки динамічнішими і забезпечити нові можливості — це динамічне завантаження і вставка даних в документ, що отримала назву AJAX.
Використання в HTML[ред. | ред. код]
При використанні в рамках технології DHTML JavaScript код включається в HTML-код сторінки і виконується інтерпретатором, вбудованим в браузер. Код JavaScript вставляється в теги <script></script> з обов'язковим по специфікації HTML 4.01 атрибутом type="text/javascript", хоча в більшості браузерів мова сценаріїв за умовчанням саме JavaScript.
Скрипт, що виводить модальне вікно з класичним написом «Hello, World!» усередині браузера:
<script type="text/javascript">
alert('Hello, World!');
</script>
Слідуючи концепції інтеграції JavaScript в існуючі системи, браузери підтримують включення скрипта, наприклад, в значення атрибуту події:
<a href="delete.php" onclick="return confirm('Ви впевнені?');">Видалити</a>
Тут, після натискання на посилання, функція confirm('Ви впевнені?'); викликає модальне вікно з написом «Ви впевнені?», а return false блокує перехід за посиланням. Зрозуміло, цей код працюватиме тільки якщо в браузері є та увімкнена підтримка JavaScript, інакше перехід за посиланням відбудеться без попередження.
Є і третя можливість підключення JavaScript — написати скрипт окремим файлом, та підключити його за допомогою конструкції:
<script type="text/javascript" src="http://Шлях_до_файла_зі_скриптом"></script>
Зневадження[ред. | ред. код]
При розробці великих і нетривіальних веб-застосунків з використанням JavaScript, критично важливим є доступ до інструментів зневадження. Оскільки браузери, від різних виробників, дещо відрізняються у поведінці JavaScript і реалізації Об'єктної Моделі Документа, необхідно мати зневаджувач для кожного браузера, якщо веб-застосування орієнтовано на нього.
На даний час Firefox, Opera, Google Chrome, Edge та Safari мають зневаджувачі для себе.
Також існують такі корисні інструменти, як:
- ESLint — перевірка якості коду, що сканує JavaScript програму, шукаючи проблеми коду;
- Prettier — автоматичне форматування коду у коректний вигляд;
- Babel — транспайлер Javascipt коду до більш старих версій стандартів ECMAScript, який допомагає розробникам використовувати найновіші можливості мови для оточення, що не встигло реалізувати останній стандарт.
Оскільки JavaScript є інтерпретатором, без строгої типізації, і може виконуватися в різних середовищах, кожне зі своїми власними особливостями сумісності, програміст має бути дуже уважним, і повинен перевіряти, що його код виконується як очікується в широкому переліку можливих конфігурацій.
Кожен блок сценарію інтерпретатор розбирає окремо. На веб-сторінках, коли треба комбінувати блоки JavaScript та HTML, синтаксичні помилки знайти легше, якщо тримати функції сценарію в окремому блоці коду, або (ще краще) використовувати багато малих пов'язаних .js файлів. В такий спосіб синтаксична помилка не спричинятиме «падіння» цілої сторінки, і можна надати допомогу, елегантно вийшовши зі сторінки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.ecma-international.org/publications/standards/Ecma-262.htm. Пропущений або порожній
|title=
(довідка) - ↑ RFC 4329. tools.ietf.org.
- ↑ System-Declared Uniform Type Identifiers. Mac OS X Reference Library. Apple Inc. Процитовано 2010-03-05.
- ↑ ECMAScript Language Specification. Архів оригіналу за 12 квітень 2015. Процитовано 20 серпень 2014.
- ↑ ECMAScript Language Overview (PDF). 2007-10-23. с. 4. Архів оригіналу за 2010-07-13. Процитовано 2009-05-03.
- ↑ Press release announcing JavaScript, «Netscape and Sun announce Javascript», PR Newswire, December 4, 1995
- ↑ TechVision: Innovators of the Net: Brendan Eich and JavaScript. Web.archive.org. Архів оригіналу за 2008-02-08.
- ↑ Brent Noorda's Answers on ECMA. Quora. Процитовано 2014-04-13.
- ↑ ECMAScript 3rd Edition specification (PDF). Архів оригіналу за 2015-04-12. Процитовано 2013-05-26.
- ↑ Documentation. ECMAScript. Архів оригіналу за 2011-04-26. Процитовано 2014-04-13.
- ↑ ES6, ES8, ES2017: что такое ECMAScript и чем это отличается от JavaScript. Tproger (ru-RU). 2017-09-07. Процитовано 2017-10-08.
- ↑ 15 самых популярных языков программирования по версии GitHub (ru-RU). Процитовано 2017-10-08.
- ↑ JavaScript: The World's Most Misunderstood Programming Language. Crockford.com. Процитовано 2009-05-19.
Див. також[ред. | ред. код]
- ActionScript — реалізація від Adobe для Flash.
- Rhino — реалізація на Java.
- JScript — реалізація в Інтернет Експлорер від Microsoft.
- DOM — об'єктна модель документа.
- Firebug
- AJAX
- JSON
Посилання[ред. | ред. код]
- яваскрипт.укр - JavaScript довідка українською мовою.
- ECMA-262, ECMAScript Language Specification.
- Стандарт ECMA-262 (англ.) (третє видання; формат PDF)
- JavaScript домашня сторінка, JavaScript довідник на mozilla.org.
- Довідник з JavaScript версії 1.5: 1.5
- Зміни в нових версіях JavaScript: 1.7, 1.6
- JScript та JScript .NET довідники на сайті MSDN Library
- IBM Developerworks, JavaScript's language features
- www.nakedjavascript.com(англ.)
- Mozilla JavaScript shells (англ.)
- Mozilla (Rhino engine) JavaScript shell (англ.)
![]() |
Це незавершена стаття про програмування. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
|
|