Відмінності між версіями «MI5»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (r2.7.2+) (Робот: замінив ja:イギリス情報局保安部 на ja:保安局 (イギリス))
Рядок 24: Рядок 24:
 
У жовтні [[1909]] року, слідуючи рекомендації Комітету імперській безпеці, в якій вказувалося на небезпеку німецького шпигунства для британських [[порт]]ів [[ВМФ]], капітан [[Вернон Келл]] Південностаффордширського полку та капітан [[Менсфілд Каммінг]] з Королівського флоту разом створили бюро Секретної служби.
 
У жовтні [[1909]] року, слідуючи рекомендації Комітету імперській безпеці, в якій вказувалося на небезпеку німецького шпигунства для британських [[порт]]ів [[ВМФ]], капітан [[Вернон Келл]] Південностаффордширського полку та капітан [[Менсфілд Каммінг]] з Королівського флоту разом створили бюро Секретної служби.
   
Отримавши додатковий запит від Адміралтейства інформації про нові німецькі кораблі, Келл та Каммінг вирішили розділити їх роботу. В результаті Келл став відповідати за контррозвідку (майбутню MІ5), а Каммінг — за шпигунство ([[MІ6]]).
+
Отримавши додатковий запит від Адміралтейства інформації про нові німецькі кораблі, Келл та Каммінг вирішили розділити їх роботу. В результаті Келл став відповідати за контррозвідку (майбутню MІ5), а Каммінг — за шпигунство ([[MI6]]).
 
[[Файл:MI5BuildingThamesHouse.jpg|міні|праворуч|300пкс|Темз Хаус, [[Лондон]]. Штаб-квартира Секретної служби]]
 
[[Файл:MI5BuildingThamesHouse.jpg|міні|праворуч|300пкс|Темз Хаус, [[Лондон]]. Штаб-квартира Секретної служби]]
 
З [[1909]] році до початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] бюро Секретної служби виявило більш ніж 30 [[шпигун]]ів, що входили в мережу німецької розвідслужби. В цей час бюро складалося всього з 10 чоловік, включаючи Келла. На початку війни бюро перепідпорядкували військовому кабінету. У січні [[1916]] року бюро стало частиною нового Управління військової розвідки та отримало назву MІ5.
 
З [[1909]] році до початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] бюро Секретної служби виявило більш ніж 30 [[шпигун]]ів, що входили в мережу німецької розвідслужби. В цей час бюро складалося всього з 10 чоловік, включаючи Келла. На початку війни бюро перепідпорядкували військовому кабінету. У січні [[1916]] року бюро стало частиною нового Управління військової розвідки та отримало назву MІ5.

Версія за 05:02, 15 грудня 2012

MІ5
Засновано: 1909 рік
Юрисдикція: Уряд Великобританії
Штаб квартира: Темз Хаус, Лондон, Великобританія
Офіційний сайт:
www.mi5.gov.uk

MІ5 або Військова розвідка, Секція №5[1]державне відомство британської контррозвідки, що здійснює свою діяльність відповідно до повноважень, наданих «Законом про службу безпеки 1989 року». Не входить в структуру МВС. З 1995 року розташовано в Темз Хаус в Лондоні.

Генеральний директор Служби з 21 квітня 2007 року — Джонатан Еванс.

Сфера повноважень

У обов'язки МІ5 входить захист національної безпеки Об'єднаного Королівства від внутрішніх загроз. Такі загрози включають: тероризм, шпигунство та поширення зброї масового знищення. Крім того, МІ5 надає консультації у сфері безпеки цілому ряду інших організацій та допомагає їм понизити вразливість для можливих загроз.

Історія

У жовтні 1909 року, слідуючи рекомендації Комітету імперській безпеці, в якій вказувалося на небезпеку німецького шпигунства для британських портів ВМФ, капітан Вернон Келл Південностаффордширського полку та капітан Менсфілд Каммінг з Королівського флоту разом створили бюро Секретної служби.

Отримавши додатковий запит від Адміралтейства інформації про нові німецькі кораблі, Келл та Каммінг вирішили розділити їх роботу. В результаті Келл став відповідати за контррозвідку (майбутню MІ5), а Каммінг — за шпигунство (MI6).

Темз Хаус, Лондон. Штаб-квартира Секретної служби

З 1909 році до початку Першої світової війни бюро Секретної служби виявило більш ніж 30 шпигунів, що входили в мережу німецької розвідслужби. В цей час бюро складалося всього з 10 чоловік, включаючи Келла. На початку війни бюро перепідпорядкували військовому кабінету. У січні 1916 року бюро стало частиною нового Управління військової розвідки та отримало назву MІ5.

Під час війни функції MІ5 були розширені, і тепер вони включали координацію політики уряду відносно союзників, питання безпеки та інше. MІ5 також почало займатися контррозвідкою по всій Європі. До кінця війни штат MІ5 складався вже приблизно з 850 співробітників.

15 жовтня 1931 року формальна відповідальність за попередження загроз національній безпеці Великобританії в частині боротьби з ірландськими терористами та анархістами, також була покладена на MІ5. Ця дата вважається днем створення «Секретної служби». Ця назва замінила «MІ5».

Головний вхід в Темз Хаус

Після приходу Гітлера до влади, нова служба повинна була боротися з новою загрозою нацизма. На початку 1939 року Служба налічувала лише 30 офіцерів. Її відділ спостереження складався всього з шести чоловік. Незабаром після початку Другої світової війни, Секретна служба переїхала в будівлю тюрьми «Вормурд Ськрабс», проте в кінці 1940 року велика частина апарату Служби була евакуйована в Бленхейм Пелас. У вересні 1940 року велика частина архівів Служби згоріла в результаті німецьких бомбардувань. На початку 1941 року Девід Петрі був призначений першим генеральним директором Секретної служби. Новий начальник почав з корінної перебудови всієї організації Служби.

Після початку Холодної війни, увага Служби перемкнулася на боротьбу з радянською загрозою. Служба концентрувалася на діяльності комуністичної партії Великобританії, яка на початку 1940-тих мала 55 тисяч членів.

У 1952 році прем'єр-міністр Вінстон Черчилль передав персональний контроль над Секретною Службою Секретареві по внутрішніх справах, який випустив директиву, що визначила структуру та завдання Служби аж до 1989 року. На початку 1950-тих, штат Служби знов зріс до 850 чоловік, включаючи 40 офіцерів зв'язку по всьому світу.

В кінці 1970-ті ресурси Служби були частково перенаправлені на боротьбу з міжнародним та ірландським терроризмом. Перші антитерористичні підрозділи з'явилися в службі в кінці 1960-тих.

Примітки

Література

  • Andrew, Christopher (2009). The Defence of the Realm: The Authorised History of MI5. Allen Lane. ISBN 1-84614-284-9

Посилання