Mars Atmosphere and Volatile Evolution

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
MAVEN
Maven spacecraft full.jpg
Основні параметри
Повна назва Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN
Виготівник США Lockheed Martin
Оператор Космічний центр Годдарда, НАСА
Проліт C/2013 A1 (МакНота)
Штучний супутник Марса
Вихід на орбіту 2014-09-21
Дата запуску 2013-11-18 13:28 за східним часом (22:28 МСК)[1]
Ракета-носій Атлас-5 (конфігурація 401)
Космодром США SLC-41, мис Канавералл
Тривалість польоту Основна програма розрахована на 1 рік[2]
Технічні параметри
Маса Суха: 903 кг; Повна: 2550 [2]
Розміри 11,43 м
Потужність 1135 Вт[2]
Орбітальні дані
Тип орбіти Еліптична
Апоцентр 6000 км
Перицентр 150 км
Вебсторінка
Вебсторінка http://www.nasa.gov/mission_pages/maven/spacecraft/index.html

MAVEN (від англ. Mars Atmosphere and Volatile EvolutioN — «Еволюція атмосфери і летких речовин на Марсі») — американський штучний супутник для дослідження атмосфери Марса,[2] є частиною проекту Mars Scout. Десятий за рахунком марсіанський орбітальний апарат НАСА, починаючи із запущеного в 1971 р. зонда Mariner 9.

Основною метою місії є вивчення сучасного стану та еволюції атмосфери Марса, зокрема, втрати планетою своєї атмосфери. Зонд MAVEN повинен провести наукові вимірювання швидкості втрати атмосфери, що дозволить зрозуміти, яку роль зіграла втрата в ході зміни марсіанського клімату. MAVEN стане останньою в серії місій НАСА, призначених для пошуку та вивчення слідів води, органічних речовин і «екологічних ніш», придатних для життя в минулому Марса. Загальна вартість проекту MAVEN становить 671 млн $.

Історія[ред. | ред. код]

15 листопада 2008 НАСА оголосило про прийняття проекту MAVEN. Вартість проекту становить 485 мільйонів доларів. У жовтні 2010 року апарат почали втілювати в метал. 27 вересня 2011 було оголошено, що готовий корпус апарату. У середині серпня 2012 були протестовані двигуни апарату.

На початку вересня 2012 року було оголошено, що фахівці приступили до збірки апарату, яка зайняла п'ять місяців. 9 лютого 2013 збірка апарату була завершена. Протягом наступних кількох місяців апарат проходив випробування на стійкість до вібрації, умовам вакууму, екстремально високих і низьких температур, перевантажень і космічної радіації.

2 грудня 2012 було проведено робочу нараду, на якій обговорювалася програма MAVEN. Були представлені програма польоту, характеристики космічного апарату і наукові інструменти. Крім того обговорювалося набір даних і наукові результати, які планується отримати в результаті виконання програми.

5 серпня 2013 апарат був доставлений в космічний центр Кеннеді, де пройшла остаточна підготовка до запуску. Перевірка показала, що при транспортуванні апарат не отримав пошкоджень, після чого почалася збірка. Далі пішли перевірки програмного забезпечення і системи розгортання сонячних батарей.

У жовтні 2013 через в США розпочалася бюджетна криза і була припинена робота державних органів. Це стосувалось і НАСА. У результаті виник ризик зриву запуску MAVEN в намічений термін і перенесення його на 2016 рік. Однак було прийнято рішення, згідно з яким місія MAVEN відповідає критеріям, що допускає виключення з режиму зупинки роботи держструктур.

18 листопада 2013 автоматична міжпланетна станція була запущена до Марса.

Історія марсіанського клімату[ред. | ред. код]

Колись на Марсі атмосфера була щільнішою, а на його поверхні тривалий час існувала вода в рідкому вигляді[джерело?]. Таке середовище, теоретично, могло бути придатним для існування мікроорганізмів, оскільки наявність води в рідкому вигляді є необхідним фактором для життя, яким ми його знаємо. Однак, внаслідок кардинальної зміни клімату, велика частина атмосфери була втрачена Марсом. Деякі геологічні особливості, такі, наприклад, як висохлі русла і мінерали, формування яких в земних умовах вимагає наявності води, свідчать про наявність у минулому вологи на Марсі. Крім того, дуже старі кратери практично стерті з лиця Марса. Сучасна атмосфера не могла викликати такого руйнування. Вивчення швидкості утворення та ерозії кратерів дозволило встановити, що найсильніше вітер і вода руйнували їх близько 3,5 млрд років тому. Приблизно такий же вік мають і багато промоїн. Однак, в наші дні умови на марсіанській поверхні не дозволяють воді існувати в рідкому вигляді. Причини різких змін марсіанського клімату є загадкою.

Вплив комет на атмосферу Марса[ред. | ред. код]

У грудні 2012 року була відкрита комета C/2013 A1 (МакНота). На момент відкриття було встановлено, що існує ймовірність 1:8000 її зіткнення з Марсом 19 жовтня 2014. У цьому випадку потужність вибуху могла скласти 20 млрд мегатонн у тротиловому еквіваленті, який залишив би кратер діаметром до 500 кілометрів . У цьому випадку могли б статися непередбачувані зміни клімату планети: зіткнення на швидкості 56 кілометрів на секунду підняло б в атмосферу гігантську кількість пилу, в результаті чого миттєво розтанули і випарувалися б величезні обсяги водяного льоду і замерзлої вуглекислоти. Це могло призвести до посилення парникового ефекту (водяна пара і вуглекислота є потужними парниковими газами) і глобальному потеплінню на Марсі.

У квітні 2013 НАСА опублікувало нові дані, згідно з якими зіткнення комети C/2013 A1 з Марсом малоймовірно. За новими оцінками, ймовірність цієї події становить 1:120 000 замість колишніх 1:8000. За розрахунками комета повинна пройти на відстані в 110 тисяч кілометрів від Марса в 18:51 GMT 19 жовтня 2014. У цьому випадку розмір коми — газової оболонки навколо ядра комети — повинен перевищити 100 тисяч кілометрів, а це означає, що комета торкнеться атмосфери планети.

Мета програми[ред. | ред. код]

Апарат MAVEN має чотири основні наукові завдання:

  • Визначити вплив втрат газів на кліматичні зміни Марса зараз і в минулому.
  • Визначити поточний стан верхніх шарів атмосфери та іоносфери Марса і взаємодії їх із сонячним вітром.
  • Визначити темпи втрати атмосфери, а також фактори, що впливають на цей процес.
  • Визначити співвідношення стабільних ізотопів в атмосфері Марса. Ці дані можуть допомогти в дослідженні історії марсіанської атмосфери.

Крім того, MAVEN, який вийшов на орбіту Марса за місяць до максимального зближення комети C/2013 A1 (МакНота) з Марсом, зможе детально дослідити її вплив на марсіанську атмосферу.

Додатково MAVEN, ресурс якого розрахований до 2023 року, забезпечуватиме підтримку зв'язку з марсоходами Opportunity і Curiosity, які в даний час отримують сигнали з Землі і передають назад наукову і телеметричну інформацію через апарати Mars Odyssey і Mars Reconnaissance Orbiter, запущених відповідно в 2001 і 2005 роках і поступово виробляють свій ресурс. Пізніше, з 2016 року, MAVEN буде ретранслювати дані з апарату InSight, з 2018 року — з європейського марсохода проекту «ЕкзоМарс», і з 2020 року — з марсохода Curiosity другого покоління.

Наукове обладнання[ред. | ред. код]

На зонді MAVEN встановлено 8 приладів, що входять в три набори інструментів. Particles and Fields Package («Набір для вивчення частинок і полів») — містить 6 інструментів для дослідження характеристик сонячного вітру та іоносфери планети. Створено в лабораторії космічних досліджень університету Берклі, штат Каліфорнія. Чотири інструменти створені в самій лабораторії; один створений спільно з лабораторією атмосферної та позаатмосферної фізики Колорадського університету в Боулдері; ще один — магнітометр — виготовлений в космічному центрі Годдарда.

Список інструментів, що входять в PFP:

  • Solar Energetic Particle (SEP, «Сонячні високоенергетичні частинки»);
  • Solar Wind Ion Analyzer (SWIA, «Аналізатор іонів сонячного вітру»);
  • Solar Wind Electron Analyzer (SWEA, «Аналізатор електронів сонячного вітру»);
  • SupraThermal and Thermal Ion Composition (STATIC, «Надгарячий і гарячий іонний склад»);
  • Langmuir Probe and Waves (LPW, «Датчик ленгмюровських хвиль»);
  • Magnetometer (MAG, Магнітометр) — пара індукційних магнітометрів.
  • Remote Sensing Package (RSP, «Набір дистанційної реєстрації»), побудований в лабораторії атмосферної та позаатмосферної фізики Колорадського університету в Боулдері, спрямований на визначення загальних характеристик верхніх шарів атмосфери та іоносфери.

Список інструментів, що входять в RFP:

  • Imaging Ultraviolet Spectrometer (IUVS) призначений для дослідження газового складу нижніх шарів атмосфери, зокрема, вимірювати концентрацію вуглекислого газу;
  • Neutral Gas and Ion Mass Spectrometer (NGIMS, «Нейтральний та іонний мас-спектрометр»), створений в космічному центрі Годдарда, призначений для вимірювання співвідношень концентрацій іонів і нейтральних частинок, а також вивчення ізотопного складу атмосфери;
  • Радіокомплекс «Електра» забезпечить передачу даних між MAVEN і Землею зі швидкістю від 1 Кбайт/c до 2 Мбайт/c;
  • Бортовим комп'ютером зонда є одноплатний комп'ютер RAD750.

Безпосереднім пошуком слідів життя, якими зайнятий марсохід Curiosity, MAVEN займатися не буде. У складі його обладнання відсутній детектор, що дозволяє виявити присутність метану. Спочатку цей інструмент був запланований, але скорочення бюджету змусило розробників відмовитися від нього.

Програма польоту[ред. | ред. код]

Запуск[ред. | ред. код]

18 листопада 2013 року в 13:28 EST (18:28 UTC) відбувся запуск ракети-носія Атлас-5 (конфігурація 401) з апаратом MAVEN на борту зі стартового майданчика SLC-41, мис Канаверал.

Переліт до Марса[ред. | ред. код]

  • 3 грудня 2013 відбувся перший коригувальний маневр траєкторії зонда.
  • У лютому 2014 відбувся другий коригувальний маневр траєкторії зонда.
  • У середині липня 2014 відбувся третій коригувальний маневр траєкторії зонда.
  • У середині вересня 2014 відбувся четвертий і останній коригувальний маневр траєкторії зонда.
  • 22 вересня 2014, після 10 місяців польоту, MAVEN вийшов на еліптичну орбіту Марса (висота апоцентра — 6200 км; висота перицентра — 150 км).
  • За наступні 5 тижнів MAVEN буде переведений на остаточну цільову орбіту; буде здійснена перевірка наукового обладнання та тестові вимірювання.

Наукова фаза[ред. | ред. код]

Основна наукова програма розрахована на 1 земний рік. У цей час зонд MAVEN перебуватиме на еліптичній орбіті з висотою апоцентра 6000 км і висотою перицентра 150 км, проходячи на кожному витку через верхні шари атмосфери.

Буде зроблено п'ять «глибоких проходів» через атмосферу на висоті 125 км. Вимірювання, отримані в ході цих маневрів, допоможуть зібрати інформацію про нижні шарах, довершуючи картину верхньої частини атмосфери Марса.

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]