Відмінності між версіями «NiagAra»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
 
(Немає відмінностей)

Поточна версія на 03:40, 29 жовтня 2019

niagAra
Фестиваль Фортмісія, 2011 рік
Фестиваль Фортмісія, 2011 рік
Основна інформація
Жанр альтернатива
Роки 2000—2011, з 2015
Країна Україна Україна
Місто Львів
Мова українська
Склад Вікторія Папа
Олексій Шатєєв
Павло Корсун
Ілля Липницький
Колишні
учасники		 Орест Прус
Андрій Глушко
Тімофій Іванович Йода

niagAra або НіагАра — український рок-гурт, що виник у вересні 2000 року у Львові.

Історія[ред. | ред. код]

Важко мовчати і не вміти слухати, я намагаюсь розкриватись . Це мій рок – бути відкритою до людей, до світу і до будь-яких звичайних речей, які нас супроводжують впродовж життя.

Вікторія Папа

Гурт утворили Олексій Шатєєв, Павло Корсун, Андрій Глушко, Орест Прус та Вікторія Папа у серпні-вересні 2000 року. До того хлопці грали у різних гуртах, Вікторія ж була абсолютно не знайома з рок-музикою.

З піснями «Совість», «Я забуваю» НіАгара здобувала перемогу на «Червоній руті» 2001 року. Після цього гурт активно брав участь у фестивалях: «Рокотека», «Альтернатива», «Вибір»; далі сольний концерт у «Ляльці» і запрошення до Польщі. Невдовзі з гурту пішов Орест Прус. 2001 року вийшов демо-альбом «5 кут». 2002 року колектив став лауреатом фестивалю «Тарас Бульба» (пісні «Дай» та «Мало»), далі брав участь у фестах «Рок-вибух» (Івано-Франківськ), «Висадка» (Тернопіль), «Перлини сезону» (Київ), «Лемківська Ватра» (Польща). 2004 року з'явився другий демо-альбом «Мало». Гурт покинув Андрій Глушко, прийшов Тимофій Йода.

Якось гітарист Олексій Шатаєв сказав: «Замислювалася група як комерційний проект, а зараз граємо те, що подобається і від душі»[1]. 2005 р. вийшов промо-альбом «Я С. А.М. О.Т. А.», презентація якого відбулася сольним концертом у клубі-кафе «Лялька».[2] Альбом складається із 16 пісень, третина з яких є цілком новими композиціями, а решта — відомі хіти гурту («Мало», «Кроками», «Порване життя» тощо). Того ж року гурт здобув ґран-прі на фестивалі «Тарас Бульба». Через певний час ударник Тимофій Йода залишає Ніагару. Після своєрідного кастингу прийшов Ілля Липницький, презентація якого відбулась на фестивалях «Нівроку» (Тернопіль) та «Rock.Lviv» (Львів)

2008 року з'явився другий промо-альбом «Добра…». У ньому вокал Вікторії Папи змінюється від істеричного рику до напівчутного шепоту. Альбом має непросту ритм-секцію, недовгі композиції, лірика поєднує брутальність і жіночність.[3] Гурт виклав його у вільний доступ, за словами Вікторії, видавати його не було сенсу.[4]

У планах гурту було представити свою творчість в акустичному ракурсі. з 2011 по 2015 роки гурт призупинив діяльність через вагітність Вікторії. На початку 2015 niagAra взяла участь у фестивалі «Завантаження», після чого було оголошено про підготовку до запису нового альбому. Восени гурт виклав у мережу два синґли — «Маска» і «Крила».

Авторкою всіх текстів є вокалістка Вікторія Папа. Крім участі в гурті вона є також телеведучою на Львівському телебаченні, була арт-директором «Ляльки»[5].

Виступи[ред. | ред. код]

niagAra на «Руйнації» 2007.
  • 2000–2001 рр. — лауреати фестивалів «Червона рута», «Рокотека», «Альтернатива», «Вибір»
  • 2002 р. — фестиваль «Українські дні у Польщі» (м. Каліш, Польща)
  • 2002 р. — Лауреати фестивалю «Тарас Бульба» (м. Дубно), фестивалі «Висадка» (м. Тернопіль), «Рок-вибух» (Івано-Франківськ), дипломанти «Перлини сезону» (м. Київ)
  • 2003 р. — фестиваль «Лемківська ватра» (Польща)
  • 2004 р. — фестивалі «Рок. Lviv.» (м. Львів), «Нівроку» (м. Тернопіль)
  • 2005 р. — гран-прі фестивалю «Тарас Бульба» (м. Дубно)[6][7], фестивалі «Володимир» (м. Володимир-Волинський), «ПІКЕЙНІ ЖИЛЕТИ» (м. Одеса)
  • 2005–2006 рр. — активні концерти в Ужгороді, Луцьку, Львові, Одесі, Тернополі, Івано-Франківську, Києві, Рівному…
  • 2006–2008 рр. — фестивалі «Мізунська Звигода» (Карпати), «Тарас Бульба» (м. Дубно), «Руйнація»[8], «Жесть» (м. Львів), лауреати «Крок У Майбутнє» (Херсон), «Енергетичний вихор» (м. Бурштин), фінал «GBOB» (м. Київ)[9], «Літо у Скольмо» (Клевань), активний учасник концертів на байкерських злетах.
  • 2010 — фестиваль «Цвіт папороті»[10]
  • 2011 — фестивалі «Fort.Missia»[11], «Тарас Бульба»[12], «Славське Рок»[13][14], «Respublica»[15]
  • 2012 — фест «Завантаження»

Учасники[ред. | ред. код]

Вікторія Папа
Теперішні
Колишні
  • Орест Прус (гітара)
  • Андрій Глушко (ударні)
  • Тімофій Іванович Йода (ударні)

Дискографія[ред. | ред. код]

  • 2001 — 5 кут
  • 2004 — Мало
  • 2005 — Я С.А.М.О.Т.А. (EFStudio)
  • 2008 — Добра…

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ НІАГАРА — «ХОТІЛИ ГРАТИ КОМЕРЦІЙНУ МУЗИКУ»
  2. ↑ Наталя МАЛА (Вар’ятка) (14.04.2005). Як "Ніагара" презентувала свій первісток "Я С.А.М.О.Т.А". MUSICsCLUB.com. Архів оригіналу за 02.04.2017. Процитовано 17.09.2014. 
  3. ↑ Ігор Сидоренко (01.01.2009). НІАГАРА - ДОБРА (рос.). rock.kiev.ua. Процитовано 11 вересня 2014. 
  4. ↑ Інформаційна служба газети “Діловий тижневик “ВСІМ” (3 квітня 2009). „Ніагара” „збожеволіла” на рок-концерті у Хмельницькому. 20 хвилин. Процитовано 11 вересня 2014. [недоступне посилання з серпень 2019]
  5. ↑ Згадка у блозі «Формісії»[недоступне посилання з червень 2019]
  6. ↑ Переможці Фестивалю «ТАРАС БУЛЬБА-2005». Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 17 вересня 2014. 
  7. ↑ Антон Клоц (26.07.2005). НИАГАРА УЖЕ В УКРАИНЕ! (рос.). rock.kiev.ua. Процитовано 11 вересня 2014. 
  8. ↑ Афіша фесту Руйнація 2008
  9. ↑ Божена Городницька (08.10.2008). «Ніагара» з досвідом грала, а dalai lama – всіх «порвала». Високий Замок. [недоступне посилання з червень 2019]
  10. ↑ yablog.org.ua: Цвіт папороті-2010
  11. ↑ Третя Fort.Missia (30.05.2011). Інформація про фестиваль. Живий журнал. [недоступне посилання з червень 2019]]
  12. ↑ МІЙ ЧУМАЙДАНЧИК: Тараса Бульбу бачили?
  13. ↑ sumno.com: Як дощові Карпати приймали 5-й фест «Славське Рок». Архів оригіналу за 13 червня 2015. Процитовано 17 вересня 2014. 
  14. ↑ ПогорілКо-Бенд: Дощ та політика не завадили проведенню ювілейного фестивалю Славське Рок
  15. ↑ last.fm: «RESPUBLICA» антиMONEYфест

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=NiagAra&oldid=26391086