Відмінності між версіями «O Fortuna»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (виправлення включення вилученого файлу: Файл:Carl Orff - O Fortuna - Carmina Burana.ogg)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[File:Carl Orff - O Fortuna - Carmina Burana.ogg|right]]
 
 
'''O Fortuna''' ({{lang-uk|«О, доле!»}}) — {{не перекладено|Середньовічна латина|середньовічна латинська|en|Medieval Latin}} [[вагант]]ська [[поема]], написана на початку [[XIII століття]], частина колекції, відомої як [[Carmina Burana|Кодекс Буранус]]. Текст твору висловлює жалість на долю та порікання на [[Фортуна|Фортуну]], уособлюючу [[Удача|удачу]] в [[Римська міфологія|давньоримській]] та [[Грецька міфологія|грецькій]] [[Міфологія|міфології]].
 
'''O Fortuna''' ({{lang-uk|«О, доле!»}}) — {{не перекладено|Середньовічна латина|середньовічна латинська|en|Medieval Latin}} [[вагант]]ська [[поема]], написана на початку [[XIII століття]], частина колекції, відомої як [[Carmina Burana|Кодекс Буранус]]. Текст твору висловлює жалість на долю та порікання на [[Фортуна|Фортуну]], уособлюючу [[Удача|удачу]] в [[Римська міфологія|давньоримській]] та [[Грецька міфологія|грецькій]] [[Міфологія|міфології]].
   

Версія за 10:00, 6 січня 2016

O Fortuna (укр. «О, доле!») — середньовічна латинська вагантська поема, написана на початку XIII століття, частина колекції, відомої як Кодекс Буранус. Текст твору висловлює жалість на долю та порікання на Фортуну, уособлюючу удачу в давньоримській та грецькій міфології.

У 193536 роках, для віршу «O Fortuna» німецьким композитором Карлом Орфом була створена музична композиція в складі «Fortuna Imperatrix Mundi», яка відкриває та закриває перехід[en] його кантати «Carmina Burana».[1][2]

Текст поеми

«O Fortuna» в рукописі «Кодекс Бурануса» (зберігається в Баварській державній бібліотеці). Вірш займає на сторінці останні шість рядків.
«

О, доле!
Як місяць
ти мінлива,
постійно то ростеш
то зникаєш;
Робиш ненависним життя,
спочатку озлобляєш,
а потім приласкаєш,
не дозволяючи осягнути розумом тебе;
Будь-то бідність,
а чи влада
все це розтане, як лід.

Доля — жорстока
і порожня,
Ви лише кружляюче колесо
лих;
Благополуччя марне,
воно завжди перетворюється в ніщо,
таємно
та завуальовано
наздоганяючи всякого;
Але я граючи повертаюся
незахищеною спиною
до твоїх лиходійств.

У здоров'ї
чи доброчесності
вона завжди проти мене,
Приголомшує
та виснажує;
Вічно в рабстві.
І в цю годину
без зволікання
б'є по струнах серця;
Цим приводить у зневіру
кожного, навіть сильного
І всі плачуть разом зі мною!


«

Примітки