SARS-CoV-2
Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 | |
---|---|
![]() | |
Віріон SARS-CoV-2 | |
![]() | |
Будова віріона | |
Класифікація вірусів | |
(без рангу): | Віруси (Virus) |
Реалм: | Riboviria |
Тип: | incertae sedis |
Ряд: | Nidovirales |
Родина: | Коронавіруси (Coronaviridae) |
Рід: | Бетакоронавіруси (Betacoronavirus) |
Підрід: | Sarbecovirus |
Вид: | |
Strain: | Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2
|
Ухань, КНР, епіцентр поширення вірусу | |
Синоніми | |
![]() |
SARS-CoV-2 (скорочено від англ. Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2)[3], раніше відомий як новий коронавірус 2019 (2019-nCoV)[4][5] — одноланцюговий РНК-вмісний штам виду SARSr-CoV роду бетакоронавірусів, що вперше був генетично виявлений 2019 року в пробі пацієнта з атиповою пневмонією під час спалаху пневмонії в Ухані 2019—2020 років[6][7][8]. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), передача цього вірусу можлива від людини до людини повітряно-крапельним шляхом у межах сімей пацієнтів, тому можливі ширші спалахи.
Затверджена ВООЗ назва хвороби — коронавірусна хвороба 2019[9], скорочена офіційна назва Covid-2019 або COVID-19, що є абревіатурою від англ. Coronavirus disease 2019, де взято для скорочення Coronavirus disease[10][11][12]. Разом із запровадженням нової назви вірусу, ВООЗ 11 лютого 2020 року відзначили його спорідненість з вірусом SARS-CoV, що спричинив у 2002—2004 роках тяжкий гострий респіраторний синдром (SARS)[13]. Cпецифічного лікування нової коронавірусної хвороби не існує[коли?] , але наявні противірусні препарати можуть бути призначені лікарем[14].
Назва[ред. | ред. код]
На початку пандемії вірус в народі називали «коронавірусом», «новим коронавірусом» та «коронавірусом Уханя». 30 січня в своїй доповіді ВООЗ рекомендувала тимчасове позначення «2019-nCoV», тоді як постійна назва мала бути визначена в документі МКХ згодом[15]. Через обурення жителів міста Ухань з приводу вживання назви коронавірус Уханя, 9 лютого Державний комітет КНР з охорони здоров'я присвоїв тимчасову офіційну назву вірусу «Нова коронавірусна пневмонія» (англ. Novel Coronavirus Pneumonia NCP)[16][17].
11 лютого 2020 року на брифінгу в Женеві генеральний директор ВООЗ заявив, що офіційно затверджено назву вірусу нового коронавірусу 2019-nCoV — SARS-CoV-2 від «Severe Acute Respiratory Syndrome Coronavirus 2», і захворювання, спричинене ним, отримало назву коронавірусна хвороба 2019, скорочено COVID-19[12], CO в назві означає «корона» (англ. corona), VI — «вірус» (англ. virus), а D — «захворювання» (англ. disease).
Походження[ред. | ред. код]
Нуклеотидні послідовності нового бетакоронавірусу виявляють схожість з бетакоронавірусами, виявленими у кажанів. Однак вірус генетично відрізняється від інших коронавірусів, зокрема збудника тяжкого гострого респіраторного синдрому (SARS-CoV) та близькосхідного коронавірусного респіраторного синдрому (MERS-CoV)[8]. Як і SARS-CoV, він є членом лінії Beta-CoV B[18].
Описані п'ять генів нового коронавірусу: «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-01/2019», «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-04/2020», «BetaCoV / Wuhan / IVDC-HB-05/2019», «BetaCoV / Wuhan / WIV04 / 2019» та «BetaCoV / Wuhan / IPBCAMS-WH-01/2019». Дослідження проведені в Національному інституті контролю та профілактики вірусних захворювань, Інституту патогенної біології та лікарні Уханя[8][19][20]. Послідовність одноланцюгової молекули РНК становить приблизно 30 тисяч нуклеотидів.
Аналіз, проведений дослідницькою групою з Уханського інституту вірусології показав, що геном цього коронавірусу на 96 % ідентичний геному коронавірусу кажанів. Вірус SARS-CoV-2 імовірно утворився від дикого предка десь у листопаді 2019 року. Вірус-предок майже напевно був вірусом, який наявний у організмі кажанів, не завдаючи їм шкоди (як і SARS-CoV), але циркулює в одного або кількох видів тварин, з якими могли контактувати люди. Імовірно, ці види тварин (природний резервуар) потрапили на ринок в Ухані. Попередник SARS-CoV-2 існував протягом певного невстановленого часу, ніколи не заражаючи людей, поки випадково не мутував, що перетворило його на сучасний SARS-CoV-2, який здатен заражати людину[21][22][23].
Дослідники в галузі молекулярної вірусології докладно розглядали можливість штучного походження SARS-CoV-2, і досягли висновку, що імовірність цього є надзвичайно малою, оскільки вірус має високу гомологію з природними штамами коронавірусів, які циркулюють у кажанів та панголінів. Крім того, його нуклеотидна послідовність не містить слідів генетичного втручання та не співпадає з відомими генетичними конструкціями, які використовують для дослідження коронавірусів.[24][25][26]. При цьому в науковій спільноті наявні дослідники, які стверджують необхідність подальших досліджень і перевірок, щоб остаточно спростувати лабораторне походження вірусу[27][28].
Різноманітні політичні заяви щодо штучного походження вірусу робили держсекретар США Майк Помпео[29], китайські урядовці тощо. Натомість інші політичні інституції різних країн світу, зокрема Національна розвідка США[30] спростовували цю тезу.
Властивості віріонів[ред. | ред. код]
Оболонка[ред. | ред. код]
Як і в інших коронавірусів оболонку SARS-CoV-2 утворюють 4 білки: білок «шипа», нуклеокапсидний білок, мембранний білок, білок суперкапсиду. Білок «шипа», або S-білок є тримером, тобто утворюється 3 однаковими субодиницями. Цей тример містить 6 рецептор-зв'язувальних доменів, які призводять до зв'язування з мембранним білком АПФ-2, що є рецептором для проникнення вірусу всередину клітини.[31] На відміну від близького вірусу SARS-CoV, цей вірус еволюціонував убік більш щільної взаємодії з білком АПФ-2, що призводить до кращого проникнення в клітину.[32]
Передача та збереження в середовищі[ред. | ред. код]
![]() | Інформація в цьому розділі застаріла. |
Основним чинником, що призводить до передачі вірусних частинок є потрапляння крапель слизу з ними від зараженої людини до слизових оболонок інших людей. Оскільки краплі слизу значно важче повітря, вони не затримуються в вигляді аерозолю, а падають на різні поверхні, де їх може торкнутися здорова людина, а потім перенести їх на слизову ока, рота чи носа, необережно доторкнувшись їх.[33] Дослідження лабораторії США, препринт якого був опублікований 10 березня 2020 року, свідчить, що вірус може існувати в краплях рідини на сталевих і пластикових поверхнях впродовж 7-24 годин, а окремі частинки виявляються впродовж 2-3 діб. На мідній поверхні вірусні частинки детектуються впродовж 2-4 годин, а за 8 годин зникають. Утім у реальних умовах поза лабораторією ці показники можуть відрізнятися.[34]
Згідно з дослідженнями у Франції, при знаходженні в середовищі з температурою 92°С протягом 15 хвилин вірус гине (зменшується на 98%), при знаходженні в середовищі при температурі 60°С протягом 60 хвилин, кількість копій вірусу знижується на 44%, при знаходженні в середовищі при температурі 56°С протягом 30 хвилин, кількість копій вірусу знижується на 36%[35].
За повідомленням медичного журналу «British Medical Journal», ймовірно вроджений імунітет від COVID-19 мають до 50% людей[36][37][38][39].
Початок пандемії[ред. | ред. код]
Перші встановлені випадки зараження вірусом відбулися 19 листопада 2019 року та 1 грудня 2019 року в Китаї[40].
Станом на 8 лютого 2020 року у світі було лабораторно підтверджено 34 909 випадків гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з них 724 закінчились смертю[41]. Переважна кількість випадків зафіксовані в Китаї, але інфікованих було виявлено у 24 інших країнах світу[42]. 7 лютого Міністерство охорони здоров'я України розпочало перемовини про евакуацію українських громадян з Уханя й інших міст провінції Хубей[42]. 20 лютого українські громадяни, які прибули з КНР літаком в аеропорт Харків, були звідти доправлені автобусами до Нових Санжар і розміщені там у медичному центрі Нацгвардії України на 14 діб для обсервації. Також, на круїзному лайнері «Diamond Princess», що належить Японії було виявлено 135 осіб, котрі заразилися новим коронавірусом SARS-CoV-2, із них двоє — громадяни України, що працювали на лайнері й які, станом на 20 лютого, повністю видужали.[43]
11 березня 2020 року ВООЗ офіційно оголосила пандемію коронавірусу у світі. Востаннє до того ВООЗ оголошувала пандемію 2009 року під час спалаху «свинячого грипу» H1N1[44].
Станом на 27 березня в світі кількість інфікованих перевищила 543 тисячі осіб, з них понад 25 тисяч померли і понад 125 тисяч подолали хворобу.[45] В Україні станом на 23 квітня 2020 року — хворих: 7 170 осіб; одужало: 504 особи; померло: 187 осіб[46].
Мутація[ред. | ред. код]
SARS-CoV-2 повільно змутував у форму, яка менше небезпечна для людини. Зокрема, вважається, що у SARS-CoV-2 знизилися можливості з'єднання з рецептором ACE2 на клітинах людини[47][48].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Fox, Dan (2020). What you need to know about the Wuhan coronavirus. Nature. ISSN 0028-0836. doi:10.1038/d41586-020-00209-y.
- ↑ а б Zhang, Y.-Z. (12 січня 2020). Wuhan seafood market pneumonia virus isolate Wuhan-Hu-1, complete genome (англ.). Bethesda MD. Процитовано 13 січня 2020.
- ↑ Coronavirus disease named Covid-19. bbc.com (англійською). BBC News. 11 лютого 2020. Процитовано 4 березня 2020.
- ↑ Surveillance case definitions for human infection with novel coronavirus (nCoV). who.int. ВООЗ. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 2 лютого 2020.
- ↑ Novel coronavirus (2019-nCoV), Wuhan, China. Cdc.gov. 10 січня 2020. Процитовано 16 січня 2020.
- ↑ 中国疾病预防控制中心. www.chinacdc.cn. Процитовано 9 January 2020.
- ↑ New-type coronavirus causes pneumonia in Wuhan: expert – Xinhua | English.news.cn. www.xinhuanet.com. Процитовано 9 January 2020.
- ↑ а б в CoV2020. platform.gisaid.org. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Coronavirus disease 2019 (COVID-19). Situation Report — 23 (англ.)
- ↑ Page, Michael Le. Covid-19: The new coronavirus disease now officially has a name. New Scientist (амер.). Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Coronavirus disease named Covid-19. BBC News (en-GB). 11 лютого 2020. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ а б Коронавірус-вбивця отримав офіційну назву. УНІАН. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ COVID-19 | SARS-CoV-2 Coronavirus Portal. Global Biodefense (амер.). Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ WHO says new China coronavirus could spread, warns hospitals worldwide. Reuters (англ.). 14 січня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ ВООЗ запропонувала тимчасову назву для китайського коронавіруса. rbc.ua. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ У Китаї дали тимчасову офіційну назву коронавірусу. day.kyiv.ua. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Коронавірус отримав тимчасову офіційну назву. Українська правда. Процитовано 11 лютого 2020.
- ↑ Phylogeny of SARS-like betacoronaviruses. nextstrain. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Initial genome release of novel coronavirus. Virological (амер.). 11 січня 2020. Процитовано 12 січня 2020.
- ↑ Severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 isolate Wuhan-Hu-1, complete genome (амер.). 18 березня 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Begley, Sharon (25 січня 2020). DNA sleuths read the coronavirus genome, tracing its origins. STAT (амер.). Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Nakagawa, So; Miyazawa, Takayuki (2020). Genome evolution of SARS-CoV-2 and its virological characteristics. Inflammation and Regeneration 40 (1). ISSN 1880-8190. doi:10.1186/s41232-020-00126-7.
- ↑ Chaw, Shu-Miaw; Tai, Jui-Hung; Chen, Shi-Lun; Hsieh, Chia-Hung; Chang, Sui-Yuan; Yeh, Shiou-Hwei; Yang, Wei-Shiung; Chen, Pei-Jer та ін. (2020). The origin and underlying driving forces of the SARS-CoV-2 outbreak. Journal of Biomedical Science 27 (1). ISSN 1423-0127. doi:10.1186/s12929-020-00665-8.
- ↑ The proximal origin of SARS-CoV-2 // Kristian G. Andersen, Andrew Rambaut, W. Ian Lipkin, Edward C. Holmes & Robert F. Garry, Nature Medicine[en], volume 26, pages 450–452 (2020), Published: 17 March 2020
- ↑ Burki, Talha (2020). The origin of SARS-CoV-2. The Lancet Infectious Diseases 20 (9): 1018–1019. ISSN 14733099. doi:10.1016/S1473-3099(20)30641-1.
- ↑ Boni, Maciej F.; Lemey, Philippe; Jiang, Xiaowei; Lam, Tommy Tsan-Yuk; Perry, Blair W.; Castoe, Todd A.; Rambaut, Andrew; Robertson, David L. (2020). Evolutionary origins of the SARS-CoV-2 sarbecovirus lineage responsible for the COVID-19 pandemic. Nature Microbiology 5 (11): 1408–1417. ISSN 2058-5276. doi:10.1038/s41564-020-0771-4.
- ↑ Segreto, Rossana; Deigin, Yuri (2020). The genetic structure of SARS‐CoV‐2 does not rule out a laboratory origin. BioEssays: 2000240. ISSN 0265-9247. doi:10.1002/bies.202000240.
- ↑ Sirotkin, Karl; Sirotkin, Dan (2020). Might SARS‐CoV‐2 Have Arisen via Serial Passage through an Animal Host or Cell Culture?. BioEssays 42 (10): 2000091. ISSN 0265-9247. doi:10.1002/bies.202000091.
- ↑ США мають докази, що коронавірус поширився з лабораторії в Ухані - Помпео. РБК-Україна. 03 травня 2020 19:46.
- ↑ Коронавірус не було створено штучно - розвідка США // РБК-Україна, 30.04.2020 17:59
- ↑ Wrapp, Daniel; Wang, Nianshuang; Corbett, Kizzmekia S.; Goldsmith, Jory A.; Hsieh, Ching-Lin; Abiona, Olubukola; Graham, Barney S.; McLellan, Jason S. (2020). Cryo-EM structure of the 2019-nCoV spike in the prefusion conformation. Science 367 (6483): 1260–1263. ISSN 0036-8075. doi:10.1126/science.abb2507.(англ.)
- ↑ Andersen, Kristian G.; Rambaut, Andrew; Lipkin, W. Ian; Holmes, Edward C.; Garry, Robert F. (2020). The proximal origin of SARS-CoV-2. Nature Medicine. ISSN 1078-8956. doi:10.1038/s41591-020-0820-9.
- ↑ How COVID-19 Is Spread. The Scientist Magazine (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ SARS-CoV-2 Can Live on Plastic and Steel for 2–3 Days. The Scientist Magazine (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ Pastorino, Boris; Touret, Franck; Gilles, Magali; Lamballerie, Xavier de; Charrel, Remi N. (20 квітня 2020). Evaluation of heating and chemical protocols for inactivating SARS-CoV-2. bioRxiv (англ.). с. 2020.04.11.036855. doi:10.1101/2020.04.11.036855. Процитовано 28 червня 2020.
- ↑ До 50% людей мають вроджений імунітет до коронавірусу - вчені // Укрінформ, 19.09.2020.
- ↑ Вроджений імунітет до коронавірусу може бути поширений серед людей більше, ніж вважалося раніше // Інтерфакс-Україна, 18.09.2020.
- ↑ Вроджений імунітет до COVID-19 можуть мати до 50% людей - вчені // Корреспондент, 18.09.2020.
- ↑ Covid-19: Do many people have pre-existing immunity? // BMJ, 17.09.2020.
- ↑ China’s first confirmed Covid-19 case traced back to November 17. South China Morning Post (англ.). 13 березня 2020. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 17 листопада 2020.
- ↑ У МОЗ надали оперативну інформацію про поширення нового коронавірусу. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН) (укр.). 8 лютого 2020. Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ а б Україна веде переговори про евакуацію 50 громадян з Уханя – МОЗ. Радіо Свобода. 7 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020.
- ↑ Небезпечний коронавірус підхопили двоє українців, які працювали на круїзному лайнері. Українська правда (укр.). Процитовано 12 лютого 2020.
- ↑ ВООЗ оголосила пандемію коронавірусу у світі. РБК-Украина. Процитовано 11 березня 2020.
- ↑ Coronavirus Dashboard. ncov2019.live (англ.). Процитовано 22 березня 2020.
- ↑ В Україні на коронавірус захворіли понад 7 тисяч людей: за добу виявили рекордні 578 випадків // 24 (телеканал), 23.04.2020.
- ↑ Коронавирус ослабевает: ученые обнаружили первую значительную мутацию Covid-19
- ↑ Analysis of the mutation dynamics of SARS-CoV-2 reveals the spread history and emergence of RBD mutant with lower ACE2 binding affinity
Посилання[ред. | ред. код]
Визначення терміна «:en:Wuhan pneumonia» у Вікісловнику
- Новини та інформація про спалах COVID-19 на сайті ВООЗ (рос.)
- Карта розповсюдження вірусу — Coronavirus COVID-19 Global Cases by Johns Hopkins CSSE
|
|
|