Відмінності між версіями «Solar Orbiter»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 17: Рядок 17:
 
| Штучний супутник = <!-- небесного тіла -->
 
| Штучний супутник = <!-- небесного тіла -->
 
| Вихід на орбіту = <!-- небесного тіла -->
 
| Вихід на орбіту = <!-- небесного тіла -->
| Дата запуску = лютий 2020
+
| Дата запуску = [[10 лютого]] [[2020]] 04:03 (UTC)
 
| Ракета-носій = [[Atlas V]]
 
| Ракета-носій = [[Atlas V]]
 
| Номер запуску =
 
| Номер запуску =
Рядок 66: Рядок 66:
 
}}
 
}}
   
'''Solar Orbiter''' ('''SolO''')&nbsp;— космічний апарат для дослідження [[Сонце|Сонця]], який розробляється [[Європейське космічне агентство|Європейським космічним агентством]] в рамках програми [[Cosmic Vision]] як перша місія M-класу. Передбачається запуск ракетою-носієм [[Atlas V]] з космічного центру Кеннеді у Флориді в лютому [[2020]]<ref name="eoPortal">{{cite web |url=https://directory.eoportal.org/web/eoportal/satellite-missions/s/solar-orbiter-mission |title=Solar Orbiter Mission |publisher=[[ESA]] eoPortal |accessdate=2015-03-17}}</ref>. '''SolO''' буде здійснювати детальні вимірювання внутрішньої [[Геліосфера|геліосфери]] й досліджувати зародження сонячного вітру, а також спостерігатиме полярні ділянки Сонця, які важко робити із Землі. Solar Orbiter спостерігатиме за Сонцем з витягнутої еліптичної орбіти з [[Перигелій|перигелієм]] у межах 0,28&nbsp;— 0,38 [[Астрономічна одиниця|а.о.]] (усередині [[орбіта|орбіти]] [[Меркурій (планета)|Меркурія]]) та [[Афелій|афелієм]] у межах 0,73&nbsp;— 0,92 а.о. (поблизу земної орбіти).
+
'''Solar Orbiter''' ('''SolO''')&nbsp;— космічний апарат для дослідження [[Сонце|Сонця]], який розроблено [[Європейське космічне агентство|Європейським космічним агентством]] в рамках програми [[Cosmic Vision]] як перша місія M-класу. Запуск здійснено ракетою-носієм [[Atlas V]] з космічного центру Кеннеді у Флориді 10 лютого [[2020]]<ref name="eoPortal">{{cite web |url=https://directory.eoportal.org/web/eoportal/satellite-missions/s/solar-orbiter-mission |title=Solar Orbiter Mission |publisher=[[ESA]] eoPortal |accessdate=2015-03-17}}</ref>. '''SolO''' буде здійснювати детальні вимірювання внутрішньої [[Геліосфера|геліосфери]] й досліджувати зародження сонячного вітру, а також спостерігатиме полярні ділянки Сонця, які важко робити із Землі. Solar Orbiter спостерігатиме за Сонцем з витягнутої еліптичної орбіти з [[Перигелій|перигелієм]] у межах 0,28&nbsp;— 0,38 [[Астрономічна одиниця|а.о.]] (усередині [[орбіта|орбіти]] [[Меркурій (планета)|Меркурія]]) та [[Афелій|афелієм]] у межах 0,73&nbsp;— 0,92 а.о. (поблизу земної орбіти).
   
 
Для дослідження полярних ділянок Сонця ([[Корональна діра|корональних дір]]) нахил орбіти до площини сонячного екватора планується поступово збільшувати шляхом [[Гравітаційний маневр|гравітаційних маневрів]] поблизу [[Венера (планета)|Венери]]. Планується досягти нахилу 25° в основній частині польоту та 35°&nbsp;— у продовженій<ref name="eoPortal"/>. Концепція апарата розроблялася з 1990-х років, а його вартість складе близько мільярда [[євро]]<ref>https://ua.korrespondent.net/tech/science/1268890-evropejski-vcheni-spilno-z-nasa-zapustyat-do-soncya-kosmichnij-zond</ref>
 
Для дослідження полярних ділянок Сонця ([[Корональна діра|корональних дір]]) нахил орбіти до площини сонячного екватора планується поступово збільшувати шляхом [[Гравітаційний маневр|гравітаційних маневрів]] поблизу [[Венера (планета)|Венери]]. Планується досягти нахилу 25° в основній частині польоту та 35°&nbsp;— у продовженій<ref name="eoPortal"/>. Концепція апарата розроблялася з 1990-х років, а його вартість складе близько мільярда [[євро]]<ref>https://ua.korrespondent.net/tech/science/1268890-evropejski-vcheni-spilno-z-nasa-zapustyat-do-soncya-kosmichnij-zond</ref>
Рядок 103: Рядок 103:
 
* Вересень 2018: Космічний апарат перевезений до майданчика [[IABG]] в німеччині для тестувань з навколишнім середовищем<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/news/science-environment-45553019|title=Solar Orbiter: Spacecraft to leave UK bound for the Sun|website=BBC|archive-date=18 September 2018}}</ref>
 
* Вересень 2018: Космічний апарат перевезений до майданчика [[IABG]] в німеччині для тестувань з навколишнім середовищем<ref>{{Cite web|url=https://www.bbc.com/news/science-environment-45553019|title=Solar Orbiter: Spacecraft to leave UK bound for the Sun|website=BBC|archive-date=18 September 2018}}</ref>
   
=== Затримка запуску ===
 
 
У квітні 2015 року запуск було перенесено з липня 2017 до жовтня 2018.<ref>http://sci.esa.int/solar-orbiter/55772-solar-orbiter-launch-moved-to-2018/</ref> У серпні 2017 була визначена нова дата запуску апарата&nbsp;— лютий 2020 за допомогою ракети-носія [[Atlas V]] 411<ref name='2019Launch'>{{cite web |url=http://www.aircosmosinternational.com/europe-s-solar-orbiter-on-track-for-2019-launch-99097 |title=Europe's Solar Orbiter on track for 2019 launch |work=[[Air & Cosmos]] |date=28 August 2017 |accessdate=19 September 2017}}</ref>
 
У квітні 2015 року запуск було перенесено з липня 2017 до жовтня 2018.<ref>http://sci.esa.int/solar-orbiter/55772-solar-orbiter-launch-moved-to-2018/</ref> У серпні 2017 була визначена нова дата запуску апарата&nbsp;— лютий 2020 за допомогою ракети-носія [[Atlas V]] 411<ref name='2019Launch'>{{cite web |url=http://www.aircosmosinternational.com/europe-s-solar-orbiter-on-track-for-2019-launch-99097 |title=Europe's Solar Orbiter on track for 2019 launch |work=[[Air & Cosmos]] |date=28 August 2017 |accessdate=19 September 2017}}</ref>
  +
  +
Після декількох затримок запуск здійснено 10 лютого 2020 року<ref>{{cite news |url= https://comments.ua/ua/news/it/space/646171-kosmichniy-aparat-solar-orbiter-viletiv-u-napryamku-soncya.html |title= Космічний апарат Solar Orbiter вилетів у напрямку Сонця |date=10 лютого 2020 |publisher= Comments.ua |accessdate=10 лютого 2020}}</ref>.
   
 
== Траєкторія ==
 
== Траєкторія ==

Версія за 11:19, 11 лютого 2020

Solar Orbiter
Solar Orbiter Structural Thermal Model.jpg
Solar Orbiter у випробувальній камері
Основні параметри
Повна назва Solar Orbiter
Організація  Європейський союз ЄКА, Flag of the United States.svg США, НАСА
Виготівник Airbus
Тип апарата орбітальний апарат, дослідження Сонця
Дата запуску 10 лютого 2020 04:03 (UTC)
Ракета-носій Atlas V
Космодром Flag of the United States.svg США мис Канаверал
Технічні параметри
Маса 1400 кг
Розміри 2,5 × 3,0 м
Потужність 1100 Вт
Джерела живлення сонячні панелі
Час активного існування 7 років
Орбітальні дані
Тип орбіти геліоцентрична
Нахил орбіти 0-34°
Період обертання 150 днів
Вебсторінка
Вебсторінка Solar Orbiter

Solar Orbiter (SolO) — космічний апарат для дослідження Сонця, який розроблено Європейським космічним агентством в рамках програми Cosmic Vision як перша місія M-класу. Запуск здійснено ракетою-носієм Atlas V з космічного центру Кеннеді у Флориді 10 лютого 2020[1]. SolO буде здійснювати детальні вимірювання внутрішньої геліосфери й досліджувати зародження сонячного вітру, а також спостерігатиме полярні ділянки Сонця, які важко робити із Землі. Solar Orbiter спостерігатиме за Сонцем з витягнутої еліптичної орбіти з перигелієм у межах 0,28 — 0,38 а.о. (усередині орбіти Меркурія) та афелієм у межах 0,73 — 0,92 а.о. (поблизу земної орбіти).

Для дослідження полярних ділянок Сонця (корональних дір) нахил орбіти до площини сонячного екватора планується поступово збільшувати шляхом гравітаційних маневрів поблизу Венери. Планується досягти нахилу 25° в основній частині польоту та 35° — у продовженій[1]. Концепція апарата розроблялася з 1990-х років, а його вартість складе близько мільярда євро[2]

Наукові цілі

Космічний апарат буде здійснювати зближення з Сонцем кожні п'ять місяців. Найближче зближення буде позиціонуватися так, щоб дозволити повторне вивчення тієї ж області сонячної атмосфери. Solar Orbiter зможе спостерігати накопичення магнітної активності в атмосфері, що може призвести до потужних сонячних спалахів або викидів.

Дослідники також матимуть шанс координувати спостереження з космічним апаратом НАСА Parker Solar Probe (2018—2025), який здійснює вимирювання корони Сонця.

Цілі місії — здійснити дослідження Сонця та його внутрішньої геліосфери з високою роздільною здатністю з мінімально можливої відстані. Це дозволить відповісти на питання:

  • Як і де виникає плазма сонячного вітру і магнітне поле в короні?
  • Як сонячні перехідні процеси керують мінливістю геліосфери?
  • Як сонячні викиди коронарної маси утворюють енергетичні частки радіації, які заповнюють геліосферу?
  • Як працює сонячне динамо і керує зв'язками між Сонцем та геліосферою?

Наукові прилади

Наукове обладнання апарата складається з:[3]

Геліофізичні in-situ інструменти

  • Solar Wind Analyser (Аналізатор сонячного вітру): Для вимірювання складу частинок сонячного вітру[4]
  • Energetic Particle Detector (Детектор енергетичних частинок): Для вимірювання супратермальних іонів, електронів, нейтральних атомів, а також енергетичних частинок[5]
  • Магнетометр: забезпечить деталізоване вимірювання магнітного поля[6]

Radio and Plasma Wave analyser (Аналізатор радіо та плазмо- хвиль): Для вимірювання магнітних та електричних полів з високою роздільною здатністю у часі[7]

Прилади сонячного дистанційного зондування

  • Polarimetric and Helioseismic Imager (Поляриметрична та геліосейсмічна камера): для забезпечення вимірювань фотосферичного магнітного поля з високою роздільною здатністю[8]
  • EUV full-Sun and high-resolution Imager EUI): для фотографування різних шарів атмосфери Сонця
  • EUV spectral Imager (SPICE): для спектрального фіксування сонячної корони та фотосфери, характеристики частинок плазими на Сонці[9][10]
  • Spectrometer Telescope for Imaging X-rays (Спектрометр-телескоп для візуалізації рентгенівських променів): для забезпечення фіксування теплового та нетеплового сонячного рентгенівського випромінювання
  • Коронограф: для забезпечення випромінювання сонячної корони, і фотографування поляризованого видимого світла корони[11]
  • Heliospheric Imager (Камера для фотографування геліосфери): для фотографування квазістаціонарних і перехідних потоків сонячного вітру[12]

Хронологія подій та статус

  • Квітень 2012: Контракт з підрядником Astrium UK на будівництво апарату (€300 млн)[13]
  • Червень 2014: Завершено 2-тижневий тест сонячного щита.[14]
  • Вересень 2018: Космічний апарат перевезений до майданчика IABG в німеччині для тестувань з навколишнім середовищем[15]

У квітні 2015 року запуск було перенесено з липня 2017 до жовтня 2018.[16] У серпні 2017 була визначена нова дата запуску апарата — лютий 2020 за допомогою ракети-носія Atlas V 411[17]

Після декількох затримок запуск здійснено 10 лютого 2020 року[18].

Траєкторія

Після запуску, Solar Orbiter здійснить гравітаційні маневри біля Землі та Венери, щоб досягти за 3.5 роки робочої орбіти. еліптична орбіта з перигелієм 0.28 а.о. і афелієм 0.28 а.о. Тривалість місії становитиме 7 років, знадобиться кілька додаткових гравітаційних маневрів для зміни нахилу орбіти від 0 ° до 25 °, що забезпечить кращий краєвид на сонічні полюси. у випадку розширеної місії, нахил орбіти буде змінено до 34°.[19][20]

Див. також

Примітки

  1. а б Solar Orbiter Mission. ESA eoPortal. Процитовано 2015-03-17. 
  2. https://ua.korrespondent.net/tech/science/1268890-evropejski-vcheni-spilno-z-nasa-zapustyat-do-soncya-kosmichnij-zond
  3. Solar Orbiter. European Space Agency. Процитовано 2 August 2018. 
  4. Solar Orbiter. Ucl.ac.uk. Процитовано 9 August 2018. 
  5. Solar Orbiter's Energetic Particle Detector (EPD). Процитовано 7 September 2018. 
  6. Space and Atmospheric Physics. Imperial College London. Процитовано 9 August 2018. 
  7. La mission Solar Orbiter – LESIA – Observatoire de Paris. Lesia.obspm.fr. Процитовано 9 August 2018. 
  8. MPS: PHI: Polarimetric and Helioseismic Imager. Web.archive.org. 16 May 2012. Процитовано 9 August 2018. 
  9. SPICE on Solar Orbiter official website. spice.ias.u-psud.fr. 12 November 2019. Процитовано 12 November 2019. 
  10. MPS: SPICE: Spectral Imaging of the Coronal Environment. Web.archive.org. 11 May 2011. Процитовано 9 August 2018. 
  11. Metis Solar Orbiter. Metis.oato.inaf.it. Процитовано 9 August 2018. 
  12. Solar Orbiter Heliospheric Imager (SoloHI) – Space Science Division. Nrl.navy.mil. Процитовано 9 August 2018. 
  13. ESA contracts Astrium UK to build Solar Orbiter. Sci.esa.int. April 2012. 
  14. Solar Orbiter's shield takes Sun's heat. Esa.int. June 2014. 
  15. Solar Orbiter: Spacecraft to leave UK bound for the Sun. BBC. 
  16. http://sci.esa.int/solar-orbiter/55772-solar-orbiter-launch-moved-to-2018/
  17. Europe's Solar Orbiter on track for 2019 launch. Air & Cosmos. 28 August 2017. Процитовано 19 September 2017. 
  18. Космічний апарат Solar Orbiter вилетів у напрямку Сонця. Comments.ua. 10 лютого 2020. Процитовано 10 лютого 2020. 
  19. ESA Science & Technology: Mission Operations. Sci.esa.int. 13 April 2015. Процитовано 20 March 2018. 
  20. ESA Science & Technology: Summar. Sci.esa.inty. 28 February 2018. Процитовано 20 March 2018.