Spectator

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Spectator
Spectator UAV.jpg
БпАК «Spectator»
Призначення: Літак розвідник
Період використання: 2015-
На озброєнні у: Збройні сили України
Виробник: ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова
Всього збудовано: 60+
Модифікації: Spectator M1
Максимальна швидкість (МШ): 120 км/год
Бойовий радіус: 30 км
Тривалість польоту: до 2 год
Довжина: 1,295 м
Розмах крила: 3 м
Максимальна злітна: 5,5 кг
Маса підвісних елементів: 1,5 кг

БпАК-МП-1 «Spectator» (укр. спостерігач) — український безпілотний авіаційний комплекс, призначений для розвідки. Розроблений й вироблений ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова.

БпАК складається з наземної станції керування і трьох безпілотних літальних апаратів.

Прийнятий на озброєння ЗСУ у 2019 році.

Історія[ред. | ред. код]

Комплекс розроблявся студентами Київського політехнічного інституту й впроваджувався у виробництво у ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова.[1][2][3]

У січні 2016 року «Укроборонпром» передав військовим першу партію безпілотних комплексів БпАК-МП-1.[3]

У 2016 році було виготовлено 11 комплексів, тобто 33 безпілотники та супроводжуюча техніка.[3]

В січні 2017 року очільник ВАТ «Меридіан»  ім. С. П. Корольова В'ячеслав Проценко заявив про готовність розпочате серійне виробництво комплексів БпАК-МП-1, для цього в 2016 році на підприємстві була створена окрема виробнича лінія. Тепер підприємство готове до серійного виробництва у кількості понад 100 одиниць на рік.[4][3]

14 червня 2019 року ЗМІ повідомили, що комплекс був прийнятий на озброєння Збройних сил України.[5][6]

Опис[ред. | ред. код]

Літальні апарати компактні та малопомітні. Електрична силова установка літального апарату має низький рівень шуму.[1] Максимальна висота польоту дорівнює 2 км, швидкість — до 120 км/год, а тривалість безперервного польоту — до 2 годин[7].

Безпілотник не потребує спеціальних вимог до стартового майданчика та додаткових пристроїв для зльоту — він може стартувати навіть з руки. Пристрій можна додатково оснастити камерою денного/нічного бачення із 10-кратним збільшенням, тепловізійною і мультиспектральною камерами, фотокамерою високої роздільної здатності, датчиком радіаційного фону та іншим обладнанням[7].

«Spectator» здатні розвідувати та моніторити водні й лісові масиви, нафто- і газопроводи, державний кордон, здійснювати аерофотозйомку та задіюватись у пошуково-рятувальних операціях[7].

Наземна станція БПАК забезпечує прийом і передачу сигналів на безпілотник на відстані до 30 км. Командно-телеметричний канал передає інформацію про положення, параметри польоту і координації цілей, а також забезпечує програмування системи автоматичного керуванням БПЛА. Канал радіо-керування контролює БПЛА при придушенні системи супутникової навігації та керування цільовим навантаженням. Канал передачі відеосигналу передає зображення з цільового навантаження на наземну станцію керування[7].

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Розмах крила: 3000 мм
  • Довжина: 1295 мм
  • Швидкість польоту: 40/120 км/год
  • Максимальна висота польоту: 2000 м
  • Робочий діапазон: 20 км
  • Тривалість польоту: 120 хв
  • Вага без корисного навантаження: 2 кг
  • Маса корисного навантаження: 1,5 кг
  • Максимальна злітна вага: 5,5 кг
  • Тип силової установки: електрична
  • Запуск: з руки
  • Приземлення: на парашуті
  • Радіус дії: 30/50 км
  • Режим керування: автоматичний/напівавтоматичний/ручний

Модифікації[ред. | ред. код]

Spectator-M1[ред. | ред. код]

В даній модифікації були змінені системи тепловізійної комплектуючої — впровадженні нові. Тепловізійна камера виробництва компанії FLIR. Покращена також камера денного нагляду, введено дві системи відеоспостереження. Замінено контролери управління передачею відеосигналу — вони тепер кодовані і у цифровому вигляді. Рознесені системи радіоелектронного управління, що дозволяє краще виконувати завдання під впливом засобів РЕБ[8].

У «Spectator-M1» інтегровано систему автоматичного визначення координат цілі. Система автоматично конвертує координати виявлених об'єктів у систему СК-42, якою користуються артилеристи для наведення вогню[9].

Значно зменшено вагу зарядного пристрою. Апарат можна заряджати від бортової мережі автомобіля. Крім цього, завдяки застосуванню нового парашуту, значно зменшена швидкість приземлення[9].

«Spectator-M1» має меншу вагу і збільшену тривалість польоту. Також комплекс обладнано новою наземною станцією управління. Зменшено шумність електродвигуна БпЛА, при тому що діюча модель є найтихішою в своєму класі[9].

Тактико-технічні характеристики БпАК «Spectator-M1»:

  • Призначення — здійснення повітряної розвідки
  • Практична стеля застосування — 3000 м
  • Швидкість — 120 км/год
  • Тривалість безперервного польоту — 3 год
  • Дальність передачі відеозображення — 35 км
  • Максимальний маршрут польоту — 200 км[9]

Наприкінці лютого 2019 року дана модифікація успішно пройшла державні випробування[8].

Застосування[ред. | ред. код]

Наказом Міністра оборони України № 644 від 05.12.2017, безпілотні авіаційні комплекси БПАК-МП-1/003 «Spectator-M» допущено до експлуатації у Збройних Силах України на особливий період[10].

Державна прикордонна служба України активно використовувала комплекси «Spectator-M». Так, заходи повітряного моніторингу державного кордону та контрольованих прикордонних районів здійснювали зовнішні екіпажі БпАК Львівського, Мукачівського, Подільського, Луцького прикордонних загонів, 10 мобільного прикордонного загону «Дозор» та Навчального центру ДПСУ[10].

Оператори[ред. | ред. код]

  • Україна Україна: понад 60 одиниць у ЗСУ та ДПСУ (станом на серпень 2019)[11]
    • Збройні сили України: деяка кількість комплексів надійшла на озброєння наприкінці 2015-початку 2016 року[12].
    • Державна прикордонна служба України: комплекси перебували на озброєнні. Наприклад, наприкінці 2016-початку 2017 року було передано 6 комплексів (в сумі 18 БПЛА) Донецькому прикордонному загону[13]. На початку липня 2017 року розпочалось їхнє використання для повітряного моніторингу державного кордону[14]. 20 грудня 2017 року ДПСУ отримала чергові 5 комплексів з 15 БПЛА. Вже у січні 2018 року екіпажі на полігоні відпрацьовуватимуть бойове злагодження і після його закінчення виконуватимуть завдання повітряної розвідки[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б На полігоні пройшли випробування вітчизняного безпілотника "Spectator". Military Navigator. 24.01.2016. 
  2. Сергій ВОРОНКОВ (14 січня 2016). Розвідник Spectator. Народна Армія. Архів оригіналу за 15 листопад 2017. Процитовано 25 січень 2016. 
  3. а б в г “Укроборонпром” готовий повністю закрити потреби ЗСУ в мінібезпілотниках. Укроборонпром. 04 січня 2017. 
  4. "Укроборонпром" повністю забезпечить потреби українського війська у безпілотниках. 5 канал. 04 січня 2017. 
  5. УКРАЇНСЬКИЙ БПАК SPECTATOR-М1 ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ ЗСУ (ВІДЕО). defence-ua.com. Процитовано 2019-06-14. 
  6. Безпілотник Spectator-М1 прийнято на озброєння Збройних Сил України. Укроборонпром (uk). 2019-06-14. Процитовано 2019-06-14. 
  7. а б в г Українські військові до кінця 2015 року отримають сучасні безпілотні авіаційні комплекси «Spectator». Ukrainian Military Pages. 29.12.15. 
  8. а б Модернізований БпЛА Spectator завершив випробування. Ukrainian Military Pages. 2019-02-26. 
  9. а б в г Представлено модернізований БпАК «Spectator-M1». Ukrainian Military Pages. 
  10. а б в Держприкордонслужба отримала чергові п'ять безпілотних авіаційних комплексів «Spectator-M». Військові сторінки України. 20.12.2017. 
  11. Міністерство оборони нагородило фахівців "Меридіана": понад 60 БПЛА Spectator у війську. Укроборонпром (uk). 2019-08-21. Процитовано 2019-09-06. 
  12. «Укроборонпром» наступного тижня передасть ЗСУ другу партію безпілотників Spectator. Військова панорама. 15 січня 2016. Архів оригіналу за 1 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016. 
  13. Президент передав Донецькому прикордонному загону нове обладнання, техніку та озброєння. Ukrainian Military Pages. 2 січня 2016. 
  14. У Державній прикордонній службі почали використання БПЛА «Spectator-M». Український мілітарний портал. 10 липня 2017. 

Посилання[ред. | ред. код]