Відмінності між версіями «Swisscom»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Перекладаю сторінку)
 
(вікіфікація, видалив шаблон)
(Не показані 63 проміжні версії цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Картка компанії
{{Перекладаю}}
|назва = Swisscom AG
'''Swisscom AG''' — значний постачальник телекомунікаційних послуг в Швейцарії. Штаб-квартира знаходиться в Іттігене поблизу Берна. Уряд Швейцарії володіє 51,0 відсотком Swisscom Ag. За власнимі опублікованими даними, Swisscom має частку 60% ринку мобільних пристроїв, 67% ринку широкосмугового доступу в інтернет і 33% ринку телебачення в Швейцарії.
|лого = Swisscom logo.svg
}}
'''Swisscom AG'''&nbsp;— основний постачальник [[Телекомунікаційні послуги|телекомунікаційних послуг]] в [[Швейцарія|Швейцарії]].<ref>{{Cite web|title=The Swiss telecommunications market|url=https://www.itu.int/net/itunews/issues/2009/09/40.aspx|website=www.itu.int|accessdate=2021-07-02}}</ref> Штаб-квартира знаходиться в [[Іттіген]]і поблизу [[Берн]]а.<ref>{{Cite web|title=Swisscom - Crunchbase Company Profile & Funding|url=https://www.crunchbase.com/organization/swisscom|website=Crunchbase|accessdate=2021-07-02|language=en}}</ref> Уряд Швейцарії володіє 51,0 відсотком Swisscom Ag.<ref name=":0">{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=xsQXCwAAQBAJ&lpg=PA26&ots=otkBnhGI0L&dq=swisscom%20swiss%20government%2051%25&hl=uk&pg=PP1#v=onepage&q&f=false
|title=OECD Economic Surveys: Switzerland 2015
|last=OECD
|date=2015-12-01
|publisher=OECD Publishing
|language=en
|isbn=978-92-64-24706-2
}}</ref> За власними даними, Swisscom має частку 59&nbsp;% ринку мобільних пристроїв,<ref name=":0" /> 67&nbsp;% ринку [[Широкосмуговий доступ до інтернету|широкосмугового доступу до інтернету]] і 33&nbsp;% ринку [[телебачення]] в Швейцарії.

У 1852 році, була створена Швейцарська [[телеграф]]на мережа, пізніше в 1877 році в Швейцарії була створена [[Публічна телефонна мережа|телефонна мережа]]. У 1920 році дві мережі об'єдналися з [[Пошта|поштовою службою]] і сформували {{Lang-en|Postal Telegraph and Telephone('''PTT''')}}. У 1997 '''Telecom PTT''' відділився від '''PTT''' і перед частковою [[Приватизація|приватизацією]] змінив ім'я на Swisscom.<ref>{{Cite web|url=https://www.cairn.info/revue-flux1-2008-2-page-78.htm|title=Swiss telecommunications policy : From state monopoly to intense regulation|last=Fischer|first=Alex|date=02 03 2008|website=www.cairn.info|language=en|accessdate=04 07 2021}}</ref> В даний час Swisscom володіє захищеним брендом Natel, який використовується і відомий тільки в Швейцарії.<ref>{{Cite web|url=https://www.swisscom.ch/content/dam/swisscom/en/about/media/fact-check/documents/20140106_Factsheet-SwisscomTV-EN.pdf|title=Factsheet SwisscomTV|website=www.swisscom.ch|language=en}}</ref>

У 2001 році 25&nbsp;% акцій [[Swisscom Mobile]] було продано [[Vodafone]]. Тоді Swisscom купила [[Мажоритарний власник|мажоритарну частку]] другої найбільшої [[Підприємство зв'язку|телекомунікаційної компанії]] [[Італія|Італії]] [[FastWeb]].

== Історія ==

=== Піонери (1852—1911) ===
Вступ [[Швейцарія|Швейцарії]] в епоху [[Телекомунікації|телекомунікацій]] почався в 1851 році з прийняттям законодавства, надаючи [[Федеральна рада Швейцарії|уряду Швейцарії]] контроль над розвитком телеграфної мережі по всій країні. Початкові плани уряду включали створення трьох основних [[Телеграфний зв'язок|телеграфних]] ліній, а також ряд вторинних мереж. Щоб побудувати обладнання для системи, уряд заснував{{Lang-fr|Atelier Fédéral de Construction des Télégraphes}} Федеральну майстерню для будівництва телеграфів.

У 1852 року почав функціонувати перший етап державної [[Телеграфний зв'язок|телеграфної системи]] в [[Санкт-Галлен]]і та [[Цюрих|Цюриху]]. До кінця того року більшість основних міст країни були пов'язані в телеграфну систему. У 1855 році мережа була розширена з першим підводним кабелем, що з'єднав Вінкель-Штансштад і Бауен-Флюелен. Нічний сервіс також був запущений в цьому році, починаючи з [[Базель|Базеля]], [[Санкт-Галлен]] і [[Беллінцона]].

Телеграфний трафік продовжував зростати в наступному десятилітті, але, тим не менше, був перевищений [[телефон]]ним.

Вступ [[Швейцарія|Швейцарії]] в телефонну еру почался в 1877 році, коли з'явилися перші експериментальні [[Проводовий зв’язок|телефонні лінії]], починаючи з лінії, що зв'язує будівлю поштового відділення з [[Федеральний палац Швейцарії|Федеральним палацом]], а потім лінії між містами [[Берн]] і [[Тун]]. У наступному році уряд прийняв законодавство, встановивши [[Монополія|монополію]] на телефонну мережу країни. У 1880 року перша приватна телефонна мережа Швейцарії була створена в [[Цюрих|Цюриху]]. Це була центральна система потужністю у 200 ліній.

[[Базель]], [[Берн]] і [[Женева]] випустили свої власні локальні мережі між 1881 і 1882 роком. Через рік була створена перша міжміська [[Проводовий зв’язок|телефонна лінія]], що з'єднувала приватну телефонну мережу [[Цюрих|Цюриха]] з державною телефонною системою [[Вінтертур]]а. [[Телефонний номер|Телефонні номери]] були введені в 1890 році, замінивши початкову систему, відповідно до якої абоненти могли запросити з'єднати одиін одного по імені.

У 1896 році [[телефонний зв'язок]] був доступний у всіх [[Кантони Швейцарії|кантонах Швейцарії]].<ref>{{Cite web|title=Telecom companies in Switzerland|url=https://sigtax.com/en/telecom-companies-switzerland|website=SIGTAX|date=2017-09-22|accessdate=2021-07-06|language=en|last=admin-sig}}</ref>

У 1904 році [[Швейцарія]] почала тестування своїх перших вуличних [[Телефонна кабіна|телефонів]]. Спочатку, обмежені місцевим зв'язком, вуличні телефони були вперше розширені до міжміського зв'язку в 1907 році.<ref name=":1">{{Cite web|title=History of Swisscom AG – FundingUniverse|url=http://www.fundinguniverse.com/company-histories/swisscom-ag-history/|website=www.fundinguniverse.com|accessdate=2021-07-05}}</ref><ref>{{Cite web|title=Swisscom AG -- Company History|url=https://www.company-histories.com/Swisscom-AG-Company-History.html|website=www.company-histories.com|accessdate=2021-07-05}}</ref>

=== 1912—1965 ===
Перші [[Автоматична телефонна станція|автоматичні телефонні станції]] були встановлені приватними мережами в 1912 році. До 1917 року напівавтоматичний обмін був встановлений в [[Хоттинген]]і ([[Цюрих]]).

У 1920 році [[Федеральна рада Швейцарії|уряд Швейцарії]] створило '''Swiss PTT,''' об'єднавши [[Телеграфний зв'язок|телеграфні]], [[телефон]]ні та [[Пошта|поштові служби]] країни в єдине, контрольоване урядом підприємство.<ref>{{Cite web|title=History of SCHWEIZERISCHE POST-, TELEFON- UND TELEGRAFEN-BETRIEBE – FundingUniverse|url=http://www.fundinguniverse.com/company-histories/schweizerische-post-telefon-und-telegrafen-betriebe-history/|website=www.fundinguniverse.com|accessdate=2021-07-05}}</ref>

'''PTT''' запустив послуги [[телекс]]а в 1934 році, а до 1936 року поєднав міста [[Цюрих]], [[Базель]] і [[Берн]], які потім були з'єднані через [[Цюрих|Цюріх]] з міжнародним ринком.

=== Космічний зв'язок (1966—1981) ===
[[Файл:Telstar.jpg|міні|[[Телстар|Telstar]], перший [[Супутник зв'язку|телекомунікаційний супутник]] запущений в космос.]]
[[Телстар|Telstar]]&nbsp;— Перший [[супутник зв'язку]]&nbsp;— був запущений в космос в 1962 році.<ref>{{Cite web|title=July 12, 1962: The Day Information Went Global|url=http://www.nasa.gov/topics/technology/features/telstar.html|website=NASA|date=2015-07-08|accessdate=2021-07-05|language=en|first=NASA Content|last=Administrator}}</ref> У 1974 році супутникова земна станція міста [[Лейк (місто)|Лейк]] була введена в експлуатацію в кантоні [[Вале (кантон)|Вале]].

=== Перехід до мобільних у 1980-і роки ===
У 1963 році PTT представив лічильник імпульсів для міського зв'язку.

У 1966 році PTT представила автоматичні міжнародні послуги зв'язку, спочатку з [[Монтре]] і досягла повного покриття в 1982 році.

У 1970 році PTT керував Міжорганізаційні робочою групою швейцарських телекомунікаційних компаній, намагаючись створити інтегровану цифрову [[Телекомунікаційна мережа|телекомунікаційну мережу]] ('''IFS''').

У 1976 році компанія запустила послуги по [[факс]]имільной передачі даних від своїх центрів обслуговування клієнтів.

У 1978 році PTT створив свою першу [[Стільниковий зв'язок|стільникову мережу зв'язку]], звану [[NATEL]].<ref>{{Cite web|title=Mobiltechnologie - Stilles Ende einer Revolution: 2G wird beerdigt|url=https://www.aargauerzeitung.ch/leben/stilles-ende-einer-revolution-2g-wird-beerdigt-ld.2079029|website=Aargauer Zeitung|accessdate=2021-07-05|language=de}}</ref><ref>{{Cite web|title=40 Jahre Natel - Die Schweizer Mobiltelefonie beginnt in Solothurn|url=https://www.srf.ch/news/regional/aargau-solothurn/40-jahre-natel-die-schweizer-mobiltelefonie-beginnt-in-solothurn|website=Schweizer Radio und Fernsehen (SRF)|date=2018-10-11|accessdate=2021-07-05|language=de}}</ref>

У 1980 році PTT додав факсимільну передачу даних для домашнього та офісного ринків зв'язку.

[[Телекомунікації|Телекомунікаційний]] бізнес '''PTT''' став відомий як {{Lang-en|'''Swiss Telecom PTT'''}}.

=== Публічна компанія в 21 сторіччі ===
Swisscom сформувала партнерську організацію [[UniSource]] разом з [[KPN]] ([[Нідерланди]]) і [[Telia Company|Telia]] ([[Швеція]]). Хоча UniSource спробувала увійти до ринків по всьому світу, в тому числі в [[Малайзія|Малайзію]] і [[Індія|Індію]], компанія розпалась через кілька років збитків.<ref>{{Cite news|title=Swisscom's $490 Million Write-Down Faces a Probe by an External Expert|url=https://www.wsj.com/articles/SB92412924634056771|work=Wall Street Journal|date=1999-04-15|accessdate=2021-07-05|issn=0099-9660|language=en-US|first=A. Wall Street Journal News|last=Roundup}}</ref>

У 1996 році Telecom PTT запустив сервіс постачальника послуг Blue Window (пізніше Bluewin)<ref>{{Cite web|title=Telecom PTT-Blue Window|url=https://www.admin.ch/cp/d/1997May16.101300.7753@idz.bfi.admin.ch.html|website=www.admin.ch|accessdate=2021-07-05}}</ref>, який став провідним [[Постачальник послуг Інтернету|інтернет-провайдером]] в країні {{lang-en|Internet Service Provider, ISP}}.

У 1997 році [[Федеральна рада Швейцарії|урядом Швейцарії]] було прийнято нове законодавство, яке повністю дерегулювало ринок [[Телекомунікації|телекомунікаційних]]послуг Швейцарії. В рамках цього процесу, Telecom PTT була перетворена в спеціальну [[Публічна компанія|публічну компанію]] з [[Обмежена відповідальність|обмеженою відповідальністю]]. 1 жовтня 1997 року назва '''PTT''' була змінена на '''Swisscom'''.<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=9l8YDAAAQBAJ&dq=1997++PTT++Swisscom&hl=uk&source=gbs_navlinks_s
|title=Multi-Level Regulation in the Telecommunications Sector: Adaptive Regulatory Arrangements in Belgium, Ireland, The Netherlands and Switzerland
|last=Aubin
|first=D.
|last2=Verhoest
|first2=K.
|date=2016-04-30
|publisher=Springer
|language=en
|isbn=978-1-137-00492-5
}}</ref> У 1998 році компнія провела [[публічне розміщення акцій]], які котируються на Швейцарській [[Фондова біржа|фондовій біржі]].<ref>{{Cite web|title=Swisscom Rises as Europe's Biggest IPO in 1998 Starts|url=https://www.totaltele.com/425834/Swisscom-Rises-as-Europes-Biggest-IPO-in-1998-Starts|website=Totaltelecom|accessdate=2021-07-05|language=en}}</ref>

У 1999 році Swisscom придбала компанію Debitel, що [[Котування|котується]] на [[Фондова біржа|біржі]] [[Німеччина|Німеччини]], яка згодом стала третім за величиною постачальником [[Мобільний зв'язок|мобільного зв'язку]] на німецькому ринку.

Компанія утворила шість основних бізнес-одиниць, а в 2001 році продала 25&nbsp;% акцій Swisscom Mobile компанії [[Vodafone]] ([[Англія]]). У той час, Vodafone був основним інвестором в так звану технологію мобільного зв'язку [[3G]].

У 2000 році Swisscom виграла ліцензію [[UMTS]] (Універсальна Мобільна Телекомунікаційна Система).<ref>{{Cite web|title=Swiss push ahead with UMTS auction - Dec. 1, 2000|url=https://money.cnn.com/2000/12/01/europe/swiss_umts/index.htm|website=money.cnn.com|accessdate=2021-07-06}}</ref>

У жовтні 2000 року Swisscom почала пропонувати абонентам технологію [[Широкосмуговий доступ до інтернету|широкосмугового зв'язку]] [[Digital Subscriber Line|DSL]]<ref>{{Cite news|title=The Development of Broadband Access in the OECD Countries|url=https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/the-development-of-broadband-access-in-the-oecd-countries_233822327671|date=2001-10-29|accessdate=2021-07-06|doi=10.1787/233822327671|language=en|last=OECD}}</ref> і до початку 2003 року залучила до власної мережи 200 000 абонентів.

У 2002 році був заснований '''Swisscom Eurospot''' (пізніше {{lang-en|Swisscom Hospitality Services, SHS}}).<ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.ua/books?id=-OMoL5Irm08C&dq=2002,+Swisscom+Eurospot+was+founded&hl=uk&source=gbs_navlinks_s
|title=The Innovation Journey of Wi-Fi: The Road to Global Success
|last=Lemstra
|first=Wolter
|last2=Hayes
|first2=Vic
|last3=Groenewegen
|first3=John
|date=2010-11-18
|publisher=Cambridge University Press
|language=en
|isbn=978-1-139-49257-7
}}</ref> Компанія спочатку спеціалізувалась на наданні високошвидкісного [[Доступ в інтернет|доступу в Інтернет]] ({{lang-en|High-Speed Internet Access, HSIA}}) для гостей європейських 4х і 5-ти зіркових [[Готель|готелів]].

У травні 2003 року дочірня компанія Swisscom Eurospot, злилася з [[Нідерланди|нідерландської]] Aervik.<ref name=":1" />

=== Сучасний час ===
Починаючи з 1988 року, державна '''PPT''' була приватизована в кілька етапів, і в жовтні 1998 року стала публічною компанією з обмеженою відповідальністю та особливим правовим статусом.<ref>{{Cite web|title=Shareholders’ letter|url=https://reports.swisscom.ch/en/2015/report/annual-report/shareholders-letter|website=reports.swisscom.ch|accessdate=2021-07-06|language=en}}</ref> [[Швейцарія|Швейцарська конфедерація]] в даний час володіє 51,0&nbsp;% акцій компанії.<ref>{{Cite web|title=Swisscom hauled back before Swiss Competition Commission|url=https://www.lightreading.com/swisscom-hauled-back-before-swiss-competition-commission/d/d-id/763461|website=Light Reading|accessdate=2021-07-06|language=en|first=News Analysis Pádraig|last=Belton|last2=Contributor|first3=Light|last3=Reading 8/26/2020}}</ref> Федеральний закон о телекомунікаційних підприємствах обмежує частку інших інвесторів до 49,9&nbsp;% акціонерного капіталу.<ref>{{Cite web|title=Fedlex|url=https://www.fedlex.admin.ch/eli/cc/1997/2480_2480_2480/de|website=www.fedlex.admin.ch|accessdate=2021-07-06}}</ref>

У повідомленні від 5 квітня 2006 року, [[Федеральна рада Швейцарії|Федеральна рада]] зробила пропозицію [[Федеральні збори Швейцарії|парламенту]], про повну приватизацію Swisscom. 10 травня 2006 року Національна рада відхилила пропозицію. 20 травня 2006 року Консультативний комітет Ради порадив Раді кантонів схвалити пропозицію&nbsp;— але тільки так, щоб вона могла бути передана до [[Федеральна рада Швейцарії|Федеральній радi]] на вдосконалення.

У першій половині 2007 року Swisscom придбав [[Контрольний пакет акцій|контрольний пакет]] [[Італія|італійськой]] компанії [[FastWeb]]. У період угоди, яка проходила з 10 квітня по 15 травня 2007 року, Swisscom придбав 80,7&nbsp;% акцій компанії. Загальна транзакція склала 4,2&nbsp;млрд €, або 6,9&nbsp;млрд ₣. <ref>{{Cite web|title=Swisscom acquires Fastweb - 2007-05-22 - Crunchbase Acquisition Profile|url=https://www.crunchbase.com/acquisition/swisscom-acquires-fastweb--544939c0|website=Crunchbase|accessdate=2021-07-07|language=en}}</ref><ref>{{Cite web|title=Swisscom gains control of Fastweb in $5.7 billion deal|url=https://www.mercurynews.com/2007/05/15/swisscom-gains-control-of-fastweb-in-5-7-billion-deal/|website=The Mercury News|date=2007-05-15|accessdate=2021-07-07|language=en-US|first=Associated|last=Press {{!}}}}</ref>

14 грудня 2007 року Swisscom оголосила про свою нову [[Фірмовий стиль|айдентіку]].<ref>{{Cite web|url=https://www.swisscom.ch/content/dam/swisscom/en/about/company/history/documents/markengeschichte.pdf.res/markengeschichte.pdf|title=Історія Бренду|website=swisscom.ch|language=en|accessdate=07-07-2021|format=pdf}}</ref> В рамках реструктуризації Swisscom переробив свій [[логотип]] і перетворив його в рухоме зображення.<ref>{{Cite web|title=Swisscom|url=https://logos.fandom.com/wiki/Swisscom|website=Logopedia|accessdate=2021-07-07|language=en}}</ref> Також такі бренди як Swisscom Fixnet, Swisscom Mobile і Swissscom Solutions припинили своє існування 1 січня 2008 року.<ref>{{Cite web|title=Swisscom unveils new corporate logo|url=https://www.telecompaper.com/news/swisscom-unveils-new-corporate-logo--582898|website=www.telecompaper.com|accessdate=2021-07-07|language=en}}</ref>

23 липня 2013 року генеральний директор Swisscom, Карстен Шлотер був знайдений мертвим в результаті самогубства.<ref>{{Cite web|title=Руководитель крупнейшего провайдера Швейцарии умер при невыясненных обстоятель|url=https://focus.ua/ukraine/276559|website=ФОКУС|date=2013-07-23|accessdate=2021-07-07|language=ru}}</ref> З листопада 2013 Урс Шеппі був призначен на посаду генерального директора Swisscom, яку займає по цей день.<ref>{{Cite web|title=Swisscom appoints new CEO|url=https://telecoms.com/195771/swisscom-appoints-new-ceo/|website=Telecoms.com|date=2013-11-07|accessdate=2021-07-07|language=en-GB|first=Dawinderpal|last=Sahota}}</ref>

У червні 2015 року '''Swisscom Hosspitality Services''' стала частиною нової компанії Hoist Group, після її придбання [[Швеція|Шведської]] HoistLocatel.<ref>{{Cite web|title=HoistLocatel and Swisscom Hospitality Services are now Hoist Group|url=https://www.hoistgroup.com/hoist-news/2015/06/03/hoistlocatel-and-swisscom-hospitality-services-are-now-hoist-group/|website=Hoist Group|date=2015-06-03|accessdate=2021-07-07|language=en-US}}</ref>

У червні 2018 року [[Данія|датська]] компанія Nordija вступає в партнерство з Swisscom для розробки TVaaS 2.0.<ref>{{Cite web|title=Nordija partners with Swisscom Broadcast|url=https://www.broadbandtvnews.com/2018/06/06/nordija-partners-with-swisscom-broadcast/|website=Broadband TV News|date=2018-06-06|accessdate=2021-07-07|language=en-GB}}</ref><ref>{{Cite web|title=Swisscom Broadcast opens up new TVaaS platform|url=https://www.csimagazine.com/csi/Swisscom-Broadcast-opens-up-new-TVaaS-platform.php%20.php|website=CSI|accessdate=2021-07-07|language=en|last=CSI}}</ref><ref>{{Cite web|title=Nordija partners with Swisscom on TVaaS 2.0|url=https://www.digitaltveurope.com/2018/06/06/nordija-partners-with-swisscom-on-tvaas-2-0/|website=Digital TV Europe|date=2018-06-06|accessdate=2021-07-07|language=en-GB}}</ref>

17 квітня 2019 року Swisscom почав розгортати власну [[5G]] мережу.<ref name=":2">{{Cite web|title=Swisscom signs first 5G roaming agreements with SK Telecom and Elisa|url=https://telecomstechnews.com/news/2019/jul/18/swisscom-signs-first-5g-roaming-agreements-sk-telecom-and-elisa/|website=Telecoms Tech News|date=2019-07-18|accessdate=2021-07-07|language=en-GB}}</ref> В даний час компанія поставляє послуги зв'язку 5G в 110 міст, в тому числі в [[Цюрих]], [[Женева|Женеву]] і [[Берн]], а також в сільські і туристичні регіони.<ref name=":3">{{Cite web|title=SK Telecom Launches the World's First 5G Roaming Service With Swisscom|url=https://www.lightreading.com/mobile/5g/sk-telecom-launches-the-worlds-first-5g-roaming-service-with-swisscom/d/d-id/752800|website=Light Reading|accessdate=2021-07-07|language=en|first=News Wire Feed Light|last=Reading 7/16/2019}}</ref>

У червні 2019 року Swisscom, [[SK Telecom]] і [[Elisa Oyj|Elisa]] разом запустили першій в світі [[роумінг]]овий 5G сервіс. З 17 липня 2019 року абоненти Swisscom отримали доступ до нової мережі передачі даних 5G в [[Фінляндія|Фінляндії]] і до кінця липня в [[Південна Корея|Південній Кореї]].<ref name=":2" /> База даних клієнтів Swisscom перевищила 6 мільйонів мобільних підписників.<ref name=":3" />

Станом на червень 2021 року Swisscom займає 520 місце в Global 2000&nbsp;— «найбільшому в світі списку публічних компаній» [[Forbes (журнал)|Forbes]].<ref>{{Cite web|title=The Global 2000 2021|url=https://www.forbes.com/lists/global2000/|website=Forbes|accessdate=2021-07-07|language=en}}</ref>
== Організація ==
'''SWISSCOM AG''' є материнською компанією '''''Swisscom Group''''' і відповідає за загальне управління '''''Swisscom Group''''', яка будує, управляє і підтримує власну загальнонаціональну [[Інфраструктура|інфраструктуру]] [[Телефон|фіксованого]] і та [[Мобільний зв'язок|мобільного]] зв'язку в [[Швейцарія|Швейцарії]].<ref>{{Cite web|url=https://www.swisscom.ch/content/dam/swisscom/de/about/investoren/documents/2015/2014-annual-results.pdf|title=Swisscom 2014 annual report|website=swisscom.ch|language=en|accessdate=08-07-2021|format=pdf}}</ref><gallery>
Файл:Zuerich Bluewin tower.jpg|Башня Bluewin в [[Цюрих|Цюрихе]]
Файл:Zuerich Fernmeldezentrum.jpg|Телекомунікаційний центрSwisscom в Цюриху
Файл:Tower St. Chrischona.jpg|Телекомунікаційна вежа у північному заході Швейцарії
Файл:Swisscom-rue Wagner-antennes-2.jpg|Центр телекомунікацій Swisscom, Женева
Файл:Swisscom Herdern.JPG|Swisscom Хердерн
Файл:Broadcast station Swisscom Broadcast AG on Froburg - panoramio.jpg|Станція телемовлення Swisscom
</gallery>

=== Ключові цифри ===
Ключові корпоративні цифри за 2019 рік:<ref>{{Cite web|url=https://reports.swisscom.ch/en/2020/report/annual-report|title=Annual Report 2020|website=www.swisscom.ch|language=en|access-date=2021-04-24}}</ref>
{| class="wikitable"
|-
! Категорії
! Значення 2020
|-
| Чистий дохід
| 11,100&nbsp;млн. CHF
|-
| EBITDA
| 4,382&nbsp;млн. CHF
|-
| Прибуток
| 1,528&nbsp;млн. CHF
|-
| Капітальні витрати
| 2,229&nbsp;млн. CHF
|-
| Дивіденди за акцію
| 22 CHF
|-
| Бюджетоутворюючі юніти ([[RGU]]) [[Швейцарія]]
| 11,344 тис.
|-
| Співробітники
| 19,062
|}

=== Інтернет речей (IoT) ===
У квітні 2015 року компанія розпочала тестування мережі для [[Інтернет речей|Інтернету речей]], або широкомасштабну мережу з низькою потужністю (LPWAN), у регіонах [[Женева|Женеви]] та [[Цюрих]]у.<ref>{{cite web|author=Rainford, Paul|url=http://www.lightreading.com/iot/m2m-platforms/eurobites-swisscom-tests-low-power-iot-network/d/d-id/714408?f_src=lightreading_editorspicks_rss_latest|title=Eurobites: Swisscom Tests Low-Power IoT Network|publisher=LightReading|access-date=2015-03-23}}</ref><ref>{{cite web|author=M2Mworldnews.com|url=http://m2mworldnews.com/2015/03/12/96239-swisscom-tests-network-for-the-internet-of-things/|title=Swisscom tests network for the Internet of Things|publisher=M2Mworldnews.com|access-date=2015-03-23}}</ref>

== Корпоративна відповідальність ==
В 2012 році Swisscom займав 20-е місце в списку 100 найбільш стійких корпорацій в світі.<ref>{{Cite web|title=The Global 100 Most Sustainable Corporations in the World|url=https://theogm.com/2012/08/15/the-global-100-most-sustainable-corporations-in-the-world/|website=OUR GREAT MINDS|date=2012-08-15|accessdate=2021-07-08}}</ref> У 2020 році Swisscom був відзначений Sustainability Award 2020 від [[World Finance]] як найстійкіша організація світу в [[Телекомунікації|телекомунікаційній]] галузі.<ref>{{Cite web|title=Sustainability Awards 2020|url=https://www.worldfinance.com/awards/sustainability-awards-2020|website=www.worldfinance.com|accessdate=2021-07-08|language=en-US}}</ref>

== Конкуренція ==
На сегменті ринку [[Мобільний зв'язок|мобільних послуг]], основні конкуренти для Swisscim є [[Salt]] та [[Sunrise Communications AG]].<ref>{{Cite web|title=Mobilfunk-Netztest 2021 Schweiz: Einzelkritik & Ergebnis-Tabelle|url=https://www.connect.de/vergleich/mobilfunk-netztest-2021-bestes-handy-netz-schweiz-3201332-8961.html|website=connect|accessdate=2021-07-08|language=de|first=Hannes|last=Rügheimer}}</ref>

У 2021 році, як і в попередньому році, Swisscom був названий журналом «Connect» як [[оператор мобільного зв'язку]] з найкращою мережею.<ref>{{Cite web|title=Switzerland 2021 - Results|url=https://www.connect-testlab.com/switzerland-2021-results|website=CONNECT-TESTLAB.com|accessdate=2021-07-08|language=de-DE}}</ref>

== Критика ==
В опитуванні, проведеному Швейцарської газетою Tagesanzeiger, деякі споживачі критикували міжнародні розцінки [[Роумінг|роумінгу]] Swisscom і розцінок для [[Мобільний зв'язок|мобільного зв'язку]]. Основна претензія споживачів в опитуванні була у занадто високіх тарифах.

== Примітки ==
{{reflist|2}}

{{Бібліоінформація}}{{Найбільші ІТ компанії}}

[[Категорія:Інтернет-провайдери]]
[[Категорія:Інтернет-компанії]]
[[Категорія:Державні підприємства]]
[[Категорія:Підприємства Швейцарії]]
[[Категорія:Інформаційні технології]]
[[Категорія:Інформаційні технології за країною]]
[[Категорія:Телекомунікаційні компанії]]
[[Категорія:Телекомунікаційні підприємства]]
[[Категорія:Телекомунікації]]
[[Категорія:Телеграф]]
[[Категорія:Оператори стільникового зв'язку]]
[[Категорія:Мобільний зв'язок]]
[[Категорія:Супутниковий зв'язок]]
[[Категорія:Технологічні організації]]

Версія за 12:43, 8 липня 2021

Swisscom AG
Тип бізнес і підприємство
Форма власності Société anonyme
Галузь телекомунікації[d], індустрія мобільних телефонівd, Інтернет-галузьd і телекомунікація[1]
Засновано 1998
Штаб-квартира Іттіґенd
Власник(и) Швейцарія
Співробітники 21 125 осіб
Дочірні компанії
  • Swiss Foundation for the History of Post and Telecommunicationsd і Fastwebd
  • Член Linux Foundation[3]
    swisscom.ch
    CMNS: Swisscom у Вікісховищі

    Swisscom AG — основний постачальник телекомунікаційних послуг в Швейцарії.[4] Штаб-квартира знаходиться в Іттігені поблизу Берна.[5] Уряд Швейцарії володіє 51,0 відсотком Swisscom Ag.[6] За власними даними, Swisscom має частку 59 % ринку мобільних пристроїв,[6] 67 % ринку широкосмугового доступу до інтернету і 33 % ринку телебачення в Швейцарії.

    У 1852 році, була створена Швейцарська телеграфна мережа, пізніше в 1877 році в Швейцарії була створена телефонна мережа. У 1920 році дві мережі об'єдналися з поштовою службою і сформували англ. Postal Telegraph and Telephone(PTT). У 1997 Telecom PTT відділився від PTT і перед частковою приватизацією змінив ім'я на Swisscom.[7] В даний час Swisscom володіє захищеним брендом Natel, який використовується і відомий тільки в Швейцарії.[8]

    У 2001 році 25 % акцій Swisscom Mobile було продано Vodafone. Тоді Swisscom купила мажоритарну частку другої найбільшої телекомунікаційної компанії Італії FastWeb.

    Історія

    Піонери (1852—1911)

    Вступ Швейцарії в епоху телекомунікацій почався в 1851 році з прийняттям законодавства, надаючи уряду Швейцарії контроль над розвитком телеграфної мережі по всій країні. Початкові плани уряду включали створення трьох основних телеграфних ліній, а також ряд вторинних мереж. Щоб побудувати обладнання для системи, уряд заснувавфр. Atelier Fédéral de Construction des Télégraphes Федеральну майстерню для будівництва телеграфів.

    У 1852 року почав функціонувати перший етап державної телеграфної системи в Санкт-Галлені та Цюриху. До кінця того року більшість основних міст країни були пов'язані в телеграфну систему. У 1855 році мережа була розширена з першим підводним кабелем, що з'єднав Вінкель-Штансштад і Бауен-Флюелен. Нічний сервіс також був запущений в цьому році, починаючи з Базеля, Санкт-Галлен і Беллінцона.

    Телеграфний трафік продовжував зростати в наступному десятилітті, але, тим не менше, був перевищений телефонним.

    Вступ Швейцарії в телефонну еру почался в 1877 році, коли з'явилися перші експериментальні телефонні лінії, починаючи з лінії, що зв'язує будівлю поштового відділення з Федеральним палацом, а потім лінії між містами Берн і Тун. У наступному році уряд прийняв законодавство, встановивши монополію на телефонну мережу країни. У 1880 року перша приватна телефонна мережа Швейцарії була створена в Цюриху. Це була центральна система потужністю у 200 ліній.

    Базель, Берн і Женева випустили свої власні локальні мережі між 1881 і 1882 роком. Через рік була створена перша міжміська телефонна лінія, що з'єднувала приватну телефонну мережу Цюриха з державною телефонною системою Вінтертура. Телефонні номери були введені в 1890 році, замінивши початкову систему, відповідно до якої абоненти могли запросити з'єднати одиін одного по імені.

    У 1896 році телефонний зв'язок був доступний у всіх кантонах Швейцарії.[9]

    У 1904 році Швейцарія почала тестування своїх перших вуличних телефонів. Спочатку, обмежені місцевим зв'язком, вуличні телефони були вперше розширені до міжміського зв'язку в 1907 році.[10][11]

    1912—1965

    Перші автоматичні телефонні станції були встановлені приватними мережами в 1912 році. До 1917 року напівавтоматичний обмін був встановлений в Хоттингені (Цюрих).

    У 1920 році уряд Швейцарії створило Swiss PTT, об'єднавши телеграфні, телефонні та поштові служби країни в єдине, контрольоване урядом підприємство.[12]

    PTT запустив послуги телекса в 1934 році, а до 1936 року поєднав міста Цюрих, Базель і Берн, які потім були з'єднані через Цюріх з міжнародним ринком.

    Космічний зв'язок (1966—1981)

    Telstar, перший телекомунікаційний супутник запущений в космос.

    Telstar — Перший супутник зв'язку — був запущений в космос в 1962 році.[13] У 1974 році супутникова земна станція міста Лейк була введена в експлуатацію в кантоні Вале.

    Перехід до мобільних у 1980-і роки

    У 1963 році PTT представив лічильник імпульсів для міського зв'язку.

    У 1966 році PTT представила автоматичні міжнародні послуги зв'язку, спочатку з Монтре і досягла повного покриття в 1982 році.

    У 1970 році PTT керував Міжорганізаційні робочою групою швейцарських телекомунікаційних компаній, намагаючись створити інтегровану цифрову телекомунікаційну мережу (IFS).

    У 1976 році компанія запустила послуги по факсимільной передачі даних від своїх центрів обслуговування клієнтів.

    У 1978 році PTT створив свою першу стільникову мережу зв'язку, звану NATEL.[14][15]

    У 1980 році PTT додав факсимільну передачу даних для домашнього та офісного ринків зв'язку.

    Телекомунікаційний бізнес PTT став відомий як англ. Swiss Telecom PTT.

    Публічна компанія в 21 сторіччі

    Swisscom сформувала партнерську організацію UniSource разом з KPN (Нідерланди) і Telia (Швеція). Хоча UniSource спробувала увійти до ринків по всьому світу, в тому числі в Малайзію і Індію, компанія розпалась через кілька років збитків.[16]

    У 1996 році Telecom PTT запустив сервіс постачальника послуг Blue Window (пізніше Bluewin)[17], який став провідним інтернет-провайдером в країні англ. Internet Service Provider, ISP.

    У 1997 році урядом Швейцарії було прийнято нове законодавство, яке повністю дерегулювало ринок телекомунікаційнихпослуг Швейцарії. В рамках цього процесу, Telecom PTT була перетворена в спеціальну публічну компанію з обмеженою відповідальністю. 1 жовтня 1997 року назва PTT була змінена на Swisscom.[18] У 1998 році компнія провела публічне розміщення акцій, які котируються на Швейцарській фондовій біржі.[19]

    У 1999 році Swisscom придбала компанію Debitel, що котується на біржі Німеччини, яка згодом стала третім за величиною постачальником мобільного зв'язку на німецькому ринку.

    Компанія утворила шість основних бізнес-одиниць, а в 2001 році продала 25 % акцій Swisscom Mobile компанії Vodafone (Англія). У той час, Vodafone був основним інвестором в так звану технологію мобільного зв'язку 3G.

    У 2000 році Swisscom виграла ліцензію UMTS (Універсальна Мобільна Телекомунікаційна Система).[20]

    У жовтні 2000 року Swisscom почала пропонувати абонентам технологію широкосмугового зв'язку DSL[21] і до початку 2003 року залучила до власної мережи 200 000 абонентів.

    У 2002 році був заснований Swisscom Eurospot (пізніше англ. Swisscom Hospitality Services, SHS).[22] Компанія спочатку спеціалізувалась на наданні високошвидкісного доступу в Інтернет (англ. High-Speed Internet Access, HSIA) для гостей європейських 4х і 5-ти зіркових готелів.

    У травні 2003 року дочірня компанія Swisscom Eurospot, злилася з нідерландської Aervik.[10]

    Сучасний час

    Починаючи з 1988 року, державна PPT була приватизована в кілька етапів, і в жовтні 1998 року стала публічною компанією з обмеженою відповідальністю та особливим правовим статусом.[23] Швейцарська конфедерація в даний час володіє 51,0 % акцій компанії.[24] Федеральний закон о телекомунікаційних підприємствах обмежує частку інших інвесторів до 49,9 % акціонерного капіталу.[25]

    У повідомленні від 5 квітня 2006 року, Федеральна рада зробила пропозицію парламенту, про повну приватизацію Swisscom. 10 травня 2006 року Національна рада відхилила пропозицію. 20 травня 2006 року Консультативний комітет Ради порадив Раді кантонів схвалити пропозицію — але тільки так, щоб вона могла бути передана до Федеральній радi на вдосконалення.

    У першій половині 2007 року Swisscom придбав контрольний пакет італійськой компанії FastWeb. У період угоди, яка проходила з 10 квітня по 15 травня 2007 року, Swisscom придбав 80,7 % акцій компанії. Загальна транзакція склала 4,2 млрд €, або 6,9 млрд ₣. [26][27]

    14 грудня 2007 року Swisscom оголосила про свою нову айдентіку.[28] В рамках реструктуризації Swisscom переробив свій логотип і перетворив його в рухоме зображення.[29] Також такі бренди як Swisscom Fixnet, Swisscom Mobile і Swissscom Solutions припинили своє існування 1 січня 2008 року.[30]

    23 липня 2013 року генеральний директор Swisscom, Карстен Шлотер був знайдений мертвим в результаті самогубства.[31] З листопада 2013 Урс Шеппі був призначен на посаду генерального директора Swisscom, яку займає по цей день.[32]

    У червні 2015 року Swisscom Hosspitality Services стала частиною нової компанії Hoist Group, після її придбання Шведської HoistLocatel.[33]

    У червні 2018 року датська компанія Nordija вступає в партнерство з Swisscom для розробки TVaaS 2.0.[34][35][36]

    17 квітня 2019 року Swisscom почав розгортати власну 5G мережу.[37] В даний час компанія поставляє послуги зв'язку 5G в 110 міст, в тому числі в Цюрих, Женеву і Берн, а також в сільські і туристичні регіони.[38]

    У червні 2019 року Swisscom, SK Telecom і Elisa разом запустили першій в світі роумінговий 5G сервіс. З 17 липня 2019 року абоненти Swisscom отримали доступ до нової мережі передачі даних 5G в Фінляндії і до кінця липня в Південній Кореї.[37] База даних клієнтів Swisscom перевищила 6 мільйонів мобільних підписників.[38]

    Станом на червень 2021 року Swisscom займає 520 місце в Global 2000 — «найбільшому в світі списку публічних компаній» Forbes.[39]

    Організація

    SWISSCOM AG є материнською компанією Swisscom Group і відповідає за загальне управління Swisscom Group, яка будує, управляє і підтримує власну загальнонаціональну інфраструктуру фіксованого і та мобільного зв'язку в Швейцарії.[40]

    Ключові цифри

    Ключові корпоративні цифри за 2019 рік:[41]

    Категорії Значення 2020
    Чистий дохід 11,100 млн. CHF
    EBITDA 4,382 млн. CHF
    Прибуток 1,528 млн. CHF
    Капітальні витрати 2,229 млн. CHF
    Дивіденди за акцію 22 CHF
    Бюджетоутворюючі юніти (RGU) Швейцарія 11,344 тис.
    Співробітники 19,062

    Інтернет речей (IoT)

    У квітні 2015 року компанія розпочала тестування мережі для Інтернету речей, або широкомасштабну мережу з низькою потужністю (LPWAN), у регіонах Женеви та Цюриху.[42][43]

    Корпоративна відповідальність

    В 2012 році Swisscom займав 20-е місце в списку 100 найбільш стійких корпорацій в світі.[44] У 2020 році Swisscom був відзначений Sustainability Award 2020 від World Finance як найстійкіша організація світу в телекомунікаційній галузі.[45]

    Конкуренція

    На сегменті ринку мобільних послуг, основні конкуренти для Swisscim є Salt та Sunrise Communications AG.[46]

    У 2021 році, як і в попередньому році, Swisscom був названий журналом «Connect» як оператор мобільного зв'язку з найкращою мережею.[47]

    Критика

    В опитуванні, проведеному Швейцарської газетою Tagesanzeiger, деякі споживачі критикували міжнародні розцінки роумінгу Swisscom і розцінок для мобільного зв'язку. Основна претензія споживачів в опитуванні була у занадто високіх тарифах.

    Примітки

    1. 20th Century Press Archives — 1908.
    2. Global Research Identifier Database — 2015.
    3. https://www.linuxfoundation.org/membership/members/
    4. The Swiss telecommunications market. www.itu.int. Процитовано 2021-07-02. 
    5. Swisscom - Crunchbase Company Profile & Funding. Crunchbase (en). Процитовано 2021-07-02. 
    6. а б OECD (2015-12-01). OECD Economic Surveys: Switzerland 2015 (en). OECD Publishing. ISBN 978-92-64-24706-2. 
    7. Fischer, Alex (02 03 2008). Swiss telecommunications policy : From state monopoly to intense regulation. www.cairn.info (en). Процитовано 04 07 2021. 
    8. Factsheet SwisscomTV. www.swisscom.ch (en). 
    9. admin-sig (2017-09-22). Telecom companies in Switzerland. SIGTAX (en). Процитовано 2021-07-06. 
    10. а б History of Swisscom AG – FundingUniverse. www.fundinguniverse.com. Процитовано 2021-07-05. 
    11. Swisscom AG -- Company History. www.company-histories.com. Процитовано 2021-07-05. 
    12. History of SCHWEIZERISCHE POST-, TELEFON- UND TELEGRAFEN-BETRIEBE – FundingUniverse. www.fundinguniverse.com. Процитовано 2021-07-05. 
    13. Administrator, NASA Content (2015-07-08). July 12, 1962: The Day Information Went Global. NASA (en). Процитовано 2021-07-05. 
    14. Mobiltechnologie - Stilles Ende einer Revolution: 2G wird beerdigt. Aargauer Zeitung (de). Процитовано 2021-07-05. 
    15. 40 Jahre Natel - Die Schweizer Mobiltelefonie beginnt in Solothurn. Schweizer Radio und Fernsehen (SRF) (de). 2018-10-11. Процитовано 2021-07-05. 
    16. Roundup, A. Wall Street Journal News (1999-04-15). Swisscom's $490 Million Write-Down Faces a Probe by an External Expert. Wall Street Journal (en-US). ISSN 0099-9660. Процитовано 2021-07-05. 
    17. Telecom PTT-Blue Window. www.admin.ch. Процитовано 2021-07-05. 
    18. Aubin, D.; Verhoest, K. (2016-04-30). Multi-Level Regulation in the Telecommunications Sector: Adaptive Regulatory Arrangements in Belgium, Ireland, The Netherlands and Switzerland (en). Springer. ISBN 978-1-137-00492-5. 
    19. Swisscom Rises as Europe's Biggest IPO in 1998 Starts. Totaltelecom (en). Процитовано 2021-07-05. 
    20. Swiss push ahead with UMTS auction - Dec. 1, 2000. money.cnn.com. Процитовано 2021-07-06. 
    21. OECD (2001-10-29). The Development of Broadband Access in the OECD Countries (en). doi:10.1787/233822327671. Процитовано 2021-07-06. 
    22. Lemstra, Wolter; Hayes, Vic; Groenewegen, John (2010-11-18). The Innovation Journey of Wi-Fi: The Road to Global Success (en). Cambridge University Press. ISBN 978-1-139-49257-7. 
    23. Shareholders’ letter. reports.swisscom.ch (en). Процитовано 2021-07-06. 
    24. Belton, News Analysis Pádraig; Contributor; Reading 8/26/2020, Light. Swisscom hauled back before Swiss Competition Commission. Light Reading (en). Процитовано 2021-07-06. 
    25. Fedlex. www.fedlex.admin.ch. Процитовано 2021-07-06. 
    26. Swisscom acquires Fastweb - 2007-05-22 - Crunchbase Acquisition Profile. Crunchbase (en). Процитовано 2021-07-07. 
    27. Press |, Associated (2007-05-15). Swisscom gains control of Fastweb in $5.7 billion deal. The Mercury News (en-US). Процитовано 2021-07-07. 
    28. Історія Бренду (pdf). swisscom.ch (en). Процитовано 07-07-2021. 
    29. Swisscom. Logopedia (en). Процитовано 2021-07-07. 
    30. Swisscom unveils new corporate logo. www.telecompaper.com (en). Процитовано 2021-07-07. 
    31. Руководитель крупнейшего провайдера Швейцарии умер при невыясненных обстоятель. ФОКУС (ru). 2013-07-23. Процитовано 2021-07-07. 
    32. Sahota, Dawinderpal (2013-11-07). Swisscom appoints new CEO. Telecoms.com (en-GB). Процитовано 2021-07-07. 
    33. HoistLocatel and Swisscom Hospitality Services are now Hoist Group. Hoist Group (en-US). 2015-06-03. Процитовано 2021-07-07. 
    34. Nordija partners with Swisscom Broadcast. Broadband TV News (en-GB). 2018-06-06. Процитовано 2021-07-07. 
    35. CSI. Swisscom Broadcast opens up new TVaaS platform. CSI (en). Процитовано 2021-07-07. 
    36. Nordija partners with Swisscom on TVaaS 2.0. Digital TV Europe (en-GB). 2018-06-06. Процитовано 2021-07-07. 
    37. а б Swisscom signs first 5G roaming agreements with SK Telecom and Elisa. Telecoms Tech News (en-GB). 2019-07-18. Процитовано 2021-07-07. 
    38. а б Reading 7/16/2019, News Wire Feed Light. SK Telecom Launches the World's First 5G Roaming Service With Swisscom. Light Reading (en). Процитовано 2021-07-07. 
    39. The Global 2000 2021. Forbes (en). Процитовано 2021-07-07. 
    40. Swisscom 2014 annual report (pdf). swisscom.ch (en). Процитовано 08-07-2021. 
    41. Annual Report 2020. www.swisscom.ch (en). Процитовано 2021-04-24. 
    42. Rainford, Paul. Eurobites: Swisscom Tests Low-Power IoT Network. LightReading. Процитовано 2015-03-23. 
    43. M2Mworldnews.com. Swisscom tests network for the Internet of Things. M2Mworldnews.com. Процитовано 2015-03-23. 
    44. The Global 100 Most Sustainable Corporations in the World. OUR GREAT MINDS. 2012-08-15. Процитовано 2021-07-08. 
    45. Sustainability Awards 2020. www.worldfinance.com (en-US). Процитовано 2021-07-08. 
    46. Rügheimer, Hannes. Mobilfunk-Netztest 2021 Schweiz: Einzelkritik & Ergebnis-Tabelle. connect (de). Процитовано 2021-07-08. 
    47. Switzerland 2021 - Results. CONNECT-TESTLAB.com (de-DE). Процитовано 2021-07-08.