VSAT

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 10:49, 18 листопада 2019, створена 213.160.149.190 (обговорення) (→‎Ситуація на сьогоднішній день)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антена VSAT

VSAT (англ. Very Small Aperture Terminal) — мала супутникова наземна станція, тобто термінал з маленькою антеною, використовується в супутниковому зв'язку з початку 90-х років.

За міжнародною класифікацією до VSAT відносяться супутникові станції з антенами менше 2,5 метрів. Як правило, для VSAT застосовується спрощена процедура отримання дозволів на частоти.

Історія[ред. | ред. код]

Поява VSAT пов'язано з експериментальною мережею супутникового телефонного зв'язку на Алясці, створеної наприкінці 60-х років в ході експериментів з супутником АТС-1. Мережа складалася з 25 земних станцій, встановлених у невеликих селищах. Експеримент виявився успішним і був продовжений. Варто відзначити, що на той момент найменша супутникова станція мала антену діаметром 9 м і коштувала близько 500 тис. дол

Подальший розвиток і здешевлення VSAT-систем призвело до створення фірмою Equatorial економічно ефективних систем супутникового зв'язку на базі VSAT, що дало поштовх до появи нових фірм, що пропонують обладнання VSAT. Почався швидкий розвиток ринку, і різко зросла конкуренція на ньому. Нарешті на ринок звернули увагу і кити телекомунікаційного бізнесу, які, не мудруючи лукаво, стали купувати фірми, які успішно розвиваються на ринку. Американський телекомунікаційний гігант AT & T придбав фірму Tridom. Піонер створення VSAT Ku-діапазону, фірма Linkabit, злилася з фірмою M / A-COM, яка стала провідним постачальником обладнання VSAT. Згодом Hughes Communications придбала відділення у M / А-СОМ.

Так з'явилася фірма Hughes Network Systems. Scientific-Atlanta, виробник великих станцій супутникового зв'язку, включилася у виробництво обладнання VSAT, придбавши фірму Adcom. Спочатку GTE Spacenet надавала послуги VSAT, використовуючи обладнання інших постачальників. Equatorial в 1987 році злилася з фірмою Contel, яка одночасно придбала VSAT-відділення фірми Comsat. А в 1991 році GTE Sapacenet придбала фірму Contel. У 1987 році засновники фірми створили нову фірму - Gilat Satellite Networks Ltd. з виробництва VSAT. Таким чином, сформувався основний пул гравців на ринку виробництва VSAT, який зберігається і донині. [1]

Склад[ред. | ред. код]

VSAT складається з двох основних частин, ODU (OutDoorUnit) - зовнішній блок, тобто антена і приймач, зазвичай 1-2 Вт і IDU (InDoorUnit) - внутрішній блок або супутниковий модем.

Блок зовнішньої установки (ODU) - зовнішній блок, що встановлюється у фокусі антени, який передає концентратору і отримує від нього через супутник модульовані радіосигнали. До складу ODU входять напівпровідниковий підсилювач (SSPA, BUC), понижуючий перетворювач малошумового блоку (LNB) і поляризаційний селектор (OMT). BUC та LNB підключені до окремих портів OMT. Така конфігурація забезпечує прийом сигналу з поляризацією певного типу та передачу сигналу з поляризацією іншого типу, зазвичай ортогонального. Міжблочний кабель має роз'єми F-типу. Заводські антени VSAT комплектуються опромінювачем і ОМТ.

Внутрішній блок (IDU) являє собою маленький настільний прилад, який перетворює інформацію, що проходить між аналоговими комунікаціями на супутнику та місцевими пристроями, такими як телефони, комп'ютерні мережі, ПК, ТБ і т.д. Додатково до основних програмах перетворення, IDU можуть містити також додаткові функції, наприклад, такі, як безпека, прискорення мережі та інші властивості.

Принципи роботи[ред. | ред. код]

Мережа супутникового зв'язку на базі VSAT включає в себе три основні елементи: центральна земна станція (при необхідності), супутник-ретранслятор і абонентські VSAT термінали.

Центральна земна станція у мережі супутникового зв'язку виконує функції центрального вузла і забезпечує управління роботою всієї мережі, перерозподіл її ресурсів, виявлення несправностей, тарифікацію послуг мережі і сполучення з наземними лініями зв'язку. Зазвичай ЦЗС встановлюється у вузлі мережі, на який припадає найбільший трафік. Це може бути, наприклад, головний офіс або обчислювальний центр компанії в корпоративних мережах, або ж велике місто в регіональній мережі.

Абонентська станція VSAT Абонентський VSAT термінал зазвичай включає в себе антенно-фідерний пристрій, поверхневий зовнішній радіочастотний блок і внутрішній блок (модем). Зовнішній блок являє собою невеликий прийомопередавач або приймач. Внутрішній блок забезпечує сполучення супутникового каналу з термінальним обладнанням користувача (комп'ютер, сервер ЛОМ, телефон, факс УВАТС і т.д.).

Супутники ретранслятори мережі VSAT будуються на базі геостаціонарних супутників-ретрансляторів. Це дозволяє максимально спрощувати конструкцію абонентських терміналів і забезпечувати їх простими фіксованими антенами без системи стеження за супутником. Супутник приймає сигнал від земної станції, підсилює його і направляє назад на Землю. Найважливішими характеристиками супутника є потужність бортових передавачів і кількість радіочастотних каналів (стовбурів або транспондерів) на ньому. Для забезпечення роботи через малогабаритні абонентські станції типу VSAT потрібні передавачі з вихідною потужністю близько 40 Вт Сучасні VSAT працюють як правило в Ku діапазоні частот 11/14 Ггц (одне значення частоти на прийом, інше на передачу), також є системи використовують З діапазон 4/6 ГГц, також зараз освоюється Ка діапазон 18 / 30 ГГц.

Приймально-передавальна апаратура і антенно-фідерних пристрій зазвичай будується на базі стандартного устаткування, наявного на ринку. Вартість визначається розмірами антени і потужністю передавача, які суттєво залежать від технічних характеристик використовуваного супутника-ретранслятора. Для забезпечення надійності зв'язку апаратура зазвичай має 100% резервування.

Каналоутворююча апаратура забезпечує формування супутникових радіоканалів і стикування їх з наземними лініями зв'язку. Кожен з постачальників систем супутникового зв'язку застосовує свої оригінальні рішення в цій частині ЦЗС, що часто виключає можливість використовувати для побудови мережі апаратуру і абонентські станції інших фірм. Зазвичай ця підсистема будується за модульним принципом, що дозволяє по мірі зростання трафіку та кількості абонентських станцій в мережі легко додавати нові блоки для збільшення її пропускної здатності.

Сучасний VSAT забезпечує отримання інформації власником VSAT зі швидкістю до 4 Мбіт / c (в режимі мультикаст до 30 Мбіт / c) і передачу інформації до 1 .. 2 Мбіт / с.

Сучасні VSAT мають один і більше портів Ethernet і вбудовані функції маршрутизатора. Деякі моделі, за допомогою розширення можуть оснащуватися 1-4 телефонними портами.

Ситуація на сьогоднішній день[ред. | ред. код]

На даний момент Україна не має власного геостаціонарного супутника для надання послуг VSAT. Запуск національного супутника зв'язку «Либідь» планувався на 2018 р.

Споживачів ринку VSAT можна розділити на чотири сегменти: 1. Державні установи. 2. Великі корпорації з розгалуженою мережею філій і представництв. 3. Середній та малий регіональний бізнес. 4. Приватні користувачі.

Активними користувачами VSAT є морські судна, де використовуються стабілізовані антени, які дозволяють відслідковувати супутник, незважаючи на зміну курсу судна. В даний час практично всі пасажирські круїзні судна мають на борту установку морського VSAT. Як правило основною проблемою для морських користувачів є правильний вибір оператора VSAT, що має необмежену зону покриття по всьому світу. А також автоматичний перехід з одного супутника на інший під час плавання.

Основні виробники VSAT в світі:

Типова вартість VSAT для кінцевого клієнта близько 2500 .. 3000 доларів США.   Розгортання VSAT і включення в мережу займає зазвичай 4-6 годин для бригади з 2 чоловік.

Основне використання VSAT - організація широкосмугового доступу в Інтернет, телефонний зв'язок, передача даних для корпоративних мереж, відеоконференції, дистанційне навчання.

Використовується переважно поза великих міст, там де немає надійних і високошвидкісних наземних каналів зв'язку.

Короткий список VSAT-сервісів[ред. | ред. код]

  • Інтернет через супутник
  • Дистанційне навчання
  • Сільський зв'язок
  • Телемедицина
  • Служба надзвичайних ситуацій
  • Закриті групи користувачів державних служб
  • Національні та багатонаціональні мережі
  • Широкосмугова передача даних
  • Широкомовні служби
  • Служби урядових і корпоративних організацій
  • Служби розширення інфраструктури ТфОП
  • Служби розсилки новин
  • Колективний доступ до Інтернету
  • Мультикастинг (циркулярна розсилка інформації)


Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. "Що таке VSAT. ". Архів оригіналу за 6 липень 2013. Процитовано 18 квітень 2013.