Відмінності між версіями «Zastava Arms»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (додано Категорія:Виробники вогнепальної зброї за допомогою HotCat, вікіфікація, шаблон)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію Розширене редагування з мобільного
 
(Не показано 106 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Тимчасова стаття | Zastava Arms}}
{{Картка компанії
{{Картка компанії
|назва = Zastava Arms
|назва = Zastava Arms
|оригінальна назва =
|оригінальна назва = Застава oружје
|логотип =
|логотип =
|зображення = File:M21A.jpg
|тип = Акціонерне товариство
|тип = Акціонерне товариство
|лістинг =
|лістинг =
Рядок 21: Рядок 21:
|філії =
|філії =
|територія діяльності =
|територія діяльності =
|ключові особи =
|ключові особи = ''Mladen Petković'' <small>(генеральний директор)</small>
|галузь =
|галузь =
|продукція = [[Стрілецька зброя]]
|продукція = [[Стрілецька зброя]]
|послуги =
|послуги =
|виторг = {{decrease}} [[Euro|€]]32.59 млн {{small|(2019)}}<ref name="rep2019">{{cite web|title=БИЛАНС УСПЕХА (2019) - Застава Оружје|url=http://pretraga3.apr.gov.rs/docRepo/download?xbcd=7100095485348&xrnd=C878871F53DCA7F12CC93ADD8601E2F3A1DFC747|website=apr.gov.rs|access-date=14 December 2020|language=sr}}</ref>
|виторг = {{падіння}} [[Euro|€]]32.59 млн {{small|(2019)}}<ref name="rep2019">{{cite web|title=БИЛАНС УСПЕХА (2019) - Застава Оружје|url=http://pretraga3.apr.gov.rs/docRepo/download?xbcd=7100095485348&xrnd=C878871F53DCA7F12CC93ADD8601E2F3A1DFC747|website=apr.gov.rs|access-date=14 December 2020|language=sr}}</ref>
|операційний прибуток =
|операційний прибуток =
|EBITDA =
|EBITDA =
|чистий прибуток = {{decreasePositive}} €10.17 млн {{small|(2019)}}<ref name="rep2019" />
|чистий прибуток = {{зростання}} €10.17 млн {{small|(2019)}}<ref name="rep2019" />
|aum =
|aum =
|активи = {{decrease}} €127.98 млн {{small|(2019)}}<ref name="rep2019ass">{{cite web|title=БИЛАНС СТАЊА (2019) - Застава Оружје|url=http://pretraga3.apr.gov.rs/docRepo/download?xbcd=7100095485331&xrnd=0CA298F8294D455E2C077096A54126C6389CCCA2|website=apr.gov.rs|access-date=14 December 2020|language=sr}}</ref>
|активи = {{decrease}} €127.98 млн {{small|(2019)}}<ref name="rep2019ass">{{cite web|title=БИЛАНС СТАЊА (2019) - Застава Оружје|url=http://pretraga3.apr.gov.rs/docRepo/download?xbcd=7100095485331&xrnd=0CA298F8294D455E2C077096A54126C6389CCCA2|website=apr.gov.rs|access-date=14 December 2020|language=sr}}</ref>
Рядок 43: Рядок 43:
}}
}}


'''Zastava Arms''' ({{lang-sr|Застава оружје}})&nbsp;— [[Сербія|сербська]] компанія виробник вогнепальної зброї і артилерії, що базується у місті [[Крагуєваць]]. Компанія заснована в 1853 році.<ref>[https://www.zastava-arms.rs/en/imagetext/about-us Zastava Arms. About us]</ref> Вона є провідним виробником вогнепальної зброї в Сербії і великим вкладником в місцеву оборонну промисловість. Zastava Arms виробляє і експортує широкий асортимент продукції більш ніж в сорока країнах світу, наприклад югославську версію [[Автомат Калашникова|автомата Калашникова]] [[Zastava M70]].
'''Zastava Arms''' ({{lang-sr|Застава оружје}})&nbsp;— [[Сербія|сербська]] компанія виробник вогнепальної зброї і артилерії, що базується у місті [[Крагуєваць]]. Компанія заснована в 1853 році.<ref>[https://www.zastava-arms.rs/en/imagetext/about-us Zastava Arms. About us]</ref> Вона є провідним виробником вогнепальної зброї в Сербії і великим вкладником в місцеву оборонну промисловість.

Zastava Arms виробляє і експортує широкий асортимент продукції більш ніж у сорок країн світу, наприклад югославську версію [[Автомат Калашникова|автомата Калашникова]] [[Zastava M70]].
Зброя експортується через державну компанію ''Yugoimport SDPR''.


== Історія ==
== Історія ==
[[Файл:Topolivnica 1856.jpg|thumb|250px|left|Збройовий завод в Крагуєваце, 1856&nbsp;р.]]
[[Файл:Topolivnica 1856.jpg|thumb|250px|left|Збройовий завод в Крагуєваце, 1856&nbsp;р.]]
[[Файл:RADIONICA VOJNOTEHNICKOG ZAVODA OKO 1910 (Današnja Zastava Oružje).jpg|thumb|250px|right|Майстерня заводу у 1910.]]
[[Файл:RADIONICA VOJNOTEHNICKOG ZAVODA OKO 1910 (Današnja Zastava Oružje).jpg|thumb|250px|right|Майстерня заводу у 1910.]]
Початок виробництва зброї в країні простежується ще до [[Перше сербське повстання|Першого сербського повстання]] у 1804 році, коли були сформовані організовані збройні підрозділи на чолі з лідером [[Карагеоргій| Георгієм Петровичем]], засновником династії Карагеоргієвичів. Для потреб повстання розпочалося виробництво мушкетів, а на початку 1808 року в [[Белградська фортеця|Белградській фортеці]] успішне виробництво легких гармат під назвою ''Hajduk''.

У 1832 році був побудований завод з виробництва зброї, який займався складанням частин зброї, вироблених місцевими стрільцями та спеціалізованими майстрами. Під тиском [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] та [[Османська імперія|Османської імперії]] Сербія була змушена перенести, у березні 1851 роцу, ливарний завод з Белграда до Крагуєваца, який став центром збройової промисловості.

Вже в 1853 році були відлиті перші стволи гармат, що забезпечило [[Князівство Сербія|Князівству Сербія]] власне виробництво зброї та спорядження. Таким чином 27 жовтня 1853 вважається датою заснування Zastava Arms. Між 1856 і 1860 роками завод отримал безліч поліпшень в своїй виробничій системі, що в кінцевому підсумку дозволило заводу виробляти зброю з повною взаємозамінністю деталей.

Після [[Берлінський конгрес|Берлінського конгресу]] у 1878 році, який надав незалежність Сербії, одним з головних пріоритетів країни стала модернізація озброєнь.
Сербська гвинтівка «''Piboduša''» зразка 1870 року [[Хитний затвор|системи Пібоді]] була застарілою з її великим калібром 14,9 мм на тлі світової тенденції до переходу на малий калібр<ref>[https://web.archive.org/web/20111006100618/http://www.muzej.mod.gov.rs/museum/collections/19th.html Collection of 19th century weapons until 1918. Архивировано 6 октября, 2011. Military Museum]</ref>.
Тому у 1879 році була створена комісія з вибору нової гвинтівки, головою якої був призначений військовий-конструктор Коста «Кока» Мілованович (''Kosta «Koka» Milovanovic''). Комісія організувала міжнародний конкурс, брати участь в якому могли конструктори і виробники зброї з усього світу.<ref>[http://weaponland.ru/load/vintovka_mauser_milovanovic_m_1880/164-1-0-988 ОРУЖИЕ И БОЕПРИПАСЫ. Винтовка Mauser-Milovanovic M 1880]</ref> За результатами конкурсу, перемогу здобула німецька гвинтівка з [[Ковзний затвор|поздовжньо-ковзаючим затвором]] [[Mauser Model 1871]]. У 1880 році Мілованович вніс низку змін у гвинтівку і зразок під патрон унікального калібру 10,15×63R був прийнятий на озброєння як ''Маузер-Міловановіч M1878/80'', також відома як «''Маузер-Кока''» або «''Кокінка''».<ref>[http://www.srpsko-nasledje.rs/sr-l/1998/08/article-12.html Viktor Kovačević. «KOKA POPRAVLJA MAUZERA». Srpsko nasleđe, Istorijske sveske, broj 8 (На сербском). NIP «GLAS».]</ref>

Спочатку зброя виготовлялась у [[Німеччина|Німеччині]] як ''Mauser-Milovanović M1878/80''. Однією з причин були добрі стосунки між родиною Маузер та сербським політичним керівництвом. Наприклад, Еліза Маузер (дочка Вільгельма Маузера ) вийшла заміж за Косту Мілованович у 1884 році.

У 1907 році 50000 гвинтівок було модернізовано в Крагуєваці&nbsp;— вони були перероблені під патрон 7×57 мм з бездимним порохом. Ці перероблені зразки отримали позначення «''Mauser-Milovanovic-Djurich М 80/07''».

Під час [[Перша світова війна|Першої світової війни]] виробництво зброї в Крагуєваці було припинено, у 1914 році воно було передислоковано до [[Ниш|Нишу]], а в 1916 році - до Франції. Наприкінці війни більшість робітників повернулися додому і завод продовжив виробництво в липні 1919 року.

У 1924 і 1925 роках Сербія підписала угоду про ліцензійне виробництво з [[FN Herstal]], яка дозволила випускати гвинтівки [[Mauser M1924]] під патрон [[7,92×57mm Mauser]]. Також був побудований завод з виробництва гвинтівок і боєприпасів. Завод з виробництва боєприпасів почав працювати 22 березня 1928 року, а завод з виробництва гвинтівок був введений в експлуатацію 15 жовтня (на честь 75-річчя першого лиття гармат у Крагуєваце). У 1928 році виробництво становило 200 гвинтівок та 200 000 набоїв на день.
[[Файл:Jugoslovenske puske М24.jpg|thumb|left|400px|Югославський Mauser M1924 і його різновиди.]]

У 1930 році підприємство почало виробництво сигнальних пістолетів ''М 1929'' калібру 26 мм, на підставі [[Чехословаччина|чехословацької ліцензії]]. У липні 1936 року завод отримав ліцензію від [[Zbrojovka Brno]] на виробництво ручних кулеметів [[ZB vz.26]].

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] підприємство сильно постраждало. Коли 21 жовтня 1944 року було звільнено Крагуєваць, завод був відновлений протягом декількох місяців, виробництво почалося в тому ж році, коли був випущений 9-міліметровий [[Пістолет-кулемет|пістолет-кулемет]] ''M 1944 B2''. Наступною післявоєнною гвинтівкою була ''Zastava М48'', створена на основі німецької гвинтівки [[Mauser 98k]] та бельгійської ''Mauser M1924'', яка поєднувала в собі переваги двох попередніх гвинтівок.

У 1946 році завод було перейменовано у '''Crvena Zastava''' і розпочато виробництво зброї за радянським дизайном, як ''Zastava M49'', а пізніше зброї на базі німецької, що залишилася після нацистської окупації країни, як ''Zastava M56'', спрощеного аналогу [[MP-40]].

Виробництво пневматичних і спортивних гвинтівок на основі гвинтівки М48 почалося в 1953 році. У 1954 році завод налагодив виробництво мисливських рушниць, а також кулеметів ''Zastava M53'' на базі [[Кулемет MG-42|MG-42]]. У 1964 році було розпочато серійне виробництво самозарядною гвинтівки [[Zastava M59/66]] (''PAP M59'') під патрон [[7,62×39 мм]], копії радянського карабіна [[Самозарядний карабін Симонова|СКС]].
[[Файл:Yugoslavian SKS M59 66.JPG|thumb|right|350px|Zastava M59/66 (''PAP M59'')]]

[[Файл:M70AB2.jpg|thumb|right|350px|Zastava M70]]
У 1964 році завод почав розробку штурмової гвинтівки на базі радянського [[Автомат Калашникова|автомата Калашникова]], під індексом M67 в 1967 році. На базі M67 завод розробив автомат під патрон 7,62×39 мм, який пішов у серію під назвою ''Zastava M70'' в наступному році. M70 було прийнято на озброєння [[Югославська Народна Армія|Югославської народної армії]] у 1970 році. На базі M70 випускалися гвинтівки під боєприпаси [[NATO]], такі як [[7,62×51 мм НАТО|7,62×51]] і [[5,56×45 мм НАТО|5,56×45 мм]]. У 1988 році на заводі був розроблений компактний пістолет ''Zastava M88''.

[[Файл:Zastava M84 machine gun.jpg|thumb|right|350px|Кулемет М84 на станку]]
У 1980-х роках був запущений завод з виробництва кулеметів M84, M86 під патрон [[7,62×54 мм R]] і великокаліберного кулемета [[НСВ-12,7|М87]]. У липні 1989 року завод приступив до розробки пістолета подвійної дії ''Zastava CZ 99'' калібру [[9×19 мм Парабелум|9 мм PARA]]. У 1992 році завод почав серійне виробництво карабіна з вкороченим стволом M92 на базі автомата Zastava М85/М90. Використовуючи конструкцію системи Маузера, завод розробив 12,7-мм далекобійну гвинтівку Zastava M93 «Чорна стріла».

Під час [[Югославські війни|югославських війн]] 1991-1995 років [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]] застосовувала ембарго щодо імпорту та експорту зброї з Югославії, в результаті якого виробництво сповільнилося. У 1999 році завод був пошкоджений бомбардуваннями НАТО і в наступні роки розпочався повільний процес відновлення військової промисловості.

У 2005 році компанія змінила назву на '''Zastava Arms'''. Згодом санкції були зняті і експорт зброї відновився. У 2005 році був підписаний меморандум про взаєморозуміння з [[Remington Arms Company|Remington Arms]] для експорту мисливської та спортивної зброї в США, Канаду і Мексику. З 2005 по 2014 рік Zastava Arms займалася реструктуризацією.

На підставі ліцензії, наданої компанії 26 серпня 2008 року, Zastava Arms розпочала серійне виробництво [[Zastava M21]], яка стала новою штатною гвинтівкою [[Збройні сили Сербії|сербської армії]].

У 2017 році Уряд Сербії інвестував 9,7 мільйона євро в модернізацію заводу для потреб оборонної промисловості.<ref>{{cite news|title=Vojne fabrike u dugovima, hale i oprema zastareli|url=http://www.danas.rs/ekonomija.4.html?news_id=344227&title=Vojne+fabrike+u+dugovima%2C+hale+i+oprema+zastareli|access-date=23 December 2017|work=danas.rs|date=24 April 2017|language=sr}}</ref>

У січні 2019 року було оголошено про створення '''Zastava Arms USA'''<ref name="zastavaarms-usa">{{cite news |last1=Edger |first1=Chris |title=PAPS, TOKS AND MAUSERS FOR THE MASSES: ZASTAVA LAUNCHES U.S-BASED OPERATION |url=https://www.guns.com/news/2019/01/24/paps-toks-and-mausers-for-the-masses-zastava-launches-u-s-based-operation |access-date=4 May 2019 |work=guns.com |date=24 January 2019}}</ref>, яке буде виконувати функції "ексклюзивного імпортера та дистриб'ютора" продукції Zastava Arms для ринку США.<ref>{{cite news |last1=H. |first1=Hrachya |title=Zastava Arms USA to Become the Exclusive Zastava Firearms Importer |url=https://www.thefirearmblog.com/blog/2019/01/02/zastava-arms-usa-exclusive-importer/ |access-date=4 May 2019 |work=thefirearmblog.com |date=2 January 2019}}</ref> Станом на червень 2019 року податковий борг компанії зріс до 85 мільйонів євро, а загальний борг склав близько 145 мільйонів євро.<ref name="debt2019">{{cite news |title=Poreski dug "Zastava oružja" dostigao 10 MILIJARDI DINARA |url=https://www.blic.rs/biznis/vesti/poreski-dug-zastava-oruzja-dostigao-10-milijardi-dinara/q2yep0s |access-date=22 July 2019 |work=blic.rs |publisher=Danas |date=26 June 2019}}</ref>

Виробництво вогнепальної зброї у 2020 році зросло на 20%, незважаючи на пандемію COVID-19.<ref>{{Cite web|last=Карталовић|first=Бране|title=Од „острагуше” до модуларне пушке М19|url=http://www.politika.rs/scc/clanak/465541/Od-ostraguse-do-modularne-puske-M19|access-date=2020-11-03|website=Politika Online}}</ref> У 2020 році були укладені угоди, вартістю 95 млн USD, з покупцями з Азії, Африки та США.


== Продукція ==
== Продукція ==

=== Цивільна ===
'''Пневматичні гвинтівки''':
* Zastava VP97
* Zastava GP45
'''Мисливські карабіни''':
* Zastava LK M70 (Lovački karabin M70)
* Zastava M85
* Zastava M48
* Zastava М808
* Zastava M07 Match
''' Гвинтівки малого калібру''':
* Zastava MP 22 / MP 22 N
* Zastava MP 17 / MP 17 N
* Zastava MP 22 Fullstock
* Zastava MP 17 Fullstock
'''Напівавтоматичні карабіни''':
* Zastava PAP (серія спортивних гвинтівок)
* Zastava M2010
'''Пістолети''':
* Zastava EZ9 / EZ40
* Zastava CZ999
* Zastava CZ999 Compact
* Zastava М88
* [[Zastava M57]]
* Zastava М70 (пістолет)
''' Револьвери'''
* Zastava Magnum 357

=== Військова ===
[[Файл:Zastava M-21.jpg|мини|240п|Автоматична гвинтівка М21.]]
'''Автоматичні гвинтівки''':
* Zastava M05
* [[Zastava M21]]
* Zastava М70
* Zastava М90
* Zastava М92
'''Кулемети''':
* Zastava M72
* Zastava M77
* Zastava М84 (копія [[Кулемет Калашникова|ПКМ]])
* Zastava M86 (копія [[Кулемет Калашникова|ПК]]-танковий)
* Zastava M87 (ліцензійна копія [[НСВ-12,7|НСВ-12,7 «Утьос»]])
* Zastava M02 Coyote
* Zastava M07
'''Пістолети-кулемети''':
* [[Škorpion vz. 61|Zastava M84]]
* Zastava Master FLG
* Zastava M97 (копія [[IMI Mini Uzi|Mini Uzi]])
[[Файл:Sniper Zastava M91.jpg|мини|240п|Снайперська гвинтівка M91.]]
'''Снайперські гвинтівки''':
* Zastava M76
* Zastava M91
* Zastava M93 Black Arrow
* Zastava M12 Black Spear
'''Автоматичні гранатомети''':
* [[АГС-17|Zastava M93 (BGA)]]
'''Гранатомети''':
* [[АГС-17|Zastava BGA 30 mm]]
* [[ГП-25|PBG-40 мм]]


== Примітки ==
== Примітки ==

Поточна версія на 23:39, 24 березня 2021

Zastava Arms
Застава oружје
Тип Акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь оборонне виробництво
Спеціалізація Військова продукція
Засновано 1853
Штаб-квартира Крагуєваць, Сербія Сербія
Ключові особи Mladen Petković (генеральний директор)
Продукція Стрілецька зброя
Виторг 32.59 млн (2019)[1]
Чистий прибуток €10.17 млн (2019)[1]
Активи €127.98 млн (2019)[2]
Власний капітал €0 (2019)[2]
Власник(и) Уряд Сербії (48 %)
Співробітники 2,631 (2019)
Дочірні компанії Zastava Arms USA
zastava-arms.co.rs
CMNS: Zastava Arms у Вікісховищі

Zastava Arms (серб. Застава оружје) — сербська компанія виробник вогнепальної зброї і артилерії, що базується у місті Крагуєваць. Компанія заснована в 1853 році.[3] Вона є провідним виробником вогнепальної зброї в Сербії і великим вкладником в місцеву оборонну промисловість.

Zastava Arms виробляє і експортує широкий асортимент продукції більш ніж у сорок країн світу, наприклад югославську версію автомата Калашникова Zastava M70. Зброя експортується через державну компанію Yugoimport SDPR.

Історія[ред. | ред. код]

Збройовий завод в Крагуєваце, 1856 р.
Майстерня заводу у 1910.

Початок виробництва зброї в країні простежується ще до Першого сербського повстання у 1804 році, коли були сформовані організовані збройні підрозділи на чолі з лідером Георгієм Петровичем, засновником династії Карагеоргієвичів. Для потреб повстання розпочалося виробництво мушкетів, а на початку 1808 року в Белградській фортеці успішне виробництво легких гармат під назвою Hajduk.

У 1832 році був побудований завод з виробництва зброї, який займався складанням частин зброї, вироблених місцевими стрільцями та спеціалізованими майстрами. Під тиском Австро-Угорщини та Османської імперії Сербія була змушена перенести, у березні 1851 роцу, ливарний завод з Белграда до Крагуєваца, який став центром збройової промисловості.

Вже в 1853 році були відлиті перші стволи гармат, що забезпечило Князівству Сербія власне виробництво зброї та спорядження. Таким чином 27 жовтня 1853 вважається датою заснування Zastava Arms. Між 1856 і 1860 роками завод отримал безліч поліпшень в своїй виробничій системі, що в кінцевому підсумку дозволило заводу виробляти зброю з повною взаємозамінністю деталей.

Після Берлінського конгресу у 1878 році, який надав незалежність Сербії, одним з головних пріоритетів країни стала модернізація озброєнь. Сербська гвинтівка «Piboduša» зразка 1870 року системи Пібоді була застарілою з її великим калібром 14,9 мм на тлі світової тенденції до переходу на малий калібр[4]. Тому у 1879 році була створена комісія з вибору нової гвинтівки, головою якої був призначений військовий-конструктор Коста «Кока» Мілованович (Kosta «Koka» Milovanovic). Комісія організувала міжнародний конкурс, брати участь в якому могли конструктори і виробники зброї з усього світу.[5] За результатами конкурсу, перемогу здобула німецька гвинтівка з поздовжньо-ковзаючим затвором Mauser Model 1871. У 1880 році Мілованович вніс низку змін у гвинтівку і зразок під патрон унікального калібру 10,15×63R був прийнятий на озброєння як Маузер-Міловановіч M1878/80, також відома як «Маузер-Кока» або «Кокінка».[6]

Спочатку зброя виготовлялась у Німеччині як Mauser-Milovanović M1878/80. Однією з причин були добрі стосунки між родиною Маузер та сербським політичним керівництвом. Наприклад, Еліза Маузер (дочка Вільгельма Маузера ) вийшла заміж за Косту Мілованович у 1884 році.

У 1907 році 50000 гвинтівок було модернізовано в Крагуєваці — вони були перероблені під патрон 7×57 мм з бездимним порохом. Ці перероблені зразки отримали позначення «Mauser-Milovanovic-Djurich М 80/07».

Під час Першої світової війни виробництво зброї в Крагуєваці було припинено, у 1914 році воно було передислоковано до Нишу, а в 1916 році - до Франції. Наприкінці війни більшість робітників повернулися додому і завод продовжив виробництво в липні 1919 року.

У 1924 і 1925 роках Сербія підписала угоду про ліцензійне виробництво з FN Herstal, яка дозволила випускати гвинтівки Mauser M1924 під патрон 7,92×57mm Mauser. Також був побудований завод з виробництва гвинтівок і боєприпасів. Завод з виробництва боєприпасів почав працювати 22 березня 1928 року, а завод з виробництва гвинтівок був введений в експлуатацію 15 жовтня (на честь 75-річчя першого лиття гармат у Крагуєваце). У 1928 році виробництво становило 200 гвинтівок та 200 000 набоїв на день.

Югославський Mauser M1924 і його різновиди.

У 1930 році підприємство почало виробництво сигнальних пістолетів М 1929 калібру 26 мм, на підставі чехословацької ліцензії. У липні 1936 року завод отримав ліцензію від Zbrojovka Brno на виробництво ручних кулеметів ZB vz.26.

Під час Другої світової війни підприємство сильно постраждало. Коли 21 жовтня 1944 року було звільнено Крагуєваць, завод був відновлений протягом декількох місяців, виробництво почалося в тому ж році, коли був випущений 9-міліметровий пістолет-кулемет M 1944 B2. Наступною післявоєнною гвинтівкою була Zastava М48, створена на основі німецької гвинтівки Mauser 98k та бельгійської Mauser M1924, яка поєднувала в собі переваги двох попередніх гвинтівок.

У 1946 році завод було перейменовано у Crvena Zastava і розпочато виробництво зброї за радянським дизайном, як Zastava M49, а пізніше зброї на базі німецької, що залишилася після нацистської окупації країни, як Zastava M56, спрощеного аналогу MP-40.

Виробництво пневматичних і спортивних гвинтівок на основі гвинтівки М48 почалося в 1953 році. У 1954 році завод налагодив виробництво мисливських рушниць, а також кулеметів Zastava M53 на базі MG-42. У 1964 році було розпочато серійне виробництво самозарядною гвинтівки Zastava M59/66 (PAP M59) під патрон 7,62×39 мм, копії радянського карабіна СКС.

Zastava M59/66 (PAP M59)
Zastava M70

У 1964 році завод почав розробку штурмової гвинтівки на базі радянського автомата Калашникова, під індексом M67 в 1967 році. На базі M67 завод розробив автомат під патрон 7,62×39 мм, який пішов у серію під назвою Zastava M70 в наступному році. M70 було прийнято на озброєння Югославської народної армії у 1970 році. На базі M70 випускалися гвинтівки під боєприпаси NATO, такі як 7,62×51 і 5,56×45 мм. У 1988 році на заводі був розроблений компактний пістолет Zastava M88.

Кулемет М84 на станку

У 1980-х роках був запущений завод з виробництва кулеметів M84, M86 під патрон 7,62×54 мм R і великокаліберного кулемета М87. У липні 1989 року завод приступив до розробки пістолета подвійної дії Zastava CZ 99 калібру 9 мм PARA. У 1992 році завод почав серійне виробництво карабіна з вкороченим стволом M92 на базі автомата Zastava М85/М90. Використовуючи конструкцію системи Маузера, завод розробив 12,7-мм далекобійну гвинтівку Zastava M93 «Чорна стріла».

Під час югославських війн 1991-1995 років ООН застосовувала ембарго щодо імпорту та експорту зброї з Югославії, в результаті якого виробництво сповільнилося. У 1999 році завод був пошкоджений бомбардуваннями НАТО і в наступні роки розпочався повільний процес відновлення військової промисловості.

У 2005 році компанія змінила назву на Zastava Arms. Згодом санкції були зняті і експорт зброї відновився. У 2005 році був підписаний меморандум про взаєморозуміння з Remington Arms для експорту мисливської та спортивної зброї в США, Канаду і Мексику. З 2005 по 2014 рік Zastava Arms займалася реструктуризацією.

На підставі ліцензії, наданої компанії 26 серпня 2008 року, Zastava Arms розпочала серійне виробництво Zastava M21, яка стала новою штатною гвинтівкою сербської армії.

У 2017 році Уряд Сербії інвестував 9,7 мільйона євро в модернізацію заводу для потреб оборонної промисловості.[7]

У січні 2019 року було оголошено про створення Zastava Arms USA[8], яке буде виконувати функції "ексклюзивного імпортера та дистриб'ютора" продукції Zastava Arms для ринку США.[9] Станом на червень 2019 року податковий борг компанії зріс до 85 мільйонів євро, а загальний борг склав близько 145 мільйонів євро.[10]

Виробництво вогнепальної зброї у 2020 році зросло на 20%, незважаючи на пандемію COVID-19.[11] У 2020 році були укладені угоди, вартістю 95 млн USD, з покупцями з Азії, Африки та США.

Продукція[ред. | ред. код]

Цивільна[ред. | ред. код]

Пневматичні гвинтівки:

  • Zastava VP97
  • Zastava GP45

Мисливські карабіни:

  • Zastava LK M70 (Lovački karabin M70)
  • Zastava M85
  • Zastava M48
  • Zastava М808
  • Zastava M07 Match

Гвинтівки малого калібру:

  • Zastava MP 22 / MP 22 N
  • Zastava MP 17 / MP 17 N
  • Zastava MP 22 Fullstock
  • Zastava MP 17 Fullstock

Напівавтоматичні карабіни:

  • Zastava PAP (серія спортивних гвинтівок)
  • Zastava M2010

Пістолети:

  • Zastava EZ9 / EZ40
  • Zastava CZ999
  • Zastava CZ999 Compact
  • Zastava М88
  • Zastava M57
  • Zastava М70 (пістолет)

Револьвери

  • Zastava Magnum 357

Військова[ред. | ред. код]

Автоматична гвинтівка М21.

Автоматичні гвинтівки:

  • Zastava M05
  • Zastava M21
  • Zastava М70
  • Zastava М90
  • Zastava М92

Кулемети:

  • Zastava M72
  • Zastava M77
  • Zastava М84 (копія ПКМ)
  • Zastava M86 (копія ПК-танковий)
  • Zastava M87 (ліцензійна копія НСВ-12,7 «Утьос»)
  • Zastava M02 Coyote
  • Zastava M07

Пістолети-кулемети:

Снайперська гвинтівка M91.

Снайперські гвинтівки:

  • Zastava M76
  • Zastava M91
  • Zastava M93 Black Arrow
  • Zastava M12 Black Spear

Автоматичні гранатомети:

Гранатомети:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б БИЛАНС УСПЕХА (2019) - Застава Оружје. apr.gov.rs (sr). Процитовано 14 December 2020. 
  2. а б БИЛАНС СТАЊА (2019) - Застава Оружје. apr.gov.rs (sr). Процитовано 14 December 2020. 
  3. Zastava Arms. About us
  4. Collection of 19th century weapons until 1918. Архивировано 6 октября, 2011. Military Museum
  5. ОРУЖИЕ И БОЕПРИПАСЫ. Винтовка Mauser-Milovanovic M 1880
  6. Viktor Kovačević. «KOKA POPRAVLJA MAUZERA». Srpsko nasleđe, Istorijske sveske, broj 8 (На сербском). NIP «GLAS».
  7. Vojne fabrike u dugovima, hale i oprema zastareli. danas.rs (sr). 24 April 2017. Процитовано 23 December 2017. 
  8. Edger, Chris (24 January 2019). PAPS, TOKS AND MAUSERS FOR THE MASSES: ZASTAVA LAUNCHES U.S-BASED OPERATION. guns.com. Процитовано 4 May 2019. 
  9. H., Hrachya (2 January 2019). Zastava Arms USA to Become the Exclusive Zastava Firearms Importer. thefirearmblog.com. Процитовано 4 May 2019. 
  10. Poreski dug "Zastava oružja" dostigao 10 MILIJARDI DINARA. blic.rs (Danas). 26 June 2019. Процитовано 22 July 2019. 
  11. Карталовић, Бране. Од „острагуше” до модуларне пушке М19. Politika Online. Процитовано 2020-11-03.