Минають дні, минають ночі...
| Минають дні, минають ночі... | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Жанр | вірш | |||
| Форма | вірш[d] | |||
| Автор | Тарас Шевченко | |||
| Мова | українська | |||
| Написано | 1845 | |||
| Опубліковано | 1861 | |||
|
| ||||
 Цей твір у Вікіджерелах | ||||
«Минають дні, минають ночі…» — вірш Тараса Шевченка, написаний у В'юнищі 1845 року, який увійшов до його рукописної поетичної збірки «Три літа»[1].
Зміст[ред. | ред. код]
Вірш утверджує активне, революційне ставлення до дійсності. Тут, як і в багатьох іних поезіях, Тарас Шевченко різко виступав проти сонливої покори, байдужого змирення людини з підневільним становищем. Життя в задушливій атмосфері самодержавства присипляє думку й почуття, прирікає людину на нікчемне животіння. Біль, іронія і пристрасть поєднуються в звертанні до бога дати долі — хоч «злої», «коли доброї жаль». Поет говорить, що страшно жити в кайданах, у неволі, але ще страшніше — «спати, спати, // І спати на волі». Образ сну, приспаної волі Шевченко не раз вживав, щоб засудити духовну дрімоту й суспільну пасивність. Сенс людського існування поет бачить у діянні, для нього найгірше «сліду не кинуть // Ніякого, однаково // Чи жив, чи загинув!». Таке розуміння життєвого покликання людини як борця, а не смиренного раба, означало в умовах царського деспотизму заклик до революційної дії, до боротьби проти існуючого ладу. Своїм духом і спрямуванням вірш є взірцем революц. лірики високого гуманістичного звучання[2].
Автограф, публікація і датування[ред. | ред. код]
Зберігся чистовий автограф вірша, який увійшов до рукописної збірки «Три літа»[3]. Твір вперше надрукований у журналі «Основа» 1861 року (№ 3, стор. 1—2)[1].
Автограф датовано: «21 декабря 1845, Вьюнища». Датується за цим автографом: 21 грудня 1845 рік, В'юнище[1].
Написання[ред. | ред. код]
Найраніший відомий текст — чистовий автограф у рукописній збірці «Три літа», до якої вірш переписано з невідомого автографа у квітні — червні 1846 року, під час перебування Тараса Шевченка в Києві. Вірш набув певного поширення в рукописних списках. Після повернення із заслання Шевченко дістав текст поезії «Минають дні, минають ночі…» і 1860 року разом з багатьма іншими своїми творами передав його до журналу «Основа». Вірш опубліковано після смерті поета[4] з істотною відміною в рядках 18 — 20 від тексту збірки «Три літа», відібраної в Шевченка під час його арешту 5 квітня 1847 року. Хоч не виключена можливість пристосування цих рядків до підцензурного друку самим поетом, більш імовірне редакторське втручання в напрямі пом'якшення антирелігійних мотивів[1].
Вперше введено до збірки творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року[5], де подано за першодруком, і того ж року — у виданні: «Поезії Тараса Шевченка» 1867 року[6][1].
За невідомим рукописним списком (як зазначено в примітці, «рукописом 1848 року») неточний текст вірша подано в «Кобзарі з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» 1876 року[7][1].
Вірш поширювався у списках і після смерті Шевченка. Від першодруку в журналі «Основа» походять список у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року[8], рукописні «Кобзарі»: 1865 року, переписаний Д. Демченком[9], та 1866 року[10][1].
Художні інтерпретації[ред. | ред. код]
Твір поклали на музику Микола Лисенко, Сидір Воробкевич, Владислав Заремба, Борис Підгорецький й інші[2].
Переклади[ред. | ред. код]
Грузинською мовою переклав грузинський поет, перекладач і громадський діяч Мамія Гурієлі (1836—1891). Опубліковано в газеті «Театрі» («Театр», 1866, № 38).[11]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж «Минають дні, минають ночі…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 367; С. 749.] litopys.org.ua Процитовано 1 травня 2023
- ↑ а б «Минають дні, минають ночі…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 395—414.] izbornyk.org.ua Процитовано 1 травня 2023
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 74, арк. 74 — 74 звор.
- ↑ Основа. — 1861. — № 3. — С. 1 — 2
- ↑ Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова. — СПб., 1867. — С. 224—225
- ↑ Поезії Тараса Шевченка. — Львів, 1867. — Т. 2. — С. 238—239
- ↑ «Кобзар з додатком споминок про Шевченка Костомарова і Микешина» (Прага, 1876. — С. 197—198)
- ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 454—455
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 81, с. 42 — 43
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 17 — 17 звор.
- ↑ Шевченківський словник у двох томах. Київ, 1976-1977, Головна редакція УРЕ. Том перший, стор. 179
Джерела[ред. | ред. код]
- Дзюба І. «Три літа» // Тарас Шевченко. Життя і творчість. — К., 2008.— с. 266.
- Шевченківський словник. Том перший. — К., 1976, с.398.
- «Минають дні, минають ночі» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 208-210.
.png)