«Ісіда» свебів

«Ісіда» свебів — богиня германців, згадана у книзі римського історика І століття н. е.Тацита «Германія». Через використання Тацитом interpretatio romana в інших місцях тексту, його визнану невпевненість і його аргументацію щодо вшанування єгипетської богині свебами — групою германських народів — вчені загалом вважають, що ідентифікація Тацита є неправильною, і обговорюють, яку саме богиню має на увазі Тацит.

Повідомлення

У розділі 9 «Германії» Тацит, використовуючи interpretatio romana (процес, у якому замість імен неримських божеств автор називає їх римські еквіваленти, що встановлені на основі власних суджень), говорить, що свеби в основному шанують «Меркурія» і що вони вважають священним приносити йому як людські, так і нелюдські жертви в певні дати (не надано). Свеби також поклоняються «Марсу» та «Гераклу», яяких вони задобрюють, приносячи в жертву тварин у традиційний спосіб. Тацит додає, що частина свебів, однак, шанує «Ісіду», хоча він визнає, що не знає, як поклоніння Ісіді могло бути імпортоване:

Latin: Pars Sueborum et Isidi sacrificat: unde causa et origo peregrino sacro, parum comperi, nisi quod signum ipsum in modum liburnae figuratum docet advectam religionem.

Переклад на англійську Бірлі: Part of the Suebi sacrifice to Isis as well. I have little idea what the origin or explanation of this foreign cult is, except that the goddess's emblem, which resembles a light warship, indicates that the goddess came from abroad.

Переклад на англійську Рівза: Some of the Suebi sacrifice also to Isis. I cannot determine the reason and origin of the foreign cult, but her emblem, fashioned in the form of a Liburnian ship, proves that her worship comes from abroad.

Український переклад: Деякі зі свебів також приносять жертви Ісіді: я мало що знайшов про причину та походження цього чужого священного місця, за винятком того, що сам знак, сформований у вигляді легкого військового корабля, показує, що її культ був запозиченим.

Теорії та інтерпретації

У той час як «Меркурій», «Марс» і «Геракл» Тацита зазвичай вважаються відповідно Одіном, Тиром і Тором, особистість «Ісіди» була предметом дебатів. У своєму перекладі «Германії» вчений Джей Бі Рівз коментує, що хоча за часів Тацита культ Ісіди був широко поширений і добре засвідчений у провінціях на кордоні з Германією, ідентифікація Тацита є проблематичною, оскільки культ Ісіди, здається, поширився разом з греко-римською культурою. Рівз коментує, що «більшість вчених вважають, що Тацит помилково визначив місцевий германський ритуал, який мав деяку схожість із добре відомим ритуалом Ісіака, який включав корабель […]».

У статті 2012 року Джозеф С. Гопкінс і Гаукур Оргейрссон припускають зв'язок між богинею ванів, зокрема Фреєю, і символікою корабля «Ісіди» свебів. Вони припускають, що давньоскандинавські тексти, в яких згадуються Фольквангр і Сессрумнір, представляють образ «корабля в полі», маючи на увазі сильну асоціацію між Фреєю та образами кораблів, зокрема кам'яних кораблів Скандинавії.

Див. також

• Бадугенна — германська богиня, згадана Тацитом у своїх «Анналах».
• Нертус — германська богиня, згадана Тацитом у своїй «Германії».
• Regnator omnium deus — германський бог, згаданий Тацитом у його «Германії».
• Тамфана, германська богиня, згадана Тацитом у своїх «Анналах».
• Ідіс — германська божественна жіноча істота, споріднена північногерманській ідізі.

Список літератури

• Birley, A. R. (Trans.) (1999). Agricola and Germany. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-283300-6
• Rives, J. B. (Trans.) (2010). Agricola and Germania. Penguin. ISBN 978-0-14-045540-3
• Stuart, Duane Reed (1916). Tacitus - Germania.The Macmillan Company.
• Hopkins, Joseph S. and Haukur Þorgeirsson (2012). "The Ship in the Field". RMN Newsletter 3, 2011:14-18. University of Helsinki.