«Березівська» сотня УПА

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сотня УПА «Березівська»
На службі 1944 — 1948
Країна Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941)
Належність UPA-Zaslugy1.png УПА
Чисельність Сотня
У складі ТВ-21 «Гуцульщина»

«Березівська» сотня УПА — військовий підрозділ УПА, сформований 1944 року в карпатських лісах переважно з уродженців сіл Вижній Березів, Нижній Березів, Середній Березів та Баня-Березів, тепер Косівського району Івано-Франківської області.

Розформована 1948-го згідно з наказом командування УПА-Захід.

Походження[ред.ред. код]

Початки цієї сотні УПА сягають ще 1941-го, коли озброєний загін українських патріотів з цих гірських гуцульських сіл разом з іншими загонами зав'язав бій на початку липня з передовими частинами угорської армії та 1943-го, коли зав'язалася Українська Національна Самооборона.

Адміністративне підпорядкування[ред.ред. код]

Сама назва Березівської сотні УПА мала не офіційний характер, а чисто народний. Входила до складу куреня «Карпатський» військової округи «Говерля» тактичного відтинка «Гуцульщина» УПА-Захід.

Бійці[ред.ред. код]

Командирами Березівської сотні були:

Участь у військових діях[ред.ред. код]

«Сотня Мороза», як називали її в горах, звела низку боїв з німцями, угорцями, з військами НКВС та прикордонниками СРСР (19441947).

Основні її бої відбулися на присілку Рушір села Люча у жовтні 1944-го. У січні 1945-го в цьому ж місці розбито полк радянських каральних військ НКВС. Восени 1945-го —тригодинний бій за Вижній Березів, де зазнав поразки загін так званої «чорної рубахи» — відбірних вояків радянських військ. У бої за «бандерівську столицю» село Космач (1945–1946), повстанцям допомагали мешканці навколишніх сіл.

Березівська сотня УПА мала походи на Поділля та Буковину, знищуючи більшовицькі залоги, — слава про неї линула по всіх Карпатах. Це була одна з найбоєздатпіших військових частин УПА. Чисельний її склад у 1944 — 180 стрільців, 1945 — до 250, 1947 — до 80.

У кіно[ред.ред. код]

2008 року режисер Сергій Цимбал зняв документальний фільм «Бандерівська столиця», у якій Березівська сотня Мирослава Симчича (Кривоноса), що входила до складу Карпатського куреню, стала головним героєм фільму.

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Енциклопедія Коломийщини, зшиток 2, літера Б
  • Дем'янюк П. 'Україна буде' // Агро, Коломия. — 1991. — 14 листопада;
  • Василевський П. 'Бій за «Бандерівську столицю»' // За Вільну Україну. [Львів]. — 1995. — 13 січня;
  • Самарів В. 'В бою під Рушіром' // Галичина. (Івано-Франківськ). — 1995. — З0 серпня.